Українські традиції при номінації особи на території Опілля

3. У ХІХ - ХХ ст. у традиційній родильній обрядовості населення України, зокрема мешканців Опілля, родильні звичаї та обряди були різні за походженням і часом виникнення, основною їхньою метою було піклування за здоров'я матері й дитини, прагнення виховати здорову людину. Глобальні трансформації, які відбулися у побуті та культурі українського народу у кін. ХХ - на поч. ХХІ ст., спричинили також зміни й у традиційній родильній обрядовості. Збільшення можливостей медичного обслуговування населення знизило роль баби-повитухи у родильному обряді, призвело до зникнення вірувань та магічних обрядодій, пов'язаних власне з пологами (наприклад, розплітання кіс, відмикання замків у хаті, відкривання іконостасу «царські врата» у церкві) та інших замовлянь, які використовувалися, щоб полегшити пологи.

4. Вірування у цілющі властивості першої купелі дитини збереглася до середини ХХ ст., а на Опіллі й сьогодні довгожителі надають їй важливого значення. Однак число символічних предметів першої купелі змінилося (сьогодні додають золоті вироби, гроші, ручку чи олівець, книжку), не завжди розуміють зміст давніх символічних предметів (зілля, свячена вода, хліб чи зерно тощо), але часто їх використовують. На Опіллі першу купіль немовлят проводять після повернення з пологового будинку старші жінки (здебільшого бабусі, як у давнину баба-повитуха). Обряд очищення породіллі і баби-повитухи, побутуючи ще на початку ХХ ст., відійшов як на території Опілля, так і по всій Україні у післявоєнні роки. До наших днів зберігся обряд церковного очищення породіллі («вивід»), який здійснюють сьогодні переважно зразу після хрещення дитини, а не через шість тижнів після пологів, як у ХІХ ст. Слід зазначити, що на Опіллі і до нашого часу дотримуються різноманітних вірувань та заборон, що пов'язані з поведінкою породіллі до «виводу» (не виходити за межі свого подвір'я, не відвідувати громадських місць, не виконувати певних робіт тощо).

5. Хрещення дитини або урочисту реєстрацію у РАГСі чи у сільській раді проводять через 2 - 3 тижні, а то й швидше. Хрестять швидше, коли дитина народилася хворою, щоб не померла нехрещеною. «Хрестини» святкують здебільшого у неділю, запросивши кумів, найближчих родичів та друзів. За кумів досить часто обирають як родичів, так і друзів.

6. На Опіллі перший постриг дитини відбувається у рік, стриже маля переважно кума і волосся дитини зберігає мати здебільшого «на пам'ять», а інших магічних дій (покладання на кожух, спалювання волосся) практично не проводять. Найчастіше «на рочок» приходять куми та найближчі родичі, а якщо ж ніхто не прийшов, то рідні батьки дитини стрижуть маля і святкують його день народження - «рочок».

На території історико-етнографічного району Опілля від поч. ХХ ст. і до сьогодення побутують традиційні вірування та «обереги», які впливають на поведінку та побут вагітної жінки; прогнозують стать майбутньої дитини. Поширені також і звичаї, пов'язані з вірою у злі сили («вроки», «уроки», «навіювання», «перестріт»), які вважаються шкідливими для породіллі та немовляти у перші дні життя. Використовуються й сьогодні такі обрядодії, що оберігали породіллю і немовля від будь-чого лихого і недоброго. Отож, усі ті мудрі знання, які вивірили століттями та передали нам наші предки, щоб не перервати нитку народження й виховання здорових дітей, і сьогодні мають місце у традиційній родильній обрядовості українців Опілля.

7. Матеріали етнографічних експедицій та детальний аналіз записів у церковних метриках хрещення дають підстави твердити, що протягом ХІХ - ХХ ст., а також і на поч. ХХІ ст. на Опіллі батьки для очікуваного нащадка обирають ті імена, які їм подобаються, не лише українські за походженням, але й запозичені з інших мовних пластів (давньоєврейського, арамейського, грецького, латинського, романських, германських тощо). Правила вибору імені різні у різних етнічних, конфесійних і локальних традиціях. Наші предки з давніх-давен дотримувалися відповідних звичаїв і традицій при найменуванні немовляти. Найменувач не є абсолютно вільним при виборі імені для новонародженого, адже у своїх діях він залежний від чинних мотивів найменування, підпорядкованих загальним принципам номінації. Використавши принципи дедуктивного методу, можемо констатувати, що сьогодні до провідних мотивів ім'янаречення дитини на території історико-етнографічного району Опілля треба віднести таких чотири, а саме:

а) вплив релігійних вірувань батьків на обряд номінації (простий українець ще донедавна обирав для своєї дитини здебільшого те ім'я, яке «сама дитина принесла зі собою своїм народженням»: дитині давали, як правило, ім'я того календарного святого, пам'ять якого під час її народження вшановувала церква: Марія, Ольга, Іван, Степан та ін.);

