Візантійський Херсон у другій половині Х - першій половині XI століть: проблема руйнування міста

Мешканці зруйнованого Херсона не брали участі в «повстанні Георгія Цули» 1016 р., яке відбулося, найімовірніше, на Боспорі. Сам Георгій на той час був уже не стратигом феми Херсон, а правителем Боспору, чи то призначеним центральною владою, чи то самозванцем.

У висновках підведені підсумки і зроблені узагальнення проведеного дисертаційного дослідження.

1. На сьогоднішній день в історіографії не існує загальноприйнятої точки зору про причини руйнування Херсона у другій половині Х - першій половині XI ст. Найбільшу підтримку фахівців має гіпотеза А.І. Романчук про руйнування Херсона внаслідок природної катастрофи. Проведені в рамках даної роботи дослідження дозволили внести уточнення у доказову базу цієї гіпотези. Всупереч поширеній в історіографії думці, свідоцтва про це та інші руйнівні землетруси в Криму не можна знайти у візантійських писемних джерелах, що повідомляють про сейсмічні катастрофи в районі Північно-Анатолійського розлому (NAFZ), оскільки останні у Північному Причорномор'ї відчуваються слабо і не досягають руйнівної сили.

2. Достовірна інформація про руйнування Херсона у писемних джерелах відсутня. Дані давньоруських писемних джерел однозначно свідчать, що до моменту відходу з Херсона раті київського князя Володимира місто залишалося незруйнованим.

3. Проведений аналіз археологічних даних, отриманих у ході розкопок XIX-XXI ст. на херсонеському городищі, показав наступне. Руйнування Херсона у другій половині Х - першій половині XI ст. було масштабним і всеосяжним. Знищені практично всі житлові споруди, храми, розташовані на м'яких ґрунтах або схилах рельєфу, пошкоджені або зруйновані ділянки оборонних стін, побудованих на піску або скельному обриві. Велика частина знищених храмів і житлових споруд загинула в пожежі; менша частина була зруйнована, але не горіла. Під час катастрофи уціліли храми і резиденції («полати»), побудовані на міцній скельній основі, в основному, із застосуванням антисейсмічної кладки «opus mixtum».

4. Зіставлення інформації писемних джерел і даних археології не виявило суперечностей між ними.

5. Руйнування Херсона можна датувати таким чином. За давньоруськими писемними джерелами: пізніше завершення Корсунського походу (988 р.) і раніше смерті князя Володимира (1015 р.), оскільки, за даними літописів і агіографії, князь побудував на згадку про своє хрещення «церкву на горі», яка достатньо упевнено ототожнюється з «Базилікою А» комплексу «Базиліки на пагорбі», побудованою після катастрофи, що вивчається у даній роботі, на руїнах більш раннього храму, безпосередньо після його загибелі, у поспіху. За даними сфрагістики - раніше 1016 р., оскільки в шарі руйнування виявлений молівдовул стратига Херсона Георгія Цули, заколот якого був пригнічений в 1016 р., коли він вже був правителем Боспору. Датування за нумізматичним матеріалом: в період правління Василя II і Костянтина VIII, оскільки в закритих археологічних комплексах, пов'язаних з шаром руйнування другої половини Х - першої половини XI ст., найпізнішими є монети першого випуску цих імператорів (з монограмою «Василь-деспот»), а у відкритих археологічних шарах і закритому комплексі другої половини XI ст. зустрічаються монети «другого випуску» цих імператорів з монограмою «кВщ». Таким чином, широке датування за нумізматичними даними: 976-1025 рр. (період співправління Василя II і Костянтина VIII), вузька (з урахуванням археологічної локалізації двох монетних емісій) - останнє десятиліття Х - перше десятиліття XI ст. За керамічним матеріалом із закритих археологічних комплексів: перше десятиліття XI ст., оскільки в них, разом з масовою керамікою X ст., зустрічаються зразки білоглиняного полив'яного столового посуду GWW II типу 4 (рубіж X-XI ст.) і 14 (XI ст.), але повністю відсутні грушовидні амфори типу 43 РСС (різновиди 3,1Р і 4,1Р за В.В. Булгаковим), що датуються першою половиною XI ст.

