Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

УДК 904: 94(477.51) "16/19"

07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

ДАВНЬОРУСЬКІ СТАРОЖИТНОСТІ ЧЕРНІГІВЩИНИ В ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ТА НАУКОВОМУ ЖИТТІ РЕГІОНУ

Ясновська Людмила Василівна

Чернігів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, професор Коваленко Олександр Борисович, директор Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка

Офіційні опоненти:

- доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України Котляр Микола Федорович, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України

- кандидат історичних наук Супруненко Олександр Борисович, провідний науковий співробітник Центру охорони та досліджень пам'яток археології Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації

Захист відбудеться 25 травня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.01 у Чернігівському національного педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка (14000, м. Чернігів, проспект Миру, 13, ауд. 308).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53).

Автореферат розісланий 22 квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент А.М. Острянко

Анотації

Ясновська Л.В. Давньоруські старожитності Чернігівщини в історико-культурному просторі та науковому житті регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2010.

У дисертації на підставі актуалізованої наукової літератури та задіяного масиву писемних джерел, значна частина яких уперше запроваджується до наукового обігу, здійснено комплексне дослідження історії вивчення і популяризації давньоруських старожитностей Чернігівщини. У роботі проаналізовано процес накопичення і систематизації відомостей та розгортання цілеспрямованого вивчення давньоруської історико-культурної спадщини регіону. Розкрито роль наукових інституцій Києва, Москви й Петербурга у вивченні пам'яток ІХ - ХІІІ ст. на території Чернігово-Сіверщини. З'ясовано внесок місцевих наукових осередків у дослідження і охорону пам'яток історії та культури давньоруської доби. Визначено основні напрями й етапи вивчення і популяризації давньоруських старожитностей Чернігівщини.

Ключові слова: Стародавня Русь, Чернігівщина, історико-культурна спадщина, археологічні старожитності.

Ясновская Л.В. Древнерусские древности Черниговщины в историко-культурном пространстве и научной жизни региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черниговский национальный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2010.

В диссертации на основе изучения архивных документов, значительная часть которых впервые вводится в научный оборот, научной литературы и периодической прессы воспроизведена история изучения древнерусских древностей Черниговщины на протяжении второй половины ХVII - 30-х гг. ХХ в., разработана периодизация этого процесса. Изучение научной литературы позволяет утверждать, что рассматриваемая проблема до сих пор не была предметом специального исследования. Всесторонний анализ использованных источников подтвердил достаточно высокий уровень их репрезентативности, что позволило успешно решить поставленные в диссертации задачи. Начало исследованию древнерусских древностей Черниговщины положили историки-антикварии И. Галятовский, Д. Туптало, А. Пригара и А.Ф. Шафонский. "Открытие" летописных городов Черниговщины произошло в первой половине ХІХ в. путем изучения летописных текстов и научных экскурсий при участии К.Н. Бороздина, А.И. Ермолаева, Н.М. Белозерского, П.А. Кулиша, Т.Г. Шевченко. Это позволило В.Ф. Домбровскому, Н.Е. Маркову, Н.А. Маркевичу, С.А. Котлярову, И.М. Сбитневу, Г.А. Милорадовичу, архиепископу Филарету (Гумилевскому) в своих роботах осветить древнерусский период в истории региона. Видную роль в изучении древнерусских древностей Черниговщины сыграли ведущие научные центры страны - Временный комитет разыскания древностей Киева, Киевская археографическая комиссия, Церковно-археологическое общество при Киевской духовной академии, Историческое общество Нестора-летописца, Императорское Русское археологическое общество, Императорская Археологическая комиссия, Императорское Московское археологическое общество. В поле зрения исследователей в это время пребывали, прежде всего курганные некрополи и памятники каменного зодчества (В.Б. Антонович, В.Л. Беренштам, Н.Е. Бранденбург, Т.В. Кибальчич, Н.А. Константинович, П.А. Лашкарев, А.В. Прахов, М.К. Якимович). Особое значение приобрела деятельность Д.Я. Самоквасова, который придал систематический характер археологическим исследованиям и способствовал возрастанию интереса к древнерусскому периоду истории региона. К изучению древнерусских древностей приобщился широкий круг краеведов, которые объединялись вокруг Нежинского историко-филологического общества и Черниговской губернской ученой архивной комиссии (М.И. Лилеев, М.Н. Бережков, С.А. Гатцук, П.М. Добровольский, П.С. Кармалей, Е.А. Корноухов, Г.А. Милорадович, В.А. Шугаевский). В диссертации отмечается, что значительное внимание историко-культурному наследию Черниговщины уделяли участники Всероссийских Археологических съездах, а ХIV Археологический съезд, состоявшийся в Чернигове в 1908 г., послужил важным стимулом для дальнейшего развития историко-краеведческого движения. В новых исторических условиях, в 20-х гг. ХХ в., благодаря энергичным мерам Всеукраинской Академии наук и финансовой поддержке местных органов власти историко-археологические исследования древнерусских памятников региона были успешно продолжены. Значительный резонанс в научном сообществе вызвали предпринятые Н.Е. Макаренко и И.В. Моргилевским архитектурно-археологические исследования Спасского и Успенского соборов ХІ - ХІІ ст. в Чернигове. Определенные итоги изучения древнерусского историко-культурного наследия региона были подведены в сборнике "Чернігів і Північне Лівобережжя" (1928), подготовленном совместными усилиями ученых Киева, Чернигова и Нежина. Видную роль в изучении древнерусских памятников сыграли местные музеи и научные общества. Экспедиция Черниговского государственного музея под руководством П.И. Смоличева на протяжении 1925 - 1927 гг. открыла ныне всемирно известный Шестовицкий археологический комплекс Х - ХІІІ вв. Сотрудники Сосницкого, Остерского, Новгород-Северского краеведческих музеев выявили и обследовали целый ряд историко-археологических памятников древнерусского времени (Ю.С. Виноградский, С.А. Гапеев, Г.А. Розанов). Создание в 1929 г. Черниговского и Новгород-Северского государственных историко-культурных заповедников позволило успешно продолжить изучение и популяризацию древнерусских древностей (С.Г. Баран-Бутович, М.Г. Вайнштейн, С.А. Гапеев). В 30-х гг. ХХ в. в связи с подготовкой археологической карты Украины к работам на Черниговщине приступила Деснянская экспедиция Института истории материальной культуры АН СССР и Института археологии АН УССР (М.В. Воеводский, Б.А. Рыбаков, Ф.В. Лучицкий). Однако вследствие необоснованных репрессий против научной и творческой интеллигенции, исследования в этом направлении были прерваны. Накопленная несколькими поколениями ученых информация о древнерусских древностях Черниговщины позволила в послевоенное время возобновить систематические историко-археологические исследования в регионе на более высоком научно-организационном уровне.

