Історична топоніміка волині: формування, джерела, зв’язок із розвитком суспільства

На основі аналізу назв населених пунктів можемо зробити висновок, що в період Київської Русі та Галицько-Волинського князівства могли виникнути топоніми таких моделей: утворення на -івці, наприклад, Байківці, Баківці, Терешківці, Яківці та ін.; посесиви на -ів (-ов): Романів, Баїв, Садів, Кошів, Угринів та ін.; -ин: Білин, Боратин, Войнин, Вощатин, Воютин та ін.; утворення на -івка (-овка): Калинівка, Юнгівка та інші словотворчі типи. В основах значної кількості назв засвідчені дуже давні особові власні назви, переважно праслов`янського походження, які не дійшли до нашого часу ні в писемності, ні в усній народний творчості. Ці антропоніми виникли на слов`янській апелятивній основі і були утворені специфічними засобами скорочення особових власних імен-композитів. Наприклад, Баїв (Бай), Будятичі (Путята), Переславичі (Переслав) та ін.

Історія окремих назв поселень відбиває також свідчення про історичних осіб, які перебували в краї і відіграли певну роль в його історії, зокрема князі Володимир, Ізяслав, шляхтичі Загоровські, Чорторийські.

Зміни назв вказують також на складний процес їх творення в часи перебування Волині під владою Литви, Польщі, Росії. Особливо багато назв на історичних картах XVI - ХVІІІ ст. і 1921-1939 рр. свідчать про полонізацію краю і тенденцію не лише до перейменування населених пунктів, а й створення нових назв для колоній, хуторів, сіл, пов'язаних з переселенською політикою І і ІІ Речі Посполитої.

Після поділів Польщі кінця ХVІІІ ст. уряд царської Росії також вніс свій вклад у формування топонімії Волині, проводячи переселенську політику, залучаючи іноземних колоністів: чехів, німців тощо, впорядковуючи назви відповідно до політичних потреб та потреб адміністративно-територіального поділу. Так, Звягель став Новоград-Волинським, Володимир - Володимир-Волинським (1795).

Зміни тривали і в радянські часи, вони внесли в комплекс назв поселень нову ідеологію, підпорядковану потребам комуністичного будівництва. Характерною рисою топоніміки радянського періоду є перейменування значної кількості населених пунктів. Перейменування набуло цілеспрямованого характеру, та часто відображало байдуже та негативне ставлення до збереження історичної пам'яті, до історичних традицій, воно засвідчувало ігнорування національних особливостей української топонімічної назви. Змінювалися назви, що вважалися образливими та неблагозвучними з точки зору морально-етичних норм часу, а також ті назви, які нагадували про осіб дворянського походження чи були пов'язані з релігією, оскільки церква зазнавала у той час всіляких утисків. Радянський період вирізняється поширенням назв типу Радянське, Жовтневе, Першотравневе тощо і перекрученнями типу Зимно ? Зимне.

Помітним явищем в історії Волині є зникнення з адміністративної карти краю багатьох сіл, хуторів, присілків, а також їх назв. Однією з причин, які призвели до цього, слід назвати входження малих поселень до меж міст Луцька, Ковеля, Камінь-Каширського та інших, що пояснюється інтенсивним економічним розвитком останніх. При такому злитті назва села, як правило, ставала назвою міського кварталу чи мікрорайону, але з плином часу вона нерідко поступово забувалася, оскільки не була закріпленою, тобто офіційною назвою. У радянський період із зникненням багатьох хутірських поселень зникли назви цих хуторів.

2. Давні назви волинських населених пунктів часто походили від назв річок, на яких або недалеко від яких вони розміщувалися, оскільки розселення у краї відбувалося вздовж річкових долин.

Багато топонімів несуть відомості про стан природи в давнину на Волині та різнобічну інформацію про антропогенне освоєння природних ландшафтів. У Волинській області існує багато топонімів, які вказують на поширення різноманітних промислів - бджільництва (бортництва), миловаріння, вигонки смоли і дьогтю, виробництва поташу, залізорудної справи, гутництва та ін.

З ходом суспільного розвитку значно зменшується кількість назв, що походять від природно-географічних особливостей регіону, і збільшується вплив суспільно-історичного чинника.

Отже, досліджуючи і аналізуючи топоніми Волині, можна отримати відомості про різні аспекти господарського та соціально-політичного розвитку краю.

3. Зв'язок розвитку топоніміки і суспільства не є таким прямолінійним, як це може здатися на перший погляд. Він опосередкований і системою мови, і топонімічною системою певної території, традиціями в присвоєнні назв і культурою ставлення до них. У роботі розглянуто назви населених пунктів Волині у трьох площинах: історичній, мовознавчій та географічній.

