Концептуальні засади політики адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР (1981-1989 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 94(73).092.1/9:32(47+57) "1981/1989"

Спеціальність 07.00.02 - всесвітня історія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИКИ АДМІНІСТРАЦІЙ Р. РЕЙГАНА ВІДНОСНО СРСР (1981-1989 рр.)

Рудюк Ольга Валеріївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

- доктор історичних наук, професор Камінський Євген Євменович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, завідувач відділу трансатлантичних досліджень;

- кандидат історичних наук, доцент Пасічник Наталія Сергіївна, Білоцерківський інститут економіки та управління вищого навчального закладу "Відкритий міжнародний університет "Україна", доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін.

Захист відбудеться "22" березня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий "4" лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук Г.М. Казакевич

Анотації

Рудюк О.В. Концептуальні засади політики адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР (1981-1989 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

У дисертації на основі широкого кола джерел та наукових публікацій досліджено процес формування концептуальних настанов політики адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР (1981-1989 рр.). Автор докладно аналізує стратегію і тактику, застосовану адміністраціями Р. Рейгана при розробці та запровадженні антикомуністичної моделі відносин з Радянським Союзом. Розкрито чинники, які вплинули на прийняття адміністраціями Р. Рейгана рішення про здійснення політики конструктивних відносин з СРСР. Окремо висвітлено основні уявлення Р. Рейгана та його політичного оточення про міжнародну політику й американсько-радянські відносини у передпрезидентський період та вплив ідеології неоконсерватизму на політику адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР.

Ключові слова: Р. Рейган, США, СРСР, холодна війна, зовнішня політика, концептуальні засади, антикомунізм, американсько-радянські відносини, неоконсерватизм.

Рудюк О.В. Концептуальные основы политики администраций Р. Рейгана относительно СССР (1981-1989 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

В диссертации на основании широкого круга источников и научной литературы исследуется процесс формирования концептуальных основ политики администраций Р. Рейгана относительно СССР (1981-1989 гг.). Автор подчеркивает, что понимание истоков и природы политики Р. Рейгана относительно слабеющего Советского Союза дает возможность оценить политику его наследников в Белом доме относительно Российской Федерации и других стратегических оппонентов США в мире ХХІ ст. Автор впервые в украинской историографии детально анализирует стратегию и тактику, примененную администрациями Р. Рейгана при разработке и внедрении антикоммунистической модели отношений с Советским Союзом. В работе также всесторонне анализируется поэтапный процесс перехода американского руководства от курса на дестабилизацию коммунистического блока к возобновлению эффективных, активных дипломатических контактов с Советским Союзом и взаимному сокращению ядерных вооружений. Проанализированы основные факторы, которые повлияли на принятие администрациями Р. Рейгана решения о проведении политики конструктивных отношений с СССР.

В диссертации подробно исследованы основные представления Р. Рейгана и его политического окружения о международной политике и американо-советских отношениях в предпрезидентский период. Изучение этапов развития американского неоконсерватизма позволило автору глубже раскрыть последствия его влияния на американскую политику относительно СССР. Отдельно освещаются последствия и результаты политики администраций Р. Рейгана относительно СССР на протяжении 1980-х гг. Особый интерес к работе вызывает анализ аспектов политики администраций Р. Рейгана, которые трансформировали классические основы американской политики относительно СССР.

Ключевые слова: Р. Рейган, США, СССР, холодная война, внешняя политика, концептуальные основы, антикоммунизм, американcко-советские отношения, неоконсерватизм.

Rudyuk O.V. Conceptual Foundations of Ronald Reagan Administrations' Policy Towards the USSR (1981-1989). - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of Candidate of science History, specialty 07.00.02 - World History. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2010.

The formation of conceptual approaches of Ronald Reagan Administrations' towards the USSR in 1981-1989 is studied in the dissertation. The study is informed with the analysis of great number of sources. The author in details analyses the strategy and tactics used by R. Reagan Administrations' to develop and implement anti-communistic model of relations with Soviet Union. The author also studies main factors which influenced the decision of Reagan Administrations to start the policy of constructive relations with the USSR. Main R. Reagan's and his political milieu's ideas about international policy and American-Soviet relations during the period before R. Reagan's presidency are analyzed, and the impact of neoconservative ideology on R. Reagan Administrations' policy towards the USSR is studied.

Key words: R. Reagan, USA, USSR, Cold War, foreign policy, conceptual foundations, anti-communism, American-Soviet relations, neoconservatism.

Загальна характеристика роботи

Структура дисертації обумовлена об'єктом, предметом, метою та завданнями дослідження. Загальний обсяг роботи становить 211 сторінок, з них основного тексту - 170 сторінок. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (450 позицій українською, російською та англійською мовами).

Вступ. Актуальність теми дослідження. Потреба вивчення формування політики адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР зумовлена насамперед необхідністю з'ясування міжнародно-теоретичних підходів Вашингтона і всебічного осмислення здійснення зовнішньополітичної стратегії США на історичному етапі, який передував радикальним змінам у системі міжнародних відносин, що сталися наприкінці 1980-х - на початку 1990-х рр., і багато в чому визначив її сучасні особливості. Зважене розуміння витоків і природи політики Р. Рейгана відносно слабнучого Радянського Союзу може допомогти в оцінці політики його спадкоємців у Білому домі відносно Російської Федерації та інших стратегічних опонентів США на світовій арені ХХІ ст. Актуальність теми дослідження зумовлюється потребою відмови від домінуючих у минулому упереджених і надто ідеологізованих підходів до історії американсько-радянських відносин 1980-х рр.; важливістю з'ясування сутності основних засад політики США відносно СРСР в зазначений період з використанням нових джерел та доступних зараз праць американських дослідників; можливістю екстраполяції досвіду американсько-радянських відносин 1980-х рр. на сучасні міжнародні відносини, зокрема (з багатьма уточненнями та зауваженнями) на американсько-російські відносини.

