Міські поселення Північно–Східної Угорщини ХІ–першої чверті ХVІ ст

Піднесення міст і містечок даного регіону поділяється на два етапи: перший охопив другу пол. XIII-XIV ст., а другий до другої пол. XV ст. Перший етап ознаменувався наданням різних прав королівським віллам правителями династії Арпада. За правління нової Анжуйської династії ці вілли стають королівськими містами з найширшими правами самоуправління та сплатою фіксованого податку на користь королівської казни та церкви. Другий етап завершується правлінням Я. Гуняді, котрий підтвердив і надав привілеї різним міським населенням пунктам за прикладом вільних міст. У відповідності з цим правовий стан жителів аграрних міст мав суттєву різницю. Якщо хартії привілеїв мали витоки від королівських надань XIII-XIV ст., то у перші десятиріччя XV ст. це забезпечувало містам повне самоуправління: справами відали вільні особи, жителів судив власний міський суд, апеляційну скаргу на цей суд можна було подавати тільки у королівський суд.

Для будь-якого населеного пункту було характерним наявність центральної частини міста - площі, міського чи містечкової ради, суду, головної церкви, торговища, базару чи місця для проведення ярмарків. В іншій частині міста міг бути розташований замок чи кілька замків, де мешкали представники королівської влади чи сеньйори. Такі аграрні міста та містечка не вимагали захисних стін, бо при потребі могли сховатися за стінами замку. Околиці такого міського населеного пункту в кращому випадку могли бути обнесені ровом, частоколом та валом. Севлюш та вільні міста Мараморошу мали однакові привілеї та автономні права самоуправління, що підкріплювались званням вільного міста. Проте здебільшого у документах XV ст. п'ять марамороських міст називаються віллами, містечками, вільними містами разом з підтвердженими локаційними королівськими грамотами виданими у різні часи. Отже, Севлюш, Вішк, Тейчо, Хуст, Сігет і Госсумезо здобули право вільного поселення для госпітів з своїми привілеями. Німецька спільнота помітно вплинула на становлення, розвиток і зростання середньовічного міста в даному регіоні, вдосконалення цехової справи та сільського господарства, розширення ремісничої діяльності, гірничовидобувної справи, зміцнення католицької віри, узаконення німецького права та привілеїв для вільних міст.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ, ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Привілеї королівських міст і містечок Закарпаття у XIII - XIV ст. // Науковий вісник УжДУ. Історія. - Вип.5. - Ужгород: Видавництво В.Падяка, 2000. - С.63 - 66.

2. Основні промисли у міст і містечок Верхнього Потисся у XII - XV ст. // Carpatika - Карпатика. - Вип.11. - Ужгород, 2001. - С.21-27.

3. Розвиток торгівлі у містах і містечок Верхнього Потисся (XIII - XV ст.) // Науковий вісник УжНУ. Історія. - Вип.6. - Ужгород: Видавництво В.Падяка, 2002. - С.39 - 41.

4. Найдавніші цехи на Закарпатті // Науковий вісник УжНУ. Історія. - Вип.7.-Ужгород: Видавництво В.Падяка, 2002. - С.48-50.

5. Становлення міських привілеїв у Верхньому Потиссі (XI - першій половині XІІІ ст.) // Carpatika - Карпатика - Вип.32. - Ужгород, 2005. - С.51-54.

6. Початки місцевого самоврядування у Верхньому Потиссі (XІІІ ст.) // Carpatika -Карпатика. - Вип.33. - Ужгород, 2005. - С.166 - 174 (у співавторстві з Барбіл О.В.), текст автора (166 - 170, 172-174).

7. Проблема походження назви та символів м.Берегова//Carpatika Карпатика.- Вип.34. - Ужгород, 2006. - С.217-228.

