Польський національний рух в Російській імперії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет Імені В.Н. Каразіна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ПОЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

(1905-1914 РР.)

Спеціальність - 07.00.02 - всесвітня історія

ШТАН Геннадій Валерійович

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

ЙОЛКІН Анатолій Іванович

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Потрашков Сергій Васильович

Харківська державна академія культури

професор кафедри історії України та всесвітньої історії

кандидат історичних наук, доцент

Гоков Олег Олександрович

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

доцент кафедри всесвітньої історії

Захист відбудеться 30 жовтня 2009 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, аудиторія V-58.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (61077, м. Харків, площа Свободи, 4).

Автореферат розісланий 25 вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Є. П. Пугач

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

польський російський програмний національний

Структуру дисертації обумовлено метою та завданнями дослідження. Загальний обсяг дисертації становить 240 сторінок. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (28 сторінок, 315 позицій).

Вступ. Актуальність теми дослідження. Здавна великі держави, що охоплюють своїми границями значні території з поліетнічним складом населення, зіштовхувалися в тій або іншій формі з питанням самовизначення окремих народів. Національні рухи на даний момент не втратили свою актуальність ні як позитивний і стабілізуючий, ні як деструктивний фактор. На початку ХХ століття Російська імперія була одною з найвпливовіших держав світу. В 1917 р. вона припинила своє існування: серед причин цього, окрім іншого, було розгортання різних національних рухів, у тому числі й польського. Останній, будучи важливим внутрішньополітичним фактором, неодноразово змінював свої форми й методи, ставлячи на меті боротьбу проти державних процесів уніфікації, захист національних традицій, мови й релігії, у якості якої виступав католицизм. Ці процеси дозволяють оцінити ефективність національної політики Росії на початку XX століття, так саме як історію розвитку й взаємодії законодавчої й виконавчої влади між собою й із суспільною думкою в умовах революції 1905-1907 років й реформ, що провадилися внаслідок її. У цьому ключі вивчення історії польського національного руху має значну актуальність для України.

В останнє десятиліття в історіографії виник новий науковий напрямок «імпериології». Щодо історії польського народу ситуація на даний момент характеризується відсутністю систематичного наукового дослідження власне національного (тобто такого, який прагне в першу чергу до національного самовизначення) руху російських поляків в 1905-1914 роках без зайвих ідеологічних штампів і кліше, а також необхідністю простежити основні напрямки й тенденції його розвитку й взаємний вплив на суспільно-політичне життя імперії в цілому.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана як частина наукових досліджень, які проводяться кафедрою нової й новітньої історії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, відповідно до програми «Актуальні питання історії зарубіжних країн у новий та новітній час».

Об'єктом даного дисертаційного дослідження є національний рух поляків у Російській імперії як процес, спрямований на досягнення політичного самовизначення Польщі, його основні напрямки, методи, форми, ідеологічні основи, склад та практична діяльність його учасників і результати.

Предметом дослідження є польський національний рух (як такий, що спрямовувався на ліквідацію іноземного, зокрема російського, панування та реалізацію права польського народу на самовизначення й створення власної національної держави), польські політичні партії, суспільно-політичні організації національного й культурно-освітнього напрямку, їх головні програмні положення, а також діяльність, спрямована на національне самовизначення Польщі, способи її реалізації й вплив на внутрішню політику Російської імперії.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчених наявних наукових досліджень, документальних публікацій, мемуарної літератури, преси й архівних матеріалів визначити основні особливості польського національного руху й досягнуті їм на початку ХХ століття результати. Досягнення даної мети припускає вирішення наступних завдань:

- проаналізувати стан наукової розробки проблеми і її джерельну базу;

- виявити основні напрямки політики російської держави стосовно поляків наприкінці ХIХ - на початку ХХ століть;

- виявити роль «польського питання» у суспільно-політичному житті Російської імперії в 1905-1914 роках, відношення до нього з боку основних політичних сил й еволюцію даних поглядів;

- дослідити основні напрямки польського національного руху, особливості й розходження в ідеології основних політичних сил, форми й методи їхньої діяльності;

- простежити процес утворення, програмні положення, діяльність польських організацій національного й культурно-освітнього спрямування, ініційовані ними процеси й вплив у Царстві Польському та інших частинах Росії;

- простежити процес трансформації польського національного руху у взаємозв'язку із суспільними політичними процесами в Російській імперії і його поступову радикалізацію.

Географічні рамки дисертаційного дослідження охоплюють територію Російської імперії на початку XX століття (до початку Першої світової війни), включно з польськими землями, що входили до неї (інакше називаних Царством (Королівством) Польським або Привіслінським краєм).

Хронологічні рамки дисертації охоплюють період 1905-1914 рр. 1905 рік ознаменувався початком першої російської революції й характеризувався політизацією й організаційним оформленням польського національного руху. Він став границею, з якої стало можливим внесення змін у статус Царства Польського й статус поляків, що дало поштовх розвитку національного руху. Це тривало до глобальної зміни політичної ситуації в Польщі з початком у 1914 р. Першої світової війни.

Наукова новизна визначається в першу чергу тим, що ідеологія й практична діяльність учасників національного руху проаналізовані в контексті взаємодії їх з державними інтересами Росії як держави в цілому. Політика Росії стосовно поляків розглядається автором не як власне антипольська, а як така, що прагнула у підсумку до самозбереження імперії як держави й суб'єкта міжнародних відносин. Автор акумулює та підсумовує вивчення проблеми в опублікованих працях, намагаючись переосмислити їхні підсумки з урахуванням усіх факторів, що впливали на події, що вивчаються.

Методологічною основою дослідження стали як загальнонаукові, так і власне методи історичного дослідження. У даній роботі використано такі методи дослідження, як принцип науковості й об'єктивності, методи індукції й дедукції, багатофакторності, метод позитивізму в ході обробки й осмислення великого масиву історичних фактів; логічний метод, порівняльний метод, а також принцип узагальнення. Також використано принцип історизму, проблемно-хронологічний, а також структурно-системний метод. У процесі характеристики джерел використано також методи типології й класифікації, а в огляді історіографії - історико-ретроспективний метод. В основі угруповання матеріалу лежить проблемно-хронологічний принцип.

