Військовий аспект діяльності польських партій Королівства Польського і Галичини напередодні та на початку Першої світової війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

УДК 355.48.091:329.73:438

ВІЙСЬКОВИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛЬСЬКИХ ПАРТІЙ КОРОЛІВСТВА ПОЛЬСЬКОГО І ГАЛИЧИНИ НАПЕРЕДОДНІ ТА НА ПОЧАТКУ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Спеціальність 20.02.22 - військова історія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

МОРУШКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Львів 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії, теорії та практики культури Національного університету “Львівська політехніка”.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Зінкевич Роман Дмитрович, Національний університет “Львівська політехніка”, доцент кафедри історії, теорії та практики культури.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Сухий Олексій Миколайович, Львівський Національний університет імені Івана Франка, професор кафедри новітньої історії України

кандидат історичних наук, доцент Кривизюк Леонід Петрович, Провідний науковий співробітник Наукового центру Львівського інституту Сухопутних Військ Національного університету “Львівська політехніка”,

Захист дисертації відбудеться “12” червня 2009 року о 14єє годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.15 Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, Україна, м.Львів - 13, вул.. С.Бандери, 12, навч. Корпус 4, аудиторія 204.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м.Львів, вул.. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “8” травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент І.В. Буковський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Початок ХХ-го ст. ознаменував собою новий етап у розвитку світового суспільства. Весь світ був поділений на сфери економічного і політичного впливу і зміни у цей розподіл можливо було внести лише за допомогою зброї.

Перша світова війна була неминучою з огляду на глибокі протиріччя між провідними країнами Європи і світу.

Ця війна, вперше з часу трьох поділів Польщі, ставила по різні сторони барикади країни - учасниці цього поділу. Кордон, що розділяв Австро-Угорську монархію, Німеччину та царську Росію був кордоном, що розділив на три частини Польщу. Отож, польське питання неодмінно повинно було стати одним з основних у цій війні, в силу геополітичного розміщення Польщі, чисельності польського населення та можливого відношення поляків до участі у війні на стороні однієї з воюючих сторін.

Тому вивчення питання польської присутності на теренах Російської імперії, програми дій основних польських партій напередодні Першої світової війни, їх відношення до питань війни і миру, становить значний інтерес, як з точки зору історичного дослідження даної проблеми, так і з точки зору вивчення досвіду визвольних змагань польського народу за свою незалежність, історична доля якого на протязі століть була нерозривно пов'язана з історичною долею українського народу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової проблематики кафедри історії, теорії та практики культури Національного Університету “Львівська політехніка”.

Мета дисертаційної роботи - вивчення відношення провідних польських партій до питань війни, миру та розв'язання польського питання, виходячи з конкретного історичного моменту. Мета зумовила завдання дослідити:

- стан наукової розробки проблеми та джерельної бази;

- польську присутність на теренах Російської імперії: соціальне становище, майнове та класове розшарування, умови проживання, економічний та політичний розвиток польської спільноти в рамках царського самодержавства; польський партія війна буржуазія

- причини переходу польської феодальної знаті та буржуазії та найвпливовішої польської буржуазної партії - ендеків на позиції беззастережної підтримки політики Російської імперії;

- підґрунтя дій ППС - “Фракції революційної„ на теренах Галичини по розгортанню там воєнізованих польських формувань;

- антивоєнну позицію СДКПіЛ та ППС - лівиці, їх зусилля по відверненню загрози світової війни.

Об'єкт дослідження - найвпливовіші польські партії, що діяли на теренах Австро-Угорщини та царської Росії в період між першою російською революцією 1905-1907 рр. та початком Першої світової війни.

Предмет дослідження - суспільна громадсько-політична польська думка напередодні і початку Першої світової війни, відношення різних соціальних верств польського народу до питань війни, миру та розв'язання польського питання.

Хронологічні рамки визначені в межах 1905-1914 рр. - період між першою російською революцією та початком Першої світової війни.

Територіальні межі дослідження охоплюють території колишніх Королівства Польського та Галичини - терени, на яких найбільш активно діяли польські партії досліджуваного періоду.

