Історіографія історії польської національної меншини УРСР 1920–1930-х років
Еволюція історіографії суспільно-політичного та культурно-освітнього розвитку польської людності. Історіографічний доробок літератури з питань умотивованості, періодизації й перебігу політичних репресій проти польської меншини УРСР міжвоєнної доби.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2014 |
| Размер файла | 60,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Монографія Я. Купчака “Поляки на Україні у 1921-1939 рр.” набагато ґрунтовніше аналізує становище поляків УРСР міжвоєнного двадцятиріччя, аніж це зроблено у книзі М. Іванова. У її III розділі “Організація польської автономії в Україні” предметно висвітлено функціонування польських сільрад, створення і діяльність Мархлевського району, економічні умови господарювання, діяльність громадських організацій. У розділі VI - “Репресії на Україні та загибель польської національної автономії в Україні” - докладно з'ясовано розгортання владних репресій проти поляків. У цьому контексті проаналізований й процес ліквідації “радянської Мархлевщини”.
На початку 1990-х рр. з'явилися перші вітчизняні публікації, що у них висвітлювалася доля польської меншини міжвоєнної доби й зокрема історія Мархлевського району Кондрацький А. А., Стронський Г. Й. Польський національний район в історії і сучасності // Україна: Короткі нариси з історії. - К., 1992. - С. 83-111. . 1992 р. окремим виданням опубліковано працю Г. Стронського “Злет і падіння: Польський національний район в Україні у 20-30-і роки” Стронський Г. Злет і падіння: Польський національний район в Україні у 20-30-і роки. - Тернопіль, 1992. - 63 с. . Тематиці, що пов'язана з історією створення, функціонування й ліквідації Мархлевського району, репресіями проти його населення проф. Г. Стронський присвятив останніми роками й низку інших своїх розвідок та виступів на наукових конференціях.
У радянській історіографії створення національних адміністративних одиниць розглядалося як форма захисту державою “диктатури пролетаріату” інтересів національних меншин й реалізації їхнього права на самовизначення. Натомість у новітніх дослідженнях це розцінюється як пропагандистський тактичний маневр, що мав стратегічною метою розчленування України, послаблення її цілісності й резистентності щодо московських окупантів. Хоча самі поляки одразу після їхнього створення мали ще сподівання отримати реальне право на самоврядування, одначе радянське керівництво вважало такі національно-адміністративні одиниці (насамперед Мархлевський район) не органами самоврядування польської людності, а лише органами диктатури пролетаріату на селі, що одночасно покликані були справляти “революціонізуючий вплив” на “трудящі польські маси” II Речіпосполитої й готувати кадри для майбутньої “соціалістичної Польщі”.
Історія існування й ліквідації Мархлевського польського району УРСР має значні дослідницькі перспективи. Йдеться не лише про створення узагальнюючої синтетичної праці про історію цього національно-адміністративного утворення як “польської радянської” версії відповіді на виклики більшовицької політики “коренізації”, а й ґрунтовне опрацювання біографій керівних діячів Мархлевщини, менталітету її пересічних мешканців й рецепції ними більшовицьких намірів побудови “польської пролетарської культури” в “окремо взятому районі”.
У третьому розділі дисертації - “Репресії щодо польської людності УРСР 1920-1930-х років: історіографічний доробок” - проаналізовано наявну літературу, що у ній висвітлюється мотивації й перебіг репресивних акцій більшовицького тоталітарного режиму проти польської національної меншини радянської України міжвоєнного двадцятиліття.
Згадки про репресії 1930-х рр., зокрема й спрямовані проти поляків (мовою офіційної пропаганди - “агентури фашистської Польщі”, “контрреволюціонерів” і “шпигунів”) зустрічаються у підцензурній радянській пресі того часу. Такі публікації були жорстко дозованими й дозволялися лише керівникам республіканської (обласної) адміністрації - секретарям ЦК, обкомів КП(б)У, представникам репресивного апарату. Офіційна преса СРСР та УРСР слугувала джерелом для відповідної тематичної спрямованості аналітики й публіцистики II Речіпосполитої.
За часів ПНР польські науковці виявляли зацікавлення долею земляків на теренах Радянського Союзу, зокрема під час найменш знаної міжвоєнної доби тоталітарного терору, й, наскільки дозволяли обставини та ідеологічна кон'юнктура, зверталися до цієї тематики, заохочуючи до неї й своїх колег з СРСР/УРСР. Закономірно, що після розпаду “соціалістичного табору” перші наукові праці, що кидали світло на долю підрадянських поляків у міжвоєнному двадцятиріччі, з'явилися на рубежі 1980-1990-х рр. саме у Польщі. Підсумком попередніх напрацювань польських учених, в якому накреслювалися водночас перспективи майбутніх досліджень із цих питань, стала публікація збірника наукових праць “Польські меншини й Полонія в СССР”. Окремий розділ видання (с. 263-328) мав назву “Репресії, депортації, репатріація”.
