Державні утворення в Криму наприкінці 1918 – в 1920 рр.: історико-правове дослідження

Важливим кроком у формуванні органів земського самоврядування став наказ, виданий генералом П. Врангелем, про відновлення повітового і волосного земського управління. Було затверджено структуру та порядок виборів до земських зборів, визначено компетенції земських волосних зборів. У вересні 1920 р. було оприлюднено “Тимчасове положення про повітові земські установи”, “Правила про порядок введення в дію тимчасового положення про повітові земські установи” та наказ №150 цивільного управління, що сповіщав населення про відновлення повітового земства.

На думку дисертанта, законодавча діяльність військово-авторитарних режимів А. Денікіна і П. Врангеля пройшла у своєму розвитку два основних етапи, перший із них, що розпочався у березні 1919 р., мав переважно політико-декларативний характер. Його основним досягненням стало визначення основних функцій діяльності уряду ЗСПР та відновлення законодавства Російської імперії, яке діяло до революції. Законодавча діяльність здійснювалася шляхом підготовки законопроектів, необхідних для створення на Півдні Росії та в Криму тимчасової форми державності, їх обговорення та затвердження головнокомандувачем.

Здобувачем встановлено, що поразки ЗСПР докорінно змінили нормативно-правову діяльність уряду А. Денікіна. Він опинився віч-на-віч із проблемою законодавчого регулювання найважливіших проблем життя Кримського півострова. Цю діяльність продовжив і уряд П. Врангеля. Все це змінило пріоритети законодавчої діяльності цих урядів, а отже, розпочався її новий етап.

У дисертації розглядається процедура відновлення дореволюційного законодавства Російської імперії. Уряди проголосили підтримку законоположень, які стосувалися всіх цивільних прав, регулювали економічні відносини, фінансову систему, діяльність промисловості, сільського господарства, зовнішньополітичні відносини, відновлювали право приватної власності тощо. Пріоритетним напрямом у законотворчій діяльності цих урядів стало вирішення земельного питання на користь селянства, зміцнення приватної власності на землю, посередництво держави, раціональне використання землі.

Спроби подолання фінансово-економічної кризи, розпаду промислового виробництва, розпочаті урядами ЗСПР, були одним із найважливіших напрямів їх діяльності. Але усі заходи урядів щодо налагодження державного механізму мали надзвичайний характер в умовах громадянської війни. Директивні методи управління, а також короткочасні терміни проведення перетворень значно знижували ефективність розбудови державності в Криму.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено організаційно-правові засади формування та функціонування урядів та підпорядкованих їм місцевих адміністрацій, охоронних і судових органів як елементів, що у своїй сукупності складали механізм державних утворень на території Кримського півострова наприкінці 1918 - в 1920 рр.; з'ясовано правовий зміст нормативно-правових актів, які визначили принципи формування Кримських урядів, органів місцевого самоврядування.

Отримані в процесі дослідження результати дозволяють зробити наступні висновки:

По-перше, висвітлення політико-правових передумов створення Крайового уряду С. Крима, Тимчасового робітничо-селянського уряду Кримської СРР, урядів головнокомандувача ЗСПР свідчить про те, що цей процес відбувався в загальному руслі суспільних відносин, які визначалися зміною співвідношення сил на Півдні Росії і в Європі внаслідок закінчення світової війни, соціальних конфліктів, спричинених подіями російської революції.

Ці уряди в проведенні своєї внутрішньої та зовнішньої політики залежали від розвитку воєнної ситуації на півострові, рішень військових командувань, що надавало цим державним утворенням маріонеткового характеру.

По-друге, загальні закономірності приходу до влади антибільшовицьких режимів визначили спільні риси у законодавчій діяльності. Загалом законодавство Крайового уряду С. Крима, урядів А. Денікіна і П. Врангеля можна охарактеризувати як законодавство перехідного періоду, коли нормативно-правові акти приймалися тільки у разі необхідності швидкого реагування на конкретні політичні і воєнні обставини. Звідси і відсутність власних кодифікованих актів у галузі цивільного та кримінального законодавства, належної законодавчої процедури і чіткої системи нормативно-правових актів. Усі перелічені проблеми зумовили значну увагу цих державних утворень до колишнього російського законодавства, чинність якого не припинялася.

По-третє, аналіз державного ладу та правової системи Кримської СРР в період із кінця квітня 1919 р. по кінець червня 1919 р. свідчить, що в Криму внаслідок установлення радянської влади розпочався процес формування тоталітарного режиму більшовицької партії. Державно-правова організація Кримської СРР в основному будувалася за аналогією з Радянською Росією. Основною нормативно-правового забезпечення Кримської СРР були декрети Всеросійських і Всеукраїнських з'їздів Рад, інструкції і директиви відповідних центральних наркоматів. Тимчасовим робітничо-селянським урядом приймались і власні нормативно-правові акти. Кримська СРР була штучним, економічно і політично нежиттєздатним державним утворенням, перебувала під повним контролем центральних державних і партійних органів Російської СФРР і була своєрідним доповненням діяльності військового командування Червоної армії.

По-четверте, історичні уроки створення та діяльності урядів С. Крима, Кримської СРР, генералів А. Денікіна і П. Врангеля доводять, що політичне й економічне відокремлення Криму від України мало негативні наслідки для населення півострова.

Отже, з огляду на минуле слід здійснювати і сучасну нормативно-правову регламентацію відносин державного центру України та її кримської автономії. Історичний досвід сьогодні черговий раз свідчить на користь єдності української правової системи, нагадує про необхідність усунення всіх її правових колізій, зокрема, ретельного узгодження конституційних норм держави й автономії.

основні положення дисертації викладено у наступних публікаціях ЗДОБУВАЧА

1. Кримська радянська державно-правова реформація в квітні - червні 1919 р. // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 20. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. - С. 120-126.

2. Законотворчість військово-авторитарних режимів А. І. Денікіна і П. М. Врангеля в Криму (1919-1920 рр.) // Часопис Київського університету права. 2003. - № 4. - С. 93-99.

3. Кримські військово-авторитарні режими генералів А. І. Денікіна і П. М. Врангеля (червень 1919 - листопад 1920 рр.) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 24. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. - С. 112-120.

4. Основні напрямки нормативно-правової діяльності Крайового уряду Соломона Крима // Юридична біографістика: історія, сучасність, перспективи. - Сімферополь, 2003. - С. 275-277.

5. Історико-правові традиції українського конституціоналізму та кримського державотворення і конституційна реформа в Україні // Правові аспекти підготовки та здійснення конституційної реформи в Україні. - Сімферополь, 2003. - С. 39-42.

6. Історичні витоки і традиції кримського державотворення (1917-1918 рр.) // Історико-правові проблеми автономізму та федералізму. - Сімферополь, 2004. - С. 178-182.

7. Місцева влада і місцеве самоврядування в Криму (липень 1919 - листопад 1920 рр.) // Місцеві органи державної влади та самоврядування: історико-правовий аспект. - Суми, 2004. - С. 133-144.

Размещено на Allbest.ru