Нижній і середній палеоліт України (ключові проблеми)
Встановлення археологічної періодизації для палеоліту України. Аналіз закономірності доступності ресурсів життєзабезпечення в залежності від глобальних і сезонних кліматичних ритмів. Обґрунтування пульсуючої ареальної моделі заселення території країни.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.10.2013 |
| Размер файла | 78,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Визначальні фактори розселення. Пульсуюча ареальна модель заселення. Процеси розселення і освоєння нових територій визначаються екологічним і тісно взаємопов'язаним з ним демографічним чинниками (Козлов 1988; Кабо 1986; Тишков 1988; Арутюнов 1989). Вихідною причиною кількісного росту населення і супутнього освоєння нових територій виступає доступність і багатство біоресурсів в рамках обмежених регіонів. Множинність ландшафтно-кліматичних змін протягом плейстоцену обумовлювала множинний характер повторних заселень і наступних запустінь ареалів, що відбилося у картині поширення пам'яток у часі і просторі. Йдеться, отже, про пульсуючий характер заселення. Просування населення, яке переживало демографічний сплеск, насамперед було направлене в регіони з більш багатими і передбачуваними біологічними і мінеральними ресурсами, тобто в передгір'я і на височини з мозаїчним ландшафтом, а також у долини великих річок. Таким чином, можна сформулювати ще одну характерну рису динаміки заселення: воно було не тільки пульсуючим, але й ареальним. Важливим аспектом пульсуючої ареальної моделі заселення є оцінка найбільш вірогідних шляхів та швидкості освоєння незаселених ареалів. Можна припускати два вірогідних сценарії: по-перше, поступове розширення освоєного ареалу в межах звичного продуктивного ландшафту (передгір'я, височини), та, по-друге, направлений рух між ареалами з продуктивним ландшафтом через рівнинні території. Природними шляхами такого направленого руху могли слугувати долини великих рік, які аж до сьогодні виступають у ролі міграційних коридорів для великих ссавців. У першому випадку швидкість розселення може визначатися показниками, обчисленими в рамках дифузійної моделі “хвилі поступу” для палеолітичного населення, близько 0,4 км на рік (Fort et al. 2004). Таким чином, освоєння ареалів з багатими біологічними та мінеральними ресурсами в межах території сучасної України могло займати не більше 1-2 тисяч років.
Головні чинники механізму розселення. Механізм розселення за умови зростання чисельності населення в сприятливій ситуації з ресурсами описується універсальною моделлю (т.зв. “дроблення-злиття“) популяції мисливців-збирачів (Дж. Ніл). Розселення в цьому випадку приймає форму дифузії. Модель розселення в умовах стабільної чисельності населення, але погіршення екологічної ситуації (Р.Л. Келлі) передбачає міграції. Дію подібних механізмів розселення можна припускати і для середньопалеолітичного часу. Не виключено, що в періоди різкого погіршення екологічної ситуації, відступ населення в ареали з більш комфортним кліматом та багатими ресурсами приймав форму міграцій, натомість за сприятливих палео-екологічних умов розселення приймало форму дифузії.
Ресурси життєзабезпечення та розселення. В умовах помірних широт східної півкулі, в яких розташовувалися пам'ятки середнього палеоліту України, були відсутні рослинні ресурси, здатні слугувати виключною основою життєзабезпечення. Припущення про великі обсяги рослинної їжі в раціоні неандертальців на цей час не мають аргументів (Richards et al. 2001). Отже, можна вважати, що динаміка заселення в першу чергу залежала від доступності тваринних біоресурсів. Прогнозованість і стабільність ресурсів залежала не тільки від багатства ресурсів середовища, не менш важливим є рівень технологічної і технічної озброєності (Кабо 1986; Тишков 1988). Навряд чи неандертальці були в змозі максимально використовувати переваги освоєних ними ареалів. Локальні угруповання середньопалеолітичного суспільства об'єктивно не могли бути складені стабільно великими групами з багатьох десятків, чи навіть сотень людей, як про це іноді йде мова (Steele 1996).
Демографічні аспекти заселення. Згідно даних математичної моделі популя-ційної динаміки еректусів і неандертальців (Носевич 1991; 1994), за 3-4 тис. років вимирає понад 95% вихідних общин. При цьому, чисельність основної маси (понад 80%) популяцій, що вижили, залишається приблизно такою ж, як і у вихідних популяцій. Лише поодинокі популяції (кілька відсотків від тих, що вижили) збільшувалися в чисельності в десятки і сотні разів. Просторове розміщення популяцій, які вижили, у модельованому просторі через порівняно короткий час упорядковується таким чином, що утворюються ареали з переважанням представників однієї генеалогічної лінії. Прогнози моделі відносно спорідненості популяцій широких територій знаходять підтвердження в даних з мтДНК неандертальців (Lalueza-Fox et al. 2006) і прямі паралелі в археологічно встановлюваній для території України наявності великих ареалів, складених техніко-типологічно близькими індустріями, а також у факті тривалого існування таких ареалів у часі.
Антропологічні аспекти заселення. Гомініди різних хронологічних зрізів різнилися в фізичному відношенні. На самому узагальненому рівні мова йде про ранні еректоїдні форми для нижнього палеоліту і про Homo heidelbergensis та Homo neanderthalensis - для середнього палеоліту. Різний антропологічний статус носіїв нижньо- і середньопалеолітичних індустрій надає значної дискусійності питанню стабільної генетичної спорідненості населення, адже генетичний склад населення сучасної України в нижньому і середньому палеоліті зазнав мінімум однієї суттєвої зміни (Зубов, Васильев 2006; Васильев 2006; Хрисанфова 1999).
Тривалість освоєння окремих ареалів. Найбільш високу ймовірність тривалих концентрацій груп слід очікувати в ареалах з найбільш стабільно передбачуваною великою кількістю біоресурсів. Археологічні дані повністю узгоджуються з таким прогнозом. В середньому палеоліті України існував об'єктивний зв'язок між прогнозованістю і щільністю харчових ресурсів, з одного боку, і ступенем концентрації і осілості населення - з іншого. Ймовірність існування порівняно довготривалих (таких, що функціонували протягом 1-2 сезонів) середньопалеолітичних пам'яток з більшим числом населення, видається більш високою в ареалах з пересіченим і мозаїчним ландшафтом. Ритмічна динаміка екологічних змін могла позначатися на зміні циклів росту населення і зайнятих ним ареалів, циклами скорочення кількості населення і ареалів його поширення в рамках пульсуючої ареальної моделі заселення. Разом з тим, існували регіони, відносно яких можна припускати стабільне освоєння протягом десятків тисяч років.