Методологічною основою дисертації є наукові принципи історизму та об'єктивності, комплексного використання джерел та критичного аналізу. Для розв'язання окремих завдань застосовано описовий, проблемно-хронологічний, комплексно-аналітичний, порівняльний методи дослідження.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що дисертаційна робота є першою спробою в українській історіографії комплексного дослідження польського питання напередодні Першої світової війни, через призму дій найбільш впливових на той час польських партій.

На основі багатого фактичного матеріалу, в переважній більшості - польських джерел, документально стверджено, що напередодні та на початку Першої світової війни, жодна політична сила тогочасної польської спільноти не ставила на порядок денний польського питання в площині відновлення державного суверенітету Польщі, пов'язуючи її подальшу долю або з царською Росією, або з країнами Центрального блоку. Жодна політична партія, ні лівого, ні правого спрямування, не вірила в можливість відновлення, в результаті війни, польської держави. Саме цей факт є ключовим для правильної інтерпретації проросійської чи проавстрійської орієнтації тих, чи інших польських соціальних верств населення.

В науковий оббіг вперше введено архівні документи, що стосуються діяльності польських воєнізованих формувань, які проводили свою роботу на теренах Галичини, а також архівні документи про діяльність нелегальних організацій польського студентства - “Корпорації студентів і студенток ВУЗів Києва”, “Полонії” і “Братерської допомоги студентів-поляків”, що діяли у вищих навчальних закладах м. Києва.

На основі комплексного підходу до вирішення поставленої задачі запропоновано власне бачення справжніх рушійних мотивів у стратегії і тактиці дій окремих політичних сил, та розкрито наслідки, які випливали з них.

Глибше у порівнянні з іншими науковими працями розкрито взаємозалежність політичних і військових чинників у перебігу підготовки та початку бойових дій та розкрито еволюцію поглядів політичного керівництва на очікувані результати по завершенні війни.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що основні положення дисертаційного дослідження, нагромаджений у ньому фактичний і теоретичний матеріал та висновки можуть використовуватися при написанні узагальнюючих робіт з новітньої історії Польщі, при розробці навчальних посібників, хрестоматій та методичних розробок. Матеріали дисертації можуть бути корисними для сучасних політологів, дослідників історії Польщі та широкого кола читачів, що цікавляться історією.

Окрім того, враховуючи певну схожість процесів, що відбувались у польському та українському суспільстві на початку ХХ століття, ці матеріали можуть бути використаними для порівняльного аналізу цих процесів, особливо стосовно тих подій, що розгортались на теренах етнічних українських земель.

Особистий внесок дисертанта у розробку проблеми визначається тим, що на основі багатого історичного матеріалу дисертантом здійснено спробу вперше в українській історіографії комплексно висвітлити відношення провідних польських політичних партій початку ХХ століття до питань війни і миру і їх ролі у вирішенні польського питання. Введено у науковий обіг невідомі досі історичні джерела.

Виконане наукове дослідження - самостійна авторська робота.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження апробовані шляхом обговорення на засіданнях кафедри історії, теорії та практики культури Національного університету “Львівська політехніка”, а також у доповідях на міжнародній конференції: «Збройні сили України: історія та сучасність» (Львів, 2006) та двох всеукраїнських конференціях: “800-річчя Галицько-Волинського князівства: історія та сучасність” (Львів, 1999), та “Збройні Сили незалежної України: політичні, соціально-економічні та військові проблеми розвитку” (Львів, 2001).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи розкриті у восьми статтях, сім з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації визначається метою та завданням дослідження. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, п'яти розділів, висновків (173 сторінки), списку використаних джерел та літератури (240 позицій), додатків (11 сторінок). Загальний обсяг дослідження становить 200 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, показано її зв'язок з науковими програмами, визначено об'єкт і предмет, окреслено хронологічні рамки, мету, завдання і методологію дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - «Історіографія та джерельна база дослідження» розглянуто та проаналізовано стан наукової розробки та джерельну базу проблеми.

