Історична думка у процесі розвитку національної свідомості українців (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.)

Брошура

Історична пам'ять і сучасне державотворення - погляд із Черкащини. - Черкаси: Відлуння-Плюс, 2001. - 120 с. (7,13 др. арк.).

Статті у фахових виданнях

Проблема “революційного” характеру Хмельниччини у науковій спадщині М.Грушевського та В.Липинського // Вісник Черкаського університету. Серія соціально-гуманітарних наук. - Черкаси, 1997. - Вип.2 - С.16-24. (0,5 др. арк.).

Етнологічна складова методології наукового досліду М.Грушевського // Вісник Черкаського університету. Серія соціально-гуманітарних наук. - Черкаси, 1998. - Вип.6. - С.18-26. (0,7 др. арк.).

Механізм розвитку історичного компоненту національної свідомості українців у новітній час // Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки. - Черкаси, 1999. - Вип.12. - С.30-36. (0,45 др. арк.).

Етнонаціональні наслідки політики українізації 1920-х років // Наукові записки Ін-ту політичних і етнонаціональних досліджень / Зб. - К., 2000. - Вип.12. - С.274-284. (0,5 др. акр.).

Українізація системи вищої освіти 1920-х років як важливий чинник розвитку національної свідомості // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2000. - №4. - С.20-28. (0,7 др. арк.).

Харизма Богдана Хмельницького в осмисленні Михайла Грушевського (новаційний контекст української історичної думки 1920-х років) // На службі Кліо. Зб. на пошану Любомира Романа Винара з нагоди 50-ліття його наукової діяльності. - Київ; Нью-Йорк; Торонто; Париж; Львів, 2000. - С.213-241. (1,8 др. арк.).

Українські наукові видання як комунікативний чинник становлення національної свідомості у добу українізації 1920-х років // Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки. - Черкаси., 2000. - Вип.21. - С.17-24. (0,5 др. арк.).

Стан історичної свідомості жителів Черкащини за результатами соціологічних опитувань // Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки. - Черкаси., 2000. - Вип.21. - С.147-156. (0,7 др.арк.) (співавтор М.Сиволап, В. Масненку належать - С.150-156).

Проблема національної свідомості в українській історико-політичній науці 1920-х років // Етнічна історія народів Європи: Зб. наукових праць. - 2001. - Вип.8. - С.103-110. (0,8 др. арк.).

Між колоніальною адміністрацією та національною елітою: українізація компартії, державних органів, комсомолу у 1920-х роках // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Зб. статей. - 2001. - Вип.4. - С.218-244. (1,1 др. арк.).

Вплив вітчизняних історико-етнологічних досліджень на еволюцію національної свідомості українців (середина ХІХ - перша третина ХХ ст.): загальнотеоретичні аспекти // Етнічна історія народів Європи: Зб. наукових праць. - 2001. - Вип.9. - С.22-27. (0,7 др. арк.).

Українсько-білоруський діалог у царині історичної науки 1920-х років як засіб національної ідентифікації // Науковий вісник Дипломатичної академії України / Українська зовнішня політика і дипломатія: десять років незалежності. - 2001. - Вип.5. - С.313-319. (0,5 др. арк.).

Українська історична думка та історики в умовах національно-демократичної революції 1917-1920 рр. // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: історичні науки. - Кам'янець-Подільський., 2001. - Т.5(7). - С.41-52. (0,85 др. арк.).

Регіональні осередки українознавчих досліджень у Російській федерації 1920-х років // Історія України. Маловідомі імена, події, факти / Зб. статей. - К.; Донецьк, 2001. - Вип19. - С.81-91. (0,5 др. арк.).

Українсько-тюркський історико-науковий діалог у контексті національної ідентифікації 1920-х років // Наукові записки Ін-ту політичних і етнонаціональних досліджень / Зб. - 2001. - Вип.16. - С.383-388. (0,4 др. акр.).

Історична наука та історики у національно ідентифікаційних реаліях Закарпаття 1920-х років // Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки. - Черкаси, 2001. - Вип.27. - С.18-24. (0,5 др. арк.).

Періодизація української історії в історичній концепції В'ячеслава Липинського // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: історичні науки - Кам'янець-Подільський., 2001. -Т.7(9). - С.56-62. (0,4 др. арк.).

Дискусії щодо етногенезу (націогенезу) українців в українській історичній та етнологічній науці 1920-х років // Народознавчі зошити. - Львів, 2001. - №3. - С.408-412.

Аграрна складова української національної свідомості: теоретичне осмислення та реальна історична практика // Українській селянин. Праці науково-дослідного інституту селянства. - Черкаси, 2001. - Вип.3. - С.351-356. (0,6 др. арк.).

Стан історичної свідомості жителів центральної України (“золота доба” української історії очима сучасників) // Polska i jej wschodni s№siedzi / pod red. A. Andrusiewicza. - Rzeszуw, 2002. - T.2. - S.157-171. (0,7 др. арк.) (Співавтор М. Сиволап, В. Масненку належать - С.160-170).

