Закарпаття та вплив угорського фактора на його політичний розвиток між двома світовими війнами (1918–1939 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

УДК 94 (477.87) "1918 / 1939"

Спеціальність 07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ЗАКАРПАТТЯ ТА ВПЛИВ УГОРСЬКОГО ФАКТОРА НА ЙОГО ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1918 - 1939 рр.)

Гиря

Володимир Іванович

Ужгород

2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі політології ДВНЗ "Ужгородський національний університет" Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор історичних наук, професор

Вегеш Микола Миколайович,

ДВНЗ "Ужгородський національний університет" МОН України,

завідувач кафедри політології

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор

Марчук Василь Васильович,

ДВНЗ "Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника" МОН України,

завідувач кафедри політології;

кандидат історичних наук

Міщанин Василь Васильович,

ДВНЗ "Ужгородський національний університет" МОН України,

доцент кафедри історії України

Захист відбудеться "17" грудня 2010 р. о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 61.051.04 Ужгородського національного університету за адресою: м. Ужгород, пл. Народна, 3, конференц-зал економічного факультету.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: м. Ужгород, вул. Капітульна, 6.

Автореферат розісланий " 12 " листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцент Токар М. Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На політичний розвиток міжвоєнного Закарпаття значний вплив мав угорський фактор, зумовлений активною діяльністю місцевих заполітизованих угорців та деяких змадяризованих громадян краю за безпосередньої підтримки урядових кіл Угорщини. Цей рух в історії отримав назву угорської іреденти.

Поняття "іредента" походить від італійського слова irredento, що означає у перекладі "незвільнений", "непозбавлений". Термін застосовують для визначення етнічного суспільно-політичного руху за приєднання всіх груп так званого розділеного народу навколо єдиного національного державного ядра, тобто возз'єднання всіх суміжних етнічних земель народу. А "іредентизм" буквально походить від італійського irredentismo - звільнення території, що знаходиться під чужим пануванням Поп И. Энциклопедия Подкарпатской Руси / Иван Поп. - Ужгород, 2006. - С. 198 - 199 ; http://uk.wikipedia.org/wiki/.

Залежно від того, чию сторону займають учасники подій пов'язаних з процесом іредентизму, він має неоднозначні характеристики: його можна ототожнювати з націоналізмом, екстремізмом, етнічною ксенофобією, сепаратизмом, тероризмом. Официальные правительства стран, на территории которых проживают ирриденты, зачастую относятся к ним как к потенциальным предателям («пятая колонна»), готовым в любое время переметнуться на сторону противника, особенно в период войн, межгосударственных конфликОфіційні уряди країн, на території яких проживають іредентські групи, найчастіше ставляться до них як до потенційних зрадників (звідси поняття "п'ята колона"), які готові у будь-який час перекинутися на бік противника, особливо в період воєн чи міждержавних конфліктів. Отже, термін "п'ята колона" взаємопов'язаний із розумінням іреденти. У широкому значенні цього слова її носіїв розуміють як диверсантів, саботажників і внутрішніх ворогів. А у вузькому значенні терміну - означення іноземної агентури, що діє на чужій території. Як правило, методами діяльності "п'ятої колони" є поширення паніки, здійснення саботажу, шпигунства і диверсій. Усі ці вище вказані пояснення повною мірою можна віднести до характеристики активності угорської іреденти на території міжвоєнного Закарпаття, що ми й доводимо нашим науковим дослідженням.

Досліджувана наукова тема носить значний актуальний зміст, оскільки звертає увагу на проблеми територіального, національного, етнополітичного та геополітичного конфлікту. Він хоч і не має практичного втілення в сьогоденні, однак його характер вказує на десятилітні корені територіальних претензій сусідніх держав щодо такого Карпатського регіону, як Закарпаття. Характер територіальних претензій сусідньої з Україною держави - Угорщини - щодо Закарпаття має давню історію. Пануючи на південних схилах Карпатських гір та в басейні річки Тиса, офіційні кола Угорщини впродовж багатьох століть здійснювали державотворчу діяльність нехтуючи тим фактом, що тут проживають покоління автохтонного слов'янського населення, яке відчувало етнонаціональну спорідненість із населенням по інший бік Карпат.

Утверджуючи в краї власну політику до початку ХХ ст., втративши після Першої світової війни свої східні землі в Карпатах, упродовж міжвоєнного періоду минулого століття Угорщина робила все, щоб завдяки внутрішніх і зовнішніх чинників повернути Закарпаття до свого складу.

Тому на досягнення цієї стратегічної мети офіційний Будапешт не шкодував ані матеріальних, ані людських ресурсів. Про масштаби цієї політики свідчить прискіплива увага до суспільного розвитку краю урядовців та парламентарів Угорщини, службовців та агентів міністерства зовнішніх справ, лідерів та активістів політичних партій, місцевих угорських лідерів та їхніх прихильників, підпільних та терористичних груп.

Міжвоєнне двадцятиріччя в історії Закарпаття є насиченим подіями значного політичного характеру. Після Першої світової війни розпалася Австро-Угорська монархія і на її теренах виникли нові суверенні держави. Дослідники розглядають виникнення трьох нових держав, а саме Угорщини, Чехословацької Республіки і Західно-Української Народної Республіки.

І хоча міжвоєнний період в історії Закарпаття вже досить добре вивчений і висвітлений, нами, однак, обрано малодосліджену тему про діяльність угорської іреденти на Закарпатті в міжвоєнний час, про вплив Угорщини на суспільно-політичний розвиток краю. При написанні даного дослідження ми використали чисельні архівні матеріали, багато з яких вперше вводиться в науковий обіг.

Актуальність даного дослідження полягає також у тому, щоб науково довести безпідставність твердження сучасних теоретиків неорусинства, які ставлять під сумнів належність краю до України, всіляко заперечують закономірність політичних процесів, що мали тут місце між двома світовими війнами. Використання автором джерельних матеріалів низки вітчизняних і зарубіжних архівів доводить всю безпідставність і псевдонауковість таких сепаратистських тлумачень.

Мета і завдання дослідження. Головною метою кандидатської роботи є комплексне дослідження політичного розвитку Закарпаття крізь призму українсько-угорсько-чехословацьких відносин упродовж міжвоєнного періоду і зокрема впливу так званого угорського фактора, покликаного відновити довоєнні (до Першої світової війни) стандарти міжнародної ситуації. Актуалізуються термінологічні основи понять "іредента", "п'ята колона", "ревізія", "реванш".