Кореляція датувань за різними джерелами дозволяє вважати найбільш вірогідною датою руйнування візантійського Херсона перше десятиліття XI ст.

6. Причиною руйнування Херсона став чорноморсько-кримський землетрус. Його руйнівну дію на Херсон можна гіпотетично оцінити у 8 балів за шкалою MSK-64.

7. Масштаби руйнування оцінюються таким чином. Велика частина міської забудови була знищена як в результаті первинної дії (сейсмічний удар), так і вторинної (пожежа). Руйнування не супроводжувалося великими людськими жертвами; більша частина загиблих була згодом похована. Випадок вторинного перевідкладення непохованих останків виявлений на сьогодні лише один - у водозбірній цистерні в VII кварталі, засипаній через декілька десятиліть після катастрофи будівельним сміттям, серед якого були також виявлені фрагменти скелетів ймовірно 4-х осіб.

8. Історичні наслідки руйнування Херсона були наступними. Після катастрофи рубежу X-XI ст. жителі Херсона відмовилися від технологій житлового будівництва, які раніше застосовувалися, і перейшли до зведення садиб з використанням будівельних прийомів т.з. «Анатолійського» («Оттоманського») стилю. Відновлення міста йшло планомірно і достатньо активно але потребувало довготривалих зусиль: Північний район був повністю забудований лише у XIII ст., доля Західного району в завершальний період історії міста залишається дискусійною. Проте, Центральна, Північно-Східна і Південно-Східна частини були відновлені відносно швидко.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації в наукових професійних виданнях, затверджених

переліками ВАК України:

1. Хапаев В. В. Землетрясения 1292 и 1341 гг. в Крыму : к преодолению историографического мифа / Хапаев В. В. // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 164. - С. 77-80.

2. Хапаев В. В. Проблема локализации места крещения князя Владимира в Херсонесе / Хапаев В. В. // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 167. - С. 172-176.

3. Хапаев В. В. К истории изучения так называемой «записки греческого топарха» / Хапаев В. В. // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 172. - Т. 2. - С. 10-16.

Публікації, у яких додатково відображені результати дослідження:

4. Хапаев В. В. Разрушение Херсонеса на рубеже X-XI вв. К изучению причин / В. В. Хапаев // Бахчисарайский историко-археологический сборник. - Симферополь : Антиква, 2008. - С. 143-160.

5. Хапаев В. В. Славянская диаспора в средневековом Крыму: к преодолению историографических иллюзий / Хапаев В. В. // Сугдейский сборник. - К.- Судак : Академпериодика, 2008. - Вып. III. - С. 238-249.

6. Хапаев В. В. Херсонесские монетные «клады» рубежа X-XI вв. как исторический источник: новая интерпретация / В. В. Хапаев // Херсонесский колокол: сборник научных статей, посвященный 70-летию со дня рождения и 50-летию научной деятельности В. Н. Даниленко. - Симферополь : СОНАТ, 2008. - С. 362-368.

7. Хапаев В. В. Поход Владимира на Корсунь / Вадим Хапаев // Родина. - 2009. - № 10. - С. 102-104.

8. Хапаев В. В. Поход Владимира на Корсунь (окончание) / Вадим Хапаев // Родина. - 2009. - № 11. - С. 44-45.

Матеріали конференцій та тези доповідей:

1. Хапаев В. В. К вопросу о причинах разрушения Херсонеса Таврического на рубеже X-XI вв. / В. В. Хапаев // Материалы Научной конференции [«Ломоносовские чтения» 2004 года] и Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых [«Ломоносов-2004»]. - Севастополь : ЭКОСИ-Гидрофизика, 2004. - С. 248-250.

