Політична обстановка у світі напередодні Другої світової війни

3. Підготовка Німеччини до війни

Німеччина почала безпосередню підготовку до війни.

Ще у 1924 р. у "Майн кампф" Гітлер встановив наступну послідовність завоювань з метою створення німецької всесвітньої імперії: спочатку Франція, потім СРСР. Знищення конкурентів на Заході розглядалося лише як перший етап, щоб потім накинутися на СРСР з його неосяжним "життєвим простором".

Таким чином, розробляючи стратегію агресії, керівництво Німеччини прагнуло запобігти боротьби на два фронти (сумний досвід Першої світової війни). При цьому Гітлер допускав можливість тимчасового зближення з СРСР. У 1934 р. Гітлер у бесіді з Раушнінгом (голова Данцигського сенату, пізніше втік та видав у США декілька книг, які розкривали гітлерівську кліку) сказав: "Напевно, мені не уникнути союзу з Росією. Я притримаю його в руці як останній козир. Можливо, це буде вирішальна гра у моєму житті. Її не можна передчасно починати... Але вона ніколи не втримає мене від того, щоб так само рішуче змінити курс і навалитися на Росію після того, як досягну своїх цілей на Заході. Безглуздо було б думати, що ми будемо завжди йти прямолінійно, куди дивиться ніс, у нашій боротьбі. Ми будемо змінювати фронти, і не тільки військові..."

В цілому, стратегічна концепція гітлерівців виглядала таким чином: 1) ліквідація малих буферних держав Центральної та Південно-Східної Європи з метою покращання стратегічних та економічних позицій рейху; 2) розв'язування великої війни на Заході (розгром Франції, вивід з війни Англії, окупація усієї Західної Європи та створення передумов для переможної війни проти СРСР); 3) розгром Радянського Союзу; 4) завоювання в Африці, на Близькому та Середньому Сході; 5) підготовка боротьби проти США.

Для здійснення стратегічних задумів робилася ставка на роз'єднаність передбачуваних супротивників, щоб запобігти боротьби на двох або більше фронтах і не допустити створення антигітлерівської коаліції. Певні надії покладалися на Італію, зокрема, на підрив стратегічних позицій супротивників в басейні Середземного моря, та на Японію - відволікання сил Англії та США від Європи діями на Тихому океані та в Південно-Східній Азії, а також зв'язування Радянського Союзу на далекосхідних кордонах.

В якості найважливішого способу розтрощення європейських держав і досягнення вирішальних успіхів в найкоротший термін була зроблена ставка на блискавичну війну - "бліцкриг".

У ході підготовки до війни нацистській Німеччині вдалося створити потужну військову машину: вище військове керівництво виглядало таким чином:

верховний головнокомандуючий ЗС (ОКВ) - Гітлер;

начальник штабу верховного командування - Кейтель;

начальник штабу оперативного керівництва - Йодль;

головнокомандуючий сухопутними військами (ОКХ) - Браухіч;

начальник генерального штабу сухопутних військ - Гальдер;

головнокомандуючий ВПС - Герінг;

головнокомандуючий ВМС - Редер;

начальник управління розвідки і контррозвідки - Канаріс.

Тобто і нацистські лідери і німецький генералітет виступили як єдине ціле.

Але питання підготовки не зводиться лише до кількості і якості озброєння, навчанню особового складу вермахту, сліпої майже автоматичного здійснення наказів вищестоящих військових начальників. Гітлерівська машина розтрощення володіла і високим бойовим духом. Радянський історик Проектор дав таке пояснення цього явища: "Вже перші місяці війни примусили здригнутися світ: звідки у німецької армії цей фанатизм трощення, зловісне піднесення військового духу, ця віра в гітлерізм та його гасла?

Усе стало зрозумілим значно пізніше. До війни багато хто розумів, що таке фашизм, які його соціальні коріння. Але його можливості впливу на психологію окремої людини, на солдата, безсумнівно, недооцінювались.

Справа не тільки у міражі матеріального благополуччя, не тільки у величезній спекуляції на шовіністичних почуттях та незадоволенні міщанської маси; не тільки в апараті насильства, духовного, фізичного примусу. Справа в тому, що потужна система фашистської пропаганди опинилася диявольською за своїм ефектом. Особливо в перші роки війни вона заполонила ум і свідомість мільйонів і мільйонів німців. Вона виховала фізіологічну лють до інших народів та обожнювання фюрера. Одне неминуче було супутником іншому. "Один народ, один рейх, один фюрер! Один! І більше нікого!".

Після анексії Чехословаччини почалася підготовка агресії проти Польщі. Восени 1938 р. Гітлер видав наказ розробки плану військових дій проти Польщі. 3 квітня 1939 р. він (план "Вайс") був прийнятий. За вказівкою Гітлера підготовку слід було проводити с таким розрахунком, щоб забезпечити готовність до проведення операції не пізніше 1 вересня 1939 р.

23 травня 1939 р. на нараді німецького генералітету в імперській канцелярії Гітлер заявив: "Данциг зовсім не той об'єкт, з-за якого все здійснюється. Для нас мова йде про розширення життєвого простору на Сході... Таким чином, питання про те, щоб пощадити Польщу, відпадає, і залишається рішення: за першого ліпшого випадку напасти на Польщу".

Через три місяці, 22 серпня на таємній нараді з вищим генералітетом в Оберзальцберзі Гітлер згадав про деякі нові деталі: "Я надам пропагандистський привід для розв'язування війни. А чи буде він правдоподібний - значення не має. Переможця потім не спитають, чи говорив він правду, чи ні. Для розв'язування і ведення війни важливе не право, а перемога".

І далі заклик до генералів: "Зачинити серце для будь-якої людської жалості. Діяти жорстоко".

Захоплення Польщі планувалося як перший крок, вона повинна була стати плацдармом для нападу на СРСР. Військова кампанія у Польщі не вважалась складною з військового боку. Хвилювало лише одне питання: чи не потягне за собою ця авантюра військового зіткнення з великими державами.

На випадок бойових дій на Заході на західному кордоні рейху знаходилася група армій "Ц" - 31 дивізія, в тому числі 11 в першій лінії, але в них не було жодного танку. В резерві ОКХ залишалося 17 дивізій. Якщо виникне війна на Заході, то передбачалося перекидання авіації зі Східного фронту.

План передбачав вирішення завдання оточення та знищення польської армії західніше Вісли. Це завдання вирішували групи армій (ГА) "Південь" та "Північ". Обидві групи армій повинні були просуватися до Вісли, наносячи удари у загальному напрямку на Варшаву.

Велике значення мало намагання досягти відразу ж вирішального успіху. Для цього велике значення приділялося раптовості удару. Мобілізація і зосередження німецьких військ проводилося поволі, задовго до початку військових дій. Польське командування почало мобілізацію лише за 8 діб до початку війни, в результаті до початку бойових дій вони не встигли закінчити мобілізацію та розгортання. До 1 вересня були приведені у готовність 33 дивізії - 840 тис. солдатів та офіцерів (60% сил, передбачених мобілізаційним планом). Подальша мобілізація йшла вже у ході війни.

В останніх числах серпня мобілізаційні заходи почали здійснювати Англія і Франція. Вони мали величезну перевагу на Заході, що могли впевнено спрямувати свої війська у наступ через німецький кордон. Але політичні та військові керівники Парижу і Лондону продовжували дотримуватися оцінок про "непідготовленість" до війни з Німеччиною, що кінець кінцем створило в майбутньому їм додаткові складності.

Размещено на Allbest.ru