Теорії федералізму в східнослов’янській історіографії другої половини ХІХ століття

Аналіз ідейної трансформації федералізму в Східній Європі. Ідентифікація проблем взаємозв’язку російських та українських теоретиків. Розгляд розбіжностей у розв’язанні національного питання. Осмислення проблем східнослов’янської федералізації в історії.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2015
Размер файла 47,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Теорія федералізму виступає в Драгоманова як важлива сила в розв'язанні національного питання, але вона далека від національного партикуляризму й відображає, насамперед, інтереси місцевого громадсько-територіального самоуправління.

-Принципово новий, національно-територіальний підхід до осмислення теорії федералізму започаткував видатний український історик і громадсько-політичний діяч М.С. Грушевський. Його погляди на проблему федералізму пройшли певну еволюцію, яка тісно пов'язана з потребами українського національно-визвольного руху. У 90-х рр. ХІХ століття Грушевський уважав федерацію єдиним чинником розв'язання національного питання. Розвиваючи свою політичну ідеологію, Грушевський у реаліях тогочасного політичного життя України змушений примиряти дві течії української національної перспективи: федералістичну та самостійницько-державну.

Грушевський значно глибше розумів роль “російського фактора” в східнослов'янському національно-політичному процесі. Слабкість українського національного руху другої половини ХІХ - початку ХХ ст. підводила реаліста Грушевського до бачення перспектив національного будівництва тільки на засадах федералізації, а не державного самостійництва.

Ідеологічно-політична мотивація при ставленні до ідеї федерації позначилась і на історичній концепції Грушевського. Першочерговим завданням як історик-федераліст він убачав руйнування офіційної російської схеми історії східнослов'янських народів. На переконання вченого, історична наближеність українського народу до російського не може стати домінантою їхньої спільності, оскільки кожний з них розвивався своїм історичним шляхом, своїми зіткненнями та зустрічами.

Поставлений як ідеологія вирішення “українського питання” федералізм Грушевського наприкінці 90-х років ХІХ - поч. ХХ ст. перетворився в історіософську модель східнослов'янської історії. На нашу думку, у цей проміжок часу самостійницька тенденція не займала провідні позиції у політично-національному проекті Грушевського, вона лише слугувала формою розкриття й пояснення необхідності утвердження національно-територіальної автономії у складі Росії. Завдяки “українському питанню” федералістично-територіальна концепція Грушевського мала виразний національний характер. Саме Грушевському вдалося перенести ідеали романтичного федералізму українських народників у площину реальних національних і суспільних відносин, доповнивши їхню ідеєю конституціоналізму та баченням перспектив незалежності.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Морозов Д. Модель “шляхетської демократії” як принцип суспільно-політичного устрою Речі Посполитої ХVІ - ХVІІ ст. / Д.О. Морозов // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Історичні науки. - Вип. 11. - Кіровоград, 2008. - С. 8-18.

2. Морозов Д. Концептуальні ідеї історико-федералістичної теорії М.І. Костомарова / Д.О. Морозов // Історичний журнал. - 2009. - № 5. - С. 34-42.

3. Морозов Д. Володимир Антонович про централізм і федералізацію Київської Русі / Д.О. Морозов // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Історичні науки. - Вип. 12. - Кіровоград, 2009. - С. 237-243.

4. Морозов Д. Обласництво А.П. Щапова в контексті розвитку федералістських ідей східнослов'янської історіографії другої половини ХІХ ст. / Д.О. Морозов // Наукові праці Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського (напрям: історичні науки). - Вип. 27. - Миколаїв, 2009. - С. 150-157.

5. Морозов Д. Теоретико-методологічні підходи до вираження поняття та суті федералізму в історії / Д.О. Морозов // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Історичні науки. - Вип. 13. - Кіровоград, 2010. - С. 147-156.

