Земельна громада на Харківщині (1917-1930 рр.)

У четвертому розділі «Згортання непу і ліквідація земельної громади» зазначено, що обмеження повноважень і звуження кола діяльності земельної громади, а потім її ліквідація відбувалися паралельно із згортанням нової економічної політики.

Зокрема, у підрозділі 4.1 «Згортання непу» на значному фактичному матеріалі доводиться, що більшовики розглядали неп як тимчасовий, тактичний хід партії. Вони вважали, що політика, орієнтована на використання ринкових методів господарювання, суперечить принципам марксизму-ленінізму. На матеріалах Харківщини показується, що на селі члени комнезамів, сільських партосередків у своїй масі не сприймали неп, прагнули повернення до адміністративно-командних методів керівництва,оскільки лише за таких обставин вони могли втриматися при владі, зберегти відповідні привілеї. Це і були ті «солдати партії», опираючись на яких, сталінське керівництво і покінчило з непом наприкінці 1920-х років. У дисертації описується, як згортали неп в харківському селі.

У підрозділі 4.2 «Ліквідація земельної громади» зазначено, що більшовики і в роки непу проводили так звану класову лінію в аграрній політиці, активно пропагували ідею колективного господарювання як найближчу перспективу для селянських господарств, не зважаючи на те, що селяни мали власне уявлення про форми землекористування і про долю земельної громади. Спроба більшовиків використати цей поземельний інститут в колективізації селянських господарств провалилася. У дисертації описується, як, починаючи з 1927/28 господарського року, більшовики відібрали у громад Харківщини їхні кошти і передали ці кошти сільським радам, як відібрали права у заможних членів громади (так званих куркулів), як руйнували земельні громади краю, як у ході суцільної примусової колективізації села земельні громади були ліквідовані.

У висновках зазначено, що наведений у дисертації матеріал свідчить про кооперативну природу земельної громади. Підкреслюється, що саме життя в громаді підштовхувало селян до об'єднання певних господарських функцій, залишаючи при цьому селянське господарство цілком самостійною господарською одиницею. Таким чином, природньо поєднувався і особистий, і громадський інтерес, забезпечувався розвиток сільського господарства, зберігалося селянство. Фактично земельні громади виконували роль того вертикального кооперативу, ідею якого обстоювали представники організаційно-виробничої школи в аграрно-економічній науці, зокрема О.В. Чаянов. Економічної потреби в колективізації селянських господарств не було. Але більшовики відкинули ідею вертикальної кооперації, здійснили насильницьку колективізацію, знищили земельну громаду. В умовах багаторічного панування колгоспно-радгоспної системи глибокі традиції селянського самоврядування були забуті. Кілька поколінь українських селян виросли в умовах цієї системи, не маючи досвіду самостійного господарювання на землі. Диктат компартійних структур у сполученні з патерналізмом, що здійснювався у колгоспному селі впродовж багатьох десятків років, сковував будь-яку ініціативу, формував безвідповідальність і безгосподарність. Сьогодення українського села вимагає зміни соціальної психології вітчизняного селянства, формування почуття господаря. Селянству в сучасних аграрних відносинах, щоб вберегти себе як соціальну верству, потрібно виступати не розрізнено, а єдиною громадою, тільки тоді вони стануть господарями рідної землі. Одним із можливих виходів є повернення до ідеї вертикальної кооперації, реанімації позитивних сторін діяльності земельної громади.

Основні результати дисертації викладені авторкою в таких одноосібних публікаціях

1. Кооперативна діяльність земельної громади у слобожанському селі (1922-1930 рр.). // Багаліївські читання в Народній Українській академії: Програма і матеріали VII Багаліївських читань, Харків, 7 листопада 2006 р. Харків: Вид-во НУА, 2006. С. 74-76.

2. Геноцид, здійснений комуністичним режимом проти населення Харківщини в 1932-1933 рр. //Сторінки пам'яті: Трагедія українського народу 1932-1933 рр.: Матеріали наук.-практ. конференції, 22 листопада 2006 р. Харків: Вид-во ХРІ НАДУ «Магістр», 2006. С. 61-63.

3. Земельна громада і кооперування селянських господарств в УСРР в роки непу. // Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія». Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Харків: Майдан, 2006. Вип. 24. С. 192-198.

4. Земельна громада в українському селі 20-х років ХХ ст. в історіографії. // Каразінські читання (історичні науки): Матеріали міжнародної наукової конференції 20 квітня 2007 р. Харків: Видання Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна, 2007. С. 132-133.

5. Земельна громада УСРР в історіографії. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. Вип. 10. С. 193-202.

6. Джерела про земельну громаду в українському доколгоспному селі 1920-х років. // Кафедрі історії України Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна - 50 років. (Матеріали круглого столу, присвяченого 50-річчю кафедри історії України, грудень 2007 р.). Харків: Вид-во ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. С. 59-61.

7. Земельна громада в українському селі 1920-х рр. альтернатива колгоспам. // Трагедія Голодомору в Україні 1932-1933 рр. у пам'яті народній: Матеріали науково-практичної конференції 22 листопада 2007 р. Харків: Вид-во ХРІ НАДУ «Магістр», 2008. С. 88-93.

8. Фінанси земельної громади Харківщини в роки непу. // Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія». Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Харків: Майдан, 2008. Вип. 32. С. 65-71.

9. Утворення земельних громад на Харківщині та їхні функції (1922-1930 рр.). // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна - «Історія».- Харків: Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2008. № 816. С. 372-381.

10. Організація земельних громад на Харківщині. // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. Харків: Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2008. - № 822. Вип. 10. С. 160-165.

