Культурно-історичні процеси у північному Причорномор’ї у VI-V тис. до н.е.

6.2. Соціальна структура населення середньостогівської культури реконструюється по нечисельним короткочасним сезонним стоянкам, ґрунтовим і підкурганним похованням. На жаль, статево-вікові визначення кістяків поодинокі, що не дає можливості зробити їх детальній аналіз.

Ця культура, ймовірно, відповідала архаїчному племені, що складалося з двох основних родів, які ховали небіжчиків орієнтованих на схід і північ. Одиничні поховання з західною та південною орієнтацією залишені представниками двох інших родів, чисельність яких, можливо, зменшилася в результаті якихось кризових ситуацій. Їх залишки були включені в общини, ядра яких складало населення двох інших родів. Основною територіальною та виробничою одиницею були дрібні однородові общини. Матеріали могильників демонструють статево-вікову диференціацію суспільства, де найбільш багато прикрашений одяг був характерним для дітей та людей дітородного віку.

Поховання з символами влади переважають на територіях, куди здійснювалися експедиції, пов'язані з обміном. Ймовірно, вони належали керівникам цих експедицій, які були і лідерами окремих селищ, що інколи виконували функції військових вождів (поховання зі зброєю). Для цієї культури неправомірно пов'язувати спорудження кургану з соціальним статусом похованого. Курганні насипи створювалися над похованнями, здійсненими поза основною зоною проживання конкретної общини, на території, яка відвідувалася епізодично.

Залишки складних ритуальних церемоній, окремі трупоспалення, різноманітний поховальний інвентар, дозволяють припустити існування протожрецтва.

РОЗДІЛ 7

КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ПРОЦЕСИ У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї В СЕРЕДНЬОМУ Й ПІЗНЬОМУ НЕОЛІТІ

Під культурно-історичними процесами в даній роботі розуміється становлення та розвиток культурних традицій давнього населення, його господарської діяльності й соціальної структури. У первісну епоху всі ці явища були тісно взаємопов'язані з умовами проживання давнього населення, змінами клімату і ландшафту. Адаптація до цих змін впливала на господарство, культуру, а також на соціальну структуру населення.

7.1. Перехід до середнього неоліту пов'язаний з аридізацією клімату 6200-6100 рр. до н. е., яка викликала поширення степових ландшафтів аж до південних районів сучасної лісової зони. На початок цієї аридизації припадає формування сурської та буго-дністровської культур. Під час піку аридизації разом з відступом степу на північ в цьому ж напрямі просувалися й окремі групи носіїв матвєєвокурганської групи пам'яток, сурської та буго-дністровської культур. Ця обставина сприяла неолітизації сучасного лісостепу в басейні Дніпра і Сіверського Дінця й зумовила формування культур дніпро-донецької культурно-історичної області.

Судячи з збереження ракушечноярських традицій на Нижньому Доні, можна передбачати, що лише частина їхніх носіїв мігрувала в північному напрямку. Умови долини великої річки Дон до певної міри пом'якшували аридизацію клімату, дозволяючи невеликим групам населення продовжити своє існування. Населення матвєєвокурганської групи, що мешкало в басейнах малих степових річок, було змушене повністю мігрувати в регіон Сіверського Дінця, що призвело до зникнення її традицій.

Вимушене співіснування різнокультурних груп степових мігрантів (матвєєвокурганських і ракушечноярських), а також місцевого населення в степовому межиріччі Осколу та Дону в несприятливих умовах сильної аридизації зумовило складання нових культурних груп близько 6000 рр. до н. е. Дві з них склали основу для формування нижньодонської й азово-дніпровської культур.

7.2. Середній неоліт (6000-5650 рр. до н. е.) збігся з вологим кліматичним відрізком голоцену. Близько 6000 р. до н. е. на Нижній Дон з межиріччя Осколу та Дону просувається населення нижньодонської культури. Воно співіснувало з місцевими ракушечноярськими мешканцями до 6650 р. до н. е. й поступово асимілювало останніх, перейнявши частину їх традицій, особливо в домобудівництві.

У західному Приазов'ї і степовому Подніпров'ї в цей період існують пам'ятки другого періоду сурської культури. Близько 5950-5900 рр. до н. е. тут з'являється група нового населення з басейну Сіверського Дінця, традиції якого стали основою для формування азово-дніпровської культури. Мігранти встановили мирні взаємовідносини з місцевим сурським населенням.

