Освітяни-краєзнавці Харківщини в історіографічному процесі 1920-х – початку 1930-х років

8. Кашаба О.Ю. Традиції Харківського університету в процесі формування краєзнавчих досліджень // Збірник наукових праць. Серія “Історія та географія”. - Харків: Майдан, 2007. - Вип. 27. - С. 226-234.

9. Кашаба О.Ю. Alltagsgechichte та історичне краєзнавство: з досвіду соціально-історичної антропології // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. - Харків: ХАІ, 2005. - № 2. - С. 100-104.

10. Кашаба О.Ю. Архівне діло в соціальній макроструктурі Харківщини в 20_х - на початку 30-х років ХХ ст. // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті”. - Харків, 2004. - С. 195-196.

11. Кашаба О.Ю. Дискусія з питання про предмет й завдання історичного краєзнавства в 20-х роках ХХ ст. // Международная научно-практическая конференция, посвященная 350-летию Переяславской Рады “Исторический опыт, экономические и социокультурные перспективы интеграции”. - Харьков, 2004. - С. 129-133.

12. Кашаба О.Ю. “История повседневности” в Германии (вторая пол. ХХ ст.) // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень - 2004”. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 17-19.

13. Кашаба О.Ю. Шкільні екскурсії як метод краєзнавчих досліджень // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу - 2004”. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 23-24.

14. Кашаба О.Ю. Історичне краєзнавство як фактор формування національної свідомості //Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Дні науки - 2005”. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 3-4.

15. Кашаба О.Ю. Організація краєзнавчих досліджень у школах в 20-ті роки ХХ ст. // Матеріали ХХХVІІ науково-практичної конференції науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії. -Харків: УІПА, 2005. - С. 44-45.

16. Кашаба О.Ю. УКК - координуючий і методичний центр краєзнавчого руху в 20-ті - 30-ті роки ХХ ст. // ІV Міжнародна науково-практична конференція “Динаміка наукових досліджень - 2005”. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 15-17.

17. Кашаба О.Ю. Роль освітян в організації краєзнавчих досліджень на Харківщині (1920-ті роки) // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні наукові дослідження - 2006”. Том 1. Історія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 34-36.

АНОТАЦІЯ

Кашаба О.Ю. Освітяни-краєзнавці Харківщини в історіографічному процесі 1920-х - початку 1930-х років. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни.

У дисертації досліджується процес формування та становлення історико-краєзнавчих знань на Харківщині, визначається їх роль в історіографії 1920-х - початку 1930-х рр. На підставі опрацювання широкого кола джерел всебічно вивчається історико-краєзнавча діяльність освітян краю, яка була підґрунтям для локальних досліджень.

Розглядаються організаційні форми участі освітян в історико-краєзнавчих дослідженнях, розкриваються науково-методичний, виховний, просвітницький аспекти історико-краєзнавчої діяльності освітян; висвітлюється їх внесок у вивчення місцевої історії, узагальнюється набутий досвід.

Ключові слова: історіографія, освітяни, історичне краєзнавство, пам`яткоохоронна діяльність, Український комітет краєзнавства, науково-методична робота, навчальний заклад, краєзнавчі видання, національне відродження, патріотичне виховання.

АННОТАЦИЯ

Кашаба О.Ю. Работники образования-краеведы Харьковщины в историографическом процессе 1920-х - начала 1930-х годов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины.

В диссертации на основе широкого круга историографических источников впервые исследуется вклад работников образования Харьковщины в развитие исторического краеведения в 20-х - в начале 30-х гг. ХХ в.

Всесторонне проанализирована историография краеведческого движения. Многочисленные научные и методические разработки по историческому краеведению позволили выделить два основных направления исследований: теоретический и практический. На приоритетность того или другого направления в краеведческих исследованиях влияла ситуация, которая складывалась как в исторической науке, так и в обществе.

Особое внимание уделяется процессам организации историко-краеведческих исследований на Харьковщине. Всесторонне проанализирован вклад культурно-просветительных учреждений (учебных заведений, а также академических комиссий, научных обществ) в изучение истории региона. Работники просвещения, сотрудники местных музеев, библиотек, архивов, члены различных товариществ, кружков и обществ способствовали оформлению краеведческого движения, формированию источниковедческой базы и научно-справочного аппарата историко-краеведческих исследований, плодотворно занимались охраной историко-культурного наследия, популяризовали историческое прошлое Слободской Украины. Отмечена ведущая роль Украинского комитета краеведения - методического и организационного центра краеведческого движения. Работники образования были активными участниками УКК. Особое внимание уделено краеведческой работе в учебных заведения педагогического профиля и школах Харьковщины. Отмечена ведущая роль кафедры истории украинской культуры им. Д.И. Багалея и ее этнолого-краеведческой секции в развитии региональных исследований. Анализ научного наследия сотрудников кафедры дает основания утверждать, что круг исследовательских интересов был достаточно широк: этнография, этнология, краеведение, история, археология, диалектология, искусствоведение. Научный и методический опыт, накопленный учеными в 1920-е гг., не потерял актуальности и сегодня. Всесторонне проанализирована краеведческая работа в школах. Реформа школьного образования ставила перед педагогами новые задачи, одна из которых - воспитание “советского человека”. Краеведение в этом процессе занимало приоритетные позиции. После вступления в силу комплексных программ Государственного ученого совета в основу всех школьных предметов был положен краеведческий элемент. Это давало возможность привить учащимся опыт работы в коллективе, внедрять инновационные методы обучения, развивать навыки и умения исследовательской работы.

Однако ситуация принципиально изменилась в конце 1920-х годов. Массовые репрессии, направленные прежде всего против национальной интеллигенции, обескровили историко-краеведческое движение и способствовали его затуханию. Это привело к тому, что краеведческие исследования были вытеснены из историографического пространства и на долгие годы были изъяты из научного оборота.

Ключевые слова: историография, работники образования, историческое краеведение, охрана памятников, Украинский комитет краеведения, научно-методическая работа, учебное заведение, краеведческие издания, национальное возрождение, патриотическое воспитание.

ANNOTATION

O. Yu. Kashaba. Educators-local historians of Kharkiv region in the context in historiographic process in 1920-ies to early 1930-ies. - Manuscript.

This is a paper for an academic degree of Ph.D. in historical sciences with major in 07.00.06: Historiography, Source Studies, and Historical Disciplines.

This paper studies the process of formation and development of history knowledge in Kharkiv region and determines its role in the historiography of 1920-ies to early 1930-ies. Based on a wide variety of sources, local history study efforts of the local educators, which constituted a background for subsequent local studies, are studied in detail.

The paper considers the organizational forms of educators` participation in local history study explorations, addresses the research, pedagogical and educational aspects of educators` local history study activities, illustrates the educators` contribution to study of local history, and summarizes the acquired experience.

Key words: historiography, educators, local history studies, cultural heritage protection, Local History Study Committee of Ukraine, instructional research, educational institution, local history publications, national rebirth, patriotic education.

Размещено на Allbest.ru