Діяльність земських установ Чернігівської губернії з продовольчого забезпечення населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

УДК 94 (477.51) «18/19»

07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Діяльність земських установ Чернігівської губернії з продовольчого забезпечення населення (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

Петровська Юлія Михайлівна

Чернігів - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор ЯЧМЕНІХІН Костянтин Михайлович Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, завідувач кафедри всесвітньої історії

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор ШАНДРА Валентина Степанівна, Інститут історії України НАН України, провідний науковий співробітник відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст.

кандидат історичних наук, доцент МОЦІЯКА Петро Петрович Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя доцент кафедри всесвітньої історії

Захист відбудеться 22 червня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.01 в Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка (14000, м. Чернігів, пр. Миру, 13, ауд. 308).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53).

Автореферат розісланий травня 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцент А. М. Острянко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми. Друга половина ХІХ ст. в історії Російської імперії стала періодом суттєвих змін в усіх сферах життя і, передусім, у державно-політичному механізмі та системі місцевого управління. Ці зміни не оминули й українські землі, котрі в зазначений період були вже повністю інкорпоровані до імперської системи. Перш за все, це стосується Північного Лівобережжя, на територію якого російський уряд поширив загальноімперське законодавство одночасно з губерніями Центральної Росії. Земські установи, утворені на початковому етапі ліберальних перетворень 60-70-х рр. ХІХ ст., одразу привернули до себе увагу сучасників. Науковий інтерес до досвіду їхньої діяльності в соціально-економічному та культурно-просвітницькому напрямках зберігається навіть зараз, майже 150 років після того, як Олександр ІІ поклав початок Великим реформам. На сьогодні найбільш повно досліджені такі напрямки практичної діяльності земських установ, як освітня, медична, соціально-економічна. Однак земська діяльність була значно ширшою та змістовнішою, про що, зокрема, свідчить обрана нами тема дослідження. Відповідно до цього аналіз внеску земських установ у розв'язання проблеми продовольчого забезпечення населення стане ще одним кроком до формування більш повної наукової картини багатогранної діяльності земств та її результатів. Отже, актуальність дослідження зумовлена, насамперед, потребою наукового осмислення ролі земств у вирішенні продовольчого питання, необхідністю визначення специфіки земської діяльності в продовольчій сфері, оскільки ця складова їхньої діяльності не знайшла свого повного відображення у вітчизняній історіографії. Крім того, земства були невід'ємним елементом тогочасного суспільного життя Чернігівської губернії, без вивчення якого наші знання про особливості її соціально-економічного, політичного та культурного розвитку будуть неповними. Перспективною виявляється й регіональна спрямованість дослідження, оскільки лише на цій основі в майбутньому стане можливим створення узагальнююче-теоретичних праць із історії земського самоврядування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації знаходиться у ракурсі загальнокафедральної теми наукових досліджень «Проблеми історії Російської імперії: соціальний та особистісний виміри» (протокол № 9 від 28.05.2009 р. засідання кафедри всесвітньої історії).

Об'єктом дослідження є земські установи Чернігівської губернії.

Предметом дослідження є діяльність земських установ Чернігівської губернії з продовольчого забезпечення населення.

Хронологічні межі дослідження обумовлені періодом діяльності земських установ в рамках імперської доби.

Територіальні межі дослідження складає територія Чернігівської губернії, на яку поширювали свої дії Чернігівське губернське та 15 повітових земств.

Метою дослідження є комплексна характеристика діяльності земських установ Чернігівської губернії з продовольчого забезпечення населення протягом другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

проаналізувати історіографію та джерельну базу дослідження;

виокремити основні етапи діяльності земських установ Чернігівської губернії у продовольчій сфері;

охарактеризувати напрямки та зміст практичної діяльності земських установ із продовольчого забезпечення населення;

простежити трансформацію підходів земців Чернігівської губернії до вирішення продовольчого питання;

визначити фактори, які обумовлювали специфіку земської діяльності в продовольчій сфері;

дати оцінку земської діяльності в напрямку продовольчого забезпечення населення.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Дана робота є спеціальним історичним дослідженням, в якому вперше в історіографії комплексно досліджено діяльність земських установ Чернігівської губернії в продовольчій сфері. Виокремлено та проаналізовано основні етапи та напрямки практичної діяльності земств у продовольчій сфері в конкретно-історичні періоди та з урахуванням особливостей кожного повіту. Проаналізовано зміни в поглядах земців щодо продовольчого питання. Вказано на фактори, які сприяли або перешкоджали успішному виконанню земствами покладених на них завдань. На підставі джерел, вперше запроваджених до наукового обігу, уточнено та переглянуто усталені уявлення про характер земської діяльності в продовольчій сфері.

Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об'єктивності та багатофакторності, які реалізовувалися шляхом застосування порівняльно-історичного, історично-ретроспективного, статистичного, аналітичного методів, а також методів типологізації і класифікації, аналізу та синтезу.

Практичне значення отриманих результатів полягає в доповненні здобутків та напрацювань наших попередників у вивченні багатовекторної земської діяльності, в запровадженні до наукового обігу значного масиву нових джерел. Результати дослідження можуть стати в нагоді при написанні праць, які торкаються історії українського селянства, під час викладання курсів як всесвітньої історії, так і історії України, в процесі підготовки підручників, навчальних посібників, лекцій, краєзнавчих студій. Матеріали та висновки роботи можуть бути використані при написанні монографій та узагальнюючих праць із історії земського самоврядування другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Апробація результатів дослідження проходила на VIII-ХІІ конференціях молодих вчених та студентів Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (м. Чернігів, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009), ІІ науковому семінарі «Основні проблеми вивчення всесвітньої історії в Україні» (м. Чернігів, 2004), Міжвідомчій науковій конференції «Чернігово-Сіверщина у Всеукраїнському історико-культурному вимірі» (Чернігів, 2005), ІІІ міжнародному семінарі «Проблеми всесвітньої історії: держава та суспільство в історичній ретроспективі» (Чернігів, 2006), науковій конференції «Меценатство і благодійництво: події, постаті, фундації» (Чернігів, 2006), ІІ Міжнародній науково-теоретичній конференції «Знаки питання в історії України: українська історія у східноєвропейському контексті» (Ніжин, 2004), ІІІ Міжнародній науковій конференції «Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії» (Ніжин, 2007), 61-й Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Каразінські читання» (Харків, 2008), IV Міжнародному науковому семінарі «Російська імперія в історичній ретроспективі» (Чернігів, 2008), Других Шрагівських читаннях (Чернігів, 2008), обласній науково-практичній конференції «Сучасна українська сім'я: гендерні проблеми та шляхи їх подолання» (Чернігів, 2009), V Міжнародній науковій конференції «Юг России и Украина в прошлом и настоящем: история, экономика, культура» (Бєлгород, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 статей, з них 4 - у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.

