Українська історіографія суспільно-політичних процесів у Галичині 1914-1919 рр.: умови становлення, етапи розвитку, особливості

ВИСНОВКИ

Українська історіографія суспільно-політичних процесів у Галичині у 1914-1919 рр. представлена значним масивом історичної та іншої різножанрової літератури, яка відзначається різною науковою вартістю та глибиною й об'єктивністю відображення конкретно-історичних подій. Динаміку нагромадження знань із цієї теми зумовлювали фактори теоретико-методологічного та ідейно-політичного порядку. Запропонована періодизація історіографічного процесу частково збігається з регіональним поділом істориків на відповідні групи та відображає особливості кожного з його етапів. Поряд з професійними істориками до її осмислення істотно долучилися дослідники-мемуаристи та представники різних галузей гуманітарних знань.

Сукупність праць про функціонування австро-угорського та російського політичних режимів у Галичині за доби Першої світової війни витворює окрему важливу тему історіографії. Високий рівень розробки має проблематика, пов'язана з планами ворогуючих державно-політичних блоків стосовно України, а також біженцями, діяльністю іноземних спецслужб, функціонуванням інституцій з допомоги жертвам війни та ін. Продуктивним є науковий дискурс навколо проблеми впливу війни на розгортання українського національного руху та з'ясування його ролі як самостійного суб'єкта історії. Подальше вивчення цієї теми потребує адекватного врахування комплексу факторів, які визначали політику панівних державних еліт та життєдіяльність людності Галичини. Відмова від показу іноземних режимів як винятково “деструктивних” має супроводжуватися показом заходів імперських чинників з налагодження функціонування різних сфер суспільного розвитку краю.

Обґрунтовано формування в українській історіографії окремого дослідницького напряму - “зунрознавства”. Його наріжною парадигмою є трактування історії ЗУНР як невід'ємного складника визвольних змагань ХХ сторіччя й Української революції 1917-1920 рр. Тяглість й інертність осмислення цієї теми проявляється у збереженні “проуенерівського” та “прозунрівського” історіографічних “струменів”, які пропонують відмінні характеристики концептуальних проблем історії ЗУНР. Контраверсійність і різний ступінь розробки притаманні й окремим її аспектам. Дослідники детально розкривають зовнішню формальну сторону процесу державотворення, тоді як їхнім внутрішнім механізмам і наслідкам приділяється значно менша увага. Позитивними явищами стали наукові дискурси та реалізація спільних проектів польських і українських істориків, що спонукають останніх відмовлятися від україноцентризму та активніше сприймати науково-методологічні новації.

Характер і рівень дослідженості суспільно-політичних трансформаційних процесів у Галичині в 1914-1919 рр. зумовлюються рисами, притаманними жанру політичної історії. Важливе підґрунтя для її вивчення заклала “партійна історіографія” 1916/19 - 1930-х рр. Оригінальність і новизну здобутків українського зарубіжжя пов'язуємо з осмисленням суспільно-політичних процесів через призму різних ідейних течій та історіософських дискурсів. Сучасні дослідники поглибили уявлення про діяльність окремих партійних структур, міжпартійні стосунки, політичні орієнтації та інші конкретно-історичні проблеми. Зберігаються тенденції, коли фахівці з історії Галичини висвітлюють їх з позицій “галицького п'ємонтизму”, а історики інших регіонів у синтезах й узагальнюючих працях оминають увагою суспільно-політичний рух у Галичині чи висвітлюють його фрагментарно, оцінюють через призму ідентичних процесів у Наддніпрянщині.

Особливості історіографії Союзу визволення України зумовлюються його суспільним феноменом та специфікою осмислення представниками різних наукових напрямів і течій. Визначальними в цьому сенсі залишаються історико-мемуарні праці очільників СВУ, так що автори українського зарубіжжя майже не просунулися в його вивченні. Поступ сучасних науковців проявляється у намаганні комплексно, із залученням нових джерел підійти до цієї теми. Багатопланова діяльність СВУ зумовила його висвітлення в контексті різних конкретно-історичних проблем та в різнопрофільних публікаціях. Зберігаються установки щодо оцінювання певних партійно-політичних угруповань на основі їхніх програмних документів і тверджень очільників-літописців, що не завжди відображають історичні реалії. Слід порушити питання про “колабораціонізм” СВУ, який трактується головно з національно-патріотичних позицій, а також виробити оптимальну модель його висвітлення в синтезах та узагальнюючих працях з політичної історії ХХ ст.