Методологічні засади історичної концепції В'ячеслава Липинського // В'ячеслав Липинський в історії України (до 120-річчя з дня народження). - К., 2002. - С.94-106. (0,8 др. арк.).

Історична пам'ять як основа формування національної свідомості // Український історичний журнал. - 2002. - №5. - С.49-62. (1,25 др. арк.).

Етнополітична функція української історичної думки у рецепції Михайла Грушевського // Український історик. - 2002. - Ч.1-4 (152-155). - С.154-163. (0,65 др. арк.).

Полеміка між Д. Дорошенком та М.Трубецьким щодо “української проблеми” // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: історичні науки - Кам'янець-Подільський., 2002. - Т.8(10). - С.32-41. (0,5 др. арк.).

Маєтності В'ячеслава Липинського й Адама Рокицького у Русалівці // Пам'ятки України: історія та культура. - 2002. - №2. - С.144-149. (0,7 др.арк.).

Дмитро Багалій і його місце в українській національній історичній думці // Вісник Черкаського університету. Серія історичні науки. - Черкаси, 2002. - Вип.33. - С.12-20. (0,6 др. арк.).

Матеріали та тези наукових доповідей, що мають пріоритетне значення

Дмитро Донцов та Микола Шлемкевич про роль сковородянської людини в українській духовній традиції // Григорій Сковорода - письменник, філософ, педагог: Тези міжвуз. наук. конф. - Черкаси, 1994. - С.22-24. (0,2 др. арк.).

Міф і реальність харизми Богдана Хмельницького з погляду М.Грушевського (до постановки проблеми) // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: Матеріали П'ятих Всеукр. історичних читань. - К.; Черкаси, 1995. - С.75-78. (0,2 др. арк.).

Козацтво в історичній концепції Вячеслава Липинського // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: Матеріали Шостих Всеукр. історичних читань. - К.; Черкаси, 1997. - Ч.2. - С.85-97. (0,6 др. арк.).

Етноконсолідуюча функція Середньої Наддніпрянщини як складова українського національного міфу // Етносоціальні процеси на Середньому Подніпров'ї: минуле і сучасність / Міжнародна конференція. - Черкаси, 1999. - С.31-33. (0,2 др. арк.).

Відповідність історичної та національної свідомості українців середини ХІХ ст. - 20-х рр. ХХ ст.: загальнометодологічні аспекти // Четвертий міжнародний конгрес україністів. Одеса, 26-29 серпня 1999 р. Доповіді та повідомлення. Історія. - Одеса; Київ; Львів, 1999.- Ч.ІІ. - С.112-118. (0,4 др. арк.).

Розвиток етнонаціональної свідомості українців кінця ХІХ - 20-х років ХХ ст.: консолідуюча роль історичної науки // Україна на межі тисячоліть: етнос, нація, культура. Доповіді та повідомлення. - К., 2000. - Кн.1-2. - С.81-96. (0,7 др. арк.).

Формування національної історичної свідомості як державотворчий чинник у сучасній Україні // Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи: Матеріали наук.-практ. конф. - Львів, 2001. - Ч.1. - С.258-263. (0,4 др. арк.).

Розвиток національної свідомості українців ХХ ст.: новітня вітчизняна історіографія проблеми // Міжнародний Науковий Конгрес “Українська історична наука на порозі ХХІ століття”. Доповіді та повідомлення. - Чернівці, 2001. - Т.1. - С.120-128. (0,8 др. арк.).

АНОТАЦІЇ

Масненко В.В. Історична думка у процесі розвитку національної свідомості українців (кінець ХІХ - перша третина ХХ ст.). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Інститут історії України НАН України, Київ, 2002.

Дисертація є комплексним дослідженням функціонування історичної думки в умовах розвитку національної свідомості українців наприкінці ХІХ - у першій третині ХХ ст. Міждисциплінарний підхід дозволив реконструювати механізм взаємовпливу історичної науки та націотворення. Історична пам'ять, історична свідомість, роль наукових знань у їхній трансформації, співвідношення науки та міфу розглядаються як історіографічні явища.

Українська історична наука повністю конституювалась у національну, виділившись із загальноімперських структур. Значна роль у цьому належала науковій діяльності М.Грушевського. Виокремлено три етапи розвитку української історичної думки як національної. Проаналізовано діяльність наукових товариств, інституцій, окремих істориків. Особлива увага звернута на етнополітичну функцію історичної науки. На становлення модерної нації впливали: поширення державницького напрямку, етнологізація соціогуманітарної сфери, дослідження національних меншин. Показано великий науковий потенціал національної моделі української історичної науки.

Ключові слова: історична думка, етнополітична функція історичної науки, наука та міф, історична пам'ять, історична свідомість, національна свідомість, модерна нація.

Масненко В. В. Историческая мысль в процессе развития национального сознания украинцев (конец ХІХ - первая треть ХХ вв.). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Институт истории Украины Национальной Академии наук Украины, Киев, 2002.

