Протестантські громади Закарпаття 1945-1991 рр.

5. З'ясовано, що формування організаційної структури протестантських громад краю було обумовлено як зовнішнім (міжнародні релігійні організації, регіональні та міжнародні протестантські організації), так і внутрішнім (органи державної влади) чинниками впливу.

6. Розглянуто діяльність Ради Церков ЄХБ та її Оргкомітету, Ради родичів в'язнів ЄХБ, проаналізовано причини розколу у євангельсько-баптистських громадах, які є наступними: не всі представники керівного складу та вірників громад євангельських християн-баптистів схвалювали курс ВРЄХБ, орієнтований на співпрацю з владою, що і призвело у першій половині 60-х рр. ХХ ст. до створення опозиційного табору - «ініціативної групи», Оргкомітету і, згодом, у 1965 р. - Ради Церков ЄХБ. Зазначено, що громади ЄХБ краю не підтримали опозицію.

7. З'ясовано причини політичної заангажованості реформатського кліру керівництва Всесоюзної Ради євангельських християн-баптистів і пресвітерського складу євангельсько-баптистських громад Закарпаття: єпископат реформатської церкви, очолюваний єпископом А. Генчі, змушений був стати слухняним виконавцем владних рішень, за що його представники отримували ряд привілеїв - участь у конференціях, форумах і зібраннях усіх рівнів, у тому числі - й міжнародних. Доведено, що виступи прихильників опозиційної Ради Церков ЄХБ не набули у краї масового характеру, що пояснювалося певними преференціями та досить активною співпрацею місцевого керівництва громад ЄХБ, яке підтримувало ВРЄХБ, із владою (запропоновані можновладцями фінансові винагороди за так зване об'єднання євангельських християн-баптистів і вільних християн, участь у Празькій Християнській Мирній конференції, візити італійських одновірців).

8. Встановлено, що міжнародні та регіональні протестантські організації справляли значний вплив на релігійне життя протестантських громад Закарпаття. Зокрема, у намаганні «налагодити зв'язки» простежувалося прагнення їх лідерів зробити цілковито підконтрольною діяльність громад реформатів, ЄХБ, АСД краю (Всесвітній Союз реформатських церков, Союз Південних баптистів Америки, Генеральна Конференція АСД). Регіональні та міжнародні протестантські організації не підтримували зв'язки з лютеранами, руськими християнами, християнами-назарянами, адвентистами-реформістами і п'ятдесятниками краю. Визначено місце і роль реформатської церкви та євангельських християн-баптистів Закарпаття в екуменічному русі (участь їх керівників у міжнародних конференціях, форумах та конгресах). Однак, не зважаючи на маніпулювання ними з боку влади, відзначено позитивний момент - вищезгадані конфесії підтримували зв'язки не тільки з одновірцями за кордоном, але й відомими релігійними діячами світу.

9. Констатовано, що завдяки аналізу соціально-демографічного складу та динаміки чисельності протестантських громад Закарпаття маємо змогу виокремити ті чи інші тенденції релігійного життя краю, зокрема протестантських громад (зменшення загальної кількості євангельських християн-баптистів у другій половині 50-х рр., на відміну від яких громади адвентистів Сьомого Дня Закарпаття зберегли кількісну константу).

З огляду на вищезазначене, дисертант акцентує увагу на наступному: протестантські громади загалом і Закарпаття зокрема займали чільне місце у «сценарних планах» владних функціонерів: по-перше, стосовно них апробуються на практиці «форми та методи роботи» на кшталт «об'єднань», закладаючи підвалини майбутніх адміністративних перегинань (євангельські християни-баптисти - вільні християни; євангельські християни-баптисти - реформати; євангельські християни-баптисти - п'ятдесятники; адвентисти Сьомого Дня - адвентисти-реформісти); по-друге, законодавство про релігійні культи в основному будувалось на забороні офіційної реєстрації в органах влади саме протестантських конфесій, «...віровчення і діяльність» яких мали, за визнанням чиновників, «антидержавний і бузувірський характер» (єговісти, п'ятдесятники, адвентисти-реформісти і мурашківці); по-третє, адміністративні комісії розгорнули активну боротьбу із «сектантами».

