Херсонська і Одеська єпархія в умовах становлення тоталітарної системи (1918-1939 роки)

Атеїстична радянська влада поставила за мету звільнити пролетаріат від “релігійних кайданів”. Для досягнення цієї мети широко використовувалися шпальта південноукраїнських газет, в яких друкувалися статті антирелігійного спрямування. Одними з найяскравіших були статті, направлені на критику релігійних свят, святкування яких агітатори пов'язували з лінощами та вживанням алкоголю. Для атеїзації пролетаріату на підприємствах і в установах створювали безвірницькі осередки, за підтримки влади важливу роль у здійсненні антирелігійних заходів відігравала Спілка войовничих безвірників, однак, трудівники і селяни Південної України, посилаючись на завантаженість прямими обов'язками, мляво брали участь в атеїстичній роботі.

Іншим напрямом тиску на православну церкву було застосування проти представників церкви репресивних заходів. Через “опозиційні” переконання репресіям піддавалися як видні церковні діячі, такі як єпископ Прокопій, так і пересічні миряни Херсонської і Одеської єпархії.

Внаслідок антирелігійної політики одні священики Херсонської і Одеської єпархії зрікалися сану, інші переходили до богослужінь на квартирах.

У висновках підбито основні підсумки та сформульовано головні положення дисертаційного дослідження.

1. Аналіз історіографії теми дослідження дав можливість з'ясувати ступінь її вивчення. Встановлено, що, незважаючи на відсутність комплексного узагальнюючого дослідження з проблеми, яка розглядається, існує низка праць, посвячених окремим аспектам історії РПЦ міжвоєнного періоду. Залучення досягнень історіографії, аналіз широкої джерельної бази, використання основних принципів і методів наукового пізнання дозволили досягнути поставленої мети та вирішити завдання дослідження.

2. Встановлено, що релігійне життя Херсонської і Одеської єпархії змінювалося в залежності від державно-політичної кон'юнктури в певний проміжок часу. Так, якщо в період Російської імперії православна церква співпрацювала із владою і віруюча громада Південної України жила бурхливим релігійним життям, то після утвердження радянської влади розпочався процес відокремлення церкви від держави, що призвів до контролю влади над церквою.

3. Проаналізовано діяльність державних органів із відокремлення церкви від держави та встановлено, що, незважаючи на певні недоліки в роботі, вони виконували свою функцію по втіленню в життя радянської релігійної політики.

4. З'ясовано, що внаслідок реформаторських настроїв у православній церкві та різного ставлення духовенства до радянської влади, прагнення українців мати незалежну церкву та діяльність державних органів, спрямованих на послаблення РПЦ, відбувся розкол Російської православної церкви. На території Херсонської і Одеської єпархії, з одного боку, він вилився у жорстке протистояння між тихонівцями, обновленцями та автокефалістами, а з іншого - сприяв розвиткові церковного підпілля, де виділялися істинно-православні.

5. Доведено, що наслідком майнової політики радянської влади у релігійній сфері 1918-1939 рр. стало послаблення матеріальної бази церкви та закриття значної кількості молитовних будинків. Слід відзначити також те, що на місцях зустрічалися випадки “перегинів” у державній політиці, які призводили до певного невдоволення мирян та духовенства. Все ж майнова політика допомогла владі скоротити матеріальну базу православної церкви.

6. Серед здобутків проведення антирелігійної кампанії виокремлено: вміле використання південноукраїнської преси у проведенні атеїстичної пропаганди, створення та діяльність потужної громадської організації Союзу безвірників України, запровадження нових пролетарських свят тощо. Недоліками атеїстичної політики стали: захоплення владою, особливо місцевою, адміністративними засобами у здобутті поставлених цілей, проведення антирелігійної роботи у багатьох державних структурах лише заради звітності, відсутність ентузіазму в середовищі пролетаріату до атеїстичних заходів тощо.

7. Виявлено основні причини та напрями застосування репресивних заходів. Встановлено, що внаслідок їх проведення одні священики Херсонської і Одеської єпархії зрікалися сану, інші переходили до богослужінь на квартирах.

8. Внаслідок антирелігійної стратегії зменшилася загальна чисельність легально практикуючих служителів культу, а також кількість діючих молитовень. Незважаючи на це, більшість віруючого населення продовжувала дотримуватися релігійних обрядів у приватному порядку. Приводом для згортання жорсткої антирелігійної політики стало приєднання до СРСР у 1939 р. західних земель України та Білорусі і необхідність у зв'язку з цим інтегрувати у радянське суспільство православне населення цих земель.

