Релігійно-освітянська діяльність ордену єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI – першій половині XVII ст.

У висновках дисертації підсумовуються результати дослідження, основний зміст яких полягає в наступному:

В історичній літературі проблема діяльності ордену єзуїтів у східнослов'янському регіоні доки не знайшла докладного відображення. Незважаючи на детальну розробку окремих сторін проблеми (єзуїтське шкільництво в українських та білоруських землях, місія Антоніо Поссевіно в Московське царство), багато питань залишаються недостатньо вивченими: методи діяльності Товариства Ісуса, участь ордену у релігійно-політичному житті та наслідки діяльності єзуїтів для розвитку культурних процесів у регіоні. Релігійно-освітянська діяльність Товариства Ісуса у східнослов'янському регіоні в комплексі не висвітлена, відсутні єдині підходи до її вивчення.

Джерельна база з проблеми є достатньо репрезентативною. Найбільш численна група матеріалів стосується релігійних питань й освітянської діяльності єзуїтів, менше джерел збереглося про фінансову й економічну сфери зацікавлень ордену. Державні документи є найбільш об'єктивними, полемічним творам притаманний певний суб'єктивізм авторів.

В основу вивчення діяльності Товариства ми поставили принципи об'єктивності, історизму та системності. Автор ґрунтується на позарелігійних поглядах при вивченні діяльності ордену, сприймає його не тільки як структурний елемент католицької церкви, а й як, певною мірою, самостійну, незалежну структуру сучасного йому світу.

Товариство Ісуса як принципово новий чернечий орден, було найбільш пристосованим до історичних умов, потреб та цілей католицької церкви й суспільства. Єзуїти були не тільки ченцями-місіонерами, але особистостями певного типу, здатними за допомогою своїх переконань і методів виконували будь-які завдання ордену. Єзуїтство формувалося у досліджуваний період як співтовариство, що має загальну мету, організоване за ієрархічними, ідеологічними й територіальними принципами. Освоєння східнослов'янського регіону орденом відбувалося відповідно до традиційних прийомів та функціонально-ієрархічної структури, але мало свою специфіку. Першими домами Товариства в регіоні були місії й резиденції, переважну їх більшість створено в першій чверті XVII ст. Вони одночасно були самостійною ланкою єзуїтської системи домів і підготовчим етапом для створення колегіумів. З початку XVII століття прискорюється темп заснування шкіл і колегіумів. Простежується чітка спрямованість просування єзуїтів у східнослов'янському регіоні. Перший напрямок - північно-східний, на білоруські й російські землі. Другий напрямок - південно-східний, на українські землі, які повинні були стати плацдармом для подальшого просування на Схід. Пріоритетним напрямком для місії єзуїтів на північно-східному напрямку було Московське царство, тому що воно претендувало на роль “третього Риму”. Механізм створення домів ордену містив певні складові елементи, послідовність і кількість яких варіювалися в залежності від умов і можливостей ордену на даний момент. Але незмінними залишалися: забезпечення достатньої фундації й організація офіційного запрошення єзуїтів, перш за все з боку короля, феодалів і духівництва.

Орден єзуїтів відіграв значну роль у розвитку освіти східнослов'янського регіону. З початку XVII століття його освітянська діяльність стає головною в освоєнні регіону. Упровадження освітньо-виховної системи Товариства Ісуса у східнослов'янський регіон відбувалося у сприятливих умовах, адже потреба в освіті була великою. Проте його вплив не був однозначним. По-перше, орден шляхом своєї системи освіти вирішував завдання католицької церкви, завдання Товариства й короля Речі Посполитої, які не завжди відповідали потребам східнослов'янського суспільства. По-друге, єзуїтська діяльність із поширення католицтва викликала опір, що виявлявся не тільки в протесті, але й у відстоюванні розвитку місцевої освіти, мови, православної віри й піднятті їх на більш високий рівень розвитку. По-третє, єзуїтська програма ламала традиції православної освіти й виховання, але зближувала західноєвропейську й східнослов'янську культури. По-четверте, співіснування різних програм освіти сприяло появі нових форм і методів навчання й виховання, але ускладнювало процес формування місцевої освіти. На культуру українських і білоруських земель впливали не лише єзуїтські заклади, але й заклади інших католицьких орденів, католицької церкви, Речі Посполитої, тому єзуїтський вплив не варто перебільшувати. Він був лише частиною впливу західноєвропейської культури, але найбільш активною й масштабною.

