Наукова і педагогічна діяльність Володимира Голобуцького

Виявлено, що під час роботи в КІНГ В. Голобуцький зміцнив наукові зв'язки не лише з дослідниками з України й інших республік СРСР, але й ученими соціалістичних країн. Серед українських і радянських його колег варто назвати професорів С. Борового, Д. Вірника, В. Мавродіна, А. Погребинського, І. Шемякина та ін. Найбільш тісні зв'язки серед зарубіжних науковців у В. Голобуцького були з директором Інституту славістики АН НДР Е. Вінтером.

Другий академічний період (1972-1984 рр.) у науковій діяльності В. Голобуцького характеризується його продуктивною роботою в інститутах економіки та історії АН УРСР. Найбільшими досягненнями цього часу стала участь у створенні (як редактора й автора) багатотомників «Історія Української РСР» та «Історія народного господарства Української РСР».

Покинувши роботу в академічних закладах, у свої останні роки життя (1984-1993 рр.) В. Голобуцький, будучи майже незрячою людиною, не покидав улюбленої науково-дослідної та науково-популяризаторської роботи, а також продовжував готувати художні твори. Лише смерть зупинила його діяльність на ниві української історичної науки і культури.

З'ясовано, що передання досвіду науково-дослідної роботи молодшому поколінню істориків В. Голобуцький розпочав у Краснодарі. Залучення студентів мало більші наслідки вже в казанський період. У КазДУ починають виникати зачатки наукової школи вченого, але внаслідок від'їзду в Україну цей процес не мав вагомих наслідків. Наукова і педагогічна школа В. Голобуцького на українському ґрунті почала формуватися у ЧДУ. Її подальший розвиток відбувалося вже в Києві - в академічному Інституті історії та столичних ВНЗ у 1950-х рр. Характерними рисами його роботи з учнями стало залучення їх до творчої лабораторії вчителя, різнопланова допомога їм на всіх стадіях підготовки кваліфікаційних робіт тощо. Завершальний етап формування наукової і педагогічної школи В. Голобуцького на українському ґрунті припадає на 1960-ті рр., коли він працював у КІНГ. У цей період захистили докторські дисертації такі його учні, як І. Шульга і І. Рознер, а П. Михайлина та О. Пономарьов підготували відповідні дослідження.

Встановлено, що найбільш значущим доробком ученого з усіх його монографій стали три - «Черноморское казачество», «Економічна історія Української РСР. Дожовтневий період» і «Запорозьке козацтво» (2-е вид.). Вони досі не втратили своєї наукової (а у випадку з останньою працею - і суспільно-громадської) актуальності та значення. Якщо виділити головні риси в названих книгах, то слід зазначити, що перша з монографій характеризується унікальністю джерельної бази, друга - концептуальними підходами, а третя - синтетичним узагальненням історії запорозького козацтва.

Показано, що дві його основні монографії безпосередньо постали з кандидатської («Дипломатическая история Освободительной войны украинского народа 1648-1654 гг.») і докторської («Черноморское казачество») дисертацій. Однак час від задуму до виходу у світ даних праць зайняв десятки років. Головні положення і висновки цих та інших монографій ученого було викладено у численних статтях, апробовано на наукових форумах та у студентській аудиторії. Робота над основними монографіями привела історика до створення інших наукових і популярних праць.

Варто зазначити, що вчений творив у рамках «прокрустового ложа» тоталітарного ідеологічного монізму, а це суттєво позначалося на його працях. У них наявні типові для радянської історіографії хиби, як-от замовчування (або тенденційна інтерпретація) ряду процесів, явищ, фактів, котрі не відповідали комуністичним методологічним ідеологемам; висування на перший план процесів і подій, що не мали важливого значення для історичного процесу, але підносилися комуністичною ідеологією на рівень кардинальних (наприклад, «споконвічне прагнення» українців до «возз'єднання» з росіянами, «класові» антагонізми тощо). У цілому погоджуємося з висновками В. Яремчука про те, що своїми науковими і популярними творами, передусім монографіями, В. Голобуцький намагався «розширити інтелектуальні обрії історичної науки в УРСР, поборювати примітивізм». Головне - він захищав «питомо українські компоненти в офіційному образі історії України», але враховуючи умови вдавався до тактичної мімікрії, приховування поглядів тощо.

Зроблений нами аналіз наукової діяльності і творчості вченого дає змогу стверджувати, що на них справили великий, здебільшого негативний, вплив певні політичні, соціальні і побутові фактори. Зрозуміло, що в умовах державного ідеологічного диктату історик не міг повністю себе реалізувати як український патріот і дослідник. Це наклало відбиток на його опубліковані праці, а також змушувало багато що писати «у шухляду». Доленосну роль у житті і діяльності вченого та його родини відіграли побутові фактори, насамперед «квартирне питання» (пов'язані з ним умови роботи, здоров'я, зміна місця проживання). На якість та ефективність роботи історика впливали зобов'язання перед родиною, піклування про її добробут, виживання, здоров'я тощо. Значний негативний вплив на продуктивність дослідної праці В. Голобуцького, підготовку ним вартісних праць справив фактор його перманентних хвороб, особливо проблеми із зором.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Наукова брошура:

Володимир Олексійович Голобуцький (1903-1993 рр.): Біобібліографія. К.: ІІУ НАН України, 2006. 160 с.