Знаковими працями у дослідженні тематики репресій більшовицького режиму проти поляків СРСР та УРСР міжвоєнної доби стали монографії польських учених М. Іванова “Перший покараний народ: Поляки у Радянському Союзі. 1921-1939” (1991) та (спеціально щодо УРСР) Я. Купчака “Поляки в Україні у 1921-1939 рр.” (1994). Спільним надбанням польської та української історіографії є монографія Г. Стронського “Репресії сталінізму проти польського населення в Україні у 1929-1939 рр.” (1998). Праці вітчизняних науковців (С. В. Кульчицький, Р. Ю. Подкур, В. Ф. Репринцев, О. С. Рубльов, Ю. І. Шаповал та ін.) висвітлюють перебіг репресивно-депортаційних акцій тоталітарного режиму проти польської меншини УРСР, фабрикування окремих “справ”, насамперед “справи” “Польської військової організації” (ПОВ), та ін.
Аналіз фахової літератури дає підстави стверджувати, що у новітній історіографії значно поглибилася проблематика й піднісся рівень дослідження питань порушення прав людини та окремих етнічних та етноконфесійних груп у республіці за радянського тоталітарного режиму, з'ясування подробиць й перебігу каральних акцій, депортацій, зокрема щодо поляків УРСР, їх трагічних наслідків як для України загалом, так і для окремих її етносів. Водночас тема репресій сталінського режиму проти польської нацменшини республіки, як і щодо окремих її представників, й на сьогодні далеко ще не вичерпана й має значні дослідницькі перспективи, потребує подальшого - тривалого, прискіпливого й поглибленого дослідження, узагальнення, а відтак - й введення у ширший загальноукраїнський контекст.
Аналізові історіографії переважно етнічно польської конфесії - РКЦ - присвячений четвертий розділ - “Римо-католицька церква в УРСР 1920-1930-х років: історіографія проблеми, 1920-ті - початок 2000-х років”.
Вивчення історії РКЦ на теренах колишніх Російської імперії та Радянського Союзу традиційно є важливим напрямом польської (насамперед) і західної історіографії. Дослідження становища Римо-католицької церкви й владної політики щодо неї в СРСР міжвоєнної доби провадилося у II Речіпосполитій колом католицьких авторів, згуртованих довкола часописів “Przegl№d Powszechny” та “Oriens” (кс. д-р А. Около-Кулак, кс. М. Токажевський, о. Я. Урбан та ін.). У ПНР вивчення історії РКЦ на підрадянських теренах офіційно перебувало під забороною, але притлумлено тривало, оскільки клерикальні автори з огляду на авторитет Католицької церкви у соціалістичній Польщі продовжували відповідну пошукову роботу. У сучасних умовах безперечним авторитетом у цій історіографічній ділянці є проф. д-р кс. Р. Дзвонковський та науковий осередок при Люблінському католицькому університеті.
Проф. Р. Дзвонковський 1991-1992 рр. визначив коло проблем з історії РКЦ в СРСР/УРСР міжвоєнної доби, які, на його думку, потребували ґрунтовного опрацювання, а саме: уряд II Речіпосполитої й доля РКЦ в СРСР; польський єпископат та Римо-католицька церква у Радянському Союзі; ставлення західних держав до політики ліквідації РКЦ в СРСР; доля духовенства й католицьких святинь у радянській державі міжвоєнного часу; тощо Dzwonkowski R., ks. SAC. Stan badaс nad histori№ Koњcioіa i їyciem religijnym katolikуw obrz№dku іaciсskiego w ZSRR (1917-1990) // Mniejszoњci polski i Polonia w ZSRR. - S. 103-118. . Вочевидь, що певні зрушення за минулі 15 років у цій ділянці історіографії відбулися, в тому числі значною мірою й зусиллями проф. Р. Дзвонковського і його польських (кс. Е. Валевандер, кс. Ю. Волчанський, Я. Врубель, А. Гауке-Ліговськи, М. Іванов, кс. Б. Кумор, Я. Купчак, Л. Попек, о. Б. Чаплицький та ін.) та українських колег (Б. І. Андрусишин, Л. Гентош, А. К. Лисий, Н. С. Рубльова, о. О.-К. Соколовський, Г. Стронський, В. І. Ульяновський та ін.). Зокрема виявлений і оприлюднений поважний біографічний і документальний матеріал, з'явилися поодинокі монографії й численні статті, збірники документів, вийшла друком низка спогадів тощо.
