Діяльність ООН та ОБСЄ у врегулюванні конфліктів на пострадянському просторі (90-ті роки XX століття)
Дослідження особливостей взаємодії між ООН і ОБСЄ у попередженні та несиловому врегулюванні конфліктів на пострадянському просторі. Визначення характеру та наслідків застосування методів превентивної дипломатії в різних регіонах колишнього СРСР.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.08.2015 |
| Размер файла | 84,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1
ДИПЛОМАТИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ
УДК: 327.7: 316.485.6/94(47+57)
ДІЯЛЬНІСТЬ ООН ТА ОБСЄ У ВРЕГУЛЮВАННІ КОНФЛІКТІВ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ (90-ті РОКИ XX СТОЛІТТЯ)
07.00.02 - всесвітня історія
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук
Гончаренко Іван Олександрович
Київ 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України НАН України, м. Київ.
Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Матвієнко Віктор Михайлович Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародних організацій і дипломатичної служби
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Бруз Володимир Семенович Київський славістичний університет, професор кафедри міжнародної інформації
кандидат історичних наук, доцент Хоменко Григорій Дмитрович Дипломатична академія України при МЗС України, завідувач кафедри зовнішньої політики і дипломатії
Захист відбудеться 28 вересня 2009 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.728.01 в Дипломатичній академії України при МЗС України, 01025 м. Київ, вул. Велика Житомирська 2, зала вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дипломатичної академії України при МЗС України, 01025 м. Київ, вул. Велика Житомирська 2.
Автореферат розісланий « 27 » серпня 2009 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Горобець І.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження визначається зростанням ролі ООН і ОБСЄ у врегулюванні політичних і збройних конфліктів на пострадянському просторі, окресленням чіткої градації їх повноважень і сфер відповідальності, оцінці їх рольових функцій. Однією з характерних особливостей розвитку сучасних міжнародних відносин є те, що в останні десятиліття змінилася природа конфліктів. Відбулося переміщення конфліктів із сфери традиційних міждержавних до сфери внутрішніх відносин. Стійка тенденція до глобалізації міжнародних конфліктів та появи нових викликів і загроз в свою чергу, призвели до збільшення людських втрат серед цивільного населення.
Протягом 90-х років XX століття значно зросла роль та значимість миротворчої діяльності ООН і ОБСЄ. Активне застосування превентивної дипломатії у миротворчій діяльності цих структур зумовлено трансформацією сучасних концепцій міжнародної безпеки у контексті формування багатополярної системи міжнародних відносин. Це дає можливість для створення більш ефективного режиму співробітництва в рамках ООН і ОБСЄ для подолання сучасних загроз міжнародній стабільності, у тому числі участі в миротворчій діяльності України.
Конфлікти і військово-політичні кризи на пострадянському просторі 90-х років ХХ століття, відрізняються своїм комплексним характером. Динамічність їх протікання супроводжувалася ескалацією гуманітарних проблем, що вимагало мобілізації чималих фінансових ресурсів, відволікаючи кошти від інших програм. Співробітництво ООН і ОБСЄ у виробленні механізмів, стратегій попередження конфліктів і криз, значною мірою сприяло послабленню напруги і підтримки процесу мирного врегулювання на території колишніх радянських республік шляхом безпосередньо превентивної дипломатії. Такий підхід розглядається як складова інтегрованих зусиль міжнародного співтовариства в рамках ООН і ОБСЄ, спрямованих на зміцнення здатності протистояти новим загрозам міжнародній безпеці та миру.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Тему дослідження виконано в рамках Комплексної програми науково-дослідницьких робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема, «Наукові проблеми державотворення України» (номер держреєстрації 019U015201), програми Інституту міжнародних відносин «Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України» (номер державної реєстрації 0102U001229), відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України НАН України «Європейський історичний процес і рецепції України в XIX - на початку XXI століття джерела, напрями та суспільно-політичні впливи», де вона була завершена і рекомендована до захисту. Проблематика дисертаційної роботи визначалась в межах програми наукового співробітництва між МЗС України і Дипломатичною академією при МЗС України. Дослідження обраної теми затверджено згідно з планом та відображає один з напрямів науково-дослідницької роботи кафедри міжнародних організацій і дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України НАН України, де вона була затверджена і рекомендована до захисту.
Мета і завдання дослідження визначені з урахуванням наукової проблематики, актуальності обраної теми та стану її дослідження. Оскільки в існуючих на сьогодні наукових розробках зазначена тема комплексно і всебічно розглядалась недостатньо, визначена автором мета дисертаційного дослідження полягає у висвітленні основних форм і методів діяльності ООН та ОБСЕ, з'ясуванні її ефективності у врегулювання конфліктів на пострадянському просторі, підтриманні миру, основних причин конфліктів, уточненні рольової функції ООН і ОБСЄ в системі сучасних міжнародних відносин у зв'язку із змінами в характері міжнародної, регіональної та національно-державної безпеки після розпаду соціалістичної системи і СРСР, новим викликам світовій і регіональній безпеці. Метою дисертаційної роботи є системне дослідження особливостей миротворчої діяльності ООН і ОБСЄ в контексті врегулювання політичних і збройних конфліктів на пострадянському просторі.