2. Хапаев В. В. Условно закрытый комплекс находок Х века из VI квартала Херсонеса / В. В. Хапаев // Материалы Научной конференции [«Ломоносовские чтения» 2006 года] и Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых [«Ломоносов-2006»]. - Севастополь : ЭКОСИ-Гидрофизика, 2006. - С. 250-252.

3. Хапаев В. В. Славянская диаспора в средневековом Крыму: преодоление историографических иллюзий / Хапаев В. В. // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре: материалы III Судакской международной научной конференции. Т. II. - Киев-Судак : Академпериодика, 2006. - С. 323-327.

4. Хапаев В. В. Приписки к греческому синаксарю как источник по естественной истории / В. В. Хапаев // Материалы Научной конференции [«Ломоносовские чтения» 2007 года] и Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых [«Ломоносов-2007»]. - Севастополь : ЭКОСИ-Гидрофизика, 2007. - С. 205-207.

5. Хапаев В. В. Стихотворение Иоанна Геометра «На апостасию» как исторический источник / В. В. Хапаев // Материалы Научной конференции [«Ломоносовские чтения» 2008 года] и Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых [«Ломоносов-2008»]. - Севастополь: НПЦ «ЭКОСИ-Гидрофизика», 2008. - С. 125-128.

6. Хапаев В. В. К вопросу о месте крещения князя Владимира в Херсонесе [Электронный ресурс] / В. В. Хапаев // Материалы Научной конференции [«Ломоносовские чтения» 2009 года] и Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых [«Ломоносов-2009»]. - Севастополь : Филиал МГУ в г. Севастополе, 2009. - С. 104-106.

Анотація

Хапаєв В.В. Візантійський Херсон у другій половині Х - першій половині XI ст.: проблема руйнування міста. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2010.

У роботі вперше проведено комплексне вивчення причин, масштабу, характеру і наслідків руйнування візантійського Херсона у другій половині Х - першій половині XI ст. Для цього були детально вивчені і зіставлені різні типи джерел. Розглянуто історіографічну традицію, що склалася на цей час.

Наведені аргументи на користь датування руйнування першим десятиріччям XI ст. Його причиною, найімовірніше, був землетрус. Зіставлення даних письмових джерел дозволило виключити військово-політичні події з числа можливих причин руйнування міста.

Облога міста князем Володимиром здійснювалася восени 987 р. - весною 988 р. Переговори про одруження на принцесі Ганні Володимир вперше розпочав із захопленого ним Херсона. Херсон під час смути у Візантії 986-989 рр., у тому числі і знаходячись в облозі, залишався вірним правлячій візантійській династії. Заколот колишнього стратига Херсона Георгія Цули відбувся у 1016 р. після руйнування міста землетрусом і не мав відношення безпосередньо до Херсона. Відновлення зруйнованого міста зайняло приблизно півстоліття і велося достатньо планомірно.

Ключові слова: Візантія, Херсон, Русь, руйнування, землетрус, облога.

Аннотация

Хапаев В.В. Византийский Херсон во второй половине Х - первой половине XI вв.: проблема разрушения города. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2010.

В работе впервые проведено комплексное изучение причин, масштаба, характера и последствий разрушения византийского Херсона во второй половине Х - первой половине XI вв. Для этого были детально изучены и сопоставлены различные виды источников. Рассмотрена сложившаяся к настоящему времени историографическая традиция.

Приведены аргументы в пользу датировки разрушения первым десятилетием XI в. Его наиболее вероятной причиной было землетрясение. Сопоставление данных письменных источников позволило исключить военно-политические события из числа возможных причин разрушения города.

