Промислові перевороти в Англії, США, Німеччині та Франції (60р. ХVІІІ ст. - 70 р. ХІХ ст.)

На півдні США до промислового перевороту в основному переважало натуральне господарство із використанням рабської праці. Розвиток англійської бавовняної промисловості докорінно змінив характер виробництва на Півдні. Праця рабів набула однобічну форму - виробництво бавовни із використанням лише за умови постійного розширення посівних площ і збільшення числа рабів.

На заході США знаходились велетенські простори родючих земель, куди поринули плантатори-рабовласники Півдня і фермери Півночі. Боротьба за західні землі стала одним із вирішальних факторів економічного та політичного життя США.

Для молодої незалежної держави аграрне питання, проблеми аграрного законодавства та використання земельного фонду були дуже важливими, адже наприкінці ХVІІІ ст. видано закон “Гомстед-акт”, за яким визначено роздачу земельних наділів фермерам. Цей закон остаточно закріпив перемогу “американського шляху” розвитку капіталізму у сільському господарстві США. Він полягав у тому, що переселенець міг одержати ділянку землі від федеративного уряду, а не від землевласника. Ця земля була вільною від абсолютної ренти, що суттєво знижувало собівартість сільськогосподарської продукції, підвищувало продуктивність праці.

Фермерські господарства, засновані на особистій праці членів родини фермера і найманої робочої сили невпинно зростали і розвивалися. Цьому сприяв промисловий переворот у Північних штатах. Важливе значення для розвитку сільського господарства мали залізниці. Відбувалася галузева спеціалізація сільського господарства. Північно-західні штати стають основними районами зернового господарства.

Поряд із землеробством швидко розвивалося тваринництво. Фермери розводили велику рогату худобу, овець, коней і т.д.

Одним з важливих факторів капіталізації фермерського сільського господарства - перехід від екстенсивних методів ведення господарства до інтенсивного на основі широкого впровадження машинної техніки та застосування мінеральних добрив.

Таким чином, фермерський (північний) напрямок колонізації та розвитку сільського господарства носило капіталістичний характер. З 20-х років Х1Х ст. північні та знову створені північно-західні штати посіли перше місце у сільськогосподарському виробництві США.

Цілком інша ситуація у розвитку сільського господарства складалась на півдні США. Там продовжувала панувати плантаційна система господарства з використанням праці рабів.

Розвиток промислової Півночі вимагав різкого розширення внутрішнього ринку товарів і робочої сили, а це впиралося в існування рабоволодіння. Наявність в економічній системі рабовласницького сільськогосподарського сектора перешкоджала розвитку виробничих сил США. Суперечність між капіталістичною системою Півдні та рабовласницьким плантаційним господарством на Півночі призвели до Громадянської війни 1861-1865 рр. Ця війна закінчилася повною перемогою Півночі. Одним із головних завоювань Громадянської війни було знищення рабства. Його скасування усувало головну перешкоду на шляху повної перемоги капіталізму в масштабах всієї країни.

Другим важливим завоюванням було юридичне вирішення аграрного питання на користь фермерів. Закон 1862 р. надавав кожному громадянину право на одержання безкоштовно 160 акрів землі (близько 64 га).

Третій підсумок Громадянської війни - це зміцнення грошового обігу та банківської системи.

У 1864 р. конгрес видав закон, згідно з яким банки могли засновуватися з дозволу федерального уряду і зобов'язувалися створювати мати для банкнотів, які вони випускали, забезпечення в загально-державних грошах або цінних паперах.

У політичному плані Громадянська війна призвела до переходу влади на всіх теренах США у руки торгово-промислової буржуазії Півночі

По закінченні Громадянської війни почався процес “Реконструкції Півдня”. Основні завдання цього процесу були такі: місце і роль Півдня у системі федерального управління; про створення нових органів влади на Півдні; про наділення землею визволених негрів та безземельного білого населення Півдня; про політичні та економічні права колишніх рабів. Боротьба за вирішення цих задач продовжувалася з 1863 по 1877 рр.

Першочергове завдання програми Реконструкції Півдня - це вирішення аграрної проблеми. Власність плантаторів у всіх штатах почала обкладатися підвищеними податками. Землі плантаторів, які не були спроможні сплачувати податки, конфісковувалися і невеликими ділянками на пільгових умовах продавалися неграм і безземельним білим. Так, у 1872 р. у Південній Кароліні було конфісковано і передано їм понад 268 тис. акрів землі. Великі площі плантаторів передавалися залізничним, гірничим та нафтовим компаніям.

У роки Реконструкції безземельне населення брало землю в оренду, створювалась нова для Півдня форма ведення господарства - сільськогосподарські кооперативи, які об'єднували до 160 осіб.

Внаслідок усіх заходів за 10 років (1860-1870 рр.) площа. яку обробляли у США, збільшилася на 15.8 %. А в наступне десятиліття - на 50.7 %. За 1860 - 1880 рр. власність фермерів перейшло понад 65 млн. акрів вільних земель. У 1880 р. в США було 4008907 власників землі, а площа, яку обробляли, зросла у 2.5 рази (за 1850-1880 рр).

Таким чином, роздавання земель на основі Імстед - акту включаючи й землі колишніх плантаторів, забезпечило перемогу фермерського шляху розвитку капіталізму в сільському господарстві всієї країни.

Розвиток сільського господарства привів до високих темпів залізничного будівництва. Довжина залізничної мережі з 1860 року по 1880 рік збільшилася у 3.5 рази. Запрацювала перша трансконтинентальна колія, котра пересікла весь континент із заходу на схід. У залізничне будівництво до 1873 року було вкладено 3 млрд. доларів, 50 % цієї суми припадало на іноземний капітал. Залізничне будівництво велось великими компаніями за підтримки федерального уряду. Воно стимулювало зростання металургійного виробництва, машинобудування, розвиток вугільної, нафтової та інших галузей промисловості.

Високими темпами проходив процес концентрації виробництва і робочої сили. Так, за 1869-1879 рр. вартість промислової продукції країни зросла на 58 % . кількість робітників - на 33 %. А кількість промислових підприємстві - тільки на 0.66 %.

Власне до 70-х років Х1Х ст. у США завершився промисловий переворот у загальнонаціональному масштабі.

У результаті швидких темпів розвитку сільського господарства та промисловості різко зросла питома вага США у світовому промисловому виробництві. Так, у 1860 р. США виробляли 17 % світової промислової продукції, 1870 р. - 20 %, у 1880 р. - вже 28 %, випередивши всі країни світу і наздогнавши Англію.

Таким чином, за 100 років незалежного існування США пройшли у своєму соціально-економічному і політичному розвитку новаторський шлях всесвітньо-історичного значення.

Размещено на Allbest.ru