У сучасній вітчизняній історіографії тема аналізу концептуальних засад політики адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР (1981-1989 рр.) розкрита фрагментарно. Тому, на нашу думку, спираючись на широку та оновлену джерельну базу, яка дозволяє виявити погляди головних дійових осіб у формуванні засад американської зовнішньої політики та їхнє бачення своєї ролі у цьому процесі, порівнявши ці свідчення з інформацією, наявною у нових документах, можна досягти глибшого осягнення проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукової теми "Історія української державності нової та новітньої доби" (державний реєстраційний номер 06 БФ 046-01). Також дана робота є складовою частиною планів наукових досліджень кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка і виконана у межах наукової теми "Країни Західної Європи й Америки та Україна".

Об'єкт дослідження - політика адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР у контексті протистояння з комуністичним блоком та змін в американській зовнішньополітичній стратегії загалом.

Предмет дослідження - ідеологічна та ідейно-концептуальна основа політики двох адміністрацій Р. Рейгана відносно Радянського Союзу у тому вигляді, в якому вона відображалась в офіційних документах Білого дому, Державного департаменту, Конгресу та академічних працях представників адміністрацій, а також віднайшла свою оцінку та критичне осмислення у розвідках американських рейганологів та мемуарах лідерів адміністрацій.

Мета дослідження: з'ясувати концептуальні засади політики адміністрацій Р. Рейгана відносно Радянського Союзу, їхні світоглядні витоки та зв'язок із ширшими зовнішньополітичними настановами Білого дому у 1981-1989 рр. Для реалізації мети визначено такі завдання:

– з'ясувати стан наукової розробки теми та вивчити джерельну базу дослідження;

– висвітлити основні уявлення Р. Рейгана та його політичного оточення про міжнародну політику та американсько-радянські відносини у передпрезидентський період;

– критично осмислити тезу низки зарубіжних і вітчизняних дослідників відносно домінуючого впливу ідеології неоконсерватизму на політику адміністрацій Р. Рейгана щодо СРСР;

– проаналізувати стратегію і тактику, застосовану адміністраціями Р. Рейгана при розробці та запровадженні антикомуністичної моделі відносин з Радянським Союзом, оцінити ступінь її ефективності;

– розкрити чинники, які вплинули на прийняття адміністраціями Р. Рейгана рішення про здійснення політики конструктивних відносин з СРСР;

– виявити ключові елементи політики адміністрацій Р. Рейгана, які вплинули на трансформацію класичних настанов американської політики відносно СРСР;

– визначити наслідки та результати політики адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР протягом 1980-х рр.

Методологічну основу дослідження становлять загальні принципи логіки, пріоритет фактів, які передбачають висвітлення та аналіз подій та явищ на основі науково-критичної інтерпретації джерел. При вивченні історичних фактів дисертантка дотримувалася принципів історизму (розглядаючи динаміку подій та факти в рамках певного історичного періоду) та багатофакторності (вивчаючи широкий комплекс факторів, які впливали на динаміку подій). До використаних у дисертаційному дослідженні методів належать: проблемно-хронологічний, із застосуванням якого було сформовано внутрішню структуру дисертації; порівняльно-аналітичний, який допоміг виявити особливості формування настанов політики адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР серед інших зовнішньополітичних векторів; ретроспективний, який дав змогу інтерпретувати тогочасні явища в країнах з позицій історичного минулого. Поєднання цих методів, на наш погляд, дозволило забезпечити науковість у розв'язанні завдань дослідження.

Хронологічні рамки дисертаційного дослідження охоплюють період з січня 1981 р., коли Р. Рейган вперше посів посаду президента США, до січня 1989 р., коли Р. Рейган склав свої повноваження глави держави, поступившись місцем своєму наступнику республіканцю Дж. Г.В. Бушу. Однак, оскільки процес формування політичного досвіду та поглядів Р. Рейгана на американську політику відносно СРСР розпочався ще до січня 1981 р., то для створення цілісної картини формування настанов його адміністрацій відносно Радянського Союзу, у роботі зроблено огляд становлення концептуальних засад з радянського питання як самого Р. Рейгана, так і неоконсервативного напрямку американської політичної думки в період, який передував його президентству.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в українській історіографії вперше здійснено спробу дослідження формування політики адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР в зазначених хронологічних межах. Вперше введена у вітчизняний науковий обіг група джерел, які проливають світло на дії керівництва США відносно СРСР. Проаналізовано та систематизовано історіографічний доробок американських, українських та російських науковців. Переглянуті і спростовані наявні у радянській літературі стереотипи у поясненні концептуальних настанов політики адміністрацій Р. Рейгана відносно Радянського Союзу протягом 1980-х рр. Здійснено ґрунтовний аналіз основних уявлень Р. Рейгана та його політичного оточення про міжнародну політику та американсько-радянські відносини у передпрезидентський період. Запропоновано власний погляд дослідника на еволюцію формування зовнішньополітичних настанов адміністрацій Р. Рейгана.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони поглиблюють знання про особливості та характер американсько-радянських відносин у період закінчення "холодної війни", сприяють глибшому розумінню зовнішньої політики США в нових для міжнародної спільноти умовах. Накопичений фактичний матеріал, окремі положення та висновки дисертації можуть бути використані для подальших наукових досліджень історії зовнішньої політики США та міжнародних відносин, при підготовці монографій, наукових статей, підручників та посібників, спецкурсів у вищих навчальних закладах.

Апробація дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були покладені в основу доповідей, оприлюднених на V та VI Міжнародних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів та молодих учених "Шевченківська весна" (Київ, 2007-2008 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, присвяченої 90-річчю Гетьманату Павла Скоропадського "День науки історичного факультету" (Київ, 2008 р.); Другій Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, присвяченої 175-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Дні науки історичного факультету" (Київ, 2009 р.).

Основний зміст дисертації

У першому розділі "Джерельна база та історіографія дослідження" проведено аналіз стану наукової розробки теми та джерел дослідження.