Структура роботи обумовлена метою та предметом дослідження, складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (670 найменувань), 12 додатків. Повний обсяг дисертації становить 271 сторінку, з яких 189 сторінок основного тексту.

земський продовольчий чернігівський губернія

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, окреслено хронологічні та територіальні межі, визначено об'єкт і предмет дослідження, його мету та завдання, охарактеризовано методологічні засади, зазначено наукову новизну і практичне значення дослідження, наведено інформацію про апробацію його результатів.

У першому розділі «Огляд літератури та джерел» проаналізовано стан наукової розробки проблеми, здійснено огляд використаних джерел.

Наукові дослідження, присвячені окресленій нами проблематиці, відповідно до хронологічного принципу, а також методологічних підходів та завдань, які ставили перед собою дослідники, доцільно розподілити на кілька періодів: дорадянський (60-ті рр. ХІХ ст. - початок 20-х рр. ХХ ст.), радянський (початок 20-х - початок 90-х рр. ХХ ст.), сучасний (90-ті рр. XX ст. і до сьогодення).

Дорадянський період (60-ті рр. ХІХ ст. - початок 20-х рр. ХХ ст.) позначений появою великої кількості праць, присвячених вивченню загальних питань становлення та розвитку земств як органів місцевого самоврядування, теоретичних засад їхньої діяльності, а також практичній роботі Иорданский Н. И. Земский либерализм / Н. И. Иорданский. - [2-е изд.]. - [СПб.], 1906. - 72 с.; Безобразов В. П. Земские учреждения и самоуправление / В. П. Безобразов. - М., 1874. - 52 с.; Приклонский С. А. Очерки самоуправления земского, городского и сельского / С. А. Приклонский. - СПб., 1886. - 380 с.; Авчинников А. Г. Пятидесятилетие земства. 1864-1914 / А. Г. Авчинников. - Екатеринослав, 1914. - 32 с.; Брод А. К пятидесятилетию земских учреждений 1864 - 1914 / А. Брод. - Б.м., б.г. - 34 с.; Львов Г. Е. Наше земство и 50 лет его работы / Г. Е. Львов, Т. И. Полнер. - М., 1914. - 60 с.; Белоконский И. П. Самоуправление и земство / И. П. Белоконский. - Ростов-на-Дону, 1905. - 36 с.; Френкель З. Г. Основной неразрешенный вопрос земской медицины / З. Г. Френкель // Юбилейный земский сборник 1864-1914 / [под ред. Б. Б. Веселовского и З. Г. Френкеля]. - СПб., 1914. - С. 412-428; Кауфман А. А. Земская статистика / А. А. Кауфман // Юбилейный земский сборник 1864-1914 / [под ред. Б. Б. Веселовского и З. Г. Френкеля]. - СПб., 1914. - С. 260-291; Хижняков В. В. Кооперация и земство / В. В. Хижняков // Юбилейный земский сборник 1864-1914 / [под ред. Б. Б. Веселовского и З. Г. Френкеля]. - СПб., 1914. - С. 342-358. . Першим працям, автори яких торкалися питання продовольчого забезпечення населення, притаманна певна ідеалізація діяльності земських установ у цій сфері Кошелев А. И. Голос из земства / А. И. Кошелев. - М., 1869. - 170 с.. Більш об'єктивно ставився до земської діяльності в продовольчій сфері автор праці «В захолустье и столице» - Скалдін, який звинуватив земства в надмірному затягуванні видачі продовольчих позичок та звернув увагу на «слабкі місця» сільської хлібозапасної системи: кругову поруку, мізерний розмір продовольчої позички Скалдин. В захолустье и в столице / Скалдин. - СПб., 1870. - 451 с.. Князь О. Васильчиков вважав за необхідне не відокремлювати сферу «народного продовольства» від сфери «громадської опіки», зазначаючи, що подібний підхід, тобто розподіл цих двох напрямків земської діяльності, закріплений законодавством, є помилковим, оскільки вони мають одну спільну мету - надати допомогу нужденним Васильчиков А. О самоуправлении. Сравнительный обзор русских и иностранных земских и общественных учреждений: в 3 т. / А. Васильчиков. - СПб., 1869-1871. - Т. 1. - 1869. - 477 с.. Впродовж 70-80-х рр. ХІХ ст. з'явилась низка праць, автори яких наголошували на необхідності проведення продовольчої реформи, а також вживанні заходів, здатних покращити економічне становище населення Мордовцев Д. Л. Десятилетие русского земства 1864-1875 / Д. Л. Мордовцев. - СПб., 1877. - 374 с.; Скалон В. Ю. Земские вопросы. Очерки и обозрения / В. Ю. Скалон. - СПб., 1882. - 235 с.; Каблуков Н. Очерк истории русского законодательства по обеспечению народного продовольствия / Н. Каблуков // Юридический вестник. - 1890. - Т. ХІІ. - С. 527-560.. Головна увага авторів праць, що з'являються після неврожайного 1891 р., була прикута до пошуку засад, на основі яких мало відбуватися реформування системи продовольчого забезпечення населення Карышев Н. Продовольственное дело и сельскохозяйственное страхование / Н. Карышев // Русское богатство. - 1893. - № 1 (январь). - С. 1-23; Голубев П. Народное продовольствие и подать / П. Голубев // Русская мысль. - 1895. - Т. VI. - С. 84-107; Його ж. Общественный продовольственный сбор и выдача безвозвратных пособий / П. Голубев // Вестник Европы. - 1893. - Т. ІІІ. - С. 96-137; Воропонов Ф. Наша продовольственная система / Ф. Воропонов // Вестник Европы. - 1891. - Т. І. - С. 172-185.. Даючи оцінку земській діяльності в продовольчій сфері, одні дослідники намагалися виправдати її в очах громадськості, пояснити, що ситуація, із якою зіштовхнулося суспільство 1891 р., була закономірністю, а не випадковістю Белоконский И.П. Земство и народное продовольствие / И. П. Белоконский // Северный вестник. - 1892. - № 3 (март). - С. 7-25., інші - відмовлялися виправдовувати бездіяльність земських установ у продовольчій сфері, наголошуючи на відсутності між ними єдності та надмірному захопленні не практичним, а теоретичним боком справи Леонтович Ф. И. Голодовки в России до конца прошлого века / Ф. И. Леонтович // Северный вестник. - 1892. - № 3. - С. 47-76.. Крім того, в 90-х рр. з'являються праці узагальнюючого характеру з історії продовольчої системи Ск. Продовольствие народное / Ск. // Энциклопедический словарь. Изд. Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. - СПб., 1898. - Т. ХХV. - С. 354-361; Исторический обзор правительственных мероприятий по народному продовольствию в России: в 2 ч. - СПб., 1892. - Ч. І. - 1892. - 277 с.; Сазонов Г. П. Обзор деятельности земств по народному продовольствию. (1865-1892 гг.): в 2 т. / Г. П. Сазонов. - СПб., 1893. - Т. ІІ. - 1893. - 494 с.; Карышев Н. Земские ходатайства 1865-1884 гг. / Н. Карышев. - М., 1900. - 272 с..