АНОТАЦІЯ

Морозов Д.О. Теорії федералізму в східнослов'янській історіографії другої половини ХІХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни - Миколаївський державний університет імені В.О. Сухомлинського. - Миколаїв, 2010.

У дисертації досліджується процес зародження й трансформації ідеї федералізму в історичних концепціях видатних східнослов'янських істориків і громадсько-політичних діячів, починаючи з часу постання принципу федералізму і до оформлення перших історико-федералістських теорій другої половини ХІХ століття.

Запропонована й теоретично обґрунтована періодизація етапів розвитку ідей про федералізм в історіографії за внутрішніми критеріями виділено дві домінантні течії - “етнічна” й “територіальна” в осмисленні проблеми східнослов'янської федералізації в історії.

Доведено, що головними принципами загальнотеоретичного підходу до розробок концепції федералізму в східнослов'янській історичній думці стало ставлення до розв'язання національного питання, підходи в осмисленні історичного процесу через призму “централізму”, “унітарності”, з одного боку, та “децентралізму” в “територіального автономізму” - з другого.

Ключові слова: федерація, федералізм, децентралізація, автономізм, унітарність, націоналізм.

АННОТАЦИЯ

Морозов Д.А. Теории федерализма в восточнославянской историографии второй половины ХІХ столетия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06. - Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины - Николаевский государственный университет имени В.А. Сухомлинского. - Николаев, 2010.

В диссертации исследуется процесс зарождения и трансформации идей федерализма в исторических концепциях выдающихся восточнославянских историков и общественно-политических деятелей второй половины ХІХ столетия.

Выделены ведущие линии в эволюции федералистических воззрений, что нашло отражение в постановке теории “этнического” и “территориального” федерализма. На основании идейного содержания “национального” федерализма выделена степень политической мотивации его адептов.

Констатируется, что теории федерализма, смоделированные в контексте исторического процесса восточнославянских народов, обусловлены содержанием и характером непростых межэтнических взаимоотношений. Следовательно, федерализм в интерпретации восточнославянской историографии носит преимущественно национальный оттенок и постает в форме антипода историко-политической теории об унитарном характере развития на исторической арене русского государства.

По причине неоднозначности взглядов историков на природу автономизма прошлого в восточнославянской историографии второй половины ХІХ ст. утвердились два доминирующие направления. Первое из них считает, что идея территориального, или этнического автономизма может интерпретироваться как пролог федерации восточнославянской истории (М. Костомаров, М. Бакунин, К. Бестужев-Рюмин). В то же время большинство российский историков, ссылаясь на М. Карамзина, М. Погодина, С. Соловьева, любые попытки федерализма в прошлом рассматривают как аномалию исторического развития славянских народов.

Поскольку теория федерализма широко использовалась в качестве историософской модели украинской национальной истории (М. Драгоманов, В. Антонович, М. Грушевский и др.), подчеркнуто, что общетеоретический подход украинской историографии второй половины ХІХ ст. к федерализму определяется сложностью решения “украинского вопроса” в Восточной Европе.

С позиций научного континуума определены взаимосвязь и отличия в развитии федералистических построений применительно к историческому прошлому славянских народов российской и украинской национальных историографий.

Ключевые слова: федерация, федерализм, унитаризм, автономизм, национализм, децентрализация.

ANNOTATION

Morozov D.A. Theories of federalism in the East-Slavonic historiography of the second half of the XIX-th century. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of historical sciences in speciality 07.00.06. - Historiography, source study and special historical disciplines. - Nikolaiv State University named after V.A. Suhomlinsky. - Nikolaiv, 2010.

The process of development and transformation of federalism's ideas in the historical conceptions of famous East-Slavonic historians and social political figures of the second half of the XIX-th century has been researched. From the position of scientific logic correlation and differences in the development of federalistic statement concerning the historical past of Slavonic people of the Ukrainian and Russian national historiographies have been determined.

Key words: federation, federalism, unitarism, autonomism, nationalism, decentralization.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.