Преса української політичної еміграції як джерело вивчення гетьманського руху (міжвоєнний період)

2. Поява і розвиток політичних напрямків української міжвоєнної еміграції тісно пов'язані з подіями та явищами національно-визвольних змагань 1917-1920 рр. Весь комплекс гострих політичних протиріч був перенесений ними на еміграційний ґрунт, що обумовило постійну конфронтацію всередині діаспорного загалу протягом цілого міжвоєнного періоду. На чужині політичні осередки продовжували відстоювати свої претензії на провідне місце у боротьбі за "українську справу". Свідченням цього є публікації на сторінках часописів. Кожна з конфліктуючих сторін добре усвідомлювала важливість і ефективність друкованих органів як засобу ідеологічної пропаганди, залучення нових прихильників та боротьби зі своїми опонентами, ведучи активну діяльність у сфері видання періодики.

3. Функціонування преси політичних осередків закордонних українців у повній мірі несло на собі відбиток специфічних умов еміграції. Діаспорні видання не відчували над собою "важкої руки" цензури з боку влади тих європейських держав, де вони виходили. Однак матеріальна скрута, непевне суспільно-правове становище емігрантів, їхня географічна розпорошеність і постійна залежність від розвитку ситуації в країні перебування значною мірою обумовили проблематичність регулярного видання часописів, короткотривалість існування, погану якість друку, незручний формат, незначні наклади і часто невеликий обсяг чисел. Та, попри всі вказані негаразди, представникам української політичної еміграції протягом 1920-1930-х рр. все ж таки вдавалося активно видавати власну пресу.

4. Тематикою своїх публікацій друковані органи ідеологічних напрямків української еміграції досить жваво і оперативно реагували на події, явища і процеси навколишнього життя - місцевого діаспорного, міжнародного та українського радянського. Політичний характер часописів обумовив також помітну присутність на їхніх сторінках матеріалів, ідейно заангажованих відповідно до конкретного ідеологічного осередку-видавця. Через це джерелознавчий аналіз даних публікацій вимагає від дослідника обережного й критичного ставлення. Водночас, завдяки активній співучасті видатних діячів того часу (В. Липинський, С. Петлюра, М. Сціборський, М. Шаповал), за своїм змістом українська політична преса знаходилась на досить високому рівні.

5. В комплексі друкованих органів української політичної еміграції консервативно-монархічні видання є основним джерелом з історії гетьманського руху. В процесі дослідження нами було виявлено своєрідну "спеціалізацію" монархічних пресових органів. Ґрунтовне дослідження цього напрямку української політичної еміграції неможливе без активного залучення сукупності відповідних публікацій в якості однієї з основних складових джерельної бази.

6. Вміщені в уенерівському тижневику "Тризуб" публікації можна визнати переважно достовірними, їхню основну частину становили матеріали критичного змісту, обумовлені перманентним протистоянням Державного центру УНР в екзилі та гетьманським осередком. Найчисленнішу групу матеріалів складають прояви загальної ідеологічної полеміки, а також дискусії з приводу окремих дій і заяв обох сторін. З точки зору інформаційних можливостей "Тризуба", помітне місце в ньому посідає критичне висвітлення ідейних засад гетьманців. Разом з тим, на сторінках уенерівського часопису міститься чимало відомостей фактичного характеру, які вимагають до себе обережного ставлення дослідника.

Значно менше уваги гетьманському табору приділено з боку соціалістичних видань. Це пояснюється зосередженістю українських "лівих" партій на території однієї країни - Чехословаччини, де вони співіснували з націоналістами. Тому такі пресові органи, як "Соціалістична думка", "Вістник УПС-Р" і "Трудова Україна" були більше стурбовані перипетіями протистояння з УВО та ОУН. Щодо декількох наявних відомостей, присвячених гетьманцям, то у них ведеться критика українського монархізму з позицій соціалістичної платформи. Загалом же часописи діаспорних соціалістів є найменш значущими в якості джерела з історії гетьманського руху.