Після вилучення продовольчої справи із компетенції земств історіографічний простір заповнюється новими працями, автори яких ставлять собі за мету довести хибність цього кроку держави Сухоплюев И. К. Почему продовольственное дело было изъято из ведения земства? / И. К. Сухоплюев // Земский сборник Черниговской губернии. - 1906. - № 5 (май). - С. 86-123; Його ж. Неприспособленность крестьянских учреждений к заведыванию продовольственным делом / И. К. Сухоплюев // Земский сборник Черниговской губернии. - 1906. - сентябрь. - С. 59-116. та критикують її діяльність у продовольчій сфері Ермолов А. С. Наши неурожаи и продовольственный вопрос: в 2 ч. / А. С. Ермолов. - СПб., 1909. - Ч. ІІ. - 1909. - 220 с; Толстой П. Продовольственное дело / П. Толстой // Юбилейный земский сборник 1864-1914 / [под ред. Б. Б. Веселовского и З. Г. Френкеля]. - СПб., 1914. - С. 292-322.. На початку ХХ ст. тематика досліджень з історії продовольчого питання розширюється за рахунок появи праць, присвячених огляду загальноросійського продовольчого законодавства Благовещенский В. П. Очерк истории русского законодательства по обеспечению народного продовольствия / В. П. Благовещинский // Земский сборник Черниговской губернии. - 1905. - № 1 (январь). - С. 40-84; Його ж. Очерк истории русского законодательства по обеспечению народного продовольствия / В. Благовещинский // Земский сборник Черниговской губернии. - 1905. - № 2 (февраль). - С. 50-103., питанню видачі земствами селянству дрібного кредиту під заставу хлібу Стахович А. Мелкий кредит под хлеб и участие в нем земства / А. Стахович // Земское дело. - 1910. - № 13 -14. - С. 1106-1117., організації громадських робіт як засобу, здатного надати населенню додаткову допомогу під час неврожаю Клинчин Ф. Общественные работы, как мера борьбы с последствиями неурожая / Ф. Клинчин. - СПб., 1912. - 24 с.; Гаген В. А. Земство и общественные работы. (Из журнала «Трудовая Помощь» Март, 1905 г.) / В. А. Гаген. - СПб., 1905. - 33 с.; Зноско-Зборовский. Общественные работы как средство предотвращать голод / Зноско-Зборовский // Земское дело. - 1913. - № 8. - С. 639-645; Константинов Л. Земство и общественные работы / Л. Константинов // Земское Дело. - 1915. - № 10. - С. 636-641; Шингарев А. Продовольственный вопрос и голод / А. Шингарев // Земское Дело. - 1911. - № 23. - С. 1581-1584., обговоренню проекту нового Продовольчого статуту Толстой П. Правительственный «проект положения о мерах помощи населению в случае неурожая» перед судом современной России / П. Толстой // Земское дело. - 1910. - № 10. - С. 745-752; Його ж. Правительственный «проект положения о мерах помощи населению в случае неурожая» перед судом современной России / П. Толстой // Земское дело. - 1910. - № 11-12. - С. 956-965; Талинский. Новый продовольственный устав / Талинский // Земское Дело. - 1913. - № 7. - С. 561-569; Клинчин Ф. Проект продовольственного устава / Ф. Клинчин // Земское дело. - 1913. - № 11-12. - С. 839-844.. 1909 р. з'являється другий том «Истории земства за 40 лет» Б. Веселовського, один із розділів якого присвячений діяльності земських установ у продовольчій сфері. Дослідник узагальнив увесь попередній матеріал із цієї проблеми та дійшов висновку, що діяльність земських установ із продовольчого забезпечення населення була менш продуктивною порівняно з іншими напрямками їхньої роботи Веселовский Б. Б. История земства за сорок лет: в 4 т. / Б. Б. Веселовский. - СПб., 1909-1911. - Т. 2. - 1909. - 724 с.. Також необхідно звернути увагу на праці описово-статистичного характеру, присвячені Чернігівській губернії, які стали в нагоді при розкритті теми нашого дослідження. Серед них - дослідження М. Домонтовича Домонтович М. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами генерального штаба. Черниговская губерния / М. Домонтович. - СПб., 1865. - 686 с., О. Русова Русов А. А. Описание Черниговской губернии: в 2 т. / А. А. Русов. - Чернигов, 1898-1899. - Т. 1. - 1898. - 437 с.; Т. 2. - 1899. - 377 с. , Г. Єсимонтовського Есимонтовский Г. Н. Описание Суражского уезда Черниговской губернии / Г. Н. Есимонтовский // Земский сборник Черниговской губернии. - 1882. - № 1 (январь). - С. 185-252., В. Хижнякова Хижняков В. М. Обзор развития деятельности Черниговского уездного земства за 50 лет / В. М. Хижняков. - М., 1916. - 114 с.; Хижняков В. М. Из истории Черниговского земства (К земскому юбилею) / В. М. Хижняков // Земское дело. - 1914. - № 4. - С. 285-289..

