Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки (березень 1917 р. - квітень 1918 р.)

14 квітня 1918 р. з дирекцією німецької друкарні ”Reichsdruckerei” було підписано угоду про виготовлення в Німеччині гривень. Згідно з нею німецька державна друкарня мала виготовити білетів на суму 1 млрд. грн. номіналами: у 1 тис. грн. (7% від загальної суми банкнот) - 7 тис. знаків; 500 грн. (17%) - 340 тис. знаків; 100 грн. (35%) - 3 млн. 500 тис. знаків; 20 грн. (18%) - 9 млн. знаків; 10 грн. (12%) - 12 млн. знаків; 5 грн. (8%) - 16 млн. знаків і 2 грн. (3%) - 15 млн. знаків, що разом склали 55 мільйонів грошових знаків.

Німецько-австрійське командування запропонувало урядові УНР також аванс в сумі 25 млн. руб. на погашення заборгованості по зарплатні для залізничників. Проте умови надання позики передбачали втручання у внутрішні справи УНР і уряд України після тривалих переговорів відхилив пропозицію.

У Висновках узагальнено результати дисертаційного дослідження та викладено основні положення, що виносяться на захист.

Провідники та урядовці Центральної Ради безумовно були дітьми своєї епохи і, великою мірою, заручниками ідейного (національного, соціалістичного тощо) романтизму початку ХХ ст. зі всіма його позитивами і недоліками. Результати дослідження вказують, що лідери Центральної Ради, а згодом і провідники її уряду, очоливши український державотворчий процес, не мали попередньо виробленого плану побудови не лише національного державного, а й автономного ладу і елементарно не були готові до такої рутинної справи як створення грошової системи та ведення фінансової політики державного організму.

В результаті проведеного дослідження автор дійшов наступних висновків, які виносяться на захист:

· Історіографічний аналіз наукової літератури засвідчив недостатність спеціального вивчення досліджуваної проблеми. На сьогодні не існує комплексного всебічного дослідження фінансової політики Центральної Ради та урядів УНР у 1917-1918 рр. Залучення джерельної бази у згаданих роботах мінімальне. Виявлений дисертантом в архівних фондах комплекс документів (переважно вперше введених до наукового обігу) дозволив по-новому і всебічно висвітлити фінансову політику Центральної Ради та її урядів. Джерельна база з цієї проблеми є достатньою та достовірною для створення окремого комплексного дослідження теми дисертації;

· Встановлено, що фінансово-економічна і політична ситуація в Україні у 1917-1918 рр. була вкрай складною. Криза фінансового ринку, що розпочалася ще з часів царату, була максимально загострена революційними подіями і поширюваним безвладдям, грошова система знаходилася під впливом гіперінфляційних процесів;

· Дослідження показало, що керманичами Центральної Ради не було здійснено істотних законодавчих і, що особливо важливо, реальних адміністративно-економічних кроків щодо стабілізації фінансового становища. Керівництво Центральної Ради більш як 9 місяців 1917 р. самоусувалося від пошуку шляхів щодо вирішення питання власного фінансового забезпечення. На загальноросійську владу було перекладено не лише проблему налагодження фінансового господарства в Україні, а, власне, й забезпечення коштами самої Центральної Ради та Генерального секретаріату;

· Дослідження показало, що уряд Центральної Ради не виробив механізму втілення в життя власних рішень і, усвідомлюючи це, не вдався до дієвих кроків, а натомість оголосив свої постанови про встановлення національних податків морально-обов'язковими для населення;

· Юридичне унормування взаємовідносин з загальноросійським центром в Петрограді та діяльність Генерального секретаріату, як виконавчого органу Центральної Ради, що затверджувався Тимчасовим урядом, не виправдало надій українських діячів на розв'язання грошового голоду; Центральна Рада та її уряд не мали розробленого плану побудови національної грошової системи. Запровадити власну грошову одиницю - карбованець уряд УНР змусило безгрошів'я і фінансова ізоляція з боку Петрограду. Теоретичним підґрунтям до його прийняття стала субстанціональна економічна теорія, а остаточним поштовхом до практичного втілення - більшовицький переворот і остаточна відмова Ради народних комісарів постачати грошову масу в розпорядження уряду УНР;