Сама тематика дисертаційного дослідження обумовила роботу в першу чергу з польськими джерелами. Це пов'язано з тим, що в українській історіографії дана проблема висвітлювалась недостатньо, а паралельний аналіз діяльності всіх провідних польських партій досліджуваного періоду не проводився взагалі.

Політична мапа передвоєнної Польщі носила доволі строкатий характер. На її території діяло чимало політичних сил різного спрямування, проте реального впливу серед населення вони не мали. Тому, на нашу думку, в даному дослідженні логічним було основну увагу зосередити на діяльності провідних партій - носіїв трьох різних ідеологій щодо участі поляків у збройному конфлікті.

Виразником ідеології значної частини польської аристократії, буржуазних верств та поміщицтва, що проживали на теренах Королівства Польського, а також України, Литви, Білорусії та Росії, що були налаштовані на підтримку царської Росії у випадку виникнення війни, стала Народно-Демократична партія Польщі, або скорочено ендеки на чолі з Романом Дмовським.

Ідейним натхненником і проповідником ідеї підтримки поляками Австро-Угорщини у воєнних діях проти Росії виступила Польська партія Соціалістична - «Фракція революційна», або ж просто «фраки» на чолі зі своїм лідером Юзефом Пілсудським.

І нарешті, третю ідеологію і точку зору представляли дві провідних партії польського пролетаріату - Соціал-Демократична партія Королівства Польського і Литви (СДКПіЛ) та Польська партія Соціалістична - Лівиця (ППС-лівиця). Напередодні і на початку Першої світової війни ці партії займали яскраво виражену антивоєнну позицію.

Саме діяльність цих чотирьох основних польських партій стала визначальною у радикалізації і поляризації польського суспільства, і врешті-решт призвела до участі поляків у Першій світовій війні по різні сторони барикад.

Основними джерелами до написання роботи послужили традиційні види історичних документів: а) неопубліковані документи архівів; б) опубліковані документи і матеріали; в) преса; г) мемуарна література, д) монографії; е) статті.

Для об'єктивного розкриття теми важливу роль мало висвітлення окремих її аспектів, зокрема, присутності поляків на теренах Російської імперії.

Дослідженням даного питання займалось багато польських та радянських вчених. Зокрема, слід відмітити роботи А.Закржевського, М.ЯнікаЗакржевский А. Польша. Статистико-этнографический очерк. - К.: Изд. из фонда графа Фр. Потоцкого. - 1916. - 120 с.; Janik M. Dzieje polakуw na Syberii. - Krakуw, Nakі. Krakowskiej spуіki wydawniczej.-1928.- 472 s; Janik M. Polacy na Dalekim Wschodzie. - Harbin, 1928. - 222 s..

Дослідженню економічного стану польського наслення присвячені монографії К.Воблого, А.Цукерника, Я.Петжак-Павловської, Я.РутковськогоВоблий К. Польский текстильний ринок (1903-1908-1913). - К.: УАН. - 1924. - 44 с.; Цукерник А. Синдикат “Продамет”. Ист.-экон. очерк. 1902 - июль 1914 г. - М.: Соцэкгиз. - 1959. - 303 c.; Pietrzak-Pawіowska J. Krуlewstwo Polskie w pocz№tkach imperializmu 1900-1905. - W.: PWN. - 1955. - 490 s.; Rutkowski J. Historia gospodarcza Polski. T. II. Czasy porozbiorowe do 1918 r. - Poznaс, Ksiкgarnia Akademicka. - 1950. - 512 s..

В роботі Б.ГудяГудь Б. Загибель Аркадії. -. Львів. - Ін.-т українознавства ім. І.Крип'якевича. - 2006. - 446 с. можна знайти опис характеру стосунків між українським селом і польською землевласницькою елітою Правобережжя України.