Здійснюючи огляд наукових праць радянського періоду (початок 20-х -початок 90-х рр. ХХ ст.), необхідно зазначити, що радянська історіографія протягом тривалого часу доволі прохолодно ставилася до земських установ, вважаючи їх діяльність такою, що абсолютно не відповідала інтересам трудящого народу. Лише наприкінці 50-х рр. у принципово нових умовах радянської історичної дійсності стало можливим вивчення проблем, які протягом тривалого часу залишалися «за кадром». Історіографічний простір у 60-80-х рр. був заповнений дослідженнями, присвяченими аналізу законодавчої бази діяльності земських установ Гармиза В. В. Подготовка земской реформы 1864 года / В. В. Гармиза. - М., 1957. - 264 с.; Захарова Л. Г. Земская контрреформа 1890 г. / Л. Г. Захарова / [под ред. проф. П. А. Зайончковского]. - М., 1968. - 178 с. , а також земського ліберального руху Пирумова Н. М. Земское либеральное движение: социальные корни и эволюция до начала ХХ в. / Н. М. Пирумова. - М., 1977. - 288 с.; Корнійчук Л. Я. Суспільно-економічна думка на Україні в 70-х роках ХІХ ст. / Л. Я. Корнійчук - К., 1971. - 252 с.; Волощенко А. К. Нариси з історії суспільно-політичного руху на Україні в 70-х - на початку 80-х років ХІХ ст. / А. К. Волощенко. - К., 1974. - 221 с.. В цей час активно розробляється регіональна тематика практичної діяльності земських установ Маскина А. С. Социальный состав и деятельность Таврического земства в 1866 - 1890 гг. / А. С. Маскина // Вестник Московского университета. Серия 8. История. - 1980. - № 6. - С. 40-52.. Частково торкалися продовольчої проблеми в контексті своїх наукових інтересів В. Гарміза Гармиза В. В. Подготовка земской реформы 1864 года / В. В. Гармиза. - М., 1957. - 264 с., Г. Герасименко Герасименко Г. А. Земское самоуправление в Росси / Г. А. Герасименко. - М., 1990. - 264 с. , а також вчені, що займалися історією російського селянства Дружинин Н. М. Государственные крестьяне и реформа П. Д. Киселева: в 2 т. / Н. М. Дружинин. - М., 1958. - Т. 2. - 1958. - 619 с.; Першин П. Н. Аграрная революция в России. Историко-экономическое исследование: в 2 кн. / П. Н. Першин. - М., 1966. - Кн. 1. - 1966. - 500 с.; Анфимов А. М. Экономическое положение и классовая борьба крестьян Европейской России 1881-1904 гг. / А. М. Анфимов. - М., 1984. - 231 с.. Окремі аспекти продовольчого курсу держави під час Першої світової війни та його вплив на сільське населення знайшли висвітлення в працях М. Кондратьєва Кондратьев Н. Д. Рынок хлебов и его регулирование во время войны и революции. - М., 1991. - 487 с., О. Погребінського Погребинский А. П. Сельское хозяйство и продовольственный вопрос в России в годы первой мировой войны / А. П. Погребинский // Исторические записки. - Вып. 31. - М., 1950. - С. 37-60., О. Анфімова Анфимов А. М. Российская деревня в годы первой мировой войны / А. М. Анфимов. - М., 1962. - 383 с. , Т. Кітаніної Китанина Т. М. Война, хлеб и революция. (Продовольственный вопрос в России. 1914 - октябрь 1917 г.) / Т. М. Китанина. - Л., 1985. - 384 с., В. Лаверичева Лаверычев В. Я. Государственно-монополистические тенденции при организации продовольственного дела в России (1914 - февраль 1917 г.) / В. Я. Лаверычев // Исторические записки. - М., 1978. - Т. 101. - С. 100-159..