Заселення території України в нижньому і середньому палеоліті: загальні риси процесу. З приводу шляхів заселення Східної Європи, включаючи і територію України, існує багато гіпотез (Гладилин 1976; 1985; 1997; Бібіков 1959; 1961; 1989; Формозов 1959; 1972; 1977). У археологічних інтерпретаціях переважає думка про західний вихідний центр заселення території Східної Європи, особливо якщо йдеться про мікокські індустрії (Гладилин 1976; 1985; Кухарчук 1993; 1995; Евтушенко 1995, 1999; Колесник 1999; 2003; Кулаковская 1990; Ситник 2000; 2003; Степанчук 1999; 2002). Наголошується на південно-західному, балканському, походженні левалуа-мустьєрських індустрій Східної Європи в цілому і Криму, зокрема (Гладилин 1985; Колосов 1972; 1986). Питання шляхів проникнення та руху носіїв окремих індустрій, індустрійних традицій, або варіантів індустрій на території України в середньому палеоліті може вирішуватися лише в самій загальній формі. Найбільш аргументованими видаються припущення про центральноєвропейське походження індустрій із двобічними формами та про південно-західне, як мінімум балканське, походження левалуа-мустьєрських індустрій півдня України. Ці уявлення принципово узгоджуються з даними антропології та генетики.
У даний час немає підстав припускати безперервну заселеність території країни починаючи вже з часу нижнього плейстоцену. Мова може йти лише про хронологічно лімітоване перше проникнення груп давнього населення (вірогідно, ранні фор-ми Homo heidelbergensis). Протягом всього нижнього палеоліту характерними є короткочасні та віддалені у часі проникнення давнього населення на територію країни. Для подальшого часу реконструюється картина заселення у вигляді численних відтоків і притоків населення, зумовлених змінами екологічної обстановки і пов'язаними з ними змінами ресурсної бази. Потрібно розрізняти також більш або менш тривалу присутність населення в тому або іншому регіоні і стабільну його освоєність. Виходячи з переривчастого характеру заселення, окремі епізоди якого відділені десятками тисяч років, немає ніяких підстав стверджувати про спадкоємність населення і, отже, про спадкоємність матеріальної культури і традицій. Відносно стабільне освоєння території України пов'язується з рисом, швидше з другою його половиною і, скоріше за все, з новим типом населення - неандертальцями. Приблизно з цього часу, або дещо пізніше, південний регіон (Крим) демонструє інтенсивне освоєння. Тривала присутність населення на континентальній Україні, судячи з наявних даних, відноситься до більш пізнього часу, можливо до відрізку між останнім інтергляціалом і нижнім пленігляціалом. Немає підстав припускати безпосередню спадкоємність палеолітичного населення для більшої частини території країни в час, що передує інтерстадіалу амерсфорт-брьоруп. Таку спадкоємність можна припускати лише для періоду після 70-50 тис. років тому (на південних територіях починаючи з 100-130 тис. років тому).
Розділ 8. Реконструкції способу життя, господарства і соціальної організації в середньому палеоліті України
Кінцевим завданням дослідження нижнього і середнього палеоліту України є реконструкції способу життя, під яким мається на увазі господарський уклад і соціальна організація давніх мешканців території країни в умовах минулих екологічних обстановок. Безпосередньо й однозначно пояснювати археологічні дані в системі понять і розробок суспільних наук неможливо, але й відмова від контролю археологічних даних через етнографічні свідоцтва призведе до довільних побудов і закриє шлях до більш надійної інтерпретації археологічних пам'яток (Кабо 2002).
Універсальні характеристики суспільства мисливців-збирачів за етнографічними даними. До їх числа відносяться: консерватизм; традиційність; нерозчленованість на дискретні функціональні сфери; синкретизм сприйняття світу і людини в світі; міфологізм світогляду; сакралізація дій, технологічних процесів і окремих предметів. Первісне мислення є логічно раціональним і впорядкованим, його особливостями є уявлення про надприродні зв'язки між явищами, діями і предметами, а також символізм та міфологізм (Алексеев, Першиц 1990; Андрианов 1985; Артемова 1987; Арутюнов 1989; Кабо 1962; 1986; 2002; Леви-Строс 1994; Садохин, Груше-вицкая 2000; Токарев 1978; 1990 і ін.).
Основою соціальної структури суспільства традиційних первісних мисливців-збирачів є община. Її чисельність і територія безпосередньо залежать від кількості доступних біоресурсів, технічної озброєності, та стратегій життєзабезпечення. Річне коло характеризується екологічно зумовленими циклічними фазами концентрації і дисперсії. Общинам притаманні територіальність, автономність, господарська незалежність, інтенсивна інтеркомунікація, ряд етноспецифічних рис (Кабо 1962; 1986).
Характеристики середньопалеолітичного суспільства. Незначну загалом мінливість наборів кам'яних виробів і технологій в рамках середнього палеоліту можна пояснювати як прояв фундаментальної обмеженості властивостей кам'яної сировини і технологічних прийомів середньопалеолітичного часу, застосовуваних для її обробки. Але брак мінливості можна пояснювати і як прояв консерватизму, традиційної сталості. Співіснування різних індустрій в однакових ландшафтно-кліматичних умовах є серйозним аргументом на користь традиційного, консервативного характеру середньопалеолітичної культури.
Чи є підстави, виходячи з уявлення про традиційний характер середньо-палеолітичної культури, припускати, що й інші її прояви будуть також аналогічні універсальним характеристикам архаїчних культур? Ні довести, ні спростувати таке припущення, виходячи тільки з характеристик кам'яного інвентарю, неможливо. В колі припущень та здогадок лежить і питання про схожість характеристик первісного мислення і мислення неандертальців.