Історіографічний доробок про військово-політичні процеси засвідчує глибоку розробку питань, пов'язаних з організаційним становленням та бойовою і суспільно-політичною діяльністю українських військових формацій. Утвердився символістський підхід до трактування феномену УСС як уособлення жертовної боротьби за волю і незалежність народу, тому в спеціальних працях зміщуються акценти із показу бойової та суспільно-політичної діяльності стрілецтва на висвітлення його національно-культурної ролі в історії України ХХ ст. Основні контури вивчення Галицької армії заклали автори міжвоєнного періоду та українського закордоння, що породило ситуацію, коли поряд із деталізованим вивченням її життєдіяльності залишаються дискусійними чимало принципових питань з історії цієї військової формації. Нагромадження літератури у галузі військової символіки і біографістики підносить їх до рівня окремих наукових проблем, розв'язання яких супроводжується тривалою полемікою.

Найбільшим розмаїттям оцінок і трактувань відзначається література про національно-об'єднавчий рух 1914-1919 років, що зумовлюється комплексом суспільних та передусім суб'єктивних обставин. Перші його оціночні характеристики істориків-мемуаристів продовжують домінувати в сучасних працях, на які накладаються ще й позиції “прозунрівського” та “проуенерівського” історіографічних “струменів”. Вивчення державно-консолідаційного процесу циркулює навколо його доцентрових і відцентрових тенденцій, що проявляється у різнопланових публікаціях про стосунки між Наддніпрянщиною-УНР та Галичиною-ЗУНР та про їхню реалізацію на рівнях окремих етноукраїнських територій, західноукраїнських земель й історико-етнографічних регіонів. Дискусійними залишаються такі проблеми, як взаємини між УНР і ЗУНР; історичне значення і наслідки Акту злуки 22 січня 1919 р. та ін. Їхнє з'ясування потребує комплексного підходу, який би відобразив не лише мотиви і прагнення політичних еліт, а й впливи, очікування усіх суб'єктів цього процесу.

Специфічним шляхом нагромаджувався доробок про етнонаціональні стосунки в Галичині у 1914-1919 рр. Осмислення українсько-польських взаємин відбувалося у площині двох підходів: домінуючого “традиційно-націоцентричного” (протиставлення українців та поляків як непримиримих опонентів у боротьбі за Галичину) та “модерністсько-поліцентричного”, який передбачає відмову від перекладання однобічної провини на польську чи української сторони, та врахування їхніх природних національних вимог. Радянська історіографія ґрунтувалася на приматі “соціально-класового” над “національним”, тож польсько-українські стосунки трактувалися через призму “співпраці трудящих обох національностей” у “спільній боротьбі проти буржуазії”. З таких позицій висвітлювалися військово-політичне протистояння між ними та питання, пов'язані з польськими етнополітичними концепціями і діями польських чинників щодо вирішення “українського питання” в краї, тощо.

Архітектоніка досліджень про етноменшини Галичини визначається низкою об'єктивних і суб'єктивних чинників, зокрема й самоідентифікацією істориків. В структурно-тематичному відношенні вони вивчалися як один з аспектів історії краю за воєнно-революційної доби, як складник етноісторії народів України, як спеціальна наукова проблема. Зберігається алогічна ситуація, коли, з одного боку, етноменшини “випадають” із загальної канви історичних процесів у Галичині, а з іншого - утвердилося розуміння, що через низький соціально-політичний статус українці перебували у становищі меншини на своїй етнічній території, де політично й економічно домінували інші етногрупи. Попри чималі напрацювання про становище євреїв і німців у ЗУНР потребують переосмислення питання про взаємини між ними та українською державою, про реальні наслідки її національної політики тощо. Перспективним є вивчення етнічних груп на рівні мікроісторії. Відмова від парадигми моноетнічності забезпечить належне місце етнічних меншин в історичному процесі.

Відмінності у підходах до вивчення церковно-релігійного життя Галичини 1914-1919 років передусім зумовлювалися приналежністю авторів до різних конфесій та світських і церковних наукових осередків. Достатньо розробленими є проблеми церковно-релігійного становища Галичини періоду російської окупації та участі греко-католицького духовенства в державотворчих процесах ЗУНР. Важливу рису історіографії цієї теми становить її осмислення через призму діяльності митрополита А.Шептицького за воєнно-революційної доби. Зосередження уваги на вивченні ролі УГКЦ у розвитку національного руху зумовило низький рівень вивчення внутрішньоцерковних взаємин.