Поряд із основною метою дослідження можна назвати й чимало конкретних завдань, які стояли перед нами в ході наукового дослідження:

- проаналізувати внесок вітчизняних і зарубіжних істориків у дослідження поставленої проблеми, наголосити на питаннях, які вченими недостатньо вивчені, або не порушувалися зовсім;

- висвітлити перші кроки угорської іреденти на Закарпатті в 1918 - 1920 рр., яка особливо посилилась після входження краю до складу Чехословаччини;

- дати оцінку методам діяльності угорської іреденти в краї;

- простежити діяльність чехословацьких спецслужб в боротьбі проти угорських агентів, політичних лідерів та активістів проугорських партій і товариств;

- охарактеризувати терористичну активність у краї угорських і польських чисельних груп;

– дослідити ревізіоністську політику Угорщини стосовно Закарпаття в період надання краю автономії, а згодом проголошення незалежності Карпатської України;

– всебічно розширити фактографічну та джерельну базу дослідження, запропонувати ряд нових підходів і напрямів їх подальшого вивчення.

Об'єкт дослідження. Об'єктом вивчення та наукового аналізу дослідження є складність історичного розвитку Закарпаття у міжвоєнний період.

Предмет дослідження. Предметом наукового дослідження є характеристика умов суспільно-політичного розвитку Закарпаття в 1918 - 1939 рр. крізь призму безпосереднього руйнівного впливу на нього угорського іредентизму. У цьому контексті детальному аналізу підлягають наступні конкретні проблеми:

– особливості пошуку національної ідентичності місцевим населенням після закінчення Першої світової війни і перші кроки угорських іредентистів на території краю;

– форми і методи ревізіоністської політики Угорщини по відношенню до Закарпаття упродовж 20 - 30-х рр. ХХ ст.;

– кульмінація антиукраїнської діяльності угорської "п'ятої колони" в період Карпатської України, терористична активність напередодні окупації краю гортистською Угорщиною.

Методи дослідження. Під час дослідження автором дисертації використані загальнонаукові та спеціальні історичні методи дослідження. Методологічну основу дослідження, зокрема, складають принципи історизму, які дають можливість об'єктивно підійти до вивчення суспільних процесів, подій і фактів у міжвоєнній історії Закарпаття. У дисертаційній роботі також використано аналітичний, порівняльний, системний, конкретно-історичний і проблемно-хронологічний методи.

При аналізі впливу угорського фактора на суспільно-політичні процеси в Закарпатті було застосовано метод аналізу документів. Використовуючи системний підхід, об'єкт, що аналізується, розглядається як множина взаємопов'язаних елементів, що й дає результативну цілісність досліджуваної проблеми. Відповідно, структурно-функціональний підхід сприяє виділенню в об'єктах структурних елементів і визначенню їхньої ролі у системі.

Дана методологічна основа сприяє розкриттю комплексної проблеми в цілому й надає можливість повністю розкрити суть, характер і динаміку досліджуваного процесу.

Дане дослідження є багатоплановим, яке переплітається з цілим рядом конкретних дисциплін, зокрема, вітчизняною та всесвітньою історією, історією міжнародних відносин, історією Чехословаччини і Угорщини, історичним краєзнавством.

Хронологічні рамки дослідження. Хронологічні рамки дисертаційної роботи охоплюють період від 1918 р., коли розпалася Австро-Угорська монархія, до березня 1939 р., тобто до початку окупації Закарпаття військами гортистської Угорщини. Якщо на 1918 р. припадає початок угорської ревізіоністської політики на Закарпатті, то на кінець 30-х років - її апогей, кульмінація.

Територіальні межі дослідження охоплюють територію Закарпаття, яке в завершальний період Першої світової війни називали Руською крайною, а увійшовши до складу Чехословацької Республіки (1919 р.) отримало офіційну назву Підкарпатська Русь. З грудня 1938 р. на південно-східній території краю став використовуватися термін "Карпатська Україна", що був офіційно затверджений 15 березня 1939 р. У даному дисертаційному дослідженні, поряд із офіційними назвами, ми використовуватимо найпоширенішу, узагальнену історичну назву регіону - Закарпаття.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна дисертаційної проблеми визначається науково-методичною розробкою досліджуваної теми, її комплексним підходом до дослідження місця й ролі угорської іреденти в історії розвитку Закарпаття, її впливу на перебіг суспільно-політичних процесів у міжвоєнний період ХХ ст. На основі всебічного опрацювання джерельних приписів і критичної літератури, використавши аналітично-критичний підхід автором дисертаційного дослідження здійснено узагальнюючий аналіз спроб дестабілізації суспільного життя за допомогою підривної діяльності угорської агентури в краї.

Виходячи з вищенаведеного, наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що автором:

1. Зроблено узагальнюючий аналіз впливу на суспільний розвиток міжвоєнного Закарпаття угорського фактора, покликаного відновити територіальну цілісність Угорського королівства довоєнного періоду.

2. З'ясовано джерела і визначено особливості активної діяльності представників угорської іреденти в Закарпатті впродовж 1920 - 30-х рр.

3. Досліджено методи діяльності угорської агентури в Закарпатті.

4. Вивчено і проаналізовано партійні структури угорців у краї та їхню "реваншистську" спрямованість.

5. Простежено й дано оцінку характеру терористичної активності угорських груп у краї.

6. Досліджено в цілому ревізіоністську політику Угорщини стосовно Закарпаття у міжвоєнний період.

Інноваційний характер дисертаційної роботи полягає у комплексному дослідженні згубного впливу угорської іреденти на суспільно-політичний розвиток Закарпаття у міжвоєнний період.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення дослідження полягає в доведенні історичної правди в питанні впливу угорського фактора на стабільність в Карпатському регіоні і, зокрема на Закарпатті в міжвоєнну добу. Доведення історичної справедливості дасть можливість українцям і угорцям Закарпаття побороти неприязнь певних спільних дотиків у минулих відносинах та на основі сучасних порозумінь і компромісних рішень вибудовувати мирне співіснування й добросусідські відносини між державами. У цьому полягає й практична цінність дисертаційної роботи.

Такі погляди, на наше глибоке переконання, сприятимуть об'єктивному і системному розгляду проблеми. Здійснена наукова апробація й дослідницький матеріал можуть бути використані для підготовки навчальних спецкурсів із вітчизняної та регіональної історії, краєзнавства, а також задіяні при написанні методичних посібників, курсових та дипломних проектів.