б) значення родинних традицій при обряді ім'янаречення (полягає цей принцип у тому, що дитині дають ім'я одного з батьків чи близьких родичів: Василь, Володимир, Ігор, Петро та ін.);

в) вплив часу (досить часто батьки не можуть назвати конкретного мотиву, яким вони керувались при виборі імені для своєї дитини. У таких випадках здебільшого кажуть, що це ім'я просто приємне, милозвучне, тому й обирають його для своїх дітей. Отже, йдеться про певний «колективний смак», про те, що чимось подобається громадськості відповідного часу, про певну «моду на імена»: Наталка, Оксана, Андрій, Богдан та ін.);

г) найменування дитини іменами визначних чи авторитетних осіб (найчастіше цей звичай виражається у тому, що батьки називають дитину іменем свого доброго приятеля, іменем близького друга дитинства, хорошого знайомого: Андріан, Юрій та ін.).

Поряд із названими чотирма основними мотивами номінації новонародженої дитини на Опіллі у давні часи, можливо, діяли й інші принципи найменування людей. Деякі з них спиралися не стільки на констатацію характерних рис, властивих дитині, скільки на бажання батьків (найменувачів) бачити свою дитину саме такою. Звідси імена охоронні, бажальні, заклинальні. Звичайно, відтворити у наш час вірування і спосіб мислення наших предків попередніх століть нелегко, але сумніву немає, що надавання імен у ту пору було тісно пов'язане з різними дохристиянськими віруваннями.

Сьогодні у час високого розвитку наукового і технічного життя народів світу, у тому числі й українців, за іменем більшість людей ще вбачає надприродну силу. Жителі історико-етнографічної території Опілля, як і України в цілому, вірять у те, що між людиною та її іменем існує нерозривний зв'язок, що ім'я має здатність впливати на риси особистості, на її принадність, здоров'я, щастя і долю загалом. Звичайно, іменний репертуар будь-якої місцевості України, зокрема Опілля, становить собою своєрідну, неповторну і відносно відкриту систему, яка завжди реагує на різні культурно-історичні фактори: чим багатше життя народу на культурно-історичні події, тим активніше входять до вжитку нові імена і вибувають із нього застарілі.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Ханас І. З. Вибір імені для дитини в українській християнській традиції - прерогатива батьків чи церкви? / І. З. Ханас // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 6. Історичні науки : зб. наукових праць. - Випуск 6. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008 . - С. 339 - 343.

Ханас І. Мотиви номінації особи на території Опілля / І. Ханас // Народознавчі Зошити. - 2008. - № 5 - 6. - Львів, 2008. - С. 598 - 605.

Ханас І. Історія поширення імен м. Стрия Львівської області кін. ХХ - поч. ХХІ ст. / І. Ханас // Етнічна історія народів Європи : збірник наукових праць. - Випуск 27. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. - С. 62 - 70.

Ханас І. Українські традиції при номінації особи у християнській практиці / І. Ханас // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавствва. - К. : Українське агентство інформації та друку «Рада», 2009. - Т. XXIV. - С. 171 - 180.

Ханас І. З. Символи рослинності у сучасних антропонімних дослідженнях / І. З. Ханас // Науковий вісник НЛТУ України. - Вип. 16.4. - Львів, 2006. - С. 141 - 145.

Ханас І. З. Традиції і обряди козаків при номінації особи / І. З. Ханас // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Рідне слово в етнокультурному вимірі» 14 - 15 листопада 2007 р. - Дрогобич, 2007. - С. 145 - 151.

Ханас І. Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях та її етнографічне значення / І. Ханас // Етнокультурна та природна спадщина місцевих громад як складові розвитку туристично-рекреаційного потенціалу карпатського краю. Матеріали науково-практичної конференції, що відбулася в рамках XVII Міжнародного гуцульського фестивалю (м. Яремче, 27 липня 2007 року). - Яремче, 2007. - С. 186 - 190.

Ханас І. Невербальні засоби комунікації та їхнє значення у різних етнічних традиціях / І. Ханас // Актуальні проблеми слов'янської філології : міжвуз. зб. наук. ст. / відп. ред. В. А. Зарва. - Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2008. - Вип. XVIII : лінгвістика і літературознавство. - С. 44 - 53.

Ханас І. Українські традиції при номінації особи у церковній християнській практиці / І. Ханас // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Духовність як основа сталого розвитку сучасного українського суспільства : соціокультурний, релігійний, еколого-економічний і мистецький аспекти». 18 - 19 вересня 2008 р., м. Львів (Україна). - Львів, 2008. - С. 84 - 86.

АНОТАЦІЯ

Ханас І. З. Українські традиції при номінації особи на території Опілля. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.05 - етнологія. - Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, Інститут народознавства НАН України. - Львів, 2011.

