Допризовна підготовка юнаків до служби в Збройних Силах України в 1991–2001 рр

Публікації. Основні теоретичні положення та фактичний матеріал дисертаційного дослідження відображено в одинадцяти наукових статтях, у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України в галузі історичної науки.

Структура роботи зумовлена метою, завданнями і характером дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (десяти підрозділів), висновків, списку використаних джерел і літератури. Загальний обсяг дисертації становить 196 сторінок, із них 170 сторінок основного тексту. Список використаних джерел і літератури включає 320 позицій і поданих на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність, предмет та об'єкт, хронологічні межі, мету, завдання і методологічну базу дослідження, вказані наукова новизна, практичне значення дисертації, апробація одержаних результатів.

У першому розділі «Історіографія та джерельна база дослідження» проаналізовано стан наявної літератури та джерельної бази з теми дисертаційного дослідження.

У підрозділі 1.1. «Стан наукової розробки теми дослідження» з'ясовується рівень дослідженості теми дисертації.

Історіографія проблеми складається з монографічних видань, брошур та статей. У загальноісторичному плані військово-патріотичне виховання молоді розглядалося у працях зарубіжного вченого С. Ріпецького, радянського педагога О.Г. Дзеверіна та у перевиданих у радянський час монографіях О.Я. Єфименко та інших дослідників Ріпецький С. Українське січове стрілецтво: Визвольна ідея і збройний чин /С. Ріпецький. - Нью-Йорк: Червона калина, 1956. - 360 с.; Дзеверін О.Г. Педагогічні ідеї Сковороди. /О.Г. Дзеверін. - К.: Вища школа, 1972.- 246 с.; Єфименко О.Я. Історія України та її народу / Пер. з рос. /О.Я. Єфименко. - К.: Мистецтво, 1992.- 254 с.. Безперечну цінність при дослідженні проблеми становить й історія українського війська Історія Українського війська. 5-е вид. зі змін. і допов. - К.: Варта, 1994. - 464 с..

Висвітленню проблеми патріотичного виховання молоді безпосередньо присвячені монографічні дослідження М.Д. Зубалія, В.Г. Кузя, Ю.Д. Руденка і З.О. Сергейчука, Е.А. Афоніна, Г.Д. Темка і М.І. Томчука, О.В. Копаниці Зубалій М.Д., Сіркізюк В.В., Сливка П.Г., Вонсович Г.Б. Форми і методи війcьково-патріотичного виховання допризовників / М.Д. Зубалій. - Кам'янець-Подільський, 1993. - 37 с.; Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Сергейсук З.О та ін. Основи національного виховання: Концептуальні положення / В.Г. Кузь, Ю.Д. Руденко, З.О. Сергейчук та ін. - К.: Інформ.-вид. центр «Київ», 1993. - Ч.1.- 152 с.; Афонін Е.А. Становлення Збройних Сил України: соціальні та соціально-психологічні проблеми / НАН України. Ін-т соціології: / Е.А. Афонін. - К.: Інтеграфік, 1994. - 304 с.; Темко Г.Д., Томчук М. І. Військове виховання на Україні: історія розвитку і сучасні проблеми. / Г.Д. Темко, М.І. Томчук. - К.: Варта, 1996. - 102 с.; Копаниця О.В. Авторитет офіцера виховної роботи полягає, перш за все, в його професіоналізмі / О.В. Копаниця. - К.: Військо України. - 2008. - № 05(95). - 47 с.. У них особлива увага звернута на встановлення форм і методів військово-патріотичного виховання допризовників до 1993 р., соціально-психологічні проблеми становлення Збройних Сил України, основ національного виховання, історичного зв'язку між колишнім і сучасним вихованням молоді тощо.

Важливе значення при дослідженні теми дисертації мали також монографічні праці Р. Матейка і Б. Мельничука, В. Джулинської та інших авторів, де проблеми патріотичного виховання молоді розглядаються на прикладі окремих історичних постатей, подій, історії військових формувань Матейко Р., Мельничук Б. Воєнними дорогами синів Галичини. Українські Січові Стрільці на Тернопільщині / Р. Матейко, Б. Мельничук. - Тернопіль, 1991. - 70 с.; Джулинська Т. Головна Пластова Булава при допомозі Крайових Пластових Старшин Канади, США, України / Т. Джулинська // «Пластовий довідник». / Під ред. А. Горняткевича. - 2000. - 230 с.. Вони вносять значний фактичний матеріал у дослідження формування традицій військово-патріотичного виховання в Україні з давніх давен.

