Вплив античності на історичну думку англійського Просвітництва

Антична спадщина справила вплив на теоретичні побудови просвітителів, основна частина яких була, по суті, переосмисленням ідей греко-римської історико-філософської думки. В історичних побудовах представників античності і Просвітництва виділяється ряд спільних моментів. По-перше, мислителі обох епох сприймали історію як свого роду моральну філософію, яка навчає на прикладах, і вважали, що її головне завдання - просвіщати і морально вдосконалювати людину. По-друге, як античні автори, так і просвітителі пильну увагу приділяли проблемі спрямованості розвитку людства. І ті, й інші у своїх розробках дотримувалися ідеї циклізму, яка стосовно історії втілювалася у теорію кругообігу форм правління. Зміна однієї форми іншою розглядалася як закономірний процес, оскільки вони вважали, що кожна форма окремо (монархія, олігархія, демократія) є нестійкою за своєю природою і схильною до псування. Розв'язання проблеми нестійкості форм правління вони вбачали в їх поєднанні. Ця ідея знайшла своє теоретичне втілення в ученні античних авторів про змішану форму правління і в просвітительській теорії “рівноваги влади”, внутрішній зміст яких є аналогічним. По-третє, мислителів античності і Просвітництва об'єднувало прагнення збагнути основні чинники, що впливають на хід історичного процесу. Головним фактором як ті, так й інші вважали людину. Базуючись на уявленні про незмінність людської природи, вони робили висновок, що моральні категорії також є незмінними, тобто застосовними до будь-якого періоду історії, і можуть впливати на хід історичного процесу. Іншим вагомим чинником історії античні автори і просвітителі вважали географічний. Згідно з їх уявленнями, він виявляв себе через вплив клімату, рельєфу і т.д. не тільки на побут і ментальність народу, але й на стабільність держави.

Таким чином, автор дійшов висновку про необхідність визнати наявність усебічного впливу античності на історичну думку доби Просвітництва. Англійське Просвітництво розвивалося під знаком максимального зближення з античністю, яке виявлялося у захопленні класичною історією і мистецтвом, у становленні антикознавства на основі антикваризму й історико-філософського напряму історичної науки Англії, а також у рецепції просвітителями історико-філософських і суспільно-політичних ідей греко-римських авторів.

Список публікацій за темою дисертації

Формирование идеи о человеке как субъекте истории у мыслителей раннего английского Просвещения // Вiсник Донецького університету. Серiя Б. Гуманiтарнi науки. - 1998. - № 2. - С. 82-86.

Эдуард Гиббон и Тацит: античное наследие в английском Просвещении // Вiсник Донецького університету. Серiя Б. Гуманiтарнi науки. - 2000. - № 2. - С. 146-151.

Некоторые проблемы английского Просвещения в зарубежной историографии (вторая половина XX в.) // Iсторичнi i полiтологiчнi дослiдження. - 2001. - № 1 (5). - С. 158-163.

Англiйський антикваризм XVII-XVIII ст. // Наукові працi: Науково-методичний журнал. Вип. 2. Iсторичнi науки. - Миколаiв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. - С. 26-31.

Британська iсторична наука у вiк Просвiтництва // Науковi працi: Науково-методичний журнал. Вип. 4. Iсторичнi науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ iм. Петра Могили, 2002. - С. 7-11.

Становление антиковедения в Великобритании в эпоху Просвещения // Iсторичнi i полiтологiчнi дослiдження. - 2002. - № 2 (10). - С. 74-82.

Дидактическая история: идеи античности в английском Просвещении // Iсторичнi i полiтологiчнi дослiдження. - 2002. - № 3/4 (11/12). - С. 53-60.

Мислителі античностi про виховальну та етико-дидактичну функцiї iсторiї // Гуманiзацiя навчально-виховального процесу: Наук.-метод. зб. Вип. VII / За заг. ред. Г.I. Легенького та В.I. Сипченка - Слов'янськ: Изд-во ШЗМН-СДПI, 1999. - С. 295-299.

