Вибори до Державних Дум і становлення парламентаризму в Російській імперії у 1906-1917 рр. (на матеріалах Подільської губернії)

У Державній Думі 12 подільських депутатів увійшли до фракції трудовиків та Всеросійського селянського союзу (ВСС). Окремі подільські депутати навіть взяли участь у формуванні фракції. Так, ще до відкриття роботи Думи, 18 лютого, було обрано Тимчасовий комітет фракції, до складу якої увійшов П.М. Рогожа. В.К. Лісовський пристав до поміркованих та входив до складу Польського кола.

Відмічаємо більш високу національну свідомість депутатів-подолян ІІ Думи у порівнянні зі своїми попередниками. Всі представники Подільської губернії, окрім поляка В.К. Лісовського, брали участь у роботі УДГ, хоча, можливо, окремі з них формально не входили до її складу. Подільський депутат А.У. Гриневич був одним із її організаторів.

Депутати краю брали активну участь у обговоренні думських законопроектів. Зокрема, подільська депутація була однією з найактивніших у підтримці радикального плану земельної реформи під назвою “Проект основних положень земельного закону”, більше відомого як “Проект 104-х”. За різними даними цей проект підтримали від 7 до 10 депутатів-подолян. Відомо, що А.У. Гриневич був членом думських комісій із виконання державного розпису надходжень і видатків, з церковного законодавства та бюджетної комісії, А.І. Семенов та П.С. Зубченко - аграрної, В.К. Лісовський - з народної освіти.

Свідченням великого інтересу подільського населення до діяльності своїх депутатів є велика кількість адресованих їм листів і телеграм. У такий спосіб селяни просили допомоги або давали настанови та висловлювали побажання депутатам щодо їх діяльності в Думі та УДГ.

Зміна виборчого законодавства, після “третьочервневого перевороту”, яскраво виявилася у соціальному і партійному складі депутатів краю. Подільську губернію у ІІІ Думі, як і у двох попередніх, представляли 13 депутатів. Однак їх склад був повним антиподом до складу депутатів двох перших Дум. За нашими підрахунками, до ІІІ Думи Подільська губернія відправила 6 дворян, 3 священиків та 4 селян. За професійним складом вони розподілялися так: 2 повітові предводителі дворянства, 2 державні службовці губернського масштабу, 2 волосні писарі, 3 землевласники. Заняття депутата П.Є. Ніколенка точно встановити не вдалося, він, очевидно, займав якусь посаду у волосному правлінні. Складніше визначити національний склад подільських думців. У покажчиках стенографічних звітів ІІІ Державної Думи вказується, що усі вони зарахували себе до росіян. Однак вірити таким даним навряд чи можна, адже всі подільські депутати ІІІ Думи мали праві політичні погляди, тому, безумовно, відкидали будь-яку відмінність українців від росіян. дума подільський губернський вибори

Фракційна приналежність подільських депутатів у ІІІ Думі не була сталою. На початку роботи Думи із 13 подільських послів 4 були правими і 9 - помірковано правими. Та вже станом на 1910 р. розподіл подільських парламентарів за фракціями зазнав відчутних змін. Так, 7 депутатів були представниками Російської національної фракції, 4 - фракції правих, та 2 - прогресистів. Таке представництво депутатів-подолян у фракціях існувало до закінчення роботи ІІІ Думи. Відомо, що станом на 9 червня 1912 р. 8 представників Поділля були членами постійних думських комісій, із них 4 - бюджетної, 2 - комісії із запитів, по одному - фінансової та комісії з особового складу.

Депутати-подоляни ІІІ Думи, на відміну від свої попередників, не мали ніякого зв'язку зі своїми виборцями. Навіть депутати-селяни не вели жодного листування зі своїми односельцями чи іншими виборцями, а ті, у свою чергу, не надсилали в Думу ніяких звернень

Аналізуючи роботу депутатів-подолян у ІІІ Державній Думі, відзначаємо активну участь більшості з них у законотворчій діяльності та повну індиферентність до “українського питання”.

До ІV Думи від Подільської губернії також було обрано 13 депутатів. Прикметно, що значна частина представників Поділля у парламенті третього скликання була обрана й до ІV Думи. За соціально-професійним складом представники краю розподілялися так: 4 священики, 2 селянина. Решта подільських депутатів були дворянського походження та обіймали посади від повітового предводителя дворянства до податкового інспектора.