Практичне значення дисертації полягає в можливості використання фактичного матеріалу й висновків для подальшого вивчення історії Росії, України й Польщі, а також власне історії національних рухів. Матеріал може бути використаний для підготовки робіт, навчальних посібників і спеціальних курсів з вищезазначених тем і аналізу взаємин націй і держави на сучасному етапі, а також сприяти спробам урегулювання національних конфліктів і розвитку співробітництва при вирішенні аналогічних проблем міжнародної політики, залученню до керування державою представників національних меншин.

Апробація дисертаційного матеріалу. Основні положення, проміжні результати й висновки дисертації розкривалися у формі доповідей на кафедрі нової й новітньої історії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, а також у виступах в ході наступних наукових конференцій: «Проблеми всесвітньої історії: держава і суспільство в історичній ретроспективі» (м. Чернігів, 17-19 травня 2006 р.), «Юг России в прошлом и настоящем: история, экономика, культура» (м. Бєлгород (Російська Федерація), 8 грудня 2006 р.), «Каразинські читання» (м. Харків, 22 квітня 2005 р.), «Каразинські читання» (м. Харків, 4 квітня 2006 р.), Міжвузовському науковому семінарі «Українсько-польські відносини в контексті євроатлантичної інтеграції» (м. Харків, 24 травня 2006 р.), «Каразинські читання» (м. Харків, 20 квітня 2007 р.), 23-й конференції молодих учених, присвяченій 150-літтю від дня народження Д.Я. Яворницького (м. Харків, 16-17 грудня 2005 р.), Міжнародної конференції «Формування історичної пам'яті: Польща й Україна» (м. Харків, 12 травня 2007 р.), «Каразинские чтения» (м. Харків, 25 квітня 2008 р.), Міжнародному круглому столі «Історія України та Польщі - історія Європи» (м. Харків, 8 травня 2008 р.)

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Перший розділ "Історіографічна та джерельна база роботи" присвячено аналізу стану розробки означеної теми та розгляду джерел дисертаційного дослідження.

Питання, пов'язані з вивченням руху, спрямованого на самовизначення польського народу й польського національного руху в Російській імперії, у різний час розглядалися як у вітчизняній, так і в закордонній історіографії. При цьому необхідно відзначити, що дотепер не існує майже жодної роботи, спеціально присвяченої вивченню даної теми й такої, що охоплювала б не тільки усі її аспекти; більшість праць, що тією чи іншою мірою торкаються теми дослідження, є загальними роботами або збірниками довідкових матеріалів.

Аналіз історіографічного доробку з обраної проблеми дає можливість виділити за хронологією наступні етапи в розвитку історіографії: дореволюційна, радянська, сучасна російська та українська, зарубіжна. На першому етапі спробу дати характеристику ідеям польського самовизначення та його реалізації зробили дослідники та публіцисти П. Кулаковський, А. Сидоров, М. Лозинський, А. Ліпранді, А. Погодін та інші, демонструючи як сприятливе, так і негативне ставлення до проблем, пов`язаних з намаганням діячів польського національного руху домогтися своєї мети Кулаковский П.А. Польский вопрос в прошлом и настоящем / П.А. Кулаковский - СПб. : Б.и., 1907. - 58 с.; Сидоров А.А. Польская автономия и славянская идея / А.А. Сидоров. - К. : Тип. И.И. Чоколова, 1908. - 78 с.; Лозинський М. Польська народова демократія : відбитка з “Літературно-наукового вісника” / М. Лозинський. - К. : Друкарня першої Київськ. друкар. спілки, 1908. - 118 с.; Липранди А.П. (Волынец А.) Польской вопрос в Западной Руси / А.П. Липранди (А. Волынец). - Х. : Мирный труд, 1914. - 215 с.; Погодин А.Л. Главные течения польской политической мысли (1863-1907) / А.Л. Погодин. - Спб: Просвещение, 1908. - 662 с. +XVII.

У радянській історіографії окремі епізоди теми розглядалися починаючи з 20-х років Горин П. Национальная политика царизма в Польше в XX веке / П. Горин // Борьба классов. - 1933. - № 10. - С. 63-69; Манусевич А. Я. Очерки по истории Польши / А. Я. Манусевич. - М. : Учпедгиз, 1952. - 406 с.. Посилена увага до вивчення історії польського національного руху припадає на 70-80-і роки XX століття. Участь поляків у ліберальному та революційному русі в часи революції 1905-1907 рр. знайшла своє відображення в працях В. Булата та В. В. Шелохаєва Булат В. Польский вопрос в борьбе русских политических лагерей осенью 1905 г. / В.Булат //СССР и Польша : интернациональные связи - история и современность. В 2 т.- М., 1977. - Т. 1. - С. 225-253.; Шелохаев В.В. Идеология и политические организации российской либеральной буржуазии : 1907-1914 / В.В. Шелохаев. - М. : Наука, 1991. - 232 с.. Важливими є колективні роботи, які розглядають польський визвольний рух у період 1864-1914 років, діяльність, партійну взаємодію та конфлікти польських політичних партій національного та соціалістичного спрямуванняБурмистрова Т.Ю., Гусакова В.С. Национальный вопрос в программах и тактике политических партий в России 1903-1917 гг. / Т.Ю. Бурмистрова, В.С. Гусакова. - М. : Мысль, 1976. - 262 с. - Библиогр. : с. 234-260.; Очерки революционных связей народов России и Польши : 1815-1917 /Под ред. В.А. Дьякова, А.Я. Манусевича, И.С. Миллера, И.А.Хренова. - М. : Наука, 1976. - 602 с.; Общественное движение на польских землях : основные идейные течения и политические партии в 1864-1914 гг. - М. : Наука, 1986. - 339 с.. Також у радянський період з'явився ряд досліджень, у яких вивчалися різні аспекти політичного розвитку Росії в 1905-1914 рр., у яких розглянуто роль в даних процесах поляків та членів думської фракції Польського коло. Зокрема треба відзначити кілька робіт видатного історика А. Я. Авреха Аврех А.Я. Царизм и третьеиюньская система / А. Я. Аврех. - М. : Наука, 1966. - 184 с.; Штакельберг Ю.И. Пятидесятилетие восстания 1863 г. и царская цензура / Ю.И. Штакельберг //История и культура славянских народов : польское освободительное движение XIX - XX вв. и проблемы истории культуры. - М., 1966. - С. 89-98.; Аврех А.Я. П.А. Столыпин и судьбы реформ в России / А. Я. Аврех. - М. : Политиздат, 1991. - 286 с.. У всіх вищеозначених дослідженнях підкреслювалися революційні зв'язки російського та польського народів, загалом негативно оцінювалася роль та діяльність усіх польських політичних сил проросійського та національного спрямування, особливо Національно-демократичної партії. Недостатньо вивченою залишалася тематика національно-культурної діяльності поляків, висвітлення подій було досить тенденційним.

