Розвиток церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині у другій половині XIX – на початку XX ст

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА

УДК:908:26:94(477.53)

РОЗВИТОК ЦЕРКОВНО-ІСТОРИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА НА ПОЛТАВЩИНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ

Спеціальність 07.00.01 - історія України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Делія Оксана Вікторівна

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії та політології Полтавського університету споживчої кооперації України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Нестуля Олексій Олексійович, завідувач кафедри філософії та політології, ректор Полтавського університету споживчої кооперації України Укоопспілки

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Греченко Володимир Анатолійович, завідувач кафедри історії державності України та українознавства Харківського національного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України;

кандидат історичних наук Жукова Олена Вікторівна, викладач кафедри музеєзнавства та пам'яткознавства Харківської державної академії культури Міністерства культури та туризму України

Захист відбудеться “ 14 ” травня 2010 р. о_15⁰⁰__ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 у Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, майдан Свободи, 4, ауд. V-58.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, майдан Свободи, 4

Автореферат розісланий “ 14 ” квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Є. П. Пугач

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розвиток українського суспільства в умовах незалежності відзначається підвищенням інтересу науковців й широкого загалу до історичного минулого, прагненням сучасників переосмислити та врахувати досвід попередніх поколінь.

Суттєву роль у формуванні світогляду, національної самосвідомості сучасних українців та у відродженні історичної пам'яті відіграє дослідження великого кола проблем регіональної історії. Важливою складовою історичної регіоналістики залишається церковно-історичне краєзнавство. У контексті вивчення розвитку останнього природно посилюється увага до наукової діяльності учасників церковно-краєзнавчого руху, музейництва та пам'яткоохоронництва.

Церковно-історичне краєзнавство на Полтавщині, зважаючи на багатовікову духовну історію краю, мало неабиякі здобутки. До когорти учасників церковно-краєзнавчого руху входили видатні історики І. Павловський, В. Пархоменко. Значним поштовхом для активізації церковно-історичних краєзнавчих студій на Полтавщині стала невтомна дослідницька діяльність місцевого духовенства. Їхні праці з історії храмів, окремих парафій були сповнені почуттям патріотизму та відданості рідній землі. Вагомий внесок в складання церковного літопису Полтавщини зробили церковно-історичні та інші наукові, громадські й державні інституції, періодичні видання, музейні заклади.

На жаль, такі вагомі здобутки на церковно-краєзнавчій ниві тривалий час перебували у забутті. У зв'язку з цим виникає потреба наукового вивчення, узагальнення та повернення до наукового обігу багаторічного краєзнавчого досвіду і наукового доробку місцевих дослідників церковної старовини, громадських наукових осередків, чия дослідницька традиція була перервана зі встановленням радянської влади.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках комплексної науково-дослідної теми “Розвиток краєзнавства в Україні в другій половині XIX - на початку XX ст.” (державний реєстраційний номер 0110 U 002270).

Об'єктом дослідження є процес розвитку церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині у другій половині XIX - на початку XX ст.

Предметом дослідження стала діяльність місцевих органів державної та єпархіальної влади, наукових та церковно-краєзнавчих товариств, періодичних видань, музейних осередків, представників церковно-краєзнавчого руху на ниві дослідження історії Полтавської єпархії, вивчення, охорони та збереження культової спадщини краю.

Хронологічні рамки дисертації охоплюють період становлення церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині (друга половина XIX ст.) та період його піднесення в регіоні (початок XX ст.), який зазнав краху з встановленням радянської влади.

Територіальні межі дослідження відповідають тогочасним кордонам Полтавської єпархії.

Мета дослідження обумовлена актуальністю проблематики та полягає у відтворенні на основі аналізу архівних та друкованих джерел, періодичної преси, монографічних досліджень цілісної картини розвитку церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині в другій половині XIX - на початку XX ст.

Досягнення поставленої мети потребує розв'язання наступних наукових завдань:

- проаналізувати джерельну базу та стан наукової розробки проблеми;

- виокремити найголовніші етапи розвитку церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині, визначити їх загальні риси та особливості;

- дослідити процес створення та діяльності регіональних громадських церковно-краєзнавчих осередків, з'ясувати основні чинники, які впливали на ефективність їх роботи;

- оцінити досягнення музейних інституцій та їх засновників в галузі дослідження та збереження пам'яток церковної старовини краю;

- проаналізувати науковий доробок учасників церковно-краєзнавчого руху на Полтавщині та узагальнити їхній позитивний досвід;

- висвітлити розвиток місцевих православних періодичних видань та проаналізувати їх роль й місце у процесі дослідження церковної історії Полтавщини.

Наукова новизна дисертації обумовлена обраною проблематикою, яка не отримала всебічного та ґрунтовного висвітлення в історичній науці. До конкретних здобутків дисертаційного дослідження, які визначають його наукову новизну, належать:

- на основі широкого кола джерел, значна частина яких уперше введена до наукового обігу, проаналізовано розвиток церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині в другій половині XIX - на початку XX ст.;

- розроблено періодизацію розвитку церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині, виокремлено його основні етапи, напрями та зміст;

- окреслено коло учасників церковно-краєзнавчого руху в регіоні та оцінені їх вагомі здобутки у справі вивчення, охорони та збереження сакральних пам'яток;

- проаналізовано діяльність краєзнавців-аматорів з числа місцевого духівництва з вивчення та популяризації церковно-історичних відомостей;

- досліджено роль місцевих періодичних видань у справі розвитку церковно-краєзнавчих досліджень в регіоні;

- проаналізовано та оцінено персональний внесок І. Павловського та В. Пархоменка в розвиток церковно-історичного краєзнавства, музейництва, пам'яткоохоронного руху на Полтавщині.

Практичне значення одержаних результатів.