Ключевые слова: Древняя Русь, Черниговщина, историко-культурное наследие, археологические древности.

Yasnovska L.V. The Old Russian antiquities of Chernihiv region in historic-cultural area and in its scientific life. - Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate on History in ispeciality 07.00.01. - History of Ukraine. - The T.G. Shevchenko Chernihiv National Pedagogical University. - Chernihiv, 2010.

In candidate's thesis, on ground of scientific literature and equipped number of written sources, a great number of which is for the first time introduced to science circulation, a complex investigation of studying the history and the popularization of Old Russian antiquities are realized. In the research paper the process of accumulating and systematizing the information and developing the purposive studying of Old Russian historic-cultural heritage of the region were analysed. The role of scientific institutions in Kyiv, Moscow and Petersburg and their contribution in studying monuments of IX - XIII centuries at the territory of Chernihiv-Civerscina are cleared up. The local scientific centres in studying, researching and protecting antiquities of history and culture of Old Russian age in Chernihiv region are presented. The basic tendencies and stages of this process are defined.

Key words: Chernihiv region, Old Russian age, historic-cultural heritage, archeological antiquities.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Характерна риса сучасного етапу розвитку історичної науки в Україні полягає у зростанні інтересу до витоків вітчизняної історії та культури за давньоруської доби. Дискусії з приводу етногенезу українського народу, нові інтерпретації давньоруської історико-культурної спадщини та її місця в історії європейської цивілізації зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження, адже досі бракує узагальнюючих праць з історії вивчення давньоруських старожитностей України в цілому й Чернігівщини зокрема. Систематизація і запровадження до наукового обігу матеріалів, пов'язаних з діяльністю наукових інституцій та кількох поколінь учених і аматорів старовини, які плідно досліджували і популяризували давньоруські старожитності Чернігово-Сіверщини, дозволить визначити їх місце в історико-культурному просторі й науковому житті регіону.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Розробка обраної проблеми відбувалася у відповідності з планами науково-дослідної роботи кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

Мета дисертаційної роботи полягає у відтворенні цілісної історії вивчення давньоруських старожитностей Чернігівщини. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

– проаналізувати історіографію проблеми та джерельну базу дослідження;

– з'ясувати внесок істориків-антикваріїв у вивчення давньоруських історико-культурних пам'яток Чернігівщини;

– схарактеризувати роль наукових установ Києва, Москви та Петербурга у дослідженні давньоруських старожитностей регіону;

– визначити місце наукових товариств та музеїв Чернігівщини у дослідженні історико-археологічних та архітектурних пам'яток давньоруської доби;

– схарактеризувати заходи владних інституцій та ініціативи наукової громадськості щодо охорони й популяризації пам'яток історії та культури давньоруського часу;

– розробити періодизацію історії вивчення давньоруських старожитностей Чернігівщини.

Об'єктом дослідження є давньоруські старожитності на території сучасної Чернігівської області.

Предмет дослідження становить процес вивчення і популяризації давньоруських старожитностей ІХ - ХІІІ ст.

Хронологічні межі дослідження охоплюють другу половину ХVІІ -

30-і рр. ХХ ст. Вибір нижньої хронологічної межі зумовлений суттєвими змінами в житті українського суспільства, що відбулися внаслідок Національної революції середини XVII ст., зокрема зростанням інтересу до вітчизняної історії. Верхню межу зумовило згортання історико-археологічних досліджень в результаті політичних репресій 30-х рр., спрямованих значною мірою проти представників наукової інтелігенції.

Територіальні межі дослідження визначаються територією сучасної Чернігівської області, в межах якої перебуває значна частина давньоруської Чернігово-Сіверської землі.

Методологічну основу дисертації становлять принципи об'єктивності, науковості та історизму, які дають можливість всебічно висвітлити діяльність наукових установ і громадських організацій, учених і краєзнавців. У дослідженні використані загальнонаукові (аналізу, синтезу, опису, систематизації, класифікації, узагальнення) та загальноісторичні (історико-хронологічний, історико-проблемний, історико-логічний, історико-порівняльний) методи.

Наукова новизна дисертації полягає в тім, що в ній на підставі широкого кола джерел, значна частина яких уперше запроваджується до наукового обігу, здійснено комплексний аналіз процесу вивчення давньоруської історико-культурної спадщини Чернігівщини. Це дозволило розробити його періодизацію, визначити основні напрямки діяльності наукових установ Києва, Москви та Петербурга, з'ясувати роль місцевих наукових товариств та музеїв у дослідженні історико-археологічних та архітектурних пам'яток давньоруської доби, проаналізувати внесок окремих учених у вивчення та популяризацію давньоруських старожитностей регіону.

Практичне значення роботи полягає у тому, що опрацьовані матеріали, наведені спостереження і висновки можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць та навчальних посібників з історії України й історичного краєзнавства, а також Зводу пам'яток історії та культури України.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях та семінарах: VІ Міжнародному конгресі слов'янської археології (Новгород, Росія, 1996), VІІІ Всеукраїнській науковій конференції "Історичне краєзнавство і культура" (Харків, 1997), Міжнародній науковій конференції "Християнські старожитності Лівобережної України" (Полтава, 1999), Перших наукових читаннях "Біографічна некрополістика в контексті сучасної історичної науки" (Київ, 2002), Міжнародному польовому археологічному семінарі "Дружинні старожитності Центрально-Східної Європи VIII - ХІ ст." (Чернігів - Шестовиця, 2003), Х Міжнародних Могилянських читаннях "Монастирські комплекси в контексті християнської культури"(Київ, 2005), Всеукраїнській науковій конференції на посвяту

110-річчя Чернігівської вченої архівної комісії (Чернігів, 2006), Міжнародному польовому археологічному семінарі "Русь на перехресті світів (Міжнародні впливи на формування Давньоруської держави) ІХ - ХІ ст." (Чернігів - Шестовиця, 2006), Міжнародній науковій конференції "Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи" (Чернігів, 2007), ІІ Міжнародній археологічній конференції "Стародавній Іскоростень і слов'янські гради" (Коростень, 2008), Міжнародній науковій конференції "XIV Археологічний з'їзд і розвиток історичного краєзнавства на Чернігівщині" (Чернігів, 2008), Перших Любецьких історичних читаннях (Любеч, 2009).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у 18 статтях, 10 з яких оприлюднені у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації обумовлена специфікою предмета, метою і завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, що, у свою чергу, поділяються на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури, який нараховує 561 назви, а також додатків. Повний обсяг дисертації становить 252 сторінок, з них 181 сторінки основного тексту.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, окреслено хронологічні й територіальні межі, визначено предмет та об'єкт дослідження, його мету і завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення, форми апробації результатів дослідження.