Водночас більшість окреслених вище напрямів дослідницької діяльності все ще залишаються актуальними й чекають на ретельне опрацювання. Зокрема потребують ґрунтовного вивчення питання регіонально-територіального розташування костьолів в УРСР 1920-1930-х рр.; біографії священнослужителів РКЦ; взаємини Костьол - влада на регіональному та місцевому рівнях; повсякденне життя римо-католицької парафії 1920-х - початку 1930-х рр.; механізм обміну засуджених ксьондзів на арештованих у Польщі комуністів й агентів радянської розвідки; та ін. Серед інших важливих питань, що чекають свого дослідника й проблеми аналізу етнічної приналежності вірних РКЦ в УРСР 1920-1930-х рр., в тому числі доведення (спростування?) поширеного стереотипу - “католик - це поляк, поляк - це католик”.
Завершуючи характеристику стану дослідження даної проблеми, можна стверджувати, що як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії у тій чи іншій мірі знайшли відображення певні аспекти політики радянської влади щодо Римо-католицької церкви в Україні у міжвоєнний період, разом із тим комплексна розробка даної проблематики на основі залучення широкого кола джерел, насамперед, з архівів колишнього СРСР, не була виконана і є завданням подальших досліджень.
У “Висновках” узагальнюються основні результати роботи та накреслюються перспективи подальших досліджень.
Підводячи підсумки майже вісімдесятирічного історіографічного вивчення суспільно-політичного, культурно-освітнього й етноконфесійного розвитку польської меншини УРСР 1920-1930-х рр. й політики більшовицького режиму щодо неї, можна стверджувати, що у своєму розвитку це вивчення пройшло декілька виразних етапів.
Перший: обіймає 1920-1930-ті рр. і є синхронним з реалізацією урядової політики “коренізації” в УРСР, зокрема й насамперед серед її польської національної меншини. З радянського боку ці процеси з більшою або меншою повнотою відстежувалися у закритій документації ЦКНМ при ВУЦВК, офіційних виступах, публікаціях керівників республіки та чільних діячів ЦКНМ. Якщо закрита документація й окремі матеріали соціологічного спрямування містили інформацію, що значною мірою наближалася до реалістичної оцінки становища й настроїв поляків УРСР, то офіційні публікації обслуговували пропагандистські потреби більшовицького режиму, згідно з якими “польська робота” у Радянському Союзі підпорядковувалася не іманентним потребам життя його польської національної меншини, а швидше була скерована на експорт, слугуючи міфічним потребам “світової революції”.
Синхронна цим подіям етнологічна й політологічна аналітика II Речіпосполитої уважно й оперативно відстежувала події у “польському житті” УРСР та СРСР, відзначаючи насамперед пропагандистське спрямування польської ділянки більшовицької політики “коренізації” й натомість реальний занепад громадсько-політичного, етноконфесійного й культурно-освітнього життя польських національних меншин Радянського Союзу, втрату ними провідних верств та ін.
Другий період обіймає 1940-1970-ті рр. й прикметний примусовим табуюванням в СРСР/УРСР тематики вивчення історії польської людності міжвоєнної доби. Мало що змінила у цьому відношенні для радянських суспільствознавців й доба хрущовської “відлиги”. Поодинокі вітчизняні дослідники (Я. Дашкевич), які прагнули реалізувати себе у цій тематиці, змушені були друкуватися у “народній” Польщі, збагачуючи своїми працями (практично невідомими відтоді на батьківщині) закордонну історіографію.
Натомість у Польській Народній Республіці, попри усі цензурні обмеження, умови праці істориків були значно ліберальнішими, аніж у їхніх колег в СРСР. Але назагал польські дослідники здійснювали науковий пошук у жорстко регламентованих тематичних рамках. Відтак, якщо йшлося про долю земляків на теренах Радянського Союзу міжвоєнної доби, то пріоритет віддавався вивченню історії польської “прогресивної”, тобто комуністичної еміграції, польськомовної комуністичної преси та журналістики в СРСР та деяким іншим подібного спрямування темам. Серйозним недоліком цих досліджень був брак доступу до радянських архівосховищ й обмеження їхньої тематики висвітленням нерепрезентативного кола польських емігрантів-комуністів чи співчуваючих комуністичним ідеям поляків-автохтонів, які аж ніяк не відображали настроїв загалу польської людності СРСР/УРСР.