У підрозділі 1.1. "Джерельна база дослідження" проаналізовані різнопланові документальні джерела, частина яких вперше вводиться у науковий обіг. Основу дослідження склав аналіз офіційних публікацій документів президента Р. Рейгана, Державного департаменту США, Конгресу, а також президентських виборчих кампаній 1980 р. та 1984 р. До кола залучених джерел також увійшли мемуари, листування, дебати та інтерв'ю найвищого зовнішньополітичного керівництва досліджуваних адміністрацій, збірки промов та американська преса.

Коли йдеться про урядові документи, то перш за все варто відзначити фундаментальне видання президентських документів у вісімнадцяти книгах та щорічні збірки документів Public Papers of the Presidents of the United States : Ronald Reagan. - Wash. : Gov. Print. Оff, 1983 - 1989. (In 18 books); Historic Documents of 1982 - 1988. - Wash. : Congressional Quarterly Іnc., 1983 - 1989. (In 6 books)., що охоплюють обидва терміни президентства Р. Рейгана. Їхня цінність полягає у тому, що вони є найзмістовнішою публікацією хронологічно розташованих промов і публічних заяв, опублікованих чи виголошених за період двох адміністрацій Р. Рейгана, які відображають поточну діяльність уряду й дають можливість дослідити еволюцію концептуальних настанов адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР та інших країн світу. Не менш важливим джерелом для дослідження дискусій в Конгресі США періоду двох президентських термінів Р. Рейгана є вміст шостого та сьомого томів збірок "Конгрес та нація", кожна глава яких містить короткі звіти про законодавчу діяльність з питань внутрішньої та зовнішньої політики США, відображаючи усі проблемні питання, які виникали між президентом та Конгресом в процесі прийняття зовнішньополітичних рішень Congress and the Nation Vol. VI 1981-1984. A Review of Government and Politics. - Wash. : Congressional Quarterly Іnc., 1985. - 1140 p.; Congress and the Nation Vol. VII 1985-1988. A Review of Government and Politics. - Wash. : Congressional Quarterly Іnc., 1990. - 1125 p.. Головним недоліком цих видань є те, що вони містять документи публічного характеру, які не позбавлені пропагандистського забарвлення і мають розглядатися дослідниками крізь призму політичної тактики тогочасного американського керівництва.

Важливим джерелом є збірка документів уряду США, в якій представлені відсутні в офіційних публікаціях у період президентства Р. Рейгана публічно виголошені принципи американської зовнішньої політики, заяви, промови, інтерв'ю, матеріали брифінгів та конференцій, котрі охоплюють найголовніші проблеми зовнішньої політики США в усіх географічних межах American Foreign Policy : Current Documents 1984. - Wash. : Department of State, 1986. - 1174 p..

Окремо варто згадати про таке джерело, як Директиви з проблем національної безпеки (NSDD), які ухвалювались Р. Рейганом та його адміністраціями з метою формулювання офіційної політики національної безпеки, та які регламентували підходи до відносин з СРСР, заходи економічного тиску на комуністичний блок, розробку програми Стратегічної Оборонної Ініціативи, дії у зв'язку з Афганським питанням та впорядкування взаємовідносин США із західними союзниками й сателітами Радянського Союзу NSDD - National Security Decision Directives Reagan Administration [Електронний ресурс] - Режим доступу до документу: http://www.fas.org/irp/offdocs/nsdd/ index.html.

Як окрему групу джерел слід розглядати документи, присвячені чотирьом найголовнішим американсько-радянським зустрічам на вищому рівні, що відбулися у досліджуваний період. Вони дають змогу проаналізувати попередню підготовку американського уряду до цих самітів, їхній перебіг та тексти основних підписаних документів, а також подальший вплив зустрічей на формування концептуальних настанов політики США відносно СРСР Советско-американская встреча на высшем уровне, Женева, 19-21 ноября 1985 г. : Док. и материалы. - М. : Изд-во полит. л-ры, 1985. - 79 с. ; Советско-американская встреча на высшем уровне, Москва, 29 мая - 2 июня 1988 г. : Док. и материалы. - М. : Изд-во полит. л-ры, 1988. - 221 с. ; The Reagan-Gorbachev Summit and its Implications for United States-Soviet Relations : Committee on Foreign Affairs, House of Representatives, 99th Congress, 1st Sess., October 31, 1985. - Wash. : Gov. Print. Оff, 1986. - 39 p. ; The Reagan-Gorbachev Summit and its Implications for United States-Soviet Relations : Committee on Foreign Affairs, 100th Congress, 1st Sess., December 16, 1987. - Wash. : Gov. Print. Оff, 1988. - 123 p..

У процесі здійснення дослідження активно використовувалися ресурси мережі Інтернет, зокрема, було залучено документи, опубліковані на сайті Палати представників і Сенату США та на сайтах американських дослідницьких центрів The National Security Archive. The George Washington University [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документу: http://www.gwu.edu/~nsarchiv/NSAEBB/ ; United States House of Representatives [Електронний ресурс] - Режим доступу до документу: http://www.house.gov . Уваги заслуговує і сайт архіву Президентської бібліотеки Р. Рейгана (підрозділу Національного архівного управління США), на якому міститься велика кількість джерел та документів, присвячених як періоду його перебування на посаді губернатора штату Каліфорнія, так і періоду його президентства Ronald Reagan Presidential Library, National Archives and Records [Електронний ресурс]. - Режим доступу до документу: http://www.reagan.utexas.edu/.

