Історико-краєзнавчі дослідження і пам’яткоохоронна робота на Волині у 1920-1930-х роках
Вплив політичних, суспільних, культурних чинників, зумовлених відповідною лінією польських властей стосовно Волині, на вивчення її минулого. Роль науково-громадських товариств і музейних закладів Волинського воєводства у дослідженні історії регіону.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.09.2014 |
Размер файла | 47,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ключові слова: історико-краєзнавчі дослідження, пам'яткоохоронна робота, Західна Волинь, Польща, музей, реставрація.
Кинд-Войтюк Н. В. историко-краеведческие исследования и работа по охране памятников старины на волыни в 1920-х - 1930-х годах.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. - Черновцы, 2007.
На основе использования архивных и опубликованных источников, работ и воспоминаний представителей научных обществ, общественности, материалов прессы, трудов отечественных и зарубежных ученых, в диссертации осуществлено комплексное изучение процесса становления и развития историко-краеведческих исследований, проведения робот по охране памятников старины в Западной Волыни в 1920-х - 1930-х годов как составной части междувоенной Польши.
На широком источниковедческом и историографическом материале характеризуются условия осуществления и содержание двух этапов этого процесса. Первый охватывает период с 1921 года - времени официального закрепления Западной Волыни в составе Второй Речи Посполитой - по последнюю треть - конец 1920-х годов. Для него характерны начало историко-краеведческого изучения региона и осуществление первых шагов относительно охраны его памятников старины. Такая деятельность проводилась практически исключительно представителями польской общественности и базировалась на тогда ещё не очень совершенной правовой основе.
Второй этап охватывает конец 1920-х - 1939 год. Ему присущи расширение диапазона и углубление содержания историко-краеведческой и памятниковедческой работы, обусловленные появлением соответствующих местных центров в виде научных обществ и музеев. По их инициативе и при содействии общепольских, а также региональных украинских научных учреждений и обществ на Волыни проводились краеведческие экспедиции, организовывалось этнографическое, искусствоведческое и археографическое изучение региона, осуществлялись археологические раскопки, исследования гражданских и культовых памятников, их определенный ремонт и реставрация. Настоящими подвижниками такой деятельности были местные польские и украинские исследователи Я. Гоффман, Я. Фитцке, А. Дублянский, А. Цинкаловский, Л. Маслов, Ю. Шумовский и др. Занимаясь историко-краеведческой деятельностью, проводя работу по изучению и охране культурного наследия Западной Волыни, украинские исследователи стремились привить местному коренному населению чувства национального достоинства, внося этим посильный вклад в дело его патриотического воспитания, формирования национального самосознания.
В диссертации раскрывается роль общепольских съездов Совета реставраторов, правительских распоряжений 1928 года об опеке над памятниками старины и составлении их реестра как важных составных историко-памятковедческого изучения Западной Волыни, сохранения ее бесценного архитектурного наследия. Обращено внимание на первостепенное значение в этом отношении двенадцатого съезда Совета реставраторов Польши (1927 год), заседания которого проходили на территории Волынского воеводства. Подчеркивается, что внимание делегатов съезда сосредотачивалось в первую очередь на архитектурных памятниках польской культуры.
В диссертации указывается и на многочисленных примерах подтверждается, что такая линия имела место и при проведении реконструктивных робот как методе сохранения древних архитектурных сооружений региона. При этом на государственном уровне не решался вопрос о реставрации деревянных церквей, которые выступали носителями традиций украинского зодчества и сохранение которых не отвечали линии официальной политики польских властей в вопросе об охране культурного наследия в пределах Западной Волыни. Только украинские краеведы-исследователи Л. Маслов, А. Цинкаловский, А. Дублянский, М. Тучемский и некоторые другие собственной подвижнической деятельностью, а также научными и научно-популярными трудами стремились привлечь внимание общественности и властей к вопросам охраны этих носителей традиций украинской культуры.