У дисертації здійснено комплексну, всебічну, науково обґрунтовану історико-етнографічну характеристику українських традицій при номінації особи на території Опілля в усьому спектрі їхніх звичаєво-ритуальних реалій, пов'язаних із народженням, першими днями життя, вибором імені та хрещенням новонародженої дитини. Досліджено структурні одиниці родильного обряду, його атрибутику та символіку; дородові, післяродові, очисні та охоронні звичаї та обрядодії, обрядові дії «приєднання» дитини до сім'ї, роду, колективу, давню і сучасну систему імен ополян, вірування і повір'я, пов'язані з вибором імені для новонародженої дитини, мотиви номінації особи, а також сучасний стан функціонування традицій ім'янаречення немовляти та обрядові інновації у межах історико-етнографічного району Опілля.

Ключові слова: Опілля, власні імена людей, дородові, післяродові, очисні та охоронні звичаї та обрядодії, обрядові дії «приєднання» дитини до сім'ї, роду, колективу, антропоніміка, мотиви номінації особи.

Ханас И. З. Украинские традиции при номинации лица на территории Ополья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.05 - этнология. - Институт украиноведения имени И. Крипьякевича НАН Украины, Институт народоведения НАН Украины. - Львов, 2011.

В диссертации осуществлена комплексная, всесторонне научно обоснованна историко-этнографическая характеристика украинских традиций при номинации человека на территории Ополье во всем спектре их обычно-ритуальных реалий, связанных с рождением, первыми днями жизни, выбором имени и крещением новорожденного ребенка. Исследованы структурные единицы родильного обряда, его атрибутику и символику; дородовые, послеродовые, очистные и охранные обычаи и обряды, обрядовые действия «присоединение» ребенка к семье, роду, коллектива, древнюю и современную систему имен ополян, верования и поверья, связанные с выбором имени для новорожденного ребенка, мотивы номинации лица, а также современное состояние функционирования традиций имянаречения младенца и обрядовые инновации в пределах историко-этнографического района Ополье.

Детальный анализ полевых материалов позволяет утверждать, что сегодня к ведущим мотивам имянаречения ребенка на территории историко-этнографического района Ополье надо отнести таких четыре, а именно: а) влияние религиозных верований родителей на обряд номинации (простой украинец еще недавно выбирал для своего ребенка в основном то имя, которое «сам ребенок принес с собой своим рождением»: ребенку давали, как правило, имя календарного святого, память которого во время его рождения чествовала церковь); б) значение семейных традиций при обряде имянаречения (заключается этот принцип в том, что ребенку дают имя одного из родителей или близких родственников); в) влияние времени (довольно часто родители не могут назвать конкретного мотива, которым они руководствовались при выборе имени для своего ребенка. В таких случаях в основном говорят, что это имя просто приятное, благозвучное, поэтому и выбирают его для своих детей. Следовательно, речь идет об определенном «коллективном вкусе», о том, что чем-то нравится общественности удобного времени, об определенной «моде на имена»); г) наименование ребенка именами выдающихся или авторитетных лиц (чаще этот обычай выражается в том, что родители называют ребенка именем своего хорошего приятеля, именем близкого друга детства, хорошего знакомого и др.).

Наряду с названными четырьмя основными мотивами номинации новорожденного ребенка на Ополье в древние времена, возможно, действовали и другие принципы наименования людей. Некоторые из них опирались не столько на констатацию характерных черт, присущих ребенку, сколько на желание родителей видеть своего ребенка именно таким. Отсюда имена охранные, желательные, заклинательные. Конечно, воссоздать в наше время верования и образ мышления наших предков предыдущих веков нелегко, но сомнения нет, что наименование в ту пору было тесно связано с различными дохристианскими верованиями

Ключевые слова: Ополье, имена людей, дородовые, послеродовые, очистные и охранные обычаи и обряды, обрядовые действия «присоединение» ребенка к семье, роду, коллектива, антропонимика, мотивы номинации лица.

Khanas Iryna. Ukrainian traditions of the person nomination on Opillya territory. - Manuscript.

Dissertation for the academic degree of the Candidate of Sciences in History, specialty 07.00.05 - Ethnology. - I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Lviv, 2011.

The thesis presents an integrated, comprehensive, scientifically grounded historical and ethnographic characteristics of Ukrainian traditions of person nomination on Opillya region in the full range of their customary and ritual realities concerned with the birth, first days of life, the choice of name and the christening of a newborn baby. The structural units of the maternity rite, its attributes and symbols are investigate as well as antenatal, post-natal, purifying and protective customs and rites, the rites of “joining” the child to the family, clan, group; ancient and modern system of Opillya people names, beliefs and legends, connected to the name choice for the newborn baby, the reasons of the person nomination; also the modern state of functioning of newborn baby naming traditions and ritual innovation within Opillya historical and ethnographic region.

Key words: Opillya, proper names of people, antenatan, post-natan, purifying and protective customs and rites, the rites of “joining” the child to its family, clan, group, anthroponimics, the motives of person nomination.

Размещено на Allbest.ru