Важливість мемуарної літератури для дослідження зумовлена, по-перше, обмеженим доступом до архівних матеріалів, а по-друге, можливістю отримання інформації, яка має більш особистісний характер. З огляду на позиції американських мемуаристів та завдання, які вони ставили перед собою, їхні праці можна поділити на такі групи: надмірно схвальні відносно зовнішньої політики і зокрема політики щодо СРСР часів адміністрації Р. Рейгана Рейган Р. Жизнь по-американски / Р. Рейган. - М. : Новости, 1992.- 745 c. ; Baker J. The Politics of Diplomacy : Revolution, War and Peace, 1989-1992 / J. Baker. - N.Y. : G. P. Putnam's Sons, 1995. - 680 p. ; Haig A. Inner Circles : How America Changed the World : a Memoir / А. Haig. - N.Y. : Warner Books, 1992. - 610 p. та ті, яким притаманне бажання змістовно та аргументовано висвітлити формування засад американської політики відносно СРСР Gates R. From the Shadows : The Ultimate Insider's Story of Five Presidents and How They Won the Cold War / R. Gates. - N.Y. : Simon&Shuster, 1996. - 608 p. ; Matlock J. Autopsy on an Empire : the American Ambassador's Account of the Collapse of the Soviet Union / J. Matlock. - N.Y. : Random House, 1995. - 827 p. ; Shultz G. Turmoil and Triumph : Diplomacy, Power and the Victor of the American Ideal / G. Shultz. - N.Y. : Charles Scribner's Sons, 1993. - 1184 p.. Окреме місце посідають щоденники Р. Рейгана як джерело, яке дає змогу проаналізувати трансформацію особистих поглядів президента на зовнішньополітичний курс США The Reagan Diaries. Ronald Reagan / [ed. by Brinkley D.] - N.Y. : Harper Collins Publishers, 2007. - 767 p.. Менш важливими, але також необхідними для дослідження формування концептуальних настанов зовнішньої політики обох адміністрацій Р. Рейгана є мемуари тогочасних радянських керівників Горбачев М.С. Годы трудных решений / М.С. Горбачев. - М. : Альфа-принт, 1993. - 351 с. ; Громыко А.А. Памятное. В 2 кн. Книга вторая. Изд. 2-ое, доп. / А.А. Громыко. - М. : Политиздат 1990. - 558 с. ; Добрынин А.Ф. Сугубо доверительно. Посол в Вашингтоне при шести президентах США (1962-1986 гг.) / А.Ф. Добрынин. - М. : Автор, 1997. - 688 с.. Як і всій мемуарній літературі, їм властива самоапологетичність, навіть тим, які були опубліковані в пострадянський період. Водночас кожний такий твір містить значний фактичний матеріал.

У підрозділі 1.2. "Стан наукової розробки проблеми" показано, що з проблеми політичних настанов адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР накопичено значний фактографічний і об'ємний аналітичний матеріал та створено наукові праці, яким притаманні інформативність й критичний аналіз подій. Для класифікації наукової літератури у дисертації було використано регіональний, хронологічний та проблемний принципи.

Слід наголосити, що американська історіографія президентства Р. Рейгана та формування політичних настанов його адміністрацій відносно СРСР розвивалася більш динамічно, ніж радянська. У американській історіографії помітні суттєві розбіжності в оцінках зовнішньої політики Вашингтона в 1980-х рр. Критична позиція простежується у працях насамперед тих американських дослідників, які засуджують надмірний войовничий, на їхню думку, стиль проведення Р. Рейганом зовнішньої політики, зокрема, політики відносно СРСР Craig G. Force and Stateсraft. Diplomatic Problems of Our Time / G. Craig, A. George. - N.Y. : Oxford University Press, 1990. - 307 p. ; Schlesinger A. Jr. A Democrat Looks at the Foreign Policy / A. Jr. Schlesinger // Foreign Affairs. - N.Y., 1987. - Vol. 66, № 2. - P. 263-283. ; Haynes J. Sleepwalking Through History : America in the Reagan Years / J. Haynes. - N.Y. : Anchor Books, 1992. - 544 p.. Критичний аналіз відходу адміністрацій Р. Рейгана від принципів політики "стримування" дають розвідки таких дослідників як Дж. Кеннана, Р. Осгуда та збірки статей за редакцією Т. Дібела й Дж.Л. Геддіса Kennan G. Containment Then and Now / G. Kennan // Foreign Affairs. - N.Y., 1987. - Vol. 65, № 4. - P. 885-890. ; Osgood R. The Revitalization of Containment / R. Osgood // Foreign Affairs. - N.Y., 1982. - Vol. 60, № 3. - P. 465-502 ; Containing the Soviet Union : a Critique of United States Policy / [ed. by T. Diebel, J. Gaddis] - N.Y. : Pergamon Press, 1987. - 251 p.. До цієї ж групи можна віднести розвідку В. Шейда, в якій він з критичних позицій аналізує зміст та наслідки промови Р. Рейгана про "імперію зла", наголошуючи на її маніпулятивному призначенні Shade W. Ronald Reagan's "Evil Impire" Speech and Fundamentalist Religion in American Politics / W. Shade // Российско-американские отношения в прошлом и настоящем: образы, мифы, реальность / [ред. Е.И. Пивовар] - М. : РГГУ, 2007. - 452 с.. Також привертають увагу публікації редактора журналу "Foreign Affairs" В. Хайленда, в яких автор наголошує, що на час приходу до влади М. Горбачова більша частина оборонної програми Р. Рейгана була виконана, і саме це змусило СРСР сісти за стіл переговорів на більш вигідних для США умовах та провести переговори з позиції американської сили Hyland W. America's New Course / W. Hyland // Foreign Affairs. - N.Y., 1990. - Vol. 69, № 2. - P. 1-12. ; Hyland W. Reagan-Gorbachev III / W. Hyland // Foreign Affairs. - N.Y., 1987. - Vol. 66, №1. - P. 7-21..

