2. Активний курс РП на вступ до Північноатлантичного Альянсу був одним із найпроблемніших аспектів у двосторонніх взаєминах. Головні мотиви суперечностей, що характеризували стосунки між РП та РБ упродовж 90-х років ХХ ст., полягали у світоглядних і цивілізаційних відмінностях. РП вбачала у вступі до НАТО гарантії національної безпеки та можливість свого утвердження в Центрально-Східній Європі як провідного геополітичного гравця. Натомість для РБ прийняття до Альянсу нових кандидатів із Центральної Європи розцінювалося не інакше, як імперіалістична агресія. Поширенню такого твердження сприяла антинатовська пропаганда Росії. Фактично РФ та РБ виступали єдиним фронтом проти вступу РП до Альянсу.

3. Визначившись із головними зовнішньополітичними пріоритетами, РП вже від початку 90-х років ХХ ст. обрала активний курс на інтеграцію до ЄС. Найважливішими аспектами польсько-білоруських відносин за цих умов стали підготовка документально-правових засад, розбудова прикордонної інфраструктури та спільна участь у реалізації інвестиційних проектів, що фінансувалися з коштів ЄС. Транскордонна та єврорегіональна взаємодії стали важливим напрямком міждержавного співробітництва сусідніх країн.

Проте, загальмування офіційних польсько-білоруських взаємин у 1996 р. нівелювало можливості, які могла б створити виважена та прагматична політика РП щодо РБ. Взаємовигідній співпраці перешкоджали й такі чинники: невідповідність між програмами, на основі яких виділялися кошти на проведення спільних робіт щодо розбудови прикордонної інфраструктури; централізований характер білоруського керівництва; брак відповідних повноважень у білоруських чиновників гальмував пошук партнерів для реалізації двосторонніх проектів польськими організаціями й товариствами.

Натомість єврорегіональна взаємодія до 1997 р. мала формальний характер. У наступні роки Мінськ, розуміючи негативний вплив на економічне становище країни фінансової кризи в РФ та з огляду на політичну ізоляцію РБ країнами ЄС, змінив своє ставлення до розвитку такого співробітництва. Єврорегіональна співпраця ставала для РБ однією з небагатьох можливостей її взаємодії (через посередництво РП та Литви) із європейською спільнотою.

4. Важливою складовою польсько-білоруських відносин була економічна взаємодія, динаміка якої впродовж першої половини 90-х років ХХ ст. характеризувалася поступовим зростанням основних зовнішньоекономічних показників. Однак, навіть у такій ситуації торговельний обмін між РП та РБ не відповідав їх реальним можливостям і потребам. Подальший розвиток економічних відносин визначала політична складова. Аналіз обсягів польсько-білоруської торгівлі дає підстави стверджувати, що зростання показників експорту та імпорту тривало лише до 1997 р. Відповідно, впродовж 1998-2001 рр. зовнішньоекономічній співпраці була притаманна від'ємна динаміка. Припинилися консультації щодо реалізації важливих інвестиційних проектів, а також перемовини щодо будівництва білоруського торговельного порту в м. Ґдиня.

Сферою, в якій РП та РБ прагнули активно співпрацювати, була енергетична галузь. Можливість отримання гарантій енергетичної безпеки ставала для двох держав пріоритетною, що проявилося в інтересі до можливого будівництва другої гілки газопроводу „Ямал-Європа”. Однак двосторонні зусилля в енергетичній сфері не увінчалися успіхом, не в останню чергу через втручання Москви, яка паралельно реалізувала нові проекти будівництва газопроводів (задля диверсифікації магістралей постачання газу до країн Західної Європи), що відтепер мали проходити в обхід України, РБ та РП.

5. Національні меншини по-різному впливали на загальний контекст міждержавного співробітництва. Зокрема, активна діяльність білоруських поляків щодо відновлення національної свідомості, шкільництва вже від 1991 р. зустрічала негативну реакцію з боку лідерів БНФ (В). Подібні зусилля польської меншини в РБ критично оцінювалися білоруським керівництвом, а тому часто ставали предметом для дискусій під час офіційних зустрічей.

