Історія Російської імперії ХІХ – початку ХХ ст. в новітній польській історіографії

Полеміка між «традиціоналістами» та «ревізіоністами» в сучасній польській історіографії історії Російської імперії має імпліцитний характер і поки що не стала предметом відкритої дискусії.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено основні здобутки новітньої польської історіографії історії Російської імперії.

1. Відзначено, що найважливішими факторами, які сприяли зростанню кількості праць з історії імператорської Росії в польській історіографії та розширенню їх проблемно-тематичних меж, стали суспільно-політичні зміни в Польщі в 1989 р., розпад СРСР, а також відкриття доступу до архівної інформації, яка раніше була недосяжною для істориків.

2. Інституційна інфраструктура досліджень з історії Російської імперії в польській історичній науці 1989 - 2008 р. характеризується децентралізацією, що забезпечує їх теоретико-методологічний та тематичний плюралізм. Історіографічна географія Польщі з цієї перспективи виглядає наступним чином: найбільша кількість істориків і найповажніші наукові осередки сконцентровані у Варшаві, Кракові, Познані, Любліні, Вроцлаві та Лодзі; до іншої групи належать Гданськ, Жешув, Білосток, Кєльце, Ольштин, Ополе, де російська проблематика розробляється лише в межах університетських кафедр, які об'єднують вузькоспеціалізовані наукові колективи. Специфіка цієї інфраструктури полягає у відсутності науково-дослідних центрів, для яких історія Російської імперії була би профілюючою темою. Відповідна проблематика розробляється, в основному, в межах наукових осередків історії Польщі, або Центрально-Східної Європи, що створює глобальну перспективу та сприяє вивченню російських сюжетів у широкому контексті історії Східноєвропейського регіону.

3. Протягом 1989 - 2008 рр. до сфери польських досліджень історії Російської імперії увійшли нові теми, які раніше були маргінальними, або взагалі не розглядались. Передусім це стосується вивчення взаємних польсько-російських уявлень та стереотипів, інтелектуального життя в державі Романових, генезису імперської ідеї в Росії, а також проблем «націоналізації» імперії. Однак основна увага польських істориків зосереджується на дослідженні різних аспектів «польського питання» в Російській імперії.

4. На думку дисертантки, в новітній польській історіографії виокремлюється два підходи до історії Російської імперії, які визначають інтерпретаційну лінію та концептуальні конструкції історичних праць: «традиціоналістський» і «ревізіоністський». При цьому перший з них має домінуючі позиції. Польський національний історичний наратив можна вважати за варіант „регіонального підходу” до вивчення історії імперської Росії. Імперія найчастіше виступає в ньому як зовнішня, ворожа сила, і є не стільки предметом дослідження, скільки тлом, контекстом для вивчення процесу визрівання польської нації та національної держави. В той же час, польська історіографія надає нового виміру історії Російської імперії, оскільки виводить її за вузькі межі власно російської історії та вписує в ширший, загальноєвропейський контекст.

5. Дослідження, написані з „ревізіоністської” перспективи, зустрічаються значно рідше. Можна говорити лише про окремі спроби вийти за межі традиційної польської національної парадигми у вивченні російської історії та широкого спектру проблем польсько-російських стосунків ХІХ - початку ХХ ст. Хоча до сфери польських досліджень історії Російської імперії сьогодні вводяться нові теми, вони найчастіше відповідають логіці заповнення «білих плям» історії, а не глибокій науково-дослідній концептуальній переорієнтації.

6. Співіснування двох інтерпретаційних напрямів у сучасній польській історіографії найкраще простежується при зверненні до проблеми «національного питання» в Російській імперії, яке розглядається в основному з перспективи «польського питання». Представники першого напряму розглядають політику царської Росії на колишніх землях Речі Посполитої з перспективи переслідувань, репресій і поневолення, а також опору польського населення русифікаційним заходам російської адміністрації. На противагу їм, репрезентанти «ревізіоністської» течії намагаються показати всю складність ситуації, що склалася на цих територіях у ХІХ - на початку ХХ ст.: специфіку імперських механізмів управління та їх еволюцію під впливом польських повстань, проблеми адаптації населення до нових умов життя і співпраці з російською владою.

7. Польські науковці загалом добре ознайомлені з доробком представників інших національних історіографій у галузі вивчення імперської проблематики. Перші, як правило, у своїх працях звертаються до підходів, які вже існують у світовому історіографічному дискурсі, пов'язуючи з ними свої висновки.

8. В польській історіографії сьогодні лише починається процес оформлення досліджень з історії Російської імперії в окремий академічний напрям. Однак на даному етапі вони значною мірою залишаються в межах «полоноцентричної» перспективи. Разом із тим, поступово здійснюється ревізія «традиціоналістських» поглядів на Російську імперію.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРКИ

1. Паньків М. М. Інституційна організація досліджень з історії Російської імперії у Польщі (1989 - 2007) / М. М. Паньків // Збірник наукових праць. Серія „Історія та географія” / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків : Майдан, 2008. - Вип. 29-30. - С. 106 - 111.