Для реалізації мети дослідження автором були визначені такі завдання:
- з'ясувати стан наукової розробки теми та проаналізувати джерельну базу дослідження;
- виявити сутність політичних та збройних конфліктів як явища на пострадянському просторі в контексті розвитку концепції превентивної дипломатії;
- показати причини та висвітлити перебіг конфліктів міжнародного, етнічного і релігійного характеру на теренах колишнього СРСР;
- окреслити становлення та з'ясувати особливості взаємодії між ООН і ОБСЄ у попередженні та несиловому врегулюванні конфліктів на пострадянському просторі;
- висвітлити процес формування політико-правових механізмів ООН і ОБСЄ та з'ясувати значення їх впливу на становлення і розвиток превентивної дипломатії на теренах колишнього СРСР як складової нової концепції збереження миру;
- визначити і диференціювати форми і методи ООН і ОБСЄ щодо врегулювання конфліктів у комплексі миротворчих заходів на пострадянському просторі;
- з'ясувати дієвість програм і механізмів ООН і ОБСЄ в рамках їх діяльності на пострадянському просторі, визначити характер та наслідки застосування методів превентивної дипломатії в різних регіонах колишнього СРСР; конфлікт врегулювання пострадянський дипломатія
- виявити та розкрити негативні фактори впливу на діяльність ООН і ОБСЄ у підтриманні миру на пострадянському просторі й оцінити перспективи та можливості їх подальшої співпраці.
Об'єктом дослідження є миротворча діяльність ООН і ОБСЄ спрямована на запобігання, попередження, подолання та врегулювання конфліктів і криз у постбіполярному світі в контексті підвищення ролі безпекового чинника у його традиційному воєнно-політичному вимірі.
Предметом дослідження є методи, способи та механізми превентивної діяльності ООН та ОБСЄ, застосовані для врегулювання політичних та збройних конфліктів на пострадянському просторі.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 90-х років XX століття. Вибір хронологічних меж обраний з метою виокремити новий етап розвитку системи міжнародних відносин, який почався з розпадом біполярного світу. Нижня хронологічна межа дослідження зумовлена тим, що 1991 року відбувся розпад СРСР, який став каталізатором багатьох внутрішніх проблем в середині вже незалежних республік, перетворюючись на конфлікти різного характеру. Це переломний момент й в архітектурі світової та європейської безпеки, спричинений занепадом однієї з наддержав, що визначив необхідність суттєвого реформування міжнародних організацій, зокрема, ООН і ОБСЄ.
Верхньою межею дисертаційного дослідження визначено кінець 90-х років XX століття, яка співпадає з завершенням перехідного етапу в розбудові державності незалежних країн суб'єктів конфліктів, це не означало остаточного розв'язання чи завершення конфліктів, що призвело до їхнього «замороження» або суттєвої трансформації.
Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, науковості, об'єктивності та діалектичного розуміння історичного процесу в поєднанні з застосуванням на основі міждисциплінарного підходу, низки методів наукового пошуку. Основу роботи становить порівняльно-історичний метод і метод конкретно-історичного аналізу. Крім того, використовувалися такі методи наукового пізнання: порівняльно-типологічний, структурно-функціональний, аналізу, синтезу, також синхронний і аналогій із застосуванням діалектичного підходу. Для об'єктивної оцінки безпеки на пострадянському просторі в контексті еволюції внутрішніх та зовнішніх чинників євразійської безпеки, автором було використано метод геополітичного аналізу. Зокрема, метод політичного аналізу використаний в роботі з установчими, нормативними документами ООН, матеріалами ОБСЄ, резолюціями Ради Безпеки, Генеральної Асамблеї та інших органів ООН. Порівняльно-типологічний та структурно-функціональний методи використано автором дисертаційного дослідження в роботі з матеріалами вітчизняних і зарубіжних історичних та політологічних періодичних видань, наукових збірників, теоретичних конференцій з питань діяльності ООН і ОБСЄ, при вивченні широкого кола досліджень у формі монографій, що дозволило врахувати різні точки зору на ту чи іншу подію. Метод аналогій з застосуванням діалектичного підходу використано з метою висвітлення діяльності міжнародних організацій у співробітництві ООН і ОБСЄ для попередження і розв'язання конфліктів на пострадянському просторі у контексті здійснення комплексних миротворчих заходів.
