Національно-просвітня діяльність Союзу визволення України в таборах військовополонених українців (1914–1918 рр.)

З „Січі” вийшов військовий відділ, який разом із Українськими січовими стрільцями проводив національно-просвітню роботу на окупованих німецькими військами українських землях. Січовики заснували 97 народних шкіл, у яких навчалося 5546 дітей, і перший на Підляшші український часопис „Рідне Слово”.

На початку лютого 1918 р. Центральна Рада склала з урядами Австро-Угорщини і Німеччини угоди щодо формування дивізій із полонених українців. З полонених усіх трьох українських таборів Німеччини були сформовані дві дивізії „синьожупанників”, що проіснували до гетьманського перевороту наприкінці квітня 1918 р. „Перший козацько-стрілецький полк” („сірожупанники”) австрійське Головне Командування передало українській державі. Під час повстання проти гетьмана дивізія перейшла на бік Директорії. Бійці дивізії брали участь у різних формуваннях до листопада 1920 р.

Основні результати дисертаційного дослідження

У роки Першої світової війни Союз визволення України, розпочавши культурно-освітню роботу серед полонених українців російської армії, залучивши до неї кращі наукові й творчі сили західноукраїнської й наддніпрянської інтелігенції, набув багатого позитивного досвіду у національно-просвітній, професійно-освітній та організаційній справах. Національно-просвітня робота в таборах під керівництвом СВУ спрямовувалася, насамперед, у освітнє та професійне русло, адже її організатори прагнули уникати протистояння як у національній, так і в партійній площинах, продемонструвавши можливість тісної співпраці на ниві просвіти.

Особливе значення для поширення української справи мало створення низки власних періодичних друкованих органів Союзу. Завдяки високому фаховому рівню журналістів, „Вістник СВУ” став найвпливовішим українським зарубіжним виданням національно-просвітнього спрямування. Бібліографічний відділ часопису оперативно інформував читачів про нові друковані видання, знайомив зі змістом української та зарубіжної преси.

Видавнича політика СВУ, випуск книг і брошур головними європейськими мовами сприяли ознайомленню світової спільноти з українським питанням, демонстрували високий рівень української культури. Не останню роль у поширенні видань СВУ відігравав високий рівень рекламної справи на сторінках його видань.

Таборова періодична преса стала потужною зброєю в розбудові національної свідомості полонених. Видання українською мовою, особливо підручників і творів української класичної літератури, значною мірою сприяло створенню національно-культурного простору, що позитивно позначилося на рівневі просвітньої справи в таборах військовополонених і на окупованих українських територіях.

Просвітні відділи СВУ успішно вирішили в таборах першочергові завдання щодо побутових, мовних, релігійних та міжнаціональних питань. У таборах, крім українських, постають єврейські та російські культурно-просвітні осередки. Офіційної мовою в етнічно неоднорідних таборах стає українська. Православні віруючі отримали можливість задовольняти свої релігійні потреби за допомогою священиків Буковинської Української православної церкви Ієрусалимського патріархату.

Еволюція таборового самоуправління надала можливість проведення організаційних реформ із переходом влади в таборах до рук полонених. Унаслідок запровадження самоуправління в таборах, регулярної заміни посадових осіб у товариствах, практичну школу політичної організації мас пройшли тисячі полонених.

Діяльність таборових „Просвіт” включала організацію шкіл, курсів, читань, лекцій, звітів про воєнні події та надання бібліотечних послуг. Найбільші успіхи просвітяни здобули у боротьбі з неписьменністю. Вагомим надбанням у галузі шкільної й професійної освіти стало наближення таборових шкіл і курсів до прийнятих в Австро-Угорщині стандартів, як за змістом навчальних програм, так і за рівнем підготовки викладачів і випускників. Разом з тим всі форми навчального процесу були пройняті українським національним змістом.

Аналіз роботи таборових товариств показав, що соціально-політичний й національно-виховний напрямки роботи реалізовувалися через загальнодоступні лекції популярного й наукового змісту, здебільшого на соціальні теми. Професійні курси, що діяли при товариствах, готували кваліфіковані кадри для агітаційної та національно-просвітньої роботи в незалежній Україні, надали можливість сотням полонених отримати перспективну цивільну професію.