11. Земельна громада на Харківщині. // Взаємодія органів місцевого самоврядування і громадських організацій: Інноваційні рішення в соціальній політиці: Матеріали міжнар. наук.-практ. конференції 25 вересня 2008 р. Харків: Центр стратегічних досліджень та інноватики, 2008. С. 69-72.

12. Генезис земельної громади в Україні та аграрна політика більшовиків (1917-1922 рр.). // Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія». Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Харків: Планета-Прінт, 2009. Вип.35. С. 182-190.

АНОТАЦІЯ

Калініченко Г.В. Земельна громада на Харківщині (1917-1930 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2009.

Дисертаційна робота присвячена вивченню земельної громади - земельно-господарського об'єднання селян у доколгоспному селі. Вперше організація і діяльність земельної громади на Харківщині стали предметом дисертаційного дослідження. Зокрема, доведено генетичний зв'язок сільської громади із земельною громадою і простежено генезис земельної громади та вплив на цей процес аграрної політики більшовиків; дано визначення земельної громади, вивчено її розміри, чисельність, склад, управління, права і обов'язки; досліджені фінанси земельної громади; вивчено діяльність цього поземельного інституту в царині селянського землекористування; показано роль земельної громади у розвитку рільництва; проаналізовано зв'язок і взаємодію земельної громади і селянського двору як основної клітини цього поземельного інституту; доказано, що земельна громада була організацією кооперативного типу, що вона мала великі потенційні можливості для розвитку сільського господарства, що в ній вдало поєднувалися особисті та громадські потреби, економічної потреби в суцільній колективізації не було; описано процес ліквідації земельної громади більшовиками.

Ключові слова: земельна громада, аграрна політика, неп, землекористування, селянський двір, вертикальна кооперація, колективізація.

АННОТАЦИЯ

Калиниченко А.В. Земельное общество на Харьковщине (1917-1930 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черниговский государственный педагогический университет имени Т.Г. Шевченко. - Чернигов, 2009.

Диссертация посвящена проблеме организации, деятельности и ликвидации земельного общества в 1917-1930 гг. на Харьковщине - одном из регионов Украины, где существовали свои особенности в организации и деятельности этого земельно-хозяйственного объединения крестьянских хозяйств. В работе освещен генезис сельского общества в 1917-1922 гг. и влияние на этот процесс аграрной политики советской власти. Подчеркивается, что сельское общество находилось в центре хозяйственной жизни села и большевики не смогли его игнорировать, они решили использовать этот институт для легитимизации своей власти в деревне. В 1922 г. сельское общество получило юридический статус под названием земельное общество, тем самым закон формально ограничил сферу его деятельности только земельными делами. В диссертации исследован процесс правового оформления этого поземельного института по Земельному Кодексу УССР 1922 г., дано определение земельного общества; указаны его размеры, численность, состав, управление, обязанности; всесторонне изучена деятельность земельного общества, его финансы, проанализирована роль земельного общества в крестьянском землепользовании; рассмотрена связь и взаимодействие земельного общества и крестьянского двора - основной структурной единицы этого поземельного института; доказывается, что земельное общество было организацией кооперативного типа, что оно имело большие потенциальные возможности для развития сельского хозяйства, что в земельном обществе органически сочетались личные и общественные интересы; указано, что земельное общество как общекрестьянская организация, защищавшая интересы всех его членов, не могло стать орудием насильственной коллективизации и поэтому было уничтожено большевиками; освещен процесс ликвидации этого поземельного института. Подчеркивается, что в условиях многолетнего господства колхозно-совхозной системы традиции крестьянского самоуправления были забыты. Диктат компартийных структур в соединении с патернализмом ограничивал любую инициативу, формировал безответственность и бесхозяйственность. Современное состояние украинской деревни требует изменения социальной психологии крестьянства, возрождения чувства хозяина. Крестьянству в современных аграрных отношениях, чтобы сохранится, нужно выступать не разрозненно, а вместе, только в таком случае они станут хозяевами родной земли. Один из возможных вариантов - это использование вертикальной кооперации, реанимация положительных сторон деятельности земельного общества.

Ключевые слова: земельное общество, аграрная политика, нэп, землепользование, крестьянский двор, вертикальная кооперация, коллективизация.

SUMMARY

Kalinichenko G.V. Land Community in Kharkiv Region (1917 - 1930^th). - Manuscript.

Dissertation for achieving the title of the Scientific Certification of the Candidate of History specializing in the History of Ukraine (07.00.01). - Chernigiv Shevchenko State Pedagogical University. - Chernigiv, 2009.

The dissertation is devoted to the investigation of the land community - landowning and economic peasant union in the pre-kolgosp Ukrainian village. The organization and activity of land communities in Kharkiv region is for the first time a dissertation subject in Ukrainian science. A genetic connection between the land community and the traditional peasant community has been proved, the origin of land community influenced by the Bolshevik agrarian policy has been studied; the author has also given the exact definition of the land community itself. An attempt has been made in the dissertation to investigate the dimensions, structure, numbers, financial activities of land communities, rights and duties of their members; the activity of this land-owning institution in the field of peasant land tenure has been showed as well as the influence of the land community on the agriculture progress. The author has analyzed the connection and interaction between the land community and the peasant homestead - the last being the basic cell of the land community. It has been proved in the dissertation that the land community had used to be a co-operative farming organization with great potential means for the agricultural progress. It has been also assured that the land community successfully united personal and public interests so that there had been no economical necessity for the entire collectivization of the Ukrainian village. Much attention has also been paid to the process of the elimination of land communities by the Bolsheviks.

Key words: land community, agrarian policy, NEP (New Economic Policy), land tenure, peasant homestead, vertical cooperative system, collectivization.

Размещено на Allbest.ru