Своєрідне відображення в історіографії знайшли національно-культурні процеси в Галичині за досліджуваного періоду. Їхнє фрагментарне висвітлення пояснюється концентрацією зусиль на вивченні військово-політичних подій, а також загальною маргінальністю культурологічної проблематики в українській історичній науці. Це зумовило тенденцію, коли культурні феномени вивчалися не як самодостатня цінність, а в розрізі інших сфер суспільного життя. До відтворення “культурного образу” досліджуваної епохи вагомо прилучилися представники різних гуманітарних наук.

Результати нашого дослідження дозволяють стверджувати, що суспільно-політичні процеси в Галичині в 1914-1919 рр. знайшли достатнє відображення в українській історіографії, однак рівень і глибина дослідженості окремих конкретно-історичних проблем не завжди відповідають потребам і викликами сучасної вітчизняної і західної науки. Причини цього полягають в інертності творчої діяльності істориків та слабкому використанні сучасних теоретико-методологічними розробок і новацій.

Досягнутий рівень знань зумовлює доцільність поглибленої розробки низки проблем історії Галичини воєнно-революційного періоду 1914-1919 рр.:

- комплексного вивчення партійно-політичних трансформацій, що сприятиме розширенню уявлень про діяльність усіх (а не лише окремих) діючих у краї партійних угруповань та різного роду політичних і громадських інституцій;

- дослідження соціально-економічних процесів та життєдіяльності етнічних суспільностей краю за переломної історичної доби;

- висвітлення всіх складників культурно-освітнього й мистецького життя Галичини, що уможливить з'ясування його місця в історії культури України;

- вивчення церковно-релігійного розвитку Галичини зазначеного періоду як самостійної дослідницької проблеми, що дасть змогу відтворити унікальність цього визначного явища в історії духовного життя України та всієї Європи.

СПИСОК ПРАЦЬ АВТОРА, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Монографії

1. Великочий В. Українська історіографія суспільно-політичних процесів у Галичині 1914-1919 рр.: монографія / Володимир Великочий. - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2009. - 812 с.

Рецензія: Жерноклеєв О. Великочий В. Українська історіографія суспільно-політичних процесів у Галичині 1914-1919 рр.: монографія / Володимир Великочий. - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2009. - 812 с./ Олег Жерноклеєв // Схід: аналітично-інформаційний журнал. - 2010. - № 1. - С.114-115.

Розділи у колективних монографіях

1. Великочий В. Суспільно-політичні й національно-культурні процеси / В. Великочий, М. Кугутяк // Західно-Українська Народна Республіка: історія / кер. авт. колективу й відп. ред. О. Карпенко. - Івано-Франківськ: Сіверсія, 2001. - 628 с.

2. Великочий В. Джерела та література / В. Великочий/ / Західно-Українська Народна Республіка: історія / кер. авт. колективу й відп. ред. О. Карпенко. - Івано-Франківськ: Сіверсія, 2001. - 628 с.

3. Чернецький А. Спомини з мого життя / [наук. ред. В. Великочий, О. Жерноклеєв]. - К.: Основні цінності, 2001. - 192 с.

4. Макух І. На народній службі: спогади / [наук. ред. В. Великочий, О. Жерноклеєв]. - К.: Основні цінності, 2001. - 613 с.

5. Великочий В. Політика щодо національних меншин / В. Великочий, М. Гон, І. Монолатій // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923: ілюстрована історія / [М. Кугутяк, О. Карпенко, М. Литвин та ін.]; за ред. М. Кугутяка. - Львів; Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2008. - 524 с.: іл.

6. Великочий В. Джерела до історії ЗУНР / В. Великочий, Г. Пославська // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923: ілюстрована історія / [М. Кугутяк, О. Карпенко, М. Литвин та ін.]; за ред. М. Кугутяка. - Львів; Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2008. - 524 с.: іл.

7. Великочий В. Бібліографія ЗУНР / В. Великочий, Г. Пославська // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923: ілюстрована історія / [М. Кугутяк, О. Карпенко, М. Литвин та ін.]; за ред. М. Кугутяка. - Львів; Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2008. - 524 с.: іл.

8. Великочий В. Політична система ЗУНР // Політична система України: проблеми становлення і розвитку: монографія / [В. С. Великочий, М. А. Геник, Г. О. Дичківська та ін.]; за ред. В. І. Кафарського. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 436 с.

Фахові статті

1. Великочий В. Джерела до вивчення злуки ЗУНР і УНР / В. Великочий // Історія України: маловідомі імена, події, факти: зб. статей / НАН України, Ін-т історії України. - К.: Рідний край, 1999. - Вип. 5. - С. 263-267.