· Оголошення про створення Держбанку, Держскарбниці, заборона надсилати податкові збори до всеросійського центру, запровадження цукрової монополії тощо в грудні 1917 р. були вкрай важливим кроком уряду УНР, але явно запізнілим і технічно непідготовленим;

· Недоліки, що були присутніми за урядування В. Винниченка залишилися й за уряду В. Голубовича. Перш за все плідній роботі зважала кадрова проблема. Штатне укомплектування підрозділів Міністерства фінансів так і не набуло оптимального вигляду. Підбір працівників за соціальним походженням та партійною приналежністю викинув за межі державотворчої роботи досвідчених у фінансових і адміністративних справах працівників середньої ланки. Не було вжито заходів й до реформування системи праці у департаментах, через відсутність коштів заробітна платня урядових службовців не відповідала потребам часу, а отже не сприяла притоку фахівців до урядових структур;

· Суттєві недоліки виявилися й в роботі основоположних структур фінансової системи: в емісійній, податковій та банківській сферах. Держбанк залишався без основного і запасного капіталів, не було вироблено й його статуту, зв'язок з провінційними відділеннями не налагоджено. Податкова система зруйнована. Держскарбниця наповнювалася в основному шляхом акцизних зборів, які було найлегше стягнути, але які приносили і найменше доходів. Державні монополії (хлібна, цукрова) не діяли. Політика реквізицій і разових зборів не могла принести суттєвих фінансових надходжень, проте надто шкодила репутації Центральної Ради. Держава жила за рахунок постійних емісій грошових знаків;

· Дослідження показало, що уряд Центральної Ради в області ведення власних, а згодом й державних, фінансів керувалася принципом проїдання коштів, а не зваженого ведення грошового господарства на перспективу;

· Немалу роль у крахові Центральної Ради зіграла й її загалом невдала внутрішня і міжнародна фінансова політика. Українські політики й експерти в питаннях міжнародних фінансів діяли з позицій мирного часу і рівних можливостей та потреб із переговорною стороною, що не відповідало тогочасній ані військово-політичній, ані фінансово-економічній дійсності. Успіх ведення державних фінансів не піддається патріотичним чи ідеологічним гаслам. Реальна ситуація вимагала з українського боку більшої гнучкості та розумної поступливості у веденні зовнішньої фінансової діяльності, чого київськими урядовцями усвідомлено не було, між тим як політика є, як відомо, мистецтвом можливого. В тому числі й політика ведення міжнародних фінансів. В підсумку саме зовнішній фактор призвів до повалення Центральної Ради та ліквідації УНР в квітні 1918 р., хоча й підвалини краху першої революційної форми української державності полягають глибше - у неспроможності тогочасних соціалістичних діячів до структурної розбудови держави як інституту влади, як соціально-економічного механізму, як, врешті, фінансової системи.

Аналізуючи дії керівництва УНР у фінансовій сфері мусимо визнати, що за 1917-1918 рр. діяльності уряду УНР у сфері державних фінансів, потугам щодо створення грошової, податкової та банківської систем країни, так і не було надано якоїсь означеної й цілеспрямованої системності, проте впродовж чи не всього періоду існування політичного режиму, який уособлювала Центральна Рада, у цій галузі національного державотворення постійно була присутня саме “політика” і, нажаль, щонайменш фінансово-економічного ґатунку, а здебільшого - партійного, класового, ідеологічного, коньюктурного тощо. За весь час існування Центральної Ради та її урядів провідники революційної України не залишили, за винятком хіба-що факту запровадження національних грошових знаків, відчутного сліду у фінансовій історії країни. Подальші історичні події показали, що так непевно закладений фундамент, який прагла звести Центральна Рада, не став надійною підмурівкою для державного будівництва в Україні. Без сформованої фінансової системи напівдієздатними опинилися чи не всі галузі народного господарства. Недооцінка місця і ролі фінансової політики в життєздатності державного організму та її впливу на суспільні процеси врешті й стала однією з головних причин падіння УНР у 1918 р.

