Цензурна політика в радянській Росії у 1917 – 1929 роки

4. З перших днів існування радянської влади почалося планомірне насадження диктатури партії в усіх сферах інтелектуальної діяльності. Насамперед це стосувалося видавничої справи. Протягом 1919 - 1922 рр. чітко виявилася тенденція до централізації процесу управління видавничою галуззю, наслідком якої стало створення Державного видавництва РСФРР. Детальне дослідження документів, які розкривають зміст його діяльності, свідчить про те, що до створення Головліту Держвидав РСФРР здійснював політику контролю за усіма фазами видавничого процесу - від змісту до опублікування і поширення друкованих видань. Провідником ідеологічного складника цензурної політики став політвідділ Держвидаву.

5. Для об'єднання всіх видів цензури у червні 1922 р. в структурі Наркомату освіти РСФРР було створено Головне управління у справах літератури та видавництв (Головліт). Підпорядкований вищому партійному керівництву, Головліт вирізнявся з-поміж інших цензурних органів розширеним обсягом функцій та повноважень. Сутність і зміст його цензурної діяльності визначали партійні органи, а саме: ЦК РКП(б) та його структурні підрозділи - Політбюро, Секретаріат та Оргбюро. Нормативна база Головліту, якою керувалися цензори у своїй роботі, була досить широкою (циркуляри, інструкції, розпорядження), однак найбільше значення для цензорів та авторів мали спеціальні переліки заборонених для опублікування тем, зміст яких указує на політичний характер радянської цензури.

6. Основні напрями радянської цензурної політики охоплювали видавничу справу, радіомовлення, рекламу, кіносправу, музичний репертуар, контроль за ввезенням літератури з-за кордону. Її реалізація покладалася на Держвидав, органи Головліту та Головполітосвіти. Цензурна практика здійснення контролю за цими видами інформації мала свою специфіку, яку розкрито при характеристиці підрозділу 3.2.

7. За часів діяльності Головліту особливо чітко виділяються наступні риси радянської цензури: підозрілість, всеохопність, використання найсуворіших санкцій проти тих, хто створював, зберігав чи поширював інформацію, ворожу з позиції радянської влади, домінування контролюючої, охоронної та репресивної функцій, взаємопроникнення партійної та державної цензури.

8. В основу формування кадрового складу цензурних органів було покладено ідеологічний принцип. Насамперед цензор мав бути “твердим” партійцем з належною марксистсько-ленінською підготовкою, а освітній рівень та професійні якості мали другорядне значення. Кадрова політика партійно-державного керівництва була одним із дієвих способів встановлення контролю та управління цензурними інституціями.

9. Цензурна політика виявлялася у двох основних формах контролю - попередньому та наступному. До провідних методів цензурного контролю належали: повна заборона, вилучення заборонених матеріалів та їх утилізація; укладання списків творів, заборонених до продажу чи публічного виконання; видання правил, розпоряджень та інструкцій, обов'язкових для виконання; виправлення, викреслення, вимога марксистської передмови; скорочення накладу видання; впровадження своїх людей до складу видавництв чи редакцій.

10. Важливим елементом у системі радянської цензури були надзвичайні органи, які в подальшому трансформувалися в карально-репресивні. Вони надавали органам цензури суттєву допомогу, особливо на стадії наступного контролю. У 1920-х рр. органи державної безпеки, перевіряючи роботу цензорів Головліту та конфісковуючи дозволені ним твори, виконували по суті надцензурні функції.

