Воєнно-теоретичні засади підготовки та ведення морських десантних операцій на той час були детально викладені в Бойовому статуті Воєнно-морського флоту від 1939 року та Настанові по веденню морських операцій 1940 року. Проте дослідження ходу операцій дозволило встановити, що вимоги статутних документів в окремих випадках порушувались. Вивчення воєнно-теоретичних засад дозволило зняти протиріччя у класифікації Керченсько-Феодосійської та Керченсько-Ельтигенської морських десантних операцій та визначити їх як стратегічні.

Фізико-географічні умови ведення морських десантних операцій не лише вплинули на планування та результати операцій, а й засвідчили неприпустимість нехтування погодними чинниками в ході операцій через надмірні втрати особового складу та техніки, відхилення реального перебігу операцій від запланованого і невиконання завдань окремими загонами десанту. Обидві операції проводились у штормову погоду, а Керченсько-Феодосійська за незвичної для Криму температури -15…-17оС, що призвело до значних втрат особового складу та суттєвого обмеження боєздатності військ десанту через обмерзання одягу у бійців.

Найбільш проблемним аспектом матеріального та технічного забезпечення Керченсько-Феодосійської та Керченсько-Ельтигенської морських десантних операцій була відсутність спеціальних десантних засобів, складнощі із постачанням десанту під час виконання основного завдання на березі пов'язані із блокуванням противником шляхів підвозу та евакуації, а також низька ефективність сиcтеми відновлення ушкоджених плавзасобів.

Порівняння процесів планування, підготовки, забезпечення та ведення морських десантних операцій дозволило встановити, що при підготовці та веденні Керченсько-Ельтигенської операції в цілому було враховано як позитивний так і негативний досвід Керченсько-Феодосійської морської десантної операції. Встановлено різницю в замислі операцій, яка полягала у зменшенні кількості районів висадки, істотному зменшенні відстані переходу морем, зменшенні глибини завдань десанту на березі. У ході підготовки Керченсько-Ельтигенської операції більше уваги приділено організації розвідки, інженерній підготовці місць посадки десанту на плавзасоби. Проте в обох операціях здійснити на достатньому рівні спеціальну підготовку особового складу до дій у складі десанту не вдалося. Виявлено, що під час організації переходу морем та висадки десанту відзначається висока якість їх проведення в ході десантування підрозділів 56-ї армії в районі Жуківка - Опасна, де втрати плавзасобів та особового складу були найнижчими.

У ході виконання завдань на березі в обох випадках виникли відхилення від плану операції, пов'язані із значним зниженням боєздатності десанту через втрати під час переходу морем, висадки у крижану воду на великій глибині та відсутністю поповнення. У результаті кінцева мета десантних операцій в повному обсязі досягнута не була.

На основі німецьких та румунських джерел встановлено, що протидесантну оборону Керченського півострова наприкінці 1943 року здійснювала 17 армія вермахту. На карті дослідник відтворив систему протидесантної оборони, яка була завчасно і ретельно підготовлена та складалася з чотирьох ешелонів загальною глибиною понад 70 км. При організації протидесантної оборони командування німецьких військ завчасно передбачило можливі райони десантування радянських військ, зосередило основні зусилля на їх інженерній підготовці в інтересах протидесантної оборони, зосередило на небезпечних напрямах достатню кількість засобів вогневої підтримки і організувало ефективну взаємодію між всіма видами і родами військ (сил), що стало однією з головних причин не виконання радянськими військами завдань Керченсько-Ельтигенської морської десантної операції

У ході дослідження визначено основні особливості воєнного мистецтва в ході Керченсько-Феодосійської та Керченсько-Ельтигенської морських десантних операцій: зростання кількості сил і засобів, що виділяються для вирішення завдань десантної операції; вибір місця висадки в населені пункти і порти; вибір нічного часу для висадки десанту; зростання залежності результату операції від гідрометеорологічних умов на початку висадки; зростання залежності результатів морської десантної операції від якості спеціальної підготовки сил і засобів, що беруть участь в операції; залежність результатів операції від наявності спеціальних засобів перевезення і висадки десанту; зростання активності бою за висадку та інтенсивності висадки десанту, зростання ролі тісної взаємодії між всіма видами і родами військ, що беруть участь в операції, рівня оперативної та тактичної підготовки командування та штабів у ході управління діями десанту, централізації командування операцією, стійкого зв'язку, ефективної розвідки, прихованості та раптовості підготовки та початку операції, інженерного забезпечення та всебічного забезпечення дій десанту.

На підставі проведеного дослідження автор запропонував практичні рекомендації, сутність яких полягає у необхідності: включення морської десантної операції до системи операцій Збройних Сил України, окремі теоретичні положення якої запропоновано в дисертації; зміни організаційно-штатної структури Військово-Морських Сил Збройних Сил України; напрямів врахування досвіду організації протидесантної оборони Керченського півострова.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Ратніков Б.М. Воєнно-стратегічна обстановка у Чорноморському регіоні на початок літа 1941 року / Б.М. Ратніков // Збірник наукових праць "Труди академії". - 2009. - № 2 (89). - С. 232-237.

2. Ратніков Б.М. Характеристика джерельної бази дослідження розвитку воєнного мистецтва в морських десантних операціях в Криму (1941-1944 рр.) / Б.М. Ратніков // Наукові записки Вінницького педагогічного університету. Серія "Історія". - 2009. - Вип. XV. - С. 292-299.

3. Ратніков Б.М. Напрями використання історичного досвіду підготовки та ведення Керченсько-Феодосійської та Керченсько-Ельтигенської морських десантних операцій у сучасних умовах / Б.М. Ратніков // Збірник наукових праць "Труди університету". - 2009. - № 2(92). - С. 205-211.

4. Ратніков Б.М. Чорноморський флот напередодні Великої Вітчизняної війни / Б.М. Ратніков // Соціально-економічні, психологічні та історичні аспекти трансформації Збройних Сил України: матеріали наук.-практ. конф.,

5. 6 листоп. 2008 р. - К. : Національна академія оборони України, 2008. - С. 354-358.

Размещено на Allbest.ru