Більше уваги зазначеним темам уділяє сучасна російська історіографія, яка розглядає історію національних рухів в імперії на початку XX століття в аспекті становлення в державі парламентаризму та конституційної монархії, а також взаємодії й боротьби політичних сил. У такому ключі написані матеріали довідкового видання «Політичні партії Росії», а також дослідження Н. Д. Голубєва, Д. П. Кондратенка, Т. І. Пономарьової Голубев Н.Д. Взгляды политических партий и общественных движений на проблемы настоящего и будущего России (конец XIX - начало XX в.) / Н.Д. Голубев. - Пермь : Изд-во Пермского ун-та, 1998. - 331 с.; Кондратенко Д.П. Самодержавие, либералы и национальный вопрос в России в конце XIX - начале XX в. / Д.П. Кондратенко. - Киров : Изд-во ВятГУ, 2005. - 240 с.; Пономарёва Т.И. Кадеты и национальный вопрос в России (1905-1914) / Т.И. Пономарёва // Политические партии России : прошлое и настоящее: сб. ст. - СПб., 2005. - С. 47-52.. Особливо треба відзначити роботи Л. Є. Горизонтова та А. Є. Іванова з питань взаємодії імперської адміністрації та польського суспільства в галузях державного управління та освіти, а також подібні дослідження з історії західних областей Російської імперії Горизонтов Л.Е. Парадоксы имперской политики : поляки в России и русские в Польше (XIX - начало XX века) / Л.Е. Горизонтов. - М. : Индрик, 1999. - 272 с.; Иванов А.Е. Русский университет в Царстве Польском. Из истории университетской политики самодержавия : национальный аспект / А. Е. Иванов // Отеч. история. - 1997. - № 6. - С. 23-33.; Савченко В.Н. Восточнославянско-польское пограничье 1918-1921 гг. (этносоциальная ситуация и государственно-политическое размежевание) / В.Н. Савченко / отв.ред. И.И. Костюшко. - М., 1995. - 195 с.; Западные окраины Российской империи. - М. : Новое лит-е обозрение, 2006. - 608 с.. Місце «польського питання» серед інших в розгляді Державної Думи згадується в дисертації І. Н. Вельможко Вельможко И.Н. Национальный вопрос в деятельности III и IV Государственных Дум / И.Н. Вельможко. - Дис. … канд. ист. наук. - М., 1998. - 200 с.. Т. Ю. Павельєва дослідила місце фракції Польського коло в діяльності Державних Дум Росії до початку Першої світової війни, розглядаючи її як намагання національних демократів отримати в нових умовах свою частку влади з використанням динаміки польського національного руху Павельева Т.Ю. Польское коло в I-IV Государственной Думе : проблемы выработки и реализации парламентской тактики / Т.Ю. Павельева. - Дис. … канд. ист. наук. - М., 1999. - 212 с.; Павельева Т.Ю. Польская фракция в Государственной думе России 1906-1914 годов / Т.Ю. Павельева // Вопросы истории. - 2000. - № 3. - С. 111-120. . Цікавою є робота Г. Ф. Матвєєва, що розглядає роль, яку відіграв у тогочасних подіях Ю. Пілсудський Матвеев Г.Ф. Пилсудский / Г.Ф. Матвеев. - М.: Молодая гвардия, 2008. - 474 с.. Здебільшого в цих роботах відкинуто ідеологічні штампи радянського часу, революція 1905-1907 років розглядається як частина загальнополітичної трансформації імперії.

З утворенням незалежної України й формуванням її національної політики науковцями також розглядається ряд аспектів життя національних меншин, зокрема польської, та їхнього внеску в розвиток цього краю Росії. У ряді досліджень вивчено місце поляків в економічному та культурному житті різних областей України на початку XX століття Палієнко В.І. З історії розселення польської людності на Правобережній Україні (крізь призму статистики) / В.І. Палієнко // Відродження. - 1994. - № 12. - С. 67-70.; Палієнко В.І. Польська людність Лівобережної України (з точки зору статистики) / В.І. Палієнко // Відродження. - 1995. - № 1. - С. 65-67.; Національні меншини України у XX столітті: політико-правовий аспект. - К. : ІПЕіНД, 2000. - 356 с.; Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі : від найдавніших часів до наших днів / Л.О. Зашкільняк, М.Г. Крикун. - Львів : Львів. Нац. ун-т ім. І. Франка, 2002. - 752 с. - Бібліогр. : с. 701-726.; Жур М., Ніколаєнко О. Організація і діяльність польських товариств в Харкові в кінці XIX - поч. XX ст. / М. Жур, О. Ніколаєнко // Польська діаспора в Харкові : історія та сучасність : матеріали наук. конф., м. Харків, 24 квіт. 2004 р. - Х., 2004. - С. 21-32..