У першому розділі "Історіографія проблеми та джерельна база дослідження" здійснено аналіз використаної наукової літератури й актуалізованої джерельної бази.

Використану наукову літературу можна умовно розподілити на кілька груп. Першу групу складають праці, в яких схарактеризовано значення давньоруської спадщини в історії України й Чернігівщини зокрема. М.С. Грушевський свого часу наголосив, що "в основі всього нинішнього життя Східної Європи лежать і досі підвалини, заложені Київською державою" Грушевський М. Історія України-Русі. - К., 1991. - Т. 1. - С. 16. . На регіональному рівні цю думку М.С. Грушевський розвинув у ґрунтовній студії "Чернігів і Сіверщина в українській історії", де, за його словами, "поховані секрети Старої України - і зародки Нової" Грушевський М.С. Чернігів і Сіверщина в українській історії: кілька спостережень, здогадів і побажань / М.С. Грушевський // Чернігів і Північне Лівобережжя: Огляди, розвідки, матеріали / [під ред. акад. М. Грушевського] - К., 1928. - С. 117.. Д. Дорошенко, відтворюючи перебіг історичного процесу на українських землях, стверджував, що "козацька Україна є продовженням старої княжої Русі" Дорошенко Д. Нариси історії України / Д. Дорошенко. - К., 1991. - С. 21, 30., і проілюстрував цю тезу на прикладі Чернігово-Сіверщини у своїй "Коротенькій історії Чернігівщини" Дорошенко Д.І. Коротенька історія Чернігівщини / Д.І. Дорошенко [підготовка до друку та примітки О.Б. Коваленка]. - Чернігів, 2002. - С. 13 - 35..

П.П. Толочко переконливо довів, що історико-культурна спадщина Київської Русі стала фундаментом для розвитку української культури Толочко П.П. Русь - Мала Русь - руський народ у другій половині ХІІ - ХVII ст. / П.П. Толочко // Київська старовина. - 1993. -№ 3. - С. 3 - 14. Його ж. Київська Русь / П.П. Толочко. - К., 1996. - С. 342. . Крізь призму давньоруської спадщини розглядає подальший соціокультурний розвиток українського народу М.Ф. Котляр Котляр Н.Ф. Древнерусская государственность / Н.Ф. Котляр - СПб., 1998. - С. 6-8; Котляр М.Ф. Київська Русь в історії українського народу / М.Ф. Котляр // Чернігівська земля у давнину і середньовіччя: Тези доповідей міжнародної наукової конференції. - К., 1994. - С. 6-7.. На значенні середньовічних часів для формування українського етносу наголосив О.П. Моця Моця О. "Русь", "Мала Русь", "Україна" в післямонгольські та козацькі часи / О. Моця. - К., 2009. - С. 161-163.. Зростання інтересу до давньоруської спадщини в українському суспільстві ранньомодерної доби Я.Д. Ісаєвич та Б.М. Флоря пов'язали з розгортанням національно-визвольної боротьби Ісаєвич Я.Д. Роль культурної спадщини Київської Русі в розвитку міжслов'янських зв'язків доби феодалізму / Я.Д. Ісаєвич // З історії міжслов'янських зв'язків: Збірник наукових праць. - К., 1983. - С. 11-12, 15; Флоря Б.Н. Древнерусские традиции и борьба восточнославянских народов за воссоединение / Б.Н. Флоря // Пашуто В.Т., Флоря Б.Н., Хорошкевич А.Н. Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства. - М., 1982. - С. 223-226.. І. Шевченко, О.П. Толочко та Н.М. Яковенко звернули увагу на той факт, що вітчизняні інтелектуали й митці XVII - XVIII ст. у пошуках власної ідентичності повсякчас зверталися до давньоруської традиції Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. Нариси історії культури до початку XVIII століття [Авторизований пер. з англ. Марії Габлевич, під ред. Андрія Ясіновського] / І. Шевченко. - Львів, 2001. - С. 186-187; Толочко О. "Русь" очима "України": в пошуках самоідентифікації та континуїтету / О. Толочко // Сучасність. - 1994. - № 1. - С. 111-117; Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI - XVII ст. / Н. Яковенко. - К., 2002. - С. 307-308. . Водночас О.П. Толочко та В.М. Ричка засвідчили, що пошук історичного континуїтету аж до часів Київської Русі тривав в українському соціумі й у ХІХ ст. Ричка В.М. Київ - другий Єрусалим (З історії політичної думки та ідеології середньовічної Русі) / В.М. Ричка. - К., 2005. - С. 240; Толочко О.П. Києво-руська спадщина в історичній думці України початку ХІХ ст. / О.П. Толочко // Верстюк В.Ф. Україна і Росія в історичній ретроспективі: українські проекти в Російській імперії / В.Ф. Верстюк, В.М. Горобець, О.П. Толочко. - К., 2004. - С. 318-331.