Особливості соціальної структури суспільства неандертальців: сучасні уявлення. Припускається, що основною структурною одиницею первісного суспільства була община (локальна група) (Кабо 1972; Бахта, Сенюта 1972; Григорьев 1968; 1972а; 1981; Праслов 1981а; Гладилин 1985; 1997 та ін.). Наразі дослідники все частіше доходять висновку про те, що не існує істотної різниці між т.зв. праобщинами неандертальців і общинами періоду початку верхнього палеоліту (Кабо 1986; 2002; Деревянко и др. 1994; Станко 1997). Вважається, що (пра)община пізніх неандертальців являла собою міцно спаяний колектив, члени якого виявляли всебічну турботу одне про одного й усвідомлювали свою єдність у формі тотемізму, вірогідно в його так званій локальній формі (Семенов 1989; Кабо 2002).
В роботі проведено порівняльний аналіз основних аспектів життєдіяльності суспільств мисливців-збирачів і неандертальців.
Оцінка чисельності найменшої структурної одиниці суспільства неандертальців. Оцінка чисельності найменших груп неандертальців за археологічними свідченнями ґрунтується на опосередкованих вказівках, зокрема даними про розміри площі заселення. Така оцінка дозволяє скласти уявлення про чисельність їх мешканців: в межах одного-двох десятків. Таким чином, чисельність мінімальної середньопалеолітичної групи знаходиться у цілковитій відповідності з нижнім порогом чисельності общини за етнографічним даними: в межах 10-25 чоловік.
Оцінка складу найменших структурних одиниць суспільства неандертальців. Наявність майстерень, спеціалізованих і базових стоянок є прямим археологічним свідченням на користь непостійності складу общини неандертальців в кожний окремий відрізок часу. Очевидно, що в процесі освоєння території і пошуку ресурсів община неандертальців періодично подрібнювалася на менші господарські і/або спеціалізовані групи. І за цією ознакою суспільство неандертальців знаходиться в цілковитій узгодженості з етнографічною моделлю общини мисливців-збирачів.
Оцінка циклічних коливань чисельності структурних одиниць суспільства неандертальців. Згідно з прогнозами етнографічних моделей, цикли дисперсії і концентрації спільнот визначаються екологічними умовами. Аналіз джерел змушує визнати, що прямі свідчення на користь циклічних змін чисельності структурних одиниць суспільства неандертальців відсутні. Разом з тим, слід підкреслити ймовірність таких циклічних змін, на користь чого свідчать деякі непрямі ознаки.
Оцінка величини ареалів структурних одиниць суспільства неандертальців. Матеріалізованим свідоцтвом життєдіяльності найменшої структурної одиниці суспільства неандертальців (або її частини) в миттєвому часовому зрізі є індустрія, а в діахронному - індустрійна традиція. В усіх відомих випадках йдеться про дуже вузькі ареали поширення індустрійних традицій: максимальна відстань між пам'ятками по прямій становить близько 30 км, а вірогідні ареали освоєної території укладаються відповідно в межі 100-300 км2. Аналіз даних дозволяє зробити висновок, що кількість одночасних стоянок в межах окремого ареалу заселення не перевищує одного (-двох?) десятків. Важливо підкреслити, що отримані дані знову не виходять за межі відповідності з моделлю етнографічних універсалій.
Оцінка чисельності популяцій неандертальців в окремому географічному ареалі. Виходячи з даних про потенційну загальну площу мисливських угідь, вірогідних показників кількісного складу окремої общини та щільності заселення запропоновано оцінку порядку чисельності населення в окремому ареалі (приклад Криму): в найоптимістичнішому випадку мова може йти про кілька сотень мешканців. Промодельовано вірогідну демографічну ситуацію в кримському середньому палеоліті між 35-28 тис. років тому. Зроблено попередній висновок про відсутність жорсткої замкненості неандертальських груп. Виходячи з вірогідної чисельності неандертальського населення в рамках окремого ареалу і кількості окремих ареалів на території України, загальна мінімальна чисельність населення в середньопалеолітичний час оцінена в межах 875-2500 індивідуумів. Такі оцінки принципово узгоджуються з уявленнями про невисоку чисельність середньопалеолітичного населення (Mellars 1998; Gamble 1999).
Оцінка показника територіальності структурних одиниць суспільства неандертальців. Найкращий приклад регіону із численними пам'ятками, які досить чітко групуються за ознакою технолого-морфологічної подібності, надає Крим. Для часу після останнього міжльодовиків'я тут традиційно розрізняють чотири угруповання пам'яток з різними типами інвентарю. Неодноразово наголошувалося на специфіці їхнього географічного розташування на території півострова (Бибиков 1969; Коло-сов и др. 1993; Stepanchuk 1998). Таку специфіку неможливо пояснити відмінністю кліматичних умов, ландшафтів, хронологічним положенням, сезонністю, чи уживаною стратегією освоєння території (Степанчук 1996а; 1999; Чабай 2004). Робиться висновок про ймовірність існування в суспільстві неандертальців уявлень про територіальність.
Загальні риси способу життя в середньому палеоліті. Перевірка відповідності основних характеристик суспільств неандертальців і традиційних мисливців-збирачів (чисельність, цикли дисперсій/ концентрацій, територіальність) дозволяє стверджувати, що за цілим рядом ознак суспільство неандертальців знаходиться в повній узгодженості з етнографічною моделлю общини мисливців-збирачів. Чисельність мінімальної середньопалеолітичної групи за археологічними даними оцінюється у межах 10-25 чоловік, площа освоєного ареалу не перевищувала 300 км2. Важливою рисою суспільного життя неандертальців є його локальність. Загальним правилом є зосередження соціального життя в рамках т.зв. індивідуальної та ефективної мереж (Gamble 1999), які об'єднували людей в повсякденних задачах життєзабезпечення. У кожну мить свого існування суспільство неандертальців складалося з общин (~25), їхніх частин (~5), та, ймовірно, сукупностей кількох общин (~50/100 індивідуумів).
Палеолітичні пам'ятки України надають свідоцтва “символічної діяльності“, зокрема поховання, об'єкти т.зв. “мобільного мистецтва“, та досить дискусійні приклади образотворчої діяльності. Є підстави припускати наявність у суспільстві пізніх неандертальців практики турботи про членів колективу, не виключеною є наявність знаково-символічної системи. Із серединою пізнього етапу середнього палеоліту пов'язані перші матеріальні ознаки індивідуального самоусвідомлення: прикраси і т.зв. скарби кам'яних виробів. На пізньому етапі середнього палеоліту України неандертальці займалися конструктивною діяльністю з поліпшення природних укриттів чи спорудженню штучних захисних конструкцій, широко використовували властивості вогню і знали способи його поновлення, з великою долею імовірності виготовляли одяг, сумки і ін. вироби із шкір і хутра, виготовляли зброю, знаряддя праці і предмети побуту з дерева, володіли технологіями виготовлення складених знарядь. Господарство базувалося на полюванні, в тому числі спеціалізованому і, вірогідно, доповнювалося збиральництвом. Основною формою освоєння території було рухливо-осілий спосіб життя, що припускає існування сезонних поселень і тимчасових таборів (стійбищ).