Фактичний матеріал дисертаційного дослідження та, зроблені на його основі узагальнення та теоретичні висновки, можуть бути використані в розробці лекційних курсів з історії України другої половини XIX - початку XX ст., історії православної церкви, курсів з історіографії, узагальнюючих праць, присвячених проблемам вітчизняної історії. Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці посібників, біографічних довідників, краєзнавчих нарисів, факультативних курсів з краєзнавства, історії музейної справи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації були апробовані на міжнародних та всеукраїнських конференціях: XII Міжнародна конференція “Історія релігій в Україні” (Львів, 2006); XIV Міжнародна конференція “Історія релігій в Україні” (Львів, 2008); Всеукраїнська науково-практична конференція “Громадянське суспільство в Україні: Проблеми формування та перспективи розвитку” (Полтава, 2008); XV Міжнародна конференція “Історія релігій в Україні” (Львів, 2009); I Міжнародна конференція молодих вчених HSS-2009 (Львів, 2009). церковний історія полтавщина краєзнавчий

Основні положення дослідження висвітлено у 5 наукових статтях у фахових виданнях.

Структура дисертації обумовлена метою та дослідницькими завданнями. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів та висновків. Загальний обсяг роботи становить 260 сторінок, основна частина - 150 сторінок. Список використаних джерел та літератури нараховує 638 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її наукову новизну та практичне значення, окреслено мету, об'єкт, предмет, територіальні та хронологічні межі дослідження. У першому розділі “Стан наукової розробки теми, джерельна база методи та методологія дослідження” в підрозділі “Історіографія проблеми” охарактеризовано стан вивчення проблеми. Серед дослідників церковної історії дорадянського періоду відзначаються роботи О. Лебєдева, К. Здравомислова, О. Гаврилова, Д. Бочкова, Ф. Титова, С. Голубева Лебедев А. П. Церковная историография в главных ее представителях с IV до XX в. / Лебедев А. П. - СПб.: Алетейя, 2000. - 474 с.; Здравомыслов К. Я. Сведения о консисторских архивах и церковно-археологических учреждениях в епархиях, с проектом “Правил высочайше утвержденной Архивно-археологической комиссии при Св. Синоде” и “Положения о церковно-археологических комитетах” / Здравомыслов К. Я. - СПб.: Синод. тип, 1908. - 36 с.; Гаврилов А. В. Постановления и распоряжения Св. Синода о сохранении и изучении памятников древности. 1855-1880 гг. / Гаврилов А. // Вестник археологии и истории. - 1886. - Вып. VI. - С. 51-73.; Бочков Д. О централизации церковно-археологических учреждений / Д. Бочков // Вера и жизнь. - № 11 - 12. - С. 36-52; - № 13-14. - С. 31-44.; Титов Ф. Критико-библиографический обзор новейших трудов по истории русской церкви / Титов Ф. - К.: тип. Т. Г Мейнандера, 1906. - Вып. V. - 32 с.; - 1909; - Вып. VII. - 30 с.; Голубев С. Начало систематической обработки русской церковной истории: вступ. лекция / Голубев С. - К.: [б. в.], 1885. - 16 с., в яких проаналізований процес розвитку церковної історіографії, культового пам'яткоохоронництва, діяльність церковно-археологічних установ в загальноімперському контексті.