Науково-методичну цінність мають підручники, посібники та методичні матеріали Г. Ващенка, А.М. Бойка, В.Й. Борисенка, М.Д. Зубалія, В.В. Ягупова Ващенко Г. Виховний ідеал // Г. Ващенко. - Полтава, 1994. - 220 с.; Бойко А.М. Суб'єкт - суб'єктні взаємини як цінності виховання / А.М. Бойко // Цінності освіти і виховання: наук.-метод. зб. / Ред. О.В. Сухомлинська. - К.: Вид-во АПН України, 1997. - 224 с.; Борисенко В.Й. Курс української історії: з найдавніших часів до XX століття / В. Й. Борисенко. - К.: Либідь, 1998. - 661 с.; Зубалій М.Д. Військово-патріотичне виховання допризовників: Методичні рекомендації / М.Д. Зубалій. - К.: ІЗМН, 1998. - 60 с.; Зубалій М.Д., Сіркізюк В.В., Сливка П.Г., Воносович Г.Б. Ефективність військово-патріотичного виховання допризовної молоді / М.Д. Зубалій, В.В. Сіркізюк, П.Г. Сливка, Г.Б. Воносович. - Кам'янець Подільський, 1994. - 26 с.; Ягупов В.В. Військове виховання: історія, теорія та методика / В.В. Ягупов. - К., 2002. - 560с.. Окремих сюжетів теми дисертації торкались у своїх дисертаційних дослідженнях наші попередники Даценко О.М. Військово-патріотичне виховання в українських збройних формуваннях в умовах боротьби за українську державність (березень 1917-1920 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 20.02.22 / Національна академія оборони України. - К., 2002. - 18 с.; Красильник Ю.С. Патріотичне виховання військовослужбовців Збройних Сил України засобами української етнопедагогіки: автореф. канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Красильник Юрій Семенович. - К., 2002. - 23 с.; П'янковський Г.В. Педагогічна оцінка ефективності військово-патріотичного виховання призовної молоді: дис. на здоб. наук. ступеня канд.. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / П'янковський Геннадій Валентинович. - К., 1997. - 149 с.; Футулуйчук В. Українська Галицька армія: військово-патріотичне виховання та вишкіл (1918-1920 рр.): дис. на здобуття наук. ступ. канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / Василь Футулуйчук. - Донецьк: Східний видавничий дім УКЦентр, 2000. - 152 с..

Проблеми досліджуваної теми знайшли відображення в публікаціях Міністерства оборони України «Армія України», «Народна армія», Міністерства оборони СРСР «Слава Родины», «Красная звезда», «Щит народа», а також в «Урядовому кур'єрі», «Світ молоді», «Гарт», «Патріот України» та ін.

Проблемні питання організації і проведення заходів допризовного навчання та військово-патріотичного виховання юнаків у закладах загальної середньої освіти в 1991-2001 рр., їх готовності до служби в Збройних Силах України розкриваються в публікаціях фахівців та військових журналістів М. Анісімова, А. Будяшевського, В. Вирви, Р. Драпака, С. Зятьєва та ін. Анисимов М. Кто и как готовит к службе? / М. Анисимов // Слава Родины. - 1992. - 17 січ.; Будяшевський А. До армії не йдуть найбідніші і не найзаможніші / А. Будяшевський // Народна армія. - 1999. - 21 квіт.; Вирва В. То чи підеш ти, Іванко, «у солдати»? / В. Вирва // Народна армія. - 1997. - 3 жовт.; Драпак Р. Хочеш - не хочеш, а служити треба / Р. Драпак // Народна армія. - 1998. - 16 квіт.; Зятьєв С. Доля падчірки спіткала допризовну підготовку в школах та профтехучилищах. Чому? / С. Зятьєв // Народна армія. - 1998. - 19 берез.

Нестатутні відносини залишалися невирішеною проблемою, які вкрай негативно позначалися на ставленні до армії населення, викликали негативну реакцію у суспільстві, активно використовувалися в дискредитації військової служби. Форма і зміст таких відносин відбивали певний стан суспільства, його цивільної частини, де здійснювалося початкове виховання майбутнього солдата.