Розділ 9. Пізні неандертальці і перехід до верхнього палеоліту на території України
Поява на території Східної Європи перших носіїв справжніх верхньопалеолітичних технологій фіксує початок у регіоні перехідного періоду від середнього до верхнього палеоліту (Аникович 2000). З цього моменту в регіоні співіснують середньопалеолітичні і верхньопалеолітичні індустрії, а також архаїчні індустрії перехідного періоду (Праслов, Рогачев 1982; Рогачев и др. 1984; Аникович 1991; 2000; 2003; 2005a; Djindjian et al. 1999). Симбіотичний характер останніх є вірогідним відображенням процесів культурної “мутації“ і формується як результат контактів між місцевим населенням і прийшлими людьми сучасного фізичного вигляду. Кінець перехідного періоду фіксується часом найпізніших середньопалеолітичних пам'яток (Чабай 2003).
Неодмінною умовою формування симбіотичних контактних традицій перехідного періоду є хронологічне співіснування середньопалеолітичних і верхньопалеолітичних традицій у рамках даного регіону. Контакт, що може привести до виникнення архаїчної традиції не обов'язково має бути прив'язаний до самого початкового етапу появи в регіоні носіїв прийшлих технологій: момент формування симбіотичної чи архаїчної традиції може мати відносно пізній вік у межах установлюваних хронологічних границь перехідного періоду. На даний момент на території України достовірно зафіксовані три типи архаїчних індустрій перехідного періоду: Буран-Кая III: C, Міра: I, Куличівка: III (Степанчук та ін. 2004; Чабай 2000; Stepanchuk 2005; Stepanchuk, Cohen 2000-2001; Маркс, Монигал 2000; Marks, Monigal 2000; Mo-nigal 2004 і ін.). Два перші (Буран-Кая III: C і Міра: I) мають, вірогідно, місцеве (у рамках східноєвропейського ареалу) походження і пов'язуються з двобічними середньопалеолітичними індустріями. Третій (Куличівка: III), не виключено, являє собою заключний етап еволюції ініціальної перехідної традиції позаєвропейського походження і знаходить певні аналогії в богунісьєні Центральної Європи.
Питання про час появи перших справжніх верхньопалеолітичних індустрій і про час зникнення регіональних популяцій архаїчних людей найтіснішим чином пов'язані з проблемою переходу від середнього до верхнього палеоліту в Східній Європі. Як встановлено, архаїчні люди доживають у різних областях Європи до 30-28 тис. років тому. В Західній Європі відомі також стоянки з більш пізніми абсолютними датами (van Andel, Davies 2003). Останнім часом встановлена радіовуглецева позиція переважної більшості стратифікованих пам'яток середнього і верхнього палео-літу Криму (Маркс, Чабай 2000; Чабай и др. 2000; Степанчук і ін. 2004а; Степанчук 2005). У контексті проблематики переходу до верхнього палеоліту на території України особливий інтерес становить вік найпізніших пам'яток середнього палеоліту. Підтверджено факт співіснування всіх чотирьох різновидів кримського мустьє між собою і, принаймні, з частиною локальних ранніх верхньопалеолітичних індустрій (Чабай 2004; Степанчук і ін. 2004а; Степанчук 2005). Не виключено, що деякі середньопалеолітичні індустрії півострова (мікок типу Ак-Каї і левалуа-мустьє) доживають до дуже пізнього часу. Відсутність верхньопалеолітичних стоянок між 28 і 18 тис. років тому і, навпаки, наявність середньопалеолітичних пам'яток, що заповнюють цей інтервал, дозволяє скоригувати уявлення про сценарій переходу до верхнього палеоліту на території Криму. Перша хвиля проникнення на півострів носіїв верхньопалеолітичних індустрій між 32 і 28 тис. років тому не завершилася зміною середнього палеоліту верхнім і не привела до появи локальних симбіотичних індустрій. Перехід до верхнього палеоліту адекватно описується моделлю заміщення, однак остаточна зміна населення відбулася близько 20 тис. років тому. Після 40 тис. років тому Крим припустимо визначати як неандертальський рефугіум. Такий сценарій розвитку припускає безконфліктне співіснування неандертальського і кроманьйонського населення протягом, принаймні, кількох тисячоліть у рамках територіально обмеженого ареалу. Археологічні дані надають деякі аргументи на користь такого припущення. Так, нижні оріньякські горизонти Сюрені І, датовані близько 28-29 тис. років тому, містять обов'язкову домішку середньопалеолітичних виробів (Demidenko et al. 1998; Демиденко 2000), що можна розцінювати як свідчення мирних контактів між архаїчними і сучасними людьми (Степанчук 2004).
У цілому для півдня Східної Європи і Криму можна припускати практично одночасне побутування оріньяку, гравету, постмікокських селетоїдних індустрій і середнього палеоліту між 32-28 тис. років тому. Доступні на сьогодні дані про перехід від середнього до верхнього палеоліту на території України свідчать на користь гіпотези заміщення місцевого населення прийшлими носіями верхньопалеолітичних технологій. Цей процес супроводжувався частковою акультурацією аборигенного населення, що проявилося у виникненні так званих симбіотичних (архаїчних) культур перехідного періоду.
Висновки
У висновках сформульовані основні результати дослідження.
1. Нижня межа нижнього палеоліту України визначається віком найдавніших достовірних пам'яток Закарпаття на рівні близько 1 млн. років тому, натомість найпізніші середньопалеолітичні пам'ятки Криму існують щонайменше до 25 тис. років. тому.
2. Для палеоліту України запропоновано нову періодизаційну схему, згідно якої розрізняється нижній (~1млн.-450/300 тис. років) та середній (~450/300--~50/30 тис. років) періоди. В рамках середнього палеоліту розрізняється ранній (~450/300-~130/100) і пізній (~130/100-~50/30) етапи.
3. З'ясовано, що доступність мінеральних та біологічних ресурсів, які становили основу життєзабезпечення палеолітичного населення, була жорстко обумовлена ритмічними змінами палеокліматичних обстановок, як у глобальному, так і в сезонному аспектах.