Составной частью исторического краеведения и деятельности по охране памятников старины на Западной Волыни 1920-х - 1930-х годов была популяризация известных и малоисследованных проблем истории и культурного наследия региона при помощи выпуска соответствующих научных и научно-популярных работ. Труды польских авторов в своем большинстве служили обоснованию исконной принадлежности края Речи посполитой. Среди таких работ можно назвать исследования А. Войнича, А. Прусевича, М. Орловича, Ю. Неця и др. Что касается украинских авторов, то в своих работах, подготовленных на основании собственноручно проведенных краеведческих экспедиций, археологических, этнографических и иного рода памятковедческих изысканий и находок, они доказывали самобытность и автохтонность украинской нации, необходимость изучения, сохранения и популяризации ее культурного наследия.
Сделан вывод, что историко-краеведческие исследования и работа по охране памятников старины на Волыни в 1920-х - 1930-х годах, несмотря на просчеты и упущения, обусловленные периодом собственного становления и не в последнюю очередь - политической линией польских властей, - в целом ознаменовались заметными результатами в собирании и изучении исторических материалов, сохранении культурного наследия региона. они позволили накопить известный опыт, который способствует развитию научных связей между украинскими и польскими учеными, сохраняет научную значимость и практическую ценность в наши дни.
Ключевые слова: историко-краеведческие исследования, работа по охране памятников старины, Западная Волынь, Польша, музей, реставрация.
Kind-Voytyuk N. V. Historical and Country Study Research, Monument Protection Activity in Volyn Region in the 1920s-1930s. - Manuscript.
Dissertation for obtaining the scientific degree of the candidate of historical sciences in the speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Chernivtsi National University named after Yuriy Fedkovych. - Chernivtsi, 2007.
Using archive and published sources, works, and recollections of scientific sphere representatives, public, materials of the press, works of domestic and foreign scientists, the dissertation deals with complex study of processes and phenomena connected with establishment and development of historical and country study research and monument protection activity in the Western Volyn under interwar Poland. For better understanding of researched events the above mentioned period was divided into two stages. Traced were the conditions of historical and country study activity, formation of interest in cultural heritage of Western Volyn, activity of state structures, scientific and public societies, museums, separate individuals concerning carrying out of country study and monument study activity. Presented was the material about substantial contribution of the Ukrainian researchers into such activity, analysed was preparation and carrying out of restoration activities, publishing of popular scientific, historical-country study, and monument study works. Certain attention was paid to achievements and errors of country study and monument protection activity in the Western Volyn in the 1920s-1930s, its place in general Ukrainian country studies and monument studies.
Key words: historical and country study research, monument protection activity, Western Volyn, Poland, museum, restoration.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Часопис "Волынскія Епархіальныя Вдомости" в контексті історико-краєзнавчого руху на Волині в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Відомості про авторів нарисів, присвячених дослідженню православної та унійної доби в історії монастирів Волині.
курсовая работа [62,6 K], добавлен 22.05.2012Євреї – народ семітського походження, висхідний до населення стародавнього Ізраїльського та Юдейського царств. Вивчення знань про історію єврейського народу на теренах Волині та Полісся, їх відносини з українцями та зміни залежно від історичних подій.
курсовая работа [65,4 K], добавлен 23.05.2019Політичний розвиток Волині у складі Галицько-Волинського князівства. Мстиславичі. Волинь в інтеграційному процесі Руської землі на рубежі ХІІ – ХІІІ ст. Соціально економічний розвиток Волинської землі. Культурне життя Волині.
дипломная работа [92,0 K], добавлен 04.02.2004Пресова квартира як осередок культурно-мистецької діяльності українських січових стрільців. Соціально-політичне та культурно-освітнє життя на Волині напередодні Першої світової війни: народні школи, релігія, культурні заходи. Українська преса на Волині.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 28.10.2014Історичні джерела як носії інформації, яка є основою для реконструкції минулого людства, методи отримання, аналізу та зберігання. Археологія та оцінка її значення для вивчення історії стародавнього світу. Етапи дослідження історії Стародавнього Єгипту.
реферат [28,1 K], добавлен 22.09.2010Дослідження діяльності краєзнавчих, історичних та історико-філологічних товариств, які виникають на території України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Видавнича та наукова робота наукових історичних товариств, при вищих навчальних закладах.