До другої групи належать студії, в яких висвітлено діяльність окремих дослідників давньоруської історико-культурної спадщини Чернігівщини. О.Б. Коваленко визначив внесок представників Чернігівського культурно-освітнього кола другої половини ХVII ст. І. Галятовського та Д. Туптала у вивчення давньоруських старожитностей краю Коваленко О.Б. Стародавній Чернігів у регіональній історіографії другої половини ХVІІ - ХVІІІ ст. / О.Б. Коваленко // Старожитності Південної Русі. - Чернігів, 1993. - С. 169-176.. М.В. Стороженко та М.М. Бережков започаткували дослідження життєпису й доробку відомого чернігівського краєзнавця кінця ХVIIІ - початку ХІХ ст. О.Ф. Шафонського, який зібрав унікальні відомості про давньоруську добу в історії регіону Стороженко Н.В. История составления "Топографического описания Черниговского наместничества" А. Шафонского (Эпизод из южнорусской историографии) / Н.В. Стороженко // Университетские известия. - 1886. - № 10. - С. 135-168; Бережков М.Н. А.Ф. Шафонский и его труд "Черниговского наместничества топографическое описание" (Заметки к истории Черниговской губернии и Малоросии вообще) / М. Бережков. - Нежин, 1910. - 120 с. . Згодом О.М. Апанович, О.Б. Коваленко, І.Є. Петреченко, О.В. Гринь, А.Л. Казаков, Ю.М. Ситий оприлюднили нововиявлені документи до біографії О.Ф. Шафонського, схарактеризували його дослідницькі методики, внесок у вивчення давньоруських старожитностей Апанович О.М. Значення праці О.Ф. Шафонського "Черниговского наместничества топографическое описание" для вивчення історії Лівобережної України другої половини XVIII ст. / О.М. Апанович // Український історичний журнал. - 1960. - № 5. - С. 126-132; Коваленко О.Б. О.Ф. Шафонський і становлення історичного краєзнавства на Чернігівщині / О.Б. Коваленко // Минуле Сосниці та її околиць. - Чернігів, 1990. - С. 5-8; Петреченко І.Є. Нововиявлені документи до біографії Опанаса Шафонського / І.Є. Петреченко // Сіверянський літопис. - 1999. - № 5. - С. 98-107; Гринь О.В. Археологічні старожитності в описах Новгород-Сіверського намісництва останньої чверті ХVIII ст. / О.В. Гринь // Середньовічні старожитності Південної Русі-України: Тези доповідей ІІІ Міжнародної студентської наукової археологічної конференції. - Чернігів, 2004. - С. 19 - 20; Казаков А.Л. Літописний Березий в світлі даних О. Шафонського // Минуле Сосниці та її околиць. - Чернігів, 1990. - С. 21-22; Сытый Ю.Н. Исследование А.Ф. Шафонского и Черниговское Задесение // Там само. - Чернігів, 1990. - С. 36-37.. Неопубліковану студію ще одного історика-антикварія кінця ХVIIІ ст. А. Пригари, присвячену минувшині Новгорода-Сіверського, проаналізував О.Б. Коваленко Коваленко О.Б. Неопублікована праця кінця ХVІІІ ст. з історії Новгорода-Сіверського / О.Б. Коваленко // Пам'ятки писемності східно-слов'янськими мовами ХІ - ХVІІІ століть. - К., 1995. - Вип. 2. - С. 141-142; Його ж. Андрій Пригара та його "Особое или топографическое описание города губернского Новгорода-Северского" / О.Б. Коваленко // Осягнення історії: Збірник наукових праць на пошану М.П. Ковальського з нагоди 70-річчя. - Острог; Нью-Йорк, 1999. - С. 304-310..

Доробок М.Є. Маркова, який на початку ХІХ ст. звернувся до вивчення давньоруського періоду історії Чернігова та інших літописних міст регіону, актуалізував М.М. Бережков Бережков М. Михаила Егоровича Маркова разные сочинения к пояснению истории Чернигова / М. Бережков // Труды ХIV Археологического съезда в Чернигове. - М., 1911. - Т. 3. - С. 271-305., а в наш час докладно висвітлив О.І. Журба Журба О.І. Становлення української археографії: люди, ідеї, інституції / О.І. Журба. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 94-119. . О.Б. Коваленко переклав українською мовою і оприлюднив у супроводі коментарів текст книги М.А. Маркевича "Историческое и статистическое описание Чернигова" (1852 р.), значне місце в якій відведено археологічним та архітектурним пам'яткам давньоруського часу Маркевич М.А. Історичний та статистичний опис Чернігова (1852) / [переклад з рос. та прим. О. Коваленка] // Деснянська правда. - 1990. - №№ 245, 249; 1991. - №№ 8, 15, 22, 28, 34, 39, 47, 14, 169, 175.. Краєзнавчі студії його сучасника С.О. Котлярова стисло схарактеризувала О.К. Супронюк Супронюк О. Сергій Котляров - автор "Черниговских губернских ведомостей" / О. Супронюк // Інформаційний бюлетень Комітету науки і культури для зв'язків з українцями за кордоном при АН України. - К., 1992. - № 2. - С. 40-41.. Н.С. Барабаш принагідно висвітлила результати мандрівок-екскурсій М.М. Білозерського та П.О. Куліша по Чернігівщині, під час яких була зібрана інформація про давньоруські старожитності Барабаш Н. Микола Білозерський: українознавчі студії / Н. Барабаш // Київська старовина. - 2004. - № 3. - С. 141-149.. М.М. Константинович, П.М. Добровольський, а згодом О.Б. Коваленко, О.Ф. Тарасенко та О.С. Гейда розкрили внесок архієпископа Філарета Гумілевського у розвиток історико-краєзнавчих студій на Чернігівщині в цілому й вивчення давньоруських старожитностей зокрема Константинович Н. Заметки о трудах архиепископа Филарета по описанию Черниговской губернии / Н. Константинович // Записки Черниговского губернского статистического комитета. - Чернигов, 1872. - Кн. 2. - Вып. 5, 6. - С. 27-35; Добровольский П.М. К биографии Филарета (Гумилевского) / П.М. Добровольский // Черниговские епархиальные известия (далі - ЧЕИ). - 1907. - № 22. - Часть неофициальная. - С. 757-763; Коваленко О.Б. Архієпископ Філарет (Гумілевський) і розвиток історичного краєзнавства на Україні / О.Б. Коваленко // Релігійна традиція в духовному відродженні України: Матеріали Всеукраїнська наукова конференція. - Полтава, 1992. - С. 117-118; Його ж. До питання про авторство "Историко-статистического описания Черниговской епархии"/ О.Б. Коваленко, О.Ф. Тарасенко // Україна та Росія в панорамі століть: Збірник наукових праць на пошану проф. К.М. Ячменіхіна. - Чернігів, 1998. - С. 195- 06; Тарасенко О.Ф. Філарет Гумілевський як історик Чернігівщини / О.Ф. Тарасенко // Сіверянський літопис. - 1996. - № 2 - 3. - С. 82-86; Гейда О.С. Археологічні матеріали в "Историко-статистическом описании Черниговской епархии" архієпископа Філарета Гумілевського / О.С. Гейда // ІV Міжнародна археологічна конференція студентів і молодих вчених. - К., 1996. - С. 14-15.. Доробок Г.О. Милорадовича, який значною мірою прислужився дослідженню, охороні й популяризації давньоруської історико-культурної спадщини регіону, проаналізувала О.О. Коваленко Коваленко О.О. Давньоруські старожитності Любеча у науковій спадщині Григорія Милорадовича / О.О. Коваленко // Середньовічі старожитності Південної Русі-України: Тези доповідей ІІІ Міжнародної студентської наукової археологічної конференції. - Чернігів, 2004. - С. 146-148; Її ж. Давньоруські старожитності Північного Лівобережжя у науковій спадщині Г. Милорадовича / О.О. Коваленко // Русь на прехресті світів ІХ - ХІ ст.: Матеріали міжнародного польового археологічного семінару. - Чернігів, 2006. - С. 103-109; Її ж. Григорій Милорадович - історик старого Чернігова / О.О. Коваленко // Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи: Збірник наукових праць, присвячений 1100-літтю першої літописної згадки про Чернігів. - Чернігів, 2007. - С. 649-657..