Окремі аспекти суспільно-політичного життя українських поляків, їхній внесок у створення культурно-просвітницьких організацій, а також політика царського уряду щодо польського землеволодіння розглянуті в роботах І. Т. Лісевича, М. Г. та Н. О. Щербак, Л. О. Зашкільняка Лісевич І.Т. У затінку двоглавого орла (польська національна меншина на Наддніпрянській Україні в II пол. XIX - I пол. XX ст.) / І.Т. Лісевич. - К. : Б.в.,1993. - 86 с.; Лісевич І.Т. Духовно спраглі (духовне життя польської національної меншини на Наддніпрянській Україні в 1864-1917 рр.) / І.Т. Лісевич / НАН України, Ін-тут історії України. - К.; Б.в., 1997. - 210 с.; Лісевич І.Т. Польська національна меншина в Наддніпрянській Україні (1864 - 1917) // Український історичний журнал. - 1997. - № 2. - С. 43-54.; Щербак М.Г., Щербак Н.О. Національна політика царизму на Правобережній Україні (друга половина XIX - початок XX ст.) / М.Г. Щербак, Н.О. Щербак. -К. : ІЗМН, 1997. - 92 с. - Бібліогр. : с. 84-89.; Зашкільняк Л.О., Крикун М.Г. Історія Польщі : від найдавніших часів до наших днів / Л.О. Зашкільняк, М.Г. Крикун. - Львів : Львів. Нац. ун-т ім. І. Франка, 2002. - 752 с. - Бібліогр. : с. 701-726.. Важливими є проблеми, які розробляли дослідники О.М. Білобровець (щодо становища поляків в Україні), Т. О. Шахрай (про роль шляхти в культурному житті поляків Поділля), М. Жур (з історії польської громади м. Харкова) та І. В. Омельянчук (щодо ролі «польського питання» для російських партій правого спрямування) Білобровець О.М. Суспільно-політичной рух поляків Правобережної України у 1863-1914 рр. / О.М. Білобровець. - Автореф. дис. … канд. іст. наук. - К. : Б.в.,1996. - 17 с.; Білобровець О.М. Антипольські заходи царату на території Правобережної України (друга половина XIX - початок XXст.) / О.М. Білобровець // Мандрівець. - 2005. - №3. - С. 31-34.; Шахрай Т.О. Польська шляхетська верства в суспільно-політичному та культурному житті Волині (1900-1914 рр.) / Т.О. Шахрай // Ucrainica Polonica.- Київ; Житомир, 2004. - Вип. 1. - С. 96-111.; Жур М. История римско-католической церкви в Харькове / М. Жур // Польська діаспора в Харкові : історія та сучасність : матеріали наук. конф., м. Харків, 24 квіт. 2004 р. - Х., 2004. - С. 8-20.; Жур М., Ніколаєнко О. Організація і діяльність польських товариств в Харкові в кінці XIX - поч. XX ст. / М. Жур, О. Ніколаєнко // Польська діаспора в Харкові : історія та сучасність : матеріали наук. конф., м. Харків, 24 квіт. 2004 р. - Х., 2004. - С. 21-32.; Омельянчук И.В. Украинский и польский вопросы в контексте этнополитической составляющей идеологии консервативно-монархических партий России начала XX века / И.В. Омельянчук // Славяноведение. - 2006. - № 5. - С. 9-24.. Національну політику П. А. Столипіна, зокрема щодо поляків, розглянула О. Б. СтрілюкСтрілюк О.Б. Національна політика П.А. Столипіна / О.Б. Стрілюк. - Автореф. дис. … канд. іст. наук. - Чернігів, 2006. - 19 с.. Також цікавою є дослідження М.М. Паньків, присвячене історії Росії в польській історіографії. Зокрема, вона виділяє ревізіоністський напрямок, представники якого вважають, що метою національної політики Росії була не власне русифікація, а намагання забезпечити лояльне відношення поляків до династії Романових Паньків М.М. Історія Російської імперії XIX - початку XX століття в новітній польській історіографії / М.М. Паньків. - Автореф. дис. … канд. іст. наук. - К., 2009. - 20 с..

Зарубіжна історіографія проблем польського національного руху 1905-1914 рр. переважно представлена в дослідженнях польських істориків: зокрема, однією з перших є робота сучасника подій, присвячена діяльності Польського коло в Державній Думі першого скликання Arosz. N.D. w Pierwszei Dumie / Arosz. - Warszawa : Skl. gl. w Ksiegarni Naukowei, 1907. - 44 s. . Протягом наступних років різні аспекти польського національного руху знайшли своє відображення в ряді загальних та спеціальних робіт Chamot J. Z dzialalnosci kleru katolickiego w ruchu robotniczyn w Wielkopolsce w latach 1905-1907 / J. Chamot. - Torun : Uniw. M. Kopernika, 1958. - 33 s.; Kieniewich S. Historia polski : 1795-1918 / S. Kieniewich. - Warzszawa : Panstw. wy-wo nauk., 1968. - 611 s.; Historia Polski. - T. 3 /Pod red. Z. Kormanowej i W. Najdus. - Warzszawa : Lodzka druk. Dzielowa, 1972. - 992 s.; Pajak J. Organizacje bojowe partii politycznych w Krolestwie Polskim, 1904-1911 / J. Pajak. - Warszawa; Ksiazka i Wiedza, 1985. - 323 s.; Наленч Д., Наленч Т. Юзеф Пилсудский : легенды и факты / Д. Наленч, Т. Наленч. - Пер. с польск. - М. : Политиздат, 1990. - 399 с.. При цьому для переважної більшості досліджень, опублікованих у часи існування Польської Народної Республіки, здебільшого характерні вади радянських праць з даної теми, зокрема першочерговий розгляд історії «пролетарських» партій.

В 60-х роках у польській історіографії з'являються фундаментальні праці, присвячені діяльності поляків у Державній Думі. Так, історики М. Верховський та З. Лукавський на великій джерельній базі розглянули головні напрямки зусиль Польського коло щодо реалізації національної програми та причини їхньої поразки Wierzchowski M. Sprawy Polski w III i IV Dumie Panstwowei / M. Wierzchowski. - Warzszawa : Panstw. wyd-wo nauk., 1966. - 304 s.; Lukawski Z. Kolo Polskie w rosyjskiej Dumie Panstwowei w latach 1906-1909 / Z. Lukawski. - Wroclaw; Warzszawa; Krakow : Wyd-wo Pol. Akad. nauk, 1967. - 184 s..

