Діяльність жіночих рад Донбасу (1920–1933 рр.)

Одними з перших законодавчих актів радянської влади стали декрети про шлюб і сім'ю. Юридично встановлювалося рівноправність між жінкою і чоловіком у вирішенні всіх нагальних сімейних питань. Передбачалося, що саме таким шляхом будуть досягнуті об'єктивні передумови для формування і існування родини: не на матеріальному розрахунку, а на взаємному коханні подружжя, пошані і особистій прихильності один до одного членів сім'ї і отримає розвиток духовно-психологічна сторона взаємин, тобто особисті відносини у шлюбі стануть основними.

Змінилася і господарсько-економічна сутність родинних стосунків. Вважалось, що в цілому в умовах побудови нового суспільства такі передумови можуть створюватися лише в результаті неподільного панування суспільної соціалістичної власності, повної ліквідації безробіття і усунення чужої підневільної праці. Але гарантом рівноправності жінок виступала все ж таки її економічна незалежність. Крім того, передумовами для дійсної участі жінки у всіх сферах життя суспільства повинні були слугувати відповідні закони і різноманітні матеріальні гарантії, що забезпечуються державою, тобто все те, що створювало рівноправне становище жінки в сім'ї.

Жінради турбували такі проблеми, як дотримання процедури розлучень та рішення питань щодо розподілу майна та утримання неповнолітніх дітей, виплати аліментів, в тому числі у випадку непрацездатності жінки; морально-етичні складові шлюбного життя, наприклад, доцільність проведення абортів, боротьба з насиллям в сім'ї, пияцтвом, подружньою зрадою тощо. Отже, упродовж всього періоду свого існування жінради успішно проводили заходи, які підвищували культурно-освітній рівень жінок, покращували умови життя, що було найважливішою умовою масового залучення до виробництва і підвищення суспільної активності.

У висновках дисертації узагальнюються результати дослідження:

1. Владні структури в країні зуміли виробити й апробувати відповідну стратегію по залученню жіноцтва до суспільно-політичних процесів, створити організації, головною функцією яких стало розповсюдження ідей керівної партії.

2. У Донбасі структура жінрад остаточно склалася у середині 20-х рр. ХХ ст. До жіночих осередків були включені делегатські збори. Визнаючи беззаперечність того, що жінради повністю контролювались владою, особливо в умовах наростання тоталітаризму, слід визнати, що вони були єдино можливими осередками жіночої активності.

3. Жінорганізації регулярно зіштовхувались з труднощами, пов'язаними з економічною кризою, нестачею кадрів, критикою з боку партосередків, переплетенням повноважень з профспілками, скептичним ставленням населення. Ці причини призвели до появи так званих „ліквідаторських настроїв”, край яким було покладено рішенням ХІ з'їзду РКП(б). Командні методи подолання кризи довели неспроможність жіночих організацій самостійно віднаходити компроміси та остаточно затвердили їхню повну залежність від держави.

4. З середини 20-х рр. ХХ ст. жінради поступово почали все більше уваги приділяти рішенню повсякденних питань, відстоюючи інтереси пересічних жінок. Внаслідок цього вони неодноразово засуджувались партійними органами, що призвело до створення у 1927 р. інституту жінгрупоргів. З 1927-1928 рр. до 1933 р. відбувається поступове скорочення повноважень жінрад.

5. Основним напрямком у роботі жінрад стало сприяння державній політиці залучення жінок до виробництва. Жінради допомагали долати упереджене ставлення до перспектив застосування жіночої праці, складали протекції жінкам, які бажали отримати фахову освіту, підвищити кваліфікацію. Зважаючи на те, що відсоток робітниць у профспілках протягом періоду, що досліджується, був незначним, жінради охоплювали більшу кількість жінок, які не лише працювали на підприємствах, але й селянок, домогосподарок.

6. У 20-ті рр. ХХ ст. під час лікнепу жінвідділи широко використовували такі методи, як пропаганда переваг освіти, створення шкіл для дорослих, організація клубів, книгозбірень, запис жінок до товариства „Геть неписьменність!“ Одним з пріоритетних напрямків діяльності жінрад була допомога при вступі до робітфаку і до вищих навчальних закладів.

7. 1920-1933 рр. стали періодом активної участі жіноцтва у добровільних товариствах. Жінрадам вдалося охопити майже всі аспекти просвітницької роботи, відкриваючи перед селянками та робітницями перспективи для культурного зростання.

8. Протягом 1920-1933 рр. активістки стимулювали ініціативу робітниць і селянок з поліпшення побутових умов населення Донбасу. За клопотанням жіносередків відкривались дитячі ясла та садки, їдальні, пральні. Внеском у справу охорони материнства та дитинства стало проведення практичних заходів щодо зменшення кількості безпритульних дітей, опікування дитбудинками, а також допомога у рішенні проблем, які виникали у сім'ї.