Дані про репресованих активістів визвольного руху можна знайти в біографічному довіднику Товариства політкаторжан і засланців-поселенців, в Книзі поляків - учасників Жовтневої революції, монографіях К.Грюнберга і Ч.Козловського, О.Манусевича, спогадах Я.Квапінського. Досить ґрунтовним дослідженням на дану тематику також можна вважати статтю І.БелякевичаПолитическая каторга и ссылка. Биографический справочник членов Общества политкаторжан и ссыльно-поселенцев. - М.: 1934. - 879 с.; Ksiкga polakуw uczestnikуw Rewolucji Paїdziernikowej. W., KiW, 1967. - 992 s.; Grьnberg K., Kozіowski Cz. Historia polskiego ruhu robotniczego 1864-1918. -W.: KiW. - 1962. - 696 s.; Мanusiewicz A. Polacy w rewolucji paїdziernikowej. - W.: KiW. - 1967. - 422 s.; Kwapiсski J. Organizacja bojowa, katorga, Rewolucja Rosyjska. Z moich wspomnieс 1905-1919.-W.: Ksiкgarnia Robotnicza. - 1928. - 92 s.; Белякевич И. Польские трудящиеся в рооссийском революционном движении накануне февральской революции. // Связи революционеров России и Польши в ХІХ - начале ХХ в. - М.: Наука, 1968. - С. 379-406..

Діяльності ендеків, аналізу їх підходів щодо вирішення польського питання та позиції щодо можливого розвитку військових подій присвячено роботи Ф.Фігової, Л.Гросфельда, С.Калябіньського, Я.ЖепецькогоFigowa F. Polskie stronnictwa burїuazyjne Galicjї, Њl№ska Cieszyсskiego i Krуlewstwa Polskiego w pierwszej wojnie њwiatowej sierpieс 1914 - sierpieс 1915. - Katowice, Њl№sk. - 1962. - 337 s.; Grosfeld L. Polskie reakcyjne formacje wojskowe w Rosji 1917-1919. - W.: PWN. - 1956.- 228 s.; Kalabiсski S. Antynarodowa polityka endecjї w Rewolucji 1905-1907. - W.: PWN. - 1955. - 479 s.; Rzepecki J. Sprawa Legionu Wschуdniego 1914 roku. - W.: PWN. - 1960. - 224 s..

Без перебільшення, програмною можна вважати книгу Р.ДмовськогоDmowski R. Niemcy, Rosja i kwestia polska. - Lwуw, Nakl. Tow-wa Wydawniczego.- 1908. - 271 s., в якій лідер ендеків виклав і обгрунтував свою угодовницьку позицію щодо царської Росії.

Важливою подією у розгортанні русофільських настроїв серед населення Королівства Польського стало опублікування Звернення Верховного головнокомандуючого російськими військами великого князя Миколи Миколайовича до поляків. Висвітленню цієї Відозви, аналізу її історичного значення, громадсько-політичного резонансу присвячено цілий ряд опублікованих документів, зокрема: “Война и Польша: Польский вопрос в русской и польской печати”, документи з архівів царського і Тимчасового урядів, документи про російсько-польські відносини в період світової війни, робота М.СейдиВойна и Польша: Польский вопрос в русской и польской печати. - М.: Книгоиздательство писателей в Москве. - 1914. - 134 с.; Международные отношения в эпоху империализма. Документы из архивов царского и Временного правительств 1878-1917 гг. Серия III, 1914-1917, т.VI. - 5.08.1914-13.01.1915. - ч. 1 - M.-Л.: Госкомиздат. - 1935. - 482 с.; Русско-польские отношения в период мировой войны. С предисловием М.Валецкого. М.-Л.: Московский рабочий. - 1926. - 162 с.; Seyda M. Polska na przeіomie dziejуw. Fakty i dokumenty. T.1. - Poznaс.: Nakі. Ksiкg. њw. Wojciecha. 1927. - 664 s..

Початку військових дій, розгорненню театру подій Першої світової війни з точки зору військово-політичного керівництва царської Росії та її союзників присвячені спогади французького посла в Петербурзі М.Лемке та російського міністра закордонних справ М.ПалеологаЛемке М.К. 250 дней в царской ставке (25 сентября 1915 - 2 июля 1916 г). - П.: Госиздат. - 1920. - 859 с.; Палеолог М. Царская Россия во время мировой войни. - М.: Международные отношения. - 1991. - 237 с.

.