Статті, опубліковані у фахових виданнях:

1. Взаємини В. Голобуцького і М. Рубінштейна в контексті наукових зацікавлень вчених (погляд з ракурсу епістолярних джерел) // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Зб. ст. Вип. 8. К.: ІІУ НАНУ, 2005. С. 247-257.

2. Кристалізація наукових пріоритетів В. Голобуцького та її перші наслідки в контексті інтелектуальної біографії вченого // Український історичний збірник. Вип. 8. К.: ІІУ НАНУ, 2005. С. 468-482.

3. Проблематика Задунайської Січі в науковій творчості В. Голобуцького та її місце у вітчизняній історіографії // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Зб. ст. Вип. 9. К.: ІІУ НАНУ, 2006. С. 242-268.

4. Наукова і педагогічна діяльність В. Голобуцького в роки Великої Вітчизняної війни та повоєнний період // Український історичний журнал. 2006. №2. С. 89-105.

5. Листи Володимира Голобуцького до Володимира Пічети як джерело до реконструкції інтелектуальної та буденної біографії українського історика // Спеціальні історичні дисципліни. Вип. 13. К.: ІІУ НАНУ, 2006. С. 252-280.

6. Виникнення та перші апробації концепції В. Голобуцького про буржуазний розвиток на землях Нової Січі й Чорноморського козацького війська // Український історичний збірник-2006. Вип. 9. К.: ІІУ НАНУ, 2006. С. 437-447.

7. Початковий період наукової творчості Володимира Голобуцького // Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 17. К.: ІІУ НАНУ, 2006. С. 218-232.

8. Ранній період наукової творчості В. Голобуцького: 1934-1941 рр. // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий збірник наукових праць, вип. 15. К.: Інститут історії України НАН України, 2006. С. 339-350.

9. Деякі міркування і спостереження з приводу листа М. Андрєєва до В. Голобуцкого // Український історичний збірник. Вип. 10. К.: ІІУ НАНУ, 2007. С. 418-429.

10. Генезис світоглядних уявлень В. Голобуцького і шляхи отримання „путівки до життя” // Проблеми історії України: факти судження, пошуки: Міжвідомч. зб. наук. праць. Вип. 16: На пошану д.і.н., проф. С.В. Кульчицького з нагоди 70-річчя від дня народження та 50-річчя наукової праці / Відп. ред. В.А. Смолій: В 2х ч. Ч. 2. К.: ІІУ НАНУ, 2007. С. 370-388.

11. Кубанський період у житті В.О. Голобуцького // Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 18. К.: ІІУ НАНУ, 2008. С. 253-279.

12. Казанський період життя та діяльності В.О. Голобуцького (1943-1947 рр.) // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету: Історичні науки. Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2008.Т.18: На пошану професора В.С. Степанкова. С. 183-197.

13. Історія монографії «Чорноморське козацтво» В. Голобуцького: від задуму до публікації // Український історичний збірник. Вип. 12. К.: ІІУ НАНУ, 2009. С. 173-180.

АНОТАЦІЯ

Юсов С.Л. Наукова і педагогічна діяльність Володимира Голобуцького. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Інститут історії України НАН України. - Київ, 2010.

У дисертації на основі передусім архівних та усних джерел, опублікованих документів і матеріалів відтворено біографію відомого українського радянського історика, фахівця з проблематики козаччини та соціально-економічної історії України Володимира Голобуцького (1903-1993 рр.). У відповідності з розробленою дисертантом періодизацією біографії В. Голобуцького, в двох основних розділах послідовно розкриваються 10 етапів життя і діяльності історика. Докладно висвітлено наукову і педагогічну діяльність вченого у ВНЗ та академічних установах СРСР, зокрема в Казанському університеті, Інституті історії АН УРСР і Київському інституті народного господарства; простежено формування його наукової школи; з'ясовано вплив соціокультурного оточення і факторів, екстремальних та нормативних повсякденних чинників на інтелектуальну біографію історика. На конкретному матеріалі (з життя В. Голобуцького) подальший розвиток отримала проблема формування механізмів радянської ідентичності; виявлено низку біографічних стратегій, до яких вдавалася особа з «класово-ворожим» соціальним походженням, аби вижити в умовах тоталітарних реалій та здобути відносно високе соціальне становище. В 4 розділі досліджено історію створення й охарактеризовано основні монографії В. Голобуцького.

Ключові слова: В. Голобуцький, біографія, наукова і педагогічна діяльність, ВНЗ, академічні установи, наукова школа, запорізьке і чорноморське козацтво, соціально-економічна історія України.

АННОТАЦИЯ

Юсов С.Л. Научная и педагогическая деятельность Владимира Голобуцкого. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Институт истории Украины НАН Украины. - Киев, 2010.