АНОТАЦІЯ

Міськов І.О. „Міські поселення Північно - Східної Угорщини ХІ - першої чверті ХVІ ст.”- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02- всесвітня історія.-Ужгородський національний університет, Ужгород, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню міських поселень Північно-Східної Угорщини ХІ - першої чверті ХVІ ст. Особливу увагу звернено на сучасні міста та селища Закарпатської області. Проаналізовані наявні у розпорядженні дослідника письмові, лінгвістичні та археологічні джерела, рівень та перспективи наукового дослідження проблеми. Розкрито причини виникнення поселень, котрі підвищуються у статус містечок і міст, внаслідок іноземної колонізації, укріплення комітатської системи Угорського королівства. Автором дається правова характеристика міських поселень, їх взаємовідносини з феодальною владою. Окремі міста та містечка мала обов'язки та права перед владою. Королі та дворяни постійно підтверджували привілеї міських поселень у комітатах Берег, Абауй, Земплін, Саболч, Сатмар, Угоча, Мараморош, Унг. У даному регіоні нараховувалося приблизно 75 міських поселень, містечок і міст. Більшість з них спочатку були королівською, а потім дворянською власністю. Королівський статус зберегли за собою міста Кошшо (Кошіце), Сатмар і Нейметі (Сату-Маре), Оссоньпоток (Бая-Маре). Такі міста як Берегсас, Мункач, Вішк, Тейчо, Хуст, Сігет, Госсумезо були передані на декотрий час з королівської у дворянську власність. Решта поселень належала дворянам. Особлива роль у розвитку поселень даного регіону належала госпітам.

Ключові слова: поселення, містечко, місто, комітат, староста-суддя, гості-колоністи, колонізація.

АННОТАЦИЯ

Миськов И.А. „Городские поселения Северно - Восточной Венгрии ХІ - первой четверти ХVІ ст.” - Рукопись.

Дисертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02-всемирная история.-Ужгородский национальный университет, 2007.

Дисертация посвящена исследованию городских поселений Северно-Восточной Венгрии ХІ - первой четверти ХVІ ст. Особенное внимание уделено современным городам и поселкам Закарпатской области. Проанализированны, имеющиеся в распоряжении исследователя письменные, лингвистические и археологические источники, уровень и перспективы научного исследования проблемы. Раскрыты причины возникновения поселений (villa), которые возвышаются в статус местечек (oppidum) и городов (civitas) Венгерского королевства, вследствии иностранной колонизации и укрепления комитатской системы. Автором дается правовая характеристика городских поселений, их взаимоотношение с феодальной властью. Отдельные города и местечки имели обязанности и права перед властью. Короли и дворяне постоянно подтвердждали привилегии городских поселений в комитатах Берег, Абауй, Земплин, Саболч, Сатмар, Угоча, Мараморош, Унг. В данном регионе насчитывалось приблизительно 75 поселений, поселков городского типа и городов. Большинство из них были вначале королевской, а потом дворянской собственностью. Королевский статус сохранили за собой города Кошшо (Кошице), Сатмар и Неймети (Сату-Маре), Оссоньпоток (Бая-Маре). Три последних города Оссоньпоток, Сатмар и Неймети некоторое время стали дворянскими владениями семьи Гуняди. Такие города как Берегсас, Мункач, Вишк, Тейчо, Хуст, Сигет, Госсумезо были переданы временно с королевской в дворянскую собственность. Особенно следует выделить город-помещик Кошшо, который самостоятельно стал свободным городом в 1311 г., не имея никаких юридических прав и привилегий, но добиваясь их позже от королевской власти. Город Кошшо оплачивал королевские долги и был одним из ключевых торговых центров Верхней Венгрии. Данному региону не было присуще ремесло при доминирующей торговле, и поэтому здесь не сложились цехи, за исключением Кошшо, где их было 8. Городские жители отдали предпочтение промыслам (добыча золота, серебра и соли, виноградарство и виноделие, разведение свиней, охота, рыболовство), которые были очень выгодным делом. Город Севлюш, имея королевские привилегии и их подтвеждение, позже становится владением дворянских семей Боршо, Драгов, Перени. Остальные городские поселения и города принадлежали дворянам. Среди них Другеты, Розгони, Палоцы, Гуняди, Перени, Нодьмигали, Добо, Корятовичи, Драгфи, Матучиняки, Батори, Тарпои, Амодеи, Петуньо, Бокша, Заполяи, Цудар, Каллои. Среди категорий городского поселения, в письменных документах упоминаются граждане, слуги, госпиты (гости). Последние взяли активное участие в колонизации северно-восточных областей Венгерского королевства до и после монголо-татарского нашествия. Госпиты получали от королевской власти следующие привилегии: избрание судьи и старосты, решение судебных дел, проведение свободных торгов и ярмарок, свободное пользование своим имуществом, избрание духовника, неприкосновенность госпитов поселения и их собственного имущества, владеть землями, долинами, речками, пользоваться собственной печатью. Именно на основе поселений госпитов образуются местечки, а потом города. Категорию госпитов в основном составляло немецкое население, которое появляется во времена Иштвана (1001- 1038). Эти госпиты были замкнутой общиной и не допускали к себе представителей других общин, хотя в одном документе, который касается королевских городских поселений комитата Мараморош упоминается, наравне с немецким, венгерское население. Отсутствует четкое определение термина „villa”. Под этим термином существовало в большинстве случав большое поселение или село. Вилла, могла принадлежать королю или сеньйору. В первом случае жители таких вилл были лишены каких-либо юридических прав, привилегий, городских свобод и перебывали на положении лично зависимых. В другом случае существовали такие виллы, которые имели четко выраженный характер городских поселений, что скреплялось королевскими указами, грамотами, розпоряжениями на городские права жителей или королевские привилегии, которые дарили свободы жителям виллы, освобождали их от повинностей на пользу феодала. Такие королевские привилегии распространялись только на общину госпитов и не касались граждан, которые могли быть крепостными или слугами.Община госпитов принесла с собой правовые традиции. Очень трудно выяснить, каким правом пользовались госпиты, Магдебургским или другим. В документах Магдебургское право не упоминается. Следовательно, госпиты общины пользовались своим правом, исходя из королевских указов и пожалований. Нам известны королевские привилегии госпитов Сатмара (1230, 1264), Берегсаса (1247, 1342), Севлюша (1262), четырех вилл Хуста, Тейчо, Вишка, Госсумезо (1329), Кошшо (1347), Мункач (1376). Именно немецкое население (госпиты) реально повлияло на становление, развитие и возрастание средневекового города в данном регионе, усовершенствование ремесла и сельского хозяйства, укрепление католической веры и правовых обычаев.