Вклад антикваризма в изучение античности в Великобритании в XVII-XVIII вв. // Проблемы истории и археологии Украины. Материалы международной научной конференции, посвященной 10-летию независимости Украины (16-18 мая 2001 г.). - Харьков: Изд-во Харьковского ун-та, 2001. - С. 64-66.

“Философия истории” английского Просвещения // Вiсник Київського нацiонального унiверситету iмені Тараса Шевченка. Фiлософiя. Полiтологiя. Вип. 36. - К.: Видавничо-полiграфiчний центр “Київський унiверситет”, 2001. - С. 65-66.

Философия истории Э.Гиббона // Матерiали доповiдей вузівської наукової конференцiї професорсько-викладацького складу за результатами науково-дослiдної роботи. Iсторичнi науки, полiтологiя, мiжнароднi вiдносини i фiлософiя (18-20 квiтня 2001 р.) / Голов. ред. П.В. Добров. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 46-48.

Идеи античности в исторической мысли английского Просвещения // Iсторична наука: проблеми розвитку: Матерiали Мiжнародної наукової конференцiї (17-18 травня 2002 р.). Всесвiтня iсторiя. - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2002. - С. 70-74.

Историко-философские взгляды Дэвида Юма // Вiсник Київського нацiонального унiверситету iмені Тараса Шевченка. Фiлософiя. Полiтологiя. Вип. 42-45. - К.: ВПЦ “Київський унiверситет”, 2002. - С. 78-79.

Анотація

Красюк О.С. Вплив античності на історичну думку англійського Просвітництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2004.

У дисертації всебічно розглянуто проблему впливу античності на процес становлення і розвитку історичної думки англійського Просвітництва.

Проаналізовано причини зростання зацікавленості античністю в англійському суспільстві XVII-XVIII ст. Визначено роль і місце класичної спадщини у формуванні просвітницької ідеології і обгрунтовано спільність античного і просвітницького світогляду. На основі ґрунтовної джерельної бази розглянуто процес становлення антикознавства у межах двох основних напрямів історичної науки Англії - антикваризму і “філософської” історії. Досліджено діяльність історико-культурних товариств (Товариства антикварів, Товариства дилетантів), їх внесок у вивчення та популяризацію в Англії історії і культури давніх Греції і Риму. Здійснено всебічний аналіз історичних поглядів англійських мислителів доби Просвітництва і доведено рецепцію ідей греко-римських авторів в історико-філософських побудовах просвітителів.

Ключові слова: вплив, античність, історична думка, англійське Просвітництво, світогляд, антикознавство, антикваризм, “філософська” історія, історико-культурні товариства, рецепція.

Аннотация

Красюк Е.С. Влияние античности на историческую мысль английского Просвещения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всеобщая история. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2004.

В диссертации всесторонне рассмотрена проблема влияния античности на процесс становления и развития исторической мысли английского Просвещения.

Проанализированы причины роста интереса к античности в английском обществе XVII-XVIII вв. Определены роль и место классического наследия в формировании просветительской идеологии, обоснована общность античного и просветительского мировоззрений. На основе широкой источниковой базы рассмотрен процесс становления антиковедения в рамках двух основных направлений исторической науки Англии - антикваризма и “философской” истории. Проанализирована деятельность историко-культурных обществ (Общества антикваров, Общества дилетантов), их вклад в изучение и популяризацию в Англии истории и культуры древних Греции и Рима. Проведен комплексный анализ исторических воззрений английских мыслителей эпохи Просвещения и доказана рецепция идей греко-римских авторов в их историко-философских построениях.

Ключевые слова: влияние, античность, историческая мысль, английское Просвещение, мировоззрение, антиковедение, антикваризм, “философская” история, историко-культурные общества, рецепция.

Annotation

Krasyuk O.S. Antiquity influence on historical thought of the English Enlightenment. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree of historical science on specialty 07.00.02 - World History. - Donetsk National University. - Donetsk, 2004.

The thesis is devoted to a complex research of antiquity influence on historical thought of the English Enlightenment.