Щодо фракційної приналежності подільських депутатів, то у цьому плані вони проявили показову одностайність. На початку роботи Думи всі депутати краю увійшли до складу фракції російських націоналістів та помірковано правих. Однак дані статистичних довідників ІV Думи свідчать, що незабаром священик Ф.Д. Філоненко перейшов у фракцію центристів.

Більшість членів ІV Думи від Подільської губернії брали активну участь у законотворчій діяльності думських комісій. До складу цих комісій уже на перших засіданнях Думи була обрана значна частина подільських думців. Так, у комісію особового складу було обрано О.О. Потоцького, в комісію з виконання державного розпису прибутків та видатків - І.К. Вистяка, в комісію з наказу - І.І. Авчинникова, в комісію з запитів - О.С. Гіжицького, в комісію з народної освіти - Г.Т. Маньковського, О.Г. Лаврова та Д.М. Чихачова, в земельну - І.І. Авчинникова, в комісію у справах православної церкви - Г.Т. Маньковського і Й.І. Коваля, в комісію з місцевого самоуправління - М.М. Можайського та Д.М. Чихачова, в сільськогосподарську - І.І. Авчинникова, у комісію з міських справ - О.Г. Лаврова, у комісію зі спрямування законодавчих пропозицій - О.С. Гіжицького, у комісію з військових та морських справ - О.О. Потоцького і П.М. Балашова. Крім того, Д.М. Чихачов був товаришем голови комісії з перетворення поліції, а П.М. Балашов - головою комісії з військових та морських справ.

Ставлення подільських депутатів-націоналістів ІV Думи до проблем українського народу, на наш погляд, найбільш повно можна зрозуміти з вигуку одного з їхніх лідерів Д.М. Чихачова, який прозвучав під час виступу депутата Скоропадського 20 травня 1913 р. Скоропадський при обговоренні питання про автономію України заявив, що фракція малоросів була б у Думі аномалією, а Малоросії ніякої автономії не потрібно. У підтримку сказаного Д.М. Чихачов вигукнув: “Добра промова, прекрасна промова!” Праві депутати Думи, в тому числі й подоляни, негативно поставилися до запиту міністрові внутрішніх справ про заборону святкування у 1914 р. ювілею Т.Г. Шевченка. Так, депутат-подолянин К.Н. Рудич разом із іншими правими депутатами виправдовував заборону святкування небезпекою проавстрійської пропаганди на території Росії, яку нібито проводили галицькі “мазепинці”.

ВИСНОВКИ

Встановлено, що досліджувана нами проблема до цього часу не була об'єктом спеціального вивчення в історіографії. Разом з тим, історична наука нагромадила значний масив праць, що висвітлюють її окремі аспекти. Джерельна база роботи достатньо вірогідна й репрезентативна і цілком дозволила розв'язати поставлені завдання.

Вибори до І Думи на Поділлі відбувалися у гострій боротьбі різних політичних партій. Однак вона не принесла успіху жодній із них. Тактика бойкоту виборів, якої дотримувалися ліві політичні партії в Подільській губернії, теж не мала помітного успіху. Більшість населення Поділля становили селяни, які сподівалися, що Дума “дасть землю”. Тому вони брали активну участь у виборах. Особливістю передвиборної боротьби в краї було те, що часто вирішальне значення для обрання мала не програма кандидата, а його національність.

Діяльність Подільської губернської адміністрації з організації виборів була спрямована на недопущення обрання до Думи революційно налаштованих депутатів. Проте комісії з виборів, незважаючи на значні прорахунки в їх організації, прагнули дотримувалися букви закону.

Специфічною особливістю результатів виборів у Подільській губернії був соціальний склад обраних депутатів: 12 із 13 представників Поділля у І Думі були селянами, а єдиним інтелігентом, із певними застереженнями, можна вважати І.К. Заболотного. Нами встановлені причини цього феномену: по-перше, серед виборців губернії переважали селяни із певною корпоративною самосвідомістю, які до того ж, мали значні переваги за виборчим законом; по-друге, соціалістичні політичні партії оголосили бойкот виборам, ліберальні не встигли розгорнути широкої агітації в краї, а монархічні не мали підтримки виборців, тому не змогли втрутитися в розподіл депутатських місць; по-третє, адміністративними засобами (висилка, арешт) було позбавлено права участі у виборах частини прогресивної інтелігенції краю.