ПУБЛІКАЦІЇ

І. Статті у фахових виданнях

1) Вилучення церковних цінностей на Херсонщині 1922 році // Південний архів: Збірник наукових праць. Історичні науки. - Випуск 19. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. - С. 183-189 (0,55 д.а.);

2) Фонди державного архіву Херсонської області, як джерело дослідження регіональної церковної проблематики періоду 1917-1938 рр. // Південний архів: Збірник наукових праць. Історичні науки. - Випуск 22. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. - С. 178-182 (0,36 д.а.);

3) Позиція херсонських газет у висвітленні церковної проблематики в період 1917-1922 рр. // Південний архів: Збірник наукових праць. Історичні науки. - Випуск 23. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. - С. 86-92 (0,55 д.а.);

4) Газета “Красный Николаев” (“Шлях індустріялізації”) як джерело дослідження релігійної державної політики у 1920-1930-ті роки // Південний архів: Збірник наукових праць. Історичні науки. - Випуск 25. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. - C.105-108 (0,31 д.а.);

5) Розгортання атеїстичної роботи на підприємствах Півдня України у 20-ті - 30-ті рр. ХХ ст. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя: Просвіта, 2007. - Вип. XXI. - С. 214-217 (0,36 д.а.);

6) Заснування “Живої церкви” на території Херсонської та Одеської єпархії // Сторінки історії: Збірник наукових праць. - Вип. 26. - К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2008. - С. 198-205 (0,40 д.а.);

7) Агітаційна кампанія за вилучення церковних цінностей у зв'язку із голодом 1921-1923 років на території Херсонської та Одеської єпархії // Наукові праці: Науково-методичний журнал. - Т. 96. Вип. 83. Історичні науки. - Миколаїв; Venezia: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, Ca'Foscari, 2008. - С. 217-220 (0,54 д.а.);

8) Особливості фіскальної політики радянської держави по відношенню до Церкви у 1917-1939 рр. (на прикладі Півдня України) // Сторінки історії: Збірник наукових праць. - Вип. 27. - К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2008. - С. 177-184 (0,45 д.а.);

9) Кампанія зняття церковних дзвонів на території Херсонської та Одеської єпархії у другій половині 20-х років ХХ ст. // Історичний архів. Наукові студії: Збірник наукових праць. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - Вип. 2. - С. 73-76 (0,41 д.а.);

10) Діяльність державних органів по відокремленню церкви від держави у Херсонській та Одеській єпархії у 20-30-ті роки ХХ століття // Інтелігенція і влада. Серія: Історія: громадсько-політ. наук. збір. - Одеса: Астропринт, 2009, вип. 15. - С. 180-190 (0,54 д.а.);

11) Розгортання антирелігійної пропаганди на території Херсонської та Одеської єпархії в перші роки встановлення радянської влади // Історичний архів. Наукові студії: Збірник наукових праць. - Миколаїв, 2009. - Вип. 3. - С. 140-143 (0,36 д.а.).

ІІ. Публікації в інших виданнях

1) Становлення автокефальної церкви на території Херсонської та Одеської єпархії // Материалы ІІІ Международной научно-практической конференции “Дни науки - 2007”. - Том 8. История. Музика и жизнь. Физическая культура и спорт. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - С. 17-20 (0,18 д.а.);

2) Реформування церковного життя між двома російськими революціями 1917 року та позиція Херсонської та Одеської єпархії // Материали за 4-а международна научна практична канференция «Наука и образование». - Том 9. Закон. История. - София: “Бял ГРАД-БГ” 2008. - С. 54-56 (0,18 д.а.);

3) Відокремлення школи від церкви у перші роки встановлення радянської влади на території Херсонської та Одеської єпархії // Архівний збірник до 90-річчя Державного архіву Полтавської області. Матеріали наукової конференції: «Документальна спадщина Полтавщини: минуле, сучасність, перспективи». - Полтава, 2008. - С. 161-164 (0,22 д.а.).

АНОТАЦІЇ

Татарченко О.Б. Херсонська і Одеська єпархія в умовах становлення тоталітарної системи (1918-1939 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Чорноморський державний університет імені Петра Могили. - Миколаїв, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню реалізації державними і партійними органами релігійної політики радянської держави на території Херсонської і Одеської єпархії в умовах становлення тоталітарної системи у 1918-1939 рр. та відповідної реакції на неї з боку православної церкви як соціокультурного інституту.

На основі широкого кола джерел у дисертаційній роботі досліджено особливості життя Херсонської і Одеської єпархії в умовах становлення тоталітарної системи у період 1918-1939 рр. Значну увагу приділено аналізу еволюції релігійної ситуації в Херсонській і Одеській єпархії в залежності від зміни державно-політичної кон'юнктури в Україні, з'ясовано причини та виділено специфіку розколу православної церкви у південноукраїнському регіоні. В дисертаційній роботі охарактеризовано реалізацію майнової політики радянської держави у релігійній сфері, виявлено основні напрями здійснення атеїстичної пропаганди, з'ясовано причини та методи репресивних заходів радянських спецслужб проти церковників і мирян, визначено наслідки державної релігійної політики 1918-1939 рр. для населення Херсонської і Одеської єпархії.