Культурні зміни відбувалися і в басейні Південного Бугу. Мабуть, широтні зв'язки по півдню степу грали істотну роль в період зволоження клімату. Контакти окремих буго-дністровських груп з носіями азово-дніпровської культури зумовили зміну та перехід до другого періоду буго-дністровської культури близько 5900 р. до н. е.

В цій період сталися культурні зміни й в східному регіоні степової зони. До 6000 р. до н. е. тут сформувалися пам'ятки каїршакського типу в північному Прикаспії та пам'ятки типу Джангар в Калмикії.

7.3. Пізній неоліт (5650-5300 рр. до н. е.) розпочався з аридизації клімату близько 5650-5500 рр. до н. е. Адаптація до неї степових мешканців супроводжувалася міграціями їх частини в північному напрямку з метою збереження традиційних методів господарювання, а також зміною господарської діяльності у населення, яке залишилося в степу. В цей час, ймовірно закінчила своє існування ракушечноярська культура, відбулося формування традицій періоду 1б азово-дніпровської, другого періоду нижньодонської та третього періоду сурської культур.

Розквіт пізнього неоліту співпав із вологим кліматичним періодом біля 6500-6300 рр. до н. е., коли населення степів зросло та міграція носіїв нижньодонської культури на схід призвела до формування прикаспійської культури маріупольської області.

Велика кількість поховальних пам'яток цього часу дала матеріали для реконструкції соціальної структури степових мешканців, а також дозволила визначити антропологічний тип степового населення, яке відносилося до надпорізько-приазовського варіанту протоєвропеоїдів.

В цілому, специфіку культурних процесів доби середнього та пізнього неоліту складала адаптація до природно-кліматичних умов, які зазнавали змін. Першою її формою була міграція, яка регулювала кількість населення, яке була здатна прогодувати в той або інший історичний момент певна ділянка степової зони. Мігруюче населення вибирало регіон зі звичними екологічними умовами й зберігало традиційний господарський устрій. Проте, культурні контакти з місцевим населенням значно змінювали матеріальну культуру як мігрантів, так і корінних мешканців регіону.

Друга форма адаптації являла собою зміну співвідношення різних галузей господарства в населення, що залишалося в регіоні з природно-кліматичними умовами, що змінилися.

До коливань екології адаптувалася й соціальна структура. В сприятливих для проживання умовах у степового населення існували невеликі однородові общини. У кризових ситуаціях, пов'язаних з аридізаціями клімату, іноді створювалися гетерогенні общини.

Фінал в розвитку культур пізнього неоліту півдня Східної Європи був пов'язаний з аридізацією клімату, що почалася близько 5350 р. до н. е. Погіршення умов проживання на півдні зумовило відтік степового населення в північні райони степу та на південь сучасного лісостепу. В результаті цих міграцій сформувалися воронезько-донська культура на Середньому Доні й самарська культура в Середньому Поволжі. Ці процеси завершили складання маріупольської культурно-історичної області.

РОЗДІЛ 8

КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ПРОЦЕСИ У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї В ЕПОХУ РАННЬОГО ЕНЕОЛІТУ

8.1. Перехід до раннього енеоліту (5300-5100 рр. до н. е.) був пов'язаний з адаптацією до аридизації клімату близько 5300 р. до н. е., результатом якої стало формування середньостогівської культури в межиріччі Кальміусу та Дону на основі традицій сурської і нижньодонської культур. Тривала посуха, мабуть, підштовхнула частину раннього середньостогівського населення до міграції в північне степове межиріччя Дону й Волги. Асиміляція мігрантами окремих груп населення орловської та самарської культур призвела до формування 5100 р. до н. е. хвалинської культури і хвалинсько-середньостогівської культурно-історичної області.

Важливу роль в становленні культури степового населення грали контакти з носіями культур пізнього неоліту фракійсько-нижньодунайського регіону. Завдяки цим контактам, в поховання культури Хаманджія потрапили прикраси степового типу, а у носіїв середньостогівської культури з'явилися мідні намистини, скорчений обряд поховання, кам'яні закладки та ящики. В цей же час починаються контакти середньостогівського й трипільського населення.

