Еволюція середньовічного житла Кам’янця-Подільського в урбаністичному контексті

Друга будівельна фаза ІІІ етапу (ХVІ - др. тр. ХVІІ ст.) характеризується формуванням розвинених типів житла. Урізноманітнились будівельні технології, ускладнились сформовані в попередні часи типологічні схеми. Трансформація житла проходила в напрямах: а) утворення додаткових приміщень шляхом поділу внутрішнього простору будівель та б) розвитку житлової частини будинку по вертикалі: надбудову будинків ІІ та ІІІ поверхами без змін розпланувальної схеми. Різновидом вертикальних структур стали підсінньові будинки, в яких другі поверхи надбудовувалися над підсінням. Вежі-кам'яниці („ламуси”) набули значного розповсюдження.

Архітектурно-стилістична концепція розвинених форм мурованого житла формувалася на засадах контрасту поверхні потинькованих і обмазаних стін з витонченим різьбленням каменярки порталів та вікон, рустовкою кутів, профільованими білокам'яними карнизами, застосуванням скульптурних елементів, статуй патронів будинків на фасадів, щипцях і фронтонах. Активно впроваджувалася колористика фасадів та інтер'єрів.

Таким чином на ІІІ етапі, в ХV - ХVІІ ст., сформувалася розвинена типологія торгових та житлових будинків, „веж-кам'яниць”, великих будинків-крамниць вірменських кварталів.

Розгляд містобудівних процесів і еволюції будівельних традицій середньовічного житла Кам'янця-Подільського на тлі ще доволі скупої інформації щодо міського житла Поділля дозволяє стверджувати подібність типологічного ряду до житлової забудови Сатанова, Смотрича, Зінькова, Жванця, Шаргорода, Мурафи, Черніївців та інших містечок, де довше зберігалися архаїчні типи житла. Твердження щодо типології забудови вказаних містечок як характерної риси єврейського житла є справедливим лише частково і стосується періоду після ХVІІІ ст., коли євреї заселили подільські містечка і села. Натомість виникнення прототипів цього житла тяжіє до ХІV - ХV ст. і має автохтонне походження.

Особливості середньовічного житла Кам'янця в європейському контексті. В європейському контексті середньовічне житло Кам'янця-Подільського демонструє тісний зв'язок з урбаністикою і будівельним мистецтвом Європи. Втім, як показали дослідження, розвинений кам'янецький та європейський тип чотиритрактового будинку формувалися по-різному. Європейський чотиритракт (найповніше представлений у середньовічному польському житлі) утворився шляхом поетапного поділу внутрішнього простору первісного великого об'єму будинку. Еволюція кам'янецького три-чотиритрактового мурованого житла відбувалася у протилежний спосіб. На І етапі в межах парцели з'явилися два окремі однокамерні будинки, на ІІ етапі відбулася їх примітивна функціональна структуризація, у першій фазі ІІІ етапу їх об'єднали (в результаті чого постала велика будівля три-чотиритрактової структури); у другій фазі ІІІ етапу в межах цієї консолідованої структури відбулася диференціація внутрішнього простору і вигородження окремих вбудованих приміщень - процес, характерний для еволюції північноєвропейського житла. Поява передпоріжь і підсінь як невід'ємного атрибуту житла вже на ІІ етапі еволюції свідчить про формування на терені Поділля автохтонного функціонального типу торгового будинку. Подібні структури у Львові, Перемишлі, Ярославі, Кракові, Торуні та інших регіонах, де встановлено пізнішу добудову підсінь з передпоріжжями, слід розглядати як типологічне запозичення.

ВИСНОВКИ

1. В результаті дослідження встановлено, що містобудування і житлобудівництво Кам'янця-Подільського за часів пізнього середньовіччя демонструють тісний зв'язок з урбаністикою і будівельним мистецтвом Європи. У містобудівному розвитку Кам'янця норми європейської урбаністики проявилися через впровадження в розпланувальний каркас міста засад ортогональності ще за ординської доби.

2. Встановлено стійку тенденцію формування урбаністичної структури Кам'янця-Подільського відцентровим шляхом. З'ясовано, що поступове збільшення сельбищної території на острові Старого міста (у верхньому місті) відбувалося в ХІІІ - кін. ХV ст. за рахунок зменшення площі міських ринків, в ХVІ ст. - шляхом освоєння площі каньйону р.Смотрич (утворення нижнього міста), а у ХVІІ-ХVІІІ ст. - шляхом перерозподілу забудованих і незабудованих просторів в межах верхнього міста. Вперше в історіографії Кам'янця-Подільського опрацьовано концепцію еволюції містобудівної структури в хронологічному інтервалі ХІІ - ХVІІ ст.