4. Історична топонімія Волині є відображенням мовними засобами історико-географічного середовища і водночас його своєрідним продуктом. Топонімічна пам'ять зберігає дані про значну кількість історичних фактів. Назви населених пунктів виникали в конкретні історичні епохи, змінювалися в часі за формою, а часто і за змістом, поширювалися залежно від конкретних історичних подій, явищ - міграції населення, війн, культурного, економічного і мовного спілкування тощо; їхнє функціонування залежало також від географічного середовища.

5. Лінгвістичну класифікацію топонімів Волині виконано за морфологічним та словотворчим принципами. Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що назви населених пунктів Волинської області утворювалися за основними правилами і моделями української топонімії. Поодиноко засвідчені назви, які є типовими тільки для Волині, що, безперечно, пояснюється особливостями історичного розвитку краю.

Серед способів творення волинських топонімів найперше слід назвати нульову афіксацію або без спеціальних ономастичних формантів - онімізацію апелятива, чи топонімічну конверсію (17 %). Найбільш продуктивним способом утворення назв міст і сіл Волинської області є суфіксальний (63,5 %); префіксальний (8,2 %), двочленні топоніми, одним із яких виступає означення (7,8 %), складання основ (3,5 %).

У цілому, можна зробити висновок, що географічні назви Волині - вагоме джерело для історії, частина української топонімічної системи, розвиток якої є складовою історико-культурного процесу.

Основні положення і висновки дисертації викладено в таких наукових публікаціях

1. Кихтюк В. В. Основні напрями формування назв населених пунктів у світлі історичної ретроспективи / Кихтюк В. В. // Зб. навч.-метод. матеріалів і наук. ст. іст. ф-ту Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк, 1997. - Вип. 2. - С. 97?100.

2. Кихтюк В. В. Два напрями в топоніміці Волині / В. Кихтюк // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк, 1999. - Вип. 5. - С. 164?167.

3. Кихтюк В. В. Історико-лінгвістичний аналіз топонімів / В. Кихтюк // Зб. навч.-метод. матеріалів і наук. ст. іст. ф-ту Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2000. - Вип. 5. - С. 175?180.

4. Кихтюк В. В. Назви зниклих населених пунктів як історичне джерело / В. В. Кихтюк // Зб. навч.-метод. матеріалів і наук. ст. іст. ф-ту Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2005. - Вип. 6. - С. 92?97.

5. Кихтюк В. В. Використання топонімії на заняттях з історії України зі слухачами факультету довузівської підготовки молоді Волинського національного університету імені Лесі Українки / В. В. Кихтюк // Зб. навч.-метод. матеріалів і наук. ст. іст. ф-ту Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2008. - Вип. 14. - С. 273?277.

6. Кихтюк В. В. Ойконімія Волині та Полісся в топонімічній системі України / В. В. Кихтюк // Літопис Волині : Всеукр. наук. часоп. - Луцьк, 2009. - Число 6. - С. 60?65.

7. Кихтюк В. В. До історії виникнення міст і сіл Володимир-Волинського району / Валентина Кихтюк // Суспільствознавчі науки та відродження нації. - Луцьк, 1997. - С. 102?107.

8. Кихтюк В. В. До історії виникнення назв міст і сіл Іваничівського району / Валентина Кихтюк // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край : матеріали IX наук. іст.-краєзн. конф. - Луцьк,1998. - С. 12?13.

9. Кихтюк В. В. Про поселення національних меншин на Волині у другій половині ХІХ ст. / В. В. Кихтюк // Національні меншини Правобережної України : історія і сучасність : наук. зб. Сер. «Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині». Т. 18 / відп. ред. М. Ю. Костриця. - Житомир : Волинь, 1998. - С. 28?29.

10. Кихтюк В. В. Деякі аспекти топоніміки Волинського Полісся / Валентина Кихтюк // Минуле і сучасне Волині й Полісся : Край на межі тисячоліть : матеріали Х наук. іст.-краєзн. конф., яка відбулася у Старому Чарторийську, Маневичах, Четвертні та Нововолинську в 2000-2002 р. - Луцьк, 2002. - С. 198?199.

11. Кихтюк В. В. Особливості топонімів Волині литовсько-польської доби / Валентина Кихтюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся : Ковель і ковельчани в історії України та Волині : матеріали ХІІ Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяченої 12-ій річниці Незалежності України і 485-й річниці надання Ковелю Магдебурзького права, Ковель 23?24 жовт. 2003 р. Ч. 2. - Луцьк, 2003. - С. 33?35.