4. Доведено безперечний взаємозв'язок між процесами заселення території країни та ритмами палеокліматичних змін і пов'язаними з ними змінами в доступності ресурсів життєзабезпечення.
5. Сформульовано положення про пульсуючу ареальну модель заселення території країни в середньому палеоліті.
6. Аргументована вірогідність найбільш давнього епізоду проникнення колективів давнього населення на територію України в кінці еоплейстоцену з території Малої Азії.
7. Проаналізовані вірогідні причини дискретності середньопалеолітичних індустрій і доведено багатоскладовий та ієрархічний характер чинників, що формували вигляд матеріальної культури.
8. Отримано аргументи на користь принципової відповідності основних характеристик соціальної структури середньопалеолітичного суспільства так званим універсаліям етнографічної моделі суспільства мисливців-збирачів.
9. Визначено специфіку процесу переходу від середнього до верхнього палеоліту і розроблено положення про архаїчні (контактні або симбіотичні) верхньопалеолітичні індустрії.
10. Отримані дані використано для вироблення загальних положень концепції середньопалеолітичного суспільства в системі “довкілля - людина”.
Список основних публікацій за темою дисертації
Монографії
1. Колосов Ю.Г., Степанчук В.Н., Чабай В.П. Ранний палеолит Крыма. - К.: Наукова думка, 1993. - 221 с.
2. Степанчук В.Н. Поздние неандертальцы Крыма. Киик-Кобинские памятники. - К.: Стилус, 2002. - 216 с.
3. Степанчук В.Н. Нижний и средний палеолит Украины. - Черновцы.: Зелена Буковина, 2006. - 463 с.
Статті у фахових виданнях
4. Stepanchuk V. Kiik-Kobian, a distinct Mousterian industry in the Crimea // Archeo-logickй Rozhledy. - 1992. - Vol.XLIV. - P. 505-523.
5. Колосов Ю.Г., Степанчук В.Н., Чабай В.П. Мустьерская стоянка им. Г.А. Бонч-Осмоловского // Российская археология. - 1993. - №3. - С. 119-129.
6. Stepanchuk V. Prolom II, a MP cave site in the Eastern Crimea with non-utilitarian bone artifacts // Proceedings of the Prehistoric Societies. - 1993. - Vol.59. - Р. 17-37.
7. Stepanchuk V. The Kiik-Koba culture and some questions of the Crimean Middle Palaeolithic study // Anthropologie. - 1993. - Vol.XXXI/1-2 . - Р. 45-64.
8. Степанчук В.Н. Пролом I - мустьерская стоянка в Крыму // Российская археоло-гия. - 1994. - №3. - С. 142-156.
9. Степанчук В.Н. О методах расщепления камня на мустьерской стоянке им. Г.А. Бонч-Осмоловского // Археологический альманах. - 1994. - №3. - С. 47-58.
10. Stepanchuk V.N. Kiik-Koba lower layer type industries in the Crimea // Prйhistoire Europйenne. - 1994 - Vol.6. - P. 157-173.
11. Stepanchuk V.N. The Eastern Taubachian: preliminary remarks // Archeologickй Roz-hledy. - 1994. - Vol.XLVI. - P. 533-540.
12. Степанчук В.Н. Хозяйственно-культурные различия в среднем палеолите Крыма // Археологический альманах. - 1996. - №5. - С. 101-108.
13. Степанчук В.М. Генезис та еволюція палеоліту Криму // Археологія. - 1996. - №3. - С. 20-29.
14. Stepanchuk V. Le Moustйrien Charentien а piиces foliacйes de GABO, Sud-Ouest de la Crimйe, Ukraine // PALEO. - 1996.- №8. - P. 225-241.
15. Yanevich A.A., Stepanchuk V., Cohen V. Buran-Kaya III and Skalistiy rockshelter: two new dated late Pleistocene sites in the Crimea // Prйhistoire Europйenne. - 1996. - Vol.9. - Р. 315-324.
16. Yamada I., Stepanchuk V. Study on lithic manufacture in Western Crimea (Ukraine) // Prйhistoire Europйenne. - 1997. - Vol.11. - P. 33-52.
17. Kolosov Yu.G., Stepanchuk V.N. New type of Middle Palaeolithic Industry in Eastern Crimea // Archeologickй Rozhledy. - 1997. - Vol.XLIX. - Р. 124-145.
18. Степанчук В.М. До питання про просторову класифікацію мустьєрських індустрій // Записки Наукового Товариства імені Т. Шевченка. - 1998. - Том.CCXХХV. - C. 62-69.
19. Колосов Ю.Г., Степанчук В.М. Новий тип середньопалеолітичної індустрії у Східному Криму // Записки Наукового Товариства імені Т. Шевченка. - 1998. - Том.CCXХХV. - C. 38-61.
20. Колосов Ю.Г., Степанчук В.М. Пам'ятки з двобічними знаряддями в середньому палеоліті Криму: огляд та інтерпретація даних // Археологія. - 1998. - №4. - С. 9-19.
21. Stepanchuk V. The Crimean Palaeolithic: Genesis and Evolution between 140-30 Kyr BP // Йtudes et recherches archйologiques de l'universitй de Liиge. - 1998.- Vol.85. - P. 261-300.
22. Stepanchuk V.N., Cohen V.Yu., Pisarev I.B. Mira, a New Late Pleistocene Site in the Middle Dnieper, Ukraine (Preliminary Report) // Pyrenaе. - 1998. - №29.- P. 195-204.
23. Степанчук В.Н. Средний палеолит Крыма, индустрийные традиции вюрмского времени: многообразие проявлений, возможные причины вариабельности // Vita Аntiqua. - 1999. - №1. - С. 17-28.
24. Степанчук В.Н. Утонченные изделия в леваллуазской индустрии Пронятина, Западная Украина // Археологический альманах. - 1999.- №8. - С. 193-196.
25. Писларий И.А., Степанчук В.Н., Демартино А.В. Каневское местонахождение: новый памятник восточно-европейского микока на Среднем Днепре // Археологический альманах. - 1999.- №8. - С. 129-140.
26. Stepanchuk V. Ecology and Cultural Development on the Territory of the Ukraine during Isotopic Stages 2 and 3 // Йtudes et recherches archйologiques de l'universitй de Liиge. - 1999. - Vol.90. - Р. 215-224.
