Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939)

На широкому колі архівних джерел та опублікованої історико-мемуарної й фахової наукової літератури висвітлена участь уродженців західноукраїнських земель, насамперед представників освічених верств та інтелектуальної верхівки, у загальнонаціональних політичних і культурних процесах, починаючи з часів Першої світової війни, доби Української революції 1917-1921 рр. й закінчуючи подіями осені 1939 р. - початком Другої світової війни й так званим “возз'єднанням” Західної України з УССР. Особлива увага звертається на участь галицької інтелігенції у здійсненні політики “українізації” в УССР, контакти учених ВУАН та НТШ у Львові, репресивні дії комуністичного тоталітарного режиму проти уродженців західноукраїнських земель під час сфабрикованої “справи” так званої “Української військової організації” 1932-1934 рр.

Робиться висновок, що з часів Першої світової війни, коли вперше постав феномен масової конфронтації східно-західної української ідентичності, а відтак і їхнього співділання, взаємодоповнення й нівелювання міжрегіональних особливостей, й до початку Другої світової війни безпосередні “тисячні особисті контакти між уродженцями східньо-осередніх та західних земель” (І. Лисяк-Рудницький) України прискорювали кристалізацію національної ідеї й сприяли інтеграції нової збірної свідомості українських мас. Виняткову роль у цьому процесі відігравали представники західноукраїнської інтелектуальної еліти.

Ключові слова: Західна Україна, Східна Україна, західноукраїнська інтелігенція, соборність, російська окупація.

Аннотация

Рублёв А. С. Западноукраинская интеллигенция в общенациональных политических и культурных процессах (1914-1939). - Монография.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Институт истории Украины Национальной Академии наук Украины. - Киев, 2005.

На широком круге архивных источников и опубликованной историко-мемуарной и специализированной научной литературы освещено участие уроженцев западноукраинских земель, прежде всего представителей образованных слоев и интеллектуальной верхушки, в общенациональных политических и культурных процессах, начиная со времен Первой мировой войны, эпохи Украинской революции 1917-1921 гг. и заканчивая событиями осени 1939 г. - началом Второй мировой войны и так называемым “воссоединением” Западной Украины с УССР. Особое внимание обращается на участие галицкой интеллигенции в реализации политики “украинизации” в УССР, контакты ученых ВУАН и НТШ во Львове, репрессивные действия коммунистического тоталитарного режима против уроженцев западноукраинских земель в ходе сфабрикованного “дела” так называемой “Украинской военной организации” 1932-1934 гг.

Сделан вывод, что со времен Первой мировой войны, когда впервые возник феномен массовой конфронтации восточно-западной украинской идентичности, а, следовательно, и их взаимодействия, взаимодополнения и нивелирования межрегиональных особенностей, и до начала Второй мировой войны непосредственные “тысячные межличностные контакты между уроженцами восточно-центральных и западных земель” (И. Лисяк-Рудницкий) Украины ускоряли кристаллизацию национальной идеи и содействовали интеграции нового соборнического сознания украинских масс. Исключительную роль в этом процессе сыграли представители западноукраинской интеллектуальной элиты.

Ключевые слова: Западная Украина, Восточная Украина, западноукраинская интеллигенция, соборность, русская оккупация.

Summary

Rublov O. S. The Western Ukrainian intelligentsia in common national political and cultural processes (1914-1939). - Monograph.

Thesis for taking doctor of history degree. - Speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Institute of History of Ukraine of NAS of Ukraine. - Kyiv, 2005.

The question of the unity of the all Ukrainian lands, which were outlined by the ideologists of national movement at the end of XIX - beginning of the XX centuries, was realized during the WW I and unfinished Ukrainian revolution of 1917-21.

The defeat of Ukrainian revolution 1917-21 was a comparative one. The heritage of Ukrainian People's Republic (UPR)/Western-Ukrainian People's Republic (WUPR) as well as Act of January 22, 1919 called into being USSR (Ukrainian Soviet Socialist Republic), which, in fact, was communist national quasi-state. It was forced concession of the Russian Bolsheviks towards Ukrainian aspiration for independent state. After the occupation of the territory of WUPR by the Second Rich Pospolyta, Nadnipryanska (Central) Ukraine, where during 1920^th the outlooks for national renascence were more convincing than Galician ones, assumed the role of Ukrainian Piedmont.

The contribution of Western Ukrainian to the realization of state policy of “ukrainianization” in the USSR was distinguished. It was proved, that representatives of Western Ukrainian intelligentsia made significant contribution to the cultural and educational fields of the republic, first of all, it referred the People's Committee of Education (PCE) of the USSR (PCE's staff, heads of research organizations, heads of universities, professors, teachers and others). In their turn, Ukrainian national communist leaders (O. Shumskyi, M. Skrypnyk and others) aimed to use “Galician potential of national building” as much as it was possible to affect all aspects of national activities of the USSR. The head of PCE M. Skrypnyk initiated the recruitment of Galician teachers (from one third to one half of their total number) to serve in the educational field of republic. The similar intention about Western Ukrainian physicians had the People's Committee of Health (PCH) of the USSR.

The mental perception of repressions against Western Ukrainian intelligentsia (in the wide sense - the whole native of this region), as the main mouthpiece of national identity, was determined by the Russian imperial stereotype, according to which Ukrainian movement in Romanov's empire (as well as it propagandistic variety - “Ukrainian bourgeois nationalism” in the Soviet Union) wasn't native, but had exclusively foreign origin, thus it was believed, that it had “German”, “Austrian”, “Polish” or other origin, or it was inspired by the Galician “Mazepyntsi” separatists.

After the legal/extrajudicial sentences had been pronounced in the faked cases, the details of biographies of many representatives of Western Ukrainian intelligentsia (O. Badan-Yavorenko, S. Vityk, M. Kozoris, S. Rudnytskyi, I. Siyak, M. Yavorskyi, O. Yavorskyi and others) were reconstructed. It was proved, that the imprisonment in GULAG for many of them became the time of final denial of national communist illusions.

It was discovered, that Ukrainian community (especially intellectuals and educated strata of society) in Western Ukraine split into two group according to their estimation of the policy of soviet authorities in the USSR. During 1920^th the policy of “ukrainianization” and related to it processes of national renascence nourished the illusion, that “Ukrainian project” could be realized in the Soviet Union. At the beginning of 1930^th the absolute majority of the Western Ukrainian intellectuals and politics took negatively the russification policy of Moscow's authority in Nadnipryanska Ukraine, as well as repressions and elimination of mostly all Ukrainians native of Galicia, Bukovyna and Zakarpattya. Only small minority of Western Ukrainian intellectuals as well as members of Communist Party of Western Ukraine (CPWU), which lost its adherents increasingly more, kept on believe in national communist illusion. This “observation” wasn't passive one; it incited intellectuals to reflect common Ukrainian problems that, in its turn, promoted the forming of common national requirements, nourished national state and historiosophia thought.

The following conclusion was made: from the period of WW I, when, for the first time, the phenomenon of confrontation of Eastern and Western Ukrainian identity, as well as its interference and leveling of regional peculiarities was arose, and till the beginning of WW II, the direct “thousands of personal contacts between natives of Central Eastern and Western lands” (I. Lysyak-Rudnytskyi) hastened the forming of national idea and promoted the integration of new common consciousness of Ukrainian people. The important role in these processes belonged to the representatives of Western Ukrainian intelligentsia.

Key words: Western Ukraine, Eastern Ukraine, Western Ukrainian intelligentsia, unity, Russian occupation.

Размещено на Allbest.ru