Про стрімке падіння престижу служби у Збройних Cилах, докорінний злам у баченні конституційного обов'язку по захисту своєї Батьківщини як призовної молоді після закінчення нею загальної середньої освіти, так і всього дорослого населення України вказують статті В. Березюка, А. Вєтохова, Т. Корнюшенка, Г. Кривошеєва, М.В. Кудрика, М. Матяша, В. Нікітіна Березюк В. Справа державна, а підхід легковажний / В. Березюк // Армія України. - 1993. - 28 верес.; Вєтохов А. С кем идти дальше? Настораживающая тенденция / А. Вєтохов // Народна Армія. - 1992. - 19 черв.; Корнюшенко Т. Чи готова молодь до служби? / Т. Корнюшенко // Народна армія. - 1993. - 13 трав.; Кривошеев Г. О всеобщности воинской службы / Г. Кривошеєв // Красная Звезда. - 1989. - 31 серп.; Кудрик В. Призов до війська - справа загальнодержавна / В. Кудрик // Армія України. - 1997. - 20 трав.; Матяш М. Система зв'язків суспільство-держава-армія потребує чіткої координації / М. Матяш // Народна армія. - 1995. - 7 лют.; Никитин А. Побуждать патриотические чувства / А. Никитин // Народна армія. - 1992. - 27 листоп..

Проблеми якості підготовки юнаків до служби у Збройних Силах України, її стан, а також статус викладача ДПЮ у цей період розглядають у періодичних органах Міністерства оборони України В. Вирва, С. Зятьєв, В. Іовлев, Ю. Крамаренко, І. Лазор, М. Литвин Вирва В. Про майбутнє війська потурбуватися необхідно вже сьогодні / В. Вирва // Народна армія. - 1999. - 15 січ.; Іовлев В. Бути чи не бути допризовній підготовці? / В. Іовлев // Народна армія. - 1994. - 20 груд.; Крамаренко Ю. ДПЮ має право на майбутнє / Ю. Крамаренко // Народна армія. - 1998. - 8 квіт.; Лазор І. До захисту Вітчизни готують у школі / І. Лазор // Народна армія. - 2001. - 20 берез.; Литвин М. Кому нужна такая допризывная подготовка? / М. Литвин// Народна армія. - 1993. - 2 верес..

Стрімке зниження соціально-побутового рівня населення, наявність внутрішньо-економічної кризи в Україні, а також соціологічні, медичні дані наводять у своїх публікаціях А. Будякін, А. Будяшевський, В. Буряченко, В. Гедзь, В. Гулько, Р. Драпак, С. Зятьєв, В. Ковальський, С. Нагорянский, І. Попов, О. Риб'як Будякін А. В армію - на буксирі / А. Будякін // Армія України. - 1993. - 11 груд.; Будяшевський А. До армії не йдуть найбідніші і не найнезаможніші / А. Будяшевський // Народна армія. - 1999. - 21 квіт.; Буряченко В. Армія - не лікарня / А. Буряченко // Народна армія. - 1999. - 27 серп.; Гедзь В. Війську потрібен козак, а не тюхтій в погонах / В. Гедзь // Армія України. - 1993. - 13 жовт.; Гулько В. Яке поповнення прийде до війська? / В. Гулько // Народна армія. - 1997. - 4 квіт.; Драпак Р. При всій мізерності вибору альтернативи не має / Р. Драпак // Народна армія. - 1997. - 21 листоп.; Зятьєв С. Армія тебе вилікує, синку... / С. Зятьєв // Народна армія. - 1996. - 2 квіт.; Ковальський В. Служити повинні люди, здорові тілом і душею / В. Ковальський // Народна армія. - 1997. - 05 листоп.; Нагорянский С. Тяжело служить, но надо / С. Нагорянский // Народна армія. - 1992. - 16 груд.; Попов И. Растим слабаков / И. Попов // Народна армія. - 1992. - 20 листоп.; Риб'як О. А завтра - солдати / О. Риб'як // Армія України. - 1993. - 22 квіт..

Діяльність військових комісаріатів, їх проблеми та труднощі при проведенні заходів з допризовного навчання та військово-патріотичного виховання юнаків знаходять відображення у наукових статтях А. Кобзаря, В. Кудрика, В. Радецького, К. Хрола, В. Чечила Кобзар А. Внесок військкоматів має бути вагомим / А. Кобзар // Армія України. - 1993. - 02 берез.; Кудрик В. Призов до війська - справа загальнодержавна / В. Кудрик // Армія України. - 1997. - 20 трав.; Радецький В. Справа державної ваги / В. Радецький // Народна армія. - 1997. - 1 квіт.; Хрол К. Украине нужны патриоты / К. Хрол // Народна армія. - 1992. - 27 листоп.; Чечило В. Професійна армія: який шлях вибрати? / В. Чечило // Народна армія. - 1993. - 28 лип..

Про історію та діяльність українського спортивного товариства «Сокіл» розповідають у своїх публікаціях Р. Драпак і О. Міленін, Драпак Р. У нас проблем з призовом не має, однак, чи скоро так зможуть сказати лише в Тернопільському облвійськкоматі? / Р. Драпак // Народна армія. - 1995. - 22 черв.; Міленін О. «Сокіл» буде працювати / О. Міленін // Народна армія. - 1992. - 17 листоп., про товариство «Січ» в Україні - Б. Бережинський та В. Вирва Бережинський Б. Відродження українських військових традицій у діяльності галицьких військово-спортивних організацій / Б. Бережинський // Народна армія. - 1993. - 02 квіт.; Вирва В. Прийдуть до війська справжні патріоти / В. Вирва // Народна армія. - 1995. - 29 квіт..