Істотні зміни в американській історіографії відбулися наприкінці 1980-х - на початку 1990-х рр. Вони були зумовлені поширенням постревізіоністського підходу до вивчення історії "холодної війни" та розширенням джерельної бази досліджень внаслідок розсекречування документів з американських та радянських архівів. Яскравим представником постревізіоністської течії є Дж.Л. Ґеддіс, який у своїх розвідках змальовує Р. Рейгана як більш гнучкого та схильного до сприйняття нових реалій політичного діяча, ніж на той час зображували ЗМІ Gaddis J. Russia, the Soviet Union, and the United States : Аn Interpretive History. 2 ed. / J. Gaddis. - N.Y. : McGraw-Hill, Cop., 1990. - 384 p. ; Gaddis J. The United States and the End of the Cold War. Implications, Reconsiderations, Provocations / J. Gaddis. - N.Y. : Oxford University Press, 1992. - 320 p.. Ще одним представником постревізіоністської течії можна вважати Р. Ґартхоффа, який у своїх працях стверджує, що власне кроки радянської політики змусили другу адміністрацію Р. Рейгана прийняти де-факто курс розрядки Garthoff R. Dйtente and Confrontation. American-Soviet Relations from Nixon to Reagan / R. Garthoff. - Wash. : Brookings Institution Press, 1985. - 1226 p.; Garthoff R. The Great Transition : American-Soviet Relations and the End of the Cold War / R. Garthoff. - Wаsh. : Brookings Institution Press, 1994. - 848 p..

Прихильниками ідеї вирішальної ролі Р. Рейгана у закінченні "холодної війни" є П. Кенгор та П. Швайзер, які у своїх працях стверджують, що з того моменту, як Р. Рейган посів посаду президента США, він започаткував програму неухильного тиску на СРСР шляхом промов, економічної війни, військового зростання та підтримки антикомуністичних сил у світі, відкинувши політику "стримування" та розрядки, яка підтримувала статус-кво Kengor P. The Crusader : Ronald Reagan and the Fall of Communism / P. Kengor. - N.Y. : Harper&Collins, 2006. - 412 p. ; Schweizer P. Reagan's War : The Epic Story of His Forty Year Struggle and Final Triumph Over Communism / P. Schweizer. - N.Y. : A Division of Random House, 2002. - 339 p.. На окрему увагу у цьому контексті заслуговує праця Ш. Вайлентца, в якій автор поєднуючи критику зі схвальними оцінками, характеризує Р. Рейгана як людину, яка опинилася у потрібний момент у потрібному місці й залишила республіканський відбиток на подальшій історії США Wilentz S. The Age of Reagan : A History, 1974 - 2008 / S. Wilentz. - N.Y. : Harper&Collins, 2008. - 576 p.. Помітною також є фундаментальна праця Дж. Арквілли, в якій автор з позиції ревізіоніста стверджує, що Р. Рейган під час свого президентства чітко сформулював важливі нові настанови, які істотно змінили американську політику відносно комуністичного режиму, скорочення озброєнь та ракетної оборони Arquilla J. The Reagan Imprint : Ideas in American Foreign Policy from the Collapse of Communism to the War on Terror / J. Arquilla. - Chicago : Ivan R. Dee, 2006.- 273 p..

Більша частина опублікованих у США досліджень зовнішньополітичних настанов адміністрацій Р. Рейгана перебуває в руслі ситуативного авторського аналізу різних аспектів теоретичного формування і використання у відносинах з СРСР ідеології неоконсерватизму та причин обрання її Білим домом Ehrman J. The Rise of Neoconservatism : Intellectuals and Foreign Affairs, 1945 - 1994 / J. Ehrman - L. : New Haven, 1995. - 241 p. ; Kirkpatrick J. Beyond the Cold War / J. Kirkpatrick // Foreign Affairs. - N.Y., 1990. - Vol. 69, №1. - P. 1-16.; особистих рис Р. Рейгана як політика, який намагався реалізувати мету перемоги над комунізмом й посилення світової могутності США Morris E. Dutch : a Memoir of Ronald Reagan / E. Morris. - N.Y. : Modern Library, Cop., 1999. - 874 p. ; Cannon L. Reagan / L. Cannon. - N.Y. : Putnam, 1982. - 464 p. ; Wallison P. Ronald Reagan. The Power of Conviction and the Success of His Presidency / P. Wallison. - L. : Westview Press, 2004. - 307 p. ; Wills G. Reagan's America : Innocents at Home / G. Wills. - N.Y. : Penguin, 2000. - 592 p.; обставин, котрі спричинили еволюцію політичних настанов адміністрації Р. Рейгана відносно СРСР після приходу до влади М. Горбачова Superpower Politics : Change in the United States and the Soviet Union / [ed. by M. Puch, P. Williams] - N.Y. : Manchester Univ. Press, Cop., 1990. - 208 p. ; United States - Soviet Relations : the Next Phase / [ed. by A. Horelick]. - L. : Cornell Univ. Press, 1986. - 312 p.; наслідків економічного та фінансового тиску США, що призвели до послаблення СРСР, а також проблем стратегічного захисту, обмеження ядерних озброєнь та СОІ в американсько-радянських відносинах зазначеного періоду Bailey N. The Strategic Plan That Won the Cold War. National Security Decision Directive 75 / N. Bailey. - Virginia : The Potomac Foundation, 1988. - 54 p. ; Peterson C. Ronald Reagan and Antinuclear Movements in the United States and Western Europe, 1981-1987 / C. Peterson. - N.Y. : The Edwin Mellen Press, 2003. - 187 p. ; Snyder W. Defense Policy in the Reagan Administration / W. Snyder, J. Brown. - N.Y. : DIANE Publishing, 2004. - 424 p.. Загалом для згаданих публікацій американських дослідників характерним є те, що узагальнення та висновки в них ґрунтуються більшою мірою на прагненні довести переваги американської політичної системи, ніж на спробі дати всебічну оцінку проблемі витоків і формування політики Р. Рейгана відносно СРСР.