Роль В.Б. Антоновича і його учнів Д.І. Багалія та П.В. Голубовського у вивченні давньоруських старожитностей Чернігівщини висвітлили І.О. Лінниченко, В.Г. Ляскоронський, В.Є. Козловська, М.М. Корінний Линниченко И.А. Владимир Бонифатиевич Антонович / И.А. Линниченко // Труды ХIV Археологического съезда в Чернигове.- М., 1911. - Т. 3. - С. 346-360; Ляскоронський В.Г. Володимир Боніфатієвич Антонович, як археолог / В.Г. Ляскоронський // Україна. - К., 1928. - Кн. 5. - С. 88; Козловська В. Значіння проф. В.Б. Антоновича в українській археології / В. Козловська // Записки ВУАК. - К., 1930. - Т. 1. - С. ІХ-ХХІ; Корінний М. Про внесок школи В.Б. Антоновича в дослідження історії Лівобережної України давньоруських часів (історіографічний нарис) / М. Корінний // Академія пам'яті професора Володимира Антоновича: доповіді та матеріали. - К., 1994. - С. 77-82.. Наукову діяльність і спадщину Д.Я. Самоквасова вивчали Д.М. Анучин, Ю.В. Готьє, О.О. Спіцин, Б.О. Рибаков, А.В. Куза, С.П. Щавелєв, О.В. Григорьєв, О.М. Голотвин, які навели відомості про його розкопки на Чернігівщині Анучин Д.Н. Д.Я. Самоквасов как археолог / Д.Н. Анучин // Древности. Труды Императорского Московского археологического общества. - М., 1914. - Т. 23. - Вып. 2. - С. 401-410; Отзыв Ю.В. Готье о сочинениях проф. Д.Я. Самоквасова // Древности. Труды Императорского Московского археологического общества (далі - ИМАО). - М., 1911. - Т. 23. - Вып. 1. - С. 92-94; Спицын А.А. Археологические раскопки / Спицын А.А. - Спб., 1910. - С. 34; Рыбаков Б.А. Древности Чернигова // Материалы и исследования по археологии СССР. - М.; Л., 1949. - № 11. - С. 14-53; Куза А.В. Малые города Древней Руси. - М., 1989. - С. 15-16; Щавелев С.П. Первый опыт массового учета археологических памятников в России (анкета Д.Я. Самоквасова 1872 - 1873 гг. и ее результаты) / С.П. Щавелёв // Российская археология. - М., 1992. - № 1. - С. 255-264; Його ж. Эпизоды истории русской археологии (К 150-летию со дня рождения Д.Я. Самоквасова) / С.П. Щавелёв // Российская археология. - 1993. - № 1. - С. 211-235; Його ж. Историк русской земли: жизнь и труды Д.Я. Самоквасова / С.П. Щавелёв. - Курск, 1998. - 286 с.; Григорьев А.В. Северская земля в VІІІ - начале ХІ века по археологическим данным / А.В. Григорьев. - Тула, 2000. - 263 с.; Голотвин А.Н. Оценка вклада Д.Я. Самоквасова в изучение славяно-русских древностей в отечественной археологии (русской, советской, российской) / А.Н. Голотвин // Археология восточноевропейской лесостепи. - Воронеж, 2006. - Вып. 20: Эпоха металла Восточной Европы (история исследований, публикации). - С. 32-45.. Визнання ролі Д.Я. Самоквасова у вивченні давньоруських пам'яток регіону знайшло відображення у матеріалах історико-археологічного семінару "Слов'яни і Русь у науковій спадщині Д.Я. Самоквасова", що відбувся у Новгороді-Сіверському в 1993 р. з нагоди 150-річчя з дня народження вченого Слов'яни і Русь у науковій спадщині Д.Я. Самоквасова: Матеріали історико-археологічного семінару, присвяченого 150-річчю від дня народження Д.Я. Самоквасова. - Чернігів, 1993. - 109 с..

Життєвий шлях та науковий доробок чернігівського історика й археолога П.М. Добровольського, який приділяв значну увагу вивченню давньоруських старожитностей, висвітлили Є.О. Корноухов та А.В. Верзилов, а в наш час З.В. Бородіна, Г.М. Курас, О.Є. Черненко Корноухов Е. Памяти Петра Михайловича Добровольского. Некролог / Е. Корноухов // ЧЕИ. - 1910. - № 24. - Часть неофициальная. - С. 871-875; Верзилов А.П. М. Добровольский. Библиографический очерк / А. Верзилов // Труды Черниговской губернской ученой архивной комиссии. - Чернигов, 1911. - Вып. 8. - С. 195-204; Курас Г.М. П.М. Добровольський - історик і краєзнавець / Г.М. Курас, З.В. Бородіна // Перша Чернігівська обласна наукова конференція з історичного краєзнавства: Тези доповідей. - Чернігів, 1985. - С. 83; Черненко О. Археологічні дослідження П.М. Добровольського на Чернігівщині / О. Черненко, Л. Ясновська // Сіверянський літопис. - 1999. - № 5. - С. 34-37.. Внесок В.М. Щербаківського у дослідження курганних некрополів давньоруської доби на Чернігівщині з'ясував О.П. Моця Моця О.П. Вадим Щербаківський - дослідник Лівобережних некрополів епохи Київської Русі / О.П. Моця // Полтавський археологічний збірник. - Полтава, 1995. - Вип. 4. - С. 67-68.. Біографічні відомості про археолога-аматора Т.В. Кибальчича, який, зокрема, проводив розкопки в регіоні, навів В.Є. Куриленко Куриленко В.Е. К биографии Турвона Кибальчича / В.Е. Куриленко // Охорона і дослідження пам'яток археології Полтавщини. - Полтава, 1990. - С. 3-5.. інформацію про участь В.А. Шугаєвського у вивченні давньоруських старожитностей Чернігівщини оприлюднили Г.М. Курас та Р.М. Яушева-Омельянчик Курас Г.В. А. Шугаєвський - історик, археолог, нумізмат / Г. Курас, Р. Яушева-Омельянчик // Київська старовина. - 1995 - № 5. - С. 88-89..