Про значення військово-патріотичних акцій, проведення яких дедалі більше набувало системного характеру, писали у своїх статтях В. Буряченко, В. Вирва, Р. Драпак, О. Трубіцін, Л. Філюк, В. Шелест Буряченко В. Нам потрібні патріоти / В. Буряченко // Народна армія. - 1998. - 11 серп.; Вирва В. Коли почнемо рахувати «курчат»? / В. Вирва // Народна армія. - 1999. - 05 лют.; Драпак Р. Служіть так, аби народ вами пишався / Р. Драпак // Народна армія. - 1997. - 2 груд.; Трубіцін О. Фронтовики передають естафету молоді / О. Трубіцин // Народна армія. - 1998. - 18 листоп.; Філюк Л. Юнаки знайомляться зі службою / Л. Філюк // Народна армія. - 2000. - 05 трав.; Шелест В. За п'ять хвилин до призову / В. Шелест // Народна армія. - 2001. - 06 листоп..

Традиції та історію українського війська, прищеплення любові до своєї рідної землі, ролі воїнів-українців у військово-патріотичному вихованні юнаків, військово-історичні клуби розкривали у своїх статтях в газеті «Народна армія» А. Бондаренко, К. Колонтаєв, О. Козирєв, В. Рябчук, М. Сулік Бондаренко А. Юні броварчани знаходять себе в «Десні» / А. Бондаренко // Народна армія. - 2001. - 13 берез.; Колонтаєв К. Фестиваль військово-історичних клубів / К. Колонтаєв // Народна армія. - 1995. - 04 лип.; Козирєв О. Зерна виховання падають на «родючий грунт» / О. Козирєв // Народна армія. - 2001. - 19 квіт.; Рябчук В. Виховання історичної пам'яті - невідкладна справа держави / В. Рябчук // Народна армія. - 1995. - 04 лип.; Сулік М. Патріоти з 221-ї / М. Сулік // Народна армія. - 2001. - 23 лют..

Розвиток фізичного виховання та здоров'я юнаків через юнацькі спортивні секції розглядали у своїх статтях А. Будяшевський, В. Вирва, С. Кирішевський, О. Лі, В. Петров, В. Письменний Будяшевський А. Козацькі розваги на Хортиці / А. Будяшевський // Народна армія. - 2000. - 06 верес.; Вирва В. То чи будемо гідні славетного козацького роду / В. Вирва // Народна армія. - 1998. - 28 жовт.; Кирішевський С. Займатись карате - краще ніж палити цигарки / С. Кирішевський // Народна армія. - 1997. - 12 листоп.; Лі О. З айкідо можливе все / О. Лі // Народна армія. - 2000. - 03 черв.; Петров В. Гадаю, що з таеквон-до у війську зникла б «дідівщина» / В. Петров // Армія України. - 1993. - 09 жовт.; Письменний В. Кікбоксінг: перемога легкою не буває / В. Письменний // Народна армія. - 2000. - 03 черв. .

У підрозділі 1.2. «Стан джерельної бази дослідження» аналізуються всі види джерел з теми дисертації.

Джерельна база дисертації має певну особливість, зумовлену складнощами становлення Збройних Сил Української держави на початковому етапі її існування. Насамперед, це відсутність документальних даних по темі дисертації у центральних і обласних архівах України, зумовлена ненадходженням відповідних матеріалів з низових організацій (школи, молодіжні організації військово-патріотичного спрямування, військкомати, військові частини тощо). Виняток становить архів Центрального комітету товариства сприяння обороні України (далі - Архів ЦКТСО України). Зокрема, це фонд № 5044, в якому містяться зведені річні звіти діяльності організацій і товариств сприяння обороні України за 1991-2001 рр. Ці документи вперше вводяться дисертантом до наукового обігу.