Критика голови Союзу поляків у Білорусі Т.Гавіна внутрішньої та зовнішньої політики О.Лукашенка в другій половині 90-х років ХХ ст. зумовила погіршення ставлення білоруської влади до польської меншини в РБ. Отже, склалася ситуація, коли, з одного боку, ускладнилися відносини між керівництвом РБ та СПБ, а з іншого - це стало вирішальним мотивом поділу самого Союзу. Позитивні зрушення у відносинах між представниками польської національної меншини і білоруською владою наступили після обрання новим головою СПБ Т.Кручковського. Однак його діяльність не призвела до суттєвого поліпшення становища білоруських поляків.

6. У порівнянні з польською меншиною в РБ діяльність білоруської в РП відрізнялася наділенням її значними політичними правами та свободами. Представники білоруської національної меншини мали змогу активно діяти в суспільно-політичному житті РП, окремі з них брали участь у виборах як до органів місцевого самоврядування, так і до Сейму та Сенату РП. Білоруська меншина не піднімала питання відносно будівництва нових шкіл та загального розвитку білоруського шкільництва в РП. Однією з причин цього слід вважати високий рівень асиміляції польських білорусів, а також особисте небажання значної їх частини вивчати білоруську мову, оскільки, вважалося, що освіта в польській школі є більш перспективною. З огляду на вказані фактори діяльність білоруської меншини в РП не призводила до конфліктів, які б могли мати міжнародний резонанс.

7. Міждержавне співробітництво між РП та РБ головно визначалося ставленням Мінська та Варшави до діяльності, з одного боку, Римо-католицького Костелу, а з іншого - Православної Церкви. До найважливіших проблем доцільно зарахувати наступні: дискусії довкола нерегламентованості статусу польського духовенства в РБ; мова проведення Літургії в білоруських костелах; повернення церковної та костельної власності; звинувачення польських священників у полонізації.

Особливо гострі зауваження щодо відродження Костелу в РБ та полонізаційної місії польських священиків висловлювали представники БНФ (В), які намагалися створити власну національну церкву, зосереджену довкола Греко-католицької конфесії. Критичні оцінки білоруської національно зорієнтованої інтелігенції не завжди були безпідставними, оскільки окремі представники польського духовенства дійсно вели жваву пропольську проповідницьку роботу. Натомість діяльність православних священиків у РП не призводила до виникнення схожих міжконфесійних конфліктів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Бориняк О. К. Білорусько-польське єврорегіональне співробітництво як інструмент інтеграції Білорусі у Європу / Олег Костянтинович Бориняк // Проблеми інтеграції науково-освітнього, інтелектуального потенціалу в державотворчому процесі. Україна - Туреччина : збірник наукових праць VI-го міжнародного симпозіуму. - Севастополь - Тернопіль - Бахчисарай : Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя, 2007. - С. 81-85.

2. Бориняк О. К. Політика “двох шляхів” у польсько-білоруських міждержавних відносинах (1989-1991 рр.) / Олег Костянтинович Бориняк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - Вип. 17: Українсько-польсько-білоруське сусідство: ХХ століття; [гол. ред. Я. Ісаєвич, упор. М. Литвин, В. Футала]. - Львів, 2008. - С. 459-469.

3. Бориняк О. К. Становлення польсько-білоруських політичних взаємин (1992-1995 рр.) / Олег Костянтинович Бориняк // Вісник Прикарпатського університету. Історія. - 2009. - Вип. ХV. - С. 130-137.

4. Бориняк О. К. Етноконфесійний чинник у польсько-білоруських відносинах (90-ті рр. ХХ - поч. ХХІ ст.) / Олег Костянтинович Бориняк // Етноконфесійний чинник у польсько-білоруських відносинах (90-ті рр. ХХ - поч. ХХІ ст.) - С. 215-220.

АНОТАЦІЇ

Бориняк О.К. Польсько-білоруські відносини (1991-2004 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.02 - всесвітня історія. - Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України. - Львів, 2011.

У дисертації проаналізовано основні обставини налагодження і розвитку польсько-білоруських міждержавних взаємин впродовж 1991-2004 рр. Досліджено передумови, за яких розпочалися дипломатичні взаємини між РП та РБ. З'ясовано особливості політики „двох шляхів”, яку проводила РП щодо республік колишнього СРСР, а також „політику рівноваги” реалізовану білоруськими дипломатами.

Погіршення двосторонніх відносин у другій половині 1990-х рр. стало результатом різних стратегій зовнішньої політики Польщі й Білорусі. Зокрема головним напрямком для РП були вступ до НАТО та ЄС, тоді як РБ - зближення із РФ. Зовнішньополітичні чинники стали причиною подальшого поглиблення політичних суперечок, зменшення кількості економічних та культурних контактів.