На курсах кооперації читалися лекції з історії та головних теоретичних засад кооперації. Слухачі мали можливість взяти участь у практичних вправах із діловодства спілкових крамниць. Таборові кооперативи стали практичною школою споживчої кооперації. Вони виділяли кошти на гуманітарні цілі та на підтримку культурно-національної роботи серед полонених українців. Саме прибутки кооперативів сприяли заснуванню українського таборового театру, матеріально підтримували таборові часописи, школи і бібліотеки.

Свідченням високої національної самосвідомості полонених стало заснування благодійних фондів, кошти з яких йшли на підтримку національно-просвітньої роботи в таборах, утримання українських шкіл на окупованих територіях, на створення пам'ятників померлим у полоні, а також на загальноукраїнські цілі.

Революційні події 1917 р. у Російській імперії змінили ставлення полонених до головного політичного питання Платформи СВУ - набуття Україною статусу незалежної держави. У таборах започаткувався січовий рух, який за короткий час згуртував національно-свідомих полонених. „Січі” виховували своїх членів як свідомих громадян України, готували до участі в обороні української державності. Саме в січових товариствах закладено основи створення українських дивізій „синьожупанників” і „сірожупанників”.

Культурно-просвітня діяльність СВУ на окупованих центральними державами українських землях на Волині, Холмщині, Підляшші та Поліссі була не тільки складовою загальної суспільно-політичної діяльності Союзу, а також показником результативності національно-просвітньої роботи в таборах.

Тисячі полонених українців, завдяки роботі таборових Просвітніх відділів СВУ, дізнавшись про українські національні ідеї та усвідомивши їх, після повернення на батьківщину взяли активну участь в українській революції 1917-1920 рр.

Напрямки подальшої розробки проблеми можуть зосередитись на дослідженні питань культурно-просвітньої роботи СВУ на Волині, Холмщині, Підляшші та Поліссі, в змішаних таборах військовополонених російської армії, морально-психологічного стану та літературно-художньої творчості полонених.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях

1. Кривошеєва Л. М. Вплив культурно-освітньої праці Союзу визволення України на формування Сірої та Синьої дивізій / Л. М. Кривошеєва // Культурологічний вісник : науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя : Прем'єр, 2005. - Вип. 14. - С. 83-89.

2. Кривошеєва Л. М. Кооперативний рух в таборах військовополонених українців часів Першої світової війни / Л. М. Кривошеєва // Культурологічний вісник : науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя : Прем'єр, 2005. - Вип. 15. - С. 40-44.

3. Кривошеєва Л. М. Бібліотечна справа в таборах військовополонених українців часів Першої світової війни / Л. М. Кривошеєва // Бібліотечна планета. - 2006. - № 2. - С. 27-30.

4. Кривошеєва Л. М. Сільськогосподарські курси часів Першої світової війни в таборах військовополонених українців / Л. М. Кривошеєва // Український селянин : зб. наук. праць. - Черкаси : ЧНУ, 2006. - Вип. 10. - С. 137-140.

5. Кривошеєва Л. М. Релігійне життя військовополонених-українців часів Першої світової війни / Л. М. Кривошеєва // Грані : науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - 2007. - № 6. - С. 9-12.

Матеріали наукових конференцій

6. Кривошеєва Л. Діяльність Союзу визволення України з організації таборової преси (1915-1917 рр.) / Лідія Кривошеєва // Українська періодика: історія і сучасність : доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 24-26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики. - Львів : [б. в.], 2003. - С. 62-66.

7. Кривошеєва Л. Єврейський культурно-просвітній рух в таборах військовополонених російської армії (1914-1918 рр.) / Лідія Кривошеєва // Восьмі запорізькі єврейські читання : зб. наук. праць. - Запоріжжя : Діво, 2004. - С. 138-142.

8. Кривошеєва Л. Діяльність Василя Сімовича з організації таборової преси (1915-1919) / Лідія Кривошеєва // Українська журналістика в контексті доби : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Львів, 23-24 верес. 2004 р. - Львів : ЛНУ, 2004. - С. 94-97.

