Вплив карпатоукраїнського фактора на політику європейських країн у період чехословацької кризи (травень 19398 р. – березень 1939 р.)

5. Богів О.Я. Вплив карпатоукраїнського (підкарпатського) фактора на зовнішню політику Радянського Союзу в період чехословацької кризи 1938-1939 років // Українські землі в роки Другої світової війни. - Ужгород, 1998. - С. 29-40.

6. Богів О.Я. Діяльність закарпатських русофілів в Угорщині (листопад 1938 - березень 1939 років) // Актуальні та малодосліджені проблеми історії України. - Випуск перший. - Ужгород, 1998. - С. 18-23.

7. Богів О.Я., Задорожний В.Є. Карпатська Україна (Підкарпатська Русь) у міжнародних відносинах (травень 1938 - березень 1939 рр.)". - Ужгород: Патент, 1999. - 91 с. (особисто здобувачу належать 80%).

8. Богів О.Я. Карпатська Україна і політика країн Центральної Європи (березень-листопад 1938 р.) // Актуальні питання історії Закарпаття. - Ужгород, 1992. - С. 9-14.

9. Богів О.Я. Карпатська Україна (Підкарпатська Русь) і політика європейських держав в радянській історіографії (1944-1991) // Закарпатська Україна. 1945 рік Матеріали наукової конференції, присвяченої 50-річчю перемоги над фашизмом та 50-річчю возз'єднання Закарпаття з Україною (Ужгород, 26 травня 1995). - Ужгород: Патент, 1995. - С. 78-91.

10. Богів О.Я. Українська (русинська) діаспора і питання про надання Підкарпатській Русі автономії (травень-жовтень 1938 р.) // Історична школа професора Володимира Задорожного (Науковий збірник). - Вип. 1. - Ужгород: Патент, 1999. - С. 149-163.

11. Богів О.Я., Вегеш М.М. Міжнародне становище Карпатської України (1938-1939 рр.). - Ужгород,1997. - 136 с. (особисто здобувачу належать 20%).

12. Богів О., Вегеш М., Задорожний В. Галичина і Карпатська Україна у 1938-1939 роках // Україна: культурна спадщина, національна спадщина, державність (збірник наукових праць). - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2000. - Вип. 7. - С. 428-445. (особисто здобувачу належать 40%).

Анотація

Богів О.Я. Вплив карпатоукраїнського фактора на міжнародні відносини у час чехословацької передвоєнної кризи (травень 1938 р. - березень 1939 р.). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук із спеціальності 07.00.01 - Історія України. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2003.

У дисертації вперше узагальнено здобутки й недоліки вітчизняної та зарубіжної історіографії у визначенні місця карпатоукраїнського фактора у міжнародній кризі напередодні Другої світової війни, його впливу на формування зовнішньої політики європейських країн у 1938-1939 рр. При цьому піддано детальному аналізові проблеми загальної комплексної теми, що пройшли поза увагою досліджень істориків: питання автономії Закарпаття у політиці європейських країн, еволюція німецької політики щодо Карпатської України, ставлення СРСР до карпатоукраїнської проблеми, місце Закарпаття у чехословацькій політиці Великобританії та Франції тощо. Окрему увагу приділено детальному висвітленню, оцінці ставлення до закарпатських подій 1938-1939 рр. організацій української діаспори різної зовнішньополітичної та етнокультурної орієнтації, впливу цих подій на суспільно-політичне становище українців у Східній Галичині, діяльності закарпатських русофілів на території Угорщини. У дисертації стверджується, що протягом чехословацької передвоєнної кризи карпатоукраїнський фактор перетворився в окремий вагомий об'єкт міжнародних відносин, що безпосередньо вплинув на формування політики європейських держав напередодні Другої світової війни.

Ключові слова: карпатоукраїнський фактор, Підкарпатська Русь - Карпатська Україна, міжнародні відносини, центральноєвропейська криза , українська діаспора.

Аннотация

Богив А.Я. Влияние карпатоукраинского фактора на международные отношения во время чехословацкого передвоенного кризиса (май 1938 г. - март 1939 г.). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2003.

У диссертации впервые обобщенно достижения и недостатки отечественной и зарубежной историографии в определении места карпатоукраинского фактора в международном кризисе накануне Второй мировой войны, его влияние на формирование внешней политики европейских стран в 1938-1939 гг. При этом подвергнуты детальному анализу проблемы общей комплексной темы, которые прошли без внимания исследований историков: вопрос автономии Закарпатья в политике европейских стран, эволюция германской политики относительно Карпатской Украины, отношение СССР к карпатоукраинской проблеме, место Закарпатья в чехословацкой политике Великобритании и Франции и т.п.