Ключові слова: Херсонська і Одеська єпархія, релігійна політика, Російська православна церква, атеїзм, ліквідаційна комісія, автокефалія, обновленство,парафія, майно, церква, церковні цінності, дзвони, репресії.

Татарченко А.Б. Херсонская и Одесская епархия в условиях становления тоталитарной системы (1918-1939 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черноморский государственный университет имени Петра Могилы. - Николаев, 2010.

Диссертация посвящается исследованию реализации государственными и партийными органами религиозной политики советского государства на территории Херсонской и Одесской епархии в условиях становления тоталитарной системы в 1918-1939 гг. и соответствующей реакции на неё со стороны православной церкви как социокультурного института. На основе широкого круга источников в диссертационной работе исследованы особенности жизни Херсонской и Одесской епархии в условиях становления тоталитарной системы в период 1918-1939 гг.

Значительное внимание уделено анализу эволюции религиозной ситуации в Херсонской и Одесской епархии в зависимости от изменения государственно-политической конъюнктуры в Украине. Установлено, что с утверждением советской власти на Юге Украины православная церковь перестала проводить активную общественную деятельность и в соответствии с декретом “Об отделении церкви от государства и школы от церкви” (23 января 1918 г.) стала обычной общественной организацией. Проанализировано деятельность государственных органов по отделению церкви от государства и установлено, что несмотря на значительные недостатки в организации их работы, они исполняли свои функции по воплощению в жизнь советского религиозного законодательства.

Выяснено, что причинами раскола Русской православной церкви были: реформаторские настроения в её среде, разное отношение духовенства к установлению советской власти, желание украинцев иметь независимую церковь, деятельность государственных органов, направленных на углубление раскола, а также переход РПЦ к лояльному отношению ко власти. Установлено, что из-за противодействия со стороны РПЦ и давления местных властей Автокефальной церкви не удалось добиться большой популярности среди населения. С помощью власти на позиции тихоновской церкви наступала также “Живая церковь”, однако после объявления “Декларации” митрополита Сергея о лояльности к советской власти, живоцерковники утратили покровительство власти и уже в 1938 г. к РПЦ относилось 80% всех приходов.

В диссертационной работе охарактеризована реализация имущественной политики советского государства в религиозной сфере, установлено, что с помощью налогов власть оказывала давление на священнослужителей, а кампании по конфискации церковного имущества использовались для дискредитации РПЦ. Выявлены основные направления и способы проведения атеистической пропаганды, установлено, что она не дала желаемых результатов для власти, ввиду отсутствия энтузиазма к ней среди пролетариата, но позитивно повлияла на развитие атеистической мысли.

В исследовании выяснены причины и методы репрессивных мероприятий советских спецслужб против церковников и мирян, определены последствия таких мероприятий, которые выразились в отказе одних священников от сана и переходом других к нелегальному проведению богослужений на квартирах. В диссертации продемонстрированы итоги государственной религиозной политики 1918-1939 гг. для населения Херсонской и Одесской епархии.

Ключевые слова: Херсонская и Одесская епархия, религиозная политика, Русская православная церковь, атеизм, ликвидационная комиссия, автокефалия, обновленчество, приход, имущество, церковь, церковные ценности, колокола, репрессии.

Tatarchenko O.B. Kherson and Odesa diocese in the conditions of becoming of the totalitarian system (1918-1939). - Manuscript.

Dissertation on receiving of the scientific degree of the candidate of historical sciences for the speciality 07.00.01 - history of Ukraine. - Petro Mohyla Black Sea State University. - Mykolayiv, 2010.

Dissertation is dedicated to research of realization of religious policy of the soviet state public and party organs on territory of the Kherson and Odesa diocese in the conditions of becoming of the totalitarian system in 1918-1939 and to the corresponding reaction on it from the side of orthodox church as socially cultural institute.

On the basis of wide circle of sources in dissertation work the features of life of the Kherson and Odesa diocese are investigational in the conditions of becoming of the totalitarian system in the period of 1918-1939. Considerable attention is spared to the analysis of evolution of religious situation at the Kherson and Odesa diocese depending on the change of the state-political state of affairs in Ukraine, reasons are found out and the specific of dissidence of orthodox church is distinguished in a South Ukrainian region. In dissertation work realization of property policy of the soviet state is described in a religious sphere, basic directions of realization of atheistic propaganda are educed, reasons and methods of repressive measures of the soviet special services are found out against clergy and believers, the consequences of public religious policy are certain 1918-1939 for the population of the Kherson and Odesa diocese.

Keywords: the Kherson and Odesa diocese, religious policy, Russian orthodox church, atheism, liquidating commission, autocephaly, renovationism, arrival, property, church, church values, ringing, repressions.

Размещено на Allbest.ru