Перехід від неоліту до енеоліту в Подніпров'ї та Західному Приазов'ї був пов'язаний з міграцією частини населення азово-дніпровської і сурської культур на північ в пограниччя з лісостепом. Тісні контакти з місцевими мешканцями - носіями київо-черкаської культури зумовили зміни в азово-дніпровських традиціях і перехід від першого періоду культури до другого близько 5200 р. до н. е.

8.2. Початок раннього енеоліту (5100-4800 рр. до н. е.) співпав із зволоженням клімату. Азово-дніпровське населення повернулося на південь степу близько 5100 р. до н. е. Проте його культура вже зазнала значних змін у кераміці та поховальному обряді. Основну роль у господарстві, скоріше за все, відігравало тваринництво.

Близько 5000 р. до н. е. розвиток цього населення був ускладнений міграцією носіїв ранньої середньостогівської культури в степове Подніпров'я й знайомством з першими металевими виробами, які були отримані через середньостогівских посередників. У соціальній структури азово-дніпровського населення з'являються лідери, поховані з символами влади. Складні поховальні церемонії на поверхні могильників і окремі трупоспалення дозволяють припускати існування протожрецтва. Співіснування двох культур близько 150 років призвело до формування традицій західного варіанту середньостогівської культури на основі традицій мігрантів і при впливі місцевого сурського й азово-дніпровського населення, поступова асиміляція якого завершилася близько 5000-4800 рр. до н. е.

У цей період продовжувалися контакти степового населеняя з трипільцями, які розселилися по лісостепу до Південного Бугу. Завдяки контактам із носіями культур Хаманджія (четвертий період) і Варна (перший період), у степовому середовищі зросла чисельність металевих виробів. Також, ймовірно, під впливом Варни і Трипілля сформувався новоданилівський осередок металообробки. Ці складні процеси призвели близько 4800 р. до н. е. до зміни традицій середньостогівської культури та появи пам'яток другого періоду.

Значні зміни сталися і в східних районах степової зони. Близько 5000 р. до н. е. з настанням вологості клімату населення хвалинської культури розселилося на південь до Прикаспію і асимілювало носіїв прикаспійської культури. Воно підтримувало тісні контакти з трипільцями, під впливом яких сформувалося хвалинський центр металообробки (Рындина, 1998). Контакти з носіями середньостогівської культури виражені слабше, проте останні могли приймати участь у транзитному розповсюдженні у Поволжі мідної сировини Балкано-Карпатських родовищ.

В період зволоження клімату окремі групи середньостогівського населення почали проникати в степове Передкавказзя й встановлювати контакти з місцевими мешканцями. Ймовірно, і в цьому регіоні вони були посередниками в поширенні балканського металу.

8.3. Розквіт раннього енеоліту (4800-4500 рр. до н. е.) пов'язаний з другим періодом середньостогівської культури. Населення займалося землеробством і тваринництвом, полювало на оленів, тура, сайгу й віслюка. У ций час остаточно сформувалась його соціальна структура. Більшість середньостогівських поховань, розкопаних в Балкано-Карпатському регіоні, належить до цього періоду, що свідчить про інтенсифікацію контактів з фракійсько-дунайським металургійним центром, що переживав свій розквіт. Тіснішими стають зв'язки з трипільцями, які досягли правоберіжжя Дніпра. Займаючи нові території та витісняючи неолітичне населення лісостепу, трипільці були зацікавлені у мирних контактах із середньостогівцями, на степові території яких вони не зазіхали. Саме в період В І Трипілля стали найбільш частими шлюбні зв'язки, які обумовили розповсюдження посуду з трипільськими рисами на середньостогівських пам'ятках Подніпров'я та кераміки степового типу в трипільських поселеннях. Матеріали антропології підтверджують припущення щодо існування змішаних шлюбів, в результаті яких серед степового населення поширився мезоморфний середземноморський антропологічний тип.

У цей період зберігаються й зв'язки середньостогівського населення з мешканцями Передкавказзя, під впливом яких в степу з'являються імпортна кераміка й орнамент у вигляді перлин.

8.4. Кінець раннього енеоліту почався з аридизації клімату 4500 рр. до н. е. На її початку частина населення східного варіанту переселилася в Подніпров'я. Результатом ії асиміляції стала зміна гончарних традицій західного варіанту середньостогівської культури близько 4350 р. до н. е. та перехід від другого до третього періоду.