Першочерговим важливим джерелом для дослідження організації військово-патріотичного виховання та допризовного навчання юнаків стали нормативно-правові акти вищих державних органів України і укази Президентів Закон України «Про оборону України» від 06.12.91 № 1932-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 9. - 219 с.; Закон України «Про Збройні Сили України» від 06.12.91 № 1934-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 9. - 224 с.; Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232. - XIІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 27. - 903 с.; Законодавство України з питань військової сфери. - К.: «Азимут» - Україна. - 2003. - 285 с.; Конституція України. - Відомості Верховної Ради (ВВР), К., 1996. - № 30 - 380 с.; Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді. Указ Президента України від 25.10.02 р., № 948/2002 // Офіційний вісник України. - К., - 2002. - № 44. - 331 с; Постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2000 р. № 1770 «Про затвердження положень про допризовну підготовку і про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей» // Офіційний вісник України. - К., - 2000. - № 49. - 540 с.; Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1999 р. № 1697 «Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства». На виконання Указу Президента України від 27 квітня 1999 р. № 456 (456/99) // Офіційний вісник України. - К., - 1999. - № 37. - 152 с.; Постанова Верховної Ради України від 22.10.1991 р., № 1440 - XII. «Про підпорядкування військових комісаріатів на території України» від 22.10.1991 р. № 1440 - XII // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 40. - 1127 с.; Указ Президента України «Про Товариство сприяння обороні України» від 19 серпня 1999 р. № 985/99 [Електронний ресурс]. - Режим ресурсу: http: // www. liga. net..

До джерельної бази дисертації віднесені й ті газетні публікації, в яких містяться свідчення безпосередніх учасників допризовної підготовки юнаків, очевидців, статистичні та інші дані відповідних державних чи громадських організацій, установ, товариств Бондаренко А. Майбутнє війська закладається у школі / А. Бондаренко // Народна армія. - 2000. - 19 груд.; Бондаренко А. Оплески «зривали» допризовники / А. Бондаренко // Народна армія. - 2001. - 22 трав.; Бондаренко А. «Олімпійці» до служби - готові! / А. Бондаренко // Народна армія. - 2001. - 21 груд.; Вирва В. Сьогодні ти на «смузі», а завтра зброю опануєш... / В. Вирва // Народна армія. - 2000. - 05 трав.; Філюк Л. Юнаки знайомляться зі службою / Л. Філюк // Народна армія. - 2000. - 05 трав.; Колонтаєв К. Фестиваль військово-історичних клубів / К. Колонтаєв // Народна армія. - 1995. - 04 лип.; Драпак Р. Нехай так служиться, як проводжали / Р. Драпак // Народна армія. - 1997. - 26 квіт.; Тимчук Д. Прийти до війська підготовленими / Д. Тимчук // Народна армія. - 2000. - 10 черв.; Маркевич А. Відродження «Зірниці» / А. Маркевич // Народна армія. - 2000. - 10 черв.; Тищук Є. До війська - завжди готові / Є. Тищук // Народна армія. - 2001. - 25 груд.; Гаран В. Військові у «Лісовій казці»: турбота про достойну зміну / В. Гаран // Народна армія. - 1997. - 30 серп.; Маркевич А. Допризовна підготовка потребує змін / А. Маркевич // Народна армія. - 2000. - 02 черв.; Будяшевський А. Козацькі розваги на Хортиці / А. Будяшевський // Народна армія. - 2000. - 06 верес.; Письменний В. Кікбоксінг: перемога легкою не буває / В. Письменний // Народна армія. - 2000. - 03 черв.; Вирва В. То чи будемо гідні славетного козацького роду / В. Вирва // Народна армія. - 1998. - 28 жовт.; Черних А. Без клопоту немає догляду / А. Черних // Народна армія. - 2001. - 27 квіт.; Вирва В. П'ять днів відчували себе солдатами... / В. Вирва // Народна армія. - 2001. - 01 черв.; Будяшевський А. Краще менше, але краще / А. Будяшевський // Народна армія. - 2001. - 14 листоп.; Крамаренко Ю. Чи то зможе школяр підготуватися до призову? / Ю. Крамаренко // Народна армія. - 1997. - 23 верес.; Вєтохов А. С кем идти дальше? Настораживающая тенденция / А. Вєтохов // Народна армія. - 1992. - 19 черв.; Кошель І. Чи будемо йти до війська як на свято? / І. Кошель // Народна армія. - 1993. - 16 черв.; Зятьєв С. Хто піде у патріоти? / С. Зятьєв // Народна армія. - 1997. - 11 лют.; Зятьєв С. Армія тебе вилікує, синку... / С. Зятьєв // Народна армія. - 1996. - 2 квіт.; Солдат в Українській державі. Це слово повинно звучати гордо! // Військо України. - 1997. - № 1-2; Гулько В. Яке поповнення прийде до війська? / В. Гулько // Народна армія. - 1997. - 4 квіт.; Драпак Р. Хочеш - не хочеш, а служити треба / Р. Драпак // Народна армія. - 1998. - 16 квіт.; Зятьєв С. Як здоров'я, воїне? / С. Зятьєв // Народна армія. - 1998. - 17 листоп.; Зятьєв С. На тисячу юнаків - тисячу двісті хвороб / С. Зятьєв // Народна армія. - 2000. - 16 серп.; Книш В. Армії не потрібний «вал» за планом / В. Книш // Народна армія. - 1996. - 9 жовт.; Ковальський В. Без патріотичного виховання майбутніх воїнів армія втратить боєздатність / В. Ковальський // Народна армія. - 1997. - 19 лют.; Драпак Р. Бумерангом по майбутньому / Р. Драпак // Народна армія. - 2000. - 4 лют.; Чорноус С. Весна іде - призов гряде / С. Чорноус // Народна армія. - 2000. - 19 квіт.; Охочих служити в Збройних Силах побільшило // Народна армія. - 2001. - 13 листоп.; Харчук Б. Про хід виконання рішень і критичних зауважень VIII з'їзду ТСО України та завдання оборонного Товариства на 1996 рік // Патріот України. - 1996. - січень..