З проголошенням незалежності України став можливим відхід від жорстких засад марксистсько-ленінської методології, що, в свою чергу, відкрило шлюзи для появи нових праць, звільнених від ідеологічних штампів минулого. На сучасному етапі (90-ті рр. ХХ ст. і до сьогодення) здійснюється вивчення загальної історії земських установ, їх правової природи, земського лібералізму, а також тривають регіональні дослідження різнопланової земської діяльності. Перший напрямок представлений, передовсім, роботами А. Катренка, В. Мойсієнка Катренко А. М. Демократичний рух в Україні 70 - 80-х рр. ХІХ ст. / А. М. Катренко, В. М. Мойсієнко. - Черкаси, 1994. - 59 с., О. Редькіної Редькіна О. А. Земства Лівобережної та Південної України як органи місцевого самоврядування та осередки ліберального руху в другій половині ХІХ - початку ХХ століття / О. А. Редькіна. - К., 2008. - 192 с. , другий - дисертаційними дослідженнями, які охоплюють широкий спектр культурно-освітніх та соціально-економічних питань, вирішенням яких займалися земські установи Курченко В. В. Діяльність земств України у розвитку освіти (1864-1914 роки): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / В. В. Курченко. - Харків, 1998. - 16 с.; Рубан Н. М. Розвиток земської медицини в Україні (1865- 1914 рр.): дис. …кандидата історичних наук: 07.00.01 / Рубан Надія Миколаївна. - Донецьк, 2004. - 253 с.; Стецюк В. Б. Земства Правобережної України в період Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / В. Б. Стецюк. - Чернівці, 2009. - 20 с.. Деякі аспекти продовольчого питання були розглянуті в працях О. Обметко Обметко О. М. Соціально-економічна діяльність земств в Україні (середина 60-х - 90-х років ХІХ ст.): дис. …кандидата історичних наук: 07.00.01 / Обметко Оксана Миколаївна. - К., 2002. - 204 арк. та С. Горохова Горохов С. В. Соціально-економічна діяльність земств Харківської та Чернігівської губерній наприкінці ХІХ ? на початку ХХ століття: дис. …кандидата іст. наук: 07.00.01 / Горохов Сергій Вікторович. - К., 2008. - 218 с., присвячених соціально-економічній діяльності земств. До питання продовольчого забезпечення населення земськими установами в різні конкретно-історичні періоди в контексті своїх наукових інтересів зверталися С. Поляруш Поляруш С. І. Становлення і діяльність органів державної опіки та громадської благодійності на Лівобережній Україні (1775-1918 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / С. І. Поляруш. - К., 1996. - 17 с., Н. Шапошнікова Шапошнікова Н. О. Продовольче становище в Україні в роки Першої світової війни: дис. …кандидата іст. наук: 07.00.01 / Шапошнікова Наталія Олександрівна. - К., 1999. - 194 с. , О. Реєнт, О. Сердюк Реєнт О. П. Перша світова війна і Україна / О. П. Реєнт, О. В. Сердюк. - К., 2004. - 480 с.. Аналізу становища українського селянства в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. присвячені праці О. Михайлюка Михайлюк О. В. Селянство України в перші десятиліття ХХ ст.: Соціокультурні процеси: Монографія / О. В. Михайлюк. - Дніпропетровськ, 2007. - 456 с. та Ю. Присяжнюка Присяжнюк Ю. Українське селянство Наддніпрянської України: соціоментальна історія другої половини ХІХ - початку ХХ ст. - Черкаси, - 2007. - 640 с. . У цілому науковці позитивно оцінюють роботу органів самоврядування в продовольчій сфері.

У пострадянський період розпочинається і триває до цього часу активна робота в напрямку дослідження історії та практичної діяльності земських установ Чернігівської губернії Гапієнко А. З історії розвитку чернігівської земської статистики / А. Гапієнко // Сіверянський літопис. - 1997. - № 1-2. - 49-65; Мекшун Л. Роль чернігівської земської статистики кінця ХІХ - початку ХХ ст. у проведенні облікових досліджень в Чернігівській губернії / Л. Мекшун // Сіверянський літопис - 2000. - № 3. - С. 178-180; Нітченко А. Земства Чернігівщини у період революції 1917 року / А. Нітченко // Сіверянський літопис. - 2001. - № 4. - С. 97-101; Гандиш А. Діяльність Чернігівського земства по поліпшенню родючості ґрунтів губернії у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття / А. Гандиш, П. Пиріг // Сіверянський літопис. - 2000. - № 5. - С. 93-97; Студьонова Л. В. Чернігівське повітове земство. Сторінки історії / Л. В. Студьонова. - Ніжин, 2003. - 88 с.. На сучасному етапі увага дослідників зосереджується на вивченні основних віх життя та громадської діяльності відомих земських діячів Чернігівської губернії - Ф. Уманця Половець В.М. Федір Михайлович Уманець (1841-1917 рр.) / В. М. Половець. - Чернігів, 2006. - 146 с., В. Варзара Мекшун Л. Батько промислової статистики (До 150-річчя з дня народження В. Є. Варзара, видатного представника чернігівської земської статистики) / Л. Мекшун // Сіверянський літопис. - 2001. - № 2. - С. 141-143. та ін. У цьому контексті слід особливо відмітити праці О. Рахна, присвячені головам Чернігівської губернської земської управи Рахно О. Я. Перший голова Чернігівської губернської земської управи К. Є. Троцина / О. Я. Рахно // Література та культура Полісся. - Ніжин, 2007. - Вип. 35. - С. 152-157; Його ж. Голова Чернігівської губернської земської управи В. М. Хижняков: віхи життя та громадської діяльності / О. Рахно // Сіверянський літопис. - 2007. - № 5. - С. 110-115. .

Огляд наукової літератури буде неповним без аналізу праць зарубіжних учених. Так, стаття К. Мацузато присвячена аналізу сільської хлібозапасної системи в Росії. Цікавим є спостереження дослідника про те, що Продовольчий статут 1834 р. абсолютно не відповідав характеру земських установ, а відтак останні не протестували проти скорочення своїх повноважень 1900 р., коли продовольча справа була вилучена з їхнього відання Мацузато К. Сельская хлебозапасная система в России 1864-1917 годы / К. Мацузато // Отечественная история. - 1995. - № 3. - С. 185-197.. Доволі несподіваною, з огляду на результати нашого дослідження, виявилася точка зору на сільську хлібозапасну систему Є. Яковлєва, який, дослідивши вплив надзвичайних ситуацій на повсякденне життя населення Тамбовської губернії другої половини ХІХ - на початку ХХ ст., зробив висновок про те, що сільська хлібозапасна система в Тамбовській губернії «в цілому функціонувала надійно» Яковлев Е. В. Влияние чрезвычайных ситуаций на повседневную жизнь населения Тамбовской губернии второй половины ХІХ - начала ХХ вв. и деятельность властей и общественности по их предотвращению и преодолению последствий: автореф. дис. на присуждение науч. степени канд. ист. наук: спец. 07.00.02 «История» / Е. В. Яковлев. - Тамбов, 2004. - 15 с..

Отже, обрана нами дослідницька проблема в історичній літературі висвітлена фрагментарно. Значну увагу дослідники приділяли загальнотеоретичним основам сільської хлібозапасної системи. Комплексне дослідження, яке б стосувалося практичної діяльності земських установ із продовольчого забезпечення населення на рівні Чернігівської губернії наразі відсутнє.

Джерельна база роботи складається з комплексу писемних джерел, які поділяються на два роди: документальні (законодавчі та нормативні акти, циркуляри, накази, діловодні документи органів державної вищої та місцевої влади, земських установ, статистичні джерела) та наративні джерела (мемуари, спогади, періодична преса).