Значна кількість наукових досліджень та мемуарної літератури присвячена діяльності Польської Партії Соціалістичної та її лідера Ю.Пілсудського. Зокрема, про японську місію Ю.Пілсудського, зв'язок ППС - “Фракції революційної” з австрійською розвідкою, суть повстанської ідеї її духовного наставника, зародження і розвиток Спілки Активної Боротьби, перипетії у відносинах між Ю.Пілсудським та офіційним Віднем йдеться в роботі С.АрськогоArski S. My pierwsza brygada. - W.: Czytelnik. - 1963. - 482 s.. Про розгортання стрілецького руху на теренах Галичини пише у своїй роботі Г.БагіньськийBagiсski H. U podstaw organizacji wojska Polskiego. 1908-1914. - W: Zarzewie. - 1935. - 831 s.. Досить ґрунтовно розглянуто і проаналізовано причинно-наслідковий зв'язок угодовницької політики основних польських партій, що діяли на теренах Російської імперії, щодо царського уряду, а також проавстрійської позиції ППС - “Фракції революційної” у монографії Г.ЯблоньськогоJabloсski H. Polityka Polskiej Partii Socialistycznej w czasie wojny 1914-1918. - W.: PWN. - 1958. - 663 s.. Про справжні причини виходу в світ відозв німецького та австро-угорського військового командування до польського народу, та їх вплив на населення Королівства Польського йдеться в монографії В.СікорськогоSikorski W. Polska i Francia w przeszіoњci i dobie wspoіczeњnej. - Lwуw, Wyd. Zakі. Nar. im. Ossoliс. - 1931. - 273 s.. Питання фінансування польських воєнізованих формувань, створення з цією метою Польського Військового Скарбу, пропаганди ідеологічної платформи пілсудчиків, причини афери з утворенням так званого “Національного Уряду” у Варшаві на початку Першої світової війни розглядаються у роботі К.СроковськогоSrokowski K. NKN. Zaris historii Naczelnego Komitetu Narodowego. - Kraкуw, 1923. - 380 s.. Діяльність ППС - “Фракції революційної” напередодні і під час Першої світової війни розкривається також в роботах А.Гарліцького, Л.Гросфельда, Я.Гользера і Я.Моленди, С.Мігдала, В.Сулеї, Л.ВасилевськогоGarlicki A. Geneza Legionуw. Zarys dziejуw Komisji Tymczasowej Skonfederowanych Stronnictw Niepodlegіoњжowych. - W.:KiW. - 1964. - 303 s.; Grosfeld L. Polskie reakcyjne formacje wojskowe w Rosji 1917-1919. - W.: PWN. - 1956.- 228 s.; Holzer J., Molenda J. Polska w pierwszej wojnie њwiatowej. - W.: Wiedza powszechna. - 1973. - 563 s.; Migdaі S. Pilsudczyzna w latach pierwszej wojny њwiatowej. Zarys dziaіalnoњci i ideologii. - Katowice, Њl№sk. - 1961. - 292 s.; Suleja W. Orientacja austro-polska w latach I wojny њwiatowej (do aktu 5 listopada 1916 roku). - Wrocіaw, W-wo uniwersytetu Wrocіawskiego. - 1992. - 444 s.; Wasilewski L. Zarys dziejуw Polskiej Partji Socjalistycznej w zwi№zku z histori№ socjalizmu polskiego w trzech zaborach i emigracji. - W.: Nowe їycie. - 1936. - 218 s..

З мемуарної літератури слід відзначити спогади І.Дашиньського, С.Гломбіньського, Л.Василевського, В.Вітоса, С.ВойцеховськогоDyboski R. Siedem lat w Rosji i na Syberii (1915-1921). Przygody i wraїenia. - Warszawa-Krakow, Nakі. Gebethnera i Wolffa. - 1922.- 255 s.; Gl№biсski S. Wspomnienia polityczne.- Cz. 1. Pelplin, Nakі. Drukar. i Ksiкg. Spol. 1939.- 559 s.; Wasilewski L. Jуzef Piіsudski. Jakim go znaіem. - W.: Roj. - 1935. - 234 s.; Witos W. Moje wspomnienia. T. II. Paryї, Instytut literacki. - 1964. - 439 s.; Wojciechowski S. Moje wspomnienia. T. I. Lwуw-Warszawa, Atlas. - 1938. - 367 s. . Окремо слід відзначити спогади генерала РибакаPamiкtniki generaіa Rybaka. - W.: Czytelnik. - 1954. - 293 s., в яких міститься багато конкретних фактів співпраці особисто Ю.Пілсудського та його найближчого оточення з ППС - “Фракції революційної” з японською, австро-угорською, німецькою, французькою, англійською розвідками.