Після падіння в Польщі тоталітарного режиму з'явилися нові узагальнюючі праці з польської історії, у яких відображено погляд на проблему сучасних польських істориків Дыбковская А., Жарын М., Жарын Я. История Польши с древнейших времён до наших дней / А. Дыбковская, М. Жарын, Я. Жарын / Под ред. А. Сухени-Грабовской и Э.Ц. Круля; пер. с польск. - Варшава : Науч. изд-во ПВН, 1995. - 381 с.; Тымковский М. История Польши / М. Тымковский, Я. Кеневич, Е. Хольцер : пер. с пол. - М. : Весь Мир, 2004. - 544 с. - Библиогр. : с. 529-533.. При цьому необхідно відзначити, що проблематика національного руху 1905-1914 років досить слабко розглянута у дослідженнях сучасних польських істориків. При цьому треба відокремити декілька робіт, автори яких (Л. Шимак, Л. Яшкевич, А. Ахматович, П. Везоркевич) розглядають окремі аспекти національного руху. Особливо треба виділити монографію А. Шварца, присвячену історії руху прибічників «угоди» поляків з Російською імперією Chimiak L. Gubernatopzy Rosyjscy w Krolewstwie Polskim: szkic do portretu zbiorowego / L. Chimiak.- Wroclaw, 1999. - 358 s.; Jaskiewicz L. Carat i sprawy Polskie na przelomie XIX I XX wieku / L. Jaskiewicz.- Pultusk: Wyzsza Szkola Humanistyczna w Pultusku, 2001. - 217 s.; Achmatowicz A. Polityka Rosii w kwestii polskiej w pierwszym roku Wielikiej Woiny 1914-1915 / A. Achmatowicz. - Warszawa: Wyd-wo Neriton Institut Istorii PAN, 2003. - 404 s.; Wieczorkiewicz P. Polacy w Peterburskiej Radzie Panstwa 1906-1914 / P. Wieczorkiewicz // Losy Polakow w XIX-XX x. - Warszawa, 2005 - S. 98-117; Szwarc A. Od Wielopolskiego do Stronnitstwa Polityki Realnej: zwolennicy ugody z Rosja, ich poglady I proby dziatalnosti politycznej (1864-1905) / А. Szwarc. - Warszawa: Warszawska Oficyna Wyd-wa «Gryf», 1996. - 331 s.. Дослідники приділили увагу історії поляків в Україні - цьому присвятили свої праці Д. Клемантович та В. Зьомек, Р. Юрковський, М. Білявий Klemantowicz D., Ziomek W. Polacy w upremyslowieniu Wolynia w latach 1864-1914 / D. Klemantowicz, W. Ziomek // Ucrainica Polonica. - Київ; Житомир, 2004. - Вип. 1. - С. 51-66.; Jurkowski R. Polacy w gubernii Wolynskiei w wyborach do I Dumy Panstwowej (1906) I Rady Panstwa (1906, 1909, 1910) / R. Jurkowski // Ucrainica Polonica. - Київ; Житомир, 2004. - Вип. 1. - С. 77-95.; Bialokur M. W oboronie polskiego stanu posiadania na Rusi w poczatkach XX wieku. Szkic do portretu Joahima Bartoszewicha / M. Bialokur // Ucrainica Polonica. - Київ; Житомир, 2004. - Вип. 1. - С. 336-354..

Паралельно в дослідженнях знайшли місце нові погляди на місце поляків в Росії як у імперії, що давала їм можливість здобувати як освіту, так і успішну кар`єру. Досить цікавою є стаття Я. Прокопа, яка розглядає відношення поляків до Російської імперії взагалі та росіян окремо в його еволюції як таке, що не несло в собі обов'язкового антиросійського змісту Прокоп Я. Поляки о русских - два свойства памяти / Я. Прокоп // Родина. - 2006. - № 12. - С. 21-24.. Також цікавими є ряд нових досліджень біографічного характеру, які розглядають діяльність відомого суспільно-політичного діяча Р. Дмовського Buthak W. Za co Dmowskiemu nalexy sie pomnik? / W. Buthak // Biul. Inst. pamieci nar. - 2007. - № 8-9 (79-80). - S. 111-116.; Kawales K. Roman Dmowski : wszystko, co polskie jest moje / K. Kawales // Biuletyn Institutu pamieci narodowei. - 2007. - № 8-9 (79-80). - S. 117-125; Cabaj J. Glowne plaszczyzny aktywnosci kobiet w swiete ich trojzaborowych zjazdow w latach 1905-1918 / J. Cabaj // Dzieje Najnowsze. - 2008. - № 4. - S. 27-40; Нигалатий М. "Кандалы на нас найдутся…" : гимназии Царства Польского в воспоминаниях современников / М. Нигалатий // Родина. - 2009. - № 1. - С. 49-52..

Серед праць іноземних істориків також треба відзначити праці французького дослідника Д. Боуаса, присвячену діяльності польських партій на Україні в ході революції 1905-1907 років Beauyois D. Polityczne odrodzenie polakow na Ukrainie prawobrzeznej w latach 1905-1908 / D. Beauyois // Польсько-українські студії. Україна - Польща : іст. спадщина і суспільна свідомість : матеріали міжнар. наук. конф., Кам`янець-Подільський, 29-31 трав. 1992 р. - К., 1993. - С. 158-164; Бовуа Д. Шляхтич, кріпак і ревізор / Д. Бовуа. - К.: Інтел, 1996. - 384 с.; Бовуа Д. Битва за землю в Україні: 1863-1914. Поляки в соціо-етнічних конфліктах / Д. Бовуа. - К.: Критика, 1998. - 336 с.; Бовуа Д. Міф “східних окраїн», або як йому покласти край / Д. Бовуа // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 5: Prosphonema: історичні та філологічні розвідки, присв. 60-річчю академіка Я. Ісаєвича: Зб наук. праць : / Уклад. Богдан Якимович . - Львiв, 1998. - С. 125-138.. Досить змістовними також є роботи американців Т.Р. Вікса й Л.А. Крадо, у яких польський національний рух та політику царської адміністрації розглянуто в нерозривному зв'язку з державними інтересами Російської імперії власне як державного організму Weeks T.R. Defending our own : gowernment and the Russian minority in the Kingdom of Poland, 1905-1914 / T.R. Weeks // Russ. Rev.. - 1995. - Vol. 54, № 4. - P. 539-551.; Crado L.A. The “Polishness” of Production : Factory Politics and the Reinvention of Working-Class National and political Identifies in Russian Poland`s Textile Industry, 1880-1910 / L.A. Crado // Slavic Rev.- 2000. - Vol. 59, № 1. - P. 16-41..