Поселення третього періоду відомі лише в долинах Дону, Дніпра й басейні Сіверського Дінця, що пов'язано з погіршенням умов проживання на півдні степу. Основну роль в господарстві в цей час грало тваринництво з переважанням дрібної рогатої худоби, а метал став поступати з трансильванських і угорських джерел руди у зв'язку зі загасанням активності фракійсько-нижньодунайського регіону. Це викликало зміцнення зв'язків з трипільським населенням Подністров'я, через територію якого проходили маршрути обмінних експедицій.

Тісні зв'язки в цей час існували з мешканцями Передкавказзя. Поява кераміки зі степовими рисами на поселеннях цього регіону дозволяє передбачити, що змішані шлюби доповнили стосунки обміну, що існували раніше й були пов'язані з поширенням балканського металу.

Наприкінці раннього енеоліту (5350 р. до н. е.) міграція частині середньостогівського населення на південь дніпровського лісостепу поклала початок формуванню дереївської середньоенеолітичної культури. Близько 100 років розвиток двох енеолітичних культур йшов паралельно. Проте, в період невеликого зволоження клімату більш чисельне та існуюче у більш придатних умовах дереївське населення стало розселятися на південь, асимілюючи виснажені внаслідок довгої посухи середньостогівські общини. Цей процес завершився близько 4200 р. до н. е.

В цілому, специфіку культурно-історичних процесів раннього енеоліту складали формування степового осередку металообробки та поширення перших металевих виробів, що зумовило тісні культурні контакти населення від Балкано-Карпатського регіону до Уралу.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у реконструкції культурно-історичних процесів за доби неоліту й енеоліту в степах Північного Причорномор'я (VI-V тис. до н. є.). Запропоновано критичний огляд існуючих точок зору на актуальні аспекти теми. Проведено систематизацію та докладний типолого-статистичний аналіз основних категорій матеріальної культури сурського та середньостогівського населення. Визначені їх локальні та хронологічні особливості. На основі аналізу стратиграфії, радіовуглицевих дат і синхронізації з трипільською культурою розроблена хронологія та періодизація неолітичних та ранньоенеолітичних пам'яток.

У розвитку сурської культури виділено три періоди. Перший датується 6300-6000 рр. до н. е., другий - 6000-5650 рр. до н. е., третій - 5650-5100 рр. до н. е. Встановлено, що сурська культура сформувалась у степовому Подніпров'ї на основі традицій кукрекської та матвєєвокурганської культур при впливі ракушечноярської культури.

У розвитку нижньодонської культури простежені два періоди. Перший датується 6050-5600 рр. до н. е., другий 5600-5250 рр. до н. е. В ії формуванні були задіяні традиції ракушечноярської й матвєєвокурганської культур, а також ранньонеолітичного населення Сіверського Дінця.

Уточнено хронологію азово-дніпровської культури. Період 1а датується 6000-5600 рр. до н. е., період 1б - 5600-5200 рр. до н. е., другий період - 5200-4750 рр. до н. е. Ця культура сформувалась у Подніпров'ї внаслідок міграції населення з синкретичними традиціями ранньонеолітичної культури Сіверського Подінців'я та ракушечноярської культури.

За доби раннього енеоліту в регіоні існувала середньостогівська культура, яка включала два варіанти та три періоди. Перший датується 5300-4800 рр. до н. е., другий - 4800-4350/4300 рр. до н. е., третій - 4350/4300-4250 рр. до н. е. Ця культура сформувалась у межиріччі Дону та Кальміусу на основі традицій сурської та нижньодонської культур.

Наведена характеристика поховального обряду й матеріальної культури степового населення. Його господарство реконструюється як комплексне, де роль тваринництва зростала у періоди аридизації клімату, роль полювання - у вологі періоди. У епоху енеоліту важливе місце займали металообробка та обмін.

Степове населення мало дві взаємозалежні структури: родову й общинну. Кожна з культур, ймовірно, відповідала архаїчному племені з двома родами. Основною територіальною та виробничою одиницею були дрібні однородові общини з чітким статево-віковим поділом, ядро яких складав лінідж. Сім'я ще не уособилася як соціально-економічна одиниця, але люди, що знаходились у шлюбі та забезпечували відтворення общини, мали особливий соціальній статус.

Найбільш складна соціальна структура фіксується у населення нижньодонської, другого періоду азово-дніпровської та середньостогівської культур. У ній були визначені ролі лідерів і людей, пов'язаних з культами. Примітивніша структура без виділення протожрецтва і лідерів, що мали символи влади, реконструюється для сурської культури. Соціальна структура першого періоду азово-дніпровської культури займає проміжну позицію між нижньодонською і сурською.

