Дослідження історії України в польській історіографії міжвоєнного періоду

2. У центрі переосмислення історіографічних традицій перебували особливості висвітлення проблем історії України та польсько-українських взаємин у польській історичній науці. Потреба нового погляду на цю проблематику була зумовлена необхідністю вироблення дієвої моделі відносин з досить впливовою українською національною меншиною у ІІ Речі Посполитій. Складнощі процесів державотворення та внутрішньополітичного життя Польщі вимагали налагодження міжнаціонального консенсусу та припинення ескалації конфлікту між обома народами. Це, своєю чергою, потребувало подолання численних стереотипів у їх взаємному сприйнятті та вирішення гострих суперечностей у трактуванні неоднозначних подій спільного історичного минулого.

3. На розгляд польськими вченими проблематики історії України суттєво впливали політичні концепції та ідеології, що домінували в суспільстві ІІ Речі Посполитої. Передовсім це асиміляційні ідеї політичного табору націонал-демократії, представники якої вважали за необхідне побудову моноетнічної польської держави, а також погляди прихильників санації, що схилялися до потреби створення багатоетнічної держави з єдиною політичною нацією, об'єднаною довкола цінностей громадянського суспільства. Важливими були й сформовані в міжвоєнний період геополітичні теорії про місце України та Польщі на майбутній політичній карті світу як буфера перед загрозою з боку більшовицької Росії згідно з відродженою ідеєю “Польщі як передмур'я Європи та християнства”. Висувалися також проекти побудови між Балтійським та Чорним морями федеративної держави на чолі з Польщею (т. зв. “концепція міжмор'я”), що була покликана стати спадкоємицею політичної традиції держави Ягеллонів.

4. Історичну україніку дослідники часто розглядали крізь призму поширених у міжвоєнний період історіографічних концепцій та ідей. Значний вплив на відображення українського минулого мала прихильність окремих істориків до ідей т. зв. “східної” та “західної” історіографічних орієнтацій в оцінках впливу зовнішньополітичних векторів розвитку на історичну долю Польщі. На підходах до вивчення історії України також віддзеркалювались і постулати т. зв. “ягеллонської ідеї”.

5. Вивчення історії Давньої Русі безпосередньо пов'язувалося з пошуками ґенези суспільно-культурних відмінностей між українським та польським народами, витоків взаємовідносин між ними, зокрема коренів їхнього протистояння. Основу цивілізаційних розходжень Русі та Заходу польські вчені віднаходили в прийнятті Києвом християнства із православної Візантії. У дослідженнях історії давніх галицьких та волинських земель історики відстоювали ідеї про польське етнічне походження їх автохтонного населення. Глибина зв'язків “південно-східних кресів” з Польщею підкреслювалася фактами тісних контактів галицьких князів з польськими володарями.

6. У студіях над литовсько-польською добою в історії України акценти робилися на проблемах входження окремих українських земель до складу польської держави. Враховуючи сучасні їм суспільно-політичні реалії ІІ Речі Посполитої, дослідники намагались підкреслити добровільність приєднання цих земель та акцентували увагу на фактах толерантної політики королів щодо руського населення. Виходячи з засад “ягеллонського міфу”, історики часто ідеалізували польсько-литовську державу другої половини XIV-XVI ст., передусім пануючі в ній міжнаціональні відносини. Через популярність у міжвоєнний період федералістичних концепцій державотворення, великий інтерес науковці виявляли до проблем політичної та церковної унії народів литовсько-польської держави як зразків для наслідування у творенні єдиної політичної нації і у новітню епоху.

7. Історія козаччини традиційно виступала в центрі українознавчих зацікавлень польських істориків і в міжвоєнний період. Із висвітленням козацтва в польській історичній свідомості пов'язувалися численні стереотипи, що впливали на саме сприйняття українців у польському суспільстві. У часи ІІ Речі Посполитої розпочався активний процес переосмислення історичних традицій, сформованих у попередній бездержавний період. На зміну образу козака як степового грабіжника приходило його більш реалістичне представлення як борця за свої соціальні права, що виступав проти вад устрою польської держави. Наголошувалося на фактах співпраці козаків та влади, зокрема на Гадяцькому договорі. Втім, дослідники наголошували, що козацтво через непослідовну політику влади, особисті амбіції своїх ватажків та іноземні інтриги не виконало своєї історичної місії провідників українського народу та занапастило шанси здобути власну державу.