На початку 90-х рр. ХХ ст. у процесі відновлення історичної справедливості та повернення із забуття імен репресованих дослідників з'явилась низка праць О.Б. Коваленка, В.В. Ткаченка та А.М. Федірка про музейників Чернігівщини Ю.С. Виноградського, С.А. Гапеєва, А.Г. Розанова, П.І. Смолічева, які плідно досліджували давньоруські пам'ятки краю Коваленко О.Б. Археолог за покликанням: П.І. Смолічев / О.Б. Коваленко, В.В. Ткаченко // Репресоване краєзнавство (20 - 30-ті рр.). - К., 1991. - С. 279-283; Їх же. Гапеєв Степан Антонович / О.Б. Коваленко, В.В. Ткаченко // Там само. - С. 336-337; Їх же. Розанов Анатолій Григорович / О.Б. Коваленко, В.В. Ткаченко // Там само. - С. 347-348; Коваленко О.Б. Виноградський Юрій Степанович. Український історик, археолог, етнограф, музейний працівник, активний учасник краєзнавчого руху першої половини ХХ ст. / О.Б. Коваленко, В.В. Ткаченко, Л.В. Ясновська // Там само. - С. 335-336; Федірко А.М. Степан Антонович Гапеєв / А.М. Федірко // Зневажена Кліо. - К., 2005. - С. 105-115.. Згодом Г.О. Станіцина, В.П. Коваленко, В.Г. Мудрицька, О.Є. Черненко докладно схарактеризували діяльність П.І. Смолічева - першовідкривача Шестовицького археологічного комплексу Х - ХІІІ ст. неподалік Чернігова Станіцина Г.О. Петро Іванович Смолічев / Г.О. Станіцина // Археологія. - 1992. - № 2. - С. 101-111; Коваленко В.П. Перші дослідження в Шестовиці / В.П. Коваленко, О.Є. Черненко // Дружинні старожитності Центрально-Східної Європи VIII - XI ст.: Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару. - Чернігів, 2003. - С. 84-102; Петро Іванович Смолічев (Біобібліографічний покажчик) / В.Г. Мудрицька, О.Є. Черненко. - Чернігів, 2007. - 14 c. . У студіях В.П. Коваленка, В.Б. Звагельского, В.Г. Пуцка та Н.В. Німенко розкрито внесок М.О. Макаренка у дослідження історико-архітектурних пам'яток давньоруської доби на Чернігівщині Коваленко В.П. Чернігівський Спас в дослідженнях М. Макаренка / В.П. Коваленко // Вивчення історичної та культурної спадщини Роменшини: проблеми і перспективи: Тези доповідей та повідомлень науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю Роменського краєзнавчого музею. - Суми; Ромни, 1990. - С. 48-49; Звагельський В.Б. Про дослідження Чернігівського Спаса у 1923 р. / В.Б. Звагельський // Архітектурні та археологічні старожитності Чернігівщини. - Чернігів, 1992. - С. 68-69; Пуцко В.Г. Черниговский Спас: результаты и перспективы изучения / В.Г. Пуцко // 1000 років Чернігівській єпархії. - Чернігів., 1992. - С. 35; Німенко Н. Професор М. Макаренко як дослідник історико-архітектурних пам'яток Чернігівщини / Н. Німенко // Середньовічні старожитності Південної Русі-України: Матеріали IV Міжнародної студентської наукової археологічної конференції. - Чернігів, 2005. - С. 112-115..

Третю групу складають публікації про діяльність наукових установ і товариств у галузі вивчення та охорони давньоруської історико-культурної спадщини. І.І. Комарова і Т.О. Размустова високо оцінили роль місцевих наукових товариств і губернських вчених архівних комісій у дослідженні археологічних пам'яток давньоруської доби Комарова И.И. Московское археологическое общество и его роль в развитии местных краеведческих организаций России / И.И. Комарова // Археографический ежегодник за 1989 год. - М., 1990. - С. 80-87; Размустова Т.О. Губернские ученые архивные комиссии и изучение памятников археологии в дореволюционной России / Т.О. Размустова // Археографический ежегодник за 1989 год. - М., 1990. - С. 88-95.. О.Б. Коваленко та Г.М. Курас дійшли аналогічних висновків на прикладі діяльності Ніжинського історико-філологічного товариства і Чернігівської губернської вченої архівної комісії Коваленко О.Б. Ніжинське історико-філологічне товариство і його внесок у розвиток краєзнавства на Чернігівщині / О.Б. Коваленко // Друга Чернігівська обласна наукова конференція з історичного краєзнавства: Тези доповідей. - Чернігів; Ніжин, 1988. - Вип. ІІ. - С. 98; Курас Г.М. Вклад Черниговской архивной комиссии в изучение и охрану памятников архитектуры и искусства / Г.М. Курас // Тезисы Черниговской областной научно-методической конференции к 20-летию Черниговского архитектурного заповедника. - Чернигов, 1987. - С. 23-25.. Водночас О.Б. Коваленко й В.О. Дятлов систематизували відомості про розгортання історичних студій та археологічних досліджень на Чернігівщині в контексті підготовчих робіт до ХІІ і ХIV Всеросійських Археологічних з'їздів Коваленко А.Б. ХIV Всероссийский археологический съезд и развитие исторических исследований на Черниговщине / А.Б. Коваленко // Проблемы археологии Южной Руси: Материалы историко-археологического семинара "Чернигов и его округа в ІХ - ХІІІ вв." - К., 1990. - С. 123-128; Дятлов В.О. XII Археологический съезд и развитие исторических исследований на Черниговщине / В.О. Дятлов, О.Б. Коваленко // История и археология Слободской Украины: Тезисы докладов и сообщений Всеукраинской конференции, посвященной 90-летию XII Археологического съезда. - Харьков, 1992. - С. 25 -26.. О.Є. Черненко докладно висвітлила формування археологічної колекції сучасного Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського, започаткованої членами Чернігівської губернської вченої архівної комісії та Чернігівського державного музею наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Черненко О.Є. Археологічна колекція Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського (1896 - 1948 рр.) / О.Є. Черненко // Скарбница української культури: Збірник наукових прць. - Чернігів, 2007. - Вип. 9. - 136 с. .