Упродовж 1996-2004 рр. польсько-білоруські взаємини на найвищому рівні майже не розвивалися. Активними залишалися сфери співробітництва щодо створенню єврорегіонів, економічної та енергетичної безпеки, становище білоруської меншини в Польщі та польської - в Білорусі. Власне 1996-2004 рр. стали періодом нереалізованих можливостей у польсько-білоруських відносинах.

Ключові слова: Республіка Польща, Республіка Білорусь, політика „двох шляхів”, НАТО, єврорегіон, енергетична безпека, національні меншини, етноконфесійний чинник.

Бориняк О. К. Польско-белорусские отношения (1991-2004 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. - Институт украиноведения им. И. Крипякевича НАН Украины и Института народоведения НАН Украины. - Львов, 2011.

В диссертации проанализированы основные обстоятельства становления и развития польско-белорусских межгосударственных отношений на протяжении 1991-2004 гг. Исследованы предпосылки, при которых начались дипломатические отношения между Республикой Польша и Республикой Беларусь. Выяснены особенности политики „двух путей”, которую проводила РП по отношению к республикам бывшего СССР, а также „политику равновесия” реализованную белорусскими дипломатами.

Ухудшение двусторонних отношений во второй половине 1990-х гг. стало результатом различных стратегий внешней политики РП и РБ. В частности главным направлением для РП были вступление в НАТО и ЕС, а для РБ - сближение с РФ. Внешнеполитические факторы стали причиной дальнейшего углубления политических споров, уменьшения количества экономических и культурных контактов.

На протяжении 1996-2004 гг. польско-белорусские отношения на высшем уровне почти не развивались. Активными оставались сферы сотрудничества по созданию еврорегионов, экономической и энергетической безопасности, состояние развития белорусского меньшинства в Польше и польского в Беларуси. Непосредственно 1996-2004 гг. стали периодом нереализованных возможностей в польско-белорусских отношениях.

Ключевые слова: Республика Польша, Республика Беларусь, политика „двух путей” НАТО, еврорегион, энергетическая безопасность, национальные меньшинства, этноконфессиональный фактор.

Borynyak О. K. Polish-Belarusian relations (1991-2004). - Manuscript.

Dissertation for the academic degree of Candidate of Sciences in History, specialty 07.00.02 - World History. - I. Krypyakevych Institute of Ukrainian Studies of National Academy of Sciences of Ukraine and Institute of Ethnography of National Academy of Sciences of Ukraine. - Lviv, 2011.

In the thesis the main circumstances of establishment and development of Polish-Belarusian intergovernmental relations during the period of 1991-2004 are analyzed. The preconditions under which the diplomatic relations between Republic of Poland and Republic of Belarus began are studied. The peculiarities of the „two ways” policy of the Republic of Poland concerning the post-Soviet countries and also the „balance policy” implemented by Belarusian diplomats are determined. The fact that Polish-Belarusian relations in 1991-1995 years were accompanied by numerous intergovernmental treaties and agreements at the highest level which formed the basis for further intergovernmental relations is proved.

Deterioration of Polish-Belarusian relations in the second half of 1990-s resulted from different strategies of foreign policy of Poland and Belarus. In particular, the main strategy for the Republic of Poland was joining NATO and European integration and for the Republic of Belarus it was the rapprochement with Russian Federation. External factors caused further aggravation of political disputes and reduced the number of economic and cultural contacts. Under EU influence Polish government criticized domestic policy of Belarusian leaders. Belarusian government, in its turn, was trying to deepen cooperation with Russia ignoring Polish interests.

Polish-Belarusian relation at the highest level in 1996-2004 hardly evolved. However, in the light of intergovernmental connections on the whole the relations continued. At the same time the formation of euroregions, economic cooperation of two countries, energy security, the situation of Belarusian minority in Poland and correspondingly of Polish in Belarus required the improvement of intergovernmental relations, but it was not reached in that period. Actually, 1996-2004 years became the period of unrealized opportunities in Polish-Belarusian relations.

Key words: Republic of Poland, Republic of Belarus, „two ways” policy, NATO, euroregion, energy security, national minorities, ethnoconfessional factor.

Размещено на Allbest.ru