Культурне життя в Ніжині в добу Гетьманщини

Аналіз залучених для дослідження писемних, речових та іконографічних джерел дав можливість з'ясувати основні тенденції розвитку архітектури в Ніжині і виявити її характерні особливості:

а) Ніжин у другій половині XVІІ ст. - на початку XVІІІ ст. продовжував виконувати оборонну функцію, через що домінуючу роль в архітектурному обличчі міста займала фортеця, яка протягом цього періоду кілька разів перебудовувалася відповідно до нових фортифікаційних правил. У другій половині ХVІІІ ст. місто втрачає своє оборонне значення. Його цивільна забудова, яка сформувалася у ХVІІ - першій половині ХVІІІ ст., здійснюється вже відповідно до розроблених професійними архітекторами планів та вимог, встановлених гетьманською владою та царською адміністрацією. Встановлено, що у ХVІІІ ст. у Ніжині працювали відомі архітектори свого часу Г. Устинов, А. Квасов, А. Карташевський, якими було збудовано 5 культових споруд і міський магістрат;

б) в архітектурі Ніжина середини XVII - XVIII ст. визначено 7 основних типів споруд за їх функціональним призначенням: оборонні, адміністративні, культові, виробничі, господарські, житлові, сфери обслуговування. Центральне місце серед них посідають муровані православні храми, яких у досліджуваний період було збудовано близько 20;

в) попри стильове розмаїття домінуючим у православній культовій архітектурі Ніжина середини XVII - початку XVIII ст. був стиль українського бароко, першою і однією з найбільш довершених пам'яток якого був Миколаївський собор, за цим зразком на Наддніпрянщині та Лівобережжі було збудовано понад 20 храмів. Завдяки залученню нових архівних матеріалів уточнено час спорудження собору та встановлено його місце у розвитку барокової церковної архітектури України. Окрім барокових споруд в Ніжині будувалися храми з елементами візантійського та давньоруського стилів. У другій половині XVIII ст. відбувається процес перебудови культових споруд міста відповідно до стильових принципів класицизму, внаслідок чого вони набувають рис еклектики. У дисертації на основі аналізу розпланувальної та об'ємно-просторової структури православних культових споруд міста виділено кілька основних типів храмів.

Залучені в ході дослідження джерела дають підстави стверджувати, що Ніжин у добу Гетьманщини був значним художньо-мистецьким осередком, у якому активно розвився живопис та декоративно-ужиткове мистецтво, основними різновидами якого були декоративне різьблення, ювелірне мистецтво, ливарництво, гончарство, ткацтво, художня вишивка.

На основі композиційного та іконографічного аналізу настінного розпису Благовіщенського собору, доведено, що монументальний живопис храму був визначним художнім явищем XVIII ст., в сюжетах і стилістиці якого відчутно вплив київської школи.

Іконографічний та художньо-стильовий аналіз іконостасів Миколаївського та Благовіщенського соборів, засвідчує високий рівень майстерності ніжинських малярів та різьбярів на чолі з Василем Реклінським, які охоплювали своєю діяльністю значну територію Лівобережної України.

Дослідження зразків гончарного мистецтва XVIII ст. дає підстави стверджувати, що у Ніжині у цей період існував самобутній осередок розвитку кахлярства. Ніжинські майстри для виготовлення кахлів використовували традиційну техніку, доповнюючи її місцевими елементами у використанні кольору та сюжету, що надавало цим предметам специфічного національного забарвлення.

Як свідчать джерела, Ніжин у XVII - XVIII ст. був одним із провідних центрів ювелірного мистецтва Лівобережної України. Вироби ніжинських ювелірів, виявлені у музейних колекціях України, доводять, що золотарство та сріблярство розвивалося у двох основних напрямках: світському та культовому. Сюжетні та технічні прийоми ніжинських ювелірів знайшли найбільш оригінальне втілення при виготовленні дукатів та дукачів, а також предметів церковного начиння.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Монографії:

1. Самойленко С. Г. Нариси культури Ніжина. Ч. 3: Розвиток освіти та науки в Ніжині в XVII-XX ст. / Г. В. Самойленко, О. Г. Самойленко, С. Г. Самойленко. - Ніжин: Видавництво НДПІ, 1996. - 224 с.