Особистий внесок здобувача. Дослідження є самостійним науковим доробком дисертанта, виконаним на основі вітчизняних та зарубіжних архівних матеріалів, частина з яких уперше вводяться до наукового обігу, а також із використанням значної кількості історіографічного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовано на міжнародних і регіональних науково-практичних конференціях, а саме: міжнародній науково-практичній конференції "Ціна свободи й незалежності: трансформація політичних систем в країнах Центральної та Південно-Східної Європи до та після 1989 - 1991 рр." (Ужгород, 2006), Закарпатській обласній науково-методичній конференції до 70-ї річниці проголошення незалежності Карпатської України та з нагоди утворення першого українського кабінету міністрів на чолі з Августином Волошином 26 жовтня 1938 р. "Карпатська Україна в контексті українського державотворення" (Ужгород, 2008), міжнародній науково-практичній конференції "Країни Центрально-Східної Європи в модерну і постмодерну добу: теоретичні концепції й політичні реалії" (Ужгород, 2009), міжнародній науковій конференції "Карпатська Україна в контексті українського державотворення" (до 70-річчя проголошення незалежності Карпатської України) (Ужгород, 2009). Результати дисертаційного дослідження також обговорювалися на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету суспільних наук Ужгородського національного університету (2005 - 2010 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у одній монографії та чотирьох наукових публікаціях автора, вміщених у збірниках наукових праць зареєстрованих ВАК України.

Структура дисертації. Побудова дисертаційної структури зумовлена метою і завданнями наукового дослідження. Дисертація укладена на основі проблемно-хронологічного принципу і складається зі вступу, чотирьох розділів (по два підрозділи), висновків, списку використаних джерел (131 позиції архівних джерел). Обсяг основної частини дисертації без списку використаних джерел становить 175 сторінки (повний обсяг роботи - 205 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дисертантом обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, об'єкт і предмет, а також методологічна основа дослідження. Автором визначено хронологічні й територіальні межі дослідження, сформульовано його наукову новизну, вказано практичне значення роботи, а також форми апробації результатів дисертаційного дослідження. Коротко проінформовано про структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі - "Джерельна база та історіографія дослідження" - охарактеризовано архівні джерела, інші джерельні приписи та історіографічну базу дисертаційної роботи.

У першому підрозділі - "Аналіз джерел досліджуваної проблеми" - здійснена характеристика архівних джерел (в т.ч. опублікованих), прискіпливе опрацювання яких сприяло виявленню значної кількості свідчень іредентистської діяльності угорських представників владних інститутів, політичних партій та громадських організацій, духовенства, простих жителів тогочасного Закарпаття (Підкарпатської Русі), а також іноземних громадян (німців, англійців, угорців, поляків та ін.). Чисельні свідчення, що знаходяться в записах архівних фондів, говорять про активну й чітко підготовлену роботу різних представників громадсько-політичного спектру, спрямовану в двох пріоритетних напрямках. Перший із них - це бажання ускладнити інтеграцію крайових інститутів та простого населення до буденних реалій суспільного життя новоутвореної Чехословацької Республіки. Другий напрямок був спрямований на досягнення кінцевої мети - повернення території краю до складу Угорщини.

Значний пласт архівних матеріалів Державного архіву Закарпатської області (ДАЗО) сприяє можливості по-новому оцінити чимало питань досліджуваного комплексу проблем, зокрема пов'язаних як з умовами суспільно-політичного розвитку такого історичного регіону, як Закарпаття, так і конкретно з українсько-угорськими відносинами, впливом угорської іреденти на суспільні процеси. Особливий науковий інтерес у дослідженні пропонованої проблеми становлять матеріали фонду "Президія земського уряду Підкарпатської Русі в Ужгороді, м. Ужгород. 1928 - 1938 pp.". Тут знаходимо чисельну вибірку цінних документів, зібраних урядовцями про діяльність угорських партій на Закарпатті ДАЗО, ф. 2, Опис 1 «Президія земського уряду Підкарпатської Русі в Ужгороді, м. Ужгород. 1928 - 1938 pp.», on. 1, спр. 5 «Інформації про діяльність мадярської народної і мадярсько-християнської партій на Закарпатті, подані окружними урядами Президії Земського уряду в 1928 р. (9.07.1928 - 12.12.1928)», арк. 44 - 49., інформацій про засідання партійних конгресів Там само, оп. 1, спр. 32 «Інформації засідань та конгреса в м. Берегові соціал-демократичної партії на Закарпатті, прислані окружними урядами та поліцейськими комісаріатами Президії Земського уряду в Ужгороді за 1929 р. (5.02.1929 - 26.10.1929)», арк. 2 - 5., збори осередків угорських та русофільських політичних організацій Там само, оп. 1, спр. 7 «Інформації засідань Автономно-землеробського Союзу (партії), які відбулися на Закарпатті в 1928 р. (31.06.1928 - 22.12.1928)», арк. 1 - 15; оп. 1, спр. 34 «Діяльність і інформації засідань Автономної Земледільської партії (союзу) окружними урядами Президії Земського уряду на Закарпатті в 1929 р. (20.1.1929 - 26.10.1929)», арк. 3 - 9.. Значну роботу здійснили й поліцейські комісаріати, про слідкування яких за іредентистськими групами повідомлялося дуже часто. Архівні фонди зберігають інформаційні та аналітичні довідки окружних урядів та поліцейських комісаріатів Президії Земського уряду в Ужгороді Там само, оп. 1, спр. 44 «Інформації про засідання різних політичних партій, прислані поліцейським комісаріатом та окружними урядами президії Земського уряду Підкарпатської Русі в 1929 р.», арк. 78., переписки з Міністерством внутрішніх справ Там само, оп. 1, спр. 192 «Переписка з Міністерством внутрішніх справ, поліційними і окружними урядами по питанню діяльності земського, окружного та сільського представництв (вибори) (19.12.1931 - 13.02.1935)», арк. 34 - 67., поліційними і окружними урядами з питань діяльності угорських антидержавних товариств Там само, ф. 2 «Президія земського уряду Підкарпатської Русі в Ужгороді, м. Ужгород. 1928 - 1938 pp.», on. 1, спр. 60 «Переписка з Міністерством внутрішніх справ, поліційними і окружними урядами по питанню діячів угорських протидержавних товариств (список діячів) й інформації про діяльність організації угорських студентів в Чехословаччині (18.02.1929 - 11.01.1930)», арк.12 - 98., політичних партій Там само, оп. 1, спр. 315 «Переписка з Міністерством внутрішніх справ і поліційними урядами про діяльність «Угорської національної партії» на Підкарпатській Русі (10.09.1937 - 22.10.1938)», арк. 1 - 7., окремих діячів Там само, ф. 2 «Президія земського уряду Підкарпатської Русі в Ужгороді, м. Ужгород. 1928 - 1938 pp.», on. 2, спр. 34 «Листування з Міністерством внутрішніх справ, поліційними і жупанськими урядами про діяльність діячів політичних партій на Підкарпатській Русі (19 лютого 1928 - 26 квітня 1928)», арк. 102 - 139., угорських студентів ДАЗО, оп. 2, спр. 60 «Переписка з Міністерством внутрішніх справ, поліційними і окружними урядами по питанню діячів угорських протидержавних товариств (список діячів) й інформації про діяльність організації угорських студентів в Чехословаччині (18.02.1929 - 11.01.1930)», арк.38 -46. у Чехословаччині тощо. Нашу увагу привернули й інформації про чисельні засідання угорських національних партій Закарпаття, в яких містяться не тільки аналізи програмних документів відповідних партійних структур, а й стенограми засідань, вислови партійних активістів, їхні заклики Там само, оп. 1, спр. 208 «Переписка з поліційними і окружними урядами по питанню діяльності Угорської народної національної партії на Підкарпатській Русі (Інформації про засідання партії). І том (20.02.1935 - 28.05.1935)», арк. 1 - 67.. Про небезпеку діяльності угорської іреденти свідчать і матеріали, де знаходимо відгуки на загрозливі тенденції реалізації політики англійського лорда Ротермера, покликаної задовольнити реваншистські апетити післявоєнної Угорщини й знайти опору щодо її здійснення в колі крайових політиків Там само, оп. 2, спр. 54 «Інформаційні справи про політичне положення на Підкарпатській Русі за 1929 рік (4 березня 1929 - 10 квітня 1929)», арк. 2 - 29.. Архівні матеріали показують загрозливі масштаби поширення пропагандистської проугорської літератури Там само, оп. 2, спр. 450 «Листування з Міністерством внутрішніх справ, поліційними і окружними урядами по питанню поширення газет на Підкарпатській Русі (інформація про газети) (20 листопада 1934 - 20 листопада 1935)», арк. 60 - 62., переміщення через угорсько-чехословацький кордон на території краю Там само, ф. 2 «Президія земського уряду Підкарпатської Русі в Ужгороді, м. Ужгород. 1928 - 1938 pp.», on. 2, спр. 525 «Листування з Міністерством внутрішніх справ, поліційними і окружними урядами по питанню слідкування за особами підозрілими в мадярській агітації і діяльність осіб, що прибули з-за кордону на Підкарпатську Русь (2 липня 1932 - 4 грудня 1936)», арк. 99 - 136., співпраці місцевих автономістів ДАЗО, оп. 2, спр.7 «Інформації засідань Автономно-землеробського союзу (партії), які відбулися на Закарпатті в 1928 р. (31.06.1928 - 22.12.1928)», арк. 84 - 93.. Дослідженню даної проблеми сприяє й використання фондів, у яких зосереджені матеріали, пов'язані з державотворенням Карпатської України періоду 1938 - 1939 pp. Там само, ф. 3, оп. 1 «Президія уряду Карпатської України в Хусті. 1938 - 1939». . Цікаві матеріали зосереджені й у інших фондових текстах Там само, оп. 1, спр. 654 «Листування з Президією Цивільного управління, окружними
управліннями, Мукачівським і Ужгородським капітанатами про слідкування за проявами
угорсько-польського іредентизму і за підозрілими в шпіонажі в користь Угорщини (6
січня 1922 - 21 грудня 1922)», арк. 1; Там само, оп. 1, спр. 798а «Реляції урядовців про хід зборів Угорсько-народної партії дрібних господарів (9 лютого 1925 - 5 грудня 1925)», арк. 46 - 48 ; оп. 1, спр. 1213 «Поліцейські донесення про хід зборів дрібних буржуазних партій (24 січня 1924 - 5 грудня 1924)» ; оп. 1, спр. 1220 «Поліцейське донесення про хід зборів угорських політичних партій (26 лютого 1924 - 18 грудня 1924)», арк. 2 - 63 ; оп. 1, спр. 1231 «Поліцейське донесення про хід зборів партії дрібних хазяїв і промисловців (11 березня 1924)», арк. 7..

