Діяльність РСДРП (меншовиків) в Україні (1907-1914 рр.)

Постійною проблемою соціал-демократичних осередків були кошти, тому основним завданням фінансових комісій було віднайдення коштів для соціал-демократичних організацій. Меншовики були досить винахідливими в цій справі. Для поповнення партійної каси годилися різні джерела: соціал-демократи продавали прокламації, брошури, робітничі газети й нелегальну літературу; кошти надходили від продажу платних запрошень на реферати, що їх влаштовували відомі партійні діячі; вдавалися до збирання коштів серед населення міст, а також серед робітників на заводах і фабриках; влаштовувалися студентські вечори з відрахуванням частини зборів на користь соціал-демократів, які перебували на засланні; під час різдвяних та новорічних свят студентки й курсистки колядували, а зібрані кошти передавали на користь організації; певний прибуток давали театр і концерти колективів, переважно музичних, при Робітничому домі; платним було користування бібліотекою; крім того, соціал-демократична організація брала в своє розпорядження значний відсоток коштів, які збирав політичний Червоний Хрест; незначну частку партійних коштів складали партійні внески.

Кореспондентські комісії соціал-демократичних осередків відали листуванням і співробітничали в редакціях газет. При комітетах існували міські пропагандистські центри, які координували цей напрямок діяльності. Паспортні і квартирні бюро надавали “надійні” документи й адреси квартир для перебування нелегалів. Структура місцевих соціал-демократичних організацій була складною, але того вимагали умови, в яких доводилося діяти РСДРП. Існування кожного елементу було цілком виправданим і необхідним в тогочасних умовах.

Меншовики прагнули зробити корисною будь-яку форму легальної чи нелегальної роботи - в гуртках, на сходках і масовках, в інформаційних бюро, бібліотеках та читальнях, займались видавничою діяльністю, керували аматорськими театральними трупами при робітничих будинках, читали лекції на сільськогосподарських курсах та курсах для робітників, у товариствах допомоги особам, зайнятим ремісничою працею, у школах технічного товариства, профспілкових товариствах, кооперативах, студентських фракціях, союзах учнів, брали активну участь у виборчих кампаніях до Державної Думи. Аналіз фактичного матеріалу дає підстави стверджувати, що меншовики в Україні вдавалися до найрізноманітніших форм роботи, прагнучи поширювати ідеї соціал-демократії у робітничому середовищі, а також серед міського і сільського населення. На нашу думку, такий творчий підхід меншовиків до пошуку якомога дійовіших форм роботи свідчив про значний потенціал і про їхнє намагання постійно посилювати свій вплив на різні верстви населення міста і села, особливо у робітничому середовищі.

Партійна робота проводилася меншовиками на нелегальному, напівлегальному та легальному рівнях. У місцевих осередках на нелегальному рівні меншовики співпрацювали з більшовиками, дотримуючись усіх вимог конспірації. Напівлегальні форми роботи вимагали від меншовиків уміння обирати найбільш оптимальні шляхи для спілкування з робітничою масою, пам'ятаючи про небезпеку переслідування з боку влади. На легальному рівні діяльності меншовиків іноді виникали значні проблеми. Частина меншовиків була переконана, що організації легальних робітничих об'єднань заважало декілька причин: брак партійних робітників; відсутність допомоги з боку інтелігенції; криза робітничого руху. Проте меншовики були впевнені, що партія поступово виходить із стану ізоляції.

У четвертому розділі “Осередки РСДРП в Україні, їхні відносини з українськими соціал-демократами” доводиться, що меншовики, як більш поміркована частина соціал-демократії, проводили повсякденну роз'яснювальну і підготовчу роботу серед робітників, щоб розтлумачити основні принципи партійної платформи. Важливим і необхідним вони вважали усвідомлення пролетаріатом завдань поточного моменту, адже були переконані, що саме такий підхід дасть найбільші політичні дивіденди робітничому класові під час наступної революції.

Головною проблемою відносин РСДРП із українським соціалістичним рухом у 1907-1914 роках була наявність значних політичних амбіцій у керівників російської соціал-демократії, які вважали, що тільки вони мають працювати з пролетаріатом України, “формуючи” його політичні смаки й уподобання. Українські соціал-демократи не поступалися й наполягали, що саме вони краще розуміють потреби і запити місцевого населення, яке продовжувало мріяти про землю і волю.

Стосунки між українськими і російськими соціал-демократами “у верхах” були дуже складними. Але на місцевому рівні робилися спроби налагодити контакт. На рівні керівних установ давалися взнаки різні підходи до розуміння майбутнього національних соціал-демократичних організацій і рухів, а місцеві соціал-демократи, працюючи у робітничій масі, розуміли необхідність об'єднання зусиль усіх ланок у боротьбі за ідеали революційного перетворення суспільства. На жаль, широкого об'єднання так і не відбулося, незважаючи на деякі реальні спроби працювати разом, і прагнення місцевих осередків залишилося нереалізованою мрією. Але меншовики, врешті-решт, зрозуміли необхідність поєднання зусиль соціал-демократів у спільній боротьбі, хоча, амбіції керівників більшовицької фракції РСДРП заважали у цій справі.