Ключевые слова: поселение, местечко, город, комитат, староста-судья, гости-колонисты, колонизация.

SUMMARY

Miskov I.O. „The town settlements of Northern - Eastern Hungary in the 11th- the first quarter of the 16th centuries.” - Manuscript.

The thesis is to be presented for the scientific degree candidate of history science on the specialty 07.00.02 - world history.-Uzhgorod national university, Uzhgorod, 2007.

The thesis is dedicated to the investigation of the town settlements of Northern-Eastern Hungary in the 11th- the first quarter of the 16th centuries. The special attention is paid to contemporary towns and villages of the Transcarpathian region. The written, linguistic and archeological sources as well as the level and perspective of the problem's scientific research are analyzed. The thesis reveals the causes of appearance of the settlements which then have arisen into the status of villages and towns because of the foreign colonization and enforcement of the comitat system of the Hungarian Kingdom. The author gives the legislative characteristics of the town settlements, their interrelations with the feudal power. Some towns and villages had the responsibilities and rights in front of the power. Kings and the nobles confirmed the privileges the town settlements in the comitats of Bereh, Abauy, Zempiin, Sabolch, Satmar, Ugocha, Maramorosh, Ung. The given region could number approximately 75 town settlements, villages and towns. The majority of them were at first the royal, and then nobles' property. The towns Koshsho (Koshitse), Satmar and Neymeti (Satu-Mare), Ossonypotok (Baya-Mare) preserved the royal status, such towns as Berehsaz, Munkach, Vyshk, Teycho, Khust, Siget, Hossumezo were given for some period of time from the royal into the nobles' property. The other settlements belonged to the nobles. The particular role in the development of the settlements of the region belonged to hospits.

The key words: villa, village-oppidum, town-civitas, comitat-comitatus, the head-judge-villicus-judex, guests-colonists-hospites, colonization.

Размещено на Allbest.ur