реферат [23,4 K], добавлен 12.06.2010Вивчення позицій провідних партій, колоніальних товариств імперської Німеччини до формування колоніальної політики упродовж 1870-80-х рр. Аналіз витоків колоніальної ідеології, її основних складових, спільних і відмінних рис в підходах політичних партій.
статья [62,3 K], добавлен 11.09.2017Аналіз процесів розвитку мистецтва, театру, освіти, літератури, краєзнавства і світогляду мешканців Волинської губернії. Релігійно-культурне життя волинян: діяльність Православної і Української греко-католицьких церков і протестантських громад на Волині.
дипломная работа [166,4 K], добавлен 12.03.2012Методологічні принципи, які застосовуються історичною наукою при дослідженні. Типи історичних джерел як матеріальних носіїв історичної інформації. Дослідницька робота в царині української історії в періоди революцій та війн, її відомі представники.
реферат [20,7 K], добавлен 17.11.2011Розгляд етапів та особливостей етнічної історії Закарпаття. Вплив на збереження і розвиток зон українського етносу соціально-економічних та політичних порядків різних державно-політичних утворень. Радянізація краю і етнополітичні зміни в 1946-1950 роках.
курсовая работа [47,7 K], добавлен 10.04.2014Березне. Історія дослідження населеного пункту. Історія населеного пункту за писемними джерелами. Походження назви поселення, мікротопоніміка. Історія топографічного населення. Характеристика пам'яток історії та культури. Характеристика музейних збірок.
реферат [1,8 M], добавлен 09.07.2008Історія єврейського народу, розвиток середньої і вищої освіти, суть та мета реформи в галузі єврейського навчання. Сприяння швидкій асиміляції євреїв з іншими народами на землях Волині. Рівень підготовки й методи навчання викладачів рабинського училища.
реферат [26,8 K], добавлен 12.06.2010Вивчення рівня сучасного туристичного потенціалу країн Скандинавії на прикладі їх історико-культурних ресурсів. Розгляд місцевих пам’яток архітектури. Можливості для розвитку історико-культурного та пізнавального видів туризму в скандинавських країнах.
статья [546,5 K], добавлен 11.09.2017Дослідження соціально-економічних і політичних передумов утворення Давньоруської держави. Аналіз основних етапів історії Київської Русі. Характерні риси державного ладу Давньоруської держави. Галицько-Волинське князівство та його історичне значення.
реферат [23,0 K], добавлен 18.05.2010Особенности социального устройства в Сибири в конце XIX - начале ХХ веков. Понятие "малый город" и Сибирский округ в 1920-1930-е гг. Исследование особенностей малых городов Сибири в 1920-1930–е годы: Бердск, Татарск, Куйбышев, Карасук и Барабинск.
курсовая работа [34,2 K], добавлен 15.10.2010Підходи до вивчення функціонування та значення Одеського порто-франко, які з'явились в українській історіографії 1920-х - середині 30-х pp. Вплив цього режиму на українське господарство зазначеної доби. Концепція О. Оглоблина щодо Одеського порто-франко.
доклад [24,4 K], добавлен 25.09.2010Понятие тоталитарного режима и его признаки. Особенности его становления в Советском Союзе. Общественно-политическая жизнь в СССР в 1920-1930-е годы. Формирование авторитарного режима. Борьба за власть в партии. Репрессии 1930-х гг. История ГУЛага.
реферат [30,9 K], добавлен 25.03.2015Вивчення наукового внеску відомої дослідниці старожитностей Н.М. Бокій у розвиток археологічної науки Кіровоградщини. Наукові здобутки дослідниці у археології енеоліту, бронзового віку, скіфській археології та дослідженні середньовічних пам'яток регіону.
статья [43,8 K], добавлен 24.11.2017Розкриття з історико-правових позицій особливостей організаційно-структурного становлення, функції, форми й методи діяльності органів міліції Станіславської області в контексті суспільно-політичних процесів, що відбувалися на Станіславщині в 1939–1946рр.
автореферат [38,2 K], добавлен 11.04.2009Советское общество в 1920-1930-е годы. Аграрная политика после окончания войны, ее роль в развитии всего общества. Кризис сельского хозяйства. Период восстановления народного хозяйства. Политика индустриализации, коллективизация сельского хозяйства.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 27.11.2012