9. Кривошеєва Л. М. Книжково-торговельна реклама Союзу визволення України (1915-1917 рр.) / Л. М. Кривошеєва // Інформаційне та технічне забезпечення управління : збірник тез доп. учасн. Тижня науки в ГУ „ЗІДМУ”, 30-31 жовт. 2003 р. Т. 2. - Запоріжжя : ГУ „ЗІДМУ”, 2003. - С. 9-11.

10. Кривошеєва Л. М. Спортивне товариство „Січ” у таборах військовополонених українців часів Першої світової війни / Л. М. Кривошеєва // Здоровий спосіб життя - основа освітньої системи сучасної України : зб. тез доп. учасн. Днів науки в ГУ „ЗІДМУ”, 27-28 жовт. 2005 р. Т. 3. - Запоріжжя : ГУ „ЗІДМУ”, 2005. - С. 305-307.

11. Кривошеєва Л. М. Залучення до української мови засобами музичної культури в таборах військовополонених часів Першої світової війни / Л. М. Кривошеєва // Лінгводидактичні аспекти реалізації мовних потреб та розвитку особистості : зб. тез доп. учасн. Днів науки в ГУ „ЗІДМУ”, 11-12 жовт. 2007 р. Т. 2. - Запоріжжя : ГУ „ЗІДМУ”, 2007. - С. 140-141.

12. Кривошеєва Л. М. Народна школа в таборі військовополонених українців часів Першої світової війни / Л. М. Кривошеєва // Лінгводидактичні аспекти реалізації мовних потреб та розвитку особистості : зб. тез доп. учасн. Днів науки. 23-24 жовт. 2008 р. Т. 3. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - С. 97-98.

Анотація

Національно-просвітня діяльність Союзу визволення України в таборах військовополонених українців (1914-1918 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2009.

У дисертаційному дослідженні відтворено складні й суперечливі процеси становлення системи національно-просвітніх закладів у таборах військовополонених українців солдатів російської армії часів Першої світової війни під керівництвом СВУ. Робота в таборах проводилася в освітньому, економічному, культурному і політичному напрямах. У дисертації дано аналіз інформаційно-видавничої політики СВУ, бібліографічної та рекламної його діяльності.

У роботі, на підставі вивчення джерел і літератури, здійснено комплексний аналіз шляхів вирішення мовних і релігійних питань у багатонаціональному середовищі, в якому крім українських, постають єврейські та російські культурно-просвітні осередки. У дисертації досліджуються складні процеси становлення товариства „Просвіта”, таборової преси, хору, оркестру, театру, шкіл живопису та декоративно-ужиткового мистецтва. Діяльність різноманітних таборових кооперативів і сільськогосподарських об'єднань підтримувала суспільний і економічний рівні таборового життя. Із полонених німецьких і австрійських таборів були сформовані три дивізії синьо та сірожупанників, які взяли активну участь в Українській революції 1917-1920 рр.

Ключові слова: Перша світова війна, Союз визволення України, видавнича діяльність, військовополонений, релігійне питання, „Просвіта”, таборова школа, таборова преса.

Аннотация

Национально-просветительская деятельность Союза освобождения Украины в лагерях военнопленных украинцев (1914-1918 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2009.

В диссертационном исследовании воспроизведены сложные и противоречивые процессы становления системы национально-просветительских учреждений в лагерях военнопленных украинцев солдат российской армии в период Первой мировой войны под руководством Союза освобождения Украины. Робота в лагерях проводилась в образовательном, экономическом, культурном и политическом направлениях. В диссертации дан анализ информационно-издательской, библиографической и рекламной деятельности Союза.

В работе, на основе изучения источников и литературы, проведен комплексный анализ путей решения языковых и религиозных проблем в многонациональной среде, в которой кроме украинских, возникают еврейские и русские культурно-просветительские общества. В диссертации исследуются сложные процессы становления общества „Просвита”, лагерной прессы, хора, оркестра, театра, школ живописи и декоративно-прикладного искусства. Деятельность различных лагерных кооперативов и сельскохозяйственных обществ поддерживала общественный и экономический уровни лагерной жизни. Из пленных германских и австрийских лагерей были сформированы три дивизии сине и серожупанников, которые приняли активное участие в Украинской революции 1917-1920 гг.