У висновках авторка зазначила, що меншовизм посідав значне місце на лівому фланзі політичного руху в Російській імперії. Для російських та українських марксистів, з урахуванням їхніх вічних суперечок про місце країни між Сходом і Заходом, дуже важливим було питання про те, чи був досвід партій ІІ Інтернаціоналу зразком, орієнтиром при обранні власного шляху. У протистоянні з більшовиками меншовики представляли “західний варіант” робітничого руху, з більшою опорою на легальність, демократизм, самодіяльність робітничих мас. Образ революції фігурував як відбиття специфіки революційного досвіду Європи і водночас як пролог майбутньої революції. Меншовики вважали, що європейський досвід надзвичайно корисний для Росії як класичний зразок революційних подій.

Позиція меншовиків була однозначна: щоб соціалістична ідея вплинула на перебіг революційних подій, необхідне проникнення її у середовище робітництва, а соціал-демократія задля цього має спрямовувати всі зусилля на знищення існуючого режиму та розвинення класової свідомості пролетаріату і, зрештою, очолити революцію.

Меншовицькі лідери вважали, що революція неминуча, але вона буде результатом довгого підготовчого процесу, протягом якого формуватиметься і зростатиме теоретична і практична боєздатність мас.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. В.І. Ленін та Г.В. Плеханов про ліквідаторство // Республіканська науково-практична конференція “Політичні партії та громадські рухи в трьох російських революціях”. 2 секція. - Донецьк, 1991. - С. 95-97.

2. Деякі особливості діяльності соціал-демократичних організацій в Україні (1910-1914 рр.) // Всеукраїнська науково-практична конференція “Політична думка в Україні: минуле та сучасність”. 3 секція. - Київ, 1993. - С. 75-77.

3. Співвідношення більшовиків і меншовиків у місцевих організаціях РСДРП в Україні (1905-1914 рр.) // Міжвузівська науково-практична конференція “Філософія виживання”. - Харків, 1994. - С. 87-90.

4. Думська тактика меншовиків // Збірник праць “Вісник проблем сучасної медицини”. Випуск 3. - Харків, 1994. - С. 104-107.

5. Проблема партійної єдності у виступах меншовиків // Республіканська науково-теоретична конференція “Соціально-політична та економічна цінність парадигми злагоди в українському суспільстві. - Київ, 1995. - С. 91-93.

6. Соціал-демократи і вибори до Державних Дум в Україні (1906-1914 рр.) // Шості харківські політологічні читання “Політико-правові аспекти виборчого процесу”. - Харків, 1997. - С. 28.

7. Національне питання у програмі соціал-демократів на початку ХХ століття // Республіканська наукова конференція “Народний Рух України: місце в історії та політиці”. - Одеса, 1998. - С. 41-43.

8. Фонд Канцелярії Харківського генерал-губернатора як джерело вивчення меншовицького руху в Україні // Багаліївські читання. - Харків: Народна українська академія, 2000. - С. 88-89.

9. Діяльність організацій РСДРП на Україні в період нового революційного піднесення// Збірник наукових праць аспірантів ХДУ. - Харків: Основа, 1992. - С. 163-165.

10. Фонд канцелярії Харківського генерал-губернатора як джерело дослідження форм роботи меншовиків в Україні (1907-1914 рр.) // Архіви України. - 2001. - № 6. - С. 33-39.

11. Виборча діяльність меншовиків // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - № 556. - 2002. - С. 109-113.

12. Сучасна історіографія діяльності РСДРП (меншовиків) в Україні (1907- 1914 рр.) // Збірник наукових праць. Серія “Історія і географія”. - Вип. 19. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків: Майдан, 2005. - С. 124-132.

АНОТАЦІЇ

Мартиненко Наталія Миколаївна. Діяльність РСДРП (меншовиків) в Україні (1907-1914 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - iсторія України. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Харків, 2007.

Дисертація є комплексною роботою, в якій досліджується діяльність меншовиків в Україні з другої половини 1907 року до початку Першої світової війни. Зокрема, основні питання дослідження включають: стратегію і тактику РСДРП (меншовиків) в Україні, діяльність місцевих соціал-демократичних осередків, їх організаційну структуру та форми роботи, а також роль меншовиків у цій діяльності, відносини РСДРП з українським соціал-демократичним рухом.

У роботі наголошується, що стратегічною метою соціал-демократії залишалося повалення самодержавства, але різними були підходи до вирішення цієї проблеми у більшовиків та меншовиків. У 1907-1914 рр. меншовики шукали шляхи поступового реформування соціал-демократичного руху. Для цього вони використовували різноманітні форми роботи на легальному та нелегальному рівнях, щоб посилювати свій вплив у робітничому середовищі.