Отдельное внимание уделено детализированому освещению, оценке отношения к закарпатским событиям 1938-1939 гг. организаций украинской диаспоры разной внешнеполитической и этнокультурной ориентации, влияния этих событий на общественно-политическое положение украинцев в Восточной Галиции, деятельности закарпатских русофилов на территории Венгрии. В диссертации утверждается, что на протяжении чехословацкого предвоенного кризиса карпатоукраинский фактор превратился в отдельный весомый объект международных отношений, который оказал непосредственное влияние на формирование политики европейских государств накануне Второй мировой войны.

Ключевые слова: карпатоукринский фактор, Подкарпатская Русь - Карпатская Украина, международные отношения, центральноевропейский кризис, украинская диспора

The summary

Bohiv O.Y. The influence of Carpatho-Ukrainian factor on international relations during Czechoslovakian prewar crisis (May, 1938 - March, 1939). Manuscript.

Thesis (dissertation) for scientific degree of Kandidat (Candidate) of historical sciences in speciality 07.00.01 - Ukrainian History. Yuri Fedkovich Chernivtsi National University, Chernivtsi, 2003.

The thesis contains first generalization of achievements and weaknesses of native and foreign historiography in determining the place of Carpatho-Ukrainian factor in international crisis on the eve of the Second World War. The problems of general complex theme, which had been missed in the previous historical researches, were analyzed thoroughly here. Scientific innovation of research is expressed mainly in the attempt to point into the impact of political events in Transcarpathia on other countries. Until now, undoubtedly, Carpathian Ukraine have been researched from another side - the influence of various factors on it. The general and complex approach is used to study the place of Transcarpathian events of 1938-1939 in the system of international relations, as well as their mutual influences. The conceptual and fact-finding approaches are meant in it too. The author tries to combine harmoniously the general analysis of international situation around Transcarpathia with cause-and-consequence analysis of attitude and policy of certain international relations objects to Transcarpathian events. The whole row (circle) of unknown and purely researched problems has been forming with it, including the question of international discussion of the problem of granting autonomy for Transcarpathia, diplomatic efforts of autonomic governments, activity of joint Czechoslovakian-Hungarian delimitation commission in post-Viennese period, impact of Transcarpathian factor on foreign policy of Great Britain, France, USSR, activity of Transcarpathian political activists in the area which was seceded to Hungary according to decisions of Viennese arbitrage etc. In this research the first concrete subject-and-fact-finding analysis of impact of Carpatho-Ukrainian events on activization of public and political life of Galician (Halychyna) Ukrainians and international resonance of the impact was made, instead of usual constatation of the process.

The author made attempt to express several theses on formation and evolution of Transcarpathian policy of Germany in 1938-1939 and its consequences more scrupulously, detailed and widely; foreign orientation of political forces in Transcarpathia, their causes and consequences. For the first time in historiography the complex analysis of resonance, evaluation of Transcarpathian events in the circles of Ukrainian emigration of various ethnic-cultural orientation or political platform, the impact of these events on public and political life of Ukrainian emigration, on activity and interaction of Ukrainian organizations on the eve of the Second World War was made; the activity to find external political factors to support the position of Ukrainian Diaspora organizations concerning Transcarpathian case was analyzed too.

Chronological frameworks of the research were determined to review sequentially Transcarpathian events in the context of international relations during the whole Czechoslovakian prewar crisis. For this we refused from traditional beginning of analysis of historic events since September-October 1938, which is unreasonable in the analysis of their international aspect. Dissertation research includes period from May 1938, the first Central European crisis on Sudeto-German ground, until the mid-March 1939, the occupation of independent Carpathian Ukraine by Hortist Hungary.

There is an assertion in the dissertation that during Czechoslovakian prewar crisis of 1938-1939 Carpatho-Ukrainian question was not only a separate element of Czechoslovakian prewar crisis, but also a separate object of international relations. Its place in the system of international relations, its influences should be considered in three contexts or on three levels. Firstly, international discussion on the problem of national self-determination of the peoples of Transcarpathia, on the problem of Carpatho-Ukrainian autonomy and the prospects of its independence. Secondly, the question of territorial integrity of the province, territorial jurisdiction of Carpathian Ukraine as a whole and its parts. Thirdly, the impact of Carpatho-Ukrainian events on actualization of Ukrainian problem on the international level. Of course, all three aspects are interconnected closely and it's impossible to consider them as entirely separate.

International discussion of the problem of Transcarpathian autonomy became the important element of influence on Czechoslovakian crisis and actualization of the problem of self-determination of national (ethnic) minorities in neighboring countries (e.g. Hungarian in Romania or Ukrainian in Poland). Even the existence of autonomous Carpathian Ukraine and gambling of Germany with "Ukrainian card" raised the Ukrainian question up to the level of international interest and attention. And not only to Transcarpathia, but also to Galicia (Halychyna), Bukovina and Ukraine in general. The occupation of Carpathian Ukraine didn't solved Ukrainian problem, but strengthened it instead on the eve of the Second World War.

Key words: Carpatho-Ukrainian factor, Pidcarpatska Rus` - Carpathian Ukraine, international relations, Central European crisis, Ukrainian Diaspora.

Размещено на Allbest.ru