Купецтво як фактор розвитку промисловості Лівобережної України (60-ті рр. ХІХ ст. – 1914 р.)

- пріоритетними галузями для купців регіону стали виробництва, пов'язані з легкою та харчовою промисловістю. Гільдійське купецтво вкладало свої капітали насамперед у такі прибуткові та перспективні сфери, як вовномийна справа, суконне виробництво, борошномельна та цукрово-рафінадна промисловість;

- для успішного розвитку промисловості Лівобережжя купецтво використовувало досягнення передової технічної думки. Таку співпрацю капіталу та науки можна умовно поділити на два напрямки - вітчизняний та закордонний. Відносно першого, то взаємодія базувалася передусім на залученні до поліпшення виробництва або його повного оновлення провідних місцевих та російських будівельних фірм, інженерно-технічних контор, досвідчених спеціалістів тощо. Впровадження на підприємствах новітніх технічних і технологічних розробок європейської науки передбачало налагодження ділових контактів з передовими іноземними машинобудівними заводами, обміном досвідом. Постійно зростаюча динаміка розвитку виробничого рівня промисловості вимагала забезпечення підприємств працівниками високих професійних знань. Тому у регіоні коштом купецтва створювались професійно-технічні школи, училища, спеціальні комерційні і технічні заклади;

- розвиток купецтвом галузей легкої та харчової промисловості проявився передусім в активному інвестуванні десятків мільйонів рублів на будівництво нових та реконструкцію діючих підприємств, використовуючи для цього останні технічні досягнення та провідних спеціалістів. Потужне надходження великого купецького капіталу забезпечило здійснення в цукрово-рафінадному та борошномельному виробництві технічного перевороту і визначило його передумови у вовномийній і суконній галузях. На підпорядкованих купецтву підприємствах запроваджуються парові машини, механізується ряд трудомістких виробничих процесів;

- у сфері важкої промисловості, зокрема у галузях гірничо-металургійного виробництва, купецький капітал не досяг помітних успіхів, за виключенням окремих осіб. Причини такого явища пояснювались відсутністю необхідних знань та специфікою соціально-економічної ситуації в країні, яка склалася у другій половині ХІХ ст. Вагомих досягнень купецтво досягло в формуванні сучасного сільськогосподарського машинобудування. Однак більша частина купців походила з країн Західної Європи. Отримавши російське підданство і влившись у лави регіонального купецтва вони швидко розвивали свою справу, перетворюючись на власників великих підприємств. Вітчизняний купецький елемент у галузі був незначним.

Аналіз діяльності купецтва з розвитку промисловості другої половини ХІХ - початку ХХ ст. дає підстави обґрунтувати деякі практичні рекомендації, сформульовані у висновках дисертаційного дослідження. Зокрема, для більш повного осмислення місця і ролі підприємницької ініціативи в сучасному суспільстві та створення максимально сприятливих умов для її ефективного використання доцільне подальше проведення ґрунтовних досліджень діяльності купецтва по розвитку промисловості з метою більш широкого виявлення вже набутого історичного досвіду; в умовах світової кризи, яка посилюється й на теренах України, для усунення виробничої відсталості підприємств провідних галузей промисловості назріла потреба звернутись до практики розвитку виробничої сфери купецтвом за схожих умов; доцільно розробити стабільне законодавство, яке б регулювало питання підприємництва та забезпечило приватний капітал надійними гарантіями з боку держави.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Чумак М.М. Роль купечества Левобережной Украины в процессе модернизации промышленности (конец ХІХ - начало ХХ вв.) / Михаил Чумак // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 10 (спеціальний). - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - С.236-241.

2. Чумак М.М. Заходи купецтва Лівобережної України з удосконалення борошно-круп'яного виробництва та олійництва (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.) / Михайло Чумак // Історичні і політологічні дослідження. Науковий журнал. Видання Донецького національного університету, історичний факультет. - 2006. - №3/4 (29/30). - С.134-138.

3. Чумак М.М. Роль купецького капіталу у розвитку цукроварних підприємств Лівобережної України (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.) / Михайло Чумак // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 13. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. - С.180-186.

4. Чумак М.М. Внесок купецтва Лівобережної України в переоснащення промисловості регіону (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.) / Михайло Чумак // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2007. - №2 (108). - С.182-187.