2. Паньків М. М. Російська імперія у польській перспективі: огляд сучасної польської історіографії (1989 - 2007) / М. М. Паньків // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя : Просвіта, 2008. - Вип. 22. - С. 226 - 231.

3. Паньків М. М. Поляки в Російській імперії. Огляд сучасної польської історіографії / М. М. Паньків // Схід - Захід. Історико-культурологічний збірник. - Харків : «НТМТ», 2008. - Вип. 9 - 10. - С. 319 - 334.

4. Паньків М. М. Російська імперія в польській історіографічній традиції: основні етапи та напрямки досліджень / М. М. Паньків // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія „Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки”. - Харків : Вид. ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. - Вип. 10. - С. 82 - 89.

АНОТАЦІЇ

Паньків М.М. Історія Російської імперії ХІХ - початку ХХ ст. в новітній польській історіографії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України. - Київ, 2009.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу польської наукової літератури, в якій висвітлюються проблеми історії Російської імперії і яка побачила світ упродовж 1989 - 2008 рр. У роботі характеризується інституційна інфраструктура сучасних польських досліджень російської історії, їх проблемно-тематичні напрями. Виокремлюються два основні підходи («традиціоналістський» і «ревізіоністський»), які визначають інтерпретаційну лінію та концептуальні конструкції праць польських дослідників відповідної проблематики.

Ключові слова: польська історіографія, Російська імперія, імперіологія.

Панькив М.М. История Российской империи ХІХ - начала ХХ ст. в новейшей польской историографии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Институт украинской археографии и источниковедения имени М. С. Грушевского НАН Украины. - Киев, 2009.

В диссертационном исследовании, на основе использования широкого спектра материалов, комплексно рассматривается новейшая польская историография истории Российской империи ХІХ - начала ХХ ст. В частности, характеризируется организационная структура этих исследований, сформировавшаяся в период 1989 - 2008 гг., определяются их проблемно-тематические направления, анализируются концепции и интерпретации, которые польские ученые используют в своих работах.

Характерной особенностью современной польской историографии является отсутствие специализированных научно-исследовательских институций, для которых история Российской империи была бы профилирующей темой. Эта проблематика изучается в контексте истории Польши и Центрально-Восточной Европы. В результате польская историческая русистика на сегодня в значительной степени остается «полоноцентричной».

Польские исследователи изучают проблемы российского абсолютизма, деспотизма, коррупции, экспансионизма, генезиса имперской идеологии. В хронологическом плане наибольшее внимание историков привлекает период ХІХ - начала ХХ ст., а в тематическом - изучение «национального вопроса» в Российской империи. При этом в центре находится «польский вопрос», который трактуется очень широко: как проблема интеграции бывших земель Речи Посполитой в имперские структуры монархии Романовых и попытки превратить поляков в верноподданных правящей династии, как влияние польского национального движения на дестабилизацию ситуации в империи. В территориальном отношении эти исследования сводятся преимущественно к трем регионам: Королевства Польского, Западного края и Сибири как места ссылки поляков.

Учитывая разницу в подходах польских историков к обозначенной проблематике, выделяются два направления в исследованиях: «традиционалистское» и «ревизионистское». Первое - характеризуется негативной оценкой Российской империи, её государственных институций и политических практик, виктимизацией и героизацией истории поляков в царской России. «Ревизионистское» направление представлено историками, которые настроены на критическое переосмысливание традиционных взглядов. «Ревизионисты» вписывают политику Российской империи на польских землях в общеевропейский контекст, отказывая ей в исключительности, значительное место отводят изучению проблем национализации концепции и структуры Российской империи в XIX веке, а также анализу влияния российского национализма на эволюцию имперской политики в отношении периферии.

Ключевые слова: польская историография, Российская империя, империология.

Pankiv M.M. The history of the Russian Empire of the XIX - the beginning of the XX century in the modern Polish historiography- Manuscript.

Dissertation for scientific degree of  Candidate of History, specialty 07.00.06 - Historiography, source studies and special historical disciplines.   M.S.Hrushevsky Ukrainian Arhaeography and Source Study Institute, Ukrainian National Academy of  Sciences. - Kyiv, 2009.

The dissertation is devoted to a comprehensive analysis of Polish scientific literature treating the problem of Russian Empire history published within the period 1989 - 2008 inclusive. In this work the institution infrastructure of modern Polish studies of Russian history and its problematic and thematic directions are characterized. The author defines two basic approaches (“traditionalistic” and “revisionistic” ones) which determine interpretation line and conceptional construction of Polish researchers' works in relative range of problem.

The key words: Polish historiography, Russian Empire, imperiology.

Размещено на Allbest.ru