12. Кихтюк В. В. Топонімічне дослідження літописних назв населених пунктів Волині / Валентина Кихтюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся : Ковель і ковельчани в історії України та Волині : матеріали XXIX Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяченої 490-ій річниці надання Ковелю Магдебурзького права, м. Ковель, 5?6 груд. 2008 р. : зб. наук. пр. - Луцьк : Надстир'я; Ковель : ТОВ «Ковельська міська друкарня», 2008. - С. 272?277.

Анотація

Кихтюк В. В. Історична топоніміка Волині: формування, джерела, зв'язок із розвитком суспільства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06. - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню впливу суспільно-історичних процесів на виникнення назв населених пунктів Волині.

Аналізуються топоніми Волині від літописних часів до 1991 р.

У роботі поетапно висвітлено історичні факти, які мали безпосередній вплив на формування назв міст і сіл; проведено історико-філологічну класифікацію топонімів за морфологічним та словотворчим принципами. Значну увагу приділено аналізу природно-географічного середовища, в якому виникали населені пункти.

У додатках в алфавітному порядку подано історичні топоніми Волині, час їх першої згадки в історичних документах, версії їх походження.

Ключові слова: Волинь, Полісся, історична топоніміка, топоніми, населені пункти.

Аннотация

Кихтюк В. В. Историческая топонимика Волыни: формирование, источники, связь с развитием общества. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Украинский научно-исследовательский институт архивного дела и документоведения. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию генезиса названий населенных пунктов Волыни, истории их возникновения, функционирования; изменений, обусловленных совокупностью социально-политических, естественно-гегорафических и социально-культурных процессов и факторов. Историческая топонимика Волыни рассматривается как важный источник исторических исследований.

Автор анализирует топонимы Волыни от летописных времен, с момента появления большого количества населенных пунктов и фиксации их названий в русских летописях, во времена, когда украинские земли пребывали под властью Великого княжества Литовского, Речи Посполитой, Российской империи, в те времена, когда Украина входила в состав Советского Союза до 1991 г.

Историческая топонимика Волыни - отражение языковыми средствами историко-географической среды и вместе с тем ее своеобразный продукт. Топонимическая память сохраняет данные о большом количестве исторических фактов. Названия населенных пунктов возникали в конкретные исторические периоды, менялись по форме, а иногда и по содержанию, их распространение зависело от конкретных исторических событий и явлений - миграции населения, военных действий, культурного, экономического и язикового общения и т. п., их функционирование зависело так же от географической среды. Топонимия волынского региона, рассмотренная в пространстве и времени, отражает исторические события, которые обусловили возникновение названий населенных пунктов, а также показывает отношение к этим событиям или отдельным историческим лицам со стороны местных жителей или же отдельного общественного режима - посредством местной власти. Изменение названий тоже указывают на сложный процесс исторического развития края. Многие названия на административных картах Волыни XVIII века и 1921?1939 гг. свидетельствуют о полонизации. В формирование волынской топонимии свой вклад внесли власти царской России, проводя политику переселения, упорядочивая названия в соответствии с политическими потребностями и потребностями административно-территориального деления.

В работе на основе многих источников - летописей, архивных документов, законодательных актов, делопроизводственной документации, частных актов, статистических ведомостей, экономическо-географических и военно-топографических описаний, картографических материалов - поэтапно освещаются исторические факты, имевшие непосредственное влияние на формирование названий городов и сел. Отдельный пункт посвящен исчезнувшим поселениям и их названиям.

Проведена историко-филологическая классификация топонимов по морфологическому и словообразовательному принципах. Уделено внимание анализу историко-географической среды, в которой возникали населенные пункты.

В алфавитном порядке поданы исторические топонимы Волыни, времена их первых воспоминаний в исторических документах, версии их происхождения.

Ключевые слова: Волынь, Полесье, историческая топонимика, топонимы, населенные пункты.

Annotation

Kykhtuk V. V. Historical toponymy Volyn: the formation, source, liaise with the development of society. - Manuscript.

Dissertation for receiving the degree of a Candidate of historical sciences for speciality 07.00.06. - historiography, source and special historical disciplines. - Ukrainian Research Institute of Archival and Records. - Kyiv, 2010.

The dissertation is to devoted investigation of the influence of social and historical processes on development of names of Volyn settlements.

The author proposes her classification of settlements types and of corresponding place names. Changes of historical and cultural situation as well as geographical and linguistic factors are taken in consideration integral part of the dissertation is a comprehensive listing of existing and non-existing settlements of Volyn region with the information of their first appearances in historical sources and with comments on the origin of toponyms.

Key words: Volyn, Polissya, historical toponymy, toponymes, populated areas.

Размещено на Allbest.ru