2. Самойленко С. Г. Нариси культури Ніжина. Ч. 4: Забудова Ніжина та архітектурні пам'ятки XVII-XX ст. / Г. В. Самойленко, С. Г. Самойленко. - Ніжин: ТОВ “Наука-сервіс”, 1998. - 106 с.

3. Самойленко С. Г. Нариси культури Ніжина. Ч. 5: Образотворче мистецтво та скульптура в XVII-XX ст. / Г. В. Самойленко, С. Г. Самойленко. - Ніжин: ТОВ “Наука-сервіс”, 1998. - 146 с.

4. Самойленко С. Г. Розвиток культури на Північному Лівобережжі у другій половині XVII-XVIII ст. / С. Г. Самойленко. - Ніжин: Видавництво НДУ, 2007. - 244 с.

Статті в наукових фахових виданнях:

5. Самойленко С. Г. Розвиток мистецтва в Ніжині в ХVІІІ ст. / С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 4. - Ніжин, 1994. - С. 69-86.

6. Самойленко С. Г. Монументальне мистецтво Ніжина у ХVІІІ ст. / С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 6. - Ніжин, 1995. - С. 144-150.

7. Самойленко С. Г. Митрополит Стефан Яворський як культурний діяч України і меценат / С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 11. - Ніжин, 1998. - С. 38-51.

8. Самойленко С. Г. Розвиток освіти у Ніжині та в інших полкових містах у період Гетьманщини / С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 13. - Ніжин, 2000. - С. 215-245.

9. Самойленко С. Г. Грецькі школи в Ніжині / С. Г. Самойленко // Київська старовина. - 2001. - № 5. - С. 151-156.

10. Самойленко С. Г. Книжкові зібрання у Ніжині в ХVІІ - ХVІІІ ст. / С. Г. Самойленко // Київська старовина. - 2002. - № 2. - С. 65-69.

11. Самойленко С. Г. Будівництво в Ніжині у ХVІІ - ХVІІІ ст. / С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 18. - Ніжин, 2002. - С. 115-127.

12. Самойленко С. Г. Розвиток монументального, декоративно-ужиткового мистецтва в полкових містах ХVІІ - ХVІІІ ст. (на прикладі Ніжина) / С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 19. - Ніжин, 2002. - С. 91-106.

13. Самойленко С. Г. Праця чернігівських вчених про культуру / С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 21. - Ніжин, 2002. - С. 319-322.

14. Самойленко С. Г. Формування громадської думки у середовищі ніжинської козацької та духовної еліти другої половини ХVІІ ст. / С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 23. - Ніжин, 2003. - С. 33-50.

15. Самойленко С. Г. Культура Ніжина та інших полкових міст ХVІІ-ХVІІІ ст. в історіографії / С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 30. - Ніжин, 2005. - С. 142-157.

16. Самойленко С. Г. Джерельна база вивчення розвитку культури Ніжина у 1654 - 1764 рр. / С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 31. - Ніжин, 2006. - С. 231-244.

17. Самойленко С. Г. Культура Чернігівщини другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст. Архітектура / Г. В. Самойленко, С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 32. - Ніжин, 200. - С. 157-194.

18. Самойленко С. Г. Розвиток освіти на Чернігівщині у другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. / Г. В. Самойленко, С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 33. - Ніжин, 2006. - С. 131-156.

19. Самойленко С. Г. Розвиток декоративно-ужиткового мистецтва на Чернігівщині у другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст. / Г. В. Самойленко, С. Г. Самойленко // Література та культура Полісся. - Вип. 33. - Ніжин, 2006. - С. 156-188.

