Науково-педагогічна інтелігенція УСРР 20-30-х рр. ХХ ст.: еволюція соціально-історичного типу

матеріальне становище та соціально-побутові умови існування науково-педагогічної інтелігенції не відповідали її інтелектуально-просвітницьким функціям в суспільстві, професійному рівню, внеску в розвиток науки і духовних цінностей. Зарплата професорсько-викладацького складу становила 30% її довоєнного рівня і не забезпечувала належного прожиткового мінімуму. Особливо катастрофічними виявилися початок 20-х рр., та початок 30-х рр., коли суспільство охопив голодомор. Пенсії мали символічне значення. Вони тільки засвідчували громадянський статус інтелігенції, її лояльне ставлення до влади. Ліквідація централізованого постачання освітніх закладів та голод унеможливили повноцінне проведення сесій та навчання в школах, коли відсутність студентів та школярів і педагогів сягала 93-98%. З 1934 р. розпочалося адміністративно-примусове повернення педагогів до школи. Зарплата не виконувала стимулюючої функції. Держава намагалася заохотити науково-педагогічну еліту, тому запровадила систему академпайків, розподілу продуктів за картками, надання медичного обслуговування на пільгових умовах, проте ці заходи мали разове і профілактичне спрямування, не стали системними.

Основні положення та висновки дисертації викладені в наступних публікаціях автора

1. Кузьменко М.М. Науково-педагогічна інтелігенція УСРР 20 - 30-х років: соціально-професійний статус та культурно-освітній рівень. - Донецьк: НОРД-ПРЕС, 2004. - 455 с. Рец.: Гусєв В.І. Аналітично-інформаційний журнал Схід. - 2004. - № 4. - С. 63.; Казмірчук Г.Д. Наука. Релігія. Суспільство. - 2004. - № 3. - С. 284-285.

2. Кузьменко М.М. Репресивна політика сталінського режиму стосовно науково-педагогічної інтелігенції радянської України у 20 - 30 роки ХХ ст. // Схід. - 2002. - Д№ 2 (45). - С. 25-28.

3. Кузьменко М.М. Процес СВУ за періодичною пресою України (1929-1933) // Архіви України. - 2002. - № 1-3. - С.193-198.

4. Кузьменко М.М. Особливості політичних репресій проти педагогів Дніпропетровщини в 30-х рр. // Грані. - 2002. - № 2 (5). - С. 14-19.

5. Кузьменко М.М. Українська західна інтелігенція в освітньо-культурних закладах радянської держави (1920 - 30-і рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Сер. Історія. - Вип. 6. - Івано-Франківськ. - 2002. - С.106-118.

6. Кузьменко М.М. Науково-педагогічна інтелігенція культурно-освітніх закладів радянської України в умовах адміністративно-політичної системи 1920 - 1930-х рр. // Наука. Релігія. Суспільство. -2002. - № 3. - С. 139-143.

7. Кузьменко М.М. Термінологія політичного терору в Україні 1930-х рр.: теоретико-ідеологічне і функціональне призначення стосовно науково-педагогічної інтелігенції // Наука. Релігія. Суспільство. - 2002. - № 4. - С. 92-99.

8. Кузьменко М.М. Політика “українізації”: засіб модернізації освітньо-педагогічної системи в УРСР 1920 - 30-х рр. // Збірник наукових праць. Серія: Історія та географія. Харків. держ. педагог. універ. ім. Г.С. Сковороди.- 2002. - Вип. 12. - С. 10-17.

9. Кузьменко М.М. Висвітлення масових репресій проти науково-педагогічних кадрів в Україні періоду сталінщини: історіографічний аналіз сучасної української літератури // Проблеми історії України. Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. - Вип. 7. - К., 2003. - С. 227-233.

10. Кузьменко М.М. Відмінності української та російської систем освіти в 1920-х рр.: порівняльний аналіз організаційних форм і концептуальних підвалин // Історичні та політологічні дослідження. -2003. - № 3/4. - С.100-104.

11. Кузьменко М.М. Науково-педагогічна інтелігенція України 1920 - 1930-х років в архівних документах // Архіви України. - 2003. - № 1-3. - С. 173-176.

12. Кузьменко М.М. Науково-педагогічні кадри вищої школи радянської України в 1920 - 1930 рр. // Наука. Релігія. Суспільство. - 2003. - № 1. - С. 147-155.

13. Кузьменко М.М. Політика “українізації”: спосіб модернізації суспільства 1920 - 30-х рр. в УСРР (погляди науково-педагогічної інтелігенції) // Наука. Релігія. Суспільство. - 2003. - № 2. - С. 180-184.

14. Кузьменко М.М. Історико-педагогічна література Німеччини про особливості становлення системи освіти в УСРР 1920 - 30-х рр. // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. - Вип. 6. - К., 2003. - С. 344-350.