З метою відтворення законодавчої бази діяльності земських установ у напрямку продовольчого забезпечення населення було опрацьовано значну кількість законодавчих та нормативних актів. Перш за все, було опрацьовано Положення про губернські та повітові земські установи 1864 р. Высочайше утвержденное Положение о губернских и уездных учреждениях от 1 января 1864 года // Полное собрание законов Российской империи. - Собрание ІІ. - Т. ХХХІХ. - Отделение первое. - СПб., 1867. - № 40457. та 1890 р. Высочайше утвержденное Положение о губернских и уездных учреждениях от 12 июня 1890 года // Полное собрание законов Российской империи. - Собрание ІІІ. - Т. Х. - Отделение первое. - СПб., 1893. - № 6927. , Тимчасові правила із забезпечення продовольчих потреб сільських обивателів 1900 р. Высочайше утвержденные, 12 июня 1900 года, Временные Правила по обеспечению продовольственных потребностей сельских обывателей // Сборник правил по обеспечению народного продовольствия / [cост. Г. Г. Савич]. - СПб., 1900. - Выпуск первый. - С. 431-452., за якими було вилучено механізм видачі-повернення продовольчих позичок із земської компетенції, Продовольчі статути, які конкретизували деталі законодавчої бази та надавали змогу простежити її динаміку Устав о народном продовольствии // Свод законов Российской империи, издания 1857 года. - СПб., 1857. - Т. ХІІІ. - С. 1-163; Правила устава о обеспечении народного продовольствия (т. ХІІІ, изд. 1889 г.) // Положение о земских учреждениях 12 июня 1890 года и дополнительные к нему постановления об отдельных отраслях деятельности земства. [cост. Н. Воеводский и барон Ю. Икскуль] - СПб., 1890. - С. 243-273; Устав о обеспечении народного продовольствия // Свод законов Российской империи. - СПб., 1892. - Т. XIII. - С. 1-106., а також численні урядові накази та циркуляри, значна кількість яких зберігається у фондах Російського державного історичного архіву в м. Санкт-Петербурзі (далі - РДІА) (Ф. 1287), Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (далі - ЦДІАК України) (Ф. 442, 1191, 1439), Державного архіву Чернігівської області (далі - ДАЧО) (Ф. 145, 147).

Щодо діловодних документів органів вищої влади, то були використані стенографічні звіти Державної Думи Російської імперії, які дають уявлення про особливості проведення продовольчої кампанії 1907 р. Государственная Дума. Второй созыв. Стенографические отчеты. 1907 год. Сессия вторая. Том II. Заседания 31-53 (с 1 Мая по 2 июня). - СПб., 1907. - 1609 с., службові записки, складені державними чиновниками щодо соціально-економічного розвитку Чернігівської губернії Вебер К. Положение земледелия в Черниговской губернии / К. Вебер // Карманная справочная книжка на 1896/7 год, с рисунками, чертежами, таблицами в тексте, календарем и адрес-календарем. - Чернигов, 1896. - С. 129-181.. Також використовувалися діловодні документи місцевих органів влади, зокрема, листування Чернігівського губернського у селянських справах присутствія з Міністерством внутрішніх справ, а також повітовими мировими посередниками щодо стану громадських хлібозапасних магазинів (ДАЧО, Ф. 143). Паралельно було опрацьовано протоколи засідань та листування з різними суб'єктами продовольчої справи Чернігівського губернського присутствія - установи, яка з 1900 р. мала слідкувати за продовольчим забезпеченням сільського населення (ДАЧО, Ф. 147), а також рапорти та звіти земських начальників про стан хлібозапасних магазинів сільського населення (ДАЧО, Ф. 195, 128, 147).

Значна частина фактичного матеріалу була запозичена з оглядів чернігівських губернаторів, у яких йшлося про стан хлібозапасних магазинів, грошових капіталів сільських громад, губернського продовольчого капіталу, а також динаміку витрат натуральних та грошових ресурсів протягом року. Крім того, були використані звіти чернігівських губернаторів про соціально-економічне становище Чернігівської губернії в цілому та стан продовольчих ресурсів сільського населення зокрема (ЦДІАК України, Ф. 442, Ф. 1191).

Однак найбільшу цінність для написання дисертаційного дослідження становлять журнали засідань як губернських, так і повітових земських зборів, стенографічних звітів їхніх засідань, важливість яких полягає в тому, що вони дозволяють з'ясувати ставлення земських гласних до продовольчої проблеми та виявити, які шляхи її вирішення вони пропонували, простежити еволюцію поглядів земських діячів щодо вирішення продовольчого питання. Крім того, було проаналізовано значну кількість звітів губернської та повітових земських управ.

У роботі були використані статистичні джерела, представлені, насамперед, «Календарями Черниговской губернии», статистичними матеріалами К. Г. Воблого, що зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Ф. ХХХVIII), які дають уявлення про демографічну ситуацію в Чернігівській губернії, а також «Материалы для оценки земельных угодий, собранные экспедиционным способом Статистическим Отделением при Черниговской Губернской Земской Управе» Материалы для оценки земельных угодий, собранные экспедиционным способом Статистическим Отделением при Черниговской Губернской Земской Управе. - К., 1877. - Т. ІІ. Борзнянский уезд. - 131 с., що стосувалися Борзнянського, та «Материалы для оценки земельных угодий, собранные Черниговским статистическим отделением при губернской земской управе» Материалы для оценки земельных угодий, собранные Черниговским статистическим отделением при губернской земской управе. - Чернигов, 1883. - Т. ІХ. Суражский уезд. - 110 с. - Суразького повітів.

В якості джерела використовувалися такі періодичні видання, як «Земский сборник Черниговской губернии», «Черниговская земская неделя», «Черниговская земская газета», «Селянин», «Нежинец», «Черниговские губернские ведомости», «Земское дело», «Вестник Европы», «Русская мысль», «Северный вестник», «Земство», «Известия общеземской организации».

