Характерною рисою М. Кордуби-науковця вважаємо широту його дослідного поля. Те, що професор продуктивно застосовував допоміжні історичні дисципліни - етнографію, етнологію, демографію, статистику, історичну географію, топоніміку, джерелознавство - було співзвучне новим віянням західноєвропейської науки кінця ХІХ - початку ХХ ст., зробило його побудову історичної картини розвитку українського народу цілісною, наочно доказовою, довершеною. Вчений вперше в українській топоніміці прокласифікував назви населених пунктів за їх семантикою, розробив свою методику збору таких назв. Вагоме місце у творчій спадщині М. Кордуби займають історико-краєзнавчі дослідження, зокрема, "Ілюстрована історія Буковини", "Історія Холмщини і Підляшшя", "Північно-Західна Україна".

Отже, предметне вивчення всебічної наукової та громадсько-політичної діяльності М. Кордуби, з'ясування ролі історика у процесах державотворення наприкінці XIX - в першій половині XX століть спростовують оцінки і погляди, які применшували значення спадщини вченого, відкривають багато нового й цінного в історичній, політичній, культурній сферах. Дослідження впливу національно-політичних і гносеологічних факторів на процес функціонування Львівської історичної школи М. Грушевського, глибокий аналіз праць його талановитих учнів, зокрема М. Кордуби, який не тільки репрезентував державницький напрям в ідеологічно-історіософській площині історичних досліджень та був символом всеукраїнського єднання наукових, культурних та політичних сил, а й зміцнював підвалини історичної науки у Львові - вимога сучасної української науки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Федорів І. Мирон Кордуба в історії України (кінець ХІХ - перша половина ХХ ст.). - Тернопіль: Тернопіль Онлайн, 2001. - 127 с.

2. Федорів І. Державотворча концепція Мирона Кордуби // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. - Вип. 12. - Тернопіль, 2001. - С. 8-14.

3. Федорів І. Місце етнонаціонального у державотворчій концепції Мирона Кордуби // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. М.М. Алексієвця. - Вип. 13. - Тернопіль, 2001. - С. 104-109.

4. Федорів І. Роль Мирона Кордуби у національно-політичному житті Буковини на початку ХХ ст. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. М.М. Алексієвця. - Вип. 2. - Тернопіль, 2002. - С. 27-32.

5. Федорів І. Доба Богдана Хмельницького у науковій спадщині Мирона Кордуби // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. М.М. Алексієвця. - Вип. 3. - Тернопіль, 2002. - С. 169-173.

6. Федорів І. Діяльність Мирона Кордуби у варшавський період життя в контексті українсько-польських взаємин (1929-1940 рр.) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця. - Тернопіль, 2002. - Вип. 5. - С. 125-130.

7. Федорів І. Феномен інтелігенції у науковій концепції Мирона Кордуби в контексті української історіографії початку ХХ ст. // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей. - Чернівці: Рута, 2002. - Т. 9. - С. 325-335.

8. Федорів І. Місце Мирона Кордуби у національному відродженні Буковини на початку ХХ ст. // Крок у майбутнє: Тези доповідей учасників ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених за підтримки Київської міської державної адміністрації (22-24 травня 2002 р., м. Київ) / Уклад. Є.А. Дрок. - К.: ІВЦ "Видавництво Політехніка", 2002. - С. 112.

9. Федорів І. Дослідження Мирона Кордуби в галузі історичної та етнічної географії України // Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика. Матеріали Другого Всеукраїнського семінару, присвяченого 125-річчю з дня народження фундатора української національної географії Степана Рудницького та 10-річчю заснування кафедри географії України Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (11-12 грудня 2002 р.). - Тернопіль, 2002. - Ч. І. - С. 66-72.

10. Федорів І. Громадсько-політична і наукова діяльність Мирона Кордуби: історіографія проблеми та джерельна база // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця. - Тернопіль, 2003. - Вип. 1. - С. 247-260.

11. Федорів І. Мирон Кордуба як історик національно-державницького напряму // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця. - Тернопіль, 2003. - Вип. 2. - С. 48-57.

АНОТАЦІЯ

Федорів І.О. Наукова і громадсько-політична діяльність Мирона Кордуби (1876-1947 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України.

Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2004.

Дисертація є комплексним дослідженням життя і діяльності Мирона Кордуби (1876-1947) у контексті українського національного відродження. З'ясовано його історичну роль як науковця та громадсько-політичного діяча наприкінці ХІХ - в першій половині ХХ ст., узагальнено відомі й введено у науковий обіг малоз'ясовані сторінки біографії історика. Простежено процес становлення М. Кордуби як вченого та громадсько-політичного діяча, визначено вплив М. Грушевського на формування наукового світогляду М. Кордуби та проаналізовано їх творчі взаємини і співпрацю.

Теоретично обґрунтовано національно-державницьку концепцію історика. При цьому авторка звернула увагу на проблему етногенезу українського народу в інтерпретації М. Кордуби та його дослідження традицій українського державотворення. Розкрито найцінніші аспекти наукової спадщини вченого, проаналізовано його історичні, етнографічні та історико-географічні праці. Зроблено спробу ґрунтовно та об'єктивно оцінити внесок М. Кордуби у розвиток національної історіографії та відродження Української держави.