The analysis of scientific literature approves that the problem of antiquity influence on historical thought of the English Enlightenment demands working out as it has not been a subject of a special research up to now. The source base of the dissertation is enough representative for solving up tasks set in it. There are two main sources in the thesis - antiquity and the Enlightenment; many of them (mainly the last) have not been translated and are entered into scientific use for the first time. Taking into account many-sided tasks of the dissertation and its boundary specific character the author has applied special methodology which lies in association of complex and humanitarian approaches and various scientific principles (historicism, objectivity, pluralism) and methods (system, comparative, typological, history-genetic, retrospective) of scientific research within the framework of French school of “Annals”.

Examining terms of the English Enlightenment historical thought forming the author has come to a conclusion that this process was carrying out within the framework of the Enlightenment outlook under influence of new economic and socio-cultural conditions. The Enlightenment world outlook is characterized by rationalism, secularism, anthropocentrism and optimism. The Enlightenment thinkers considered that their main task lay in brightening up the human reason, destroying some prejudices and forming a new "educated" view of the world. To solve it they addressed to history that was believed a moral science calling for improvement of human nature. The representatives of the English Enlightenment tried to comprehend the mankind history experience. Searching answers to burning questions of their modernity they addressed to a heritage of the past. Antiquity awoke their special interest as they saw an akin epoch in it. Considered the basic features of both epoch world outlooks, the conclusion has been made that there is a close internal affinity in the basic substantial characteristics between the Enlightenment and antiquity.

The processes taking place in an English historical science are examined in details in the thesis. The English thinkers aspired to methodological substantiation of a historical science. They were interested in opening laws of a society development, in affirmation the possibility of knowing the historical process. Thinkers of the Enlightenment came to an idea of a complex causation analysis on the basis of which they tried to deduce “philosophical” lessons useful for all times. During the Enlightenment interest to classic history extremely increased. It is explained by English thinkers' admiration for antiquity, their aspiration to find out analogies of modern position of the country in the past of ancient Greece and Rome; by the beginning of the excavation in Herculaneum and Pompeii. Exactly at this time complex studying of antiquity actually began on the basis of two directions of an English historical science - antiquarian and “philosophical” history. Antiquarians laid the foundation of auxiliary historical disciplines - an archeology, epigraphy, numismatics, source studies. They entered into scientific use various kinds of monuments to the past, attempted to classify and systematize them. Wide spreading of antiquarism promoted popularization of classical ideals in the English society. It caused mass pilgrimage of Englishmen to some Greek and Italian antiquities (the Grand Tour) as well as an appearance plenty of historical-cultural societies that played an active role in the development of the English classical studies. The representatives of “philosophical” history came to complex studying of antiquity, tried to represent in their publications not only political but also a socio-economic and cultural history of ancient Greece and Rome.

Studying reception of antique authors' ideas in historical thought of the English Enlightenment takes a significant place in the dissertation. It is proved that the classical heritage had an influence on theoretical constructions of some Enlightenment thinkers. There are a number of general moments in historical conceptions of some Enlightenment and antiquity thinkers. First, they both considered history as some kind of a moral philosophy studying on examples the main task of which was to enlighten and improve a person. Second, thinkers of the Enlightenment and antiquity gave steadfast attention to a problem of a historical process direction. They adhered to a cycling theory that (with reference to a history) was embodied in a state forms' circulation doctrine. Thirdly, they tried to understand main factors of the historical process and considered a person as a primary factor in history and a geographical factor as the other one that had an important influence on a course of history.

Thus, the author has come to a conclusion about necessity to recognize an all-round influence of the antique heritage on historical thought of the English Enlightenment. The Enlightenment passed in an atmosphere of a maximal rapprochement with antiquity that was shown in admiration of the classical history and art, in forming of antique studies on the basis of antiquarism and “philosophical” history and in reception of historical and political ideas of some antique authors by the representatives of the English Enlightenment.

Key words: an influence, antiquity, historical thought, the English Enlightenment, a world outlook, antiquity studies, antiquarism, “philosophical” history, historical-cultural societies, reception.

Размещено на Allbest.ru