Політико-правова система Туреччини в період 1918-1945 років

В подальшому ці тенденції призвели до втрати авторитету НРП серед населення та виникненню нової політичної сили, яка об'єднавшись навколо Демократичної партії, в період багатопартійності здобула перемогу на парламентських виборах в 1950 році..

Висновки

У висновках підведено загальні підсумки дослідження, сформульовано основні наукові положення, що становлять зміст дисертації. Найбільш важливим, на думку автора, підсумком розвитку політико-правової системи Туреччини в період після повалення імперії стала заміна релігійно-правових основ існування держави, суспільства і особи на світські. Ісламізм перестав бути ідеологічною основою нової держави і що найголовніше - шаріат перестав бути джерелом права в країні.

В цілому “турецький шлях в Європу” був послідовний і незмінний в головному - збереженні стратегії європеїзації, яка сприймалася в Туреччині як модернізація усього суспільства. Якщо сама ця стратегія не є унікальною, то унікальними слід вважати способи її досягнення - через подолання традиційного східного авторитаризму та релігійного фанатизму. При цьому одним із головних ідеологічних напрямків зазначеної стратегії була політика секуляризації та державне втручання в економіку та інші сфери життя суспільства.

Ці висновки мають практичне значення і на сучасному етапі, оскільки дають можливість більш об'єктивно визначати джерела, природу та характерні особливості природи ідеології ататюркізму, яка і на даний час залишається основою політико-правової системи Турецької республіки.

Проведені дослідження також підтверджують, що Україна ще в часи національно-визвольної боротьби турецького народу за незалежність надала сусідній Туреччині значну політичну, військову та фінансову допомогу. В той час ця допомога суттєво сприяла виходу турецької держави з дипломатичної ізоляції. Безперечно, цей факт брався до уваги урядом Турецької республіки при прийнятті рішення щодо визнання незалежності України 16 грудня 1991 року.

Основні положення, теоретичні та практичні висновки дисертації, викладені автором у наступних одноосібних наукових публікаціях

1. Міщенко О.П. Мустафа Кемаль і перша конституція Туреччини // Право України.- 1998. -№11. -С.119-123.

2. Міщенко О.П. Політико-правова характеристика утворення Турецької Республіки // Право України.- 1999. -№2. -С.113-114.

3. Міщенко О.П. Основні риси періоду правових реформ Туреччини (1925-1935 роки) // Держава і право. -2000. -випуск 7. -С.99-106.

4. Міщенко О.П. Запровадження в Туреччині реформ, які забезпечили світську основу нової турецької держави // Держава і право. -2000. -випуск 8. -С.445-451.

5. Міщенко О.П. Характеристика Конституції Туреччини 1924 року // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. Випуск 2. - Львів, 2000. - С.242-252.

Анотація

Міщенко О.П. Політико-правова система Туреччини в період 1918-1945 років - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню розвитку політико-правової системи Туреччини в різні історичні періоди її існування. Розкривається специфіка процесу побудови нової держави - Турецької республіки на уламках Османської імперії.

На підставі вивчення маловідомих у вітчизняній науці турецьких архівних матеріалів, широко висвітлюється період зародження національно-визвольного руху в Анатолії, а також науково обґрунтовується висновок про визначальну роль конгресів місцевих організацій захисту прав населення у становленні політико-правової системи сучасної Туреччини.

Розкривається еволюційний характер конституційного розвитку республіканської Туреччини, приділено значну увагу вивченню процесу підготовки та формування системи законодавства турецької держави.

В дисертації подається характеристика внутрішньополітичної боротьби в державі, процес знищення політичної опозиції, а також запровадження однопартійного режиму правлячої Народно-республіканської партії.

Ключові слова: султанат-халіфат, молодотурки, каракол, конгреси захисту прав, суди незалежності, шаріатський суд, секуляризація, кемалізм, меджліс.

Аннотация

Мищенко А.П. Политико-правовая система Турции в период 1918-1945 гг. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01. - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению развития политико-правовой системы Турции в различные исторические периоды ее существования. Раскрывается специфика процесса строительства нового государства - Турецкой республики на обломках Османской империи.