Осада города князем Владимиром осуществлялась с осени 987 по весну 988 г. Переговоры о женитьбе на принцессе Анне Владимир впервые начал из захваченного им Херсона. Во время смуты в Византии 986-989 гг., Херсон оставался верным правящей византийской династии, в том числе и находясь в осаде. Мятеж бывшего стратига Херсона Георгия Цулы произошел в 1016 г., после разрушения города землетрясением, и не имел отношения непосредственно к Херсону. Восстановление разрушенного города заняло примерно пол столетия и велось достаточно планомерно.

Ключевые слова: Византия, Херсон, Русь, разрушение, землетрясение, осада.

Annotation

Khapaev V.V. Byzantine Kherson in the Second half of the 10th Century - the First half of the 11th Century: Problem of the City Destruction. - Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Historical Sciences in Specialty 07.00.02. - The World History. - Dnipropetrovsk National University. - Dnipropetrovsk, 2010.

This thesis has studied comprehensively the reasons, scale, nature and consequences of the destruction of Byzantine Kherson in the second half of the 10th century - the first half of the 11th century. For this purpose different sources have been studied in detail and compared: epigraphy, sphragistics and archaeological data, as well as written sources of war and political events in the epoch studied in Black Sea Region which could cause destructions in Kherson. The historiographic tradition formed was considered, and the extent of reasoning by different researchers of the time and causes of Kherson destruction the second half of the 10th century - the first half of the 11th century was evaluated.

Comparison of the data from Byzantine, Ancient Russian, Arabic, Armenian, and Khazar (Judaic) written sources made it possible to exclude war and political events from the probable causes of the city destruction. It was shown that Kherson could not be damaged either by the troops of Khazar commander Pesakh in the first half of the 10th century, or by armed force of Kiev prince Vladimir in 988-989, or by the expedition of Byzantine commanders Mong and Spheng in 1016.

It was established that fixing the date of the catastrophe befell the city by using archaeological data is only possible by monetary and ceramic materials from the closed complexes connected with the damage stratum of the epoch studied. Arguments in favour of damage dating by the first decade of the 11th century are presented.

Studying of the Kherson planigraphy of the 10th-11th centuries boundary showed that the catastrophe damaged parts of the defensive walls and Christian churches which were built on the mellow (sand or piled up) soil; but those rested on the rocky base escaped destruction, in general. All early-medieval apartment houses discovered to the present day were damaged. These facts are the argument in favour of seismic causes of the catastrophe befell the city. The hypothesis that Kherson was destructed by the Black Sea earthquake with the epicentre located to the south from the today's Yalta has been grounded, its possible parameters being given.

Reconstruction of the historical events, which is different from the existing ones, has been suggested; in the epicentre of these events was Byzantine Kherson at the end of the 10th century - the first half of the 11th century. The siege of the city by Prince Vladimir took place in the autumn of 987 - spring of 988. Vladimir began to carry on talks about his marriage to Princess Anna for the first time from Kherson captured by him. During the siege and capture of the city, as well as while his talks with emperor Basil II, the Kiev prince took actions with the regard for the internal and international situation of Byzantium invasion of Bulgarians that threatened an overthrow of the Macedonian dynasty. “The Korsun campaign” concurred in time with the initial (the most dangerous for the legal power) period of the revolt raised by Varda Phoka.

Kherson remained loyal to the ruling Byzantine dynasty during the disturbance, including the time its being in siege.

The revolt raised by George Tsula, the former Kherson governor (stratig), in 1016 after the city destruction by earthquake bears no direct relation to Kherson.

It took about half a century to rebuild the city destructed by the earthquake. The restoration was made quite regularly. At first the defensive walls were restored, then habitable country estates were rebuilt according to the antiseismic technology “Anatolian style” which was new to the city; after that the citizens erected several temples. At the concluding stage of Kherson restoration the parts of the defensive walls, which were hastily erected after the earthquake, underwent major reconstruction. Just this event is conveyed by the latest epigraphic memorial of Byzantine Kherson that was found - inscription by Leon Aliat dated by 1059.

Key words: Byzantium, Kherson, Russia, destruction, earthquake, siege.

Размещено на Allbest.ru