Основний зміст дисертації викладено у публікаціях

Індивідуальні монографії:

1. Податкова політика Центральної Ради, урядів УНР, Української Держави, УРСР (1917 - 1930 рр.). - К.: Цифра-друк, 2006. - 303 с.

2. Український Державний банк: історія становлення (1917-1918 рр.). Документи і матеріали. - К.: Цифра-друк, 2007. - 340 с.

Рецензії: Головко І. Науковий погляд на історію // Вісник податкової служби України. - 2007. - № 41. - С. 78-80.

Статті у провідних наукових фахових виданнях:

3. Фінансові взаємини Української Народної Республіки і Української Держави з Німеччиною та Австро-Угорщиною (1918 р.) // Україна дипломатична - 2002: Наук. щорічник.- К., 2003. - Вип. ІІІ. - С. 394-412.

4. Зародження і занепад української кооперації (кінець ХІХ ст. - 1920 р.) // Київська старовина. - 2003. - № 6. - С. 87-93.

5. Барановський Христофор Антонович // Енциклопедія Сучасної України. - К.: Національна академія наук України, 2003. - Т. 2: Б-Біо. - С. 234.

6. Створення митної кордонної служби України у 1918 р. // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. - К.: Інститут історії України НАН України, 2004. - Вип. 7.- С. 234-244.

7. Інтелігент, політик, державний діяч УНР (М. Є. Кривецький - забутий патріот України) // Література та культура Полісся: Регіональна історія та культура в українському та східноєвропейському контексті. - Ніжин: Вид-во НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. - Вип. 27. - С. 115-121.

8. Грошова система і фінансова політика урядів УНР та Української Держави в українській історіографії // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. - К.: Інститут історії України НАН України, 2005. - Вип. 8. - С. 38-47.

9. Приватні банківські та кредитові установи в Україні 1917-1918 рр. // Зб. наук. пр. Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Поліграфічний центр “Фоліант”, 2005. - Т. IV. - С. 394-404.

10. Вихід України з російської рубльової зони у 1918-1919 рр. (державний, громадсько-політичний і фінансово-економічний аспекти реформи) // Київська старовина. - 2005. - № 2. - С. 133-144.

11. Головні банкіри незалежної України 1917-1921 рр. (До історії створення Українського Державного банку) // Київська старовина. - 2005. - № 5. - С. 146-158.

12. Політичне і фінансове протистояння між Україною і Росією: 1917 рік // Україна дипломатична - 2005: Наук. щорічник. - Вип. VI. - К., 2005. - С. 430-449.

13. Емісійна політика урядів України 1917-1918 рр. // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. - К.: Інститут історії України НАН України, 2005. - Вип. 9. - С. 100-125.

14. Створення митної служби України (1918 р.) // Київська старовина. - 2006. - № 1. - С. 135-143.

15. Грошова політика уряду Центральної ради і діяльність Х. Барановського на посаді генерального секретаря фінансів Зб. наук. пр. Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Поліграфічний центр “Фоліант”, 2006. - Т. ХІІ. - С. 301-318.

16. Валютна трансакція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною 1918 р.: досвід неукладеної угоди та політичної несумісності // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: Видавництво ДНУ, 2006. - Вип. 4. - С. 173-180.

17. Українсько-французькі взаємини у 1917-1918 рр. (фінансово-політичний аспект) // Київська старовина. - 2006. - № 4. - С. 70-82.