27. Stepanchuk V., Sytnyk O. The chaines operatoires of Levallois site Pronyatyn, Western Ukraine // Prйhistoire Europйenne. - 1999. - Vol.13. - Р. 33-66.
28. Cohen V.Yu., Stepanchuk V.N. Late Middle and Early Upper Palaeolithic Evidence From the East European Plaine and Caucasus: a New Look at Variability, Interactions, and Transitions // Journal of the World Prehistory. - 1999. - №13(3). - Р. 265-319.
29. Степанчук В.М. Вплив сировини на технологію та типологію середньопалеолітичних індустрій: нові методики і результати // Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. - 2000. - №4. - С. 87-101.
30. Коен В.Ю., Степанчук В.Н. Вариабельность перехода от среднего к верхнему палеолиту: новые данные из Восточной Европы // Stratum plus. - 2000. - №1. - С. 31-53.
31. Kolosov Yu.G., Stepanchuk V.N. Crimean assemblages with bifacial tools: brief review // Йtudes et recherches archйologiques de l'universitй de Liиge. - 2000. - Vol.95. - P. 265-276.
32. Коен В.Ю., Степанчук В.Н. Переход от среднего к верхнему палеолиту в Восточ-ной Европе: проблемы таксономии и хроностратиграфии // Vita Antiqua. - 2001. - №3. - С. 80-109.
33. Степанчук В.Н. О новой интерпретации природы среднепалеолитических артефактов в нижнем слое Сюрени I // Stratum plus. - 2001-2002. - №1. - C. 310-321.
34. Stepanchuk V.N., Cohen V.Yu. Kremenician, Middle to Upper Palaeolithic transitional industry in the Western Ukraine // Prйhistoire Europйenne. - 2000-2001. - Vol.16-17. - P. 75-100.
35. Cohen V.Yu, Stepanchuk V.N. Middle to Upper Palaeolithic transition in the Eastern Europe // Prйhistoire Europйenne. - 2000-2001. - Vol.16-17. - Р. 111-132.
36. Степанчук В.М. Неандертальці та крем'яна сировина: деякі аспекти вивчення взаємодії первісного суспільства і довкілля (На прикладі даних з палеоліту Криму) // Записки Наукового Товариства імені Т. Шевченка. - 2002. - Том.CCXLIV. - C. 7-25.
37. Степанчук В.М. Розвиток техніки в кам'яному віці // Археологія. - 2002. - №1. - С. 51-56.
38. Колосов Ю.Г., Степанчук В.М. Нові радіокарбонові дати стоянок палеоліту Кри-му // Кам'яна доба України. - 2002. - №1. - С. 18-29.
39. Степанчук В.М. Кілька зауважень до методики реконструкції індивідуальної історії кам'яних виробів з вторинною обробкою // Кам'яна доба України. - 2003. - №3. - С. 32-41.
40. Степанчук В.Н. Тафономия культурных остатков и включающих геологических слоев на стоянке Мира // Кам'яна доба України. - 2003. - №4. - С. 138-149.
41. Степанчук В.М. Житлова конструкція I шару стоянки Міра // Археологія. - 2004. - №2. - C. 79-89.
42. Степанчук В.М., Коєн В.Ю., Герасименко Н.П., Дамблон Ф., Езартс П., Журав-льов О.П., Ковалюх М.М., Петрунь В.Ф., ван дер Пліхт Й., Пучков П.В., Рековець Л.І., Тернер Х.Г.. Багатошарова стоянка Міра на Середньому Дніпрі: основні результати розкопок 2000 року // Кам'яна доба України. - 2004. - №5. - С. 62-98.
43. Степанчук В.М., Ковалюх М.М., ван дер Пліхт Й. Радіовуглецевий вік пізньо-плейстоценових палеолітичних стоянок Криму // Кам'яна доба України. - 2004. - №5. - С. 34-61.
44. Степанчук В.Н. Стоянка Мира в Среднем Поднепровье: к вопросу о гомогеннос-ти палеолитических слоев // Stratum plus. - 2003-2004 (2005). - №1. - С. 187-205.
45. Степанчук В.Н. Вопросы перехода к верхнему палеолиту в свете новых данных по Крыму и югу Восточноевропейской равнины // Труды Костёнковско-Борщёвской археологической экспедиции ИИМК РАН. - 2005. - Вып.3. - С. 197-233.
46. Степанчук В.Н., Сиволап М.П. Про результати археологічного обстеження пізньоашельского місцезнаходження Велика Бурімка на Черкащині // Кам'яна доба України. - 2005. - №7. - С. 20-26.
47. Stepanchuk V., Petrоugne V. Raw materials as source for tracing migration: the case of Mira in Middle Dnieper area // Archaeometriai Mыhely, 2005. - Vol. 4. - P. 38-45.
48. Ryzhov S., Stepanchuk V., Sapozhnikov I. Raw materials provenance in Palaeolithic of Ukraine: approaches and first results // Archaeometriai Mыhely, 2005. - Vol. 4. - P. 17-25.
49. Stepanchuk V. The archaic to true Upper Paleolithic interface: the case of Mira in the Middle Dnieper area // Eurasian Prehistory. - 2005. - Vol.3(1). - P. 23-41.
50. Степанчук В.М. Динаміка заселення території України в нижньому, середньому і на початку верхнього палеоліту // Археологія. - 2006. - №1. - С. 3-11.
51. Степанчук В.М. Нижній і середній палеоліт України: хронологічні рамки, антропологічний тип носіїв культури, основні місцезнаходження решток викопних людей // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. - 2006. - Вип.10. - С. 17-49.
52. Степанчук В.Н. Некоторые аспекты проблемы заселения территории Украины в палеолите // Труды Костёнковско-Борщёвской археологической экспедиции ИИМК РАН. - 2006. - Вып.4. - С. 223-242.
Анотація
Степанчук В.М. Нижній і середній палеоліт України (ключові проблеми). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.04 - археологія - Інститут археології НАН України. Київ, 2007.