Здобувачем опрацьовані також документи іноземних архівів. Серед них доступними для нас були матеріали фондів Угорського державного архіву Magyar orszбgos leveltбr (MOL). Magyar kir. titkбrsбg a nemzetek szцvetsege mellett. K 64 - 1925 - 33., Архіву Міністерства закордонних справ Чехословацької Республіки в м. Прага Archiv Ministerstva zahraniиnich veci ИR (AMZV). Praha, kart. 606 - 642., Національного архіву Румунії в Бухаресті Arhiva naюionalг a Romвniei (Bucureєti). - Fond PCM (Preєedenюia Consiliului de Miniєtri) Serviciul Special de Informaюii. - Dos. Nr. 22/1935. - Notг : 25 septembrie 1939. - Ungaria. Situaюia оn Ucraina Carpaticг (Rutenia)., Документального фонду Архіву міста Клуж-Напока Румунії Arhivele Cluj-Napoka M. I., Fond documentar. nr. 546 - 8546., Державного архіву м. Бая-Маре Arhivele statulni Baia-Mare, Fond Inspectoratul qeoloqie minier. Combinatul minier. Buletinul statistic annal, nr. 396., Військового історичного архіву в Празі Vojensky Hystoricky Archiv, Praha, Fond i.e. 65735/38, old.2..

Значну увагу географії та методам діяльності угорської іреденти в Закарпатті приділено в збірниках опублікованих джерел. Серед них назвемо "Шляхом Жовтня" (багатотомний збірник документів) Шляхом Жовтня. Боротьба трудящих Закарпаття за соціальне і національне визволення та возз'єднання з Радянською Укромною: Збірник документів. - Ужгород, 1957. - Т.І (1917 - 1923). - 556 с.; Ужгород, 1961. - Т.ІІ (1924 - 1929). - 576 с.; Ужгород, 1961. - Т.ІІІ (1924 - 1929). - 531 с.; Ужгород, 1964. - T.IV (1934 - 1938). - 596 с.; Ужгород, 1967. - T.V (1938 - 1944). - 520 с.; Ужгород, 1959. - 620 с., "Документи свідчать" Документи свідчать : Збірник документів / [Упоряд. А. Гайдош]. - 2-ге вид., доп. -
Ужгород: Карпати, 1985. - 160 с. та ін. Таємне стає явним : Документи розповідають. - Ужгород, 1961. - 164 с. . Незважаючи на їхній глибоко заполітизований характер підбору документів, саме ця специфіка дає можливість знайти відповіді на запитання, що стосуються інтересу угорських іредентистів у перспективі повернення краю до складу Угорщини. У контексті досліджуваної проблеми заслуговують увагу збірники документів, які були згруповані за принципом важливості національно-визвольних змагань закарпатців у контексті державного будівництва Карпатської України Тернистий шлях до України : Збірник архівних документів і матеріалів. Закарпаття в європейській політиці. 1918 - 1919, 1938 - 1939, 1944 - 1946 pp. XX ст. - Ужгород, 2007. - 751 с. ; Карпатська Україна (1938 - 1939) : Збірник архівних документів і матеріалів / Упоряд.
М.Делеган, С.Вискварко. - Ужгород: Карпати, 2009. - 288 с. ; Карпатська Україна : документи і матеріали : хроніка подій : персоналії. - Т. І: Карпатська Україна / Упорядн. : О.Довганич, О.Корсун, О.Пагіря. - Ужгород: Закарпаття, 2009. - 756 с.. Кожний із пропонованих збірників документів містить чисельні матеріали в напрямку досліджуваної проблеми, розкриває сутність цілеспрямованої агентурної діяльності угорських іредентистів. Нашу увагу привернули й опубліковані джерельні приписи, що вийшли окремими виданнями в зарубіжних країнах Protifasisticky a narodne osvobozenecky boj ceskeho a slovenskeho lidu 1938 - 1945. Edice dokumentu. - Praha, 1987. - 232 s.; Samuњ P., Badziak К., Matwiejew G. Akcja «Јom». Polskie dziaіania dywersyjne na Rusi Zakarpackiej w њwietle dokumentуw Oddzialu II Sztabu Glуwnego WP. - Warszawa, 1998. - 298 р.. У них розміщені цікаві документи, що стосуються антидержавної активності угорських організацій, службовців, приватних осіб.