У роботі аналізується структура місцевих осередків РСДРП, яка складалася з комітету (колективу), виконавчого комітету й різноманітних комісій, що виконували необхідні для конспіративної організації функції. На широкому архівному матеріалі складено список членів Харківського комітету РСДРП, як одного з таких, що активно діяли в Україні у період 1907-1914 рр., включаючи вік, стан, основне заняття та напрям діяльності членів організації.

Робиться висновок, що у досліджуваний період меншовики становили більшість серед членів РСДРП в Україні. Меншовики намагалися політично виховувати робітничі маси, не ставили завдання безумовного її підкорення партійному керівництву, чого саме й прагнули більшовики.

Ключові слова: меншовики, більшовики, революція, соціал-демократична діяльність, реакція, партійний апарат, ліквідатори.

Мартыненко Наталия Николаевна. Деятельность РСДРП (меньшевиков) в Украине (1907-1914 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. Харьков, 2007.

Диссертация является комплексной работой, в которой исследуется деятельность меньшевиков в Украине со второй половины 1907 года до начала Первой мировой войны. Работа посвящена исследованию стратегии и тактики руководства РСДРП (меньшевиков) в 1907-1914 гг., структуры местных социал-демократических организаций, действовавших в Украине, анализируются формы и методы работы РСДРП в Украине и роль меньшевиков в них, а также отношения РСДРП с украинскими социал-демократами. Автор диссертационного исследования на широком архивном материале показала основные направления деятельности местных социал-демократических организаций и пути воздействия на пролетарские массы.

Автор констатирует, что в исследуемый период социал-демократическая работа не прекращалась. Межфракционные противоречия в основном охватывали интеллигентские круги, а рабочие с трудом понимали суть этих противоречий, пытаясь сохранить единство партии, столь необходимое им в борьбе за социальные и национальные права. Стратегической целью РСДРП оставалось свержение самодержавия, но разными представлялись пути к решению этой проблемы у большевиков и меньшевиков. В 1907-1914 гг. меньшевики искали пути постепенного реформирования социал-демократического движения.

В организационных вопросах меньшевики стремились к большему демократизму, в отличие от культа профессиональных революционеров, предлагаемого большевиками. Пропаганда и агитация должна была проводиться не только в кружках, но и в легальных просветительских учреждениях, которые вызывали значительный интерес у рабочих (школы технических товариществ, курсы для сельскохозяйственных работников и пр.). Более того, меньшевики активно сотрудничали в культурно-просветительских товариществах, народных университетах, товариществах самообразования, клубах, библиотеках, воскресных школах и т.д., участвовали в работе популярных тогда съездов: народных университетов, кооперативном, женском, фабрично-заводских врачей, антиалкогольном и т.п., на которых знакомили широкие массы с основными идеями социал-демократии и направлениями её деятельности. Они стремились преобразовать социал-демократическую партию в массовую.

На основании изучения значительного материала делается вывод, что в исследуемый период меньшевики составляли большинство среди членов РСДРП на Украине. Меньшевики стремились политически воспитать рабочий класс, а не ставили целью безусловное подчинение его партийному руководству, как это предлагали большевики.

Ключевые слова: меньшевики, большевики, революция, социал-демократическая деятельность, реакция, партийный аппарат, ликвидаторы.

Martynenko Nataliya Mykolaivna. RSDLP (Mensheviks') activity in Ukraine (1907-1914). - Manuscript.

Thesis for Candidate of Historical Sciences' degree in speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2007.

The object of the research is the Menshevik faction of RSDLP during the second half of 1907 until the beginning of World War I.

The subject of the research is the aim, tasks, methods and forms of Mensheviks' activity in (1907-1914).

The methods of the research are problem-chronological, historical and comparative, historical and structural.

Scientific novelty is the complete analysis of the strategy and tactics during the second half of 1907 until the beginning of World War I. The scientific circulation has been contributed with new informational sources about inner-Party relationships between Bolsheviks and Mensheviks factions, party-Mensheviks and liquidators, RSDLP and Ukrainian social-democratic movement.

The results of the research - on the base of extensive archival studies the author has completed the list of members of Kharkiv regional social-democratic organization, including age, the estate, main occupations of party members, and the direction of their activity. Author presented the structure of the local social-democratic organizations, the directions, forms and methods of their political, cultural and educational activity. The archival research has shown the ways of influence on the representatives of the working class. Social-democrats participated in the creation of special schools and clubs for the proletariat to increase workers' educational level and to form their political consciousness. The results can be explored in the delivering of educational courses on Political Parties History.

Key words: Mensheviks, Bolsheviks, liquidators, revolution, social-democratic activity, reaction, party apparatus.

Размещено на Allbest.ru