Метод історичного та емпірико-теоретичного моделювання використано для ілюстрації подій на пострадянському просторі та шляхів до врегулювання конфліктів, їх екстраполювання на перспективну модель безпеки.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській історіографії здійснено цілісне, комплексне дослідження діяльності ООН і ОБСЄ у врегулюванні конфліктів на пострадянському просторі; до наукового обігу введено оригінальні документи, присвячені політико-правовим механізмам міжнародних структур як складової оновленої концепції підтримки та збереження миру; представлено всебічний аналіз становлення і розвитку співпраці миротворчої діяльності ООН і ОБСЄ в контексті превентивної дипломатії на території колишніх радянських республік; визначено амбівалентний характер формування її форм та методів у використанні цих механізмів на прикладі врегулювання грузино-південно-осетинської кризи та чеченського конфлікту в Російській Федерації; узагальнено та систематизовано сучасні концепції превентивної дипломатії у вирішенні конфліктів, запобіганні та подолання криз; представлено пропозиції щодо можливого удосконалення роботи ООН і ОБСЄ для збільшення ефективності їхньої співпраці у зміцненні європейської безпеки.
У межах здійсненого дослідження автором було сформульовано і розкрито положення, які мають наукову новизну:
- у контексті порівняння напрацювань вітчизняних і зарубіжних фахівців з'ясовано стан наукової розробки зазначеної теми, виявлена нова додаткова джерельна база окресленої проблеми, розроблена методологія подальшого дослідження питань, пов'язаних з розглянутою тематикою;
- аргументовано тезу про те, що з виникненням регіональних конфліктів на пострадянському просторі зниження ризику військової конфронтації стало пріоритетним у спільній діяльності ООН і ОБСЄ;
- висунуто і обґрунтовано тезу про те, що розвиток співробітництва між ООН і ОБСЄ, в основу якого покладено «Рамкову угоду про співробітництво і координацію між ООН і ОБСЄ» від 26 травня 1993 року, має різноспрямований характер відносин в безпековому аспекті в рамках існуючих політико-правових засадничих документів;
- доведено, що діяльність зазначених міжнародних організацій не обмежується лише посередництвом, а має багатоплановий характер і може розглядатися як окремий засіб врегулювання військово-політичних конфліктів з використанням військових формувань.
Аналіз здійснено на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН і матеріалів ОБСЄ, які автор вперше вводить у науковий обіг.
Апробація результатів дисертації. Матеріали і результати дослідження за обраною темою були представлені у науковій доповіді на засіданні кафедри порівняльного державотворення Ерфуртського університету (ФРН) 30 жовтня 2000 р.; у доповіді на науковому колоквіумі в Ерфуртському університеті (ФРН) 10 листопада 2000 р.; у науковій доповіді у Дипломатичній академії України у червні 2001 р., у доповіді здобувача при обговоренні результатів його наукового дослідження на засіданні відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України НАН України 28 травня 2009 р. Основні положення і висновки дослідження були використані для підготовки доповідей і повідомлень на наукових конференціях: міжнародній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин», секція міжнародних організацій і дипломатичної служби, у доповіді: «Стратегії управління конфліктами» (м. Київ, 18 жовтня 2007 р.); міжнародній конференції «Зовнішня політика і дипломатія України: історичний та сучасний виміри», у доповіді: «Політика і дипломатія незалежної України в умовах внутрішніх міжетнічних конфліктів» (м. Київ, 6 грудня 2007 р.); міжнародній конференції «Культурне та медійне різноманіття в добу глобалізації: український контекст», у доповіді: «Історія формування та розвитку цивілізацій у дослідженнях А. Тойнбі» (м. Київ, 21-22 лютого 2008 р.); міжнародній конференції «Гендерна політика: Європейський досвід для України», у доповіді: «Гендерні студії як нова сфера наукового знання в Україні» (м. Київ, 17 квітня 2008 р.); міжнародній конференції «Проблеми зовнішньої політики та безпеки країн СНД» (Польща), 21-22 листопада 2008 р.
Публікації. Основні наукові результати дисертації викладено у 7 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях з історичних наук, затверджених в переліку ВАК України.
Структура дисертації обумовлена постановкою проблеми, метою та завданнями наукового дослідження. Дисертація складається зі вступу, переліку скорочень, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури (445 найменувань українською, російською, англійською, німецькою та французькою мовами на 43 сторінках). Повний обсяг тексту дисертації складає 228 сторінок, з них 184 сторінки основного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, наукове і практичне значення роботи, визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, його хронологічні і географічні рамки, відображено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, встановлено зв'язок з науковими програмами і планами, подано відомості про апробацію.
У першому розділі «Джерельна база, історіографія та концептуально-теоретичні засади дослідження» викладено загальну методику і основні методи дослідження, проаналізовано ступінь наукової розробки теми, основні етапи розвитку наукової думки з проблеми, окреслено коло питань, що потребують подальшого дослідження та проаналізована джерельна база.