Джерельний характер мають спогади Т. Бульби-Боровця, різноманітні документи про життя і смерть полковника Коновальця Бульба-Боровець Т. Армія без держави. Слава і трагедія Українського Повстанського Руху: Спогади / Т. Бульба-Боровець. - К.: Дніпро, 1996. - 276 с.; Життя і смерть полковника Коновальця: Документи, матеріали, спогади, щоденники, листи, фотографії. - Львів: Червона калина, 1993. - 328 с., в яких висвітлюється патріотизм української молоді в боротьбі за свободу та незалежність України.

Таким чином, сьогодні в історичній науці не існує комплексного наукового дослідження, де б висвітлювалися потреби, проблеми і запити щодо організації і ведення допризовного навчання та військово-патріотичного виховання юнаків України у 1991-2001 рр.

Науковці створили загальне підґрунтя для нашого дослідження, але поза їхньою увагою залишилися такі основні аспекти як: хронологічна порівняльна характеристика з 1991 до 2001 р. низького рівня підготовки молоді до військової служби внаслідок відсутності скоординованої системи допризовного навчання і військово-патріотичного виховання, які б відповідали вимогам часу; аналіз основних проблем та обставин, фактори впливу на ставлення молоді до служби в армії; головна роль та завдання структурних організацій, військових підрозділів допризовної підготовки молоді; визначення низки ускладнюючих факторів, що накладали негативний відбиток на процес військово-патріотичного виховання призовного контингенту України.

У другому розділі «Допризовне навчання юнаків і фактори впливу на їхнє ставлення до служби в армії» зроблено аналіз військово-патріотичного виховання учнів та фактори впливу на їхнє ставлення до військової служби.

У підрозділі 2.1. «Формування національних військово-патріотичних традицій» розглядається тривалий процес зародження та розвитку військово-патріотичного виховання в українському суспільстві.

Військово-патріотичне виховання на українських землях має тисячолітню історію. Зі створенням стабільних князівських дружин військова підготовка і військово-патріотичне виховання стають взаємопов'язаними і проводяться як на державному, так і на князівському рівнях. З ранньої юності молоді прищеплювали кращі традиції роду, почуття моральності, патріотизму, відповідальності за долю народу і саможертовність заради нього. Девізом патріотизму тих часів стали слова князя Святослава напередодні вирішальної битви «…не осоромимо землі руської, але ляжемо тут кістьми, бо мертві сорому не мають».

З призупиненням державної підготовки молоді до захисту Вітчизни у період татаро-монгольського панування ці функції перебрали на себе сім'я і духовенство. Українське козацтво стало потужним важелем військово-патріотичного виховання населення України у напрямі здобуття державної незалежності, любові до своєї Вітчизни і саможертовності в ім'я її захисту.

Сильний поштовх військово-патріотичному вихованню молоді дала Українська революція 1917-1921 рр. Особливої важливості та поширеності набуває військово-патріотичне виховання молоді й дорослого населення всього СРСР напередодні та в ході Другої світової війни. Частково воно спрямовувалося й на виховання патріотизму і щодо України як складової частини СРСР. Таке ж спрямування воно мало й у повоєнний час.

У підрозділі 2.2. «Допризовне навчання юнаків у загальноосвітній середній школі» визначається організаційна структура допризовного навчання учнів у загальній середній школі.

