Закарпаття та вплив угорського фактора на його політичний розвиток між двома світовими війнами (1918–1939 рр.)

У другому підрозділі - "Закарпаття в протистоянні з угорськими терористами та "п'ятою колоною" - досліджено вплив на внутрішньополітичне становище Закарпаття (назва Карпатська Україна почала вживатися з грудня 1938 р.) нападів угорських терористів, що поглибило політичну кризу в регіоні наприкінці 1930-х рр. Спочатку угорський уряд обмежився засиланням терористичних груп на територію краю. 1 жовтня 1938 р. прем'єр-міністр Угорщини Б. Імреді таємно доручив М. Козмі сформувати диверсійні загони для підривної роботи на Закарпатті. Разом з І. Геяшем Козма створив "гвардію обідранців" ("Сабатчапат"). Поява угорських терористів зафіксована в першій половині жовтня 1938 р. Угорські терористичні загони постійно поповнювалися новими людьми. Станом на 10 лютого 1939 р. вони 22 рази здійснювали напади на кордони Карпатської України. Терористичні акції завдавали значної моральної та матеріальної шкоди Закарпаттю. В таких умовах говорити про перспективи розвитку краю було складно. Майже після кожного їх нападу були людські втрати. Ці та інші факти знайшли відображення в доповідних записках агентів чехословацької служби безпеки. У них фіксувались озброєння, фінансування та військовий вишкіл терористів. Одним із методів протидії терористам були спроби підсилити прикордонні війська. Ще однією спробою протистояти масштабам терористичних заходів було збільшення кількісного складу поліцейської жандармерії (оголошувалися додаткові набори до жандармерії). Були випадки матеріального преміювання людей, які затримали терористів. Однак напади терористів практично не припинялися з жовтня 1938 р. до березня 1939 р. Очевидець В. Гренджа-Донський писав, що вони "стероризували і перестрашили народ".

Терористам тримати в неспокої місцеве населення допомагали й внутрішні сили. На території краю продовжувала активно діяти проугорська "п'ята колона", яка в 1938 - 1939 рр. розповсюджувала дезінформацію про карпато-український уряд та його прем'єра А.Волошина, видавала листівки античеського і антиукраїнського характеру. Як і постійні напади терористів, вона теж негативно впливала на політичну ситуацію в краї й після Віденського арбітражу. діяльність іредента агентура закарпаття

Таким чином, ключову роль у нестабільній ситуації відіграли цілеспрямовані й уміло організовані акції угорської агентури, котрі наприкінці 1938 р. - на початку 1939 р. набули надзвичайно масового й небезпечного характеру. У таких умовах автономному урядові було складно протистояти цьому, хоча навіть за наявності незначних ресурсів українське керівництво намагалося із честю виходити із важкої ситуації.

У висновках дисертації робиться підсумок та подається обґрунтування результатів наукового дослідження, що виносяться на захист. Виходячи з цього, ми дійшли наступних висновків.

Поразка Австро-Угорщини в Першій світовій війні змусила її уряд підписати капітуляцію. "Клаптикова монархія", як називали цю державу, розпалася і на її руїнах виникли незалежні країни - Чехословаччина, Польща, Угорщина та ряд інших. Згідно з рішеннями Паризької конференції, Закарпаття опинилося в складі Чехословаччини. Угорщина не змирилася з цим і розпочала неприховану боротьбу за повернення в лоно "святостефанської корони" втрачених територій в Карпатах.

Прискіпливий аналіз архівних та інших джерел дає можливості дослідити перші кроки угорської іреденти на Закарпатті в 1918 - 1920 pp., котра мала на меті не допустити швидкої інтеграції суспільно-політичного життя краю до реалій розвитку Чехословаччини. Роблячи такий висновок, можна констатувати декілька моментів, котрі чітко підкреслюють реваншистську цілеспрямованість угорської іреденти в регіоні.

На активізацію угорської іреденти в краї значний вплив мала акція лорда Г. Ротермера щодо перегляду Тріанонського договору. Англійський лорд став ревним прихильником і натхненником ревізії Версальської системи договорів. У 1926 - 1928 рр. він очолив кампанію, що сприяла підтримці у Європі реваншистських планів Угорщини. Так звана "Акція Ротермера" мала на меті всебічну підтримку територіальних претензій цієї держави щодо Закарпаття, й була засуджена переважною більшістю українських політичних діячів і партій Закарпаття.