2. Великочий В. До загальної характеристики та класифікації джерел з історії Західно-Української Народної Республіки / В. Великочий // Вісник Київського націнального університету імені Тараса Шевченка. Серія “Історія”. - 1999. - Вип. 41. - С. 29-31.

3. Великочий В. Механізм законотворення у Західно-Українській Народній Республіці / В. Великочий // Вісник Прикарпатського університету. Серія “Історичні науки”. - Івано-Франківськ: Плай, 2000. - Вип. 3. - С. 47-57.

4. Великочий В. Репрезентативність джерельної бази історії ЗУНР / В.Великочий // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2000. - Вип. 6. -С. 41-44.

5. Великочий В. Національний феномен українського січового стрілецтва / В. Великочий // Галичина. - Івано-Франківськ, 2000. - № 4. - С. 56-61.

6. Великочий В. Державотворча діяльність галицьких соціал-демократів у період Західно-Української Народної Республіки: досвід, уроки / В. Великочий // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Соціал-демократична ідея в українському та європейському політичному просторі” // Політологічний вісник. - К.: Політологічний центр при Київському нац. ун-ті ім. Тараса Шевченка, 2001. - Вип. 8. - С. 69-77.

7. Великочий В. Професор Олександр Карпенко: івано-франківський період життя і творчості / В. Великочий, О. Жерноклеєв, Л. Волосянко // Галичина. - Івано-Франківськ, 2001. - № 5-6. - С. 36-50.

8. Великочий В. Юліан Бачинський і Українська революція 1917-1920 рр. / В. Великочий // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія “Філософія. Політологія”. - К.: Київський університет, 2002. - Вип. 47. - С. 30-34.

9. Великочий В. Національне і соціальне в державотворчій діяльності В. Винниченка періоду Української революції 1917-1920 рр. / В. Великочий // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія “Філософія. Політологія”. - К.: Київський університет, 2003. - Вип. 48. - С. 26-29.

10. Великочий В. Українська історіографія церковно-релігійного життя Галичини в роки Першої світової війни / В. Великочий // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Історія”. - Ужгород: Говерла, 2007. - С. 128-134.

11. Великочий В. Українська соборність 1918-1919 років: парадигми і виклики сучасної вітчизняної історіографії / В. Великочий // Схід: аналітично-інформаційний журнал. - 2008. - № 2. - С. 64-69.

12. Великочий В. Феномен соборності і регіоналізму за революційної доби 1917-1919 рр. в інтерпретаціях сучасної української історіографії / В. Великочий // Історична панорама: зб. наук. статей ЧНУ. Спеціальність “Історія”. -Чернівці: Рута, 2008. - Вип. 6. - С. 66-76.

13. Великочий В. Українська історіографія про значення і наслідки злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року / В. Великочий, Б. Савчук // Історія. Філософія. Релігієзнавство. - 2008. - № 1. - С. 43-48.

14. Великочий В. Українська соборність 1918-1919 рр.: від перших історико-мемуарних праць до сучасних парадигм історіографії / В. Великочий // Мандрівець. - 2008. - № 3 (74). - С. 32-38.

15. Великочий В. Українська історіографія про життєдіяльність митрополита Андрея Шептицького за доби визвольних змагань1914-1919 рр. / В. Великочий // Схід: аналітично-інформаційний журнал. - 2008. - № 5. - С. 95-102.

16. Великочий В. Українське січове стрілецтво як феномен української історіографії / В. Великочий // Збірник навч.-метод. матеріалів і наук. статей історичного факультету / Волинський нац. ун-т ім. Лесі Українки. - 2008. - Вип. 14. - С. 65-74.

17. Великочий В. Галицька армія (1918-1919 рр.): актуальні проблеми української історіографії / В. Великочий // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Історія”. - Ужгород: Говерла, 2008. - С. 209-217.

18. Великочий В. Союз Визволення України (1914-1918 рр.) у контраверсійному висвітленні української історіографії / В. Великочий // Історія. Філософія. Релігієзнавство. - 2008. - № 3. - С. 61-68.

19. Великочий В. Українське січове стрілецтво й Українська Галицька Армія в дослідженнях з біографістики: до історіографії проблеми / В. Великочий // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Серія “Історія”: зб. наук. праць (за матеріалами Міжнар. наук. конф. “Національна інтелігенція в історії та культурі України”, 23-24 жовтня 2008 р.) / за заг. ред. проф. П. С. Григорчука. - Вінниця, 2008. - Вип. ХІV. - С. 43-47.