Анализируется влияние результатов участия Турции в первой мировой войне на коренные изменения политической и правовой системы Османской империи.

Детально исследуется период формирования и развития национального движения сопротивления в 1918-1920 годах, который в диссертации получил название “периода конгрессов местных организаций защиты прав населения”. Научно обосновывается вывод, что этот сравнительно небольшой за периодом времени исторический отрезок имеет чрезвычайно важное значение и в данное время, поскольку дает возможность определить истинные источники так называемой “кемалистской революции” и в целом дать правовую оценку дальнейшего процесса эволюционного развития политико-правовой системы нового турецкого государства. Глубокое изучение архивных материалов парламента Турции -Великого национального собрания, позволило автору научно обосновать вывод, что еще до выхода на политическую арену Мустафы Кемаля Ататюрка, в Анатолии в период 1918 -1920 годов уже существовали предпосылки для зарождения республиканских основ турецкого государства. Показательным является тот факт, что за основу кемалистской Конституции 1921 года были взяты положения (и даже название) конституционного закона, который был утвержден решением Великого конгресса в Карсе еще в январе1919 года.

На основе архивных малоизвестных материалов показана роль Украины в оказании материальной и политической поддержки молодому турецкому государству в наиболее важный период его истории, связанный с переходом от империи к республике.

В диссертации исследуется специфика и закономерности развития Турции после национально-освободительной войны, который был насыщен событиями, которые в корне изменили природу османского государства. В первую очередь это касается ликвидации султаната и провозглашения республики. Настоящее диссертационное исследование одним из первых в отечественной правовой литературе правдиво и без “политического макияжа” дает характеристику форм и методов внутриполитической борьбы Мустафы Кемаля и его окружения за достижения абсолютной власти в новой Турции. При этом основное внимание уделяется изучению эволюции партийного и государственного строительства, а также периода правовых реформ, в основе которых лежали секуляризация и этатизм.

Раскрывается эволюционный характер конституционного развития республиканской Турции. Дается развернутая информация относительно процесса подготовки, принятия Конституций 1921 и 1924 годов, а также их сравнительная характеристика.

Особое внимание уделяется изучению процесса подготовки и формирования системы законодательства Турции. Показывается, что выход Турции с мусульманского правового режима продолжился реформированием ее законодательной базы путем заимствования наиболее современных положений правовой системы Европейского континента.

Вместе с тем, установлено, что успешное внедрение правовой реформы значительно содействовало усилению режима однопартийного правления в Турции, который продлился до окончания второй мировой войны.

Ключевые слова: султанат-халифат, младотурки, каракол, конгрессы защиты прав, суды независимости, шариатский суд, секуляризация, кемализм, меджлис.

Summary

Mishchenko O.P. The political and Legal System of Turkey during 1918-1945. A Manuscript.

The thesis for obtaining a scientific degree of Doctor of Legal Sciences (Ph. D. in Law) in the specialty: 12.00.01. - Theory and History of State and Law, History of Political and legal studies. Institute of International Relations of The Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2002.

The thesis dedicated to the study of the development of Turkey's political and legal system in different historical periods of its existence. The thesis reveals the specifics of a new state construction process - that is Turkish Republic, which emerges from the ruins of the Osman Empire.

The research is based on the Turkish archives materials not well known to the national science. The thesis extensively interprets the inception of the national liberation movement in Anatolia. It scientifically proves the crucial role of the Congresses of Local Organizations on the protection of Population's Rights and their role in setting up political and legal system of modern Turkey.

The thesis reveals the evolutional character of the constitutional development of the Republic of Turkey. It pays a great deal of attention is studying the process of the preparation and formation of the legislation system of the Turkish state.

The thesis presents the characteristic features of the internal political siruggle in the state, the process of eliminating the political opposition and the introduction of a one-party regime of the ruling People's Republican party.

Key words: sultanate-caliphate, “jeune Turks”, “karakol”, congresses of the protection of rights, courts of independence, the Shariate court, secularization, Kemalism, Majlis.

Размещено на Allbest.ru