11. З переходом до нової економічної політики у видавничій галузі відбувалися помітні зміни, зокрема з'явилася чимала кількість приватно-кооперативних видавництв, відновилася платність друкованих праць, принцип розподілу друкованих творів замінився принципом вільної торгівлі, державні видавництва переводилися на госпрозрахунок, до видавничої галузі дозволялося залучати приватний капітал. Натомість посилилася потреба у забезпеченні інтересів влади, оскільки діяльність приватно-кооперативних видавництв нерідко суперечила ідеологічним настановам правлячої партії. У країні розгорнулася кампанія з формування негативної суспільної думки щодо таких структур у поєднанні з практикою адміністративних та економічних утисків. Унаслідок цього приватні та кооперативні видавництва втратили доступ до паперових ресурсів, матеріально-технічної бази, потрібної для виробничого процесу, позбавилися можливості самостійно розробляти редакційні плани. Наприкінці 1920-х рр. вони були повністю втягнуті до державної централізованої планово-адміністративної системи виробництва, постачання та реалізації друкованої продукції. Отже, згортання діяльності зазначених видавництв не було спричинено економічною доцільністю, цей процес став наслідком реалізації певної ідеологічної концепції.

радянський цензурний політика

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України:

1. Позднякова І.С. Цензурна політика періоду становлення радянської влади (1917 - 1919 рр.) / І.С. Позднякова // Бористен. - 2005. - № 8. - С. 18 - 20.

2. Позднякова І.С. Створення централізованого апарату управління видавничою справою в радянській Росії у 1919 - 1921 роках / І.С. Позднякова // Грані. - 2006. - № 1. - С. 22 - 26.

3. Позднякова І.С. Матеріали політвідділу Державного видавництва як джерело з історії радянської цензури / І.С. Позднякова // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - 2006. - Випуск 7. - С. 297 - 301.

4. Позднякова І.С. Роль керівництва РКП (б) в організації апарату цензури / І.С. Позднякова // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - 2006. - Випуск 9. - С. 38 - 43.

5. Позднякова І.С. Становлення і утвердження радянської цензури (1917 - 1929 рр.): історіографія проблеми / І.С. Позднякова // Грані. - 2006. - № 4. - С. 3 - 6.

6. Позднякова І.С. До питання про діяльність приватних та кооперативних видавництв у радянській Росії 1919 - 1920 рр. / І.С. Позднякова // Вісник Дніпропетровського університету. - Серія: історія та археологія. - Випуск 16. - 2008. - С. 77 - 85.

Публікації в інших виданнях:

7. Позднякова І.С. Кадрова політика радянської влади у сфері встановлення контролю за інформаційними потоками (1920-ті рр.) / І.С. Позднякова / Соціальна історія: Науковий збірник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Кафедра історії для гуманітарних факультетів. - Вип. 1. - 2007. - С. 35 - 41.

АНОТАЦІЯ

Позднякова І.С. Цензурна політика в радянській Росії у 1917 - 1929 рр. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню цензурної політики в радянській Росії як системи управління та контролю за інформаційними потоками протягом 1917 - 1929 рр. Аналіз нових джерел та попередніх досліджень дав змогу розкрити роль партійно-державного керівництва в розбудові цензурної системи у РСФРР. Виявлено специфічні риси радянської цензури в період її становлення та централізації. На основі нормативних документів Державного видавництва та Головліту РСФРР показано техніку перегляду рукописів та методи, за допомогою яких здійснювалася радянська цензурна політика у видавничій справі. З'ясовано специфіку цензурної практики відносно радіомовлення, кіносправи, реклами, музичного репертуару, контролю за ввезенням літератури з-за кордону та виступами партійних керівників. У роботі досліджено політику влади щодо приватно-кооперативних видавництв у донепівський період, розкрито процес їх включення до державної видавничої системи в роки непу. Розглянуто форми співпраці цензурних установ з карально-репресивними органами, розкрито зміст цензурної діяльності відділу політконтролю ДПУ.

Ключові слова: цензурна політика, радянська цензура, політична цензура, ідеологічний контроль, карально-репресивні органи, Держвидав, Головліт.

АННОТАЦИЯ

Позднякова И.С. Цензурная политика в советской России в 1917 - 1929 гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. - Днепропетровский национальный университет. - Днепропетровск, 2010.