Доба горбачовської “пєрєстройкі” у Радянському Союзі й “оксамитові революції” у Центрально-Східній Європі, в тому числі й у ПНР, започаткували сучасний етап дослідження історії поляків СРСР/УРСР 1920-1930-х рр. Лідерство звично захопили польські науковці, які спиралися на традиції попередніх десятиліть. Монографія М. Іванова “Перший покараний народ: Поляки у Радянському Союзі 1921-1939” (1991) стала справжнім проривом у дослідженні історії поляків СРСР міжвоєнної доби. Праця Я. Купчака “Поляки на Україні у 1921-1939 рр.” (1994) фокусувала увагу на польській нацменшині УРСР того ж періоду. Численні дослідження проф. Р. Дзвонковського присвячувалися історії Римо-католицької церкви в СРСР та УРСР міжвоєнної доби.
З початку 1990-х рр. історію польської меншини України 1920-1930-х рр. активно розробляють й вітчизняні науковці. У працях Т. І. Зарецької, І. Т. Лісевича, Н. С. Рубльової, О. С. Рубльова, Г. Стронського, О. Я. Калакури та інших дослідників висвітлювалися як загальні проблеми історії поляків УРСР цієї доби, владна політика щодо них й антипольські репресії тоталітарного режиму, так і окремі аспекти суспільно-політичного, культурно-освітнього й мистецького життя поляків України. Фрагментарно польські сюжети присутні у роботах вітчизняних науковців, які вивчають увесь спектр історії або історіографії національних меншин республіки міжвоєнної доби (Б. В. Чирко, Л. Д. Якубова, О. О. Рафальський та ін.).
Одначе й досі дослідженням цієї тематики, принаймні в Україні, бракує систематичності й системності. Монографічних праць формату роботи Я. Купчака “Поляки на Україні у 1921-1939 рр.” все ще не створено. Книга Г. Стронського присвячена лише репресивному аспектові ширшої проблеми. Як і раніше, залишається актуальним заклик М. Іванова 1992 р., що слід нарешті дослідити панораму національного життя широких мас польської кресової людності. Одначе такий масштабний науковий пошук є завданням для десятків, а то й сотень дослідників.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА
1) Римо-католицька церква в УСРР 1920-1930-х років: історіографія проблеми (1920-ті - початок 2000-х рр.) // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2004. - Вип. 27. - С. 253-270 (0,95 друк. арк.);
2) “Справа” польських педагогів Києва 1930-1931 рр. - маловідома сторінка антипольських репресій 1930-х рр. // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер.: Історія: Зб. наук. праць. - Вінниця: ДП “ДКФ”, 2004. - Вип. 8. - С. 299-303 (0,5 друк. арк.);
3) Репресії щодо польської людності України 1920-1930-х років: новітня вітчизняна історіографія // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. - К.; Хмельницький; Кам'янець-Подільський: “Абетка-НОВА”, 2004. - Вип. 28. - С. 381-392 (0,7 друк. арк.);
4) “Радянська Мархлевщина” як історичний феномен: польський національний район УСРР 1925-1935 рр. в історіографії // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - Вип. 30. - С. 202-215 (0,7 друк. арк.).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Виявлення особливостей польської освіти, культури та літератури у міжвоєнний період, висвітлення суспільних, національних причин формування світогляду письменників цієї доби. Видатні представники польської інтелігенції цього часу та їх діяльність.
контрольная работа [45,3 K], добавлен 07.10.2012Становлення історичної науки у Польщі в період національного відродження. Просвітницька і романтична історіографія. Наукові школи позитивістської історіографії, інші напрямки польської історіографії другої половини XIX-початку XX ст. та їх представники.
реферат [46,0 K], добавлен 24.05.2010Поширення магдебурзького права у Володимирі. Характеристика соціально-економічного розвитку м. Володимира литовсько-польської доби. Огляд господарської діяльності та побуту місцевої людності. Аналіз суспільно-політичних аспектів життя населення міста.
статья [20,0 K], добавлен 14.08.2017Зародження чеської історичної науки. Просвітницька історіографія, романтична школа. Наукові школи в чеській історіографії другої половини XIX ст. - 30-х років XX ст. Народ - виразник національної ідеї. Історія чеських земель. Гуситський демократичний рух.
реферат [40,2 K], добавлен 24.05.2010Особливості адміністративно-територіального поділу польських земель. Політичні та соціально-економічні аспекти ставлення російського уряду до польської шляхти. Основні риси фільваркового господарства. Досягнення польської інтелігенції в наукових галузях.