Факти свідчать, що активізація античехословацької та антиукраїнської діяльності проугорської "п'ятої колони" в Закарпатті не була випадковим спалахом, що залежав від тимчасових умов розвитку краю, а цілеспрямованою, добре продуманою і організованою акцією, до якої залучалися всі можливі ресурси.

Іредентська діяльність угорських партій Закарпаття упродовж двадцяти років (1919 - 1939) тільки прискорила процес загарбання краю Угорщиною. Організаційно-пропагандистська робота, яку вони проводили впродовж цього часу була доведена до логічного завершення. Акцентуючи увагу дослідження на вищенаведених та інших фактах нами дано оцінку методам діяльності угорської іреденти в краї, а також простежено діяльність чехословацьких спецслужб в боротьбі проти угорських агентів, політичних лідерів та активістів проугорських партій і товариств.

Значну роль в деструктивному впливі угорського фактора на суспільно-політичний розвиток Закарпаття відіграли напади угорських терористів, що в сукупності з посиленою інформаційною пропагандою "п'ятої колони" наприкінці 30-х рр. ХХ ст. надзвичайно ускладнили ситуацію в регіоні й стали передвісниками трагічних подій 1939 р. в крайовій історії. Відтак можемо переконливо констатувати, що вплив угорського фактора на суспільно-політичного життя краю мав визначальний характер на його стабільний розвиток в умовах демократичної Чехословаччини.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Гиря В.І. Угорська іредента на Закарпатті між двома світовими війнами (1918 - 1939 рр.) / Микола Миколайович Вегеш, Володимир Іванович Гиря, Іван Федорович Король : монографія. - Ужгород, 1998. - 130 с. (75 % авторства).

2. Гиря В. Закарпаття в сфері угорських інтересів у 1919 - 1923 рр. / Володимир Гиря // Carpatica - Карпатика : Актуальні проблеми політичної історії та духовності Закарпаття / Ужгород. націон. ун-т, НДІ карпатознавства. - Вип. 27. - Ужгород, 2003. - С. 88 - 102.

3. Гиря В. Угорська іредента на Закарпатті в другій половині 20-х - першій половині 30-х років / Володимир Гиря // Carpatica - Карпатика : Актуальні проблеми політичної історії та духовності Закарпаття / Ужгород. націон. ун-т, НДІ карпатознавства. - Ужгород, 2003. - Вип. 28. - С. 79 - 94.

4. Гиря В. Вплив угорського фактора на розвиток суспільно-політичних відносин у Закарпатті (20-ті рр. ХХ ст.) / Володимир Гиря // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : історія. - Спецвипуск : Піддані та нащадки імперій Габсбургів і Романових / Ужгород. націон. ун-т. - Ужгород, 2009. - С. 136 - 141.

5. Гиря В. Угорський ревізіонізм і Карпатська Україна (1938 - 1939) / Володимир Гиря, Микола Вегеш // Carpatica - Карпатика : НДІ карпатознавства : історія, сучасний стан, перспективи розвитку / Ужгород. націон. ун-т, НДІ карпатознавства. - Вип. 29. - Ужгород, 2003. - С. 175 - 195. (80 % авторства).

АНОТАЦІЯ

Гиря В.І. Закарпаття та вплив угорського фактора на його політичний розвиток між двома світовими війнами (1918 - 1939 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - історія України. - Ужгородський національний університет. - Ужгород, 2010.

У центрі уваги даного дисертаційного дослідження постали складності суспільно-політичного розвитку Закарпаття, пов'язані з діяльністю угорської іреденти на Закарпатті між двома світовими війнами (1918 - 1939 рр.). Зроблено узагальнюючий аналіз впливу на політичний розвиток Закарпаття угорського фактора, покликаного відновити територіальну цілісність Угорського королівства довоєнного періоду.

Науковому аналізу підлягають перші кроки угорської іреденти в краї після завершення Першої світової війни, активна діяльність угорських політичних партій Закарпаття, їх провідних діячів, місцевих громадсько-політичних активістів, що співпрацювали з угорською агентурою. З'ясовано джерела, методи й особливості активної діяльності представників угорської агентури в Закарпатті. Дослідження доводить, що чималу роль в деструктивному впливі угорського фактора на суспільно-політичний розвиток Закарпаття відіграли напади угорських терористів, інші провокації угорської "п'ятої колони" наприкінці 30-х рр. ХХ ст., які стали передвісниками трагічних подій 1939 р. в крайовій історії.

Ключові слова: Закарпаття, угорський фактор, іредента, "п'ята колона", акція Ротермера, проугорська діяльність, угорські партії Закарпаття, угорські терористи, антидержавна діяльність.