У підрозділі 1.1. «Джерельна база дослідження» зазначено, що дане дослідження побудовано переважно на документальних джерелах, певна частина з яких уперше стали об'єктом спеціального наукового дослідження чи вводилися у науковий обіг. Основу джерельної бази дисертаційного дослідження складають документи історичного та політичного характеру. Це переважно матеріали міжнародних організацій, зокрема, ООН і ОБСЄ, основою яких є документи Генеральної Асамблеї ООН про співробітництво ООН і ОБСЄ з питань врегулювання конфліктів на пострадянському просторі і надання ОБСЄ статусу спостерігача для виконання миротворчих місій. Найбільше документів із досліджуваної теми знаходяться у друкованих виданнях, документах та електронному ресурсі ООН і ОБСЄ.
Проаналізовані документи ООН розкривають коло проблем застосування механізмів превентивної дипломатії через інститут посередництва, підкреслюючи зацікавленість ООН і ОБСЄ у визначенні шляхів врегулювання конфліктів у виробленні в рамках співробітництва згаданих організацій концепції комплексного характеру, яка визначає гуманітарні та військові заходи, як складові важливого миротворчого інструменту. Документи відповідних підрозділів ООН: Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки, Верховного Комісару у справах біженців, Комісії з прав людини і ОБСЄ, документи зовнішньої та оборонної політики держав-членів ОБСЄ та статистичні матеріали щодо співвідношення напрямків превентивної та миротворчої діяльності ООН і ОБСЄ, спрямованої на попередження та врегулювання конфліктів і криз, висвітлюють певний зв'язок між декількома напрямками превентивної діяльності. Вони становлять невід'ємну складову миротворчих операцій ООН і переслідують не тільки традиційні цілі щодо зменшення напруження в зонах збройного протистояння, локалізації конфлікту, але й досягнення тривалого і стійкого миру.
Іншими джерелами, які було використано автором дисертації, стали звіти місій ООН і ОБСЄ, як повідомлення з місць подій конфліктів на пострадянському просторі у 90-ті роки ХХ століття, що зумовило інтегрування превентивно-гуманітарних заходів у мандати миротворчих операцій згаданих міжнародних організацій.
Достатня кількість документів складає певну цінність для розкриття проблеми попередження конфліктів і програмних дій міжнародних організацій для їх врегулювання. Документи містять інформацію про роль ООН, інших міжнародних організацій, зокрема, ОБСЄ для зміцнення миру та підтримання стабільності на пострадянському просторі, здійснення ними миротворчої діяльності, визначенню якої сприяли матеріали міждержавних конференцій, проведення круглих столів, організованих міждержавними, недержавними міжнародними організаціями та академічними установами.
Важливими складовими для висвітлення обраної теми є статистичні дані щорічного видання СІПРІ, у яких детально аналізуються питання міжнародної безпеки та роззброєння, зокрема, наведені дані, які безпосередньо стосуються питань врегулювання конфліктів.
Автором дисертації виявлено і порівняно документи щодо стратегії і тактики України, Російської Федерації, а також інших держав пострадянського простору у прийнятті ними зовнішньополітичних рішень, розробки окремих міжнародних питань. Ці матеріали надають важливі відомості про нові підходи до розуміння міжнародних політичних процесів і реагування на нові виклики, ідентифікацію зовнішньополітичних доктрин та концепцій, що в свою чергу відбивається і на наукових поглядах в галузі міжнародних відносин, впливає на ідеологію та діяльність політичних еліт, правлячих кіл у різних країнах.
Особливої уваги заслуговують джерела, у яких наведені дані ООН стосовно динаміки фінансування ООН окремими її членами і, зокрема, фінансування миротворчої діяльності ООН. Наведені довідки і статистичні дані охоплюють період від заснування ООН, розпаду СРСР і до кінця ХХ століття. Окремо розглянуті дані про застосування права вето постійними членами Ради Безпеки ООН стосовно прийняття рішень щодо кожного окремого конфлікту у зазначений період. Джерельні дані базуються на статистичних відомостях ООН і є віддзеркаленням позицій держав-постійних членів Ради Безпеки ООН щодо конкретних конфліктів.
Важливу групу джерел досліджуваного періоду становить також періодична преса, як вітчизняна, так і зарубіжна, особливо профільних політичних видань. Найбільш інформативною серед неї у висвітленні конфліктів на пострадянському просторі були Інтерфакс, ІТАР-ТАСС, РИА Новости, Associated Press, Jane's Defence Weekly, Le Monde, Newsweek та інші.