Аналізуються публікації дослідників другої половини XIX - початку XX ст. - М. Варвинського, З. Ольського, А. Петровського, П. Мазанова та ін., в яких знайшла відображення діяльність часопису “Полтавские епархиальные ведомости”. Варвинский М. Голос сельского священника по вопросу об оживлении “Епархиальных ведомостей” / Варвинский М. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1904. - № 22-23. - С. 870-876.; Ольский З. П. К вопросу “об оживлении” Епархиальных ведомостей / Ольский З. П. // Полтавские епархиальные ведомости.- Часть неофициальная. - 1905. - № 2. - С. 20-25.; Петровский А. О реорганизации редакционного дела “Полтавских епархиальных ведомостей” / Петровский А. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1917. - № 15. - С. 1248-1252.; Указатель статей помещенных в неофициальной части Полтавских епархиальных ведомостей за 25 лет их издания с 1863 по 1888 год. / Составил П. П. Мазанов. - Полтава, 1888. - 200 с.; Обозрение официальной части епархиальных ведомостей за 1873 г. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1874. - № 5. - С. 166-174. В окрему групу виділені студії І. Яновського, В. Скворцова, В. Курдиновського, П. Катранова, І. Матченка, М. Думитрашка, в яких висвітлюються аспекти церковно-облаштувальної, пам'яткоохоронної, просвітницької та дослідницької діяльності полтавських церковних ієрархів XVIII - XIX ст. Яновский И. Заботы Киевских и Переяславско-Бориспольских архипастырей прошлого столетия об образовании детей современного им духовенства в пределах нынешней Полтавской епархии / Яновский И. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1882. - № 19. - С. 925 - 957; - № 20. - С. 987-1002.; Скворцов В. Евгений Булгарис, первый архиепископ Славянский и Херсонский / Скворцов В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1877. - № 22. - С. 961-996; - № 24. - С. 1118-1140.; Скворцов В. Никифор Феотоки, второй архиепископ Славянский и Херсонский / Скворцов В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1878. - № 6. - С. 290-310; - № 7. - С. 341-351.; Курдиновский В. Из воспоминаний об Архиепископе Полтавском Гедеоне (Вишневском) / Курдиновский В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1887. - № 6. - С. 217-220.; Катранов П., протоиерей. Несколько сведений о Словенской семинарии, открытой в Полтаве / Катранов П. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1863. - № 20. - С. 99-106.; Матченко И. Высокопреосвященный Гедеон, Архиепископ Полтавский и Переяславский / Матченко И. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1885. - № 19. - С. 540-555.; Думитрашко Н., протоиерей. Замечательная рукопись Полтавской Семинарии: Пересопницкое Евангелие / Думитрашко Н. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1874. - № 8. - С. 271-282; - № 9. - С. 314-327.. Особлива увага приділяється аналізу біографічно-довідникових словників, упорядкованих І. Павловським. Останні містили близько 900 біографій учених, письменників, громадських діячів та ієрархів Полтавської губернії. З них близько 80 біографічних довідок розкривали діяльність церковних діячів. Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII в. / Павловский И. - Полтава: типо-литогр. преемников Дохмана, 1912. - 238 с.; Павловский И. Ф. Первое дополнение к Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с середины ХVІІІ в. / Павловский И. - Полтава: Издание Полтавской ученой архивной комиссии; Типография товарищества Печатного дела, 1913. - 87 с.; Павловский И. Ф. Полтавцы, иерархи, государственные и общественные деятели / Павловский И. - Полтава: Издание Полтавской ученой архивной комиссии; Типография товарищества Печатного дела, 1914. - 294 с. Аналізуються також ювілейні нариси та некрологи, підготовлені місцевим духівництвом. Зокрема в них зроблена перша спроба аналізу діяльністі ректора Полтавської духовної семінарії І. Пичети, парафіяльного священика К. Прихожого, полтавських єпископів Гедеона (Вишневського) та Іларіона (Юшенова), редакторів єпархіального часопису - М. Думитрашка, В. Терлецького, архімандрита Полієвкта, протоієрея Є. Ісаєнка, В. Конопатова; членів Полтавського єпархіального братства (Д. Нарцисова, І. Яновського, Ф. Гамалеї, священиків Д. Юзефовича, Т. Курдиновського, М. Терлецького) По поводу 25-летия педагогической деятельности отца ректора Полтавской семинарии, протоиерея И. Х. Пичеты // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1893.- № 5. - С. 160-167.; Иван Авраменко. К 25-летию педагогической деятельности В. А. Конопатова / И. Авраменко // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1915. - № 24. - С. 1875-1891.; Пирский Н., протоиерей. Пятидесятилетний юбилей священника Троицкой церкви м. Келеберды, Кременчугского уезда, о. Константина Яковлевича Прихожаго / Н. Пирский // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1904. - № 16. - С. 634-641.; Павловский И. Из клиро-бытовых наблюдений архиепископа Полтавского Гедеона Вишневского / Павловский И. // Полтавские епархиальные ведомости.- Часть неофициальная. - 1878. - № 2. - С. 62-74.; Преосвященный Илларион, епископ Полтавский и Переяславский // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная.- 1895. - № 16. - С. 547-588.; В Бозе почивший преосвященный Илларион, епископ Полтавский и Переяславский // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1904. - № 4. - С. 200-212.; Некролог: Протоиерей Н. Д. Думитрашко // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1878. - № 4. - С. 137-146.; Иван Авраменко. Памяти В. Н. Терлецкого / И. Авраменко // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1916. - № 22. - С. 2051-2052.; Архимандрит Полиевкт Петровский: некролог // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1879. - № 24. - С. 1106-1110.; Четвериков С. Протоиерей Е. Исаенко: некролог / Четвериков С. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1913. - № 29. - С. 2088-2090.; Авраменко И. Дмитриан Никанорович Нарциссов: некролог / И. Авраменко // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1916. - № 20. - С. 1866-1880.; Фиалковский Н. Иван Петрович Яновский: некролог / Фиалковский Н. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1900. - № 34. - С. 2258-2269.; Пирский Н., протоиерей. Священник Феодор Иоаннович Гамалея / Н. Пирский // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1903. - № 27. - С. 1168-1172.; Некролог: Д. Я. Юзефович // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1883. - № 20. - С. 975-981.; Памяти священника Тимофея Николаевича Курдиновского // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1907. - № 35. - С. 1533-1536.; Протоиерей Успенского собора г. Переяслава о. Николай Александрович Терлецкий // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1903. - № 9. - С. 438-448..

Важливе значення для аналізу діяльності Полтавського церковного історико-археологічного комітету, Полтавської вченої архівної комісії мають публікації В. Пархоменка Владимир Пархоменко. Открытие древлехранилища Церковного Историко-Археологического Комитета / Владимир Пархоменко. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1907. - № 28. - С. 1213-1215.; Владимир Пархоменко. Библиографическая заметка / В. Пархоменко // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1907. - № 28. - С. 1220-1221.; Пархоменко В. Библиографическая заметка / Пархоменко В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1910. - № 6. - С. 459-460.. У студіях В. Горленка, Г. Філянського, М. Коропова, М. Орлова, В. Романова, В. Трипольського висвітлювалась діяльність музейних осередків єпархії Горленко В. П.. Лубенский музей Е. Н. Скаржинской / Горленко В. П. // Киевская Старина. - 1890. - Т. 31. - № 10. - С. 123-134.; Горленко В. П. Лубенский музей Е. Н. Скаржинской / Горленко В. П. - К.: Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1890. - 12 с.; Филянский Г. Екскурсия в область церковной старины / Филянский Г. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1906. - № 1. - С. 35-41.; Филянский Г. Значение церковно-археологических музеев, как хранителей произведений искусства / Филянский Г. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1909. - № 26. - С. 1073-1079; - № 27. - С. 1123-1127.; Коропов М. К проекту основания в епархии церковного древлехранилища / Коропов М. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1904. - № 35. - С. 2213-2218.; Орлов Н. К вопросу об устройстве в городе Полтаве церковного древлехранилища / Орлов Н. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1905. - № 8. - С. 277-278; - № 10. - С. 357-358.; Романов В. Нынешнее состояние епархиального древлехранилища и виды его на будущее / Романов В. // Полтавские епархиальные ведомости. - Часть неофициальная. - 1908. - № 3. - С. 122-125.; Полтавское епархиальное древлехранилище: указатель с описанием выдающихся письменных и вещественных памятников церковной старины Полтавской епархии. Составил священник В. Трипольский. - Полтава: типография Г. Маркевича, 1909. - 140 с..