До четвертої групи увійшли дослідження з історії вивчення давньоруських старожитностей суміжних регіонів України, використання яких дозволило з'ясувати специфіку цього процесу на Чернігівщині. Так, О.Б. Супруненко схарактеризував роль О.Ф. Шафонського, В.Б. Антоновича, М.О. Макаренка у вивченні давньоруських пам'яток Полтавщини Супруненко А.Б. Из эпистолярного наследия Н.Е. Макаренко / А.Б. Супруненко // Донецкий археологический сборник. - Донецк, 1993. - С. 36-46; Його ж. Археологічні дослідження В.Б. Антоновича на Полтавщині / О.Б. Супруненко // Академія пам'яті професора Володимира Антоновича: Доповіді та матеріали. - К., 1994. - С. 250-256; Його ж. О.Ф. Шафонський - дослідник пам'яток археології Полтавщини / О.Б. Супруненко // VII Всеукраїнська наукова конференція "Історичне краєзнавство в Україні: традиції і сучасність. - К., 1995. - Ч. 1. - С. 62-64. . Внесок М.О. Макаренка у дослідження історико-археологічних старожитностей Сумщини проаналізували В.Б. Звагельський і Н.В. Німенко Звагельський В.Б. Невтомний у праці [Макаренко] / В.Б. Звагельський // Репресоване краєзнавство (20 - 30-ті рр.). - К., 1991. - С.161-167; Німенко Н.А. Велет українознавства / Н.А. Німенко // Сумська старовина. - 2002. - № 10. - С. 5-25; Її ж. Пам'яткоохоронна діяльність М.О. Макаренка на Сумщині / Н.А. Німенко // Сумська старовина. - 2004. - № 13 - 14. - С. 263-272; Її ж. Матеріали до біографії М.О. Макаренка у фонді ВУАК Інституту археології НАН України / Н.А. Німенко // Сумська старовина. - 2005. - № 16 - 17. - С. 149-166; Її ж. М.О. Макаренко - дослідник слов'яно-руських археологічних пам'яток / Н.А. Німенко // "Слово о полку Ігоревім" та його епоха. - Київ; Суми; Путивль, 2008. - С. 147-162..

Отже, обрана проблема лише фрагментарно відображена в історіографії, що зумовлює потребу її комплексного вивчення.

Джерельну базу дисертаційного дослідження становить комплекс писемних джерел, який можна умовно розподілити на кілька груп. Першу групу складають нормативно-правові акти щодо охорони пам'яток історії та культури, оприлюднені у "Полном собрании законов Российской империи" Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. - СПб., 1830. - Т. 1. - C. 1373-1374; Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. - СПб., 1833. - Т. 10. - C. 1070; Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. - СПб., 1842. - Т. 16. - C. 124-125.. Значний інтерес, зокрема, становить "Положение об Императорской Археологической комиссии" (1859 р.), яке передбачало, що виявлені під час розкопок артефакти мають надходити не до місцевих музеїв, а до Ермітажу або "в другие Высочайше назначенные места" Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. - СПб., 1861. - Т. 34. - C. 70-71..

Ставлення до давньоруської історико-культурної спадщини в Україні за перших років радянської влади знайшло відображення у декреті Ради Народних комісарів (далі - РНК) УРСР "Про передання історичних та мистецьких цінностей у відання Народного комісаріату освіти" (1919 р.), Кодексі законів про народну освіту УРСР (1922 р.), "Положенні про пам'ятки культури і природи", затвердженому постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету (далі - ВУЦВК) і РНК УРСР (1926 р.) Законодавство про пам'ятки історії та культури: Збірник нормативних актів [під ред. О.Н. Якименко]. - К., 1970. - С. 21-22, 24-25, 29, 31.. Особливе значення в контексті дисертаційного дослідження має постанова ВУЦВК та РНК УРСР від 18 травня 1929 р. про створення в Чернігові та Новгороді-Сіверському державних заповідників, до складу яких увійшли пам'ятки давньоруської архітектури Дубровський В. Історико-культурні заповідники та пам'ятки України / В. Дубровський. - Харків, 1930. - С. 68-69..

До другої групи джерел належить діловодна документація державних установ та органів місцевого самоврядування, причетних до вивчення і охорони давньоруських старожитностей, - звіти, протоколи і журнали засідань, програми, офіційне листування, запити, рапорти, реєстри тощо. Зокрема, документи фондів Чернігівського губернського правління (Ф. 127), Чернігівського губернського у земських справах присутствія (Ф. 145) Державного архіву Чернігівської області (далі - ДАЧО) дозволяють скласти уявлення про участь місцевої громадськості у збиранні інформації про давньоруські старожитності регіону під час підготовки і проведення Археологічних з'їздів у Києві, Харкові, Катеринославі та Чернігові. Документи фонду Чернігівської духовної консисторії (Ф. 679) ДАЧО відображають ставлення Церкви до охорони й використання давньоруських архітектурних пам'яток. Фонди Виконавчого комітету Чернігівської губернської ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (Ф. Р-15), Відділу народної освіти Виконавчого комітету Чернігівської губернської ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (Ф. Р-593) ДАЧО містять відомості про долю давньоруських пам'яток краю у 20 - 30-х рр. ХХ ст.

Третю групу джерел становлять документи, що безпосередньо висвітлюють організацію наукових досліджень. У фонді Київського університету св. Володимира (Ф. 299) Державного архіву м. Києва виявлено матеріали щодо спроби представника Тимчасового комітету розшуку старожитностей О.С. Анненкова провести археологічні дослідження в Чернігові. З'ясувати практику надання Відкритих листів дослідникам, надходження окремих артефактів, монетних та речових скарбів з території регіону, звіти про наукові поїздки та екскурсії, розвідки й розкопки В.Б. Антоновича, В.Л. Беренштама, М.Ю. Бранденбурга, С.А. Гатцука, П.М. Добровольського, М.О. Макаренка, М.К. Якимовича на Чернігово-Сіверщині дозволяють документи фонду Імператорської Археологічної комісії (далі - ІАК) (Ф. 1) Рукописного архіву Інституту історії матеріальної культури (далі - РА ІІМК РАН) та фонду Всеукраїнського Археологічного комітету (далі - ВУАК) Наукового архіву Інституту археології НАН України (далі - НА ІА НАНУ). Виявлена в журналах засідань Імператорського Російського археологічного товариства (далі - ІРАТ) (Ф. 3) РА ІІМК РАН інформація окреслює коло наукових інтересів І.В. Абрамова, С.А. Гатцука, М.О. Константиновича, Т.В. Кибальчича, С.М. Лашкевича, Д.Я. Самоквасова, які значною мірою прислужилися вивченню давньоруських старожитностей Чернігівщини. Науково-організаційні заходи, що здійснювались у зв'язку з проведенням Всеросійських Археологічних з'їздів, відображені у документах фонду Імператорського Московського археологічного товариства (далі - ІМАТ) (Ф. 4) РА ІІМК РАН та фонду Уварових (Ф. 17) Відділу письмових джерел Державного історичного музею Російської Федерації (далі - ВПД ДІМ). Документи фонду ІМАТ (Ф. 454) Центрального історичного архіву м. Москви (далі - ЦІАМ), а також опубліковані протоколи засідань і звіти Чернігівської губернської вченої архівної комісії (далі - ЧГВАК) та Ніжинського історико-філологічного товариства (далі - НІФТ) містять відомості про історико-археологічні студії місцевих дослідників.