20. Самойленко С. Г. Відомі архітектори XVIII ст. в Ніжині / С. Г. Самойленко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 17. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П. С. Григорчука. - Вінниця, 2009. - С. 132-136.

Інші публікації:

21. Самойленко С. Г. Розвиток культури Ніжина у ХVІІІ ст. // Ніжин і Ніжинщина у ХVІІІ столітті: історико-краєзнавчі матеріали / С. Г. Самойленко. - Ніжин, 1997. - С. 27-33.

21. Самойленко С. Г. Дерев'яне храмове будівництво у ХVІІ - ХVІІІ ст. / С. Г. Самойленко // Східні слов'яни: Мова. Історія. Культура. За матеріалами пам'яток писемності ХІ - ХVІІІ ст. - Київ; Ніжин, 2002. - С. 101-110.

23. Самойленко С. Г. Відомі архітектори-будівничі в Ніжині / С. Г. Самойленко // Ніжинська старовина. - 2007. - № 4-5 (7-8). - С. 126-33.

АНОТАЦІЇ

Самойленко С.Г. Культурне життя в Ніжині в добу Гетьманщини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка. - Чернігів, 2010.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню історії культурно-мистецького розвитку та реконструкції культурного життя в Ніжині в середині ХVІІ - ХVІІІ ст. Дослідження виконане із залученням значного за обсягом масиву джерел, що включає писемні, зображальні та речові матеріали з державних архівосховищ, бібліотечних зібрань і музейних колекцій України та Російської Федерації.

У дослідженні доведено, що Ніжин був одним з найважливіших суспільно-політичних центрів та найбільших торговельно-економічних осередків Гетьманщини, що створило необхідні умови для інтенсивного розвитку культури в місті. Автором з'ясовано роль окремих державних та церковних діячів, різних соціальних та етнічних груп у культурно-мистецькому житті Ніжина. В дисертації розкрито стан та своєрідність розвитку освіти в місті, досліджено характер функціонування основних типів навчальних закладів, бібліотечних зібрань в контексті загальноосвітніх процесів, які відбувалися у Гетьманській державі.

Дисертантом проаналізовано історію забудови Ніжина у добу Гетьманщини, визначено основні типи споруд за їх функціональним призначенням, досліджено історію будівництва та художньо-стильові ознаки культових споруд, встановлено їх меценатів, розкрито художньо-мистецьку діяльність в Ніжині відомих архітекторів, з'ясовано в історичному аспекті основні тенденції розвитку образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва в місті.

Ключові слова: Ніжин, Гетьманська держава, культурне життя, грецька громада, архітектура, бароко, меценатство, освіта, бібліотеки, живопис, декоративно-ужиткове мистецтво.

Самойленко С. Г. Культурная жизнь в Нежине в эпоху Гетманщины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черниговский национальный педагогический университет им. Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2010.

Диссертация посвящена комплексному исследованию истории культурно-художественного развития и реконструкции культурной жизни в Нежине в середине ХVІІ - ХVІІІ вв. Исследование выполнено с привлечением значительного по объему массива источников, который включает письменные, иконографические и вещевые материалы из государственных архивохранилищ, библиотечных собраний и музейных коллекций Украины и Российской Федерации.

В исследовании на основе широкого комплекса источников доказано, что Нежин был одним из важнейших административно-политических и торгово-экономических центров Гетманщины, что создало необходимые условия для интенсивного развития культуры в городе. Автором выяснена роль казацкой старшины, церковных деятелей, представителей купечества и мещанства, место различных социальных и этнических групп в культурно-художественной жизни города.

В диссертации раскрыто состояние и основные направления развития образования в городе. Система образования в Нежине в середине XVII - XVIII вв. представлена начальной и профессиональной школой. Установлено, что на протяжении исследуемого периода в городе функционировали следующие типы начальных учебных заведений: церковноприходские, казацкие (при сотенных канцеляриях), инонациональная (школа греческой общины), частная (пансион). Ведущее место в системе начального образования Нежина занимали церковноприходские школы. Описательно-статистические материалы свидетельствуют о существовании в городе разветвленной сети учебных заведений этого типа, количество которых на протяжении XVIII ст. непрерывно возрастало.