5. Чумак М.М. Роль купецького капіталу в технічному розвитку цукрово-рафінадних підприємств Лівобережної України (90-ті рр. ХІХ ст. - 1914 р.) / Михайло Чумак // Історичні і політологічні дослідження. Науковий журнал. Видання Донецького національного університету, історичний факультет. - 2008. - №1/2 (37/38). - С.223-229.

6. Добров П.В., Чумак М.М. Правовые основы привлечения купечества к модернизации промышленности на материалах Левобережной Украины конца ХІХ - начала ХХ в. /Петр Добров, Михаил Чумак // Вестник Донецкого университета. Научный журнал. Серия Б. Гуманитарные науки. - 2008. - №1. - С.102-109.

Матеріали наукових конференцій

1. Чумак М.М. Внесок вітчизняних підприємців в промисловий розвиток Донбасу / Чумак М.М. // Внесок Донбасу в розвиток вітчизняного промислового потенціалу. Матеріали Міжнародної наукової конференції, 29-30 листопада 2005 р. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2005. - С.184-187.

2. Чумак М.М. Купечество Левобережной Украины в процессе модернизации промышленности (на рубеже ХІХ - ХХ вв.) / Чумак М.М. // Україна на межі тисячоліть: історія і сучасність. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, 24-25 травня 2006 р. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - С.74-75.

3. Чумак М.М. Видатні представники купецького стану Лівобережної України у модернізації промисловості регіону (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.) / Чумак М.М. // Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Актуальні проблеми новітньої історії”, 23 листопада 2006 р. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - С.112-115.

4. Чумак М.М. Роль купецтва Лівобережної України у розвитку харчової промисловості (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / Чумак М.М. // Історія науки і техніки. Матеріали методологічного семінару, 20-21 лютого 2007 р. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. - С.39-41.

5. Чумак М.М. Купецтво Старобільського повіту в розвитку харчової промисловості (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.) / Чумак М.М. // Каразинські читання (історичні науки). Матеріали Міжнародної наукової конференції, 20 квітня 2007 р. - Харків: Вид-во ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2007. - С.333-335.

6. Чумак М.М. Внесок купецтва Лівобережної України в переоснащення борошно-круп'яної промисловості (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.) / Чумак М.М. // Історія науки і техніки. Матеріали методологічного семінару (Частина ІІ), 12-13 вересня 2007 р. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. - С.31-33.

7. Чумак М.М. Заходи купецтва по розвитку вовномийного виробництва (60-ті рр. ХІХ ст. - 1914 р.) / Чумак М.М. // Історія науки і техніки. Матеріали методологічного семінару, 14 січня 2009 р. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. - С.21-23.

АНОТАЦІЇ

Чумак М.М. Купецтво як фактор розвитку промисловості Лівобережної України (60-ті рр. ХІХ ст. - 1914 р.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2009.

На основі аналізу документів і матеріалів у дисертації досліджується проблема купецтва як фактору розвитку промисловості Лівобережної України в 60-ті рр. ХІХ ст. - 1914 р. Зроблена одна з перших спроб комплексного наукового дослідження участі купців у господарсько-економічному житті країни. Автором розглянуто правовий статус купецтва та його соціально-етнічний склад у межах досліджуваного регіону. Показано, що купецтво представляло в країні найбільш підготовлений прошарок суспільства в період становлення нових соціально-економічних відносин. Відображено процес переходу купецького капіталу зі сфери торгівлі до виробництва, що дозволило саме представникам купецького стану одними з перших залучитись до розвитку прогресивних форм промислового виробництва. З'ясовані найбільш пріоритетні для купців галузі промисловості, проаналізовано ступінь участі купців в окреслених у дисертаційній роботі виробництвах. Доведено, що для купецтва у промисловій діяльності основним курсом стало орієнтування на новітнє устаткування та співпрацю з науковими колами. На підставі проведеного дослідження обґрунтовано провідну роль купців у розвитку промисловості, їх активна участь у громадському житті, соціально-культурній сфері, доброчинності.

Ключові слова: купецтво, гільдія, розвиток, модернізація, торгово-промислова діяльність, правовий статус, підприємництво, торговий дім, капітал, професійна освіта.

Чумак М.М. Купечество как фактор развития промышленности Левобережной Украины (60-е гг. ХIХ в. - 1914 г.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2009.