Товариство Ісуса як новий чернечий орден використовувало комплекс методів впливу на населення, які відрізнялися оптимальністю використання. Методи ордену єзуїтів залежно від засобів впливу автор розділив на традиційні релігійно-місіонерські методи, методи з використанням насильства, новітні для свого часу методи психологічного й ідеологічного впливу. В окрему групу в роботі виділено методи виконання певної роботи єзуїтами не безпосередньо, а їхніми помічниками: прихильниками, представниками органів влади й іншими особами. Діяльність Товариства виходила за межі роботи чернечого ордену і відповідали методам діяльності інших найбільш розвинутих суспільно-політичних структур у досліджувану епоху. Для поширення католицтва та підготовки місіонерів-єзуїтів орден використовував систему своїх навчальних домів. Унія також була для ордену новим методом поширення католицтва. Однак унія не допомогла поширенню католицтва на Московське царство й орден використав інші методи для здійснення своєї мети - самозванство, участь у військових діях Речі Посполитої проти Москви.

Наслідками діяльності ордену єзуїтів у регіоні були: взаємовплив західноєвропейської та східнослов'янської культури, полегшення здійснення місії католицької церкви на Сході, посилення поневолення населення регіону Річчю Посполитою. Діяльність єзуїтів сприяла прискоренню ліквідації кризи влади в Москві й посиленню недовіри до Товариства, тому досягнення ордену на північно-східному напрямку (у Московському царстві) мінімальні. Однак швидке нагромадження багатств, гноблення селян у єзуїтських маєтках та утиск православних установ на південно-східному напрямку діяльності Товариства в регіоні викликали різкий опір представників різних верств суспільства. Почалася криза громадянського миру в регіоні. Вона, почасти, була наслідком діяльності ордену, активізувала перераховані вище процеси, підштовхнула їх.

Таким чином, автор дійшов висновку: релігійно-освітянська діяльність ордену єзуїтів була важливим складовим елементом історичних процесів у регіоні, дала поштовх розвитку місцевої освіти, активізації релігійного та суспільно-політичного життя, сприяла зближенню та взаємозбагаченню східнослов'янської та західноєвропейської культур. Проте одночасно, вона призводила до обмеження впливу православ'я і сприяла кризі громадянського миру в регіоні.

орден східнослов'янський єзуїт

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Папазова А.В. Проникнення ордену єзуїтів у східнослов'янські землі // Схід. - Донецьк, 2000. - №1(32). - С.57-60.

2. Папазова А.В. Создание первого иезуитского коллегиума на украинских землях // Історичні і політологічні дослідження / Гол. редактор П.В.Добров - Донецьк, 2001. - №4(8). - С.23-29.

3. Папазова А.В. Утворення інститутів ордену єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVIІ ст. // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк, 2003. - №3. - С.150-156.

4. Папазова А.В. Участь ордена єзуїтів в авантюрах самозванців у Московському царстві на початку XVIІ ст. // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - Луганськ, 2003. - №5(63). - С.170-176.

5. Папазова А.В. Джерела з історії діяльності ордену єзуїтів у східнослов'янському регіоні останньої третини XVI - першої половини XVIІ ст. // Історія релігій в Україні: Праці ХІ-ї Міжнародної наукової конференції (Львів, 16-18 травня 2001 року) / В.Гаюк та ін. (ред. кол.); Інститут релігієзнавства. Філія львівського музею історії релігії та ін. - Львів: Логос, 2001. - Кн.1. - С.318-325.

6. Папазова А.В. Кадрове забезпечення навчально-виховного процесу в єзуїтських навчальних установах східнослов'янського регіону останньої третини XVI - першої половини XVIІ ст. // Історична наука: Спадщина й сучасність (Матеріали ІV регіональної наукової конференції). - Луганськ: Вид-во Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля, 2003. - С.43-46.

7. Папазова А.В. Вплив ордена єзуїтів на верхівку східнослов'янського суспільства в останній третині XVI - на початку XVIІ ст. // VІ підсумкова науково-практична конференція викладачів МГІ: Зб. наук. праць / За редакцією К.В.Балабанова. - Маріуполь: МГІ, 2004. - С.103-106.

8. Папазова А.В. Вивчення історії діяльності ордена єзуїтів у східнослов'янському регіоні останньої третини XVI - першої половини XVIІ ст. // Актуальні проблеми науки та освіти (Матеріали VІІ підсумкової (2005 р.) науково-практичної конференції викладачів МДГУ: Зб. наук. праць / За редакцією К.В. Балабанова. - Маріуполь: МДГУ, 2005. - С.141-142.

9. Папазова А.В. Реалізація освітньо-виховної системи ордена єзуїтів у східнослов'янському регіоні в останній третині XVI - першій половині XVIІ ст. // Актуальні проблеми науки та освіти (Матеріали VІІІ підсумкової (2006 р.) науково-практичної конференції викладачів МДГУ: Зб. наук. праць / За редакцією К.В.Балабанова. - Маріуполь: МДГУ, 2006. - С.130-132.

Размещено на Allbest.ru