Попри наявність у деяких з наведених видань репутації неупереджених засобів масової інформації, аналізувати їх слід обережно і критично, адже в багатьох випадках вони відображали політику зацікавлених кіл і найвпливовіших країн у світі, намагаючись вплинути при цьому на формування позицій країн учасників конфліктів попри їх власні інтереси, що часто перетворювалося на інформаційну війну. Зазначимо, що, окрім висвітлення перебігу конфліктів, у цих газетах були опубліковані важливі матеріали, пов'язані з прийнятими законами у відповідних країнах пострадянського простору, де були розташовані місії ООН і ОБСЄ, їх становищем на місцях, аналіз перспектив тощо.
Важливим джерелом інформації щодо результатів діяльності міжнародних організацій в Україні, зокрема, представництв ООН і ОБСЄ у 90-ті роки ХХ століття стали офіційні видання уряду України «Голос України» та «Урядовий кур'єр». В цих виданнях друкувалися закони і постанови Кабінету Міністрів України. Деякі з них були прийняті в результаті діяльності зазначених організацій, зокрема ті, що стосуються проблем біженців. Інформативними були й газети «Известия», «Киевские ведомости», «Независимая газета», «Красная звезда», «Комсомолец», що виходили на той час в Російський Федерації, Україні і більшій частині країн пострадянського простору. Ними постійно висвітлювалися державна політика та стан у окремій країні, друкувалися критичні матеріали на адресу держави, навіть тієї, до якої вони належали та організацій, що вели політику у власних інтересах або спекулювали на ній, завдаючи в такий спосіб значної шкоди справі врегулювання конкретного конфлікту. На їх сторінках велись дискусії, публікувались закони та розпорядження місцевих органів влади, друкувалися статистичні дані, давалися оцінки тих чи інших кроків уряду.
Зазначені джерела значно доповнюють матеріали досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців з проблем врегулювання конфліктів та криз у аналізі взаємозв'язків між складовими компонентами миротворчої діяльності: превентивною дипломатією, військовим, гуманітарним і політичним чинниками. Більшість джерел містять дані, що дозволяють зробити висновки про те, що надання надзвичайної допомоги у врегулюванні конфліктів і криз протягом 90-х років ХХ століття є наслідком політичних процесів, зокрема розпадом СРСР, що призвело до суттєвої зміни акцентів у міжнародній системі, збільшення її мілітаризації. Джерельні матеріали висвітлюють погляди на проблему конфліктів, що пов'язано із необхідністю захисту відповідних мандатів ООН і ОБСЄ, вирішення завдань у надзвичайно складних умовах конфліктів на пострадянському просторі у 90-х роках ХХ століття.
Заслуговує на увагу і мемуарна література. Варто виділити спогади колишніх керівників, державних діячів СРСР, керівників колишніх радянських і пострадянських республік. У них подається опис економічного і політичного життя напередодні розпаду СРСР, дається оцінка політичним крокам уряду СРСР і держав, що утворилися після його розпаду.
Окрему групу джерел досліджуваного періоду становлять дані Інтернет видань, як державних, міжнародних, так і неурядових організацій: www.osce.org, www.un.org, www.hrw.org, www.kavkaz.org, www.memo.ru, www.grani.ru, www.svoboda.ru, www.CMИ.ru та інші. Ними, здебільшого, висвітлювалися ті конфлікти на пострадянському просторі, до яких була прикута увага, або, слід було привернути увагу світової спільноти, зокрема, до чеченської кризи.
Проаналізовані джерела, відбивають різні аспекти питань, пов'язаних з вивченням діяльності міжнародних організацій, зокрема, співробітництво ООН і ОБСЄ на пострадянському просторі у 90-ті роки XX століття. Однак, представлений у цих джерелах матеріал є в основному описовим, часто позбавленим необхідного аналізу, а також таким, що хибує на відсутність комплексного підходу до досліджуваних явищ.
Загалом, джерельна база є достатньо репрезентативною та інформаційно-адекватною для вирішення поставлених в дисертаційному дослідженні цілей та завдань. Разом з тим, необхідно відзначити, що означений комплекс джерел не може бути вичерпним та претендувати на всеосяжність, завершеність, оскільки зібрані та узагальнені емпіричні матеріали носять, значною мірою, фрагментарний та дисперсний характер.
В підрозділі 1.2. «Історіографія дослідження» представлено аналіз наукової літератури. Співробітництво міжнародних структур ООН і ОБСЄ у попередженні і розв'язанні конфліктів на пострадянському просторі певною мірою знайшли відображення на сторінках різних наукових робіт. Досвід цієї співпраці викликав інтерес як у вітчизняних, так і у зарубіжних дослідників, особливо стосовно можливостей прогнозування криз, політичних та збройних конфліктів. Класифікація робіт вчених, які вивчали усе розмаїття конфліктів в контексті миротворчої діяльності ООН і ОБСЄ дозволяє виокремити основні аспекти й визначити предмет їхніх наукових досліджень.