8. Новим етапом політичного та національного розвитку українського народу в працях польських істориків у міжвоєнний час виступав період національного відродження ХІХ ст. Дослідники наголошували на політичній незрілості українців до власного державотворення, а зародження їхньої національної самосвідомості намагалися витлумачити впливами політично більш розвинутого польського народу. Такий підхід був зумовлений політичною кон'юнктурою, що впливала на розгляд дражливих подій польсько-українського протистояння за домінування в Галичині та потребою легітимізувати перед міжнародною громадськістю польське панування на спірних землях. У подіях ХІХ ст. вчені також хотіли віднайти корені польсько-українських міжнаціональних суперечностей у Західній Україні, апелюючи при цьому до іноземних інтриг, впливи яких віднаходили і в міжвоєнний час.

9. У міжвоєнний період у польській історіографії розпочалося переосмислення інтерпретацій проблем історії України та польсько-українських відносин. Воно знаменувалося подоланням низки найбільш архаїчних історичних міфів та стереотипів, що тяжіли над взаєминами обох народів. Ці нові моделі інтерпретацій українського минулого лягли в основу повоєнних історичних досліджень та активно розвиваються і в сучасній польській історичній науці.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Гриневич Т. Українська проблематика на сторінках часопису “Wschуd” / Т. Гриневич // Дрогобиц. краєзн. зб. - Дрогобич: Коло, 2008. - Вип. 11-12. - С.312-326.

2. Гриневич Т. Україніка на сторінках часопису “Przegl№d Historyczny” у міжвоєнний період / Т. Гриневич // Історіогр. дослідження в Україні / Ін-т історії України НАН України. - К., 2008. - Вип. 19. - С.158-177.

3. Гриневич Т. Ольгерд Ґурка і дискусії довкола історії Хмельниччини в польській міжвоєнній історіографії / Т. Гриневич // Архіви України. - 2009. - № 3-4. - С. 5-20.

4. Гриневич Т. Ґенеза та становлення козацтва в дискусіях польських істориків міжвоєнного періоду / Т. Гриневич // Вісн. Черкас. ун-ту. Серія “Історичні науки”. - Черкаси, 2009. - Вип. 160-161. - С.60-67.

5. Гриневич Т. Релігійний чинник козацьких рухів у польській історіографії міжвоєнного часу / Т. Гриневич // Історія релігій в Україні: Наук. щорічн. 2009. - Львів: “Логос”, 2009. - Кн. І. - С.290-295.

6. Гриневич Т. Історія Галицького та Волинського князівств у польській міжвоєнній історіографії / Т. Гриневич // Дрогобиц. краєзн. зб. - Дрогобич: Коло, 2009. - Вип. 13. - С. 134-145.

7. Гриневич Т. Рання етнічна історія західноукраїнських земель у польській міжвоєнній історіографії / Т. Гриневич // Проблеми гуманітарних наук: Наук. зап. ДДПУ. - Дрогобич, 2009. - Вип. 24. - С. 188-202.

8. Гриневич Т. Київська Русь в дискусіях польських істориків міжвоєнного часу / Т. Гриневич // Історіогр. дослідження в Україні / Ін-т історії України НАН України. - К., 2010. - Вип. 20. - С.278-297.

9. Гриневич Т. Християнство у Київській Русі в польській історіографії міжвоєнного часу / Т. Гриневич // Історія релігій в Україні: Наук. щорічн. 2010. - Львів: “Логос”, 2010. - Кн. І. - С. 292-297.

АНОТАЦІЯ

Гриневич Т. Б. Дослідження історії України в польській історіографії міжвоєнного періоду. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни - Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена вивченню інтерпретацій проблем історії України у польській міжвоєнній історичній науці. Досліджено особливості історіографічної рефлексії над подіями давньоруського періоду, суспільно-політичним та культурним життям українських земель у складі польсько-литовської держави, історією козацтва, процесом національного відродження українського народу в ХІХ ст. Проаналізовано основні традиції висвітлення проблем історичної україніки та їх переосмислення у міжвоєнній польській історичній науці. Охарактеризовано значимість історичних міфів та стереотипів в інтерпретації української проблематики польськими науковцями. Обґрунтовано, що на оцінки подій минулого України у працях істориків значною мірою впливали ідеологічні та суспільно-політичні процеси, які відбувалися у польському суспільстві в міжвоєнний період.