реферат [87,7 K], добавлен 28.10.2010Предмет історіографії історії України. Основні етапи розвитку історіографії історії України. Місце історіографії в системі історичних наук. Зародження знань про минуле в формі культів. Поява писемності і її значення для накопичення історичних знань.
контрольная работа [27,3 K], добавлен 28.01.2012Основні пріоритети у творенні міжнародної політики Республіки Польща, особливості її шляху до європейської інтеграції. Дослідження головних умов формування новітньої польської зовнішньої політики в контексті міжнародних глобальних подій після 1989 р.
статья [18,3 K], добавлен 07.08.2017Принципи військового виховання молодого покоління української та польської шляхти. Традиції лицарського виховання дітей української шляхти. Комплекс бойових мистецтв, якому навчали мамлюків в Січі. Історичні факти використання бойового мистецтва в бою.
реферат [51,9 K], добавлен 25.08.2012Досліджуються причини використання науково-технічних досягнень воєнної доби для потреб народного господарства УРСР. Розкриваються принципи управління промисловістю і заводами під час війни на прикладі Наркомату танкової промисловості та заводом Танкоград.
статья [22,5 K], добавлен 31.08.2017Становище європейських країн напередодні Тридцятилітньої війни 1618 – 1648 років. Значення російсько-польської війни 1632 – 1634 рр. у історії Тридцятилітньої війни. Вестфальський мир розорення Німеччини. Зміни у карті західноєвропейських держав.
дипломная работа [53,2 K], добавлен 06.07.2012Сербська та чорногорська історіографія. Просвітницький та романтичний напрямки в історичній науці. Розвиток критичного та позитивістського напрямків. Наукові школи в історіографії першої половини ХХ ст. Розвиток історіографії в другій половині ХХ ст.
реферат [26,4 K], добавлен 24.05.2010Закономірності та особливості відносин польської і української громади в Другій Речі Посполитій на місцях і в політичному житті в міжвоєнний період. Загальна картина розвитку подій та їх вплив на українську національну меншину Польщі 20-х-30-х рр. XX ст.
научная работа [516,9 K], добавлен 10.12.2013Комплексний аналіз масових репресій проти населення України, в ході якого визначаються роль і місце терористичної політики тоталітарної держави у досягненні цілковитого контролю над суспільством. Різновиди сталінських репресій в Україні у 1930–і роки.
реферат [142,4 K], добавлен 08.01.2016Польські землі у перші дні першої світової війни. Виявлення політичних перетворень, які відбулися в державі у 1921–1926 роках. Дослідження економічного розвитку Польщі, його вплив на політичне життя. Характеристика міжнародного положення Польщі.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 20.09.2010Порівняльний аналіз становища Князівства (Герцогства) Варшавського та Королівства (Царства) Польського в контексті розвитку відносин європейських країн. Історичні корені соціально-економічних процесів на території польської держави під владою іноземців.
реферат [47,0 K], добавлен 28.10.2010Аналіз політичного становища та національно-визвольного руху в Польщі в кінці XIX-на початку ХХ ст. Розгортання боротьби за національне відродження і державну незалежність Польщі. Діяльність Ю. Пілсудського на чолі Польської держави. Режим "санації".
дипломная работа [116,8 K], добавлен 21.11.2010Причини і організація Голодомору на території України в 30 роках. Початок репресій. "Закон про п'ять колосків". Запровадження натуральних штрафів, блокада УРСР. Кількість загиблих, сучасне визнання репресій. Український голодомор на тлі загальносоюзного.
контрольная работа [58,6 K], добавлен 05.01.2011Розвиток допоміжних історичних дисциплін у польській історіографії. Центри наукових шкіл. Вироблення методології досліджень генеалогії. Актуальні напрями сфрагістичних досліджень. Студіювання письма як один із пріоритетних напрямів польської науки.
реферат [43,3 K], добавлен 07.08.2017Українські землі у складі Великого Князівства Литовського; під владою Речі Посполитої; у складі Угорщини, Османської імперії, Московської держави, Кримського ханства. Виникнення Українського козацтва і Запорізької Січі. Соціально-економічні процеси.
презентация [334,2 K], добавлен 06.01.2014Деформуючий вплив сталінщини на суспільно-політичне життя України. Компанії проти "українського буржуазного націоналізму" і "космополітизму". Зміни в Україні після смерті Сталіна. Хрущовська "відлига". Демократизація суспільно-політичного життя країни.
курсовая работа [24,7 K], добавлен 11.06.2009