АННОТАЦИЯ

Гиря В.И. Закарпатье и влияние венгерского фактора на его политическое развитие между двумя мировыми войнами (1918 - 1939 гг.). - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата исторических наук со специальности 07.00.01 - история Украины. - Ужгородский национальный университет. - Ужгород, 2010.

В центре внимания данного диссертационного исследования пребывают сложности общественно-политического развития Закарпатья, связанные с деятельностью венгерской ирреденты на Закарпатье между двумя мировыми войнами (1918 - 1939 гг.). Сделан обобщающий анализ влияния на политическое развитие Закарпатья венгерского фактора, призванного восстановить территориальную целостность Венгерского королевства довоенного периода.

Научному анализу подлежат первые шаги венгерской ирреденты в крае после завершения Первой мировой войны, активная деятельность венгерских политических партий Закарпатья, их ведущих деятелей, местных общественно-политических активистов, которые сотрудничали с венгерской агентурой. Выяснены источники, методы и особенности активной деятельности представителей венгерской агентуры в Закарпатье.

На активизацию венгерской ирреденты в крае значительное влияние имела акция лорда Г. Ротермера относительно пересмотра Трианонского договора. Английский лорд стал ревностным приверженцем и вдохновителем ревизии Версальской системы договоров. В 1926 - 1928 гг. он возглавил кампанию, которая оказывала содействие поддержке в Европе реваншистских планов Венгрии. Так называемая "Акция Ротермера" имела целью всестороннюю поддержку территориальных претензий этого государства относительно Закарпатья и Словакии. Акция лорда Ротермера была осуждена подавляющим большинством украинских политических деятелей и партий Закарпатья.

Тем не менее, активизация античехословацкой и антиукраинской деятельности провенгерской "пятой колонны" в Закарпатье не была случайной вспышкой, которая зависела от временных условий развития края, а целенаправленной, хорошо продуманной и организованной акцией, к которой привлекались все возможные ресурсы.

Утверждая в крае собственную политику к началу ХХ в., потеряв после Первой мировой войны свои восточные земли в Карпатах, Венгрия делала все, чтобы благодаря внутренним и внешним факторам вернуть Закарпатье в лоно "святостефанской короны". Поэтому на достижение этой стратегической цели официальный Будапешт не жалел ни материальных, ни человеческих ресурсов. О масштабах этой политики свидетельствует пристальное внимание к общественному развитию края членов правительства и парламентеров Венгрии, служащих и агентов министерства внешних дел, лидеров и активистов политических партий, местных венгерских лидеров и их приверженцев, подпольных и террористических групп, деятельность которых привела к трагическим событиям 1939 г. в краевой истории.

Данное исследование призванное научно довести безосновательность утверждения современных венгерских историков и политиков, а также теоретиков неорусинства, которые ставят под сомнение принадлежность края к Украине, всячески возражают закономерности политических процессов, которые имели здесь место между двумя мировыми войнами.

Ключевые слова: Закарпатье, венгерский фактор, ирредента, "пятая колонна", акция Ротермера, провенгерская деятельность, венгерские партии Закарпатья, венгерские террористы, антигосударственная деятельность.

SUMMARY

Hyria V.I. Zakarpattia and Hungarian influence factor in his political development between two world wars (1918 - 1939). - Manuscript.

Dissertation on receiving scientific candidate's degree of historical sciences in specialty 07.00.01 - The History of Ukraine. - Uzhhorod National University. - Uzhhorod, 2010.

The focus of this thesis research faced in social and political development of Zakarpattia related to the Hungarians in Zakarpattia iredenta between two world wars (1918 - 1939). The analysis of the impact on political development of Transcarpathian by Hungarian factor designed to restore the territorial integrity of the Hungarian Kingdom prewar period is made in research.

The first steps to be Hungarian iredenta in the province after the First World War, actively Zakarpattia Hungarian political parties and their leading figures, local socio-political activists who worked with the Hungarian agents delay to scientific analysis. There have been found sources, methods and features of the active members of the Hungarian secret service in Zakarpattia. The research shows that in the destructive influence of the Hungarian factor for social and political development of the Zakarpattia the Hungarian terrorist attacks, and other Hungarian provocations of "the fifth column" in late 30's years of the XX century played a significant role. That were predictors of the tragic events of 1939 in boundary history.

Key words: Zakarpattia, Hungarian factor, iredenta, "the fifth column", Rottermer Action, Hungarian development activity, Zakarpattia Hungarian Parties, Hungarian terrorists, antistate activities.

Размещено на Allbest.ru