За радянської доби церковно-історичне краєзнавство опинилось поза увагою дослідників. Проте вони зробили вагомий внесок в дослідження основних етапів розвитку краєзнавчого руху загалом. Зокрема основні етапи та закономірності розвитку історичного краєзнавства були досліджені в працях П. Тронька Історичне краєзнавство в Українській РСР / Тронько П. Т., Горбик В. О. [та ін.]. - К.: Наукова думка, 1989. - 237 с.; Історія міст і сіл Української РСР.: В 26 т. Полтавська обл. / АН УРСР. Ін-т історії; Голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) та ін. - К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. - 352 с., музейного будівництва, внеску музейних установ та їх співробітників в справу збереження пам'яток - в роботах Ф. Шміта, Г. Серебреннікова, Г. Скрипник, Ю. Омельченка, М. Бондаря, Г. Мезенцевої, Л. Славіна, П. Юрченка, С. Таранушенка, Я. Запаска, Я. Ісаєвича та ін. Шмит Ф. Музейное дело: Вопросы экспозиции / Шмит Ф.; Государственный институт истории и искусств. - Л.: ACADEMIA, 1929. - 245 с.; Серебренников Г. Н. Организация и содержание научно-исследовательской работы музеев / Серебренников Г. Н. - М.: Тип. “Красный Октябрь”, 1945. - 20 с.; Скрипник Г. А. Етнографічні музеї України. Становлення і розвиток / Скрипник Г. А. - К.: Наукова думка, 1989. - 300 с.; Омельченко Ю. А. Охорона пам'яток і музейне будівництво на Україні в перші роки радянської влади. 1917 - 1921 рр. / Омельченко Ю. А. // Український історичний журнал. - 1972. - № 1. - С. 102-108.; Омельченко Ю. А. Музейне будівництво на Україні в 1921 - 1945 рр. / Омельченко Ю. А. // Український історичний журнал. - 1975. - № 3. - С. 122-128.; Мезенцева Г. Г. Музеи Украины / Мезенцева Г. Г. - К.: Изд. Киевс. ун-та, 1959. - 243 с.; Бондар М. М. Нариси музейної справи / Бондар М. М., Мезенцева Г. Г., Славін Л. М. - К.: вид-во Київ. ун - ту, 1959. - 156 с.; Юрченко П. П. Дерев'яна архітектура України / Юрченко П. П.- К.: “Будівельник”, 1970. - 191 с. ; Таранушенко С. А. Монументальна дерев'яна архітектура Лівобережної України / С. А. Таранушенко. - К.: Будівельник, 1976. - 336 с.; Нариси з історії українського декоративного мистецтва / за ред. Запаска Я. П. ; [ред. колегія: П.М. Жолтовський та інші]. - Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1969. - 191 с.; Запаско Я. Пам'ятки книжкового мистецтва: каталог стародруків, виданих на Україні / Я. Запаско, Я. Ісаевич. - Львів: Вища школа; Вид-во при Львів. ун-ті, 1981. - Книга перша:1574-1700. - 136 с.. На особливу увагу заслуговує цикл біографічно-довідникових публікацій, путівників, історико-краєзнавчих нарисів, підготовлених полтавськими істориками радянської доби Аббасов А. М. Миргород [текст] / Аббасов А. М., Герасименко О. Я. - Х.: Прапор, 1967. - 79 с.; Довгуша Г. Д. Котельва: путівник. / Довгуша Г. Д., Шевченко Р. І. [та ін.]. - Х.: Прапор, 1983. - 54 с.; Остроушко Л. М. Полтава / Остроушко Л. М. - Х.: Прапор, 1977. - 86 с.; Євселевський Л. І. Кременчук: довідник-путівник. / Євселевський Л. І., Пустовіт П. Н. - Х.: Прапор, 1971. - 63 с.; Жук В. Н. Нові Санжари: історико-краєзнавчий нарис / В. Н. Жук. - Х.: Прапор, 1970. - 94 с.; Жук В. Н. Градізьк: історико-краєзнавчий нарис / В. Н. Жук, Г. П. Олексашенко - Х.: Прапор, 1968. - 102 с.; Жук В. Н. Диканька: історико-краєзнавчий нарис / В. Н. Жук. - Х.: Прапор, 1973. - 54 с.; Ротач П. П. Матеріали до Українського біографічного словника: Літературна Полтавщина / П. П. Ротач // Архіви України. - 1965.. У цей же період була оприлюднена дисертація А. Абасова, яка стала першою спробою узагальнення розвитку історичного краєзнавства на Полтавщині Аббасов А. М. Становление и развитие исторического краеведения Полтавщины от его зарождения до наших дней: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук / Аббасов Алік Мамедович - К.: [б. в.], 1977. - 28 с..

У цей же період власне церковну історіографію поповнили ґрунтовні праці з історії українського православ'я науковців в еміграції - І. Власовського, І. Огієнка, В. Липинського Власовський І. Нарис історії Української православної церкви. / Іван Власовський - К.: Либідь, 1998. - Т. 3.: XVII-XX ст. - Репр. відтв. вид. 1957 р. - 359 с.; Огієнко І. І. Українська церква: нариси з історії Української Православної Церкви: У 2 т. / Огієнко І. І. / С. Ярмусь (ред.). - 2-ге. вид. попр. і доп. - Вінніпег: Видання Консисторії УГПЦ в Канаді, 1982. - Т. 2. - 366 с.; Липинський В. Релігія і церква в історії України / Липинський В. - Філадельфія: З Друкарні ``Америки'', 1925. - 111 с..