В диссертации впервые в отечественной исторической науке осуществлено комплексное исследование функционирования украинской исторической мысли в условиях формирования национального сознания украинцев в конце ХІХ - в первой трети ХХ в. Междисциплинарный подход позволил реконструировать механизмы взаимодействия исторической науки и становления нации. При этом, историческая память, историческое сознание, соотношение науки и мифа рассматриваются как историографические явления. Историческая память сыграла чрезвычайно важную роль в политизации этничности народных масс, дозволила мобилизовать национальное сообщество. На начальных этапах влияние на национальное развитие имели этнографические исследования и исторический наратив. По мере становления национального сознания возрастает вес сугубо исторических исследований, в том числе и концептуального характера.

Институционное оформление украинской исторической науки в конце XIX ст., состояло в появлении плеяды научных работников европейского уровня и ряда научных учреждений. В национальной плоскости это отвечало этапу “собирания наследия”. Проанализованы три этапа развития украинской исторической мысли как национальной. Первый из них охватывает рубеж ХІХ-ХХ ст. когда активно шел процесс выделения из общеимперских структур. Особую роль в этом сыграла научная деятельность М. Грушевского и возглавляемых им научных институций, особенно НТШ в Львове. Во время революции 1905 г. возникают очаги украинских исторических исследований и на украинских землях в составе Российской империи. Второй этап - представлен революционными событиями 1917-1920 гг., когда актуализация исторической памяти содействовала национальному пробуждению украинцев и активному процессу создания национальной государственности. В этот период историческая мысль функционировала в основном в научно-популярной форме. Третий период охватывает 20-е гг. и является наиболее продуктивным в историографическом отношении как в плане институционно-содержательном, так и в методологическом. Украинская историческая мысль в то время демонстрировала большие научно-познавательные возможности. Сформировалось государственическое направление, которое претендовало на то, чтобы занять ведущие позиции (работы В. Липинского, С.Томашивского и др.) Стали реальностью исторические школы: М.Грушевского, М. Василенко, Д. Багалия, М.Слабченко, М. Яворского.

Особенное внимание сосредоточено на етнополитической функции исторической науки, которая выявлялась в двух взаимосвязанных аспектах - разделяющем и консолидирующем. Украинские научные учреждения и издания рассматриваются как факторы национальной коммуникации. Особенно важно было то, что научная жизнь сосредотачивалась не только в столичных центрах, а охватывала провинцию, научно-продуктивными стают различные части украинской этнической территории. Примером реализации разделительной функции украинской исторической мысли была полемика с исторической концепцией евразийцев. Охарактеризована дискуссия между Д. Дорошенко и Н. Трубецким по “украинской проблеме”. Исследован процесс самоидентификации украинских историков старшего поколения, которым предстояло сделать выбор между национальной и общеимперской историографическими моделями. Диалог между представителями украинской исторической науки и историками соседних народов определен как способ поиска украинской национальной парадигмы.

На основании критического анализа историографического материала выявлена национально ориентированная проблематика, которая особенно активно исследовалась в 1920-е гг. Это, прежде всего, проблемы этногенеза украинцев, традиций украинской государственности, включения истории и культуры национальных меньшинств в общенациональную историографию.

Исследованы своеобразные региональные проявления украинской исторической мысли отдельных частей этнической территории и научных центров - Закарпатья, Кубани, Санкт-Петербурга, Галиции, эмиграции.

Показан большой научный и общественно-политический потенциал национальной модели украинской исторической мысли.

Ключевые слова: историческая мысль, етнополитическая функция исторической науки, наука и миф, историческая память, историческое сознание, национальное сознание, современная нация.

Vitaliy V. Masnenko. Historical thought in process of development of national consciousness of Ukrainians (late 19th - the first three decades of 20th). Manuscript.

The Thesis for the scientific degree - Doctor of Science (History) - Speciality 07.00.06 - Historiography, Resource Studies and Special Historical Subjects. - The Institute of History of Ukraine of NAS of Ukraine, Kyiv, 2002.

The Thesis is devoted to the complex investigation of historical thought functioning in condition of the development of Ukrainian national consciousness at the end of the 19th - the first three decades of 20th. Intersubject approach helped us to restore the mechanism of the historical science and national creation interaction. Historical memory, historical consciousness, role of scientific knowledge in their transformations and correlation of the notion of science and the notion of myth are investigated as historiographic phenomena.

Ukrainian historical science completely developed from imperial-wide structures into a national science. M. Hrushevsky's scientific activity contributed greatly into this process. Three stage of the development of Ukrainian historical thought as national one were singled out. The activities of science societies, institutions, independent historians were analized. Much attention was paid to ethnopolitical function of the historical science in separating and consolidating aspects. The creation of the modern nation was influenced by the dissemination of stateforming direction, ethnologization of sociohumanitarian sphere, research of national minorities. The great scientific potential of the national model of Ukrainian historical thought was shown.

Key words: historical thought, ethnopolitical function of historical science, science and myth, historical memory, historical consciousness, national consciousness, modern nation.

Размещено на Allbest.ru