Не менш важливим джерелом для дослідження проблеми виступає мемуарна література. В роботі нами було використано спогади князя Б. Васильчикова Васильчиков Б., князь. Воспоминания / князь Б. Васильчиков. - М., 2003. - 271 с., Д. Шипова Шипов Д. Н. Воспоминания и думы о пережитом / Д. Н. Шипов. - М., 1918. - 592 с., а також місцевих громадських діячів - І. Петрункевича Петрункевич І. На Чернігівщині (Уривки із спогадів громадського діяча кінця ХІХ - початку ХХ ст.) / І. Петрункевич. - Чернігів, 2009. - 256 с., А. Верзилова Верзилов А. Чернігівська українська громада: Спогади / А. Верзилов, М. Грінченкова // Чернігів і Північне Лівобережжя. Огляди, розвідки, матеріали / [під ред. М. Грушевського]. - К., 1928. - С. 463-487., В. Хижнякова Хижняков В. М. Воспоминания земского деятеля / В. М. Хижянков. - Пг., 1916. - 251 с., В. Варзара Варзар В. Воспоминания старого статистика / В. Варзар. - Ростов-на-Дону, 1924. - 22 с.. Крім того, були опрацьовані публіцистичні праці В. Міхневича Михневич В. Черные дни. Из поездки по шести губерниям, пострадавшим от неурожая, в конце 1891 года. Наблюдения и заметки / В. Михневич. - СПб., 1892. - 290 с., Є. Шмурла Шмурло Е. Голодный год (1898-1899). Письма в «С.-Петербургские Ведомости» / Е. Шмурло. - М., 1900. - 198 с. та ін. Таким чином, джерельна база дослідження є достатньо репрезентативною і дозволяє прослідкувати основні напрямки діяльності земських установ Чернігівської губернії з продовольчого забезпечення населення, виокремити її етапи та зробити обґрунтовані висновки.

У другому розділі «Продовольче забезпечення населення в діяльності земських установ Чернігівської губернії у другій половині ХІХ ст.» з'ясовуються особливості надання продовольчої допомоги населенню під час неврожайних років у дореформений період, аналізується діяльність повітових та губернського земств у цьому напрямку. Доведено, що діяльність земських установ у продовольчій сфері на відміну від інших напрямків земської діяльності починалася не на порожньому місці. На момент передачі продовольчої справи до земського відання вже існувала сільська хлібозапасна система, організаційні принципи якої склалися ще в дореформений період. Продовольча система, основними елементами якої було накопичення населенням продовольчих ресурсів та їх використання у випадку необхідності, була шаблонною, не враховувала соціально-економічних показників розвитку того чи іншого регіону, ступінь матеріальної забезпеченості населення. Однак держава не визнала за необхідне змінити організаційні принципи сільської хлібозапасної системи, автоматично «перетягнувши» їх у пореформений період. Перед земцями були сформульовані конкретні завдання в продовольчій сфері, однак не надано достатніх повноважень для того, аби їхнє виконання стало можливим. До того ж, їхня діяльність була занадто регламентованою. На відміну від інших галузей свого господарства земці, розвиваючи заходи, спрямовані на покращення продовольчого забезпечення населення, були скуті морально застарілим законодавством.

Повітові земські установи мали, передусім, встановити контроль за натуральними припасами та грошовими капіталами сільської громади, впорядкувати спорадичний процес видачі продовольчих позичок. Однак знайти спільну мову з сільською громадою - юридичною власницею продовольчих ресурсів - їм не вдалося. Можна припустити, що стан продовольчих ресурсів сільської громади більшою мірою залежав не стільки від земців, скільки від рівня матеріального добробуту та свідомості її членів, хоча й применшувати важливість впливу земських установ на загальну постановку продовольчої справи також було б помилковим. Всі земські спроби (капіталізація, удосконалення процесу видачі позичок і т.д.), звичайно, в межах дозволеного, вдосконалити сільську хлібозапасну систему, незважаючи на те, чи виявилися вони вдалими, чи ні, були свідченням їхньої зацікавленості в успішному вирішенні продовольчого питання. Щодо Чернігівського губернського земства, то його діяльність із надання продовольчої допомоги населенню за рахунок губернського продовольчого капіталу носила на собі відбиток формалізму. Чернігівське губернське земство не мало безпосереднього контакту з сільським населенням, було віддаленою установою, яка мала справу, насамперед, із паперовою роботою. Незважаючи на те, що законодавство надало право губернським земським установам дублювати дії повітових земських установ у продовольчій сфері, скористатися ним вони не поспішали. До 90-х рр. Чернігівське губернське земство здійснювало автоматичну видачу позичок на вимогу повітових земств, не переймаючись їхнім поверненням, у результаті чого губернський продовольчий капітал Чернігівського губернського земства на 1900 р. значно зменшився (показово, що в усіх інших губерніях Російської імперії спостерігалося його поступове зростання). На губернському рівні земці так і не наважилися створити всестановий земський продовольчий капітал, вважаючи що боротися з наслідками неврожаю мало, насамперед, сільське населення. Крім того, на рівні губернії так і не було створено систему продовольчого забезпечення населення, а зв'язок із повітовими земствами був формальний. Непослідовність, прийняття в критичних випадках непопулярних рішень, які суперечили інтересам повітових земств, а також ігнорування того, що повіти були різними за своїм соціально-економічним розвитком, а відтак потребували індивідуального підходу у вирішенні продовольчого питання - так можна схарактеризувати діяльність Чернігівського губернського земства в продовольчій сфері. Розуміючи, що продовольча позичка не досягала своєї безпосередньої мети і ще більше погіршувала становище сільського населення, найкращим способом його продовольчого забезпечення губернське земство вважало закупівлю хліба та його продаж за прийнятними цінами.