Історіографічний доробок українських та зарубіжних науковців, присвячений дослідженню питань миротворчої діяльності ООН, створення та функціонування НБСЄ/ОБСЄ, теоретичним засадам та розробкам класифікації конфліктів, їхньому упередженню та врегулюванню, доволі значний. За предметом вивчення роботи можна розділити на певні групи: 1) роботи, присвячені феномену конфлікту, безпосередньо конфліктам на пострадянському просторі, проблемам попередження та врегулювання конфліктів Здравомыслов А. Г. Межнациональные конфликты в постсоветском пространстве / А. Г. Здравомыслов. - М.: Аспект Пресс, 1996. - 320 с.; Coser L. The Functions of Social Conflict / L. A. Coser. - London: Free Press, 1956. - 114.; Risse-Koppen T. Konfliktpraevention durch Theorie / Tomas Risse-Koppen. - Opladen: Leske+Budrich, 1997. - 35 p.; 2) загальнотеоретичні роботи, присвячені проблемам європейської безпеки, в контексті забезпечення миру та стабільності Debie T. Dilemma humanitaerer Einmischung / Tobias Debie. - Ruebelmann: Hemsbach, 1977. - 35 p.; L'йclatement yougoslave. Une tragйdie europйenne. Liberation. - Paris, 1994. - 318 p.; Lund S. Michael. A Strategy for Preventive Diplomacy / Michael S. Lund. - USA Inst. Of Peace, 1996. - 39 p.; Strangfeld E. Innerbetriebliche Konfliktbearbeitung / Eckhard Strangfeld. - Opladen, 1997. - 31 p.; 3) роботи, в яких досліджуються проблеми регіональної стабільності Інтеграційні процеси в Центральній Європі: проблеми і труднощі. Європа: ідеї та процеси. - Чернівці: Прут, фонд Фридріха Еберта, 1998. - 310 с.; Кирьянов В.И. Европа: десять лет после Хельсинки / В. И. Кирьянов. - Л.: Ленингр. орг. о-ва «Знание», 1985. - 32 с.; Schweitzer Christine. Gewaltfreies Eingreifen in die Konfflikte Ex-Jugoslawien / Christine Schweitzer. - Opladen, 1997. - 31 p.; 4) історико-політичні дослідження представлені роботами, в яких розглядається процес формування превентивних механізмів ООН і ОБСЄ Бутрос Бутрос-Гали. Генеральный секретарь ООН. Навстречу новым вызовам. Годовой доклад о работе Организации. 1994. Департамент политической информации. - Нью-Йорк, 1994. - 432 с.; Кофи А. Аннан. Генеральный секретарь ООН. Партнерство во имя всемирного сообщества. Годовой доклад о работе Организации. 1998. Департамент политической информации. - Нью-Йорк, 1998. - 101 с.; Крупянко И. М. Эволюция миротворческой деятельности ООН после «холодной войны» на примере операций по поддержанию мира в Камбодже и Восточном Тиморе / И. М. Крупянко. - М.: Восточная литература, - 2006. - 184 с..
Слід відзначити вивчення питань попередження конфліктів та ролі міжнародних організацій у застосуванні превентивних механізмів у роботах Баришнікова Д.М. «Конфликты и мировая политика» Барышников Д.Н. Конфликты и мировая политика / Д.Н. Барышников. - М.: АСТ Москва, Восток-Запад, 2008. - 384 с., Бруза В.С. «ООН і врегулювання міжнародних конфліктів» Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів. - К.: Либідь, 195. - 111 с., Скороход Л.І., Скорохода Ю.С. «Превентивна дипломатія в контексті пошуків перспективних форм миротворчості ООН» Скороход Л.І., Скороход Ю.С. Превентивна дипломатія в контексті пошуків перспективних форм миротворчості ООН / Л.І. Скороход, Ю.С. Скороход. - К., 1996. - 37 с.. Авторами комплексно розглянуті проблеми конфліктів на сучасному етапі розвитку міжнародних відносин й представлено оцінку основних напрямів запобігання та врегулювання криз.
В монографії Перепелиці Г.М «Конфлікти в посткомуністичній Європі» Перепелиця Г.М. Конфлікти в посткомуністичній Європі / Г.М. Перепелиця // ПЦ Фоліант, Європа світ. - К.: НІСД, 2003. - 423 с., яка охоплює широке коло теоретичних питань, пов'язаних з дослідженням джерел та витоків напруженості, представлено ґрунтовний аналіз причин та особливостей конфліктів, вміщено значний фактологічний матеріал, що дозволяє детально реконструювати перебіг подій, зокрема на пострадянському просторі: в Абхазії, Нагірному Карабаху, Південній Осетії, Придністров'ї, Чечні тощо. Також виокремлено місце конфліктів в контексті проблем загальноєвропейської безпеки та окреслені нові загрози регіональної стабільності. В дослідженні представлений порівняльний аналіз балканських подій та конфліктів на пострадянському просторі, визначено рівні активності міжнародних структур для відновлення миру: від місій спостерігачів та посередництва до присутності військових підрозділів.