З'ясовано основний зміст діяльності перших подільських послів. У Думі більшість з них увійшли до фракції трудовиків та всіма засобами домагалися покращення життя своїх виборців. Зокрема, депутати-подоляни активно підтримували запити до органів влади імперії з приводу різноманітних порушень прав населення. Окремі депутати неодноразово виступали з думської трибуни і часто висували радикальні вимоги та доцільні пропозиції.

Ми встановили, що незважаючи на невеликий розрив у часі, між виборами до І та ІІ Державних Дум існувало багато відмінностей. По-перше, у виборах до ІІ Думи взяли участь усі політичні партії країни. По-друге, під час других виборів визначилася тенденція до співпраці подільських осередків соціалістичних партій, яка відображалася у домовленості про агітацію за своїх кандидатів у визначених повітах. По-третє, на виборах до ІІ Думи євреї, внаслідок адміністративного тиску, були змушені відмовитися від підтримки лише своїх представників і спрямували свої погляди до селянських кандидатів. По-четверте, польське населення Поділля, змогло провести в Думу свого кандидата.

З'ясовано, що спільною рисою обох виборчих кампаній на Поділлі був соціальний склад обраних депутатів. До ІІ Думи теж були обрані переважно селяни (11 із 13). Але їхня діяльність засвідчила про вищий рівень професіоналізму у порівнянні з депутатами І Думи. Особливо важливим є факт патріотичного ставлення подільських депутатів-українців ІІ Державної Думи до національного питання. Так, всі депутати краю, крім поляка В.К. Лісовського, увійшли до складу УДГ, а А.У. Гриневич навіть був одним з її організаторів. Депутати другого скликання продовжили і розвинули співпрацю зі своїми виборцями, започатковану першими послами краю.

Зібраний та узагальнений нами фактичний матеріал дозволив прийти до висновку, що розпуск ІІ та вибори до ІІІ Думи активізували діяльність у Подільській губернії опозиційних партій. Вони розгорнули агітацію, спрямовану на організацію збройного протистояння царському урядові. Проте населення Поділля пасивно поставилося до подібних партійних звернень. Початок виборчої кампанії до ІІІ Думи збігся в часі з посиленням тиску владних структур на опозиційні партії. Крім того, реакційний виборчий закон, практично унеможливлював прохід у парламент представників партій та національних груп, не бажаних для царського уряду. За таких виборчих умов жодна з опозиційних партій не змогла провести у краї бодай одного свого кандидата.

Встановлено, що головний зміст діяльності губернської адміністрації з організації виборів до ІІІ Думи був спрямований на недопущення обрання поляків та євреїв. Це здійснювалося шляхом розподілу передвиборних з'їздів землевласників та міських виборців, де значну частину становили відповідно представники польського та єврейського етносу таким чином, що за будь-яких умов число їхніх виборщиків було меншим за число виборщиків решти населення.

Склад депутатів-подолян ІІІ Думи суттєво відрізнявся від складу двох перших Дум. Представниками краю у парламенті третього скликання стали великі землевласники, священики та заможні селяни. Більшість із них мали праві політичні погляди та увійшли в Думі до фракції правих та націоналістів. Парламентська діяльність депутатів-подолян ІІІ Думи протікала у руслі політики самодержавства. Це зумовило повну апатію населення Поділля до своїх обранців.

З'ясовано, що виборча кампанія до ІV Державної Думи в Подільській губернії проходила за умов украй низького інтересу до виборів населення краю. Головно це було зумовлено тим, що інститут Державної Думи не виправдав сподівань на обмеження самодержавства та покращення життя. Певну активність на виборах проявляли лише представники польського та єврейського етносів, які прагнули використати будь-яку можливість для того, щоб заявити про свої права.

Передвиборна діяльність політичних партій соціалістичного спрямування на території губернії була слабкою. Окремі спроби агітації на четвертих подільських виборах робили лише РСДРП та Спілка, але й їхні сили в краї були неорганізованими. Натомість активну пропагандистську роботу проводили Союз російського народу (СРН) та націоналісти з ВНС, які користувалися підтримкою влади. ВНС на виборах блокувалася з православним духовенством.