Після здобуття Україною державної незалежності у 1991 р. відкрилися широкі можливості для докорінної перебудови допризовної підготовки молоді на національній основі. Закони України «Про оборону України» від 6.12.1991 р. і «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. регламентували організацію допризовної підготовки молоді до служби у Збройних Силах України. Практична реалізація відповідних законодавчих актів відбувалася в загальноосвітній школі через навчальний курс «Допризовна підготовка юнаків» і супроводжувалася серйозними матеріальними труднощами та організаційними недоліками. Серед них - відсутність навчальної матеріально-технічної бази, ліквідація музеїв бойової слави, перехід на почасову оплату керівникам ДПЮ та ін. Не вирішило проблем і нове положення «Про допризовну підготовку юнаків» 1994 р.

Організовувані освітянами семінари, круглі столи з питань ДПЮ розглядали недоліки у її веденні, наголошували на необхідності вирішення наболілих питань. На піднесення рівня ДПЮ спрямовувалися й Указ Президента України від 27 квітня 1999 р. «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моральності та формування здорового способу життя громадян», а також «Національна програма» Кабінету Міністрів України того ж року.

Новою Програмою «Допризовна підготовка юнаків» 1999 р. враховувались вимоги проектів відповідного державного стандарту та матеріали навчального підручника «Допризовна підготовка (1999)», а також пропозиції й зауваження найбільш досвідчених фахівців. Однак і вона не змогла вирішити всі ті проблеми, що накопичилися в ході шкільної підготовки молоді до служби в армії.

У підрозділі 2.3. «Фактори впливу на ставлення молоді до служби в армії» визначаються головні фактори ставлення молоді до служби в армії.

На ставлення молоді до служби в армії на початковому етапі існування Української держави визначальний вплив справили розпад СРСР та зміни, що відбувалися при формуванні українських Збройних Сил. Стрімко впав престиж військової служби, посилилися пацифістські настрої серед молоді, вимоги відновлення відстрочок від служби в армії окремим категоріям молоді, звільнення в запас військовослужбовців строкової служби з числа студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів. Ці окремі вимоги були задоволені ще Постановою Верховної Ради СРСР від 11 липня 1989 р.

Внаслідок цих факторів різко зменшилося в рядах військовослужбовців представництва студентства, вихідців із заможних, впливових та інтелігентних родин. Не сприяв підвищенню готовності молоді до служби в армії й закон «Про загальний військовий обов'язок і військову службу». Значно знизилась готовність до призову в армію випускників шкіл.

Серед молоді все більше сприймаються ідеї про службу в армії за контрактом. Негативну роль у ставленні юнаків до армійської служби відігравали численні повідомлення масмедіа про різні негаразди у національних Збройних Силах. Як наслідок, більшість призовників не висловлювали бажання служити в армії, свою неготовність до неї.

Таким чином, допризовне навчання юнаків і фактори впливу на їхнє ставлення до служби у Збройних Силах України у 1991-2000 рр. мали під собою як глибоко національні, так і зовнішні впливові чинники. Формування національних військово-патріотичних традицій в Україні мало глибокі корені, яке переривалося чи приглушувалося під час її бездержавного існування. Допризовне навчання юнаків у середній загальноосвітній школі незалежної України регламентувалося законодавчими актами, окремими відомчими положеннями, які, однак, не змогли остаточно подолати ті негативні фактори, що з'явилися в допризовній підготовці юнаків внаслідок кардинальних міждержавних змін початку 90-х років ХХ ст. Внаслідок різноманітних факторів у частини шкільної молоді сформувалося негативне ставлення до служби в Збройних Силах України.

У третьому розділі «Військові та громадські організації допризовної підготовки молоді» аналізується військова і громадська структура допризовної підготовки молоді України.

У підрозділі 3.1. «Військові комісаріати» висвітлюється роль військових комісаріатів у допризовній підготовці молоді.

Основною військовою організацією допризовної підготовки молоді України до служби в Збройних Силах виступали військові комісаріати. Їх функції полягали в організації обліку юнаків допризовного і призовного віку, медичного огляду, приписки до призивних дільниць, а також у військово-патріотичному вихованні. Однак проведення всіх цих заходів не було забезпечено належним фінансуванням, від чого страждала якість роботи військкоматів. Була відсутня цілісна система професійно-психологічного відбору призовників. Нестача досвідчених лікарів у складі призовних медичних комісій часто призводила до поверхового медичного обстеження призовників.

Медичні призовні комісії постійно виявляли значну хворобливість юнаків. Якщо в 1992 р. патологічна ураженість 1000 юнаків призовного віку становила 942, у 1993 р. - 1003, то у 1995 р. - вже 1025 захворювань. На тисячу дітей до 14 років у 1999 р. припадало інфекційних та паразитарних хвороб 72, крові та ендокринної системи - 150, нервової системи, органів чуття й системи кровообігу - 178, органів дихання і травлення - 861, а всього - близько 1600 різних захворювань. Зрозуміло, що з таким набором хвороб вони досягали й призовного віку.