Ключевые слова: Первая мировая война, Союз освобождения Украины, издательская деятельность, военнопленный, религиозный вопрос, „Просвита”, лагерная школа, лагерная пресса.

Summary

National and educational activity of the Union for the Liberation of Ukraine among the Ukrainians prisoners of war camps (1914-1918). - Manuscript.

Thesis is presented to compete for scientific degree of a candidate of Historical Science, speciality 07.00.01 - history of Ukraine. - Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya, 2009.

A large corpus of the archival sources covering the activities of the Union for the Liberation of Ukraine (ULU) has been systematically studied. Based on this research, the role of the ULU in the processes of the education and accommodation to the National culture applied to the Russian army prisoners of war were explored in their full complexity and contradictory character. The results of this exploration are new and are presented for the first time.

The Union for the Liberation of Ukraine (Soiuz vyzvolennia Ukraпny) an organization of Ukrainian йmigrйs from the Russian Empire has been established in Austria-Hungary and Germany during the First World War as an organization representing Ukrainians under Russian domination. It has been assisted by various Galician and Bukovynian activists. The ULU undertook a wide-ranging campaign of distributing information and making representations to the Central Powers and neutral European nations. It published the journal „Vistnyk Soiuza vyzvolennia Ukraпny” and the weekly „Ukrainische Nachrichten” in Vienna and „La Revue Ukranienne” in Lausanne. It also issued about 126 books and brochures about Ukraine in Ukrainian and several European languages.

With the support of the Ukrainian community of Galicia and Bukovyna and the approval of the Austro-Hungarian and German military authorities the ULU provided medical, religious, and cultural services for Ukrainians from the Russian army who were the prisoners of war. These prisoners were kept in the camps in Austria (Freistadt) and Germany (Rastatt, Salzwedel and Wetzlar).

Ukrainian intelligentsia, the members of ULU, organized „Prosvita” movement in prisoners of war camps. Laying down broad plans for educational work, publishing and setting up special committees for different activities. As a result of its efforts about 50000 prisoners of war in Germany and 30000 in Austria were provided with schools, choirs, orchestras, theatres, farming and sport societies, courses on political economics, co-operative management, Ukrainian language, history, literature and German language. ULU activities comprised organizing reading rooms, libraries, traveling libraries, arranging various celebrations, concerts, plays, lectures, literary- musical evenings and selling subscriptions to Ukrainian papers, magazines, and books. Various newspapers were established, including „Rozsvit” (printed in Rastatt), „Vil'ne Slovo” (Salzwedel), „Hromads'ka Dumka” (Wetzlar), „Rozvaha” (Freistadt) and „Nash Holos” (Josefstadt). A number of educational brochures were also published.

The thesis includes the analysis of ideological importance of Ukrainian religious question, its role in the cultural and patriotic activities in prisoners of war camps of the Russian army. On the base of wide range of archive sources the integral picture of the Jewish cultural and educational activity is shown in the dissertation. The relations between the Russian, Ukrainian and Jewish camp societies in reaching inter-ethnic and inter-religious consent are shown as well. ULU activities played a central role in the breeding of national self-consciousness among the Ukrainian population in the camps and in the improvement of its standards of living.

In 1916 the ULU set up an office in Lviv, which established a private Ukrainian school system in those regions of Volhynia that had been occupied by Austria-Hungary. In the spring of 1917 the ULU organized a group of former Ukrainian prisoners of war to set up about 100 schools (for about 5500 pupils) and established the newspaper „Ridne Slovo” (1917-1919) in Podlachia, a region controlled by the German army at that time.

With the outbreak of the February Revolution of 1917, the ULU declared its mandate extended beyond the supervision of prisoners of war and the defense of Ukrainian territories under Austrian-Hungarian rule from Polish designs. As a result of ULU efforts two Ukrainian army divisions, the Bluecoats (under the German army, commanded by Viktor Zelinsky) and the Graycoats (under the Austro-Hungarians), were formed. They were later incorporated into the Army of the Ukrainian National Republic.

Key words: First World War, Union for the Liberation of Ukraine, publishing activities, prisoners of war, religious question, „Prosvita”, camp schools, camp periodicals.

Размещено на Allbest.ru