Слід визначити, що, незважаючи на досить велику кількість робіт, у якій у більшій або меншій ступені розглянуто питання з даної проблематики, окремі сторони власне національного руху поляків у даний період є ще недостатньо вивченими. Зокрема, одним з таких є діяльність польських культурно-просвітницьких організацій.

Джерельну базу дослідження склали опубліковані документи державних установ та особистого походження (публіцистика, мемуари), преса та архівні матеріали Державного архіву Російської Федерації (ДАРФ), Російського державного архіву соціально-політичної історії (РДАСПІ), Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (ЦДІАУК), Державного архіву Харківської області (ДАХО), Центральної наукової бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна, Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка, Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського, Російської державної бібліотеки, Наукової бібліотеки Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Значна кількість документів маловідома або вперше поведена до наукового обігу.

У надрукованих урядових документах висвітлено політику російського царату щодо Польщі та поляків, позицію уряду, окремих особистостей, польських партій та різних політичних сил імперії щодо вирішення «польського питання». Дуже важливим є великий масив матеріалів, присвячених діяльності Державної Думи, зокрема стенографічні звіти, у яких знайшли відображення виступи депутатів-поляків Государственная Дума : стеногр. отчёт. 1 созыв. Сессия 1. Ч. 1-2. - СПб. : Гос. тип., 1906. - 1851 с.; Государственная Дума : стеногр. отчёт. 2 созыв. 1907. Т. 2. - СПб. : Гос. тип., 1907. - 1610 стб.; Государственная Дума : стеногр. отчёт. 3 созыв. Сессия 1. Ч. 1. - СПб. : Гос. тип., 1908. - 2140 стб.; Государственная Дума : стеногр. отчёт. 3 созыв. Сессия 1. Ч. 2. - СПб. : Гос. тип., 1908. - 2534 стб.; Государственная Дума : стеногр. отчёт. 3 созыв. Сессия 4. Ч. 2. - СПб. : Гос. тип., 1911. - 3722 стб.; Государственная Дума : стеногр. отчёт. 3 созыв. Сессия 5. Ч. 3. - СПб. : Гос. тип., 1912. - 3722 стб.; Государственная Дума : стеногр. отчёт. 4 созыв. Сессия 1. Ч. 1. - СПб. : Гос. тип., 1913. - 2434 стб..

При вивченні теми дисертаційного дослідження використано матеріали статистики, які дозволяють визначити місце та роль поляків в імперії у досліджений період Первая всеобщая перепись населения Российской империи. Краткие общие сведения по империи : распределение населения по главнейшим сословиям, вероисповеданиям, родному языку и по некоторым занятиям / под ред. Н. А. Тройницкого. - Б. м., 1905 - 30 с.; Территория и население // Статистический ежегодник России : 1911. - СПб., 1912. - С. 1-121.; Территория и население // Статистический ежегодник России : 1914. - СПб., 1915. - С. 1-135.. Також необхідними є видання довідкового характеру. Ще одним необхідним джерелом є тогочасна преса (зокрема газети «Правительственный вестник», «Наша жизнь» «Товариш», «Новое время», «Слово», «Речь»), у якій у різні роки друкувалися матеріали, що розкривали діяльність різних політичних сил, зокрема Польського коло, у зазначений період, а також відображали реакцію на ці дії з боку російського суспільства.

Необхідними при дослідженні теми є опубліковані документи політичних партій, зокрема партійні програми, в яких йде мова про шляхи вирішення «польського питання». Також важливу групу джерел складають публіцистичні матеріали, що виражають точку зору окремих політичних діячів на тодішні події. Вони мали на момент опублікування значний вплив у суспільстві: зокрема треба відзначити роботи польських (Р. Дмовського, В.Ф. Грабського) та російських політиків (особливо П. Н. Мілюкова та П. Б. Струве) Dmowski R. Myњli nowoczesnego Polaka - 1904 [Электронный документ. Режим доступа : http://www.romandmowski.pl/default.php?dzial=teksty&id=33]. Доступ - 11.01.08.; Dmowski R. Rosya, Niemcy i Kwestia Polska / R. Dmowski. - Lviv : Altenberg, 1908. - 271 s.; Грабский В.Ф. К вопросу о положении губерний Царства Польского в государственном хозяйстве, возбуждённому в Государственной Думе по поводу проекта уравнения налога с городских недвижимостей / В.Ф. Грабский. - СПб. : Тип. Скачкова, 1910. - 10 с.; Милюков П.Н. Проект о польской автономии / П.Н. Милюков // Милюков П.Н. Вторая Дума : публицист. хроника 1907 года. Второе продолжение сборника «Год борьбы». - СПб., 1908. - С. 126-131.; Ленин В.И. Национальный вопрос в нашей программе // Ленин В.И. Полное собрание сочинений / В.И. Ленин. - М., 1979. - Т. 7. - С. 233-242.; Струве П.Б. Два национализма // Струве П.Б. Patriotica : Россия. Родина. Чужбина / П.Б. Струве / сост. и ст. А.В. Хашковского. - СПб., 2000. - С. 92-99. .

Досить цінним джерелом також є мемуари суспільних та державних діячів, які, незважаючи на значну суб`єктивність, містять важливу інформацію щодо окремих аспектів польського національного руху. Серед їх найбільш важливими є мемуари С. Ю. Вітте, В. Н. Коковцова, П. Н. Мілюкова та В. Ф. Джунковського Витте С.Ю. Воспоминания / С.Ю. Витте. - Т.2.- М. : Соцэкгиз, 1960. - 724 с.; Витте С.Ю. Воспоминания / С.Ю. Витте. - Т.3.- М. : Соцэкгиз, 1960. - 724 с.; Коковцов В.Н. Из моего прошлого : воспоминания. 1903-1919гг. : в 2 кн. Кн.1. / В.Н. Коковцов. - М. : Наука, 1992 . - 446 с.; Коковцов В.Н. Из моего прошлого : воспоминания. 1903-1919гг. : в 2 кн. Кн. 2. / В.Н. Коковцов. - М. : Наука, 1992 . - 456 с.; Милюков П.Н. Воспоминания / П.Н. Милюков. - М. : Политиздат, 1991. - 528 с.; Джунковский В.Ф. Воспоминания : в 2 т. Т. 2. / В.Ф. Джунковский / Под общ. ред. А.Л. Паниной; предисл. и примеч. И.М. Пушкарёвой и З.И. Перегудовой ; археографическая подготовка текста А.Л. Паниной. - М. : Изд-во им. Сабашниковых, 1997. - 688 с. .