На сучасному етапі студії, присвячені загальним проблемам краєзнавства та його важливому напряму - церковно-історичному краєзнавству, посіли чільне місце в українській історіографії. Зокрема проблеми та перспективи української історичної регіоналістики досліджені в циклі наукових розвідок Я. Верменич Верменич Я. Роль і місце історичної регіоналістики в системі соціогуманитарних наук / Верменич Я. // Історія України: маловідомі імена, події, факти: зб. статей. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2003. - Вип. 20 - 21. - С. 79-94.; Верменич Я. Суб'єктивні межі й об'єктивні можливості історичного краєзнавства: деякі міркування щодо шляхів осмислення місцевої історії / Я. Верменич // Український історичний журнал. - 2008. - № 2. - С. 129-144.; Верменич Я. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні / Верменич Я.; НАН України, Ін-т Історії України. - К.: Ін-т Історії України, 2003. - 516 с.; , В. Ульяновського Ульяновський В. Церква в Українській державі 1917-1920 рр.: доба Гетьманату Павла Скоропадського / Василь Ульяновський. - К.: Либідь, 1997. - 319 с.; Ульяновський В. Минуле України через призму історії православної церкви: проблеми, уроки, перспективи / Василь Ульяновський // Київська Старовина. - 2003. - № 5. - С. 3-28.. Історія православної преси відображена в дослідженнях А. Бойко Бойко А. Преса православної церкви в Україні, 1900-1917: Культура. Суспільство. Мораль / Бойко А. - Дніпропетровськ: видавництво ДГУ, 2002. - 308 с.; Бойко А. Періодичні видання православної церкви в Україні кінця XIX - початку XX ст. / Бойко А. - К.: Київський міжнародний університет, 2004. - 78 с.. Соціально-релігійний аспект розвитку православної церкви на початку XX ст. проаналізовано в монографії Г. Надтоки Надтока Г. М. Православна церква України 1900-1917 рр.: соціально-релігійний аспект / Надтока Г. М. - К.: Знання, 1998. - 270 с. . Діяльність Київського церковно-археологічного товариства, провідного серед подібних інституцій, висвітлена в праці К. Крайнього Крайній К. К. Київське церковно-історичне та археологічне товариство. 1872-1920 / Крайній К. К. - К.: “KM Academia”, 2001. - 104 с. Розвиток церковного музейництва в Україні в другій половині XIX - на початку XX ст. став предметом дисертаційного дослідження І. Карсим Карсим І. Розвиток церковної археології та музейництва в Україні у другій половині XIX - початку XX ст.: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: 07.00.01. / Карсим Інна Анатоліївна - К., 2002. - 17 с.. Проблемам вивчення та збереження церковно-історичної спадщини на початку XX ст. присвячена монографічні дослідженні В. Горбика, С. Заремби, О. Нестулі Горбик О. В. Проблеми дослідження і збереження пам'яток історії та культури в Україні / Горбик О. В., Денисенко Г. Г // Український історичний журнал. - 2003. - № 3. - С. 143-151. ; Історико-культурна спадщина: проблеми дослідження і збереження / [відп. ред. В. О. Горбик]. - К.: [б. в.], 1998. - 154 с.; Заремба С. З. Українське пам'яткознавство: історія, теорія, сучасність / Заремба С. З. - К.: Логос, 1995. - 447 с.; Заремба С. З. Нариси з історії українського пам'яткознавства / Заремба С. З.; Центр пам'яткознавства НАН України; Українське товариство охорони пам'яток історії та культури. - К.: Видавництво Аратта, 2002. - 204 с.; Нестуля О. Доля церковної старовини в Україні. 1917-1941 рр. / Нестуля О. - К.: [б. в.], 1995. - Ч. I.: 1917 - середина 20-х років. - 280 с.. Питання виявлення й наукової фіксації існуючих пам'яток церковної архітектури України, а також етапи вивчення втрачених об'єктів культової архітектурної спадщини, розглянуто в розвідках П. Герчанівської, І. Довганюка, В. Вечерського, Н. Ковпаненко Герчанівська П. Дерев'яні церкви України / Герчанівська П. - К.: Наукова думка, 1996. - 133 с.; Довганюк І. Архітектура українських церков / Довганюк І. - Львів: Львівагропроект, 1997. - 111 с.; Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури і містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / Вечерський В. В; Державна служба охорони культурної спадщини, НДІ пам'яткоохоронних досліджень. - К.: Видавничий дім А.С.С., 2005. - 588 с.; Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України / Вечерський В. В.; НДІ теорії та історії архітектури та містобудування. - К.: Головкиївархітектура, 2002. - 592 с. Ковпаненко Н. Ч. Архітектурно-мистецька спадщина України в працях визначних учених другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. / Ковпаненко Н. Ч. // Український історичний журнал. - 2005. - № 6. - С. 112-128..