Змістовно підсилюють джерельну базу й чисельні матеріали періодичної преси тих часів. Дана група джерел містить неодноразові свідчення іредентистської діяльності угорців у краї та й взагалі впливу угорського фактора на політичний розвиток тогочасного Закарпаття Газети «Діло», «Карпатська правда», «Нова свобода»..

У другому підрозділі - "Вплив угорського фактора на розвиток Закарпаття в оцінці історіографії" - представлена історіографічна оцінка проблеми впливу угорського фактору на політичний розвиток Закарпаття в період між двома світовими війнами. Вона є достатньо науковою та обґрунтовує характер діяльності угорської іреденти в краї як негативне явище в цілому, що безпосередньо впливало як на загальнодержавну ситуацію, так і в регіоні зокрема. Відтак, про зрадницьку політику на користь Угорщини закарпатських русофілів і деяких місцевих урядовців писали С. Білак Білак С.М. Антинародна діяльність уряду так званої Карпатської України (1938 - 1939 pp.) / C.M..Білак // Український историчный журнал. - 1972. - №5. - С.31 - 40; Білак С.М. Народ за ними не пішов / С.М.Білак. - Ужгород: Карпати, 1981. - 216 с., С. Бойко Бойко С Народ не прощає / С.Бойко. - Ужгород: Карпати, 1976. - 76 с., Б. Співак Співак Б.І. Нариси історії революційної боротьби трудящих Закарпаття в 1930 - 1945 роках / Б.І.Співак. - Львів, 1963. - 381 с.; Співак Б.І. Революційний рух на Закарпатті в 1924 - 1929 роках / Б.І.Співак. - Ужгород, 1964. - 144 с., доводячи, що угорська агентура була неабияк підсилена потужними матеріальними та людськими ресурсами офіційних політичних кіл Угорщини. У 1960 - 80-х pp. були опубліковані праці І. Попа Поп И.И. Польско-венгерский альянс в период Мюнхена / И.И.Поп // Мюнхен, преддверие войны. - М.: Наука, 1988. - С. 167 - 200 ; Поп И.И. Чехословацко-венгерские отношения. 1935 - 1939 / И.И.Поп. - М.: Наука, 1972 ; Поп І. Закарпатська Україна в європейській кризі 1938 - 1939 pp. / І.Поп // Дукля. - 1967. - № 1. - С. 62 - 66., А. Пушкаша Пушкаш А.И. Венгрия во второй мировой войне. Внешняя политика Венгрии (1938 - 1944 гг.) / А.И.Пушкаш. - М.: Наука, 1963. - 280 с., Ю. Сливки Сливка Ю. Ю. Західна Україна в реакційній політиці польської та української буржуазії (1920 - 1939) / Ю. Ю. Сливка. - К. : Наукова думка, 1985. - 271 с. ; Сливка Ю. Ю. Революційно-визвольна боротьба на Закарпатті в 1929 - 1937 pp. / Ю. Ю. Сливка. - К., I960. - 156 с., П. Халуса Халус П. Мюнхен і Закарпаття // Дукля. - 1958. - № 3. - С. 53 - 62., в яких становище краю висвітлюється на фоні зовнішньої політики Угорщини, Польщі, Чехословаччини, Румунії, Німеччини. Незважаючи на певну заідеологізованість, ці дослідження слід розцінювати як значний внесок у розвиток вітчизняної історіографії міжвоєнного Закарпаття, у тому числі у висвітлення проблеми угорської іреденти. У останнє десятиліття XX ст. публікуються праці О.Богіва і В.Задорожного Богів О. Карпатська Україна (Підкарпатська Русь) у міжнародних відносинах (травень 1938 р. - березень 1939 р.) / О.Богів, В.Задорожний. - Ужгород, 1999. - 91 с., М. Болдижара Болдижар М.М. Закарпаття між двома світовими війнами / М. М. Болдижар. - Ужгород, 1993. - 159 с., М. Вегеша Вегеш М. Велич і трагедія Карпатської України : історико-популярний нарис / М. Вегеш, В.Задорожний. - Ужгород, 1993. - 82 с. ; Вегеш М. Карпатська Україна (1938 - 1939) : Соціально-економічний і політичний розвиток / М.Вегеш. - Ужгород, 1993. - 125 с., І.Короля Король І. Ф. Політичні партії і політична боротьба в 1921 - 1929 pp. / І. Ф. Король, В. В. Делеган, О. В. Хланта // Нариси історії Закарпаття. - Ужгород : Вид-во «Закарпаття», 1995. - Т.ІІ. (1918 - 1945). - С.180 - 194 ; Король І. Паперова автономія / Іван Король // Новини Закарпаття. - 1991. - 23 липня. - С.10., Р. Офіцинського Офіцинський Р. А. Політичний розвиток Закарпаття у складі Угорщини (1939 - 1944) : монографія / Роман Андрійович Офіцинський. - К.,1997. - 242 с., В. Худанича Худанич В. Міжвоєнний період в історії Закарпаття / Василь Худанич // Українські Карпати : Матеріали міжнародної наукової конференції «Українські Карпати : етнос, історія, культура», Ужгород, 26 серпня - 1 вересня 1991 р. - Ужгород : Карпати, 1993. - С.538 - 545 ; Худанич В.І. Карпатська Україна в 1938 - 1939 pp. / В.І. Худанич, В.Л. Боднар // Тези доповідей наукової конференції «Суспільно-політичні відносини на Закарпатті в 20 - 30-х pp. XX ст.». - Ужгород, 1992. - С.120 - 129.. Найбільше уваги діяльності угорської іреденти присвятили М. Вегеш, В. Гиря, І. Король Вегеш М.М. Угорська іредента на Закарпатті між двома світовими війнами (1918 - 1939 pp.) / М.М.Вегеш, В.І.Гиря, І.Ф.Король. - Ужгород, 1998. - 130 с.. Автори дослідження використали архівні матеріали Угорщини, Чехословаччини і України, багато з яких вперше вводиться в науковий обіг. Не міг оминути увагою проблему впливу угорського фактора в Закарпатті дослідник чехословацького періоду С. Віднянський Віднянський С. Закарпаття у складі Чехословацької республіки : Формування державних структур і громадсько-політичне життя в краї у 20-х - першій половині 30-х років XX ст. / Степан Віднянський // Проблеми історії України : Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий збірник наукових праць. - К., 2002. - Вип. 6. - С. 297 - 318.. Він констатував, що активність угорців за національністю в державних установах, владних інститутах на місцях, партійних структурах була спрямована на формування негативної громадської думки щодо чехословацької владної політики в краї й створення позитивного іміджу колишньому, угорському, періоду панування. Про специфічну діяльність політичних партій угорської національної меншини в міжвоєнний час на теренах Чехословаччини досліджував М. Токар Токар М. Партії національних меншин Закарпаття (20 - 30-і роки XX ст.) / Маріан Токар. - Ужгород, 2002. - 56 с.; Його ж. Політичні партії Закарпаття в умовах багатопартійності (1919 - 1939) : монографія / Маріан Токар. - Ужгород, 2006. - 380 с.. Окремі аспекти терористичної діяльності угорців у Закарпатті розкрито в статтях М. Вегеша Вегеш М. Напади угорських і польських терористів на Карпатську Україну в 1938 - 1939 pp. // Культура Українських Карпат : традиції і сучасність : Матеріали міжнародної наукової конференції (Ужгород, 1 - 4 вересня 1993 р.). - Ужгород : МПП «Ґражда», 1994. - С. 123 - 129., В. Міщанина Міщанин В.В. Проугорська «п'ята колона» у Карпатській Україні (1938 - 1939 pp.) / В.В. Міщанин, М.М. Вегеш // Молодь - Україні (Наукові записки молодих вчених Ужгородського державного університету). - Т. 5 - 6 / До 50-ліття Ужгородського державного університету. - Ужгород, 1995. - С. 181 - 185 ; Його ж. Терористи на Верховині / М. Вегеш, В. Міщанин // Верховина. - 1993. - 2 листопада. - С. 4 ; Його ж. Угорські і польські терористи у Карпатській Україні / М. Вегеш, В. Міщанин // Срібна Земля. - 1993. - 27 липня. - С. 8..