Формування настанов двох адміністрацій сорокового президента США відносно СРСР традиційно було об'єктом вивчення для радянських фахівців, роботи яких не були позбавлені відбитку офіційної ідеології і мають розглядатися як історіографічний доробок, котрий слід врахувати винятково з критичних позицій. Натомість у пострадянській російській американістиці помітними є дослідження, які виходять за межі ідеологічної зашореності. Відзначимо, зокрема, розвідки В. Гарбузова, присвячені дослідженню внутрішньої політики адміністрацій Р. Рейгана та питанням формування рейганівської моделі керівництва державою Гарбузов В.Н. Рейгановская модель руководства государством / В.Н. Гарбузов // США - Канада: экономика, политика, культура. - 1997, № 9 (333). - С. 40-53.. Заслуговують уваги праця В. Конишева, присвячена військовим аспектам політики адміністрацій Р. Рейгана, дослідження С. Картамишевої про сприйняття американсько-радянських відносин в Конгресі та узагальнююча праця про проблеми "холодної війни" В. Зубока Конышев В.Н. Принятие решений о военных интервенциях: отношения президента и Конгресса США (1982 - 1991 гг.) / В.Н. Конышев. - Санкт-Петербург: ВИРД, 1999. - 158 с.; Картамышева С.Н. Советско-американские отношения в Конгрессе США (1984-1988 гг.) / С.Н. Картамышева. - Курск: Издательство Курского государственного педагогического университета, 1997. - 125 с. ; Зубок В.М. Конец холодной войны: новые факты и аспекты / В.М. Зубок. - Саратов: Научная книга, 2004. - 152 с..

Окремо слід відзначити праці сучасних українських вчених-американістів, які, долаючи обмеженість радянської історіографії, зосередились на аналізі зовнішньої політики США 1980-х рр. Серед таких досліджень виділимо насамперед монографії і статті Є.Є. Камінського, А.В. Дашкевича, О.В. Потєхіна та М.М. Рижкова Камінський Є. Політика США щодо України. Витоки. Концептуальні основи. Практична еволюція / Є. Камінський, A. Дашкевич. - К. : Політ. думка, 1998. -

547 с. ; Дашкевич А. На роздоріжжі. Виклики сучасності і парадокси зовнішньої політики США / А. Дашкевич. - К. : Наук. думка, 1996. - 150 с. ; Потехин А.В. Дипломатия США в Восточной Европе / А.В. Потехин. - К. : Наук. думка, 1991. - 140 с. ; Рижков М.М. Доктринальний вимір стратегій зовнішньої політики США : від стримування до глобальної демократизації : автореф. дис... д-ра політ. наук: 23.00.04 "Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку" / Микола Миколайович Рижков. - К., 2007. - 47 с.. Особливої уваги заслуговують праці відомого українського американіста Б.М. Гончара, які присвячені висвітленню ролі регіональних конфліктів у американсько-радянських відносинах часів двох адміністрацій Р. Рейгана Гончар Б.М. "Кризова дипломатія" : СРСР та США в конфліктах третього світу (70-80-і роки) / Б.М. Гончар. - К. : Київський університет ім. Тараса Шевченка, 1992. - 159 с.. Звертають на себе увагу дослідження А.О. Овчаренко, присвячені аналізу імперативів зовнішньої політики адміністрацій Р. Рейгана з політологічної точки зору Овчаренко А.О. Стратегічні наслідки зовнішньополітичного курсу адміністрації Р. Рейгана / А.О. Овчаренко. - К. : Знання, 2000. - 25 с. ; Овчаренко А.О. Зовнішньополітична стратегія адміністрації Р. Рейгана (1981-1988 рр.) / А.О. Овчаренко. - К. : Знання, 2000. - 88 с.. Дослідниця, зокрема, підкреслює, що серед засобів реалізації основних цілей зовнішньополітичної стратегії американський президент віддавав перевагу силовим, тому найбільш фундаментальним викликом Радянському Союзові було втягнення останнього в гонку озброєнь.

У другому розділі "Уявлення Р. Рейгана і його політичного оточення про міжнародну політику та американсько-радянські відносини у передпрезидентський період" досліджено основні складові становлення політичного досвіду та поглядів Р. Рейгана на американську політику щодо СРСР.

У підрозділі 2.1. "Формування політичного досвіду та світогляду Р. Рейгана 1940 - 70-х рр." з'ясовано, що з самого початку голлівудської кар'єри у Р. Рейгана сформувалось чітке переконання у необхідності ліквідації комунізму, як ідеології. Перебування у Голівуді дозволило Р. Рейгану отримати визнання, впевненість та досвід лідерства, що був необхідним для посади президента. Завдяки головуванню у Гільдії кіноакторів Р. Рейган став відомим та отримав трибуну, щоб висловлювати свої антикомуністичні переконання, які згодом будуть характеризувати його і як політика, і як особистість. Виклад політичних поглядів власникам кіноіндустрії та ширшій громадськості пов'язав ім'я Р. Рейгана з його спробами обмежити поширення комунізму в країні та за її межами. Р. Рейган розвивав ідею боротьби з СРСР, вважаючи продовження політики мирного співіснування неприйнятною для тогочасних реалій. Під час перебування на посаді губернатора штату Каліфорнія він продовжував різко критикувати комуністичну агресивність та експансіоністську природу, наголошуючи на невідворотності конфлікту світу комунізму з капіталістичним Заходом.

Використовуючи свій ораторський хист, Р. Рейган у 1970-х рр. став у національному масштабі найбільш популярним промовцем серед прихильників проведення жорсткої політики відносно СРСР. Водночас у Р. Рейгана продовжував формуватись комплекс настанов відносно зовнішньої політики, який був особливо необхідним у контексті вже президентської кампанії: він почав висувати на перший план специфічні недоліки тогочасних та минулих американських моделей побудови відносин з СРСР. Коли багато хто з американських політиків - як демократи, так і республіканці - демонстрував згоду з продовженням проведення політики "детанту" відносно Радянського Союзу, Р. Рейган висловлювався категорично проти неї, критикуючи тогочасну урядову концепцію ведення справ з СРСР. Поступово Р. Рейган заглиблювався у світ професійної політики, а його погляди ставали більш консервативними.