З другої половини 80-х рр. XX ст. розпочався якісно новий етап в дослідженні церковно-краєзнавчого руху Полтавщини другої половини XIX - початку XX ст. Був оприлюднений цикл наукових розвідок В. Рички, В. Граба, А. Портнова з життєписом В. Пархоменка Ричка В. М. Дослідник сивої давнини / Ричка В. М. / Реабілітовані історією. - Київ - Полтава, 1992. - С.58-63.; Ричка В. М. За сфабрикованим звинуваченням: В. О. Пархоменко / Ричка В. М. // Репресоване краєзнавство. - К., 1991. - С. 233-237.; Ричка В. Пархоменко Володимир Олександрович / Ричка В. М. / Реабілітовані історією. Полтавська область. Науково-документальна серія книг. - Кн. 5. / [упорядник О. А. Білоусько]. - К. - Полтава: Оріяна, 2007. - С. 428-432.; Граб В. І. Штрихи до портрета Володимира Пархоменка / Граб В. І. // Полтавський археологічний збірник: збірник наукових праць / відп. ред. Супруненко О. Б. - Полтава: Археологія, 1999. - С. 248-251.; Граб В. І. Тривожний вересень Володимира Пархоменка / Граб В. І. // Полтавський археологічний збірник: збірник наукових праць / за ред. Супруненка О.Б. - Полтава, 1994. - Число друге. - С. 177-191.; Портнов А. Володимир Пархоменко - дослідник ранньої історії Русі / А. Портнов. - Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2003. - 78 с.. Діяльність І. Павловського з вивчення та охорони визначних культових пам'яток на території Полтавської єпархії розглядались у студії І. Касимової Касимова І. Полтавська учена архівна комісія і збереження пам'яток церковної архітектури / Касимова І. // Козацькі старожитності Полтавщини: зб. наукових праць. - Полтава: Центр охорони та досліджень пам'яток археології: Видавництво “Криниця”, 1993. - Вип. 1. - С. 121-132.. Організація вченим музейної справи була проаналізована в монографії В. Жук Жук В. Н. Полтавський Хрестовоздвиженський монастир і пов'язані з ним важливі історичні події: статті з коментарями та фотоілюстраціями. - Полтава: ТОВ “АСМІ”, 2007. - Видання друге, перероблене і доповнене. - 248 с.. Внесок І. Павловського в справу збереження архівів Полтавщини був високо оцінений у праці В. Горбика Актуальні питання виявлення і дослідження пам?яток історії та культури: на матеріалах Зводу пам'яток історії та культури України: у 3 ч. / Горбик В. О. - К.: Ін- т Історії України, 1999. - Ч. 1.- 304 с.; Ч. 2. - 256 с.; Ч. 3. - 256 с. та статті І. Бутича Бутич І. Огляд археографічної діяльності Полтавської вченої архівної комісії / Бутич І. // Архівний збірник на посвяту 90-річчя Полтавської Вченої Архівної комісії. - Полтава: Видавництво “Полтава”, 1993. - С. 15-28., науковій розвідці В. Коротенка Коротенко В. В. Особистий архівний фонд І. Ф. Павловського в ЦДІА України / Коротенко В. В. // Архівний збірник на посвяту 90-річчя Полтавської Вченої Архівної комісії. - Полтава: Видавництво “Полтава”, 1993. - С. 108-112.. Окремі напрями діяльності Полтавського церковного історико-археологічного комітету висвітлені в роботах Л. Бабенко, О. Супруненка, О. Шуби, І. Касимової, В. Жук Бабенко Л. Л. Культові пам'ятки Полтавщини в дослідженнях українських науковців / Бабенко Л. Л. // Релігійна традиція у духовному відродженні України: матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Полтава: [б. в.], 1992. - С. 96-97.; Супруненко О.Б. Закладна дошка Покровської церкви Петра Калнишевського / Супруненко О. Б. // Козацькі старожитності Полтавщини: збірник наукових праць. - Полтава: В-во “Криниця”, Центр охорони та дослідження пам'яток археології, 1993. - Вип. І. - С. 73-79.; Шуба О. В. Релігія в етнонаціональному розвитку України: політологічний аналіз / Шуба О. В. - К.: Криниця, 1999. - 323 с.; Касимова І. А. До історії Полтавського церковного історико-археологічного комітету / Касимова І. А. // Релігійна традиція у духовному відродженні України: матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Полтава, 1992. - С. 129-131.; Жук В. Н. Перлина Козельщини: сторінки з історії Козельщинського Різдва Богородиці жіночого монастиря / Жук В. Н., Сердюк Г. Д. - Полтава: Поліграфічне підприємство “АСМІ”, 2007. - Видання трете, перероблене і доповнене. - 238 с.. Грунтовний аналіз змісту та напрямів науково-дослідницької діяльності Полтавської вченої архівної комісії зроблено в дисертації О. Семергея Семергей О. Л. Діяльність Полтавської вченої архівної комісії. 1903-1919 рр.: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук / Семергей О. Л. - К., 1995. - 21 с.. Огляд археографічної діяльності осередку здійснено в статті О. Семергея та І. Войцехівської Войцехівська І. Губернські вчені архівні комісії в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / Войцехівська І., Семергей О. // Київська Старовина. - 1995. - № 6. - С. 105-112.. Діяльність установи щодо виявлення, вивчення й збереження пам'яток церковної старовини та введення до наукового обігу величезного обсягу архівних матеріалів знайшла високу оцінку в публікаціях В. Горбика та Г. Денисенко Горбик О. В. Проблеми дослідження і збереження пам'яток історії та культури в Україні / Горбик О. В., Денисенко Г. Г // Український історичний журнал. - 2003. - № 3. - С. 143-151. , монографії С. Заремби Заремба С. З. Українське пам'яткознавство: історія, теорія, сучасність / Заремба С. З. - К.: Логос, 1995. - 447 с.. Слід також виокремити бібліографічний покажчик праць Полтавської вченої архівної комісії (упорядник О. Супруненко), який довгий час залишався чи не єдиним узагальнюючим дослідженням з цієї теми Супруненко О. Б. Труды Полтавской ученой архивной комиссии. 1905-1917 гг.: Библиографический указатель / Супруненко О. Б. - Полтава: [б. в.], 1991. - 52 с..

Отже історіографічний аналіз свідчить, що процес розвитку церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині в другій половині XIX - на початку XX ст., в науковій літературі отримав фрагментарне висвітлення, що актуалізує звернення до обраної теми.

Джерельна база дослідження містить опубліковані документальні джерела, які за походженням поділяються на 3 групи: закони (укази, постанови уряду, Синоду та інших владних інституцій), підзаконні нормативно-правові акти (накази і розпорядження архієреїв та єпархіальних органів влади), діловодна документація та звіти про діяльність наукових й громадських товариств, довідники, каталоги. Невід'ємною складовою джерельної бази стали матеріали дореволюційних періодичних видань, серед яких провідне місце належить часопису “Полтавские епархиальные ведомости ”.

Значний за обсягом комплекс неопублікованих документальних джерел був виявлений в Державному архіві Полтавської області. Так, для кращого розуміння діяльності місцевих церковних структур та загальних тенденцій внутрішньоєпархіального життя дисертанткою був опрацьований Ф. 706 “Полтавська духовна консисторія” та Ф. 801 “Пирятинське духовне правління”. З метою дослідження ролі музейних установ в розвитку церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині в роботі були задіяні документи особового фонду К. М. Скаржинської (Ф. 222).

Значний інтерес становлять документальні джерела особового фонду І. Павловського (Ф. 267) в Центральному державному історичному архіві України в місті Києві. Цінні документальні матеріали з розвитку пам'яткоохоронництва на початку XX ст. зосереджені у фонді Київського товариства охорони пам'яток старовини та мистецтва (Ф. 725). У фонді Київської духовної консисторії (Ф. 127) був виявлений опис 1874 р. предметів церковної старовини, які належали храму с. Войтовець Переяславського повіту.