Наукові висновки надають автору можливість висловити наступні рекомендації, згідно з якими потрібно:

· надавати систематичну державну підтримку сучасним жіночим організаціям, запобігаючи їхній можливій політизації;

· врахувати досвід жінрад щодо залучення жіноцтва до рішення низки актуальних проблем;

· жіночим об'єднанням оптимізувати власну структуру з метою охоплення більшої кількості жінок;

· державі сприяти інформуванню населення про напрями роботи жіночих організацій, наприклад, шляхом розповсюдження соціальної реклами;

· розширювати мережу реабілітаційних центрів, безкоштовних юридичних та медичних консультацій, звертаючи особливу увагу на жінок з сільської місцевості та невеликих міст Донбасу та України;

· активізувати співробітництво жіночих організацій з метою узгодження дій та проведення сумісних заходів, у тому числі і на міжнародному рівні;

· запровадити практику регулярного обстеження умов життя та праці жінок, залучаючи їх до активної участі у громадсько-політичній діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кушнір Л.В. „Женский вопрос” в Донбассе 20-х годов ХХ в. (по материалам периодической печати) / Кушнір Л.В. // Нові сторінки історії Донбасу: Збірник статей. - Кн. 10. / Голов. ред. З.Г. Лихолобова. - Донецьк: ДонНУ, 2003. - С. 187 - 193.

2. Кушнир Л.В. Попытки решения „женского вопроса” в Германии и СССР в 30е годы ХХ века (сравнительный анализ) / Кушнир Л.В. // Історичні і політологічні дослідження. Науковий журнал / Гол. ред. П.В. Добров. - Донецьк: ДонНУ. - № 2 (14), 2004. - С. 280 - 284.

3. Кушнір Л.В. Діяльність жінвідділів Донбасу у справі ліквідації неписьменності жінок у 1920-ті рр. / Кушнір Л.В. // Нові сторінки історії Донбасу: Збірник статей. - Кн. 11. / Голов. ред. З.Г. Лихолобова. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 137 - 144.

4. Кушнір Л.В. Жіноча професійна освіта у Донбасі в 20-ті - 30-ті рр. ХХ ст. / Кушнір Л.В. // Історичні і політологічні дослідження. Науковий журнал / Гол. ред. П.В. Добров. - Д.: ДонНУ. - № 4 (22), 2004. - С. 96 - 101.

5. Кушнір Л.В. Роль жінвідділів у залученні жінок до виробництва у 1921 -1933 рр. / Кушнір Л.В. // Нові сторінки історії Донбасу: Збірник статей / Голов. ред. З.Г. Лихолобова. - 2006. - С. 83 - 93.

6. Кушнір Л.В. Женский вопрос в советской историографии / Кушнір Л.В. // Збірник наукових праць Міжнародної студентської конференції „Історія очима молодих дослідників”. - Донецьк: Донецький державний університет, 1999. - Т. 1. - С. 319 - 322.

7. Кушнір Л.В. Джерела до вивчення діяльності жінрад Донбасу / Кушнір Л.В. // Україна у світовому історичному процесі. Тези доповідей міжрегіональної студентської наукової конференції 15 жовтня 2004 р. - Маріуполь: МДГУ, 2004. - С. 23 - 24.

8. Кушнир Л.В. Движение жен ИТР в Донбассе в 1930-е гг. / Кушнир Л.В. // Праці наукової конференції Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2003-2004рр. - Донецьк: Вид-во Донецького національного університету, 2005. - С. 83 - 84.

9. Кушнир Л.В. Репрезентация женщины в науке в 1920-1930-е гг. / Кушнир Л.В. // Проблеми особистості у сучасній науці: результати та перспективи дослідження. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців / Під. ред. Л.М. Голубенко, О.С.Цокур. - Одеса, 2005. - С. 123 - 124.

10. Кушнір Л.В. Діяльність жіночих рад по поліпшенню побутових умов населення Донбасу в 20-30-ті рр. ХХ ст. / Кушнір Л.В. // Наукові праці Донецької філії Українського державного університету економіки і фінансів / За ред. к.е.н. Ястремського О.І. - Вип. 1-2. - Донецьк: ДФ УДУЕФ, 2006. - С. 30 - 43.

11. Кушнір Л.В. Створення партійно-державних органів для роботи серед жінок Донбасу (1920-1934 рр.) / Кушнір Л.В. // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. - Т. 12. - Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. - С. 137 - 144.

12. Кушнір Л.В. Образи жінок 20-х рр. ХХ ст.: спроба ґендерного аналізу / Кушнір Л.В.// Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006”. - Т. 3. - Історія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 34 - 35.

Размещено на Allbest.ru