До активу протестантських громад Закарпаття можна зарахувати те, що реформати, лютерани, євангельські християни-баптисти під керівництвом ВРЄХБ, адвентисти Сьомого Дня зуміли продемонструвати гнучкість позиції стосовно комуністичного режиму, а тому отримали дозвіл на офіційну реєстрацію в органах влади, і, відповідно, їх правовий статус визначався як законний. Це, до певної міри, убезпечило їх громади від репресій. Протестантські громади краю показали і слабкість владних «сценаріїв» щодо «об'єднань під юрисдикцією ВРЄХБ» (реформати - євангельські християни-баптисти) або «впорядкування релігійної мережі» (адвентисти Сьомого Дня - адвентисти-реформісти). Незважаючи на тиск з боку владних інстанцій, місцеві реформатські громади зуміли зберегти свої обрядові традиції, а євангельсько-баптистські, з огляду на регіональні національні особливості, клопотали перед керівництвом ВРЄХБ стосовно забезпечення угорських та румунських громад Закарпаття релігійною літературою, надрукованою національними мовами за сприяння баптистів Угорщини і Румунії. Не припиняється і формування структур протестантських громад краю: реформатами прийнято «Статут» (хоч і не без схвалення органами влади), порушували питання, але без відчутних результатів, про прийняття «Статуту» і адвентисти Сьомого Дня.

Поряд з позитивною роллю, яку відіграли протестанти краю у тогочасному релігійному житті, акцентовано увагу і на негативах, зокрема політичній заангажованості реформатського духовенства та пресвітерського складу євангельсько-баптистських громад, міжконфесійних суперечностях на підґрунті боротьби за лідерство віровчень, наростанні внутрішніх протиріч у громадах.

Щодо перспективи функціонування протестантських громад, відзначимо, що непрості випробування за часів радянського режиму, які випали на долю цих конфесій, з упевненістю дають підставу стверджувати: протестанти займають більш гнучку позицію, порівняно з іншими конфесіями, спрямовану на адаптацію до суспільно-політичних змін: так, станом на 2005 р. їх кількість складала понад 400 громад або 26,1% загальної кількості релігійних організацій, які функціонували у краї.

З огляду на зазначене, дисертант спробував окреслити першочергові завдання, що потребують нагального вирішення як органами виконавчої влади, так і керівниками протестантських громад: органам виконавчої влади слід визначитися стосовно ставлення щодо протестантських громад, які навіть сьогодні не у повній мірі звільнилися від тоталітарного минулого; необхідно враховувати і вплив на протестантські громади Закарпаття одновірців із-за кордону; протестантам відійти від самоізольованості, що дасть змогу не тільки активніше виявляти свою власну позицію у державно-церковних відносинах, але й ефективно вирішувати ті чи інші проблеми релігійного життя.

Не останню роль відіграє і суспільна думка, якій і зараз притаманне радше негативне ставлення до громад євангельських християн-баптистів, адвентистів, єговістів і п'ятдесятників, аніж їх сприйняття.

Тільки за умови вирішення цих завдань можна сподіватися на розуміння сучасних проблем протестантських конфесій і розраховувати на їх позитивне вирішення.

Публікації за темою дисертації

1. Лешко О. Державна політика і протестантські громади Закарпаття в 1946-1949 роках // Carpatika - Карпатика. - Вип.20. - Ужгород, 2002. - С.105-114.

2. Лешко О. Протестанти Закарпаття: погляд у минуле // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Серія: Історія. - Вип.7 / [Редкол.: Мандрик І.О. (голова), Олашин М.В. (відп. ред.)]. - Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2002. - С.79-83.

3. Фенич В., Лешко О. Опозиційний рух у релігійних громадах євангельських християн-баптистів 60-х - першої половини 70-х років ХХ століття // Carpatika - Карпатика. - Вип.28. - Ужгород, 2003. - С.119-132. - Частка дисертанта 80%.

4. Лешко О. Реформатське духовенство Закарпаття в другій половині 40-50-х роках // Наук. вісн. Ужгород. нац. ун-ту. Серія: Історія. - Вип.9 / [Редкол.: Мандрик І.О. (голова) та ін.]. - Ужгород: Вид-во УжНУ, 2003. - С.74-82.

5. Лешко О. Становище єговістських громад Закарпаття в 1946-2002 роках // Держава і церква: уроки минулого і проблеми сьогодення. Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Ужгород: Ліра, 2003. - С.126-132.

Анотація

Лешко О.В. Протестантські громади Закарпаття 1945-1991 рр. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Ужгородський національний університет, Ужгород, 2008.

Робота присвячена дослідженню та аналізу релігійного життя протестантських громад Закарпаття 1945-1991 рр., процесу їх структурування й еволюції в умовах радянської системи. У дослідженні на основі неопублікованих архівних джерел Державного архіву Закарпатської області, а також опублікованих документів законодавства про релігійні культи і часопису Союзу Церков євангельських християн-баптистів «Вестник истины» проаналізовано державні законодавчі акти, урядові, партійні постанови, протокольні рішення, директивно-розпорядчі та інструктивно-регламентуючі документи центральних і місцевих органів виконавчої влади як джерело формування радянської конфесійної політики, висвітлено становище та внутрішньоцерковні процеси у протестантських громадах краю, розкрито особливості їх національної та конфесійної ідентичності і стан міжконфесійних відносин.