Основну групу неопублікованих документів при проведенні дисертаційного дослідження склали матеріали архівних фондів Росії. Найбільш важливі й більше репрезентативні відносно вивчення теми дослідження фонди Державного архіву Російської Федерації (ДАРФ), що містять різні матеріали, повідомлення й звіти Жандармського управління й охоронних відділень по Царству Польському й західним російським губерніям, списки товариств та установ, а також аналітичні звіти, що на основі доповідей інформаторів характеризували роль та реальний вплив даних організацій, їхнього зв'язку усередині країни й за рубежем.

Першу більшу групу джерел, яку можна виділити серед даних матеріалів, становлять неопубліковані матеріали органів влади, поліцейського й жандармського управлінь імперії. Зокрема, важливі відомості втримуються у фондах ДАРФ номер 219, 241 і 1687 (матеріали Варшавського охоронного відділення). У ф. 219 перебувають списки товариств Варшави в 1912-1913 роках, що розкривають тенденцію до скорочення їхньої чисельності й збереженню тих з них, які вважалися безпечними для російської влади. Для дослідження важливі матеріали ф. 241, де зберігаються відомості про Партію реальної політики. Особливий інтерес являє звіт «Польські революційні й націоналістичні організації», складений у вересні 1909 р. співробітниками особливого відділу Департаменту поліції, що розглядає діяльність польських партій і культурно-освітніх організацій у даний період, а також основні тенденції їхнього розвитку. Також у справах даного фонду зберігаються повідомлення агентів охоронного відділення щодо діяльності польських організацій націоналістичної спрямованості (зокрема, ППС-Революційної фракції) та їхніх планів розгортання збройної боротьби на території Царства Польського у випадку війни між Росією й Австро-Угорщиною, їхні пропагандистські матеріали й брошури антиросійського змісту. Також важливими є матеріали фонду 1687, що містять поліцейські звіти по діяльності польських молодіжних організацій на всій території Російської імперії, їх прокламації й інформація про стан справ всередині організацій у різні періоди їхнього існування. Також у справах даного фонду перебувають різноманітні документи, включаючи програми дій, листівки, відозви й газетні публікації польських радикальних організацій різного політичного спрямування, поліцейські циркуляри про проведення щодо них оперативно-розшукових заходів, повідомлення про їхню діяльність (зокрема, в освітньо-культурній області й з питання про проведення на початку 1913 р. офіційних торжеств із нагоди святкування трьохсотріччя правління династії Романових).

Значну кількість важливих матеріалів, що належать різним польським національним організаціям, зібрано у фондах Російського державного архіву соціально-політичної історії (РДАСПІ), зокрема у фонді 70. Тут зберігається ряд актів, що вводили або скасовували воєнний стан у Царстві Польському, а також мали відношення до діяльності поляків у системі народної освіти. Співставлення документів польських організацій і російських каральних органів, які проводили їхню обробку й доповнювали за допомогою даних, що містили інформацію агентурної мережі служби державної безпеки, дозволяє створити більш достовірну картину описаних у них подій. Також справи містять відомості про політичні партії, суспільно-політичні й культурно-освітні організації, що входять або мають відношення до польського національного руху, їхні програмні документи й відозви. Зокрема, тут перебувають неопубліковані матеріали - статті про революцію 1905-1907 років у Царстві Польському, які характеризували причини успіху національних демократів у Царстві Польському в роки революції, й матеріали про розвиток національного руху в післяреволюційні роки. Значний інтерес являє «Огляд польського революційного руху за 1906 рік», що характеризує стан і взаємне протиборство польських політичних партій в період першої російської революції в цілому. В архіві зберігається значна кількість матеріалів, що висвітлюють діяльність СДКПіЛ: організаційні документи, статті з партійної газети «Червоний Прапор», які характеризують позицію польських соціал-демократів з актуальних питань суспільно-політичного життя, листівки й різноманітні відозви, резолюції Головного правління СДКПіЛ, а також документи, пов'язані із процесом злиття з Російською соціал-демократичною робочою партією (РСДРП(б)) і з вимогами збереження у програмі СДКПіЛ пункту щодо автономії Польщі. Становлять інтерес статті з різних газет соціалістичного спрямування щодо загального стану польських партій і падіння впливу національних демократів у період 1907-1910 років, а також дані про чисельність СДКПіЛ в 1909 році в співставленні її власних даних з інформацією охоронного відділення. Досить важливі також документи польських молодіжних соціалістичних організацій, а також матеріали преси про політичну боротьбу на виборах й факти протистояння католиків та православних у Західних губерніях.

Документи, що стосуються політики й тактики фракції Польського коло Державної Думи, промови й листи польських депутатів також знайшли своє відбиття у фондах ДАРФ № 620 і 690. Серед них найбільший інтерес для дослідження представляють документи видного члена фракції Л.К. Димші, відкритий лист до Р. Дмовського, що закликав до активної участі поляків у російському політичному житті з метою ініціювання в суспільстві сприятливого для польської національної справи суспільної думки, й меморандум депутата В. Грабського, що визначив зміни в політиці Коло в Думі третього скликання.

Особливе значення мають матеріали фонду 5122, що містять законопроекти, внесені Польським коло в Думу, що передбачали введення автономії Царства Польського в складі імперії, а також проведення шкільної реформи.

Ряд важливих матеріалів про діяльність поляків на території українських губерній зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (ЦДІАУК). Зокрема, у матеріалах фондів 442, 473 і 707 (документи вищих органів влади й управління, зокрема канцелярії Київського, Волинського й Подільського генерал-губернатора) інтерес являють укази, що обмежували суспільну діяльність поляків. Дані матеріали визначають реакцію з боку влади щодо проявів політичної активності поляків або, навпаки, причини її відсутності. Програмні документи культурно-освітніх польських організацій Російської імперії (статути організацій «Польський дім» з різних російських міст, організаційні документи, протоколи зборів, щорічні звіти про практичну діяльність тощо) утримуються у фонді 29 ДАХО.

Аналіз джерельної бази свідчить її достатню репрезентативність для комплексного й системного вивчення теми дисертаційного дослідження.