Важливим компонентом у відтворенні цілісної картини розвитку церковно-історичного краєзнавства в регіоні стали рукописні матеріали, які зберігаються у фондах Інституту рукописів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. До наукового обігу вперше було запроваджено рукопис наукового дослідження з історії Густинського й Мгарського монастирів, підготовленого священиком В. Романовим, виявленого в фонді Київської духовної академії (Ф. 160). У роботі були використані дописи до часопису “Киевская Старина” з церковної історії Полтавщини, які зберігаються в особовому фонді Є. Ківлицького (Ф. 71) та у фонді часопису “Киевская Старина” (Ф. 112).

У дисертації також були задіяні документи особового походження, зокрема кореспонденція видатних учасників церковно-краєзнавчого руху на Полтавщині.

Комплекс використаних в роботі документальних джерел дозволяє всебічно висвітлити процес розвитку церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині в другій половині XIX - на початку XX ст.

У другому розділі “Розвиток церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині у другій половині XIX століття” висвітлений процес становлення церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині. У підрозділі “Систематизація відомостей з історії єпархії в працях дослідників 60-80-х років XIX століття” було зазначено, що на стан церковно-історичних краєзнавчих досліджень вплинула активна дослідницька та пам'яткоохоронна діяльність столичних науково-історичних осередків. Далися взнаки й загальноімперські перетворення в системі духовної освіти у 60-70-х рр. XIX ст. Вивчення церковної історії та історії російської церкви в семінаріях було включено до спеціально-богословського курсу. До програм духовних академій був введений курс церковної археології. У вищих духовних школах були відкриті церковно-історичні відділення. За статутом 1884 р. випускникам духовних академій надавалась можливість здобувати ступінь доктора церковної історії, замість доктора богослов'я. Це суттєво вплинуло на подальший розвиток церковно-історичної науки. З'явилась велика кількість докторських та магістерських дисертацій із питань церковної історії. Оформились напрямки церковно-історичного дослідництва.

Значний внесок в розвиток церковної історіографії другої половини XIX ст., зокрема підготовку студій із церковної історії Полтавщини, здійснили студенти церковно-історичного відділення Київської духовної академії. Упродовж 1876-1887 рр. вони підготували ряд дисертаційних досліджень, присвячених церковним діячам XVIII ст., уродженцям Переяславсько-Полтавської єпархії та ієрархам, які очолювали полтавську кафедру в XVIII ст.

У 60-70-х рр. XIX ст. серйозним поштовхом до розвитку регіональних історичних досліджень стала діяльність губернських статистичних комітетів. Велику роботу зі збирання статистичних, етнографічних, церковно-історичних матеріалів в межах губернії проводив Полтавський губернський статистичний комітет. Свої наукові розвідки члени комітету вміщували на сторінках місцевих періодичних видань та видань Комітету. Одним з найбільш вдалих видавничих проектів Полтавського губернського статистичного комітету, зокрема його члена-секретаря П. Бодянського, стало видання “Памятной книги Полтавской губернии” за 1865 р., в якій була упорядкована історія Полтавської єпархії та наведені статистичні дані щодо місцевих культових споруд.

У 60-80-ті рр. XIX ст. до вивчення постатей переяславсько-полтавських ієрархів та видатних земляків долучилось духівництво Полтавської єпархії. Серед досліджень з цієї проблематики особливе місце належить монографії настоятеля Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря ігумена Полієвкта (Петровського) “Сведения о Полтавско-Переяславской епархии и ее архипастырях”. У цей же час в церковно-краєзнавчих студіях місцевих краєзнавців почали активно використовуватись відомості про місцеві святині, що також сприяло накопиченню знань з церковної історії єпархії. Зокрема, увагу дослідників привертала постать святителя Макарія (Токаревського), архімандрита Овруцького, прославленного як переяславського чудотворця, та полтавських святителів Амвросія й Афанасія. У 80-х рр. XIX ст. помітну роль в розвитку церковно-краєзнавчих досліджень відігравав член правління Полтавського духовного училища І. Яновський (1856-1900 рр.).

У підрозділі “Становлення релігійних періодичних видань другої половині XIX століття” авторка запропонувала власну періодизацію розвитку часопису “Полтавские епархиальные ведомости”. Перший період (1863-1867 рр.) пов'язаний з діяльністю редакторів Д. Юзефовича та М. Думитрашка. У цей час часопис стає центром розвитку церковно-історичного краєзнавства в регіоні. Навколо нього об'єднались знавці історії рідного краю: П. Мазанов, П. Катранов, М. Гаврилков, М. Максимович. Другий період (1867-1880 рр.) позначився спадом читацької активності, насамперед, парафіяльного духовенства. Зменшилась кількість церковно-краєзнавчих публікацій, погіршилась їхня якість. Проте “Полтавские епархиальные ведомости” залишались не лише церковним, а й церковно-краєзнавчим органом, який продовжував традиції церковного краєзнавства. Зокрема в цей час неможливо переоцінити дослідницьку діяльність редактора неофіційної частини видання ігумена Полієвкта.

Редакції вдалося активізувати роботу часопису у 1881-1888 рр. Була опублікована значна кількість студій, присвячених православним ієрархам, вихідцям з Полтавщини, оприлюднені архівні матеріали з історії Полтавської духовної семінарії. Церковно-краєзнавчі студії, які побачили світ того часу, отримали декілька напрямків: описи чудотворних ікон та фактів чудотворінь, життєписи святителів та місцевих церковних ієрархів, нариси з історії храмів, парафій та духовних навчальних закладів єпархії, описи унікальних церковних старожитностей.

У третьому розділі “Інституціалізація розвитку церковно-історичного краєзнавства наприкінці XIX - початку XX ст.” досліджені процеси організаційного оформлення церковно-історичного краєзнавства на Полтавщині та активізації церковно-історичних студій. У підрозділі “Полтавська вчена архівна комісія та музеї Полтавщини в церковно-історичному краєзнавстві” охарактеризована діяльність перших організаційних осередків, які цілеспрямовано займалися проблемами охорони та дослідження старовини на Полтавщині - Лубенського музею К. Скаржинської, Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства та Полтавської вченої архівної комісії. Зокрема зазначено, що серед музейних установ, які тривалий час діяли на теренах губернії, провідне місце належало приватному музею, заснованому К. Скаржинською в с. Круглик Лубенського повіту в 1885 р. За даними каталогу експонатів музею, складеного в 1891-1892 рр. А. Зосимовичем, його церковний відділ налічував близько 300 одиниць зберігання.