Багато фактичного матеріалу та документів про військову діяльність ППС - фракції та Ю.Пілсудського є опубліковано в книзі польських дослідників, під керівництвом С.АрськогоGalicyjska dziaіalnoњж wojskowa Piіsudskiego. // Dokumenty. - W.: PWN. - 1967. - 700 s..

У ході роботи над дисертацією автору вдалося виявити і залучити до наукового обігу невідомі раніше архівні документи. Зокрема, в Центральному державному історичному архіві у м. Києві у фонді Київського губернського жандармського управління [ф. 274] та Київському державному обласному архіві у фонді Канцелярії Київського губернатора [ф. 2] знаходяться документи, які стосуються арешту в м. Дзюнькові Бердичівського повіту Російській імперії Георгія (Єжи) Олдаковського - одного із засновників Спілки Активної Боротьби (САБ).

Крім того, в Київському державному обласному архіві у фонді Канцелярії Київського губернатора [ф. 2] виявлено і залучено до наукового обігу документи про діяльність нелегальних організацій польського студентства - “Корпорації студентів і студенток ВУЗів Києва”, “Полонії” і “Братерської допомоги студентів-поляків”.

У Державному історичному архіві у м. Львові у фонді Галицьке намісництво у м. Львові [ф. 146] знайдено документи, що стосуються діяльності польських воєнізованих формувань, які проводили свою роботу на теренах Галичини.

Дані про створення організації польських студентів “Філареція” знаходяться в Державному архіві Львівської області у фонді Дирекція поліції у Львові. Президія [ф. 350].

В Державному архіві м. Перемишль (Республіка Польща) у фондах Товариство польської молоді “Зніч” в Перемишлі [ф. 412] та Польське гімнастичне товариство “Сокіл” в Перемишлі [ф. 838] містяться дані про зв'язки польської студентської молоді м. Перемишль зі студентськими організаціями Галичини та про її співпрацю з “Соколом”.

Антивоєнна позиція партій польського робітництва - Соціал-демократичної партії Королівства Польського і Литви (СДКПіЛ) та Польської партії Соціалістичної - лівиці (ППС - лівиці) знайшли своє відображення в опублікованих документах про їх діяльністьKPP. Uchwaіy i rezolucje. T. III. W.: KiW. - 1956. - 663 s.; PPS-Lewica 1906-1918. Materialy i dokumenty. T. II. 1911-1914.-W.: KiW. - 1962. - 515 s., а також у роботах Б.Шмідта, В.Тжціньського, Я.Каспжакової, Я.Ковалевського, Ч.Козловського, Б.Радляка, Ф.ТихаSzmidt B. Socjaіdemokracja Krуlewstwa Polskiego i Litwy. Materialy i dokumenty. 1914-1918. - Moskwa, Towarzystwo wydawnicze robotnikуw zagranicznych w ZSRR. - 1936. - 442 s.; Trzciсski W. Z minionych dni Polski Podziemniej 1905-1918. - W.: Stowarz. byіych wiкїn. polit. - 1937. - 106 s.; Kasprzakowa J. Ideologia i polityka PPS-Lewicy w latach 1907-1914.- W.: KiW. - 1965. - 322 s.; Kowalewski J. Zarys historii polskiego ruchu robotniczego w latach 1918-1939. Cz.1. - W., - 1959.; Kozіowski Cz. Z dziejуw polskiego ruchu robotniczego. - W.: KiW. - 1975. - 515 s.; Radlak B. SDKPiL w latach 1914-1917. Formy i metody dziaіalnoњci.- W.: KiW. - 1967. - 383 s.; Tych F. PPS-lewica. Niektуre problemy jej ideologii i dziaіalnoњci 1906-1918. - W.: PWN. - 1958. - 36 s.; Tych F. PPS-lewica w lalach wojny 1914-1918. - W.: KiW. - 1960. - 240 s..