Значний інтерес становлять фонди Тимчасової комісії для проведення археологічного і архітектурного обстеження пам'яток Чернігова (Ф. Р-1844) ДАЧО та ВУАК НА ІА НАН України про дослідження Спаського й Успенського соборів у Чернігові. Організацію історико-археологічних студій та пам'яткоохоронної діяльності співробітників Чернігівського історичного музею протягом 20 - 30-х рр. ХХ ст. висвітлюють документи фонду Народного комісаріату освіти УРСР (Ф. 166) Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

До четвертої групи слід віднести наукові студії, присвячені давньоруським старожитностям Чернігівщини Галятовський І. Ключ розуміння / І. Галятовський. - К., 1985. - 356 с.; Шафонский А.Ф. Черниговского наместничества топографическое описание. - К., 1851. - 697 с.; Марков М.Е. О городах и селениях в Черниговской губернии, упоминаемых в Нестеровой летописи и в продолжении оной до 1206 года / М.Е. Марков // Периодические сочинения о успехах народного просвещения. - 1815. - № 40; Його ж. О достопамятностях Чернигова / М.Е. Марков // Периодические сочинения о успехах народного просвещения. - 1816. - № 41; Самоквасов Д.Я. Результаты исследования черниговских курганов с кострищами / Д.Я. Самоквасов // Древности. Труды ИМАО. - М., 1874. - Т. IV - Вып. 2. - С. 78-79; Його ж. Древние земляные насыпи их значение для науки / Д.Я. Самоквасов // Древняя и новая Россия. - 1876. - № 3 - 4. - С. 5-9; Його ж. Северянские курганы и их значение для истории / Д.Я. Самоквасов // Труды ІІІ Археологического съезда в России. - К., 1878. - Т. 1. - С. 185-224; Його ж. Могилы Русской земли. Описание археологических раскопок и собрания древностей / Д.Я. Самоквасов. - М., 1908. - 246 с.; Його ж. Могильные древности Северянской Черниговщины. Посмертное издание / Д.Я. Самоквасов. - М., 1916. - 102 с.; Його ж. Раскопки северянских курганов в Чернигове во время XIV Археологического съезда / Д.Я. Самоквасов. - М., 1916. - 41 с.; Його ж. Северянская земля и северяне по городищам и могилам / Д.Я. Самоквасов. - М., 1908. - 125 с.; Добровольский П.М. Село Рогоща Черниговского уезда (археологическая справка) / П.М. Добровольский. - Чернигов, 1904. - 12 с.; Його ж. Табаевские курганы (археологическая экскурсия) / П.М. Добровольский. - Чернигов, 1905. - 21 с.; Макаренко М. Біля Чернігівського Спаса (Археологічні досліди року 1923) / М. Макаренко // Чернігів та Північне Лівобережжя. - К., 1928. - С. 176-186; Його ж. Дослідження Чернігівського Спасу / М. Макаренко // Там само. - С. 188 - 190; Його ж. Старогородська "божниця" та її малювання / М. Макаренко // Там само. - К., 1928. - С. 205-223; Моргилевський І. Успенська церква Єлецького монастиря в Чернігові // Там само. - С. 197-198; Його ж. Спасо-Преображенський собор у Чернігові за новими дослідами / І. Моргилевський // Там само. - С. 167-175; Смолічев П. Чернігів та його околиці за часів великокнязівських / П. Смолічев // Чернігів та Північне Лівобережжя. - К., 1928. - К., 1928 - С. 118-146; Його ж. Подвійні поховання Х сторіччя коло Шестовиці на Чернігівщині // Записки Чернігівського наукового товариства. - Чернігів, 1931. - Т. 1. Праці історично-краєзнавчої секції. - С. 56-64., а також науково-популярні нариси Домбровский В.Ф. Очерк города Чернигова и его области в древнее и новое время / В.Ф. Домбровский. - К., 1846. - 49 с.; Котляров С. Город Чернигов / C. Котляров // Черниговские губернские ведомости (далі - ЧГВ). - 1851. - № 25 - 29. - Часть неофициальная; Маркевич М. Историческое и статистическое описание Чернигова / М. Маркевич. - Чернигов, 1852. - 178 с.; Сбитнев И.М. Новгород-Северский / И.М. Сбитнев // Отечественные записки. - 1828. - № 96. - С. 106-336; Историко-статистическое описание Черниговской епархии. - Чернигов, 1874. - Кн. 5 - 7; Милорадович Г. Любеч и его святыня / Г. Милорадович. - Чернигов, 1892. - 58 с.; Рклицкий М. Город Новгород-Северский, его прошлое и настоящее / М. Рклицкий // Земский сборник Черниговской губернии. - 1899. - № 1. - С. 39-60; Балика А. Город Сновеск, ныне местечко Седнев: исторический очерк / А. Балика. - Чернигов, 1902. - 40 с. й путівники по історичних містах і містечках регіону Ярыгин А.К. Путеводитель по городу Чернигову / А.К. Ярыгин. - Чернигов, 1900. - 104 с.; Баран-Бутович С. Чернігів як об'єкт історико-краєзнавчих екскурсій / С. Баран-Бутович. - Чернігів, 1931. - 54 с.; Гапеєв С. Новгород-Сіверський заповідник: Провідник / С. Гапеєв. - К., 1931. - 45 с.; Коваленко О.Б. Чернігів та його округа очима Аркадія Верзилова // Скарбниця української культури: Збірник наукових праць. - Чернігів, 2007 - 2008. - Вип. 10. - С. 108-116., в яких схарактеризовано історико-культурні пам'ятки давньоруської доби.