Від загальної кількості військовозобов'язаних до лав Збройних Сил України потрапляло 11,5%, кількість призовників з середньою освітою зменшилася з 87,5% у 1994 р. до 66,5% у 1995 р. На початок 1997 р. із загальної кількості призовників 44 тис. юнаків були взагалі непридатні до військової служби, 10266 - засуджені чи перебували під слідством. Ухилення юнаків від військової служби зросло з 10 тис. у 1994 р. до майже 18 тис. осіб у 1996 р.

У підрозділі 3.2 «Товариство сприяння обороні України» простежується участь товариства у допризовній підготовці молоді.

Товариство сприяння обороні України (ТСО) було створене 26 вересня 1991 р. на базі ліквідованого ДТСААФ УРСР. Згідно статуту воно мало займатися патріотичним вихованням своїх членів, пропагандою Конституції та законів України про захист Вітчизни, підготовкою спеціалістів для Збройних Сил і народного господарства, розвитком технічних і прикладних видів спорту.

Становлення ТСО відбувалося в складних умовах. У 1992 р. припинено фінансування товариства з державного бюджету, загострилися організаційні та інші негаразди, внаслідок чого до 1995 р. у Вінниці, Сумах та інших обласних центрах були ліквідовані або набагато скорочені статутні структури. Втричі зменшилась кількість юнаків і дівчат, які займалися прикладними видами спорту. Технічні засоби виховання не надходили до військово-патріотичних установ, фактично були відсутні відповідні тренажери.

Скоротилася кількість підготовлених в організаціях ТСО кадрів масових технічних професій (КМТП) з 378 429 осіб у 1991 р. до 251 739 у 1995 р. За цей самий період чисельність підготовлених призовників зменшилася з 73 930 до 37 713 юнаків.

Як зазначалося на другому пленумі ЦК ТСО України в грудні 1995 р., більшість обласних організацій ТСО працювала прибутково з різним рівнем рентабельності. Мали місце значні недостачі, розкрадання матеріальних цінностей на мільярди гривень, що перешкоджало нормальній роботі ТСО України.

Після 1995 р. діяльність ТСО України дещо стабілізувалася. За повідомленнями преси, діяли 161 навчальна структура, понад 30 авіаційно-спортивних та 600 спортивно-технічних клубів, 12 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, величезний транспортний парк на 20 тис. автомобілів і 500 літаків та вертольотів. Правда, достовірність цих даних викликає певні сумніви.

Члени ТСО України на 2001 р. взяли участь у 95 чемпіонатах світу з технічних видів спорту, 964 чемпіонатах Європи, у розіграшах 108 кубків світу і Європи. На всіх цих форумах спортсмени завоювали 942 медалі: з них 215 золотих, 405 срібних і 322 бронзові. Але кількість підготовлених кадрів масових технічних професій зменшилась на 43%, на 15% - спортивно-технічних клубів, на 68 % - підготовлених призовників.

У підрозділі 3.3. «Молодіжні спортивно-патріотичні організації України» розкривається процес підготовки молоді до служби у Збройних Силах України через молодіжні спортивно-патріотичні організації.

Підготовкою молоді до служби в армії України займалося кілька спортивно-молодіжних організацій загальносвітового і національного характеру. Зі здобуттям Україною державної незалежності на території країни відновився загальносвітовий, добровільний і неполітичний скаутський рух. У його основі лежав принцип - від інтересів особистості до інтересів колективу, а не навпаки, як навчали раніше піонерів. Створювані добровільні групи дітей і підлітків організовували походи, табори, розучували пісні, проводилися дискусії, вивчали географію, природу, вчились подавати першу допомогу постраждалим.

З 1991 р. почала діяти скаутська дніпропетровська організація «Скіф», яка через табори «Джерело», «Прорія», свята «День родини», «День неньки» та інші заходи прищеплювала дітям і підліткам любов до Батьківщини, батьків, готовність до їх захисту, вчили ніколи не падати духом.

Відновила свою діяльність давня українська скаутська організація «Пласт». Пластуни готувалися стати гідними захисниками своєї Батьківщини, для чого активно займалися бойовими мистецтвами, вивчали елементи тактики, проходили стройову та стрілецьку підготовку, що так необхідні для молодого воїна.

Однією з провідних молодіжних спортивно-патріотичних організацій стало товариство «Сокіл», що мало давні українські традиції. Активно діяло по військово-патріотичному вихованні молоді засноване в 1993 р. Тернопільське обласне товариство «Сокільський доріст», на Івано-Франківщині та Львівщині товариства «Січ», які готували молодь до боротьби за інтереси України, її захисту.