Вперше запропоновано реконструкцію культурно-історичних процесів у Північному Причорномор'і в VI-V тис. до н. е., сутність яких в неоліті полягала в поступовому поширенні кераміки та відтворюючих галузей господарства, а також адаптації до змін природно-кліматичних умов у формі міграцій, або змін в господарській діяльності. Важливу роль відігравали контакти з сусідами, в першу чергу - з дніпро-донецьким населенням.

Специфіка культурно-історичних процесів епохи раннього енеоліту була обумовлена впровадженням першого металу, формуванням степового осередку металообробки та широким розвитком обміну, пов'язаного з поширенням металевих виробів.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Котова Н.С. Неолітична епоха / Н.С. Котова // Давня історія України : у 3 т. - Т.1. - Київ : Наукова думка, 1997. - С.160-224.

2. Котова Н.С. Культура неолітичного населення України / Н.С. Котова // Історія культури давнього населення України: у 5 т. - Т. 1. - К.: Наукова думка, 2001. - с.107-128.

3. Котова Н.С. Неолитизация Украины / Н.С. Котова.- Луганск: Шлях, 2002. - 267 с.

4. Поселения неолита-ранней бронзы Северского Донца / С.Н. Санжаров, А.А. Бритюк, Н.С. Котова, Е.Н. Черных - Луганск : ВНУ, 2000. - 127 с.

Статті у фахових виданнях

5. Котова Н.С. До питання про соціологічну інтерпретацію надпорозьких та приазовських могильників епохи неоліту-раннього єнеоліту / Н.С. Котова // Археологія. - 1992. - №2. - С.12-24.

6. Котова Н.С. Поздняя сурская культура и ее окружение / Н.С. Котова, О.В. Тубольцев // Древности степного Причерноморья и Крыма. Запорожье. - 1992 - Вип. Ш. - С.8-23.

7. Котова Н.С. Многослойное поселение Семеновка у г.Мелитополя / Н.С. Котова, Б.Д. Михайлов, О.В. Тубольцев // Археологічні дослідження в Україні в 1991 р. - Луцьк, 1993 - С. 50-51.

8. Котова Н.С. Тваринництво неолітичного населення України / О.П. Журавльов, Н.С. Котова // Археологія. - 1996. - №2. - С.3-17.

9. Kotova N.S. New settlements of the Neolithic-Eneolithic period at Melitopol / N.S. Kotova, O.V. Tuboltsev // Eurasia Antiqva. - 1996. - Bd.2. - Р.29-58.

10. Kotova N.S. The role of eastern impuilse in development of the Neolithic cultures of Ukraine / N.S. Kotova // Baltic-Pontic studies.- 1998. - Vol. 5. - Р.160-194.

11. Котова Н.С. Реконструкция погребальной одежды неолитического населения Украины / Н.С. Котова, О.В. Тубольцев // СА. - 1999 - №3. - С. 22-34.

12. Котова Н.С. Керамика позднеэнеолитических погребений степной Украины и ее аналогии в материалах поселений / Н.С. Котова, Л.А. Спіцина // Старожитності Північного Причорномор”я і Криму. - 1999. - Т.VII. - С.22-31.

13. Котова Н.С.Население эпохи неолита-раннего энеолита западного Приазовья и окружающая среда / Л.Г. Безусько, Н.Н. Ковалюх, Н.С. Котова // Старожитності Північного Причорномор”я і Криму. - 2000. - Т.VIII. - С.89-108.

14. Котова Н.С. Материалы второго периода азово-днепровской культуры с поселения Вовчок / Н.С. Котова // Наукові праці історичного факультету ЗДУ. - 2002. - Вип. XV. - С.258-265.

15. Котова Н.С. Періодізація та хронологія аово-дніпровської культури / Н.С. Котова // Археологія. - 2003. - №2. - С.3-10.

16. Котова Н.С. Матеріали Сурської культури поселення Стрільчя Скеля / Н.С. Котова // Записки наукового товариства імені Шевченка. - 2003. - Т.ССХХХV.- С.435-440.