Ключові слова: Закарпаття, протестантські громади, радянська конфесійна політика, форми і методи контролю, релігійне життя, Всесоюзна Рада євангельських християн-баптистів, Всесоюзна Рада адвентистів Сьомого Дня, Рада Церков євангельських християн-баптистів, Західний (український) і Східний (сибірський) комітети свідків Єгови, лідери регіональних, міжнародних протестантських організацій.

Аннотация

Лешко О.В. Протестантские общины Закарпатья 1945-1991 гг. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Ужгородский национальный университет, Ужгород, 2008.

Работа посвящена исследованию и анализу религиозной жизни протестантских общин Закарпатья 1945-1991 гг., процессу их структурирования и эволюции в условиях советской системы. В исследовании на основе неопубликованных архивных источников Государственного архива Закарпатской области, а также опубликованных документов законодательства о религиозных культах и журнала Союза Церквей евангельских христиан-баптистов «Вестник истины» проанализированы государственные законодательные акты, правительственные, партийные постановления, протокольные решения, директивно-распорядительные и инструктивно-регламентирующие документы центральных и местных органов исполнительной власти как источник формирования советской конфессионной политики, т.н. формы и методы контроля государства за религиозными общинами. Освещено положение и внутрицерковные процессы в протестантских общинах края, в т.ч. и формирование организационных структур, раскрыты особенности их национальной, конфессионной идентичности и состояние межконфессионных отношений, цель и суть государственных кампаний - регистрации религиозных общин, «анкетизации» проповеднического состава евангельских христиан-баптистов и верующих «двадцаток» религиозных общин, «атеизации» населения, особенности их проведения на Закарпатье, дана оценка имущественной и фискальной политике правительства относительно религиозных общин и духовенства. Раскрыто причины возникновения протестантского религиозного диссидентства, охарактеризовано положение протестантских общин Закарпатья, которые функционировали нелегально, показаны их взаимосвязи с другими протестантскими общинами в СССР. Проанализированы причины политической заангажированности реформатского духовенства края, руководства Всесоюзного Совета евангельских христиан-баптистов и пресвитерского состава евангельско-баптистских общин Закарпатья, дана оценка степени влияния на религиозную жизнь протестантов края епископата реформатской церкви Закарпатья, Всесоюзного Совета евангельских христиан-баптистов, «инициативной группы», Оргкомитета, Совета Церквей евангельских христиан-баптистов, Всесоюзного Совета адвентистов Седьмого Дня, Западного (украинского) и Восточного (сибирского) комитетов свидетелей Иеговы, лидеров региональных, международных протестантских организаций и протестантских церквей, Русской православной церкви, определено место и роль реформатской церкви и евангельских христиан-баптистов края в экуменическом движении, охарактеризировано социально-демографический состав и динамику численности протестантских общин Закарпатья, выделено общее и отличительное.

Ключевые слова: Закарпатье, протестантские общины, советская конфессионная политика, формы и методы контроля, религиозная жизнь, Всесоюзный Совет евангельских христиан-баптистов, Всесоюзный Совет адвентистов Седьмого Дня, Совет Церквей евангельских христиан-баптистов, Западный (украинский) и Восточный (сибирский) комитеты свидетелей Иеговы, лидеры региональных, международных протестантских организаций.

ANNOTATION

Leshko O.V. Protestant communities of Zakarpattya of the period of 1945 - 1991. - Manuscript.

Scientific thesis for the Degree of the Candidate of Historical Sciences in the speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Uzhhorod National University, Uzhhorod, 2008.

The thesis is devoted to the problem of research and analysis of religious life of Zakarpattya Protestant communities of the period of 1945 - 1991, processes of their structuring and evolution in the conditions of the Soviet system. The state legislative acts, governmental, party decisions, protocol decisions, directive-management and instructive-regulative documents of central and local bodies of executive power as a source of formation of the Soviet confessive politics have been analysed in the research on the base of unpublished archives sources of the State archive of the Transcarpathian oblast as well as on the base of published documents of legislation about religious cults and magazine of Union of Churches of evangelistic Christians-Baptists called «Herald of Truth». The regulation and inner-church processes in the Protestant communities of the region have been considered. The peculiarities of their national, confessive identity and state of inter-confessive relations have been defined.

Key words: Zakarpattya, protestant groups, soviet confessinel policy, forms a methods of the control, religions life, All-Soviet Council of evangelistic Christians-Baptists, All-Soviet Council of adventists of the Seventh Day, Council of the Churches of evangelistic Christians-Baptists, Western (Ukrainian) and Eastern (Syberian) Commitee of the Yehova's witnesses, leaders of regional international protestant organizations.

Размещено на Allbest.ru