Зарубіжна історіографія даної проблеми представлена переважно угорсько-, чехо- та словацькомовною науковою літературою. Серед перших дослідників слід вказати Я. Нечаса, Й. Хмеларжа, Я. Брандейса Neиas J. Politickй stranэ v Podkarpatskй Rusi // Akademie. - 1920. - и.7. - S.343 - 350 ; Chmelaш J. Politicke pomery v Podkarpatskй Rusi // Podkarpatskб Rus. Obraz pomerы prirodnich, hospodafskich, cirkevnich, jazykovych a osvetovych. - Praha, 1923. - S.184 - 192 ; Brandejs J. Vэvoj politickэch pomerщ na Podkarpatskй Rusi v obdobi 1918 - 1935 // Podkarpatskб Rus. Sbornik hospodбшskeho, kulturniho a politickйho poznбni Podkarpatskй Rusi. - Bratislava, 1936. - S.72 - 88.. Чимало уваги приділено проявам угорського ревізіонізму в працях П. Р. Магочі Магочі П.Р. Формування національної самосвідомості : Підкарпатська Русь (1848 - 1948) / Павло Роберт Магочі. - Ужгород, 1994. - С.130 - 133., П.Шворца Љvorc P. Zakliata Krajina (Podkarpatska Rus 1918 - 1946). - Preљov, 1996. - 128 s. ; Љvorc P. Krajinskб hranica. Medzi Slovenskom a Podkarpatskou Rusou (1919 - 1939). - Preљov, 2003. - 424 s.. Угорська історіографія підсилює вивчення теми працями Ч.Фединець, Д.Дупка та ін. Fedinec Cs. A Kбrpбtaljai Magyarsбg tцrtйneti kronolуgiбja 1918 - 1944 / Csilla Fedinec. - Dunajska Streda, 2002. - P. 55 - 323 ; Dupka G. Autonуmia-tцrekvйsek Kбrpбtaljбn / Gyуrgy Dupka. - Ungvбr-Budapest, 2004. - P. 85 - 95 ; Kбrpбtalja 1938 - 1941. Magyar йs Ukrбn tцrtйneti kцzelitйs / Szerkesztette : Csilla Fedinec. - Budapest, 2004. - P. 11 - 157 ; Kisebbsйgi magyar kцzцssйgek a 20. szazadban / Szerkesztette : Bardi Nбndor - Fedinec Csilla - Szarka Lбszlo. - Budapest, 2008. - P. 98 - 109.. Як зарубіжна, так і вітчизняна історіографія представлена також мемуарною літературою, котра дає достатньо поживний матеріал для дослідження даної проблеми. Її авторами є знані учасники суспільно-політичних подій у міжвоєнному Закарпатті. Традиційно мемуарна література є специфічною з точки зору об'єктивності суджень авторів та подачі фактологічного матеріалу. Та все ж значним внеском до загальної історіографії є показ свідків антидержавної пропаганди угорської агентури в краї, профінансованої угорськими урядовцями та функціонування іредентистських центрів на базі політичних партій угорської національної меншини Шандор В. Спомини. Том II. Карпатська Україна 1939 - 1945 / В. Шандор. - Ужгород : МПП «Гражда», 2000. - С. 5 - 21 ; Химинець Ю. Закарпаття - земля Української держави / Юліан Химинець. - Ужгород : Карпати, 1992. - 144 с ; Химинець Ю. Мої спостереження із Закарпаття / Ю. Химинець. - Нью-Йорк, 1984. - 188 с ; Химинець Ю. Тернистий шлях до України / Ю.Химинець. - Ужгород : Ґражда, 1996. - 396 с. ; Штефан А. За правду і волю : Спомини і дещо з історії Карпатської України / Августин Штефан. - Торонто, 1973. - Книга перша. - 352 с. ; Штефан А. За правду і волю : Спомини і дещо з історії Карпатської України / Августин Штефан. - Торонто, 1981. - Книга друга. - С. 268 - 270..