У підрозділі 2.2. "Неоконсервативна критика зовнішньої політики США та позиція Р. Рейгана (кін. 1960-х ? кін. 1970-х рр.)" розглянуто вплив американського неоконсервативного руху на Р. Рейгана та критику ним тогочасних адміністрацій США. Прибічники неоконсерватизму не погоджувалися з політичним реалізмом у зовнішній політиці, який асоціювався для них з адміністрацією Р. Ніксона та діяльністю Г. Кіссінджера. Р. Рейган прийняв цю принципову настанову неоконсерваторів. Для нього запорука перемоги над комунізмом полягала не тільки у неприйнятті тактики традиційного "стримування", а також і у відкиданні політики розрядки, яку розпочала в кінці 1960-х рр. адміністрація Р. Ніксона. Р. Рейган вважав "детант" помилкою, яка лише допомогла Москві продовжувати переслідувати експансіоністські інтереси без покращення своєї поведінки. Його промови були надто консервативними на той час, проте, викладаючи свої думки, він запевняв у тому, що буде проводити не тільки політику "стримування" радянської влади, але й докорінно послабить світовий вплив СРСР. Проте команда Р. Рейгана розуміла, що має роз'яснити американській громадській думці, що він є не екстремістом, а дотримується консервативних поглядів на роль держави у суспільстві вільного підприємництва і на місце США у тодішньому складному світі. Р. Рейган зауважував, що швидке зростання військового потенціалу буде сприятливим для США, оскільки це спричинить напругу військовообтяженої економіки Радянського Союзу і змусить Москву сісти за стіл переговорів. Р. Рейган підтримував можливість і навіть виправданість гонки озброєнь, будучи впевненим у тому, що СРСР ніколи її не виграє. На думку Р. Рейгана, кращим за збереження тактики "стримування" було його уникнення, переосмислення з метою лібералізації радянського блоку, а не остаточної ліквідації. Майбутній президент також давав зрозуміти, що вважає дуже важливим відвернення ядерної війни.

У третьому розділі "Конфронтаційна модель політики адміністрації Р. Рейгана відносно СРСР (1981-1985 рр.)" проаналізовано стратегію і тактику, застосовану адміністраціями Р. Рейгана при розробці та запровадженні антикомуністичної моделі відносин з Радянським Союзом.

Перед тим як Р. Рейган та його команда змогли створити концепцію політики відносно СРСР, президент вважав за необхідне впорядкувати внутрішню політику США, їхній економічний та військовий потенціал, створивши міцну структуру підтримки своєї кампанії проти комунізму. Зважаючи на це стратегія Р. Рейгана відносно прискорення занепаду Радянського Союзу містила п'ять складових: економічну, військову, політичну, ідеологічну та морально-психологічну, які у поєднанні вели до головної мети не лише стримувати радянську владу, але й, виходячи за межі "стримування", фактично витіснити СРСР з позицій на підконтрольних йому територіях. Поки Радянський Союз зазнавав труднощів внаслідок власної економічної неспроможності, адміністрація Р. Рейгана відчувала потребу в ідентифікації цих вразливостей та їхньому розширенні. Головні завдання адміністрації Р. Рейгана полягали у зміні радянської системи з подальшою дестабілізацією її економіки шляхом унеможливлення надходження прибутку від побудови до Європи західносибірського газопроводу, збільшення експортного контролю над високими технологіями, посиленням гонки озброєнь та пропагандистським викриттям радянської системи. Ці завдання передбачалось реалізувати у два способи: перешкодивши рухові радянських коштів та прибутку шляхом відлучення Радянського Союзу від життєво необхідної торгівлі та технологій, а також штовхнувши СРСР у неприйнятно тривалу і коштовну гонку озброєнь та технологічного суперництва. рейган ідеологія неоконсерватизм антикомунізм

На початку 1982 р. адміністрація Р. Рейгана започаткувала серію директив-рішень Ради Національної Безпеки (NSDD), від яких відштовхувалась маса формальних і неформальних дій, які адміністрація здійснила з метою спонукання до змін у Радянському Союзі. Директиви підтверджували фокусування американської політики на зовнішній протидії поширенню радянського впливу, у рамках чого першим завданням адміністрації мало бути "стримування" та подальша ліквідація комуністичного експансіонізму, другою - просування у вузьких прийнятних для США рамках процесу еволюції СРСР до більш плюралістичної системи, в якій вплив привілейованої правлячої еліти мав зменшитись. Розглядалася також і перспектива побудови протиракетної оборони з елементами орбітального базування (СОІ), яка, на думку американського керівництва, мала істотно вплинути на заохочення радянських лідерів переглянути оцінки фундаментальної спроможності радянської економічної системи до суперництва, та сприяти посиленню думки про необхідність її перебудови. Виголошена у березні 1983 р. найвідоміша промова Р. Рейгана з приводу настанов щодо СРСР про "імперію зла" була різкою, так само, як і її мета: окреслити "лінію розриву" між двома наддержавами. Вона відображала бачення Р. Рейганом американсько-радянських відносин як елементу конфронтації та не передбачала будь-яких форм переговорів чи примирення, поєднавши свою стратегічну войовничість із тактичним прагматизмом.

У 1984 р. головним завданням команди президента стало збереження влади. Білий дім почав наголошувати на підпорядкуванні своїх настанов відносно СРСР триєдиному принципу: реалістичний підхід, позиція сили та діалог. Ці ж три основних елементи поширювались Р. Рейганом на проведення зовнішньої політики в цілому. Реалістичний підхід трактувався як відкрите визнання американсько-радянських суперечностей та можливість пропагування власних цінностей. Позиція сили обґрунтовувалась тезою про те, що радянське керівництво усвідомлює, що йти на компроміс має сенс лише у тому випадку, якщо можна отримати щось в обмін. Діалог трактувався як готовність США обговорювати з СРСР наявні проблеми та розробляти практичне рішення на основі взаємного компромісу.

У четвертому розділі "Постженевська" модель відносин адміністрації Р. Рейгана з СРСР (1985-1989 рр.)" здійснено аналіз еволюції політичних настанов американського керівництва відносно СРСР кінця 1980-х рр.