3. Доведено, що формування житла було зумовлене комплексом чинників: особливостями містобудівної підоснови, змінами чисельності та національно-релігійної структури населення, наявністю автохтонного традиційного будівельного досвіду, урбаністичними та культурними впливами Сходу і Заходу, розвитком міського устрою, змінами функціональної організації житла, майновими стосунками тощо.

4. На підставі системно-структурного натурного та джерельного дослідження середньовічної житлової забудови Кам'янця-Подільського у контекстуальному зв'язку з урбаністичною еволюцією міста, вперше критично переглянуто попереднє датування житла в бік заглиблення. В роботі стверджується:

- наявність європейського вектору містобудівного розвитку Кам'янця у ХІІ - ХІІІ ст.;

- появу мурованого житла в місті наприкінці ХІІІ ст.;

наявність автохтонного досвіду житлобудівництва і власного шляху розпланувально- просторової еволюції житла.

5. Проведене дослідження дозволило вперше:

- опрацювати типологію середньовічного житла Кам'янця-Подільського;

дослідити конструктивні особливості, архітектурну стилістику, колористику, систему декоративного оздоблення середньовічного житла міста;

- визначити близько 100 термінологічних дефініцій пізньосередньовічних описів житла ХVІ - ХVІІ ст., складених старопольською, латинською та вірмено-кипчацькою мовами, на основі яких встановити відмінності між різними функціональними і архітектурними типами житла;

- опрацювати класифікацію та хронологічну періодизацію мурувальних технологій, уживаних при спорудженні житла в ХІІІ - кін. ХVІІ ст.;

- визначити основні метричні модулі, які застосовувалися при будівництві житла та пропорційні закономірності, побудовані на основі: а) вірменської метрологічної системи (прямокутний трикутник зі співвідношенням катетів 1 : v3); б) системи пропорцій на основі квадрату (1 : v2); в) системи пропорцій подвійного квадрату (1 : v5);

6. Опрацьовано хронологічну періодизацію житла ХІІ - кін. ХVІІ ст. за періодами, етапами та фазами. Періоди характеризують зміни ідеології житла (перехід від дерев'яного будівництва до мурованого). Етапи визначають зміни типології, архітектурно-просторової та конструктивної схем. Фази характеризують локальні структурні зміни, спричинені ускладненням функціональних програм житла. Встановлено два періоди еволюції: І - ХІІ - сер. ХІІІ ст.; ІІ - кін. ХІІІ - кін. ХVІІ ст. ІІ період включає три етапи: ординський (др. пол. ХІІІ - сер. ХІV ст.), литовський (сер. ХІV - пер. тр. ХV ст.) та польський. Останній в свою чергу ділиться на дві фази (др. тр. ХV - кін. ХV ст. та ХVІ - др. тр. ХVІІ ст.).

7. З'ясовано, що формування житла на Поділлі і, зокрема, у його столиці Кам'янці, відбувалося не через запозичення сформованих в країнах Центрально-Східної Європи схем одно-двохрядного три-чотиритрактового міського будинку, а шляхом поетапної еволюції на основі автохтонних традицій житлобудівництва, в яких асимілювалися впливи вірменської будівельної школи. Лише на завершальному ІІІ етапі еволюції, з огляду на спільність міського укладу життя, функціонально-просторові концепції розвинених форм європейського середньовічного житла виявили вплив на кристалізацію структури житла Поділля.

8. Встановлено, що архаїчна модель кам'янецького будинку з підсінням і передпоріжжям в європейському типологічному ряду не має аналогів. Якщо тип європейського купецького житла сформувався шляхом добудови підсіння з передпоріжжям до основного будинку, то кам'янецький тип демонструє наявність підсіння вже в початковій будівельній фазі, що свідчить про його первинність. З цього випливає логічний висновок про можливість поширення об'ємно-просторової схеми підсінньового житла зі південного сходу на північний захід і дозволяє ставити питання щодо вірогідності зворотного вектору впливів зі сходу на захід.

9. Дослідження показало, що теорія вторинності містобудівних явищ на землях Русі-України, зокрема прямого наслідування північноруської, а згодом західноєвропейської архітектурно-містобудівної культури не має підґрунтя. Розглянуті матеріали дозволяють стверджувати також існування автохтонної традиції житлобудівництва на землях Поділля і заперечувати тезу щодо прямого запозичення у сформованому вигляді архітектурних типів житла, поширених у Центрально-Східній Європі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Пламеницька О. Кам'янець-Подільський / Ольга Пламеницька. - К.: Абрис, 2004. - 256 с.

2. Пламеницька О. Сакральна архітектура Кам'янця на Поділлі / Ольга Пламеницька. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2005. - 386 с.

Брошури:

3. Пламеницкая О.А. Средневековое жилище Восточной Европы ХІІІ - ХVІІ вв. / О.А. Пламеницкая / Государственный комитет по архитектуре и градостроительству при Госстрое СССР. Всесоюзный научно-исследовательский институт теории архитектуры и градостроительства. - М., 1990. - Вып. 2. - 55 с. (Серия „Теория и история архитектуры и градостроительства. Система архитектурного образования. Обзорная информация”).