В другому розділі «Поляки й «польське питання» у Російській імперії на початку XX століття», що складається з двох підрозділів, аналізується політика російської влади щодо поляків наприкінці XIX - на початку XX століття, розглядаються точки зору політичних сил Польщі та Росії щодо можливості самовизначення польських земель до 1905 р.

У першому підрозділі «Становище поляків у Росії» відзначається, що в даний період статус Царства Польського в складі Російської імперії поступово наближалося до статусу невід'ємної складової частини держави, у якому національний рух вважався небажаним й неприпустимим. Політика асиміляції, що заперечувалася офіційно, з боку центру реально мала місце й отримала розвиток у трьох основних напрямках - економічному (стримування розвитку місцевої економіки й банківської системи за допомогою законодавчих актів, заборона полякам на покупку землі), політичному (обмеження для поляків та католиків на державній службі й в отриманні освіти, пільги для православних чиновників з інших областей імперії), а також культурному (обмеження на використання польської мови в місцевому самоврядуванні й в освітніх установах). Особливо значимим виявився третій напрямок, що приніс з собою обмеження на використання польської мови в самоврядуванні та системі освіти й стосувався тим самим життя багатьох жителів краю, навіть не настроєних раніше проти держави. Політика національного гноблення не сприяла вихованню патріотичних почуттів відносно імперії в цілому (яка виступала при цьому в суспільному уявленні як прибулець-гнобитель) у польського населення й скоріше схиляла його до закликів нелегальних організацій, які запевняли, що причина всіх страждань народу криється у російському правлінні. З іншого боку, лоялістські тенденції серед російських поляків також були досить сильні, оскільки перебування у складі імперії несло з собою можливість отримувати захист від можливих зовнішніх ворогів та кар`єрне зростання для найбільш ініціативних членів суспільства.

При цьому поляки зберегли національну самобутність та національну пам'ять. У свою чергу, розвиток капіталізму в Царстві Польському сприяв більшому втягуванню краю до загальноімперської економічної системи та створював можливість для етнічних поляків реалізувати собі на нових виробництвах власне в Росії.

В другому підрозділі «Політичні партії, суспільні організації та «польське питання»» вказується, що початок революції викликав у Царстві Польському хвилю сподівань на покращення положення краю та поляків в імперії.

Дані гасла були взяті на озброєння як польськими політичними партіями, які легалізувалися й конституювалися у зв`язку з можливостями, які було надано у ході першої російської революції, так і демонстрантами на мітингах, що часто використовувалися означеними партіями для здобуття голосів на виборах. Проросійські партії (зокрема, Партія реальної політики), які спиралися на концепцію «органічної праці» й співробітництва з владою, однак, мали в суспільстві досить невеликий вплив. Найбільш впливовими серед політичних організацій у Царстві Польському, які у першу чергу ставили перед собою в якості мети самовизначення польських земель, стали національні демократи (ендеки), що прагнули до здійснення автономії краю. Досить більшим впливом користувалися також ліві партії - Соціал-демократія Королівства Польського й Литви та Польська партія соціалістична. Польські соціал-демократи ставили в основу, однак, не національні, а власне соціалістичні гасла, у той час як ППС (після розколу - ППС-Революційна фракція) зробила ставку на національні цілі й антиросійську риторику й взяла курс на збройне повстання проти Росії.

Також «польське питання» було взято на озброєння загальноросійськими політичними партіями, але ними воно розглядалося виключно як таке, що мало другорядну роль у порівнянні з іншими загальноросійськими проблемами. При цьому Конституційно-демократична партія (кадети) могла теоретично стати тією силою, що могла б підтримати гасло польської автономії.

У третьому розділі «Польський національний рух в роки Першої російської революції (1905-1907 рр),що складається з двох підрозділів, розглядаються основні напрямки й тенденції в боротьбі російських поляків за національне самовизначення в означений період.

У першому підрозділі «Основні тенденції розвитку польського національного руху» показано, що з початком революції під час акцій протесту та демонстрацій почали використовуватися гасла польського самоврядування, розширення сфери використання польської мови та введення польської школи. Великий вплив у цьому процесі мали політичні партії, зокрема ендеки. Також одночасно почали виникати легальні організації культурно-освітнього спрямування, які вбачали свою мету в розповсюдженні як власне наукових знань, так і в пробудженні національної свідомості та самоідентифікації поляків як окремого народу.

Об'єднання були досить численними, але діяли переважно на землях власне Царства Польського. Найбільш впливовими серед них були товариства «Культура Польська» та «Польська Матиця», чиї філіали були розповсюджені також і в західних українських та білоруських губерніях. Ці організації зіграли важливу роль у збереженні свідомості поляків та в їх консолідації, але не вбачали у своїй діяльності власне політичного підтексту. Незважаючи на це, даний процес викликав негативну реакцію влади, яка вбачала в самому існуванні товариств загрозу «російській справі».

У другому підрозділі «Поляки у Державній Думі I-II скликань» вказується, що питання про самоврядування поляків у Росії було поставлено в Державній Думі фракцією «Польске коло», більшість складу якої складали ендеки. У Першій Думі ними було виголошено загальну декларацію, що вимагала автономії Царства Польського, а в другому скликанні - конкретні проекти автономного устрою та шкільної реформи. Представлення в новоствореному законодавчому органі імперії подібних детально розроблених ініціатив було значним явищем з точки зору розвитку польського національного руху в Росії, але обидва проекти не були прийняті.

Причиною провалу ініціатив польських депутатів став не тільки дуже короткий термін діяльності Другої Думи, так і надмірний у наявній політичній ситуації радикалізм Коло, внаслідок чого пропозиції ставали абсолютно неприйнятними для уряду імперії. Ще одним негативним фактором стало намагання фракції діяти окремо від інших політичних сил та зберігати «свободу рук», щоб не асоціювати себе з точки зору уряду з опозицією, наслідком чого стала недовіра до поляків з боку кадетської фракції.

У четвертому розділі «Польський національний рух у 1907-1914 рр.», що складається з двох підрозділів, розкривається період від поразки революції до початку Першої світової війни, причини послаблення або посилення різних течій руху в залежності від загальноросійської та міжнародної ситуації.