У підсумку варто зазначити, що автори вітчизняної та зарубіжної історіографії мали характерну особливість спільного погляду на процеси суспільно-політичного розвитку Закарпаття у міжвоєнний період та впливу на нього угорського фактору.

У другому розділі - "Формування угорської іреденти та її плани щодо Закарпаття" - проаналізовано початки організованої діяльності угорської іреденти в Закарпатті спрямованої на вирішення ключового питання - вираження невдоволення місцевими жителями умов розвитку у складі Чехословаччини й бажання повернутися до складу Угорщини.

У першому підрозділі - "Аналіз перших кроків угорської іреденти в Закарпатті" - наголошено на тому, що історична доля Закарпаття постійно перебувала в полі зору офіційних кіл Угорщини. Впродовж усього міжвоєнного періоду на території закарпатського краю і поза його межами активно діяла угорська іредента, яка прагнула повернути споконвічну українську землю в лоно "святостефанської корони". Але, згідно із Сен-Жерменським мирним договором, Закарпаття увійшло до складу Чехословацької Республіки, що явно не влаштовувало угорський уряд. Він будь-якою ціною домагався включення Закарпаття до складу Угорщини. Ще 5 серпня 1919 р. угро-руські представники прийняли меморандум до Антанти з приводу цього питання.

Потужною допомогою слугували дії угорських національних організацій, які були створені на території Закарпаття (Угорська партія права, Угорська партія дрібних землеробів, Угорська християнсько-соціалістична партія та ін.). Партії об'єднали всі верстви місцевого угорського населення. Центрами цього руху стали Ужгород, Мукачево і Берегово. Угорщина нерідко використовувала для пропаганди своїх ідей студентів і представників інтелігенції. Угорська періодична преса на своїх шпальтах поміщала матеріали, в яких чітко виношувалися плани відкритої анексії краю. Наприкінці 1920 р. зафіксовані перші випадки доставки на територію краю вогнепальної зброї.

У червні 1921 р. при Міністерстві закордонних справ Угорщини в Будапешті був організований офіційний центр іредентської пропаганди на території Чехословаччини, Югославії і Румунії під назвою "Охорона меншин окупованих територій", який розпочав методичну підготовку іредентських діячів. На початок 1920-х рр. припадають перші відомості про проугорську діяльність А. Бродія. З цього часу чехословацька поліція буде слідкувати за кожним кроком майбутнього прем'єр-міністра Підкарпатської Русі. Чехословацька поліція і служба безпеки здійснювали також нагляд за Й. Камінським, Б. Габором, Е. Корлатом, І. Куртяком, М. Демком та іншими проугорськи налаштованими політиками краю.

На цей період припадає й початок античеської і антиукраїнської діяльності угорської іреденти в краї. Угорщина використовувала для досягнення своїх цілей різні методи: засилання агентів, розповсюдження листівок, газет і журналів. Робилися спроби ввезення на територію Закарпаття зброї, поширювалися чутки про підготовку збройного путчу. Це було вкрай небезпечно для молодої Чехословацької Республіки, однак кордони держави залишилися недоторканими. Угорщина покладала великі надії на угорські та проугорські політичні партії, які діяли в краї, фінансувала своїх платних агентів. Необхідно також констатувати, що празький уряд нерідко закривав очі на антидержавну діяльність угорської агентури на Закарпатті.

У другому підрозділі - "Акція лорда Ротермера та її вплив на ситуацію в Закарпатті" - акцентується увага на тому, що на активізацію угорської іреденти в Закарпатті значний вплив мала акція лорда Г.Ротермера щодо перегляду Тріанонського договору. Англійський лорд, член Консервативної партії Великобританії, власник потужного газетного концерну, був впливовою людиною в країні, користувався авторитетом у англійському політикумі. Як політик Г. Ротермер став ревним прихильником і натхненником ревізії Версальської системи договорів. Його позиція стала виразником тих змін, які відбувалися внаслідок завершення Першої світової війни. Дещо згодом, у 1926 - 1928 рр., він очолив кампанію, що сприяла підтримці у Європі реваншистських планів Угорщини. Так звана "Акція Ротермера" мала на меті всебічну підтримку територіальних претензій цієї держави щодо Закарпаття і Словаччини.

Цю кампанію всіма засобами підтримували діячі угорської опозиції на Підкарпатській Русі, які шляхом таємної агітації розповсюджували серед своїх прихильників ідеї угорського іредентизму. Внаслідок цього угорський фактор мав значний деструктивний вплив на суспільно-політичне життя в регіоні. Акція лорда Ротермера була зустрінута неоднозначно в середовищі місцевого політикуму й засуджена переважною більшістю українських політичних партій Закарпаття.

Однак угорські партії Закарпаття, як свідчать архівні документи, активно використовували передвиборну агітацію для підтримки пропаганди кампанії лорда. Особливо вона посилилась із підготовкою візиту на Закарпаття сина Ротермера. Угорська преса також підігрівала конфлікт з даної проблеми. Публікувалися статті з картами, на яких Закарпаття зображувалося у складі Угорщини. Звичайно, що зацікавленими у такій пропаганді були угорські радикальні націоналісти. Таким чином, із вищесказаного видно, що так звана "справа лорда Ротермера" підлила масла у вогонь і підбадьорила угорських шовіністів у їх територіальних претензіях на Закарпаття.

У третьому розділі - "Угорська іредента на Закарпатті в другій половині 1920-х - першій половині 1930-х рр." - досліджується процес подальшої діяльності угорської іреденти в Закарпатті та антидержавної активності крайових угорських партій.

У першому підрозділі - "Активізація античехословацької та антиукраїнської діяльності проугорської "п'ятої колони" в Закарпатті" - доводиться, що починаючи з середини 20-х рр. ХХ ст. діяльність проугорських сил в Підкарпатській Русі посилилася. Нерідко для досягнення своїх цілей ними використовувались найрізноманітніші методи, зокрема, поширення листівок, надсилання меморандумів до міжнародних організацій тощо. Старший поліцейський радник Воглідал повідомляв Президію Цивільного управління Підкарпатської Русі про реваншистську пропаганду Будапештського банку фірми Рот на Словаччині та Закарпатті. Названий банк пропонував поміщати долари, англійські лібри, швейцарські франки і чеські крони під будапештські будинки й маєтки в Угорщині за 32% річних. На титульній сторінці розробленого банком проекту, виданого в травні 1925 р., було надруковано угорською і французькою мовами цілий ряд шовіністичних гасел. На передостанній сторінці проекту під назвою "Експозитури на окупованій території Угорщини" перераховувались міста, які колись входили до її складу (Ужгород, Братислава, Кошице, Тренчин, Берегово, Мукачево, Хуст, Рахово, Темешуара, Загреб, Фіула і т.д., всього 114 міст).