Ключові слова: національне відродження, еліта, націогенез, національно-державницька концепція, історіографія, Галичина, Буковина.

АННОТАЦИЯ

Федорив И.О. Научная и общественно-политическая деятельность Мирона Кордубы (1876-1947 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины.

Прикарпатский университет имени Василия Стефаника, Ивано-Франковск, 2004.

Диссертация является комплексным исследованием жизнедеятельности Мирона Кордубы (1876-1947) в контексте украинского национального возрождения. Освещается его историческая роль как ученого и общественно-политического деятеля в конце ХІХ - первой половине ХХ в., анализируются известные и вводятся в научное обращение малоизвестные страницы биографии историка. Прослеживается процесс эволюции его как ученого, раскрывается влияние М. Грушевского на формирование исторического мировоззрения М. Кордубы, анализируются их творческие отношения и сотрудничество.

Автор теоретически обосновывает национально-государственническую концепцию историка. При этом главное внимание сосредоточивается на проблеме этногенеза украинского народа в интерпретации М. Кордубы, а также его анализе процессов украинского государствообразования. Раскрыто наиболее ценные аспекты научного наследия М. Кордубы, исследовано его исторические, этнографические, историко-географические работы. Сделано попытку основательно и объективно оценить вклад М. Кордубы в развитие национальной историографии и возрождение Украинского государства.

Ключевые слова: национальное возрождение, элита, нациогенезис, национально-государственническая концепция, историография, Галиция, Буковина.

SUMMARY

Fedoriv I.O. Scientific, Public and Political Activity of Myron Kordyba (1876-1947). - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of historical sciences on specialty 07.00.01 - History of Ukraine. Vasyl Stefanyk Precarpathian University, Ivano-Frankivsk, 2004.

The thesis is devoted to the integrated investigation of the life and creative activity of Myron Korduba (1876-1947) in the context of the Ukrainian national revival. The historical role of the scientist as a public and political figure in the late XIX - early XX centuries is disclosed; well-known data of the scholar's biography are summarized and supplemented.

Five periods of M. Korduba's life and activity are presented:

- the years of his childhood and youth (1885-1890);

- Chernivtsi period (1901-1918);

- Lviv period (1919-1928);

- Varshava period (1929-1940);

- last years of the historian's life (1941-1947).

In the thesis the process of Myron Korduba's formation as a scholar is investigated, the impact of Myhailo Hrushevsky on his scientific views are defined, and their relations and cooperation are analysed.

Main trends of M. Korduba's activity in Taras Shevchenko Scientific Society are pointed out, particularly in the Historico-philological section and Archeographical Committee, the Sich Student Society in Vienna, the Ukrainian Historical Society in Chernivtsi, and "The Union of the Ukrainian Liberation".

Literary and translator's output of M. Korduba in the early period of his creative activity is investigated, his publishing activity in political, cultural and educational periodicals of Bukovyna such as "Ukrayina" ("Ukraine"), "Chytalnya" ("Reading-room") is studied, his work as a journalist in "Bukovyna", "Ridnyy Kray" ("Native Land"), "Kamenyary" ("Bricklayers"), "Nasha Shkola" ("Our School") is analyzed.

The author analyses teaching activity of Korduba in Chernivtsi state gymnasium № 2 (1902-1914), Ukrainian Secret University in Lviv (1921-1925), Varshava University (1929-1940) and Lviv University (1944-1947).

The character and content of M. Korduba's political activity during the Ukrainian National Revolution in Bukovyna and Galychyna in 1917-1921 years are investigated. The main attention is attracted to Korduba's activity as a chief of the publishing committee and a member of the International Commission in the Regional Committee of the Bukovynskyy delegation in the National Council of the West Ukrainian National Republic, one of the organizers of the National Assembly on the 3 of November in 1918 in Chernivtsi, a member of the National Committee of the Ukrainian National Labor Party.

In the research work the historian's conception of the state formation is theoretically grounded, particular attention is paid to the problem of ethnogenesis of the Ukrainian people in Myron Korduba's interpretation and to his investigation of the Ukrainian state formation. The author of the thesis pointed out the main historiosophic ideas of the scientific conception of the scholar, namely consolidation of the principles of the statehood in the national consciousness of the Ukrainians, abilities of the Ukrainian people to rely solely on themselves, unity of the Ukrainian ethnographic territory, unity of Ukraine, validation of the sovereignty of Galychyna, argumentation of the uninterrupted historic processes of the Medieval, Modern and Recent History of Ukraine, the role of the elite in the social and scientific movements and the socio-cultural mission of the elite.

In the thesis the most significant aspects of the scholar's scientific heritage are disclosed. Its systematization and classification according to qualitative-thematic indices are carried out. In the research work M. Korduba's historical, ethnographical and geographical works are investigated. An attempt is made to give a deep and objective evaluation of the scholar's output in the development of the national historiography and the revival of Ukraine.

Key words: national revival, elite, natiogenesis, conception of national statehood, historiography, Galychyna, Bukovyna.

Размещено на Allbest.ru