17. Котова Н.С. Энеолитические материалы поселения и могильника у хутора Александрия на реке Оскол / Н.С. Котова // Матеріали та дослідження з археології Східної Украіни. - 2003. - Вып. 1. - С.78-94.

18. Kotova N.S. Radiocarbon chronology of the “Midlle” layer of the Mikhailovka settlement / N.S. Kotova, L.A. Spitsyna // Baltic-Pontic studies.- 2003. - Vol. 12. - Р.121 - 131.

19. Котова Н.С. Материалы сурской культуры с поселения Вовчок / Н.С. Котова // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. 2004. - Вип.ХУШ. - С.383-389.

20. Котова Н.С. Бассейн Северского Донца в эпоху энеолита / Н.С. Котова // Матеріали та дослідження з археології Східної Украіни. - 2004. - Вып.3. - С.5-29.

21. Котова Н.С. Раннее животноводство степного Поднепровья и Приазовья / Н.С. Котова // Матеріали та дослідження з археології Східної Украіни. - 2005. - Вип. 4. - С.61-74.

22. Котова Н.С. Энеолитическое поселение Ласпи в Крыму / Н.С. Котова, Д.Я. Телегин // Матеріали та дослідження з археології Східної Украіни. - 2006. - Вип. 5. - С.41-51.

23. Kotova N.S. Beginning of the Eneolithic in the steppes of Eastern Europe / N.S. Kotova // Sprawozdania archaeologiczne. - 2005. - №53. - Р.9-51.

24. Котова Н.С. Поселения среднего энеолита в степном Поднепровье / Н.С. Котова // Матеріали та дослідження з археології Східної Украіни. - 2008. - Вип. 8. - С. 124 - 133.

Збірки наукових праць

25. Котова Н.С. Материалы к проблеме доместикации лошади / Н.С. Котова // Проблемы археологии бассейна Дона. - Воронеж: ВГПУ, 1999. - С.48-52.

26. Котова Н.С. О начале контактов степного и предкавказского населения в эпоху раннего энеолита / Н.С. Котова // Вопросы археологии Поволжья. - 2006. - Вып.4. - С.147-153.

27. Котова Н.С. Игреньский энеолитический могильник / Н.С. Котова // Збірка на пошану С.С.Березанської. - Киев, 2005. - С.88 - 103.

АНОТАЦІЇ

Котова Н.С. Культурно-історичні процеси у Північному Причорномор'ї у VI-V тис. до н. е. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.04 - археологія. - Інститут археології НАН України, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено вивченню культурно-історичних процесів у степовому межиріччі Дніпра і Дону в VI-V тис. до н. е. Розглянуто хронологію та періодизацію сурскої, ракушечноярської, азово-дніпровської, нижньодонської та середньостогівської культур; їх матеріальну культуру та поховальний обряд, висунуто гіпотези щодо їх походження та комплексного характеру господарства. Відзначено, що суть культурно-історичних процесів в неоліті складала адаптація населення до коливань клімату у вигляді миграцій та змін господарства. У епоху раннього енеоліту до адаптації додалося освоєння першого металу. Ці процеси, а також контакти з сусідами зумовлювали зміни у культурних традиціях степового населення.

Ключові слова: культурно-історичні процеси, неоліт, енеоліт, Північне Причорномор'е, господарство, соціальна структура.

Котова Н.С. Культурно-исторические процессы в Северном Причерноморье в VI-V тыс. до н. э. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.04 - археология. - Институт археологии НАН Украины, Киев, 2010.

Работа посвящена культурно-историческим процессам в Северном Причерноморье в эпоху среднего неолита - раннего энеолита. В ней рассмотрены материалы сурской, ракушечноярской и нижнедонской неолитических культур, азово-днепровской нео-энеолитической и среднестоговской энеолитической культур.

На основе радиоуглеродных дат, стратиграфии памятников и типологического анализа материала предложены периодизации и хронологии этих культур. В развитии сурской культуры выделено три периода. Первый период датируется 6300-6000 лет до н. э., второй - 6000-5600 лет до н. э., третий - 5600-5100 лет до н. э.

Единичные памятники ракушечноярской культуры позволяют рассмотреть их в рамках двух периодов. Возраст первого определяется около 6900-6000 лет до н. э., возраст второго периода - около 6000-5600 лет до н. э.