У загальнотеоретичних роботах розглядаються проблеми регіональної безпеки Барановский В.Г. Западная Европа: военная и политическая интеграция / В.Г. Барановский. - М.: Международные отношения, 1986. - 216 с.; Княжинский Б.Г. Западноевропейская интеграция: проекты и реальность / Б.Г. Княжинский. - М.: Международные отношения. 1986. - 175 с.; Шергін С.О. Міжнародна система, безпека і глобальний розвиток: конспект лекцій з курсу «Порівняльна політологія» / С.О. Шергін. - К.: КНУ, 1996. - 26 с.. До другої половини 90-х років ХХ століття європейська стабільність переважно розглядалася як продовження глобальної стабільності, тобто її окремий елемент. Ці питання знайшли відображення на сторінках праць науковців Бузана Б. B. Buzan. The European Security Order Recast, Scenarios or the Post-Cold War Era / B. Buzan. - London: Pinter, 1990., Гусарова Ю. Гусаров Ю. Проблемы европейской безопасности в свете создания нового мирового порядка / Ю. Гусаров // МЭМО. - 1991. - №10. - С. 37-41., Лукіна В.П. Лукин В.П. Центры силы. Концепции и реальности / В.П.Лукин. - М.: Наука, 1983. - 134 с..
Спеціальні дослідження вчених присвячені розробці теоретичних аспектів виникнення, структури, динаміки, рушійних сил, механізмів відновлення насилля та розв'язання конфліктів на прикладах їх різного походження Здравомыслов А.Г. Социология конфликта / А.Г. Здравомыслов. - М.: Аспек Пресс, 1995. - 320 с.; Козер Л. Функции социального конфликта / Л. Козер. - М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуал. книги, 2000. - 205 с.; Козырев Г.И. Введение в конфликтологию: [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / Г.И. Козырев. - М.: Владос, 2001. - 176 с.; Конфликтология / Под ред. А.С. Кармина. - СПб.: Лань, 2001. -448 с..
Важливим питанням у вивченні діяльності міжнародних організацій в забезпеченні стабільності і миру в Європі стало створення та функціонування НБСЄ/ОБСЄ, її значення в еволюції військово-політичного виміру європейської структури. Ця проблематика набуває більшої актуальності в зв'язку з розширенням складу організації, зумовленої глобальними змінами у світовій політиці. Тенденція консолідації зусиль різних держав через членство в міжурядових структурах для подолання нагальних загроз, зокрема, проблеми безпеки, посилюється інтеграційними процесами вже на якісно новому рівні Bercovitsch H-M. Gewaltpraevention Durch Internationale Organisationen / Hanne-Margaret Bercovitsch. - Bonn: Dietz, 1997; Міжурядові регіональні організації: [навч. посібник] / Боровик С.М., Бруз В.С., Гуменюк Б.І. та ін.; за ред.. Б.І. Гуменюка. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. - 198 с.. ОБСЄ робить акцент на підпорядкуванні національних інтересів конфліктуючих сторін колективним, загальноприйнятим європейським нормам у вирішенні питань будь-якого характеру. Для забезпечення миру співробітництво в ОБСЄ набуває форм консультативних механізмів, превентивної дипломатії, підтримки миру, розвитку взаємної довіри - визначається як провідна теза сучасних досліджень.
...Подобные документы
Дослідження основних складових компонентів таємної дипломатії. Роль прихованої дипломатичної системи у розв'язанні локальних і глобальних конфліктів. Проведення відкритих переговорів, після яких зникають потреби у використання приватних домовленостей.
статья [30,6 K], добавлен 31.08.2017Сутність терміну "репресія" та роль цього явища в історії СРСР. Сутність, масштаби та наслідки політики масових репресій в 30-х роках ХХ століття. Особливості розподілення масових переслідувань українців в роки репресій на території Радянського Союзу.
презентация [466,2 K], добавлен 23.11.2014Стаття В.Г. Кравчик - ретроперспективний погляд в 60-70-і роки ХХ ст., аналіз різних аспектів підготовки та функціонування кадрів культурно-освітніх закладів. Визначення негативних та позитивних сторін процесів. Спроба екстраполювати їх в сьогодення.
реферат [22,4 K], добавлен 12.06.2010Короткий опис життя українських чехів у 20-30-ті роки ХХ століття. Шляхи потрапляння чехів на територію України, етапи формування колоній та їх чисельність. Економічне, соціальне та культурне становище держави в 20–30ті роки ХХ ст., його вплив на чехів.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 10.06.2010Дослідження наслідків застосування силових і несилових засобів в зовнішній політиці Вашингтона в контексті боротьби з поширенням комуністичного впливу. Визначення причин необхідності нарощування військово-технічного потенціалу Сполучених Штатів Америки.