У третьому розділі «Діяльність земських установ Чернігівської губернії з продовольчого забезпечення населення на початку ХХ ст.» аналізується їхня діяльність у умовах дії Тимчасових правил 1900 р. З'ясовується, що після видання Тимчасових правил від 12 червня 1900 р. діяльність земських установ відбувалася в принципово нових умовах. Функцію видачі продовольчих позичок було покладено на місцеві управлінські структури. Однак земства отримали право брати участь у роботі Чернігівського губернського присутствія та повітових з'їздів. Це було логічно, адже на момент видання Тимчасових правил саме земці мали значний досвід роботи в продовольчій сфері. Крім того, земству залишився широкий простір для здійснення соціально-економічних ініціатив. Аналіз діяльності Чернігівського губернського присутствія та повітових з'їздів продемонстрував нездатність державних установ до виконання того обсягу завдань, які були покладені на них урядом. У той же час земські установи Чернігівської губернії, звільнившись від обов'язку видачі продовольчих позичок населенню та зайвої регламентації, під час неврожайних років початку ХХ ст. із честю вийшли зі складної ситуації, організувавши завдяки активній співпраці з Загальноземською організацією, контакт із якою вдалося встановити під час російсько-японської війни, своєчасне постачання населення хлібом, а також надання йому благодійної допомоги. Надзвичайно результативно працював губернський комітет із надання благодійної допомоги.

Продовольче забезпечення сімей військовослужбовців під час російсько-японської війни здійснювалося в умовах конфронтації з офіційною владою. Вже 1904 р. відбулися перші сутички Чернігівського губернського земства з губернатором, причиною яких стало прагнення останнього взяти під свій контроль діяльність земців у напрямку продовольчого забезпечення сімей військовослужбовців. Перша світова війна продемонструвала нездатність урядових організацій, які зосередилися на продовольчому забезпеченні армії, подбати про інтереси цивільного населення. З огляду на це діяльність земських установ у напрямку постачання мешканців губернії продовольчими товарами та предметами першої необхідності ставала надзвичайно актуальною. Під час Першої світової війни земці або самостійно, або за допомогою уповноваженого Особливої наради з продовольства здійснювали закупівлю продовольчих товарів і предметів першої необхідності та розподіляли їх між населенням за допомогою громадських організацій - кооперативів. Крім того, земці приділяли увагу покращенню матеріального становища сімей військовослужбовців шляхом надання їм трудової допомоги, а також підтримці земських службовців та дитячого населення.

Здійснене відповідно до визначених завдань дослідження діяльності земських установ Чернігівської губернії з продовольчого забезпечення населення дозволило дійти таких висновків:

У діяльності земських установ Чернігівської губернії з продовольчого забезпечення населення можна виділити два періоди: перший - 1864 - 1900 рр. та другий - 1900 р. - початок ХХ ст. Такий поділ зумовлений тим, що в умовах надзвичайної актуальності питання продовольчого забезпечення сільського населення та малоефективної діяльності земських установ уряд шукає найбільш оптимальний механізм вирішення проблеми, а відтак 1900 р. вдається до реорганізації структури продовольчого забезпечення населення. Кожен із двох періодів характеризувався різними напрямками діяльності повітових та губернських земських установ у продовольчій сфері.

Перший період діяльності повітових земств Чернігівської губернії у продовольчій сфері був позначений їхнім прагненням адаптувати сільську хлібозапасну систему, отриману в «в спадок» від попередньої епохи, до нових конкретно-історичних умов. Завдання, які стояли перед земцями, полягали, насамперед, у збереженні натуральних та грошових ресурсів сільських громад за рахунок упорядкування процесу видачі та повернення продовольчих позичок. Паралельно з видачею продовольчої допомоги - основним напрямком діяльності земських установ - з метою унеможливлення хаотичної видачі позичок із хлібозапасних магазинів земські діячі вдаються до розгляду проектів, які передбачали створення ради спеціальних уповноважених від волості, проведення централізації хлібозапасних магазинів, надання філантропічній за своєю сутністю продовольчій позичці оборотного характеру, її індивідуалізацію. З метою збільшення продовольчих ресурсів сільських громад земці виявляють певну увагу до капіталізації їхніх натуральних припасів, а для вироблення ефективного механізму стягнення продовольчої заборгованості звертаються до розгляду питання про запровадження громадських оранок.

Діяльність Чернігівського губернського земства була спрямована на збереження губернського продовольчого капіталу та видачу позичок населенню за його рахунок у випадку нестачі місцевих продовольчих ресурсів. Однак, не приділивши належної уваги продовольчому питанню, не виробивши ефективний механізм повернення продовольчих позичок, губернські гласні вже в перші роки своєї діяльності необачно видали значну частину губернського продовольчого капіталу - основного джерела продовольчого забезпечення населення в неврожайні роки - селянам північних повітів Чернігівської губернії. Із цього моменту розпочалося катастрофічне зменшення губернського продовольчого капіталу, а боротьба з недоїмками та боргами перетворилася для земців на звичне явище. Розуміючи безперспективність видачі продовольчих позичок, які не досягали своєї мети, Чернігівське губернське земство дедалі більше переконувалося в необхідності у випадку форс-мажорних обставин закупівлі та розпродажу хліба населенню за прийнятними цінами, схилялося до думки про необхідність видачі продовольчих позичок виключно хлібом, незважаючи на те, що законодавство дозволяло вдаватися до таких дій лише у випадку виявлення сільськими громадами бажання отримати натуральну, а не грошову позичку.

Другий період діяльності земств у продовольчій сфері відбувався в умовах вилучення механізму видачі-повернення продовольчих позичок із відання земських установ згідно з Тимчасовими правилами 1900 р. Останніми земцям було завдано відчутного удару по їхньому престижу, однак звільнення земських установ від обов'язку слідкувати за станом хлібозапасних магазинів та видачею продовольчих позичок активізувало їхню діяльність у інших напрямках. На початок ХХ ст. припадає потужний сплеск земської активності в соціально-економічній сфері. Земці розглядають чимало проектів, метою яких було покращення матеріального добробуту сільського населення в цілому та вирішення продовольчої проблеми зокрема. Виправляючи помилки, допущені Чернігівським губернським присутствієм, повітовими з'їздами та земськими начальниками, під час неврожайних років 1907-1908 рр. земські установи Чернігівської губернії змогли організувати своєчасну закупівлю та продаж населенню хліба за прийнятними цінами. На початку ХХ ст. земці Чернігівської губернії приєднуються до Загальноземської організації й організовують за її підтримки надання благодійної допомоги населенню постраждалих від неврожаю місцевостей. В короткі терміни в губернії була створена мережа їдалень та хлібопекарень, які були для її мешканців принципово новим явищем.