20. Великочий В. Військова символіка УСС як складова формування основ новітньої української національної традиції: до історіографії проблеми / В.Великочий // Галичина. - Івано-Франківськ, 2008. - № 14. - С. 483-489.

21. Великочий В. Державно-політична система ЗУНР / В. Великочий // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія “Історія” / за заг. ред. проф. І. С. Зуляка. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. - Вип. 3. - С. 104-113.

22. Великочий В. Проблема консолідації українських політичних сил Галичини за доби Першої світової війни в українській історіографії / В. Великочий // Галичина. - Івано-Франківськ, 2009. - № 15-16. - С. 558-566.

Матеріали конференцій:

1. Великочий В. Українська соціал-демократія і становлення національної державності під час Революції 1917-1920 років: досвід і уроки / В. Великочий // Матеріали регіональної наук. конф., присвяченої 100-річчю української соціал-демократії. - Івано-Франківськ: Плай, 2001. - С. 32-56.

2. Великочий В. Національно-культурна політика ЗУНР у контексті українсько-польських відносин (1918-1919) / В. Великочий // Міжнародний науковий конгрес “Українська історична наука на порозі ХХІ ст.”. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 266-270.

3. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923: документи і матеріали / [відп. ред. О. Карпенко]. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001. - Т. 1. - 516 с.

4. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923: документи і матеріали / [відп. ред. О. Карпенко]. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. - Т. 2. - 712 с.

5. Великочий В. Джерела до вивчення державного будівництва в ЗУНР: монографія / Володимир Великочий. - Івано-Франківськ: Плай, 2003. - 278 с.

6. Великочий В. Соціальний вектор внутрішньої політики ЗУНР: соціал-демократичний чинник / В. Великочий // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія “Філософія. Політологія”. - К.: Київський університет, 2004. - Вип. 63-65. - С. 35-36.

7. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923: документи і матеріали / [відп. ред. О. Карпенко].- Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005. - Т. 3, Кн. 1. - 644 с.

8. Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923: документи і матеріали / [відп. ред. О. Карпенко]. - Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005. - Т. 3, Кн. 2. - 680 с.

9. Великочий В. Національно-політичні процеси на Покутті / В. Великочий // Коломия давня і нова: міська цивілізація в історії та культурі: матеріали регіональної наук.-теор. конф. присвяченої 600-річчю надання Коломиї магдебурзького права / за ред. І. Монолатія. - Коломия: Вік, 2005. - С. 77-90.

10. Welykochyj W. Historyczno-kulturalna spuscizna obvodu iwanofrankiwskiego w kontekscie stosunkow ukrainsko-polskich / W. Welykochyj // Zeszyty Naukowe PWSZ / pod red. naukowa E. Skorupskiej-Raczynskiej. - Gorzow Wielkopolski, 2006. - S. 115-125.

11. Великочий В. Українські Січові Стрільці - військово-політичний феномен національного відродження / В. Великочий // Лицарі рідного краю: січово-стрілецька традиція в історії, культурі та мистецтві України ХХ століття: м-ли Всеукр. наук.-теор. конф., присвяченої пам'яті організатора січово-стрілецького руху в Галичині, Генерального отамана Українського січового союзу, Голови Української Боєвої Управи Кирила Трильовського (17 травня 2007 р.) / упор., ред. І. Монолатія. - Коломия: Вік, 2007. - С. 69-75.

12. Великочий В. Українсько-польська культурно-історична спадщина Прикарпаття - важливий ресурс розвитку туризму та екскурсій / В. Великочий // Туристично-краєзнавчі дослідження: зб. наук. статей. - К., 2007. - Вип. 7. - 302 с.

13. Великочий В. Акт злуки УНР і ЗУНР: здобутки і перспективи української історіографії / В. Великочий // Етнос і культура / голов. ред. В. І. Кононенко. - Івано-Франківськ: Плай, 2008. - № 4-5. - С. 24-33.

14. Welykochyj W. Ukrainska historiografia dotyczaca zycia cerkiewno-religijnego w Galicji w czasie I wojny swjatowej/ W. Welykochyj // Dziedzictwo kulturowe regionu pogranicza / pod red. Naukowa E. Skorupskiej-Raczynskiej. - Gorzow Wielkopolski, 2008. - T. 1. - S. 91-105

15. Welykochyj W. Ukrainska historiogragia Poioniji Galicji Wschodnej w latach 1914-1919 / W. Welykochyj // Dziedzictwo kulturowe regionu pogranicza / pod red. Naukowa E. Skorupskiej-Raczynskiej. - Gorzow Wielkopolski, 2009. - T. 2. - S. 21-33.

Размещено на Allbest.ru