статья [25,9 K], добавлен 11.09.2017Дослідження історії військового протистояння між Китаєм та Англією в 1840-1842 рр., відомого як Перша опіумна війна. Визначення причин конфлікту. З’ясування особливостей англійської контрабандної торгівлі опіумом в Китаї та наслідків протистояння.
статья [21,8 K], добавлен 14.08.2017Дитинство і юність А. Волошина - українського політичного і культурного діяча Закарпаття. Етапи становлення його поглядів та культурно-освітня діяльність. Шлях А. Волошина до посту резидента Карпатської України. Ставлення до нього сучасників і нащадків.
реферат [41,9 K], добавлен 10.04.2014Повоєнні роки в СРСР. Кінець сталінщини. Початок Холодної війни. Адміністративно-карні заходи. Хрущовська Відлига та роки застою. Поширення процессів загальносоюзного розподілу праці, "взаємодоповнення". Правління генсека Ю.В. Андропова та К.У. Черненко.
реферат [32,2 K], добавлен 17.10.2008Передумови та результати Гадяцького договору і Андрусівського перемир'я. Опис гетьманства Ю. Хмельницького, Тетері та Брюховецького. Оцінка становища Правобережної та Лівобережної України в 60-80 рр. Діяльність Запорізької Січі у другій половині XVII ст.
реферат [24,4 K], добавлен 18.09.2011Основні напрямки діяльності Л. Берії на посаді наркома НКВС. Його роль Берії в реорганізації роботи ГУЛАГу, в період з 1939 по 1945 роки. Керівництво Л. Берії Спеціальним комітетом, що займався створенням ядерної зброї і засобів його доставки в СРСР.
курсовая работа [55,9 K], добавлен 24.05.2015Українська Радянська Соціалістична Республіка як одна із п`ятнадцяти союзних республік, що веде свою історію з 1917 року. Ухвалення першої Конституції. Діяльність українського державного діяча Раковського Х.Г. Україна в системі "договірної федерації".
презентация [2,1 M], добавлен 09.04.2011Аналіз процесів, які відбувались в українському селі в 50-60 рр. ХХ ст. Вивчення сутності, характеру та особливостей зміни системи державних закупівель сільськогосподарської продукції в цей період, наслідків такої реорганізації для українського села.
реферат [22,7 K], добавлен 12.06.2010Аналіз особливостей періодизації церковно-радянських відносин. Знайомство з пропавшими безвісті храмами Приазов’я. Розгляд причин руйнації церковних споруд в роки радянської влади. Характеристика Благовіщенського жіночого монастиря на Херсонщині.
курсовая работа [81,0 K], добавлен 12.10.2013Соціально-економічні та політичні умови, що визначили політику влади в другій половині 20-х років ХХ століття. Специфіка хлібозаготівельної кампанії 1929 року. Розкуркулення заможної частини села радянським керівництвом. Завдання масової колективізації.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 22.02.2015Аналіз бойових подій на монгольській річці Халхін–Гол між частинами Червоної і Квантунської армій. Діяльність керівних органів СРСР і Монголії по підготовці і відбитті агресії. Хід і наслідки бойових дій, масовий героїзм радянських і монгольських воїнів.
контрольная работа [21,9 K], добавлен 17.03.2011Дослідження і зв'язок у часовому і географічному просторі встановлення радянсько-польського кордону (український відтінок) і депортації з прикордонної смуги українського населення в УРСР. Ялтинська конференція і лінія Керзона. Евакуація південних районів.
статья [28,8 K], добавлен 16.03.2011Американо-іракські протистояння у період 1990–1991 років та 2003–2010 років: причини, хід, наслідки. Діти-солдати та використання їх у військових операціях. Становище дітей в зоні воєнних дій. Діяльність міжнародних організацій по захисту дітей.
дипломная работа [5,1 M], добавлен 22.01.2015Підготовчі заходи та бойова діяльність військово-морського флоту Радянського Союзу на початковому етапі Другої світової війни та в умовах оборонних боїв з нацистською армією в 1941-1942 роках. Військові сили СРСР у наступальних операціях 1943-1945 років.
курсовая работа [115,8 K], добавлен 06.11.2010Дослідження особистості Павла Першого, зображення та вивчення зовнішньополітичної діяльності імператора, її позитивних наслідків та прорахунків; фактори, які впливали на становлення його як особистості. Діяльність Павла І як новатора військової реформи.
курсовая работа [54,9 K], добавлен 13.06.2010Дослідження історії українсько-польського співжиття у 20-30-і роки XX століття. Форми насильницької асиміляції, ставлення до українців, що опинилися в складі Польщі в результаті окупації нею західноукраїнських земель, нищення пам'яток історії і культури.
реферат [30,2 K], добавлен 24.05.2010