7. Український монархічний рух широко висвітлювався на сторінках націоналістичних видань міжвоєнного періоду. Не в останню чергу це пов'язано з тим, що інтереси обох політичних напрямів перетиналися на території Німеччини, де вони виборювали прихильність як з боку української громади (конфлікт навколо Українського наукового інституту), так і офіційного Берліну. Націоналісти уважно стежили за діяльністю П. Скоропадського і його оточення. Звідси поява на сторінках "Розбудови нації" і "Українського слова" розлогих описів переговорів гетьмана у Будапешті і скандальної місії В. Коростовця у Великій Британії, в цілому достовірні детальні розповіді про обставини і перебіг антигетьманського судового процесу у Лондоні (1935 р.), інформацію стосовно видання нового монархічного органу - "Нація в поході" (Берлін, 1939-1941).

8. Преса української політичної еміграції 1920-1930-х рр. є досить репрезентативним джерелом з історії гетьманського руху, посідаючи своє унікальне і важливе місце в загальному комплексі джерел для вивчення даного суспільно-політичного явища. На сторінках діаспорних часописів вміщено великий обсяг інформації стосовно різноманітних аспектів існування українського монархізму - його історії, ідеології, внутрішньої організації та практичної діяльності, провідних діячів тощо. Достовірність та об'єктивність поданих у розглянутій періодиці відомостей залежали від ідеологічних та особистісних чинників. А це вимагає підвищеної уваги і додаткових зусиль з боку дослідників у процесі використання зазначеної групи джерел.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Колісник Д. Д. Дорошенко і гетьманський рух // Гуманітарний журнал. - 2004. - № 1-2 (21-22). - С. 165-168.

2. Колісник Д. Організаційна еволюція консервативно-монархічного гетьманського руху протягом 1920-1930-х рр. // Український історичний збірник (2005) / Гол. ред. В. Смолій. - Вип. 8. - К.: Інститут історії України НАН України, 2005. - С. 246-258.

3. Колісник Д. До історіографії гетьманського руху 20-40-х років ХХ ст. // Історичний журнал. - 2006. - № 1. - С. 52-64.

4. Колісник Д. Український гетьманський рух на початковому етапі (1917-1922): організація та ідеологія // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. - Т. 13. - К., 2006. - С. 5-20.

5. Колісник Д. Становлення, ідеологія та основні напрямки діяльності Державного центру УНР в екзилі у міжвоєнний період // Бористен. - 2006. - № 8 (181). - С. 14-15.

Список праць за темою дисертації, опублікованих в інших наукових виданнях:

1. Колісник Д. В. Полеміка навколо гетьманського руху в еміграційній пресі (30-і рр. ХХ ст.) // Історія і особистість історика: Збірник наукових праць, присвячених 60-річному ювілею професора Г. К. Швидько. - Дніпропетровськ: НГУ, 2004. - С. 316-322.

2. Колісник Д. В. Аграрне питання в ідеології гетьманського руху 20-40-х років ХХ століття // Питання аграрної історії України та Росії: Матеріали п'ятих наукових читань, присвячених пам'яті професора Д. П. Пойди. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 24-30.

АНОТАЦІЯ

Колісник Д. В. Преса української політичної еміграції як джерело вивчення гетьманського руху (міжвоєнний період). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. - Київ, 2007.

Дисертація присвячена комплексному аналізу періодики української політичної еміграції міжвоєнного періоду як джерела вивчення консервативно-монархічного (гетьманського) руху. Досліджено специфічні суспільно-політичні умови, в яких видавалися діаспорні часописи, і вплив на їх функціонування соціально-економічних чинників еміграційного життя, а також з'ясовано тематику, склад авторів та редакційну політику друкованих органів української політичної еміграції 1920-1930-х рр. Охарактеризовано ступінь відображення основних подій, діяльності осіб, явищ і процесів гетьманського руху даного періоду на сторінках монархічної, ліберально-демократичної, соціалістичної та націоналістичної преси.

Ключові слова: українська політична еміграція, періодичні видання, історичне джерело, гетьманський рух, ліберально-демократичний табір, соціалістичні партії, націоналістичний рух, видавнича діяльність.