Диссертационная работа посвящена исследованию цензурной политики как системы управления и контроля над информационными потоками в советской России на протяжении 1917 - 1929 гг. На основе анализа новых источников и научных исследований раскрыта роль партийно-государственного руководства в создании цензурной системы в РСФСР. Выявлены также отличительные черты советской цензуры периодов ее становления и централизации. На основе материалов Государственного издательства и Главлита РСФСР показано технику просмотра рукописей и методы, с помощью которых осуществлялась советская цензурная политика в издательской сфере. Раскрыта специфика цензурной практики в области радиовещания, кинематографии, рекламы, музыкального репертуара, контроля над ввозом литературы из-за границы, выступлениями руководителей партии. В роботе исследовано политику власти в отношении частных и кооперативных издательств, изучен процесс их вовлечения в централизованную государственную издательскую систему в годы нэпа. Выявлены формы сотрудничества цензурных институций с карательно-репрессивными органами, раскрыта суть цензурной деятельности отдела политконтроля ГПУ.

Показано, что одними из первых в формировании системы цензорского контроля были органы военной цензуры, деятельность которых вначале охватывала контроль над информацией военного характера, а со временем существенно расширилась. Доказано, что в формировании цензурного аппарата непосредственное участие принимало высшее партийное руководство страны. Отслежены принципы формирования кадрового состава цензурных органов. В исследовании рассматриваются причины и процесс создания Госиздата и Главлита РСФСР, их организационная структура и преобразования. Подтверждено, что ответственным за идеологическую составляющую цензурной политики Госиздата был его политотдел.

На основе анализа нормативных документов цензурных органов определено, что цензура была выражена двумя основными формами - предварительного и последующего контроля. Установлены методы, с помощью которых реализовывалась советская цензурная политика в издательской сфере.

Отдельный параграф посвящен деятельности частных и кооперативных издательств в годы нэпа. Доказано, что прекращение их деятельности не связано с экономическими причинами, а является результатом реализации определенной идеологической концепции.

В работе раскрыты ключевые понятия темы - “цензура”, “цензурная политика”, “советская цензура”, “идеологический контроль”.

Ключевые слова: цензурная политика, советская цензура, политическая цензура, идеологический контроль, карательно-репрессивные органы, Госиздат, Главлит.

ANNOTATION

Pozdnyakova I.S. Censorship policy of Soviet Russia in 1917 - 1929. - A manuscript.

The thesis for obtaining the candidate of historical sciences degree is written in the field 07.00.02 - world History. - The Oles' Honchar Dnipropetrovs'k National University, 2010.

The thesis paper deals with the research of censorship policy in Soviet Russia as a system of state maintenance and control of distribution of information in 1917 - 1929. The role of party and state governing bodies in the development of censorial policy in the Russian Soviet Federative Republic is disclosed on the basis of analyzing new sources and previously done studies. The thesis reveals specific features and peculiarities of Soviet censorship in the period of its creation and centralization. The methods of monitoring manuscripts and ways of realizing Russian censorship in the sphere of publishing are shown on the example of official documents of the Central Publishing house and the literary publishing house “Glavlit of RSFSR”. Particularities of censorship in the domain of radio broadcasting, cinematography, advertisement, musical repertoire, control of imported literature and speeches of party leaders are discussed. The thesis highlights the policy of Soviet authorities concerning private and cooperative publishers in the period before the declared New Economic Police (NEP) and studies the process of their integration into the system of state publishing in the NEP years. Forms of collaboration of censorial institutions and punitive-repressive bodies are analyzed, and the nature of censorship activity of the department of political control is revealed in the research.

Key words: censorship policy, Soviet censorship, political censorship, ideological control, punitive-repressive bodies, State Publishing “Gosizdat” House, the publishing house “Glavlit of RSFSR”.

ПОЗДНЯКОВА ІННА СЕРГІЇВНА

Цензурна політика в радянській Росії у 1917 - 1929 рр.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія.

Підписано до друку 04.05.2010. Формат . Папір .

Ум. друк. арк. . Наклад 100 прим. Зам. № .

Редакційно-видавничий відділ

Кіровоградського державного педагогічного

університету імені Володимира Винниченка

25006, Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Размещено на Allbest.ru