Окрему групу джерел для даного дослідження становлять періодичні видання, з яких, в першу чергу, слід відмітити польський часопис “Niepodlegloњж”. Польським студентським організаціям, що діяли в Києві, та їх зв'язкам зі студентами-поляками Австро-Угорщини присвячено статті Я.Хмелєвського та В.ВєжейськогоChmelewski J.E. Pierwsze lata korporacji studentуw Polakуw w Kijowe (1884-1892). // Niepodlegіoњж. - T. XIX, zeszyt 1(51). - 1939. - S. 107-135; Wierzejski W.K. Fragmenty z dziejуw polskiej mіodzieїy akademickej w Kijowe 1864-1920. // Niepodlegіoњж, T. XIX, zeszyt 3 (53), 1939. - S. 418-470; Wierzejski W.K. Fragmenty z dziejуw polskiej mіodїiezy akademickej w Kijowe 1864-1920 // Niepodіegloњж.- T. XX, zeszyt 1(54), 1939. - S. 171-207.. Зв'язки пілсудчиків з японською розвідкою розкриті в публікації Я.ДоугласаDougіas J. W zaraniu dypіomacji polskiej. Misja Ligi Narodowej i PPS w Japonji (1904-1905). - // Niepodlegіoњж, T. V, - 1931-1932. - S. 177-199, 363-378.. Створенню Польського Військового Скарбу та військовій роботі Спілки Активної Боротьби (САБ) присвячені статті В.КеджинськоїKiedrzyсska W. Powstanie i organizaja Polskiego Skarbu Wojskowego (1912-1914). // Niepodlegіoњж. - T. XIII, 1936. - S.77-98; Kiedrzyсska W. Praca wojskowa ZWC w zaborze rosyjskim i Rosji. // Niepodlegіoњж. - T. VIII, 1933 - S.56-93.. Дії САБ розглянуто в статтях Г.Крок-Пашковського, Б.Кунца (Кордіяна), В.Ліпіньського, Я.СтахевичаKrok-Paszkowski H. ZWC w Warszawie (1912-1914). // Niepodlegіoњж. - T. VIII, 1933. - S.94-101; Kunc B. (Kordjan). Od Zwi№zku Walki Czynnej do Strzelca (1909-1914). // Niepodlegіoњж. - T. III, 1930. - S.115-126; Lipinski W. Od koіa milicyjnego PPS do Zwi№zku Walki Czynnej. // Niepodliegіoњж. - T. I, 1930. - S.179-182; Stachiewicz J. Pocz№tki Zwi№zku Walki Czynnej. // Niepodlegіoњж. - T. II, 1930. - S. 43-60. . Діяльність польських парамілітарних організацій розглянута в статтях В.Граба-Ленцького, Я.Ольшини-Вільчинського, Т.Равіч-Ліпіньського, Я.Стахевича, З.Завішанки, Т.Зеготи-МюнніхаGraba-Lкcki W. Wspomnienie Zwi№zkowca z Petersburga i Dorpatu (1912-1914). // Niepodlegіoњж, T. I. - 1930. - S. 182-188; Olszyna-Wilczyсski. J. Z dziennika druїyniaka. // Niepodlegіoњж - T. VI, 1932. - S. 82-109; Rawicz-Lipiсski T. Nastroje niepodlegіoњciowe wњrуd emigracji polskiej w Rosji. // Niepodlegіoњж. - T. XV, 1937. - S. 43-64; Stachiewicz J. Polskie pіany mobilizacyjne przed wojn№ њwiatjw№. // Niepodlegіoњж. - T. VIII, 1933. - S. 3-55; Zawiszanka Z. Do historii druїyn strzeleckich. // Niepodlegіoњж. - T. II, 1930. - S.267-284; Їegota-Mьnnich T. Letniа szkoіa instruktorska Zwi№zku Strzeleckiego w Strуїy w r. 1913. // Niepodlegіoњж. - T. IX, 1934. - S. 236-264..