Статті у фахових збірниках, затверджених ВАК України:

4. Пламеницька О.А. Регенерація історико-архітектурних заповідників: науково-методичні засади відтворення забудови / О.Пламеницька // Теорія та історія архітектури. - К., 1995. - № 1. - С. 150-163.

5. Пламеницька О. Забудова Кам'янця-Подільського за мідьоритом К.Томашевича 1673 - 1679 рр.: до проблеми дослідження української ведути / О.Пламеницька // Архітектурна спадщина України. - К.: Українознавство, 1996. - Вип. 3. - Ч. 1. - С. 82-105.

6. Пламеницька О. Деякі риси архітектури подільських міст і містечок (за матеріалами маловідомої колекції Миколи Топоркова) / О.Пламеницька // Архітектурна спадщина України. - К.: Українознавство, 1996.- Вип. 3. - Ч 2. - С. 189-198.

7. Пламеницька О. Наукові проблеми реставрації та адаптації пам'яток архітектури / О.Пламеницька // Теорія та історія архітектури і містобудування. - К.: НДІТІАМ, 1998. - Вип. 2. - С. 130 - 133.

8. Пламеницька О. Про подільську архітектурно-урбаністичну школу з погляду історичної географії / О.Пламеницька // Теорія та історія архітектури і містобудування. - К.: НДІТІАМ, 1999. - Вип. 4. - С. 145 - 155.

9. Пламеницька О. Особливості еволюції містобудівної структури Кам'янця-Подільського у ХІ - ХVІІ ст. / О.Пламеницька // Архітектурна спадщина України. - К.: НДІТІАМ - Головкиївархітектура, 2002. - Вип. 5. - С. 28 - 50.

10. Пламеницька О. Еволюція функціональної програми середньовічного житла Кам'янця-Подільського / О.Пламеницька // Теорія та історія архітектури. - К., 2002. - Вип. 5. - С. 246-255.

В інших збірниках, затверджених ВАК України:

11. Пламеницька О.А. Середньовічна житлова забудова Кам'янця-Подільського / О.Пламеницька // Український історичний журнал. - 1987. - № 3. - С. 128-134.

В зарубіжних наукових виданнях:

12. Пламеницкая О.А. Особенности средневековой застройки центра Каменца-Подольского / О.А.Пламеницкая // Архитектурное наследство. - М.: Стройиздат, 1985. - № 33. - С. 52-61.

13. Пламеницкая О.А. Средневековая жилая застройка Каменца-Подольского / О.А.Пламеницкая // Архитектурное наследство. - Москва: Стройиздат, 1990. -№ 37. - С. 223-233.

14. Пламеницкая О.А. К вопросу об эволюции планировочной структуры Каменца-Подольского / О.А.Пламеницкая // Архитектурное наследство. - М.: Стройиздат, 1990. - № 37. - С. 48-57.

15. Pіamienicka O.A. Zabudowa mieszczaсska Kamieсca Podolskiego w XVI - XVII w. Geneza - typologia - program funkcjonalny / Olga A. Pіamienicka // Biuletyn Historii Sztuki. - 1995. - № 3-4. - S. 255-270.

В інших виданнях:

16. Пламеницкая О.А. К вопросу исследования средневековой застройки Каменца-Подольского / О.А.Пламеницкая // Вопросы формообразования в современной архитектуре. - К., 1983. - С. 104-108.

17. Пламеницкая О.А. Новые данные о средневековой жилой застройке Центральной площади Каменца-Подольского /О.Пламеницкая // Памятники архитектуры Украины. Новые исследования. - Киев, 1986. - С. 211- 217.

18. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог /О.А.Пламеницкая [в авторском коллективе]. - Т. 4. - Киев: Будівельник. - 1986. - С. 134 - 193.

19. Пламеницкая О.А. Особенности планировки древнего Каменца-Подольского. К вопросу регенерации заповедника / О.А.Пламеницкая // Строительство и архитектура. - К., 1987. - № 10. - С. 19 - 20.

20. Пламеницкая О.А. Основные итоги изучения градостроительного наследия средневекового Каменца-Подольского / О.А. Пламеницкая // Архитектурное творчество в Украинской ССР. (Архитектурно-строительная наука и практика. Сборник) - К., 1988. - С. 69-72.

21. Пламеницька О. Місто на периферії Римської імперії. Найдавніша урбаністична структура і фортифікації Кам'янця на Поділлі / Ольга Пламеницька, Євгенія Пламеницька // Пам'ятки України: Історія та культура. - 1999. - № 1. - С. 1 - 80.

Размещено на Allbest.ru