18. Німецько-австрійський аванс для УНР: грошова позика, яка так і залишилась проектом // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки: Міжвідомч. зб. наук. пр. - К.: Інститут історії України НАН України, 2006. - Вип. 15. - С. 214-225.

19. Фінансові взаємини Української Народної Республіки з Німеччиною та Австро-Угорщиною (1918 р.) // Україна дипломатична - 2006. Наук. щорічник. - К., 2006. - Вип. VIІ. - С. 407-442.

20. Заснування Центральної ради та її перші заходи у фінансовій сфері (березень-червень 1917 р.) // Зб. наук. пр. Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Поліграфічний центр “Фоліант”, 2007. - Т. ХІV. - С. 411-421.

21. День Українського Національного фонду - перший революційний добровільний податок Центральної Ради // Пам'ять століть. - 2007. - № 1. - С. 107-115.

22. “Requisitio” Центральної Ради - політика революційної доцільності чи державотворчої безпорадності? // Пам'ять століть. - 2006. - № 6. - С. 78-86.

23. Народження карбованця 2007. - № 1. - С. 59-80.

24. Фінансові взаємини Української Народної Республіки з Французькою Республікою як віддзеркалення стосунків України та країн Антанти (1917-1918 рр.) // Пам'ять століть. - 2007. - № 2. - С. 133-152.

25. Запровадження гривні в УНР і емісійна політика уряду у 1918 р. // Київська старовина. - 2007. - № 2. - С. 109-129.

26. Вища економічна рада УНР - невтілений в життя проект уряду Центральної Ради // Література та культура Полісся. Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії. - Ніжин: Вид-во НДПУ ім. М. Гоголя, 2007. - Вип. 36. - С. 151-157.

27. Грошова одиниця УНР, як чинник державотворення та міжнародної політики України (до проблеми встановлення валютних курсів УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною у 1918 р.) // Зб. наук. пр. Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Українське агентство інформації та друку “Рада”, 2007. - Т. XV. - C. 285-295.

28. Державні ощадні каси УНР: принципи роботи і невдала спроба реформи (1918 р.) // Зб. наук. пр. Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Українське агентство інформації та друку “Рада”, 2007. - Т. XVІ. - C. 391-396.

29. Заснування і діяльність Українського Державного банку УНР за Центральної Ради (1917-1918) // Пам'ять століть. - 2007. - № 4-5. - С. 30-37.

30. Міжнародна фінансова політика Центральної Ради: надії та нереалізовані проекти (1917-1918 рр.). // Україна в революційних процесах перших десятиліть ХХ століття. Збірник. - К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2007. - С. 183-201.

31. Народне міністерство фінансів УНР: проблеми становлення (січень-квітень 1918 р.) // Український історичний журнал. - 2008. - № 1. - С. 59-74.

32. Фінансові аспекти Берестейського договору 1918 р. для УНР // Формування та діяльність українських національних урядів періоду 1917-1921 рр.: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Кам'янець-Подільський, 6-7 грудня 2007. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2008. - С. 200-213.

Публікації, які додатково відображають результати дослідження:

33. Фінансові війни: Росія проти УНР (1917-1918 рр.) // Україна і Росія: досвід історичних зв'язків та перспективи співробітництва: Зб. наук. пр. - Кривий Ріг, 2004. - С. 168-184.

34. Очільники вищого фінансового відомства Центральної Ради та уряду УНР у 1917-1918 рр. // Гуржіївські історичні читання: Зб. наук. пр. - Черкаси, 2007. - С. 247-252.

35. Створення митної служби і митної кордонної охорони УНР та Української Держави (Гетьманату) в 1918 р. // Митна політика в Україні. Історичні та правові аспекти проблеми: Зб. наук. пр. пам'яті проф. Йосипа Леонідовича Рисіча. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2004. - С. 136-149.

36. Податкове законодавство України в сфері культури та розваг на початку ХХ століття // Вісник податкової служби. - 2001. - листопад-грудень. - С. 60-65.