Варто також відзначити ряд публікацій в іншому, повоєнному польському часописі - “Z pola walki”. Вони, в значній мірі, сприяли розкриттю антивоєнної позиції і діяльності напередодні та на початку Першої світової війни партій польського пролетаріату - СДКПіЛ і ППС - лівиці, а також їх провідних діячів. Зокрема, це статті В.Домбровського, Т.Федера, Я.Канцевича, С.Клоновича, В.Кондерського, С.Леблянга, А.Леновича, В.Ожеховського, Е.Прушняка, Б.Радлака, Я.Собчака, Ф.СвєтліковоїD№browski W. Wspomnienia z lat 1900-1918. // Z pola walki. - 1958. - № 2. - S.97-132; Feder T. Adolf Warski w szeregach SDKPiL. // Z pola walki. - 1959. - № 1. - S.181-207; Kancewicz J. Maksymilian Horwitz - H. Walecki. // Z pola walki.-1958.- № 4. - S.241-277; Kіonowicz S. Wacіaw Wrуblewski. // Z pola walki. - 1962. № 1. - S.183-211.; Konderski W. Wspomnienia dzialacsa zwi№zkуw zawodowych SDKPiL. // Z pola walki. - 1961.-№ 1.- S.71-80; Leblang S. Tomasz D№bal. // Z pola walki. - 1961. - № 2. - S.153-177; Lenowicz A. Na II zjeїdzie KPRP. // Z pola walki.-1958. - № 2.- S.133-148; Orzechowski W. Wspomnienia dziaіacza SDKPiL. // Z pola walki.-1963. - № 4. S.282-299; Prуszniak E. Autobiografia. // Z pola walki.-1958. - № 4. - S.218-231; Radіak B. Z dzalalnoњci organizacyjnej SDKPiL w latach 1914-1917// Z pola walki. - 1963. - № 4. - S.71-73; Sobczak J. Zdisіaw Јeder. // Z pola walki. - 1963. - № 4. - S.209-238; Swietlikowa F. Powstanie Komunistycznej Partii Robotniczej Polski. // Z pola walki. - 1958. - № 4. - S.39-63..

Наявність великої кількості джерел та використаної в дослідженні літератури дозволяє розглянути військовий аспект політики провідних польських партій на теренах Російської імперії і Галичини напередодні та початку Першої світової війни, зробити порівняльний аналіз їх позицій стосовно питань війни і миру та вирішення польського питання.

У другому розділі - «Поляки в Російській імперії напередодні Першої світової війни» стисло розглянуто і висвітлено проблему польської присутності на теренах Російської імперії.

Поміщицьке землеволодіння було економічною основою переплетення інтересів польської і російської аристократії та дворянства і широкого проникнення представників польських магнатських і поміщицьких земель у вищі ланки державного апарату.

Окрім польських поміщиків в Україні, Білорусії, Литві та Росії знаходилася багаточисельна група польських фабрикантів і купців, які здійснювали економічні зв'язки між польською промисловістю й великим російським ринком.

Майже всі представництва промислових і торгівельних кіл Королівства Польського на території Російської імперії знаходилися в Петербурзі. Поза ним найбільше їх знаходилося в Києві, Харкові, Ростові, Одесі, Катеринославі, а також у Москві та частково у сибірських містах.

Отже, меншу по кількості заможну частину польського населення Російської імперії складали: польська знать, поміщики, держслужбовці, представники польського капіталу, польська інтелігенція, задіяна в промисловості або у вільних професіях, католицьке духовенство та студентська молодь. Більшу частину становило незаможне населення - селяни, робітники та солдати.

Польська присутність на теренах Російської імперії була досить відчутною, тому за підтримку польським населенням у можливій війні тієї чи іншої сторони йшла запекла боротьба між прихильниками різних орієнтацій.

У третьому розділі - «Відношення польських партій до війни і політики царського уряду в польському питанні» розглянуто позицію Народно-демократичної партії (ендеків) та партій-сателітів щодо питань війни і миру та шляхів розв'язання польського питання.