Закарпаття буквально наводнили угорські агенти. Угорщина покладала значні надії на лідера угорських опозиційних партій в Закарпатті Е.Корлата, постійно його фінансуючи. Шпіонажем на користь Угорщини займались навіть священики. Аналогічна шпигунська діяльність угорських агентів зафіксована в Ужгороді, Мукачеві, Ясінях і Хусті.

У червні 1928 р. на території Закарпаття побувала таємна угорська делегація, яка вивчала тутешні умови. Кожному члену делегації було відведено певний район, а результати вивчення він повідомляв керівнику цієї комісії Манди, або д-ру Бодаку, який здійснював керівництво цією делегацією. До складу делегації також входили англієць В. Гуттер, який вважався одним із кращих знавців Підкарпатської Русі. Робота вищеназваної делегації мала закінчитися протягом одного тижня, щоб Е.Корлат міг підготувати повідомлення для спільної конференції угорських партій в Братиславі 2 серпня 1928 р.

З часу перебування капітана Себестьяна в краї (січень 1930 р.) посилилось вербування осіб угорської національності до військових організацій проугорського спрямування Підкарпатської Русі. Нерідко угорські агенти використовували різноманітні спортивні клуби в своїх цілях (Берегівський спортклуб). Окружний начальник у Сваляві переконував Президію крайового управління в Ужгороді, що місцева римо-католицька церква під впливом проугорських елементів також активізувала свою діяльність. На території краю розповсюджувалась виготовлена в Будапешті карта "Угорщина до і після Тріанонського миру".

Отже, в др. пол. 20-х - середині 30-х рр. ХХ ст. у Підкарпатській Русі значно посилилась античехословацька і антиукраїнська діяльність угорської іреденти. Немаловажну роль у цьому відношенні продовжував відігравати ажіотаж навколо "Акції Ротермера". Названі події показали, що активізація античехословацької та антиукраїнської діяльності проугорської "п'ятої колони" в Закарпатті не була випадковим спалахом, що залежав від тимчасових умов розвитку краю, а цілеспрямованою, добре продуманою і організованою акцією, до якої залучалися всі можливі ресурси.

На противагу іреденті владними інститутами регулярно робилися спроби посилити чехословацько-угорський державний кордон, проводилося слідкування за агентами, заарештовувались угорські шпигуни тощо.

У другому підрозділі - "Угорські партії Закарпаття в авангарді іредентистської діяльності" - акцентується на організації та кінцевій меті діяльності крайових угорських партій. У 1920 - 30 рр. вони влилися в багатопартiйне життя Чехословаччини, але реально вiдiграли певну антидержавну роль на полiтичнiй аренi. Оцiнка ролi й мiсця в тогочасних суспiльно-полiтичних вiдносинах полiтичних органiзацiй робиться у зв'язку з потребою доведення реальних, хоч i негативних, крокiв партiйних осередків. Своєрідність існуючих у згаданий період політичних організацій полягає і в тому, що процес їхнього формування відбувався на суто національній основі в умовах, коли панівною нацією в державі стала чеська. Діяльність угорських національних партій Підкарпатської Русі та їхніх лідерів у міжвоєнне двадцятиліття була радикально опозиційною. Насправді вони очолили античехословацьку та антиукраїнську політику угорської іреденти, яка постійно виношувала плани відродження "Великої Угорщини" і поширювала антислов'янські ідеї в краї. Отримуючи значну матеріально-фінансову, ідеологічну, кадрову допомогу з Угорщини, угорські партії Закарпаття для досягнення своїх реваншистських цілей використовували всі можливі на той час форми і методи політичної боротьби.

Виходячи з цього, вважаємо, що угорська іредента мала руйнівний вплив на політичний розвиток краю взагалі. Особливо це стосується третього етапу їхньої діяльності, який припав на період 1936 - 1938 рр. Саме у цей час угорські партії краю стали виступати прямим інструментом агресивної зовнішньої політики Угорщини. Активно вони співпрацювали з лідерами окремих русофільських політичних організацій (А.Бродій, С.Фенцик, Й.Камінський). Активісти угорських політичних партій мали спільні інтереси в іредентистському русі з ініціаторами терористичних та провокаційних акцій, які проводилися під контролем Будапешта наприкінці 1930-х рр.

Іредентистська діяльність угорських партій Закарпаття упродовж досліджуваного періоду прискорила процес загарбання краю Угорщиною. Організаційно-пропагандистська робота, яку вони проводили була доведена до логічного завершення в 1938 - 1939 рр. Політичні партії проугорської орієнтації, діючи в авангарді "п'ятої колони", виступаючи потужною силою угорського іредентизму в Закарпатті, шкодили суспільно-політичному розвитку Закарпаття.

У четвертому розділі - "Діяльність проугорської "п'ятої колони" в Закарпатті напередодні Другої світової війни (1938 - 1939 рр.)" - аналізуються проугорська спрямованість русофільського автономного уряду та його лідера, а також терористичні акції угорців на території краю.

У першому підрозділі - "Проугорські орієнтири автономного уряду А. Бродія і невдачі його політики" - досліджується процес утворення першого автономного уряду та його діяльність до викриття проугорської орієнтації його лідера А. Бродія. Його призначення прем'єр-міністром не стало несподіванкою, оскільки очолюваний ним напрям займав домінуюче становище в суспільно-політичному житті Закарпаття впродовж міжвоєнного періоду. В центрі уваги одного із небагатьох засідань крайового уряду перебувала й внутрішньополітична ситуація в Закарпатті. Зокрема, обговорювалося питання про адекватну реакцію на угорський ультиматум щодо південних територій краю. Проте згодом з'ясувалося, що А. Бродій орієнтувався на Угорщину. Поліційним структурам вдалося з'ясувати й довести, що він вже тривалий час працював на Угорщину (чехословацька контррозвідка уважно й декілька років поспіль слідкувала за його політичною активністю). Стало відомо навіть про його кодове шпигунське прізвисько - "Берталон". Як результат, чехословацький уряд звинуватив А. Бродія в порушенні "Закону про охорону республіки" й арештував його. Цим самим було доведено, що гортіївський режим опирався на представників русофільського напряму для реалізації своїх планів.