37. ”Майже єдиним джерелом державних ”прибутків” було друкування грошей” (Податкова служба України у 1917-1919 роках) // Вісник податкової служби України. - 2002. - травень-червень. - С. 52-57.

38. Характер і природа українських паперових грошових знаків 1917-1921 рр. // Економічний часопис - ХХІ. - 2002. - № 9. - С. 49-52.

39. Український державний банк // Вісник Національного банку України. - 2003. - № 2. - С. 70-71.

40. Михайло Кривецький - перший директор Українського державного банку та Української державної скарбниці // Вісник Національного банку України. - 2003. - № 2. - С. 65.

41. Володимир Ігнатович - директор Українського державного банку // Вісник Національного банку України. - 2003. - № 5. - С. 69-70.

42. Грошові взаємини України та Росії на початку ХХ ст. і перспективи фінансового розвитку УНР після 1917 р. Завдання Генерального Секретаріату у баченні директора Українського Державного банку і Державної скарбниці УНР М. Кривецького) // Економічний часопис - ХХІ. - 2003. - № 6. - С. 46-48.

43. Лебідь-Юрчик - директор Державної скарбниці України в 1917 - 1919 роках // Вісник Національного банку України. - 2003. - № 9. - С. 68.

44. Костянтин Клепачівський - останній директор Українського державного банку УНР // Вісник Національного банку України. - 2004. - № 8. - С. 44-45.

45. Перша світова війна і її вплив на європейські державні фінанси // Фінанси України. - 2004. - № 11. - С. 148-152.

46. Розмінні марки-шаги, їхній характер і завдання // Фінанси України. - 2005. - № 3. - С. 152-155.

47. Боротьба з фальшуванням грошей і валютною спекуляцією за Гетьманату 1918 року // Фінанси України. - 2005. - № 9. - С. 158-160.

48. Грошова (емісійна) політика уряду Української Держави // Фінанси України. - 2007. - № 4. - С. 136-145.

49. Організація та структура Українського державного банку у 1918 році // Фінанси України. - 2007. - № 8. - C. 147-155.

50. Зародження митної справи в УНР (1917-1918 рр.): організація служби, основи діяльності, правові засади // Історія торгівлі, податків та мита: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2007. - С. 146-156.

Анотації

Гай-Нижник П. П. Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки (березень 1917 р. - квітень 1918 р.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

У дисертації проаналізовано комплекс документів з історії фінансової політики Центральної Ради, урядів УНР та створення національної грошової системи у період від початку березня 1917 р. до кінця квітня 1918 р. Дисертантом зроблено історіографічний та джерелознавчий аналіз маловідомих і невідомих архівних документів. Створено комплексну картину фінансової політики, що проводила Центральна Рада, а згодом й її виконавчі органи Генеральний секретаріат (1917 р.) та Рада народних міністрів (1918 р.), а саме: емісійної (започаткування карбованця, гривні, марок-шагів), банківської (зокрема заснування Державного банку), податкової, міжнародної, спроби сформування державного бюджету тощо. В роботі відтворено структуру фінансово-адміністративних органів державного управління та влади, процес формування вітчизняної грошової системи в Українській Народній Республіці, як складову створення національної фінансової системи доби визвольних змагань 1917-1923 рр. та загальноукраїнського державотворчого процесу, розкрито їхні теоретичні засади в контексті російської державно-фінансової структури й фінансово-економічної думки. Ключові слова: Центральна Рада, Українська Народна Республіка, Генеральний секретаріат, Народне міністерство фінансів, Державний банк, фінансова політика, емісійна політика, грошова система, грошовий знак, податкова політика, державний бюджет, міжнародна фінансова політика, карбованець, гривня, марки-шаги.