15. Даниленко В.М., Кузьменко М.М. Соціальний тип та інтелектуально-освітній рівень номенклатури скрипниківського Наркомосу; Біографічні нариси. - Севастополь - Донецьк, 2003. - 56 с.

16. Бєліков О.В., Бєлікова Н.Ю., Кузьменко М.М. Історія України: Навчальний посібник. - Севастополь - Донецьк: Вебер - 2003. - 133 с.

17. Кузьменко М.М. О. Бадан-Яворенко - вчений секретар Наркомосу УСРР // Історичні та політологічні дослідження. - 2003. - № 5/6. - С. 72-80.

18. Кузьменко М.М. А.А. Олінтер-Хвиля: політичний портрет діяча освітньо-культурного життя радянської України 1920-х - 1930-х рр. // Славістичний університет. - Серія: Історія. - К., 2003. - С. 253-262.

19. Кузьменко М.М. Українська науково-педагогічна інтелігенція в опозиційному русі за збереження незалежності УСРР на початку 1920-х років ХХ ст. // Наука. Релігія. Суспільство. - 2003. - № 3. - С. 121-126.

20. Кузьменко М.М. Педагоги радянської України в роки голодомору (1931 - 1933) // Наука. Релігія. Суспільство. - 2003. - № 4. - С. 106-112.

21. Даниленко В.М., Кузьменко М.М. Науково-педагогічна інтелігенція України в роки голодомору // Український історичний журнал. - 2003. - № 5. - С . 145-155.

22. Даниленко В.М., Кузьменко М.М. Голодування науково-педагогічної інтелігенції // Голод 1932 - 1933 років в Україні: причини та наслідки. - К., 2003. - С. 711-720.

23. Кузьменко М.М. Заробітна плата та засоби існування педагогів загальноосвітньої школи радянської України у 1920-і - 1930-і рр. // Схід. - 2004. - № 1. - С. 29 -35.

24. Кузьменко М.М. Науково-педагогічна інтелігенція - виконавець “соціального замовлення” політичного режиму в УСРР у 1920 - 1930-х рр. // Наука. Релігія. Суспільство. - 2004. - № 1. - С. 50-60.

25. Кузьменко М.М. Науково-педагогічна інтелігенція Західної України на соловецькій каторзі (джерелознавчий аналіз документального видання “Остання адреса”) // Наука. Релігія. Суспільство. - 2004. - № 2. - С. 36-41.

26. Кузьменко М.М. Матеріальне-побутове забезпечення науково-освітянської інтелігенції українського суспільства 20-х - 30-х років ХХ ст. // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. - К., 2004. - Вип. 7. - С. 368-379.

27. Кузьменко М.М. Модернізація системи освіти в УСРР 1920-х рр.: історико-теоретичний аспект // Український історичний журнал. - № 5. - 2004. - С. 66-80.

АНОТАЦІЯ

Кузьменко М.М. Науково-педагогічна інтелігенція УСРР 20 - 30-х рр. ХХ ст.: еволюція соціально-історичного типу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України - Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна. - Харків, 2005.

Дисертаційне дослідження присвячене особливостям радянської модернізації системи освіти в УСРР 20-30-х рр., з'ясуванню інтелектуального потенціалу українського суспільства, виявленню соціально-професійного статусу та культурно-освітнього рівня професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, учителів загальноосвітньої школи, вивченню їх ролі і місця в суспільстві, матеріально-побутових умов повсякденного життя, наукового внеску у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін. Детально проаналізовано літературу 20-х рр., обґрунтовано термін "науково-педагогічна інтелігенція", здійснено історіографічний аналіз праць радянських, зарубіжних вчених. Визначення "науково-педагогічна інтелігенція" віддзеркалювало теоретичну і практичну діальність професорів академічних кафедр і вищих навчальних закладів, їхню дослідну і викладацьку роботу. В роботі науково-педагогічна інтелігенція є об'єктом і предметом дослідження в контексті соціальної історії, а сама вона розглядається як суб'єкт культурно-освітнього та суспільно-політичного життя, творець, носій і своєрідний власник інтелектуального потенціалу країни. Висвітлено персональний склад науковців вищої школи, їх освітній рівень, соціальне походження, виокремлено специфіку адаптації так званої "старорежимної" (дореволюційної) інтелігенції і "червоної професури" до нових політичних умов.

Ключові слова: науково-педагогічна інтелігенція, радянізація, модернізація, нова економічна політика, українізація, соціалістична інтелігенція, номенклатура, система освіти, соціалістична реконструкція, професорсько-викладацький склад.

АННОТАЦИЯ

Кузьменко М.Н. Научно-педагогическая интеллигенция УССР 20 - 30-х гг. ХХ ст.: эволюция социально-исторического типа. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина. - Харьков, 2005.