З приєднанням у 1906 р. колекції Лубенського музею до зібрання Природничо-історичного музею в м. Полтаві, останній перебрав на себе функції губернського наукового центру з вивчення та збереження культових пам'яток. У 1909 р. відділ церковних старожитностей музею налічував 965 предметів. На початку XX ст., завдяки зусиллям хранителя культурно-історичного відділу К. Мощенка, його збірка церковних старожитностей посіла одне з провідних місць в Україні.

Значним поштовхом для розвитку церковно-історичних краєзнавчих досліджень в регіоні стала діяльність створеної у 1903 р. Полтавської вченої архівної комісії. Серед активних членів осередку значились полтавські єпископи, викладачі духовних навчальних закладів міста та єпархії, парафіяльне священство. Слід зазначити, що саме розробка проблем регіональної історії стала відмінною рисою діяльності Полтавської вченої архівної комісії та виділила її серед подібних профільних інституцій. Цілком закономірно, що дослідження з церковно-краєзнавчої тематики посіли важливе місце серед студій не лише духовенства, а й інших членів архівної комісії - Л. Падалки, М. Астряба, В. Бучневича та ін.

Важливим напрямком роботи осередку стало вивчення стану церковних архівів губернії. У 1914 р. дослідженнями було охоплено понад 1200 храмів єпархії. Підсумком роботи стала публікація І. Павловським монографії “Описание архивов Полтавской губернии”.

У підрозділі “Краєзнавча діяльність Полтавського церковного історико-археологічного комітету, Лубенського Спасо-Преображенського та Полтавського єпархіального Свято-Макаріївського братств” було встановлено, що наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття єпархіальна та наукова громадськість неодноразово порушували питання про створення спеціалізованих органів та інституцій з охорони та вивчення церковних старожитностей. Особливу їхню занепокоєність викликав стан збереження церковної старовини, пам'ятки якої гинули від недогляду, байдужості, а нерідко й спроб їх “поліпшення” перебудовами, непрофесійною реставрацією тощо. У вирішенні проблеми збереження та дослідження пам'яток, зокрема й церковно-історичних, був ще один аспект: гостра нестача відповідних фахівців. Відтак, дуже часто ці питання залишались справою небайдужих до долі історичної спадщини одинаків. Серед них почесне місце обіймає визначний релігійний й громадський діяч краю єпископ Іларіон. У травні-червні 1889 р. преосвященним було оглянуто 106 міських та сільських храмів Хорольського, Золотоніського, Переяславського та Прилуцького повітів. У щоденниках інспекційних подорожей по єпархії преосвященний Іларіон зазначав, що “в церквах епархии есть немало памятников древности небрежно хранящихся,...остающихся недоступными для любителей старины”.

Полтавський церковний історико-археологічний комітет був створений в жовтні 1906 р. Одним з структурних підрозділів осередку стало древлесховище. Робота церковно-археологічного комітету мала багатоплановий характер: вивчення й охорона пам'яток старовини, формування колекції єпархіального древлесховища, складання описів церковних старожитностей регіону, вивчення історії єпархії та видання наукових студій місцевих істориків, археографічна діяльність, пропаганда історичних знань серед духівництва та мирян, співробітництво із подібними товариствами в межах імперії.

Привертає увагу краєзнавча науково-дослідницька діяльність членів Полтавського церковного комітету. Їхні історичні розвідки, зазвичай, представлялись на засіданнях в формі реферативних повідомлень. Найкращі студії оприлюднювались на сторінках “Трудов Полтавского церковного историко-археологического комитета”.

У дослідженні визначаються основні періоди в діяльності Полтавського церковного історико-археологічного комітету. Перший з них охоплює 1906-1908 рр. В цей час відбувається становлення діяльності осередку, формується зібрання єпархіального музею. Другий період припадає на 1908-1910 рр. У цей період церковно-краєзнавча діяльність комітету досягла свого апогею: досліджуються й описуються визначні культові пам'ятки регіону, члени комітету взяли активну участь у проведенні ХІV Всеросійського археологічного з'їзду в Чернігові. Саме в цей період церковно-археологічний комітет відігравав значну роль в розвитку церковно-краєзнавчих студій. Одним з вирішальних чинників була активна діяльність преосвященного Іоанна та керуючого справами Комітету В. Пархоменка. Третій період охоплює 1910-1917 рр. й характеризується поступовим занепадом роботи осередку, спадом наукової діяльності. Причиною цього стали зміни в керівному складі інституції: до іншої єпархії переїхав архімандрит Іоанн, відійшов від справ В. Пархоменко.

Значний внесок в розвиток краєзнавчих досліджень на Полтавщині наприкінці XIX - початку XX ст. та збереження православної монументальної спадщини зробили інші громадські установи краю. Серед них Спасо-Преображенське братство в м. Лубни при Спасо-Преображенському монастирі, яке розпочало свою діяльність в 1889 р. Ним безпосередньо опікувався єпископ Полтавський і Переяславський Іларіон. Він же ініційював створення церковного православного братства з центром в Полтаві. Останнє було відкрито в 1890 р. при Полтавській духовній семінарії. Свято-Макаріївське єпархіальне братство відіграло помітну роль в розвитку церковно-краєзнавчих досліджень на початку XX ст. У 1912 р. за пропозицією Голови Ради братства Г. Лісовського була розпочата робота по створенню Переяславсько-Полтавського патерика. Видання мало вмістити життєписи прославлених святителів, уродженців Полтавської єпархії. До 1915 р. перший том “Переясласько-Полтавського патерика” був готовий до друку. Того ж року Рада братства уклала контракт із типографією В. Кульженкова в Києві про його видання.