На основе анализа документов и материалов в диссертации исследуется проблема купечества как фактор развития промышленности Левобережной Украины в 60-е гг. ХІХ в. - 1914 г. Сделана одна из первых попыток комплексного научного исследования деятельности купцов в промышленном развитии региона. Автором рассмотрен правовой статус купечества и его социально-этнический состав в пределах исследуемого региона. Показано, что купечество как сословие на украинских землях юридически оформилось в конце ХVІІІ в. С того периода складывается законодательство, регулировавшее торгово-промышленную деятельность купечества. Правовой статус купечества означал принадлежность к наиболее обеспеченной части городского населения. Купцы стали привилегированным сословием, выше по статусу было лишь духовенство и дворянство. Проведенные законодательные реформы способствовали формированию купечества как наиболее экономически способной части общества. Благодаря открытости купеческой корпорации для вступления в нее представителей всех слоев населения, определенным особенностям территориально-экономического характера региона состав сословия представлял в социально-этническом плане сложную структуру, что и обусловило отсутствие в нем четко выраженного этнического признака прежде всего со стороны коренного населения - украинцев.

Освещая проведенные купечеством мероприятия в сфере промышленного развития, показана его ведущая роль в этом важном секторе экономики. В рамках проведенного исследования определен основной круг интересов купечества в сфере производства. По степени капиталовложения, представительству купеческого элемента в числе владельцев крупных производственных предприятий диссертант подчеркивает, что наиболее приоритетными отраслями были шерстяная и пищевая промышленность. Отображена деятельность купечества Левобережной Украины и в тяжелой индустрии. Соискатель обосновал вывод, что в горно-заводской, машиностроительной отраслях купцы к концу ХІХ в. по ряду причин были представлены незначительной группой или не являлись по историко-этническим показателям представителями коренного предпринимательства.

Доказано, что для купечества в производстве основополагающим курсом стала ориентация на внедрение достижений научно-технического прогресса, привлечение к сотрудничеству ведущих специалистов в сфере техники, экономики и т.п. Автором обосновано, что данное взаимодействие капитала и прогрессивных научных кругов проходило по двум основным направлениям - отечественному и зарубежному. В первом случае предусматривалось проведение совместных робот с ведущими строительными кампаниями, инженерно-техническими конторами. Внедрение на предприятиях современных технических разработок европейской науки предусматривало налаживание деловых контактов с ведущими иностранными заводами машиностроения для обмена опытом, повышения квалификации персонала.

На основе анализа полученных результатов исследования диссертантом сделан вывод, что деятельность купечества стала основополагающим фактором технического переворота в отраслях сахаро-рафинадного, мукомольного, суконного производств. Именно купцы положили начало развитию почти всех отраслей тяжелой индустрии, чем создали первоначальные условия для ее практического развития и инвестирования со стороны крупного капитала.

Ключевые слова: купечество, гильдия, развитие, модернизация, торгово-промышленная деятельность, правовой статус, предпринимательство, торговый дом, капитал, профессиональное образование.

Chumak M.M. Merchantry as a factor of industrial development of the Left-bank Ukraine (60-th years of XIX century - 1914 year) - Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of Historical Sciences, speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - East Ukrainian National University named after Volodymyr Dahl, Luhansk, 2009.

Based on analysis of documents and materials in the dissertation deals with the problem of merchantry as a factor of industrial development of Left-bank of Ukraine in 60-th years of XIX century - 1914 year. There was made one of the first comprehensive attempt to research the merchantry's participating in economic life of the country. The author considered the legal status of merchantry and their socio-ethnic composition within the investigated area. There was shown that merchantry represented in the country the most prepared layer of society at the period of the new socio-economic relations. The transition of the merchants capital of trade to production was reflecting, which allowed representatives of merchants is among the first involved in the development of progressive forms of industrial production. The priority for most merchants industry ascertained, the degree of participation of merchants in the thesis outlined in production analyzed. It is shown that the merchantry in the main industrial activity rate was targeting the latest equipment and cooperation with academic circles. On the basis of the study reasonably lead merchantry in the development industry, their active participation in public life, socio-cultural field, philanthropy.

Key words: merchantry, guild, development, modernization, commercial and industrial activities, legal status, business, trading firm, capital, professional education.

Размещено на Allbest.ru