Диссертационная работа является комплексным исследованием особенностей модернизации системы образования в УССР 20-30-х гг., интеллектуального потенциала общества, социального статуса и культурно-образовательного уровня профессорско-преподавательского состава вузов, учителей общеобразовательных школ, их материальных условий жизни, научного вклада в развитие гуманитарных наук. Проанализирована литература 20-х гг., определено понятие "научно-педагогическая интеллигенция" в его историческом времени происхождения. Осуществлен историографический анализ трудов советских и зарубежных исследователей, а также изложены концепции и взгляды современных историков. Подчеркнуто, что долгие годы интеллигенция была объектом изучения, но очень редко и недостаточно полно рассматривалась в качестве субъекта истории. Указано, что статус общественной прослойки, которого удостоилась интеллигенция в советской историографии и реальной жизни, не соответствовал ее действительному потенциалу. В работе научно-педагогическая интеллигенция является субъектом общественных отношений, а не созидателем лишь приоритетных культурных ценностей, носителем национального самосознания. Она была своеобразным собственником и творцом интеллектуального потенциала страны, представляя разные возрастные группы, отличавшиеся образовательным цензом, мировоззрениями, убеждениями и стилем жизни. Перечислен личный состав профессоров и преподавателей высших учебных заведений Украины, освещен сложный путь социальной адаптации старорежимной интеллигенции в условиях функционирования тоталитарного режима. В диссертации нашли отражение взаимоотношения партийно-советской номенклатуры с научной интеллигенцией, исследованы политические механизмы воздействия власти на нее, а также катастрофические последствия сталинских репрессий.

Доказана несостоятельность тезиса о полноценном национальном возрождении в Украине в 20-е годы, раскрыта тактика и стратегия политики украинизации, показано отношение к ней интеллектуальной элиты.

Определены направления и уровень научного исследования проблемы советской, зарубежной и современной историчной наукой. Уточнены организационные формы, политико-идеологические задания, тактико-стратегический курс советской модернизации системы просвещения, ее влияние на ментальность и профессиональную деятельность научно-педагогической интеллигенции.

В работе освещены особенности социально-профессиональной и морально-психологической адаптации дореволюционной интеллигенции в УССР, показаны ее отношения к украинизации и других политико-идеологических компаний. Исследованы социальные источники подготовки "красной профессуры", образовательный уровень по сравнению с дореволюционной профессурой, высших учебных заведений УССР 20 - 30 гг. ХХ века. Проанализированы социально-психологические мотивы и причины сотрудничества научно-педагогической интеллигенции с органами политической цензуры, идеологическими учреждениями и силовыми структурами советского государства. Изучен личный состав научно-педагогических кадров вузов, особенности повседневной жизни, материальное состояние профессоров, преподавателей и учителей общеобразовательных школ. Показан вклад преподавательской элиты в развитие исторических, историко-педагогических и политико-экономических исследований.

Ключевые слова: научно-педагогическая интеллигенция, советизация, модернизация, новая экономическая политика, украинизация, социалистическая интеллигенция, номенклатура, система образования, социалистическая реконструкция, профессорско-преподавательский состав.

SUMMARY

Kuzmenko M.N. Scientific and pedagogic intelligencia of the Ukrainian Soviet Socialist Republic in 1920 - 1930-s of 20-th century: evolution of socio-hictorical type. - Hand write.

Dissertation for the Doctor's degree in History according to specialty 07.00.01 - History of Ukraine - the Karazin Kharkov National University. - Kharkov, 2005.

The dissertation work is devoted to study of peculiarities of modernization of education system in the Ukrainian Soviet Socialist Republic in 1920-1930-s, intellectual potential of the Ukrainian society, socio-professional status and cultural and educational level of the professorate of higher educational institutions, school teachers, defining their life and their role in the society and their promotion to development of socio-humanitarian subjects. The author analyzes historiographic works of the 1920-s and defines the concept of “educational intelligencia”. He also makes analyses of the works by Soviet and foreign scientists, gives foundation of conceptions of modern historians. The author confirms the term “scientific and educational intelligencia”, analyses theoretical and practical activity of the professorate of academic departments and higher educational institutions, their research and teaching work. It has been noted that for many years intelligencia had been an object of investigation but in very rare cases it was considered a subject of history. It has been pointed out that the status of a social stratum which was given to the educational intelligencia in the Soviet historiography and in the real life didn't correspond its real potential.

The educational intelligencia is considered in the work as an object and subject of the research in the context of history of the society. The intelligencia itself is considered as a subject of the cultural and socio-political life of the society, a creator, carrier and owner of the intellectual potential. The work enlightens the professorate of the higher educational institutions, their level of education, social background. The peculiarities of adaptation of so called “old intelligencia” and “red professorate” to new political situation are shown.

The author enumerates the pre-evolution staff of professors and describes relations between the social party nomenclature scientific and educational intelligencia. The mechanism of the influence of the government on the intelligencia and the pernicious consequences of the Stalin repression is investigated in the work.

Key words: scientific educational intelligencia, sovietization, modernization, new economical policy, ukrainization, socialist intelligencia, nomenclature, system of education, socialist reconstruction, professorate.

Размещено на Allbest.ru