Адміністрація Р. Рейгана з початком другого президентського терміну продовжувала курс на економічне виснаження СРСР. Технологічний акцент на військовому будівництві, перешкоджання побудові радянського газопроводу, штучне зниження цін на нафту та можливість втілення в життя програми СОІ продовжували бути його частиною. Ще одним засобом примусу радянського керівництва до початку переговорів стало втілення в життя так званої "Доктрини Рейгана", яка ставила за мету обмежити сферу впливу Радянського Союзу шляхом допомоги антикомуністичним рухам в країнах "третього світу". Р. Рейган виходив з того, що СРСР може бути ізольований без прямого військового тиску, шляхом посилення курсу на демократизацію. Він остаточно відкинув ідеологію "стримування" комунізму, обравши наступальну політико-дипломатичну стратегію, яку бажав довести до логічного завершення. Численні заяви його адміністрації про підтримку поширення демократії в усьому світі мали і своє конкретне практичне продовження.

Друге президентство Р. Рейгана, зовнішня політика якого і надалі відображала консервативне розуміння американських цінностей, моделі демократії та індивідуальних свобод, за одночасного безкомпромісного антикомунізму, було, однак, позначене не лише курсом на дестабілізацію комуністичного блоку, але і відновленням ефективних відносин з Радянським Союзом. Настанови його адміністрації відносно СРСР як "імперії зла" під час другого терміну перебування при владі еволюціонували в дипломатичні контакти та взаємне скорочення ядерних озброєнь, не останню роль у чому зіграв прихід до влади більш гнучкого та схильного до реформ радянського керівника М. Горбачова. Керівництво СРСР і навіть ліво-ліберальні американські діячі, включаючи науковців, вимагали від Р. Рейгана допомоги у створенні сприятливих умов для М. Горбачова шляхом започаткування політики, яка б призвела до змін всередині радянського керівництва і сприяла новому лідеру.

Протягом 1985-1988 рр. керівництво США та СРСР провело ряд зустрічей на вищому рівні у Женеві, Рейк'явіку, Вашингтоні та Москві, які кардинально змінили як американсько-радянські відносини зокрема, так і ситуацію на світовій арені загалом. Під час зустрічей Р. Рейган наголошував на підтримці американською владою демократичних реформ в СРСР, наполягаючи на необхідності виведення радянських військ з Афганістану, ліквідації Берлінського муру, скороченні стратегічних наступальних озброєнь, що було б найкращою демонстрацією демократичних зрушень в СРСР. Зустрічі продемонстрували схоже розуміння обома політичними лідерами проблеми обмеження ядерних озброєнь. Досягнуті домовленості унаочнили, наскільки вразливі лідери США та СРСР до риторики один одного, проте, врешті-решт, дали свої позитивні результати, суттєво обмеживши кількість ядерної зброї у світі та заклавши підґрунтя для подальшої демократизації радянського блоку.

Адміністрація Р. Рейгана закінчила своє перебування при владі істотно іншою, порівняно зі своїми початковими концепціями. У часи, коли вона залишала політичну арену, її зовнішньополітичні настанови стали більш цілісними і аргументованими, а сама зовнішня політика - успішною та популярною, свідченням чого був той факт, що кандидати на посаду президента республіканець Дж.Г.В. Буш та демократ М. Дукакіс під час виборчої кампанії 1988 р. вели боротьбу за голоси, обіцяючи примножити успіхи зовнішньополітичного курсу Р. Рейгана.

У висновках сформульовано загальні результати дослідження та викладено основні положення дисертації, які виносяться на захист:

- Аналіз комплексу наукової літератури, присвяченої політичним настановам адміністрацій Р. Рейгана відносно Радянського Союзу дозволяє зробити висновок, що праці дослідників цієї проблеми містять недостатньо повні і всебічні у світлі новітніх відкриттів у джерельній базі оцінки. У більшості радянських та пострадянських наукових досліджень увагу приділено головним проблемним питанням історії американсько-радянських відносин загалом, а доробок американських фахівців у цій ділянці містить вагомий фактичний матеріал, хоч водночас і позначений впливами ідеологічних дискусій тих років. Загалом питання формування настанов обох адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР, не отримало належного висвітлення, здебільшого через відсутність у дослідників достатньо інформативних документальних ресурсів. Нещодавно залучені до наукового обігу документи містять значний масив фактів та інформації, які допомагають заповнити важливі прогалини. Наявний на сьогодні комплекс американських джерел надає можливість більш точно дослідити політику двох адміністрацій Р. Рейгана відносно СРСР. Доступна радянська джерельна база не створює, однак, відповідних можливостей для дослідження внутрішньоурядових дискусій у СРСР протягом 1980-х рр.

- З'ясовані основні уявлення Р. Рейгана та його політичного оточення про міжнародну політику у передпрезидентський період його політичної кар'єри.

У повоєнних Сполучених Штатах Р. Рейган сформувався як суспільний лідер нового типу, який з професійного погляду віддалявся від класичної новоанглійської моделі і ставав більш народним й демократичним. Саме ці риси лідера пізніше будуть підтримувати орієнтовані на оновлення американського політичного життя неоконсерватори, чиєю "іконою" не випадково буде Р. Рейган. Його губернаторство в Каліфорнії не увінчалось вагомими здобутками, проте саме з губернаторського маєтку у Сакраменто пролягла дорога до Білого дому і на ній велика увага Р. Рейганом та його командою була приділена опрацюванню власного зовнішньополітичного світогляду. Специфічні історичні та суб'єктивно-особистісні обставини: внутрішньо та зовнішньополітичні аспекти "холодної війни", родинні й суспільні особливості формування світогляду майбутнього президента, ідейно-політичні дискусії в американському суспільстві, поєднані з його вдачею і сприйняттям громадськістю, сформували у нього комплекс переконань твердого антикомуніста-лібертариста, позбавленого, однак, фанатизму і орієнтованого на модель національної зовнішньої політики, яка співзвучна з ідеалами американського народу й внутрішньою політикою Вашингтона. Наріжним каменем не надто стрункої, але міцної конструкції зовнішньополітичних уявлень Р. Рейгана у допрезидентський період його політичної кар'єри були безкомпромісно критичні погляди на СРСР та його союзників.