В XVIII ст. благодаря усилиям С.Яворского, представителей греческой общины вынашивались проекты открытия в Нежине среднеобразовательных учебных заведений, которые по разным причинам не были реализованы. Автором диссертации установлено, что часть нежинцев, преимущественно детей казацкой старшины, духовенства и купечества, получала дальнейшее образование в Киево-Могилянской академии, а позднее в ведущих высших школах Европы. Высокий уровень культурной жизни в Нежине подтверждает наличие в городе в исследуемый период библиотек при церквях и монастырях, а также частных книжных собраний. В диссертационном исследовании на основе архивных и опубликованных источников уточнено библиографию книжного фонда библиотеки С.Яворского, подаренной митрополитом Благовещенскому монастырю, и установлено его значение для развития духовной культуры Нежина.

Диссертантом проанализирована история застройки Нежина в эпоху Гетманщины, определены основные типы сооружений в соответствии с их функциональным предназначением, исследована история строительства и художественно-стилевые черты культовых и административных сооружений, установлены их меценаты, раскрыта деятельность в Нежине известных архитекторов. В диссертации выделено основные типы объектов церковной архитектуры города на основе их объемно-пространственной структуры. Уточнена история и дата сооружения Николаевского собора, определено его место в развитии церковной архитектуры Украины.

Диссертантом обосновано, что в середине XVII - XVIII вв. Нежин был одним из ведущих центров изобразительного и ювелирного искусства, гончарства, декоративной резьбы на Левобережной Украине. В работе исследованы в историческом аспекте основные тенденции развития монументальной живописи, иконописи и декоративно-прикладного искусства.

Автором доказано, что активную роль в развитии культуры Нежина в исследуемый период сыграли гетманы, представители казацкой старшины, духовенства, греческие и русские купцы, которые жили в городе. Благодаря их меценатской деятельности были сооружены Николаевский собор, Благовещенский и Введенский монастырские комплексы, 6 православных церквей, основана школа и библиотека при греческом братстве.

Ключевые слова: Нежин, Гетманское государство, культурная жизнь, греческая община, архитектура, барокко, меценатство, образование, библиотеки, живопись, декоративно-прикладное искусство.

ніжин гетьманщина освіта

Samoilenko S. H. Cultural life in Nizhyn in the period of Hetman's rule. - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in History, speciality, - 07.00.01 - History of Ukraine. - Chernihiv National Pedagogical University named after T. H. Shevchenko. - Chernihiv, 2010.

The dissertation focuses on all-round research of history of cultural and art development and reconstruction of the cultural life in the town of Nizhyn (Ukraine) in the Middle of the XVII - XVIII centuries.

A considerable amount of primary sources has been used which include written, fine arts an material evidence from state archive, library and museum collections of Ukraine and Russian Federation.

It has been proved that Nizhyn used to be one of the most important socio-political, commercial and economic centres of the Hetmans-ruled Ukraine, which created all the necessary preconditions for intensive development of culture in the town. The author has also ascertained the role of some public figures and clergymen as well as of various social and ethnic groups in the cultural and art life of the Nizhyn. The condition and peculiarities of the development of education in the town have also been described, as well as the peculiarities of functioning of the main types of educational establishments, library collections in the context of general education process in the Hetmans-ruled Ukraine.

The author of the dissertation has also analyzed the history of building mastership and artistic style of religious worship buildings in Nizhyn and their patrons have been identified. Also the art activity of some well-known architects in Nizhyn has been elucidated and the main tendencies of the development of the imitative arts and arts and crafts (in historical aspect) have been cleared up.

Key words: Nizhyn, Hetmans-ruled state, cultural life, Greek community, architecture, baroque, patronage of art, education, library, painting, arts and crafts.

Размещено на Allbest.ru