Гай-Ныжнык П. П. Финансовая политика Центральной Рады и правительств Украинской Народной Республики (март 1917 г. - апрель 1918 г.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию финансовой политики Центральной Рады и правительств Украинской Народной Республики. В рукописи диссертации на широкой документальной основе исследуются разносторонние процессы в финансовой политике Украины в период существования Центральной Рады (март 1917 г. - апрель 1918 г.) Анализируется её как внутренняя, так и внешняя финансовая политика, анализируется процесс становления национальной денежной системы, эмиссионная, банковская, налоговая политика, финансовые аспекты международной политики, конкретизируется процесс зарождения и административное устройство институтов финансового управления государством. На основе анализа новых данных (архивных документов, которые впервые используются в научном обороте) объясняются причины и формы определённых правительственных мер, которые были предприняты им в период правления Центральной Рады. Установлено хронологию руководства высшим правительственным органом финансового управления, показано структуру и задачи его подразделений, а также попытки реформирования некоторых из них. Проанализировано причины и процесс введения национальных денежных знаков (карбованца, гривны, марок-шагов), состояние активов и пассивов Государственного банка и его место в финансовой системы Украины. Раскрыто законодательную базу и работу правительства в таможенной, налоговой, банковской, эмиссионной сферах, попытку создания государственного бюджета. Сделано анализ взаимоотношений Центральной Рады с Временным правительством России и большевистским Советом народных комиссаров в денежной сфере, международной финансовой политики правительства УНР (в частности с Францией, Германией и Австро-Венгрией).

В диссертации проанализирован комплекс документов по истории финансовой политики правительства Украины и создания национальной денежной системы в период Центральной Рады. Диссертантом сделан историографический и источниковедческий анализ малоизвестных и неизвестных архивных документов. Создано комплексную картину правительственной финансовой политики в 1917-1918 гг. (эмиссионной, банковской, налоговой и т. д.). В работе воссоздано структуру финансово-административных органов государственного управления и власти, процесс формирования отечественной денежной системы в Украинской Державе, как составной создания национальной финансовой системы в на заре освободительных усилий 1917-1921 гг. и общеукраинского государственно-созидательного процесса, раскрыто их теоретические основы в контексте российской государственно-финансовой структуры и международной финансово-экономической мысли.

Ключевые слова: Центральная Рада, Украинская Народная Республика, Генеральный секретариат, Народное министерство финансов, Государственный банк, финансовая политика, эмиссионная политика, денежная система, денежный знак, налоговая политика, государственный бюджет, международная финансовая политика, карбованец, гривня, марки-шаги.

Hai-Nyzhnyk P. P. Financial police headed by Central Rade and Governments of Ukrainian Peoples Republic (march 1917 - april 1918). - Manuscript.

Disertation for a doctoral degree in speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - National Taras Shevchenko University of Kyiv. - Kyiv, 2008.

The dissertation to be analyses a complex of documents on the history of financical policy of Central Rade and Governments of Ukrainian Peoples Republic (General secretariate, Peoples ministry of finance) and the creations of the national monetary system in the period of march 1917 - april 1918. The thesis analyses a couplex of documents on the history of the Ukrainian Government's financial policy and the creation of the national monetary system in the period of Central Rade. The doctorante for the thesis has made historiographic and source-study analysis of little-known and unknown files from the State archives. A complex picture of the government's financical policy in 1917-1918 (emission by karbovanets, gryvnya, marky-shagy, banking, taxation, State bank, state budget etc.) has been created. The work contains reconstruction of the structure of the state financical and administrative bodies, as well as of the process of forming the national monetary system in the Ukrainian Peoples Republic, as a component part in creating the national financical system in the fiwe of the liberation war of 1917-1921 and the all - Central Rade - formation process. The theoretical foundations of the above have been wade clear in the context of botl the Russian State and financical structure and the international financical and economic thought.

The key-words: Central Rade, Ukrainian Peoples Republic, General secretariate, Peoples ministry of finance, State bank, financical policy, emission policy, monetary system, bank note, fax policy, state budget, karbovanets, gryvnya, marky-shagy.

Размещено на Allbest.ru