В дисертації узагальнено матеріали з нижнього і середнього палеоліту України (~1 млн. - ~30 тис. років тому) і проаналізовано ключові проблеми дослідження цього періоду в системі “людина - довкілля”. Визначено геохронологічні межі нижнього і середнього палеоліту на території країни; розроблено археологічну періодизацію; проаналізовано дані абсолютної хронології та динаміки навколишнього середовища; встановлено закономірності доступності ресурсів життєзабезпечення в залежності від глобальних і сезонних кліматичних ритмів; наведено характеристику джерел із нижнього і середнього палеоліту; критично проаналізовано гіпотези, що залучаються до пояснення індустрійної варіабельності середнього палеоліту; обґрунтовано пульсуючу ареальну модель заселення території країни; доведено принципову подібність універсальних характеристик суспільства традиційних мисливців-збирачів і суспільства неандертальців на території України; наведено узагальнену характеристику способу життя первісного населення; з'ясовано особливості переходу від середнього до верхнього палеоліту.
Головні положення будуть використані при написанні загальних праць з первісної історії України та Східної Європи.
Ключові слова: нижній і середній палеоліт, періодизація, хронологія, опорні пам'ятки, доступність ресурсів життєзабезпечення, індустрійна варіабельність, динаміка заселення, соціальні реконструкції, перехід до верхнього палеоліту, Україна, Східна Європа.
Аннотация
Степанчук В.Н. Нижний и средний палеолит Украины (ключевые проблемы). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.04 - археология - Институт археологии НАН Украины. Киев, 2007.
В диссертации обобщены материалы по нижнему и среднему палеолиту Украины (~1 млн. - ~30 тыс. лет назад) и проанализированы ключевые проблемы исследований этого периода в системе “человек - окружающая среда". Определены геохронологические границы нижнего и среднего палеолита на территории страны; разработана археологическая периодизация; проанализированы данные абсолютной хронологии и динамики окружающей среды; установлены закономерности доступности ресурсов жизнеобеспечения в зависимости от глобальных и сезонных климатических ритмов; приведена характеристика источников по нижнему и среднему палеолиту; критически проанализированы гипотезы, привлекающиеся к объяснению индустрийной вариабельности среднего палеолита; обоснована пульсирующая ареальная модель заселения территории страны; доказано принципиальное сходство универсальных характеристик общества традиционных охотников-сборщиков и общества неандертальцев на территории Украины; приведена обобщенная характеристика образа жизни первобытного населения; выяснены особенности перехода от среднего к верхнему палеолиту.
Основные положения диссертации будут использованы при написании обобщающих трудов по первобытной истории Украины и Восточной Европы.
Ключевые слова: нижний и средний палеолит, периодизация, хронология, опорные памятники, доступность ресурсов жизнеобеспечения, индустрийная вариабельность, динамика заселения, социальные реконструкции, переход к верхнему палеолиту, Украина, Восточная Европа.
Annotation
Stepanchuk V.N. Lower and Middle Palaeolithic of Ukraine (key problems). - Manuscript.
Thesis of dissertation for academic degree of doctor of historical sciences in specialty 07.00.04 - Archaeology. The Institute of Archaeology of National Ukrainian Academy of Sciences, Kyiv, 2007.
Dissertation summarizes data on Lower and Middle Palaeolithic of Ukraine and sys-tematically analyzes clue problems of studies on this period in frames of “man -environ-ment” paradigm.
The lower limit of Ukrainian Lower Palaeolithic is currently determined by the age of the most early authentic sites in Transcarpathia, which age is ranged around 1 ma ago. The upper limit of regional Middle Paleolithic is determinated at the rate of ~30 ka BP.
Trinomial periodizatin scheme is proposed for Palaeolithic of Ukraine which compose Lower (~1 ma.-300 (450/300) ka BP), Middle (300-30 (450/300-50/30) ka BP), and Upper Palaeolithic (30-13 (50/30-13) ka BP) periods. It cannot be excluded that proper industries and their bearers can survive beyond these boundaries. Early (~450/300-~130/100 ka) and late (~130/100-~50/30) stages are distinguished within the frameworks of Middle Palaeo-lithic. Chronological frames of Middle to Upper Palaeolithic transition are determined between 50 and 30 ka BP.
Climatic conditions during the time of existence of Ukrainian Lower and Middle Palaeolithic were not homogeneous. Global climatic shifts had resulted in repeated changes of paleolandscapes, composition of flora and fauna.
Environmental shifts and consequent changes in availability of natural resources di-rectly affect the basic aspects of living activity of ancient population. Mineral and biological resources were not overall throughout the territory of the country in course of LP and MP. Besides, there were objective difficulties in their supply, as a function of global and seasonal climatic rhythms. The most comfort and, consequently, the most rich in mineral and bioresources and, hence, attractive for settling were zones of crossed foothills and elevated landscapes in extreme south and west of territory of modern Ukraine.
Data on 55 Ukrainian Lower and Middle Palaeolithic sites in detail regarded in the dissertation and served as a base for further analytical procedures and reconstruction. Principle of territorial patterning was applied in this work for spatial systematization of Middle Palaeolithic data. New variant of multi-level classification of Middle Palaeolithic industries of Ukraine is elaborated.
Notion of high diversity of Ukrainian Middle Palaeolithic is commonly adopted, however the causes of this variability remain controversial. A row of explanatory hypo-thesis were critically tested against data provided by Ukrainian Middle Palaeolithic re-cords. The notion is argued as the system “man-environment” is indissoluble, explanation of variability should indispensably be complex and taking into account both “ecological“ and “human“ factors. These factors seems to be hierarchical; stylistic or paleoethnological factor is evaluated as leading, at least during the late stage of Middle Palaeolithic.
Ecological and tightly associated demographic factors were played as guide agenda in processes of peopling and colonization of new territories. Rhythmic climatic fluctuations in Pleistocene were accompanied by repeated landscape-climatic alterations and related changes of resource base. Plurality of environmental changes had affected the rhythmic nature of repeated colonization and consequent depopulation of habitats. This fact, along-side with areal pattern of localization of territories with most rich and predictable mineral and biological resources define the area pulsing way of peopling of the country in Middle Palaeolithic.
As it is argued, there are grounds to involve some predictions of universal model of traditional hunter-gatherers for reconstruction of Neanderthal society. Mainly based on Ukrainian MP records verification of basic features of Neanderthal society against traditional hunter-gatherer societies allows to conclude about a row of common signs, these are: traditionalism and conservatism, strength rates, cycles of concentration vs. dispersion, territoriality, and, probably, regularity of inter-band contacts.