Організація четвертих виборів на Поділлі мала значні недоліки. Навіть маючи досвід проведення трьох попередніх виборів, губернська адміністрація не змогла організувати виборчого процесу на високому рівні. Особливі труднощі викликала плутанина (часто - спланована) в повітових управах зі списками виборців. Широко застосовувалася практика розподілу виборчих з'їздів таким чином, щоб не допустити обрання виборщиків “неросійського” походження.

Встановлено специфічну особливість політичного складу депутатів-подолян ІV Думи. Усі 13 представників краю були членами ВНС. Крім того, 5 депутатів, ІV Думи, були членами третього російського парламенту. У порівнянні з третіми виборами збільшилося число депутатів-священиків та зменшилася кількість селян. Відзначаємо тенденцію до зменшення представників селянства губернії в парламенті протягом усіх виборчих кампаній. У роботі думських комісій та розгляді різноманітних законопроектів брали дієву участь всі представники Поділля. Разом з тим відзначаємо повну індиферентність депутатів краю до “українського питання”.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Діяльність депутатів-подолян у І-ій Державній Думі // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. (Збірник статей). Випуск 32. - К.: Інститут історії НАН України, 2005. - С.227-236.

2. Еволюція законодавства про вибори до І та ІІ Державних Дум Російської імперії // Гуманітарний журнал. - 2005. - №1-2. - С.45-52.

3. Основні види джерел для вивчення виборів до Державних Дум Російської імперії в Подільській губернії // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. - К. - Хмельницький: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, 2006. - Т.14. - С.214-226.

4. Політичні партії в Подільській губернії під час виборів до ІІ-ї Державної Думи // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2007. - Т.17: На пошану професора В.П. Газіна. - С.212-225.

5. Соціальний, партійний та національний склад депутатів-подолян у ІІІ-й Державній Думі // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2005. - Т.14: На пошану академіка І.С. Винокура - С.400-404.

6. Суспільно-політична боротьба на Поділлі під час виборів до І Державної Думи // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2004. - Т.12. - С.336-349. (У співавторстві з О.М. Федьковим)

7. Депутати-подоляни про аграрне питання в Україні на початку ХХ ст. (на матеріалах роботи у І та ІІ Державних Думах) // Матеріали ХІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2004. - С.224-232. (У співавторстві з В.А. Дубінським)

8. Діяльність депутатів від Подільської губернії у ІІ Державній Думі та відгуки про них у краї // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Випуск 4. В 3-х томах. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2005. - Т.1. - С.72-75.

9. Євреї Подільської губернії в контексті виборів до І та ІІ Державних Дум Російської імперії // Єврейське краєзнавство та колекціонування. Збірник наукових праць / Ред. кол. Л. Фінберг та ін. - К., 2005. - С.44-50.

10. Особливості організації виборів до ІІІ Державної Думи в Подільській губернії // Місто Хмельницький в контексті історії України. - Хмельницький, Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2006. - С.393-397.

11. Особливості організації та проведення виборів до І Державної Думи на Поділлі // Збірник наукових праць студентів історичного факультету Кам'янець-Подільського державного університету. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, 2004. - Вип.1. - С.97-107.

12. Подільський депутат І Державної Думи Іван Кирилович Заболотний // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Випуск 5. В 3-х томах. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2006. - Т.1. - С.20-22.

13. Склад та діяльність депутатів-подолян у ІV-ій Державній Думі Російської імперії // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів і аспірантів. - Випуск 6. В 3-х томах. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2007. - Т.1. - С.38-40.

14. Суспільно-політична боротьба в Подільській губернії після розпуску І Державної Думи // Наука, освіта, суспільство очима молодих: Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих науковців 10-11 травня 2006 року, м. Рівне. - Рівне: РДГУ, 2006. - С.179-182.

Анотація

Глушковецький А.Л. Вибори до Державних Дум і становлення парламентаризму в Російській імперії у 1906-1917 рр. (на матеріалах Подільської губернії). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01. - Історія України. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2008.