Уточнена хронология нижнедонской культуры: первый период датируется 6050-5600 лет до н. э., второй - 5600-5250 лет до н. э. Ее происхождение было сложным процессом, в котором участвовали группы носителей ракушечноярской и матвеевокурганской культур, а также ранненеолитическое население бассейна Северского Донца.

Памятники азово-днепровской культуры относятся к двум периодам, первый из которых делится на два этапа. Этап 1а датируется 6000-5600 лет до н. э., этап 1б - 5600-5200 лет до н. э., второй период - около 5200-4750 лет до н. э. Эта культура сформировалась в степном Поднепровье в результате миграции группы населения с синкретическими традициями ранненеолитической культури Подонцовья и ракушечноярской культури.

Среднестоговская культура включала два варианта: западный (междуречье Дона и Кальмиуса, бассейн Северского Донца) и восточный (западное Приазовье и Поднепровье). В ее развитии выделяется три периода. Первый датируется 5300-4800 лет до н. э., второй - 4800-4350/4300 лет до н. э., третий - 4350/4300-4250 лет до н. э. Эта культура сформировалась в междуречье Дона и Кальмиуса на основе традиций сурской и нижнедонськой культур.

Приведена характеристика погребального обряда и материальной культуры степного населения в VI-V тыс. до н. э. Его хозяйство реконструируется как комплексное, включавшее раннее земледелие, животноводство, охоту и рыболовство. В эпоху энеолита важное место в хозяйстве занимали металлообработка и обмен.

Материалы показывают определенную близость социальной организации степного населения с разным уровнем развития производящих отраслей хозяйства. Каждая из культур, вероятно, соответствовала архаическому племени, включавшему несколько родов, а основной территориальной и производственной единицей были мелкие однородовые общины, имевшие четкое половозрастное деление. В кризисных ситуациях могли создаваться гетерогенные общины.

Наиболее сложная социальная структура реконструируется для населения нижнедонской, второго периода азово-днепровской и среднестоговской культур, характеризующихся преобладанием производящих отраслей в хозяйстве. В ней были четко определены роль лидера и людей, связанных с культами. Более примитивная структура без выделения протожречества и лидеров, имевших символы власти, реконструируется для сурской культуры, в хозяйстве которой значительную роль играли присваивающие отрасли. Социальная структура первого периода азово-днепровской культуры занимает промежуточную позицию между нижнедонской и сурской.

Специфику культурных процессов в неолите составляла адаптация к природно-климатическим условиям. Первой ее формой была миграция, регулирующая количество населения, которое был способен прокормить определенный участок степной зоны. Мигранты искали новый регион с привычными природно-климатическими условиями и сохраняли традиционный хозяйственный уклад. Однако культурные контакты с местным населением значительно меняли материальную культуру как мигрантов, так коренных обитателей региона.

Вторая форма адаптация представляла собой изменение соотношения различных отраслей хозяйства у населения, оставшегося в регионе с изменившимися природно-климатическими условиями. Оно выбирало наиболее продуктивное соотношение, в первую очередь, животноводства и охоты, обеспечивавших обитателей степи мясной пищей.

Специфика культурно-исторических процессов эпохи раннего энеолита была дополнена внедрением первого металла в жизнь степного населения, формированием местного очага металлообработки и широким развитием обмена, связанного с распространением металлических изделий от Балкано-Карпатского региона на западе до Урала на востоке и Северного Кавказа на юге.

Ключевые слова: культурно-исторические процессы, неолит, энеолит, Северное Причерноморье, хозяйство, социальная структура.

Kotova N.S. Cultural-historical processes in the Northern Black Sea region in VI-V thousands BC. - Manuscript.

The dissertations for acquiring the Doctor degree in speciality 07.00.04 - archaeology. - Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The research covers the cultural-historical processes in steppe area between Dnieper and Don during 6000-4200 BC. Chronology and periodization of Surskaya, Rakyshechnoyarskaya, Azovo-Dneprovskaya, Niznedonskaya and Sredny Stog cultures are analyzed. Characteristics of their material culture and funeral rite are given and hypothesis about their origins and complex nature of economy are presented. Cultural-historical processes in the Neolithic were represented by adaptation to climatic changes (migrations and changes of economy). In the age of early metal the mastering of the first metal was added to adaptations. These processes as well as contacts with neighbors caused changes in cultural traditions of steppe population.

Key words: cultural-historical processes, Neolithic, Eneolithic, Northern Black Sea region, economy, social structure.

Размещено на Allbest.ru