Outline of Neanderthal way of life is argued. There are certain grounds to suppose rather close liaisons between members of band, and presence of complicated denotation-symbolic system, reflecting specificity of world view. The late stage of Middle Palaeolithic provides some material signs of individual self-perception. Neanderthals were skilled in construction activity, widely used fire and were known in technologies of its protection and renewal, produced various wooden tools, were familiar with technology of composite implements etc.
As it is argued, transitional period was characterized by coexistence of three types of industries, namely: Middle Palaeolithic, true Upper Palaeolithic, and Archaic (or symbiotic) Upper Palaeolithic. This latter, as it supposed, represents a product of limited contacts between aboriginal Neanderthal population and intrusive groups of modern humans. Accordingly to recent radiocarbon chronology data for some Crimean multilayered MP sites, ultimate Neanderthals on the extreme south of Ukraine might survived beyond as late date as 25 ka BP.
Key words: Lower and Middle Palaeolithic, periodization, chronology, standard sites, accessibility of vital resources, industrial variability, dynamic of peopling, social reconstruction, Middle to Upper Palaeolithic transition, Ukraine, Eastern Europe.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Питання про можливість заселення північного Причорномор'я з боку Кавказу. Балканська теорія заселення, її сутність. Особливості і природні умови розвитку людини на території Північного Причорномор'я. Розвиток культури епоху палеоліту на території України.
реферат [33,1 K], добавлен 06.05.2013Поява первісних людей на території України в часи раннього палеоліту. Вдосконалення виробництва і знарядь праці в епоху мезоліту. Формування трипільської спільноти на терені сучасної України. Особливості розвитку суспільства у період бронзового віку.
реферат [21,9 K], добавлен 29.09.2010Періоди історії людської цивілізації на території України залежно від матеріалу виготовлення знарядь праці: палеоліт (давній кам'яний вік), мезоліт (середній кам'яний вік), неоліт (новий кам'яний вік), енеоліт (мідно-кам'яний вік), бронзовий вік.
реферат [23,2 K], добавлен 05.09.2008Особливості формування системи світоглядних уявлень мешканців території України в період епохи палеоліту, мезоліту та неоліту. Еволюція духовного світу населення України епохи бронзи. Міфологія та основні риси дохристиянського світогляду українців.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 14.11.2010Причини, хід та наслідки церковної реформи у Московському царстві у другій половині XVII ст. Побут та звичаї старообрядців. Відмінності "старої" та "нової віри". Перші поселення на території України, стародубщина. Заселення Новоросії старообрядцями.
курсовая работа [10,8 M], добавлен 17.09.2014Історичні межі географічного ареалу Північного Причорномор'я. Теорія кавказького шляху, особливості Балканської теорії заселення цього регіону. Природні умови розвитку і культурні спільноти людини на території Північного Причорномор'я в епоху палеоліту.
реферат [33,1 K], добавлен 07.04.2013Напад Німеччини на СРСР, воєнні дії на території України. Німецький окупаційний режим на території України. Національно-визвольний рух в умовах німецько-радянської війни. Створення Української повстанської армії. Витіснення з України німецьких військ.
реферат [814,2 K], добавлен 17.09.2019Еволюція світоглядних уявлень та вірувань населення України в епоху палеоліту, мезоліту, неоліту, міді та бронзи. Релігійні вчення давніх народів в часи Скіфії. Дохристиянські традиції, обряди та культи жителів країни, їх розвиток і соціальна організація.
реферат [27,6 K], добавлен 08.02.2011Зменшення ролі описових аспектів i зростання питомої ваги історико-реконструктивних побудов протягом останніх десятиріч. Онтологічна та гносеологічна функції історичної періодизації. Налаштованість археології на відтворення минулого в усіх його проявах.
статья [41,7 K], добавлен 05.02.2011Найдавніші поселення людей на території України періоду кам'яного віку. Кочові і землеробські племена України в ранньому залізному віці. Античні міста-держави Північного Причорномор‘я. Ранні слов'яни та їх сусіди. Германські племена на території України.
презентация [734,5 K], добавлен 06.01.2014Обмеження та остаточна ліквідація царизмом автономії України, діяльність К. Розумовського. Перша Малоросійська колегія, знищення Запорізької Січі. Заселення Південної України. Три поділи Польщі Прусією, Австрією й Росією, доля українських земель.
контрольная работа [26,1 K], добавлен 19.05.2010Концепції державності в українській історичній науці. Розвиток суспільних зв’язків в Україні в додержавний період. Велике переселення народів на території України, його вплив на суспільні зв’язки. Державний устрій Русі-України. Утворення Запорозької Січі.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 22.10.2010Евакуація та знищення економічних об’єктів радянськими частинами на початку війни. Просування німецьких військ вглиб території України. Відновлення функціонування промисловості на захопленій території. Відновлення роботи гідроелектростанції Запоріжжя.
реферат [25,1 K], добавлен 20.08.2013Сгадки про кіммерійців у Гомера, підтвердження їх реальності в ассирійських клинописах. Свідотство Геродота про скіфів, легенда про їх походження, структура суспільства. Сарматський період на території України. Становище Херсонеса й Боспорського царства.
реферат [20,4 K], добавлен 16.03.2010Початок війни, причини невдач, окупація України. Політика окупаційної влади. Партизанський рух і підпільна боротьба на території України. ОУН та УПА. Визволення та відбудова України. Етапи Другої світової війни.
курсовая работа [41,8 K], добавлен 15.07.2007Характеристика первісного суспільства і перші державні утворення на території України. Сутність українських земель у складі Литви і Польщі. Особливості розвитку Української національно-демократичнлої революції. Національно-державне відродження України.
книга [992,2 K], добавлен 13.12.2011Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.
учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015Перші державні утворення на території України. Виникнення українського козацтва. Українські землі в складі Литви та Польщі. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток України.
курс лекций [278,0 K], добавлен 19.01.2012Україна: поле битви. Воєнні дії на території України. Галиційська битва. Карпатська операція. Горлицька операція. Брусиловський прорив. Україна: в вогні великої війни. Жертви серед мирного населення, що постраждало від епідемій, голоду.
контрольная работа [26,8 K], добавлен 03.03.2002Аналіз ситуації яка склалася на території країни перед Першою та Другою світовими війнами. Цілі Російської Імперії щодо територій Західної України на думку Петра Струве. Воєнні плани Німеччини щодо колонізації українських земель. Інтереси інших держав.
презентация [5,9 M], добавлен 30.09.2015