У дисертації, на широкій джерельній базі, комплексно розглянуто вибори до усіх чотирьох Державних Дум Російської імперії на прикладі окремо взятої адміністративної одиниці - Подільської губернії. Висвітлено суспільно-політичну боротьбу політичних партій та етнічних груп під час виборів до Державних Дум на теренах Поділля. Простежено особливості діяльності Подільської губернської адміністрації щодо організації та проведення виборчого процесу в краї. Охарактеризовано роботу Подільської губернської та повітових виборчих комісій у справах виборів. Визначено та проаналізовано соціальний, партійний та національний склад представників губернії у російському парламенті. Розкрито основні напрямки думської та позадумської діяльності подільських депутатів, окреслено форми їхньої співпраці з виборцями.

Ключові слова: вибори, Державна Дума, Подільська губернія, виборщики, депутати, політичні партії, губернська адміністрація, виборча комісія.

АННОТАЦИЯ

Глушковецкий А.Л. Выборы в Государственные Думы и становление парламентаризма в Российской империи в 1906-1914 гг. (на материалах Подольской губернии). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01. - История Украины. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. - Черновцы, 2008.

В диссертации, на основе значительного количества источников, комплексно рассмотрены выборы во все четыре Государственные Думы Российской империи, на примере отдельно взятой административной единицы - Подольской губернии. Сделан анализ научной литературы, в которой в той или иной степени рассматривалась изучаемая проблема. Дана характеристика архивным источникам, периодической печати, мемуарам, стенографическим отчетам заседаний Государственной Думы.

Выборы в Государственную Думу первого и второго созывов в Подольской губернии проходили в острой борьбе разных политических партий. Однако ни одна из них не смогла добиться заметного успеха. Тактика бойкота первых выборов, которой придерживались левые политические партии, также не встретила поддержки населения края. Большинство жителей Подолии были крестьянами, которые надеялись, что Дума “даст землю”. Поэтому принимали активное участие в выборах. Начало избирательной кампании в ІІІ Государственную Думу совпало во времени с усилением давления властей на оппозиционные партии. Реакционный избирательный закон делал практически невозможным прохождение в парламент представителей политических партий и этнических групп, не желаемых для царского правительства. Выборы в Государственную Думу четвертого созыва в Подольской губернии проходили в условиях крайне низкого к ним интереса населения края. Широкую агитационную кампанию развернул лишь Всероссийский Национальный Союз, который, при содействии власти, смог провести в Думу своих кандидатов.

Прослежены особенности деятельности Подольской губернской администрации по организации и проведению избирательного процесса в крае. Охарактеризована работа Подольской губернской и уездных избирательных комиссий по делам выборов. Установлено, что местные власти с каждыми последующими выборами все более активно использовали административный ресурс для проведения в парламент желаемых кандидатов. Вместе с тем избирательные комиссии, во время выборов в І Государственную Думу, в подавляющем большинстве случаев придерживались буквы закона.

Определен и проанализирован социальный, партийный и национальный состав представителей губернии в российском парламенте. Раскрыты основные направления думской и внедумской деятельности подольских депутатов, очерчены формы их сотрудничества с избирателями. Специфической особенностью выборов в Подольской губернии был состав ее депутатского корпуса. Так, в Государственную Думу первого и второго созывов, избирались преимущественно беспартийные крестьяне, а третьего и четвертого - крупные землевладельцы и священники, принадлежащие к русским националистам и правым.

Ключевые слова: выборы, Государственная Дума, Подольская губерния, выборщики, депутаты, политические партии, губернская администрация, избирательная комиссия.

SUMMARY

Glushkovetsky A.L. Elections in State Duma and formation of parliamentarism in the Russian Empire in 1906-1914 (using the materials of the Podilska province). - Manuscript.

Dissertation on receiving scientific candidate's degree of historical sciences in speciality 07.00.01. The History of Ukraine. - Yury Fedkovych Chernivtsi National University. - Chernivtsi, 2008.

In dissertation, using a considerable sources base, a complex analyses of elections in four State Duma of the Russian Empire is made. The Podilska province - a separate administrative unit - is taken as an example. Social and political struggle of political parties and ethnic groups during elections in State Duma on the territory of the Podilska province is explained. Peculiarities of activity of the Podilska province administration are traced with problem of organization and conducting an electoral process in region. The work of the Podilska province and district election committees is characterized. Social, party and national composition of province representatives in Russian parliament is defined and analysed. The main tendency of parliamentary activities of the deputies are revealed, forms of their collaboration with electorate are outlined.

Keywords: elections, State Duma, the Podilska province, electorate, deputies, political parties, province administration, election committee.

Размещено на Allbest.ru