Диссертация является комплексным исследованием жизненного пути, научной и педагогической деятельности видного украинского советского историка, специалиста в области истории казачества и экономической истории Украины профессора В. Голобуцкого (1903-1993 гг.). Работа выполнена на основе привлечения большого комплекса архивных (обработано фонды 18 архивов и рукописных отделов библиотек Украины и России, а также - 4 частных архивов) и устных источников, впервые введённых в научный оборот, а также с использованием опубликованных документов и материалов.

В соответствии с разработанной автором периодизацией биографии В. Голобуцкого, в двух основных разделах последовательно раскрываются 10 этапов жизни и деятельности учёного. Ещё в одном разделе исследуется история создания основных монографий историка, даётся их характеристика и оценка. В диссертации большое внимание уделено выяснению влияния социокультурного окружения, экстремальных и нормативных повседневных факторов на интеллектуальную биографию и педагогическую деятельность учёного. На конкретном материале (из жизни В. Голобуцкого) дальнейшее развитие получила проблема формирования механизмов советской идентичности; выявлено ряд биографических стратегий, к которым прибегала личность с «классово-враждебным» происхождением, чтобы выжить в условиях тоталитаризма и обеспечить себе относительно высокое социальное положение.

Определено, что социальное происхождение В. Голобуцкого (отец - украинский священник, мать - русская дворянка) бульшую часть его жизни подобно «дамоклову мечу» довлело над его научной и педагогической карьерой, в частности на этапе получения высшего образования. Уделено внимание формированию мировоззрения будущего историка. Показано, что важнейшую роль в становлении и «огранке» историка как учёного, педагога и лектора сыграли российские вузы (в Краснодаре, Ростове-на-Дону, Ленинграде и Казани), где он учился и работал (1926-1947 гг.), а также учёба в аспирантуре. В этот период на него оказали влияние Б. Греков, И. Козловский, Н. Любович, В. Мавродин, В. Отамановский, М. Покровский, Е. Тарле и др. Рассмотрены обстоятельства защит ученым кандидатской (1938 г.) и докторской диссертаций (1947 г.).

Установлено, что научная и педагогическая деятельность В. Голобуцкого приобрела зрелые формы и достигла наивысшего расцвета в вузах и академических институтах Украины (1947-1984 гг.). Знаковыми для него стали годы работы в Черновицком университете (1947-1949 гг.): здесь историк получил диплом доктор наук и звание профессора, началась складываться его научная и педагогическая школа на украинской почве. В целом научная деятельность и творчество ученого достигли больших успехов в годы «оттепели», в основном припавших на его работу в Институте истории АН УССР (1949-1961 гг.). Здесь были подготовлены почти все его монографии, прежде всего по истории казачества, часть из которых не утратила своего значения и на сегодняшний день. Взаимно-полезными были его контакты в этот период с украинскими и российскими коллегами - Е. Апанович, И. Бойко, В. Дядиченко, Е. Компан, И. Крипякевичем, М. Марченком, Н. Рубинштейном, М. Тихомировым, В. Чунтуловым, Ф. Шевченком и др.

Особым этапом в жизни ученого стала его работа в Киевском институте народного хозяйства (1961-1971 рр.). Определено, что это десятилетие стало высшим этапом его педагогической деятельности; оно характеризуется высокой эффективностью и результативностью его работы как администратора, педагога и методиста, координатора научно-методической работы в области истории народного хозяйства в республиканском и всесоюзном масштабе. В эти годы окончательно сформировалась его научная и педагогическая школа, представленная такими именами, как П. Михайлина, А. Пономарев, И. Рознер, И. Шульга и др.

Ключевые слова: В. Голобуцкий, биография, научная и педагогическая деятельность, вуз, академические учреждения, научная школа, запорожское и черноморское казачество, социально-экономическая история Украины.

SUMMARY

Yusov S.L. The scientific and pedagogical activity of Volodymyr Holobutsky. - A manuscript.

Dissertation for the degree of the Candidate of Historical Science. Specialty 07.00.01 - History of Ukraine. -Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

Biography of the known Ukrainian historian, specialist on kozaks theme and socio-economic history of Ukraine Volodymyr Golobutsky (1903-1993 ) is reproduced in the current work on the basis of the archived and verbal sources primarily and published documents. According to researcher's periodization of Holobutskyi biography, two main chapters shed light on 10 periods of life and activity of the historian.

Scientific and pedagogical activity of Volodymyr Golobutsky is reflected in detail for high school and academic establishments of the USSR; forming of his scientific school is traced; influence of social and cultural surrounding factors elucidated; influence extreme and regular everyday factors is found in intellectual biography. Based on the specific materials (from Holobutskyi life) the problem of forming the mechanism of Soviet identity has gotten its further development; it was discovered the range of biographical strategies, which were used by the person of “class hostile” background to survive under the condition of totalitarian reality and get the high social position. The chapter 4 dedicated to history of creation and analysis of main works of Holobutskyi.

Keywords: V. Holobutsky, biography, scientific and pedagogical activity, university, academic establishments, scientific school, zaporizhian and black sea kozaks community, socio-economic history of Ukraine.

Размещено на Allbest.ru