Ключові слова: історія України, польська історична наука, історична школа, історична свідомість, історичний міф, політична ідеологія, польська історіографія міжвоєнного часу, ІІ Річ Посполита.

АННОТАЦИЯ

Гриневич Т. Б. Исследования истории Украины в польской историографии междувоенного периода. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Украинский научно-исследовательский институт архивного дела и документоведения. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена изучению особенностей освещения проблем истории Украины в польской исторической науке периода II Речи Посполитой. Исследованы интерпретации польскими учеными проблем истории Киевской Руси. Выявлено, что изучение истории Древней Руси непосредственно связывалось с поисками генезиса общественно-культурных различий между украинским и польским народами, истоков взаимоотношений между ними, в частности - причин их противостояния. Изучены подходы польских исследователей к проблемам вхождения украинских земель в состав литовского и польского государств. Доказано, что под влиянием постулатов “Ягеллонской идеи” историки пытались подчеркнуть добровольность их присоединения. Выявлена активизация процесса переосмысления историографических традиций в освещении истории казачества в междувоенной польской науке. Молодое поколение историков подвергло критике стереотипы в изображении казацко-польских войн и инициировало их рассмотрение как гражданской войны. Причины таких конфликтов часто находили в недостатках устройства самого польского государства и вмешательстве соседних держав. При изучении истории периода национального возрождения украинского народа в XIX в. ученые подчеркивали политическую незрелость украинцев к самостоятельному государственному строительству, их слабую национальную сознательность, а появление первых украинских общественно-политических организаций выводили из польского национального движения, которое стало для украинцев образцом для наследования. Причины же польско-украинских межнациональных противоречий традиционно искали в иностранных интригах.

Выявлено, что на оценки событий прошлого Украины в трудах историков в значительной мере влияли идеологические и общественно-политические процессы, происходившие в польском обществе того времени. Отмечено активное влияние на интерпретации исторической украиники идеологий политических лагерей “санации” и национал-демократов. Доказано, что проблемы истории Украины исследователи часто воспринимали сквозь призму распространенных в междувоенный период историографических концепций и идей. Сделан вывод, что начатый процесс переосмысления интерпретаций проблем истории Украины и преодоления многих исторических мифов и стереотипов легли в основу послевоенных исторических исследований и активно развиваются в современной польской исторической науке.

Ключевые слова: история Украины, польская историческая наука, историческая школа, историческое сознание, исторический миф, политическая идеология, польская историография междувоенного времени, II Речь Посполитая.

annotation

Hrynevych T. B. The study of Ukraine's history in Polish historiography of the period between two World Wars. Manuscript.

The dissertation is presented for a candidate's academic degree in historical sciences by speciality 07.00.06 - Historiography, source studies and special historical disciplines. - The Ukrainian Research Institute of Archival and Document Studies. - Kyiv, 2011.

The dissertation is devoted to the research of the interpretations of problems of Ukraine's history in Polish historical science of the period between two World Wars. The peculiarities of the historiographical reflections on the events of Ancient Russ period, on the social, political and cultural life of Ukrainian lands within the Polish-Lithuanian state, on the history of Cossacks, on the process of national revival of the Ukrainian people in the nineteenth century are studied. The main traditions of the revealing of the problems of the historical Ukrainian study and its rethinking in the Polish historical science of the definite period are analyzed. The significance of myths and stereotypes in the interpretation of Ukrainian issues by the Polish scientists is characterized. It was proved, that the ideological, social and political processes which were taking place in Polish society in the period named above largely influenced on the assessment of the Ukraine's past events in the works of historians.

Key words: History of Ukraine, the Polish historical science, historical school, historical consciousness, historical myth, political ideology, the Polish historiography of the period between two World Wars, the Second Rzeczpospolita.

Размещено на Allbest.ru